Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/13663/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 02.02.2024. Зареєстровано: 03.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2024.

Результат оскарження 12.06.2024 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		02 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа №440/13663/23
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
		 
		ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі також відповідач), у якому просив:
		визнати протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 01.08.2023 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, бездіяльності та відмови у листі від 19.08.2023 №1420 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 01.08.2023 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року;
		зобов`язати військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 01.08.2023 включно з врахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця - січня 2008 року у розмірі 395391,08 грн.
		Позовні вимоги мотивував тим, що за період військової служби у військовій частині НОМЕР_1 відповідач не у повному обсязі здійснив нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , зокрема не нарахував на не виплатив індексацію грошового забезпечення у належному розмірі. Позивач вважав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи наведене, зазначив, що невиплата індексації грошового забезпечення є обмеженням конституційних прав позивача та є незаконною.
		 
		2. Позиція відповідача. 
		 
		Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 38-43/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №13700/з та №78/0/66/17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони не було. У свою чергу, документи про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за 2008-2014 роки знищені на підставі наказу Міноборони від 28.08.2019 №474. Також представник відповідача зауважив, що Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено у 2023 році дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". 
		 
		3. Процесуальні дії у справі.
		 
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів з 20.11.2023. 
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті з 20.12.2023 у порядку письмового провадження. 
		 
		Обставини справи 
		 
		Позивач з 1994 року проходить військову службу у Збройних Силах України, а з 29.09.2003 - зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 , що підтверджено витягом з послужного списку ОСОБА_1 /а.с. 13/.
		У липні 2023 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із запитом в якому, зокрема, просив нарахувати та виплатити, з урахуванням попередніх виплат, індексацію грошового забезпечення за період з лютого 2008 року по теперішній час, з визначенням базових місяців для нарахування: за період з 01.02.2008 по 28.02.2018 - січня 2008 року, а з 01.03.2018 - відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 /а.с. 14/.
		Відповідач у листі від 19.08.2023 /а.с. 15-16/ повідомив, що індексація грошового забезпечення з лютого 2008 року по грудень 2015 року нараховувалася та виплачувалася, але розрахунково-платіжні відомості на виплату додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення, за період з 2008 року по 2014 рік знищені відповідно до наказу МОУ від 28.08.2019 №474; довідка про виплату індексації за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 додається; індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 не нараховувалася та не виплачувалася; довідка про нарахування індексації з квітня 2018 року по 31.12.2022 додається; з 01.01.2023 підстав для нарахування індексації немає з огляду на зупинення дії Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". При цьому відповідач звернув увагу на те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (із змінами) із січня 2015 року індексація грошових доходів громадян здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
		Позивач, вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 01.08.2023 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, звернувся до суду з цим позовом.
		 
		Норми права, якими урегульовані спірні відносини
		 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
		Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
		Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
		У силу статті 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
		 
		За змістом статті 19 Закону №2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. 
		Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XI"Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
		Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		За приписами статті 4 Закону №1282-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII (у редакції Закону від 24.12.2015 №911-VIII, що діє з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону №1282-XII).
		Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону №1282-XII).
		Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).
		Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
		Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
		 
		Пунктами 10-1, 10-2 Порядку №1078 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) також було обумовлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" внесено зміни до Порядку №1078 та викладено пункт 5 у такій редакції, що застосовується з 01.12.2015: "У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
		Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
		У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 пункт 6 Порядку №1078 доповнено абзацом такого змісту: "Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік".
		Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 (в редакції із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
		Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 набрала чинності з дня її опублікування (15.12.2015) та підлягала застосуванню з 1 грудня 2015 року.
		При цьому пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 визначено, що міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
		Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471).
		Постановою КМУ від 28.01.2018 №141, що набрала чинності 15.03.2018, внесено зміни до Порядку №1078, відповідно до яких, зокрема, у пункті 5: 1) абзац перший викладено в такій редакції: 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.; абзац третій викладено в такій редакції: Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.; абзац шостий викладено в такій редакції: До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку..
		 
		Оцінка судом обставин справи 
		 
		Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Спір у цій справі стосується нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 01.08.2023 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. 
		Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. 
		Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
		На підставі аналізу наведених вище положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. 
		Тож індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. 
		Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. 
		Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації .
		Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20.
		За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
		Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних відносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №206/4411/16-а).
		Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. 
		У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00). Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. 
		З урахуванням наведеного, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. 
		Тож обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі. 
		Твердження відповідача про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки частина шоста статті 5 Закону №1282-XII, на яку посилається відповідач, не обмежує проведення, передбачених чинним законодавством України, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.
		Оскільки передбачена Законом №1282-XII індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, який на момент проходження військової служби перебував у розпорядженні та на повному грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , суд дійшов висновку, що відповідач був зобов`язаний нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням його індексації. 
		За твердженням відповідача індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.02.2008 по грудень 2015 року нараховувалася, проте розрахунково-платіжні відомості на виплату додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі на виплату індексації грошового забезпечення за 2008 - 2014 роки знищені відповідно до наказу МОУ від 28.08.2019 №474.
		Оцінюючи такі доводи відповідача, суд врахував, що за загальним правилом, передбаченим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, відомості про застраховану особу, що підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню (у т.ч., щодо нарахування заробітної плати) зберігаються 75 років. 
		 
		У ході розгляду справи суд встановив, що відомості про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за період з січня 2008 року по грудень 2015 року передані до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
		Тож суд ухвалою від 14.11.2023 витребував від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України копії роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 та інші наявні відомості про нарахування та виплату позивачу військовою частиною НОМЕР_1 грошового забезпечення за 2008 - 2015 роки в розрізі його складових (зокрема, відомості про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за цей період). 
		На виконання вимог ухвали суду Галузевий державний архів Міністерства оборони України надав архівну довідку від 27.11.2023 вих.№220/69/ВихЗВГ/9519 /а.с. 95-96/, у якій повідомив, що у відомостях про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2008 року по грудень 2015 року інформація про індексацію відсутня. 
		Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Отож особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
		Усупереч наведеним приписам процесуального закону відповідач у ході розгляду справи у суді не довів належними доказами факт нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у 2008 - 2014 роках. 
		А тому позов в цій частині належить задовольнити. 
		При цьому стосовно застосування для нарахування й виплати ОСОБА_1 за період з 01.02.2008 по 31.12.2014 в якості базового місяця січня 2008 року, суд виходить з таких міркувань. 
		Порядок №1078 у редакції, що застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття "базовий місяць". Так, базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
		Отож до 01.12.2015 новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника. 
		Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №560/5132/21.
		За наведених обставин, належним способом захисту порушеного права позивача у відповідній частині позовних вимог на підставі частини другої статті 9 КАС України буде визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 31.12.2014, а також зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 31.12.2014 з урахуванням базового місяця відповідно до пункту 5 Порядку №1078 та фактично сплачених сум. 
		При цьому обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що дії є активною формою поведінки суб`єкта владних повноважень, які виражаються у прийнятті рішень або інших активних формах здійснення наданих повноважень, у зв`язку із чим в подальшому виникає публічно-правовий спір. У свою чергу, бездіяльність є формою пасивної поведінки.
		А оскільки у спірних відносинах відповідач не вжив заходів щодо нарахування й виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірні періоди, суд дійшов висновку, що у такому випадку на підставі частини другої статті 9 КАС України слід визнати протиправною бездіяльність, а не дії відповідача. 
		Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 30.11.2015, суд враховує, що до матеріалів справи залучено довідку військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2023 вих.№439 /а.с. 17/, зі змісту якої слідує, що в цей період ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з урахуванням у якості базового місяця січня 2014 року. 
		Позивач правомірність визначення січня 2014 року в якості базового місяця не спростував.
		Таким чином, у задоволенні позову у відповідній частині належить відмовити. 
		Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, суд встановив такі обставини. 
		Вищезгаданою довідкою військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2023 вих.№439 підтверджено, що у грудні 2015 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 1027,99 грн, з урахуванням січня 2014 року у якості базового місяця /а.с. 17/. 
		У свою чергу, за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі. 
		Суд відхиляє доводи військової частини НОМЕР_1 про те, що у 2016 - 2018 роках асигнування на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно, адже виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
		Невиконання відповідачем такого обов`язку свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності. 
		Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, що висловлена у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 27.04.2021 у справі №380/1513/20, від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а та ін. 
		Суд визнає помилковими твердження відповідача про те, що Закон №1282-XII не передбачає випадків нарахування та виплати особі індексації за минулий період, адже у силу статті 16 згаданого Закону спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку.
		Щодо визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення, суд звертає увагу на такі обставини. 
		Верховний Суд у пунктах 56 - 59 постанови від 29.11.2023 у справі №260/2724/21 зазначив, що з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник. 
		Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
		За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого непідвищення доходу працівників, а тому абзацом другим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
		Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013).
		Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України, в тому числі позивачу, здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення, внаслідок чого виконано умови, визначені абзацом першим пункту 3 Постанови №1013, і для проведення подальшої індексації при обчислення індексу споживчих цін підлягає врахуванню, як базовий місяць, - січень 2016 року, оскільки спеціальним законодавчим актом, який регулює порядок індексації грошових доходів, зміну базового місяця для подальшої індексації обумовлено саме підвищенням тарифних ставок (окладів). Збільшення інших складових заробітної плати (грошового забезпечення) без зміни тарифної ставки (окладу) не тягне зміни розрахунку суми індексації. 
		 
		Суд зазначає, що обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року лише за умов виконання абзацу 1 пункту 3 Постанови №1013, тобто за умов вжиття заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати). 
		Хоча абзацом 1 пункту 3 Постанови №1013 і встановлено необхідність вжиття заходів для підвищення з 01.12.2015, зокрема, розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), проте, відповідного збільшення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) військовослужбовців з 01.12.2015 не відбулось. 
		При цьому положення Постанови №1078 (в редакції Постанови №1013), якими визначено, що базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є місяць, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці є спеціальними по відношенню до положень Постанови №1013. 
		При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. 
		Оскільки спеціальним законом, який визначає базовий місяць для нарахування індексу споживчих цін, є постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, то саме вказана постанова і підлягає застосуванню до спірних відносин.
		Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
		За таких обставин за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) є січень 2008 року, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 29.11.2023 у справі №260/2724/21.
		Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою №1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової. 
		При цьому у спірному періоді (з 01.12.2015 до 28.02.2018) повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери  проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
		Аналогічні правові висновки щодо застосування положень Порядку №1078 у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, від 05.02.2020 у справі №825/565/17, від 13.12.2022 у справі №420/2667/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21, від 27.06.2022 у справі №420/5976/20, від 23.06.2022 у справі №120/2399/21-а, від 19.05.2022 у справі №380/11904/21, від 28.02.2023 у справі №200/6705/21.
		Суд повторює, що зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
		Таким чином, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 має бути нарахована з урахуванням місяця підвищення грошових доходів населення (базового місяця), що відповідає місяцю зміни посадового окладу, тобто, січня 2008 року.
		Доводи відповідача про передчасність позовних вимог в частині визначення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення судом оцінені з урахуванням наявності між сторонами спору про визначення місяця підвищення грошових доходів населення для обчислення індексації та саме цим відносинам надана правова оцінка вище.
		Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що права позивача в цій частині слід захистити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, зобов`язавши відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року.
		Щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, суд враховує таке. 
		Як зазначено судом вище, з 01.12.2015 для нарахування й виплати індексації враховується місяць підвищення посадового окладу. 
		01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. 
		До матеріалів справи залучено довідку військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2023 вих.№719, зі змісту якої слідує, що у лютому 2018 року позивачу грошове забезпечення розраховане з посадового окладу у розмірі 1050,00 грн, а у березні 2018 року - 4510,00 грн /а.с. 82-83/.
		Отже нарахування й виплата поточної індексації з 01.03.2018 мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів - березень 2018 року, а індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і фактично з грудня 2018 року у військовослужбовців з`явилося право на індексацію грошового забезпечення.
		Водночас суд враховує, що Порядок №1058 у редакції, чинній з 01.12.2015 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
		Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
		Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
		У матеріалах справи наявна довідка військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2023 вих.№442, на підставі якої суд встановив, що з грудня 2018 року по грудень 2022 року позивачу щомісячно нараховувалась та виплачувалась "поточна" індексація грошового забезпечення /а.с. 18/.
		Водночас, з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
		Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
		- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
		- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
		Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. 
		Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1058, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
		Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині НОМЕР_1 належало вирішити питання, чи має ОСОБА_1 право на отримання суми індексації-різниці.
		У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
		Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 12.10.2023 у справі №560/5132/21 та ін.
		Відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.
		Зі змісту довідки військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023 №493 суд встановив, що грошове забезпечення позивача за березень 2018 року склало 13226,18 грн, а за лютий 2018 року  12600,00 грн, при цьому посадовий оклад у березні 2018 року (4510,00 грн) підвищився у порівнянні з посадовим окладом у лютому 2018 року (1050,00 грн) /а.с. 21/. 
		Таким чином, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становив 626,18 грн (13226,18 грн - 12600,00 грн).
		У березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
		Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
		У силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн  626,18 грн = 3836,97 грн.
		А тому починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачу у розмірі 3836,97 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
		Проте відповідач вказаних вимог Порядку №1058 не дотримав, не нарахував позивачу належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.
		Порушене право позивача у цій частині на підставі частини другої статті 9 КАС України слід захистити шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно у фіксованому розмірі 3836,97 грн відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
		Щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 по 01.08.2023, суд враховує, що Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено у 2023 році дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
		Тож у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення, в тому числі і військовослужбовців, не здійснюється з огляду на імперативні приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
		Наведена норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році була чинною, неконституційною не визнана, а тому мала застосовуватись відповідачем. 
		З урахуванням наведеного, підстав для задоволення позову в цій частині немає. 
		Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує таке. 
		Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 
		Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
		Натомість такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України. 
		Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин") у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: 
		"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. 
		Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
		Отже до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
		При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 №1-рп/99, від 13.05.1997 №1-зп, від 05.04.2001 №3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
		На необхідність врахування цих висновків звернув увагу Верховний Суд у постанові від 20.11.2023 у справі №160/5468/23.
		Також суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 (постанова Уряду від 11.03.2020 №211) та закінчився 30.06.2023 (постанова Уряду від 27.06.2023 №651).
		Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 30.11.2023 у справі №160/759/23.
		У свою чергу, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 01.08.2023 відмовлено, внаслідок чого підстав для з`ясування питання про дотримання позивачем строку звернення до суду у відповідній частині немає, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 у справі №752/9907/16-а. 
		Тож підстав для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом немає. 
		Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплати індексацію у чітко визначеній сумі - 395391,08 грн є передчасними і задоволенню не підлягають, оскільки нарахування індексації відповідно до вимог Порядку №1078 наразі відповідачем не здійснено.
		Визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення, що належить виплаті на користь позивача за спірний період, є компетенцією відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку військовою частиною. 
		Завдання правосуддя полягає у перевірці правильності здійснення таких розрахунків відповідачем у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні відносини, а не у нарахуванні позивачу грошового забезпечення замість уповноваженого на це органу - військової частини. 
		Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
		 
		Розподіл судових витрат
		 
		Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки спір стосувався оплати праці. 
		Відповідач доказів понесення судових витрат не надав. 
		Отже підстави для розподілу судового збору відсутні. 
		 
		Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 194, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 31.12.2014 з урахуванням базового місяця відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням місяця підвищення доходів - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у фіксованому розмірі відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у відповідній редакції). 
		Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2008 по 31.12.2014 з урахуванням базового місяця відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням місяця підвищення доходів - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у фіксованому щомісячному розмірі 3836,97 грн відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у відповідній редакції), за вирахуванням фактично сплачених сум.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. 
		Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
		Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		СуддяО.О. Кукоба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...