Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2574/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2024. Зареєстровано: 03.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2024.
Дата набрання законної сили: 22.01.2024
Номер судового провадження: 2442 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2024 року                                   м. Харків                        Справа № 922/2574/23  
		 
		          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя  Радіонова О.О.
		за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,
		та представників учасників справи:
		від позивача - Зучек Є.Н. - адвокат; від відповідача - Дзюба І.М.: від третьої особи: не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТИТАН-ПЛЮС", м. Харків (вх.№2442 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі №922/2574/23.
		 
		за позовом     Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
		 
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент містобудування та архітектури Харківській обласній військовій адміністрації, м. Харків
		 
		до Приватного підприємства "ТИТАН-ПЛЮС", м. Харків
		 
		про                     стягнення коштів
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У червні 2023 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства «ТИТАН- ПЛЮС» (далі - Відповідач) про стягнення орендної плати у сумі 137926,10 грн., пені у сумі 5317,18 грн., розірвання Договору оренди від 31.05.2007р. № 3332-Н та повернення шляхом підписання акту приймання-передачі державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кім. №№ 1-11, кім. №№ 1 - 6 на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) загальною площею 1028,70 м2, за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, балансоутримувачу - Департаменту містобудування та архітектури Харківській обласній військовій адміністрації (вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код: 02498530).
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Департамент містобудування та архітектури Харківській обласній військовій адміністрації (далі- Третя особа).
		Рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.2023 у справі №922/2574/23 позов задоволено у повному обсязі.
		Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду та вважаючи його таким, що постановлено незаконно, з порушенням норм матеріального права та процесуального права, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, зазначивши, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи з причин, що від нього не залежали, оскільки через бойові дії в м.Харкові та влучання снаряду в орендоване приміщення був вимушений припинити роботу та виїхати з працівниками за межі міста.
		Також посилався на наявність обставин звільнення від орендної плати за період з 02.03.2022 року через обставини неможливості використання орендованого приміщення внаслідок його пошкодження ракетним обстрілом та вважав наявними підстави до звільнення його від сплати орендної плати чи зменшення орендної плати, про що було повідомлено Третю особу, як балансоутримувача.
		Апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав до розірвання Договору оренди, оскільки у даних правовідносинах Відповідач не міг вчасно виконати свої зобов`язання за спірним Договором через введення воєнного стану на всій території України на наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
		Крім того, заявник послався на безпідставне застосування судом до спірних правовідносин норм права -ст. 783, п. 1 ст. 784 ЦК України, на підставі яких суд прийшов до висновку щодо розірвання договору оренди та які до вимог про розірвання договору оренди взагалі не відносяться, що є порушенням норм матеріального та процесуального права та підставою для скасування рішення.
		Також Відповідач просив при розгляді даної апеляційної скарги врахувати, що порушення умов Договору щодо несвоєчасної оплати орендної плати частково за січень 2022 року, лютий 2022 року та за період жовтень 2023 року по 30 квітня 2023 року у розмірі 137 926,10 грн. виникло за непереборних обставин, які не залежали від дій та волі Відповідача, за відсутності його вини, які вищевикладені Відповідачем в даній апеляційній скарзі.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, зокрема, Відповідачу поновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.23р., оскільки Відповідач зазначав, що про існування даного спору та постановленого рішення господарського суду Харківської області ПП «ТИТАН-ПЛЮС» стало відомо 01.11.2023 від державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові, котра повідомила директора ПП «ТИТАН-ПЛЮС» про відкриття чотирьох виконавчих проваджень за рішенням від 19.07.2023 по справі №922/2574/23. Цього ж дня, директор ПП «ТИТАН-ПЛЮС» звернувся до адвоката - Дзюби І.М., яка 03.11.2023 ознайомилася з  матеріалами справи.     
		При дослідженні матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що ухвала Господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. про відкриття провадження у справі з призначенням судового засідання на 19.07.2021 р. о 10:40, була направлена судом першої інстанції рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Університетська, буд. 25, м. Харків, 61003 (№ відправлення 6102272444403).
		Проте, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.65-67).
		За наведених обставин причини, зазначені Відповідачем у клопотанні були визнані апеляційним судом поважними, а строк пропуску на подання апеляційної скарги на означене рішення було поновлено.
		Також за доводами апеляційної скарги Відповідач заявив про наявність обставин неможливості використання орендованого приміщення, починаючи з 02.03.2022 року через обстріл та влучання снаряду в будівлю за відповідною адресою вул. Університетська, 25, м.Харків. 
		В підтвердження вказаних обставин, Відповідач до апеляційної скарги надав лист від Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної військової адміністрації №01/05/867В від 06.06.2023 року, лист ПП «ТИТАН-ПЛЮС» № 09/01 від 11.07.2023 року відправлений на адресу Третьої особи, квитанції про сплату суми заборгованості у розмірі 137 926,10 гри. та 5 317,20 гри.,  акт технічного стану від 04.11.2021 року, Технічний звіт ТОВ «ТІН-ПЛІОС» від 12.10.2022 року та витяг з офіційного сайту онлайн -енциклопедії Вікіпедії, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №22022220000002209.
		Наведені докази Відповідач просив залучити до матеіралів справи та розглянути апеляційну скаргу з їх врахуванням, оскільки зазначені підстави не були предметом дослідження суду першої інстанції, а Відповідач не отримував ухвалу про відкриття провадження у справі та не був обізнаний про розгляд відповідної справи в суді першої інстанції, а Позивач та Третя особа про стан приміщення у спірний період суд не повідомили.
		В ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 21.01.23р., судовою колегією, зокрема, було запропоновано Позивачу та Третій особі надати свої міркування щодо поданого Відповідачем клопотання про долучення нових доказів. 
		Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначивши наступне:
		- Відповідач створив заборгованість за сім місяців оренди за Договором оренди, чим суттєво порушив умови Договору оренди, тому оскарженим Рішенням на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст. 24 ЗУ "Про оренди державного та комунального майна", п. 10.7 Договору оренди було обґрунтовано розірвано Договір оренди;
		- факт сплати Відповідачем заборгованості з орендної плати та пені після винесення оскарженого рішення немає ніякого правового значення.
		Від  Третьої особи надійшли письмові пояснення в яких останній заперечував проти апеляційної скарги, рішення суду вважав законним та обґрунтованим, оскільки Відповідач порушував умови Договору оренди в частині своєчасного внесення орендної плати.
		Клопотанням від 18.12.23р. представник Третьої особи просив суд провести розгляд справи без його участі.
		Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу та  поясненнях Третьої особи будь-яких доводів щодо погодження або заперечень із наведених Відповідачем в апеляційній скарзі  обставин не зазначено, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості повно та всебічно переглянути справу відповідно до вимог господарсько-процесуального законодавства.
		Крім того, Відповідачем повідомлено про існування листування з Третьою особою, як балансоутримувачем приміщення, з приводу зазначених ним обставин, які в поясненнях Третьої особи також не відображені.
		 В судовому засіданні 18.12.2023 представник Позивача утруднився надати  пояснення з визначених апелянтом обставин, а представник Третьої особи не з`явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі.  
		Ухвалою судової колегії вирішено долучити до матеріалів справи додаткові докази, які надані Відповідачем до апеляційної скарги, про що відображено у протоколі судового засідання.
		За зазначених обставин, з метою всебічного та повного дослідження обставин справи та перевірки їх доказами, у судовому засіданні 18.12.23 оголошено перерву до 22.01.24 до 12:00 та  ухвалою судової колегії від тієї ж дати зобов`язано сторін надати письмові пояснення, а саме:
		- Позивача надати заперечення чи підтвердження обставин, що зазначені Відповідачем в апеляційній скарзі, стосовно неможливості користування спірним орендованим приміщенням за адресою вул. Університетська, 25, м.Харків, починаючи з 02 березня 2022 року до кінця спірного періоду зазначеного Позивачем у позовній заяві;
		- зарахування сплаченої у лютому Відповідачем орендної плати, з посиланням на відповідні докази.
		- Третю особу зобов`язано надати письмові пояснення щодо:
		- заперечення чи підтвердження обставин, що зазначені Відповідачем в апеляційній скарзі, стосовно неможливості користування спірним орендованим приміщенням за адресою вул. Університетська, 25, м.Харків, починаючи з 02 березня 2022 року до кінця спірного періоду зазначеного Позивачем у позовній заяві;
		- наслідків розгляду звернення Відповідача від 12.07.2023 року №09/01, щодо обставин неможливості користування орендованим приміщенням і зменшення суми орендної плати.
		В письмових поясненнях, на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 18.12.23р., стосовно зарахування коштів у сумі 25243,53 грн., які Відповідач сплатив до державного бюджету 17.02.2022р. (платіжне доручення № 33), Позивач зазначив, що кошти, які сплатив Відповідач  були спрямовані на погашення орендної плати - 25563,09 грн., за січень 2022 року та пені у сумі 278,70 грн. Ці суми зазначені в акті звіряння взаєморозрахунків орендної плати по договору оренди від ' 31.05.2007р. № 3332-Н. станом на 17.05.23р., який доданий до листа регіонального відділення 1 ФДМ України від 18.05.2023р. № 11 -05-02088 (8 додаток до позовної заяви) (3 сторінка акту, - 3 та 4рядок з кінця (колонка платежів орендаря)).
		Стосовно неможливості використання орендарем об`єкту оренди Позивач зазначив, що він не зобов`язаний доводити факти пошкодження орендованого майна, бо не є його користувачем і Відповідач не повідомляв Позивача про пошкодження нежитлових приміщень.
		За поясненнями Третьої особи вона, як балансоутримувач орендованого майна за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, листом від 06.06.2023 року № 01-05/867В звернулась до Відповідача з претензією про сплату заборгованості за договором № 3332-Н від 31.05.2007 у сумі 321 626 грн. 39 коп.
		У відповідь на вказану претензію Відповідач листом від 11.07.2023 №09/01 повідомив, що внаслідок ракетного удару 02.03.2022 орендовані приміщення зазнали значних пошкоджень, у зв`язку з цим у ПП «ТИТАН-ПЛЮС» суттєво зменшилась можливість користування наданим майном.
		03.08.2023 Третьою особою було направлений лист № 01-05/1205-2/1341В, у якому Відповідача повідомлено про  порядок нарахування орендної плати за договорами оренди державного майна          в період дії воєнного стану          та запропонувала звернутися до Позивача з питань зміни орендної плати.
		У судовому засіданні 22.01.24р.  Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просив залишити в силі.
		Відповідач наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні рішення суду в оскаржуваній ним частині.
		Представник Третьої особи в судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
		Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:
		- укладення 31.05.2007р. між сторонами Договору оренди № 3332-Н     на державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кім. №№ 1-11, кім. №№ 1 - 6 на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) загальною площею 1028,70 м2, за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, що перебуває на балансі Третьої особи зі строком дії до 12 квітня 2050р. включно;
		- направлення 12.04.2023р. Позивачем на адресу Відповідача листа № 17- 05-01503 щодо наявної у ПП "ТИТАН-ПЛЮС" станом на 12.04.2023р. заборгованості з орендної плати у сумі 120' 935,91 грн.; нарахування пені у розмірі 120' 935,91 грн. та акту звіряння;
		- направлення 18.05.2023р. Позивачем на адресу Відповідача листа № 11- 05-02088 щодо наявної у ПП "ТИТАН-ПЛЮС" станом на 17.05.2023р. заборгованості з орендної плати у сумі 137' 926,10 грн.; нарахування за період з 13.04.2023р. по 17.05.2023р. пені у розмірі 5' 317,18 грн., до якого було додано проект акту звіряння взаєморозрахунків орендної плати по договору оренди від 31.05.2007р. № 3332-Н в двох примірниках;
		Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
		Вищезазначений факт неналежного виконання Відповідачем умов спірного Договору щодо своєчасного внесення орендної оплати став підставою звернення Позивача до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, нарахування пені, а також для розірвання Договору оренди № 3332-Н     та повернення орендованого майна.
		В матеріалах справи відсутній відзив Відповідача на позовну заяву.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність Позивачем факту невиконання Відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати більш ніж протягом трьох місяців підряд, на підставі чого стягнув заборгованість, пеню; розірвав Договір оренди та зобов`язав Відповідачу повернути орендоване майно.
		Відповідачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з орендної плати та пені, предметом апеляційного перегляду в даному провадженні є рішення місцевого господарського суду від 19.07.2023 у справі №922/2574/23 в частині розірвання Договору оренди та зобов`язання Відповідача повернути орендоване майно.
		Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині такими, що зроблені при неповному дослідженні обставин справи, а доводи апеляційної скарги такими, що знайшли підтвердження під час перегляду рішення в суді апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
		Предметом позову в даній справі (в оскаржуваній частині) є вимоги орендодавця про розірвання Договору оренди державного майна у зв`язку з невиконанням орендарем зобов`язань з внесення орендних платежів до державного бюджету та про застосування такого правового наслідку розірвання Договору оренди як повернення орендованого майна.
		Відповідач не брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, але в апеляційній скарзі навів обставини та надав докази, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Приймаючи рішення про задоволення відповідного клопотання Відповідача та долучення нових доказів, судова колегія виходила з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2574/23, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судовому засіданні 19 липня 2023 року о 11:00.також, зокрема, залучено до участі у справі Третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, зокрема, встановлено Відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
		Зазначена копія ухвали була направлена на адресу відповідача м.Харків, вул.Університетська, 25, але не була вручена Відповідачу, була повернута до суду з поштовою відміткою від 27.06.2023 року про відсутність адресату за вказаною адресою.
		Інших спроб повідомити Відповідача про розгляд справи та дату судового засідання-судом не здійснювалось.
		Оскільки в матеріалах справи відсутні також докази отримання Відповідачем копії рішення суду до 03.11.2023 року, ухвалою судової колегії від 22.11.2023    Відповідачу поновлений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі №922/2574/23.
		Заперечуючи проти позову в оскаржуваній частині, Відповідач посилався на неможливість користування об`єктом оренди у зв`язку з влучанням в будівлю снаряду 02.03.2022 року, внаслідок чого орендоване приміщення було пошкоджене з втратою можливості користування об`єктом.
		У якості доказів обставини, на яку посилається Відповідач, ним до апеляційної скарги було надано лист від Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної військової адміністрації №01/05/867В від 06.06.2023 року, лист ПП «ТИТАН-ПЛЮС» № 09/01 від 11.07.2023 року відправлений на адресу Третьої особи, квитанції про сплату суми заборгованості у розмірі 137 926,10 гри. та 5 317,20 гри.,  акт технічного стану від 04.11.2021 року, Технічний звіт ТОВ «ТІН-ПЛІОС» від 12.10.2022 року,  витяг з офіційного сайту онлайн -енциклопедії Вікіпедії.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Основними засадами (принципами)    господарського    судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 3, 4, 5, 8, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України).
		Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
		Частинами першою - четвертою статті 120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
		Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
		Ухвала    господарського    суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
		Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів)    господарського    судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів)    господарського    судочинства.
		Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
		Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною    стороною    (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси    стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
		Відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до ст.4, ч.1, п.10 ч.2 ст.9 Закону «Про державну реєстрацію» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст.10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону «Про поштовий зв`язок» та Правил №270.
		Разом з тим, положення ст.80 та ч.3 ст.269 ГПК передбачають право особи під час апеляційного розгляду справи подавати також докази у справі за виключних обставин, у якості яких судова колегія розцінює фактичне неотримання копії ухвали за відповідною адресою у сукупності з обставинами, які Відповідач наводить в апеляційній скарзі щодо вимушеного залишення ним місця розташування за наведеною адресою з березня 2022 року через активні бойові дії в місті Харкові та влучання снаряду у будівлю.
		Оскільки матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції, хоча й виконав формальні вимоги щодо направлення копії ухвали за місцем останнього відомого місця знаходження Відповідача, отримав поштове повідомлення про відсутність адресу та за місцем розташування, але вищенаведені обставини визнаються судовою колегії як такі, що зумовлюють забезпечення права Відповідача на судовий захист шляхом поновлення йому строку на апеляційне оскарження та прийняття доданих до апеляційної скарги документів у якості додаткових доказів обставин, якими він заперечує позовні вимог в оскаржуваній частині.
		Оскільки у відзивах на апеляційну скаргу Відповідача Позивач та третя особа не виказали міркування щодо наведених Відповідачем обставин неможливості користування орендованим приміщенням, не заперечили та не підтвердили зазначеної обставини, зокрема, щодо стану приміщення, отже задля забезпечення принципу рівності та змагальності сторін в господарському процесі судовою колегією була зроблена перерва в судовому засіданні та зобов`язано Позивача та Третю особу надати відповідні письмові пояснення з цього приводу.
		Однак, у наданих поясненнях а ні Позивач, а ні Третя особа не надали пояснень щодо стану орендованого приміщення та навіть відмовились підтверджувати факт влучання снаряду.
		За змістом ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Разом з тим, у частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження (постанова Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20).
		При цьому у пункті 6.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
		Отже, для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
		Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
		У такий спосіб підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає, зокрема, об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
		При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.
		Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.
		Таким чином, звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.
		З наданих Відповідачем вищенаведених доказів вбачається факт влучання в об`єкт оренди снаряду 02.03.2022 року через військову агресію Російської федерації, внаслідок чого було пошкоджено основні несучі конструкції нежитлових приміщень першого та другого поверху нежитловій будівлі літ. «Д-2», розташованій за адресою: м.Харків, вул.. Університетська, 25, враховуючи тенденцію до їх руйнування , неналежного стану, та відсутності захисту від впливу зовнішнього середовища, а також беручи до уваги конструктивні особливості, знаходяться в непридатному для нормальної експлуатації технічному стані, не відповідають вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації без проведення відновлювальних робіт.
		За змістом ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до вимог ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно з ч.ч.1,2  ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Оскільки Позивач та Третя особа не спростували обставин, наведених Відповідачем в апеляційній скарзі щодо неможливості користуватися ним орендованим майном у спірний період, не заперечили та не підтвердили щодо заявленого стану майна-судова колегія вважає обставину неможливості використовувати орендоване майно як таку, що є підставою для звільнення Відповідача від сплати орендної плати за спірний період-доведеною. При цьому судова колегія звертає увагу, що Відповідачем не оспорюється рішення суду в частині стягнення орендної плати, більш того, така орендна плата ним сплачена в повному обсязі 08.11.2023.
		Як вбачається з листа Відповідача на відповідь Третій особі (балансоутримувачу), в якому він повідомляє про відповідні обставин та наполягає на наявність підстав до зменшення суми орендної плати, а не остаточному звільнені, проте Третя особа відповідає про необхідність додаткового з`ясування цього питання з Позивачем.
		Отже зазначені обставини судова колегія розглядає не в контексті спору щодо розміру звільнення від сплати орендної плати за спірний період (січень 2022 року- квітень 2023 року), а в контексті наявності чи відсутності підстав до розірвання договору через його істотне порушення внаслідок відсутності сплати орендної плати за спірний період.
		Судова колегія вважає безпідставними доводи Позивача щодо неналежності поданого Відповідачем звіту через те, що він не є висновком судової експертизи, оскільки по перше-діючим законодавством не визначено допустимість доказів для підтвердження відповідних обставин, по друге - Позивачем взагалі не спростовувались наведені обставини, не надавалися будь-які інші власні докази та не заявлялося клопотання про призначення експертизи, отже, виходячи з принципу змагальності та рівності сторін, заявлена Відповідачем обставина є доведеною.
		Також судова колегія вважає безпідставними доводи Позивача, що оскільки Відповідач негайно не повідомив Позивача про відповідну обставину, то вона не має братися до уваги, оскільки а ні вимогами Договору, а ні діючим законодавством в сфері орендних правовідносин, в тому числі Законом України "Про оренду державного та комунального майна" -таких обмежень щодо застосування наслідків ч.6 ст.672 ЦК України не передбачено.
		Крім того, при розгляді даної справи колегія суддів апеляційного господарського суду не може не врахувати такі загальновідомі обставини, як те, що даний спір виник під час широкомасштабної воєнної агресії РФ проти України.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває, на його період тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»).
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», було визначено перелік населених пунктів, на території яких було ведення активних бойових дій. До вказаного Переліку включено також м. Харків, що території якого з 24.02.2022 мають місце активні бойові дії.
		Загальновідомість фактів військової агресії Російської Федерації, ракетні обстріли об`єктів інфраструктури України та м. Харкова зокрема підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, безліччю публікацій у національних та міжнародних засобах масової інформації, зокрема, щодо влучення снаряду за спірною адресою.
		Торгово-промислова палата України оприлюднила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». 
		Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
		Крім того, судова колегія вважає обґрунтованими посилання Відповідача на вимоги ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за змістом ч.ч.3,4 якої контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів, а орендар на вимогу орендодавця зобов`язаний забезпечити доступ на об`єкт оренди.
		Виходячи з цієї норми Закон, саме в компетенції Третьої особи знаходяться питання визначення неможливості використання орендованих приміщень.
		А ні Позивачем а ні Третьою особою не заявлено про обставини неможливості виконання таких умов, не заявлено про навіть намагання з`ясувати стан об`єкта на виконання відповідної ухвали судової колегії.
		Загальні підстави для зміни або розірвання договору визначено у статті 651 ЦК України, за змістом якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
		Суд першої інстанції, встановивши, що у Відповідача виникла заборгованість з орендної плати за період з січня 2022 по квітень 2023р., визнав цю обставину саму по собі достатньою підставою для розірвання договору в порядку 651 ЦК України.
		Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
		Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
		Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.
		Крім того, обставини, що зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
		Враховуючи, що внаслідок дії згаданих непереборних обставин Відповідач не міг використовувати орендовані у Позивача приміщення через обставини, за які Відповідач не відповідає, він довів існування обставин щодо звільнення його від сплати орендної плати у спірний період в порядку ч. 6 ст. 762 ЦК України , що виключає застосування ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 10.7 Договору оренду, як підставу для розірвання Договору оренди.
		Відповідно, не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про повернення орендованого приміщення балансоутримувачу.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при перегляді рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2023 року у справі №922/2574/23, воно підлягає скасуванню в оскаржуваній частині на підставі п.1ч.1 ст.277 ГПК України через неповне дослідження обставин справи, у справі слід прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
		Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Позивача, а витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви слід розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТИТАН-ПЛЮС", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі №922/2574/23 - задовольнити.
		Рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2023 року у справі №922/2574/23 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про розірвання Договору оренди від 31.05.2007р. № 3332-Н, укладеного між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код - 44223324) та Приватним підприємством "ТИТАН-ПЛЮС" (юридична адреса: вул. Університетська, буд. 25, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код: 34861702) та про зобов`язання Приватного підприємства "ТИТАН-ПЛЮС" (юридична адреса: вул. Університетська, буд. 25, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код: 34861702) повернути шляхом підписання акту приймання-передачі державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кім. №№ 1-11, кім. №№ 1 - 6 на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) загальною площею 1028,70 м2, за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, балансоутримувачу - Департаменту містобудування та архітектури Харківській обласній військовій адміністрації (вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код: 02498530) та розподілу судових витрат.
		В скасованій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про розірвання Договору оренди від 31.05.2007р. № 3332-Н та про зобов`язання Приватного підприємства "ТИТАН-ПЛЮС" повернути шляхом підписання акту приймання-передачі державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кім. №№ 1-11, кім. №№ 1 - 6 на другому поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) загальною площею 1028,70 м2, за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, балансоутримувачу - Департаменту містобудування та архітектури Харківській обласній військовій адміністрації (вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код: 02498530) - відмовити.
		Судові витрати, понесені в суді першої інстанції, покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам, стягнувши з Приватного підприємства "ТИТАН-ПЛЮС" (юридична адреса: вул. Університетська, буд. 25, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код: 34861702) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код: 44223324, р/р: UA788201720343120001000156774, МФО 820172, ДКС України) - витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5368,00 грн.
		Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на  Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
		Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код: 44223324, р/р: UA788201720343120001000156774, МФО 820172, ДКС України) на користь Приватного підприємства "ТИТАН-ПЛЮС" (юридична адреса: вул. Університетська, буд. 25, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код: 34861702)-витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8052,00 грн. (вісім тисяч п`ятдесят дві грн. 00 коп.).
		Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
		Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
		                    Повний текст постанови складено   02.02.2024 
		 
		Головуючий суддя                                                                    О.В. Стойка
		 
		 
		Суддя                                                                                           О.А. Істоміна  
		 
		 
		Суддя                                                                                           О.О. Радіонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...