Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 473/3217/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2024. Зареєстровано: 05.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2024.
Дата набрання законної сили: 26.03.2024
Результат оскарження 26.03.2024 Апеляційний суд Миколаївської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/473/250/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                       
		                                                                        Справа № 473/3217/23
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		"26" січня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.
		За участю представника позивача Усікова О.В. , представника третьої особи Вуїв О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_4 , приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності на частку майна, скасування арешту
		встановив
		28 червня 2023 року позивач  ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_3 , в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог остаточно просила визнати спільним майном подружжя  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 набуте ними під час перебування в шлюбі наступне майно:Комплекс будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; Земельну ділянку, площею 0,2512 га, кадастровий номер 44810200000:06:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; Нежитлову будівлю, складське приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; Будівлю, загальною площею 60.4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
		Поділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в рівних частках по 1/2 ідеальній частці за кожним навище зазначене майно.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області по справі № 473/995/18 від 02.04.2018 року на наступне майно:комплекс будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; Земельну ділянку, площею 0,2512 га, кадастровий номер 4810200000:06:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; Нежитлову будівлю, складське приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про обтяження: 25569656 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав га їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40466228 від 03.04.2018; Будівлю, загальною площею 60,4 кв. м„ яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 (номер запису про обтяження: 25566715 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний помер 40461770 від 03.04.2018).
		Скасувати арешт, накладений постановою приватного виконавця Шевченко Тетяни Сергіївни постановою про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3 на наступне майно:Комплекс будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; Земельну ділянку, площею 0,2512 га, кадастровий номер 4810200000:06:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; Нежитлову будівлю, складське приміщення загальною площею 28.8 кв.м., що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_2 , номер запису про обтяження 41324385 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57455432 від 02.04.2021, Шевченко Тетяна Сергіївна , підстава внесення запису: постанова про арешт майна боржника серія та номер: ВП65038151 виданий 02.04.2021, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської Області Шевченко Тетяна Сергіївна; Будівлю, загальною площею 60,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Також просила стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу вони з відповідачем придбали комплекс будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; Земельну ділянку, площею 0,2512 га, кадастровий номер 44810200000:06:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; Нежитлову будівлю, складське приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; Будівлю, загальною площею 60.4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . 
		Вказуючи на те, що відповідач ухиляється від добровільного поділу спільного майна подружжя, позивач просила поділити спільне майно та визнати право власності в рівних частках по ідеальній частці за кожним в судовому порядку.
		Посилаючись на те, що на вищевказане майно накладено арешти ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області по справі № 473/995/18 від 02.04.2018 року та постановою приватного виконавця Шевченко Тетяни Сергіївни постановою про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3 просила скасувати арешти на майно.
		Ухвалою від 29 червня 2023 року було відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження. 
		Ухвалою від 29 червня 2023 року задоволено частково заяву представника позивача Усікова О.В. про забезпечення позову.
		21 липня 2023 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву.
		01.09.2023 року від представника позивача Усікова О.В. надійшла відповідь на відзив.
		01.09.2023 року від представника позивача Усікова О.В. надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
		Ухвалою від 15 вересня 2023 року задоволено повністю заяву представника позивача Усікова О.В. про забезпечення позову.
		Ухвалою від 18 вересня 2023 року залучено по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності на частку майна, скасування арешту на майно в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 та приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяну Сергіївну.
		04 жовтня 2023 року від представника третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_6 - адвоката Вуїв О.В. надійшли письмові пояснення. 
		Ухвалою від 06 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		15 січня 2024 року від представника позивача адвоката Усікова О.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив.
		Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Усіков О.В. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. 
		Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. 
		Представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Вуїв О.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважала, що спосіб захисту позивачем вибраний неефективний, позов заявлений з метою уникнення реалізації арештованого майна за борговими зобов`язаннями відповідача ОСОБА_3 , позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки про реалізацію майна, що належить ОСОБА_3 позивач повинна була дізнатися в квітні 2018 року. 
		Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. у підготовче судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину своєї неявки не повідомила. 
		Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.            
		Відповідно до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.
		Суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.  Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.
		Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 31 липня 1992 року у Відділі запису актів громадянського стану Ужгородської міської Ради народних депутатів Закарпатської області, актовий запис №469. 
		Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна комплексу будівель, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Омельчук І.М. 28.12.2006 року, ОСОБА_3 є власником комплексу будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ№906889 від 10.10.2007 року, виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2006 р., №2127, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,2512 га, кадастровий номер 44810200000:06:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого державним нотаріусом Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області Онищенко Л.В. 17.10.2011 року, ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, складське приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Плющ С.В. 07.07.2016 року, ОСОБА_3 є власником будівлі, загальною площею 60.4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . 
		Також в судовому засіданні було встановлено, що ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 квітня 2018 року по справі №473/995/18 було заборонено відчуження майна, зареєстрованого за ОСОБА_3 в тому числі і майна: Комплекс будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; Земельну ділянку, площею 0,2512 га, кадастровий номер 44810200000:06:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; Нежитлову будівлю, складське приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; Будівлю, загальною площею 60.4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
		В подальшому ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 квітня 2018 року по справі №473/995/18 було заборонено відчуження всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності і зареєстроване за ОСОБА_3 до набрання судовим рішенням по справі законної сили.
		Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року ухвала Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 квітня 2018 року була змінена та заборонено відчуження наступного майна: Комплекс будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; Будівлю, загальною площею 60.4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; Нежитлову будівлю, складське приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
		Також в судовому засіданні було встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. 06.07.2023 року у ВП № НОМЕР_3 з приводу виконання виконавчого листа №473/995/18 виданий 02.04.2021 року, були винесені постанови про опис та арешт майна боржника: нежитлової будівлі , складського приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 28,8 кв.м., що належить боржнику ОСОБА_3 ; нежитлової будівлі, складу, загальною площею 60,4 кв.м., розташована за адресою АДРЕСА_3 .
		Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
		Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
		Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України.
		Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
		Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
		Відповідно до речення другого пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11 спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК, ч. З ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2,3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
		Зазначені норми права припускають існування факту права спільної сумісної власності подружжя щодо кожної речі, набутої у шлюбі, незалежно від тієї обставини, хто є набувачем за договором, забудовником будівлі, та на чиє ім`я було зареєстровано право власності на таку річ.
		Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
		Отже, нерухоме майно придбані під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.
		Виходячи з того, що майно, набуте подружжям за час зареєстрованого шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності, домовленості між сторонами по справі не було, шлюбний договір не укладався, при поділі цього майна, частки кожного з подружжя є рівними, а тому з врахуванням зазначених обставин та відсутності заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення і суд доходить висновку про визначення розміру належної позивачу частки в спільному з ОСОБА_3   майні подружжя, а саме: комплексу будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 0,2512 га, кадастровий номер 44810200000:06:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі, складське приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; будівлі, загальною площею 60.4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . 
		Що стосується позовної вимоги про скасування арешту, який був накладений ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області по справі №473/995/18 від 02.04.2018 року та постановою приватного виконавця у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3, то слід зазначити наступне.
		Вказана ухвала була винесена судом як результат розгляду заяви про забезпечення позову під час розгляду цивільної справи №473/995/18 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. 
		Виконавче провадження № НОМЕР_3 було відкрито 02.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. з приводу виконання виконавчого листа, що був виданий 02.04.2021 року по справі №473/995/18 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. 
		Питання скасування заходів забезпечення позову врегульовано ст..158 ЦПК України та вирішуються судом, який розглядає справу. 
		У ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
		Згідно із п. 6 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги в частині скасування арешту з майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки в судовому засіданні позивачка довела належними, достатніми та достовірними доказами наявність її порушеного права або інтересу, а також те, що відповідач у справі порушує її права.
		На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 206, 264, 430 ЦПК України, суд 
		 
		ухвалив
		позов - задовольнити частково.
		Визнати спільним майном подружжя  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 набуте ними під час перебування в шлюбі наступне майно:
		Комплекс будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;
		Земельну ділянку, площею 0,2512 га, кадастровий номер 44810200000:06:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 
		Складське приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 
		Будівлю, склад загальною площею 60,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
		Поділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в рівних частках по 1/2 ідеальній частці за кожним на наступне майно: 
		Комплекс будівель площею 823,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
		Земельну ділянку, площею 0,2512 га, кадастровий номер 4810200000:06:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Складське приміщення загальною площею 28,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
		Будівлю, склад загальною площею 60,4 кв. м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 .
		       В задоволенні інших позовних вимог відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати в розмірі 15 030 грн. 40 коп..
		       На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2024 року. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                 М.М. Ротар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...