Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/6623/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2024. Зареєстровано: 05.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2024.
Дата набрання законної сили: 05.02.2024
Номер судового провадження: 22-ц/807/177/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 05.02.2024 Справа № 334/6623/22
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний № 334/6623/22 Головуючий у 1 інстанції: Козлова Н.Ю.
		Провадження № 22-ц/807/177/24 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. 
		                                
		                                
		П О С Т А Н О В А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		05 лютого 2024 року                                                 м. Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Головуючого: Маловічко С.В., суддів Гончар М.С., Подліянової Г.С.
		 
		розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2023 року у справі за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого природного газу,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2022 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого природного газу.
		 
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.02.2022р. працівниками Оператора ГРМ на об`єкті споживання відповідача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час перевірки комерційного ВОГ виявлено факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, а саме, відсутність пломби повірника на суматорі з лівого боку. З урахуванням виявлених порушень представниками Оператора ГРМ у присутності споживача складено акт про порушення № ZР004610 від 07.02.2022р. Акт у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем, підписано працівниками АТ «Запоріжгаз» та споживачем. Споживачем власноручно до акту про порушення внесені заперечення.
		В той же день, 07.02.2022р., лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складено протокол № 001999 про направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу, який підписано представниками Оператора ГРМ та споживачем. За фактом підписання протоколу зауважень споживачем до протоколу не внесено. Після зняття ЗВТ запаковано в пакет з поліетилену, який опломбовано пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером 46744196. За результатами проведеної експертизи комісією, створеною у порядку глави 10 Розділу X Кодексу газорозподільних систем, виявлено несанкціоноване втручання у роботу ЗВТ: відсутня пломба заводу-виробника/пломба з відбитками тавр про проходження державної повірки ЗВТ, внаслідок чого наявний доступ до фіксуючого гвинта, що утримує лічильний механізм на корпусі лічильника; наявне пошкодження посадкового місця пломби; наявний доступ в роботу лічильного механізму. 
		Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. 
		З урахуванням виявлення факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № ZР004610 від 07.02.2022р., що відображено у протоколі № 276 від 18.02 2022р.
		 
		Споживачу здійснено перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 Кодексу ГРМ) з 07.08.2021р. по 31.01.2022р. з урахуванням усіх газових приладів (плита газова 1 шт., котел - 1 шт.), зареєстрованих осіб (зареєстровано 1 особа ) та опалювальної площі (56,7 м2). Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу склала 111 214,83 грн.
		31.08.2022 року АТ «Запоріжгаз» на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок і рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості, але в добровільному порядку відповідачем борг не сплачено. Тому позивач у позові просив стягнути з відповідача вартість не облікованого природного газу в сумі 111 214,83 грн.
		 
		Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2023 року позов задоволено.
		Стягнуто з  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» (ЄДРПОУ - 03345716) вартість донарахованого необлікованого об`єму та обсягу природного газу у сумі 111214,83 грн., шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_2 в АБ «Кліринговий Дім» (м. Київ, МФО 300647, ЄДРПОУ 03345716).
		 
		Стягнуто з  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ судовий збір у розмірі 2481 гривень.
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції,  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Працевитий Г.О., подала апеляційну скаргу,в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги, серед іншого,зазначено, що суд неправильно встановив дійсні обставини у справі та неправильно застосував норми матеріального права, а саме, що позивач належним чином передав відповідачу на зберігання тимчасово встановлений лічильник та пломби на ньому, в той час як такого акту не складалось, а відтак в силу положень Кодексу ГРМ вона не може нести відповідальність за відсутність пломби повірника на суматорі з лівого боку. Крім того, експертизою, проведеною позивачем, не встановлено факту втручання у лічильник, який був визнаний герметичним, а також способу такого втручання. Між тим, наявність інших пломб на лічильну позбавляє можливості втрутитись усередину лічильника, зокрема, у його лічильний механізм. Крім того, позивачем неправильно розраховано вартість не облікованого природного газу, оскільки вона регулярно сплачує за спожитий газ, а тому сплачену нею суму слід відрахувати із визначеної суми. Зазначається про неповно- важність комісії з проведення експертизи лічильника, оскільки в її скалді був відсутній юрист та представник НКРЕКП. 
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що згідно з приписами Кодексу ГРМ, саме на споживача покладається обов`язок зі збереженням ЗВТ та пломб на ньому і пломбувального матеріалу, а тому виявлення цього порушення, незалежно від способу та причин, тягне за собою застосування регламентних процедур, в тому числі нарахування 
		необілкованих об`ємів природного газу. На думку позивача, суд правильно встановив всі обставини справи, тому дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Тому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.
		Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		 
		Згідно із п.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		 
		Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, оскільки приєднана до мережі розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам з відкриття особового рахунку № НОМЕР_3 . 
		 
		Споживачу за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 надаються послуги газопостачання, які обліковуються встановленим лічильником газу Самгаз G-4 зав. № 4513644.
		 
		За матеріалами справи вбачається, що цей лічильник був встановлений 09.05.2021 року при демонтажі та направленні для проведення експертизи попереднього лічильника Самгаз G-4 зав. № 2680514.
		 
		07.02.2022р. працівниками оператора ГРМ на об`єкті споживання відповідача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час перевірки комерційного ВОГ виявлено факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, а саме, відсутність пломби повірника на суматорі з лівого боку.
		 
		З урахуванням виявлених порушень представниками Оператора ГРМ у присутності споживача, складено акт про порушення № ZР004610 від 07.02.2022 року. Акт у порядку визначеному Кодексом газорозподільних систем підписано працівниками АТ «Запоріжгаз» та споживачем. Споживачем власноруч до акту про порушення внесені заперечення.
		Зважаючи на виявлення факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ оператором ГРМ ініційовано проведення експертизи ЗВТ у порядку визначеному главою 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем.
		 
		07.02.2021р. лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складено протокол № 001999 про направлення засобу вимірювальної техніки на експерти-
		зу, який підписано представниками оператора ГРМ та представником споживача. За фактом підписання протоколу зауважень споживачем до протоколу не внесено.
		 
		На виконання вимог пункту 8 глави 5 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, до акту про порушення внесено інформацію щодо: місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення - м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 52 каб. 202; дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення - 18.02.2022 року; контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії) - 0670076104.
		 
		За результатами проведеної експертизи, комісією, створеною у порядку глави 10 Розділу X Кодексу газорозподільних систем, виявлено несанкціоноване втручання у роботу ЗВТ, а саме: відсутня пломба заводу-виробника, пломба з відбитками тавр про проходження державної повірки ЗВТ, внаслідок чого наявний доступ до фіксуючого гвинта, що утримує лічильний механізм на корпусі лічильника. Пошкодження посадкового місця пломби. Наявний доступ в роботу лічильного механізму. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник поміщено в пакет, опломбовано пломбою № R34699352.
		 
		Висновки експертизи Оператора ГРМ викладені в акті експертизи лічильника газу № 0151 від 16.02.2022р.
		 
		Після проведення експертизи проведено позачергову повірку лічильника.
		 
		За результатами повірки лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації, що відображено у протоколі повірки від 16.02.2022 року № 0151 та довідці про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16.02.2022 року № 3-0098-22.
		 
		З урахуванням виявленням факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення, на засіданні якої була присутня відповідач ОСОБА_1 , було прийнято рішення про задоволення повністю акту про порушення № ZР004610 від 07.02.2022р., що відображено у протоколі № 276 від 18.02 2022р.
		На цій підставі споживачу здійснено перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 Кодексу ГРМ) з 07.08.2021р. по 31.01.2022р. з урахуванням усіх газових приладів (плита газова 1 шт., котел - 1 шт.), зареєстрованих осіб (зареєстровано 1 особа ) та опалювальної площі (56,7 м2).
		 
		Згідно пункту 11 Глави 5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, розрахунок здійснено за цінами закупівлі природного газу протягом періоду необлікованого природного газу. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу склала 111 214,83 грн.
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що факт несанк-ціонованого втручання відповідача в роботу ЗВТ є доведеним, а тому рахунок щодо сплати необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості на суму 111 214,83 грн. виставлено їй обґрунтовано, але, оскільки вона не сплачує суму донарахованого обсягу і вартості природного газу добровільно, то ця сума підлягає стягненню в судовому порядку. 
		Проте, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, колегія з цими висновками суду не погоджується, оскільки вони не відповідають зібраним у справі доказам та нормам матеріального права, які в частині неправильно витлумачені судом першої інстанції. 
		 
		Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		За принципом змагальності, врегульованим у статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до приписів статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		У відповідності до ч. 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Часиною 5 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Статтею 89 ЦПК України унормовано оцінку доказів у розглядуваній цивільній справі, яка передбачає наступне: суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, 
		що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина п`ята статті 263 ЦПК України).
		Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та 
		докази на їх підтвердження (пункти 1 та 2 частини першої статті 264 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Між тим, суд вказаних вимог цивільно-процесуального кодексу не виконав, не надавши оцінки кожному конкретному доказу, а також їх сукупності, лише задекларувавши зміст доказової бази та зміст нормативної бази, якою врегульовані спірні відносини.
		Апеляційним судом при перевірці доводів апеляційної скарги ретельно проаналізовано кожен доказ та встановлено обставини справи іншим чином, ніж встановив суд першої інстанції, зокрема, з урахуванням правових позицій Верховного Суду з питання доведеності втручання у ЗВТ як підстави для покладення на споживача відповідальності щодо донарахування йому вартості і обсягу газу.
		 
		Колегією наводиться наступне правове обґрунтування своїх висновків.
		 
		Відповідно до приписів розділу 5 глави Х Кодексу газорозподільних систем, комерційний вузом обліку (комерційний ВОГ) та його складові мають бути опломбовані пломбами з тавром відповідного органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, та пломбами заводу-виробника. Місця пломбування та реквізити пломб заводу-виробника, а також місця пломбування пломбами органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, вказуються в технічний документації (паспорті) на кожний ЗВТ або протоколі повірки, якщо така мала місце перед чи під час експлуатації ЗВТ.
		 
		Оператор ГРМ під час введення комерційного ВОГ в експлуатацію або під час експлуатації має право встановлювати власні охоронні пломби на елементах та складових комерційного ВОГ, а також на запірній арматурі обвідних ліній, фланцевих з`єднаннях перед комерційним ВОГ або після нього, а також на інших пристроях і місцях для унеможливлення несанкціонованого втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонованого відбору природного газу. 
		 
		Пломбування комерційних ВОГ та його складових проводиться пломбами Оператора ГРМ в місяцях, передбачених проектом, паспортами заводів-виробників ЗВТ, та в місцях, де можливе несанкціоноване втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонований відбір природного газу.
		 
		Згідно з пунктом 4 глави 5 розділу Х Кодексу ГРМ, при встановленні власних охоронних пломб, у тому числі магнітних індикаторів, Оператор ГРМ має зазначити в акті пломбування або в іншому документі, який оформлюється при зазначених заходах, місця встановлення кожної пломби, реквізити кожної пломби, сторону, яка їх встановила, та сторону, відповідальну за їх збереження. Відповідний акт про пломбування чи інший документ має бути підписаний уповноваженими особами, які брали участь та були присутні при пломбуванні.
		 
		У відповідності з пунктом 4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ, за збереження і цілісність комерційних і дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті пломбування. 
		 
		Отже, з огляду на системний аналіз вказаних положень Кодексу ГРМ слід зробити висновок, що на споживача покладається обов`язок зі збереження ВОГ разом з тими його складовими елементами, якими є пломби, тільки у разі, якщо Оператор ГРМ передав їх йому на зберігання, про що складно відповідний підписаний сторонами документ. 
		 
		За матеріалами справи встановлено, що споживачу за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 надаються послуги газопостачання, які обліковуються лічильником газу Самгаз G-4 зав. № 4513644, який був встановлений 09.05.2021 року при демонтажі та направленні для проведення експертизи попереднього лічильника Самгаз G-4 зав. № 2680514.
		 
		Згідно з протоколом № 001398 демонтажу та направлення ЗВТ для проведення екс-
		пертизи від 09.05.2021р., лічильник газу Самгаз G-4 зав. № 2680514 був роз пломбований 
		та демонтований, поміщений в пакет, який опломбований пломбою С60907130 та направлений на експертизу, дату проведення якої визначено - 13.05.2021р. ( а.с. 14). 
		 
		З протоколу демонтажу вбачається, що споживач ОСОБА_1 у зауваженнях зазначила, що нею прийнято на збереження у тимчасово влаштованому лічильнику Самгаз G-4 зав. № 4513644, який встановленона час проведення експертизи попереднього лічильником, пломбу ГРМ № С609007129, встановлену у місці приєднання останньої до діючого газопроводу (на чайках), а також захисну пломбу-наклейку БАР`ЄР № В 5428082, встановлену у місці приєднання лічильного механізму до корпусу лічильника. 
		 
		Про пломбу повірника, відсутність якої саме і вмінено як порушення відповідачу, у протоколі демонтажу відомості відсутні.
		 
		Проте, оцінюючи вказаний протокол, суд першої інстанції вважав, що відповідач з передачею їй ЗВТ у користування в її будинку фактично передав його з усіма складовими, зокрема, із усіма пломбами.
		 
		Однак, колегія вважає такі висновки суду помилковими, оскільки дійсно положення п. 5 глави 5 розділу Х Кодексу ГРМ, на які послався суд, передбачають передачу споживачу на зберігання ЗВТ і пломб на ньому як за актом пломбування, так і за іншим документом, який був оформлений при встановленні пломб/магнітних індикаторів, але за умови, що у ньому будуть зафіксовані всі охоронні пломби. На це, зокрема, акцентується у пункті 4 глави 5 розділу Х Кодексу ГРМ, а саме, що Оператор ГРМ при встановленні пломб або передачі лічильника споживачеві має зазначити в акті пломбування або в іншому документі, який оформлюється при зазначених заходах, місця встановлення кожної пломби, реквізити кожної пломби, сторону, яка їх встановила, та сторону, відповідальну за їх збереження. Відповідний акт про пломбування чи інший документ має бути підписаний уповноваженими особами, які брали участь та були присутні при пломбуванні.
		 
		Тож, суд неправильно вважав, що не мається спеціальної норми щодо вимог до акту на встановлення (введення в експлуатацію) та пломбування лічильника.
		 
		На суперечливість висновків суду в цій частині вказує також те, що, навівши такі аргументи на користь протоколу демонтажу як належного документа, що підтверджує передання ЗВТ Самгаз G-4 зав. № 4513644 зі всіма складовими відповідачу на зберігання, суд зазначає у наступному реченні, що Кодексом ГРМ передбачено складання документа, яким фіксується сам факт встановлення лічильника та охоронних пломб оператора ГРМ. 
		 
		Тож, сам суд за підсумками дослідження цих обставин виснував, що про передачу на збереження споживачу ЗВТ і його складових (до яких віднесено пломби) може засвідчувати не тільки акт про пломбування, а й будь-який інший документ за умови, що у ньому будуть зафіксовані пломби, встановлені на ЗВТ. Але при цьому суд не зважає на те, що у протоколі демонтажу від 09.005.2021р. тієї пломби, відсутність якої визнав позивач порушенням у вигляді несанкціонованого втручання в ЗВТ, відповідачу на збереження не передано, оскільки про неї взагалі не було зазначено. 
		 
		Як вбачається з протоколу демонтажу від 09.05.2021р., лічильник № 45013644 вже був у використанні, оскільки був встановлений з обмінного фонду як повірений у 2021 році. Паспорт на цей лічильник споживачу не надано.
		 
		Відповідно до п. 4 глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, на період 
		зняття лічильника газу для проведення періодичної повірки Оператор ГРМ встановлює лічильник газу з обмінного фонду. При цьому, якщо знятий лічильник належав оператору ГРМ, встановлений на його місце лічильник газу з обмінного фонду Оператора ГРМ стає розрахунковим, що оформлюється відповідним атом, та надалі розрахунки зі споживачем здійснюються згідно з його показами. 
		Відповідного до пункту 8 вище зазначеної норми, за умови проходження приладом обліку повірки представник оператора ГРМ встановлює назад повірений лічильник; за умови визнання лічильника, що проходив повірку, непридатним до експлуатації, споживачу замінюється лічильник, який має бути належним чином опломбований у присутності споживача. 
		В цій справі не мається відомостей, чи пройшов повірку первісний демонтований лічильник Самгаз G-4 зав. № 2680514, але на час перевірки ЗВТ у будинку відповідача 07.02.2022р. вона продовжувала користуватись лічильником газу Самгаз G-4 зав. № 4513644, який був встановлений згідно протоколу демонтажу від 09.05.2021р., яким пломба державного повірника на суматорі ЗВМ їй на зберігання не передавалась. При цьому, ОСОБА_1 на час користування лічильником з обмінного фонду ані протокол повірки цього лічильника, ані його паспорту надано не було.
		 
		У такому разі саме за відсутність цієї пломби як за порушення, допущене нею, відповідач ОСОБА_1 не може відповідати. 
		 
		Крім того, колегія також погоджується з доводами скарги в тій частині, що сама по собі відсутність пломби не може бути кваліфікована як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ з огляду на таке. 
		  Пунктом 3 частини другої статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема: не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
		Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
		Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема, лічильника газу), у тому числі, шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу ( первинного програмування чи протоколу парамертизації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. 
		Для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
		При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. 
		У правових позиціях Верховного Суду наголошено на тому, що для виявлення факту несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 жовтня 2018 року у справі N 914/2384/17 вказано, що: "до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Поняття несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ надано у п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС. Проаналізувавши зміст вказаного положення, слід констатувати правильність висновку суду першої інстанції про те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, наявності наскрізного отвору у корпусі лічильника споживача, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Висновок суду апеляційної інстанції про те, що самі по собі отвори є втручанням у роботу лічильника, не ґрунтуються на нормах права та здійснений внаслідок вільного помилкового тлумачення зазначених вище положень законодавства".
		 
		         У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2019 року у справі N 535/868/18 (провадження N 61-2151св19) вказано, що: "відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Полтавагаз», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши повно та всебічно обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, обґрунтовано виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (тобто знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку). Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності несанкціонованого втручання у ЗВТ, пошкодження лічильника газу або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, але ПАТ «Полтавагаз»  не доведено вчинення відповідачем таких дій, зокрема, актом експертизи лічильника газу від 02 березня 2018 року N 10608 встановлено факт зупинки відлікового механізму при дії спрямованого магнітного поля, однак не доведено та не встановлено впливу стороннього фактору на результати вимірювання або викривлення даних обліку природного газ".
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 908/554/19 зазначив, що: положення наведеного пункту (пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем) прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. При цьому, колегія суддів Верховного Суду, яка переглядала судові рішення у справі № 908/554/19, вказала також, що інше тлумачення цієї норми не відповідатиме змісту наведеного положення закону. 
		Розтлумачивши ці ж положення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 31 липня 2019 року у справі № 904/4030/18 вказав, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості.
		Також, у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року (справа N 310/10313/18, провадження N 61-14885св19) зазначено, що для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
		Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року у справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19, від 28 грудня 2019 року у справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року у справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року у справі № 908/554/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19.
		Підтримано цю позицію й в більш пізніх постановах Верховного Суду, зокрема, у 
		постанові у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2023 року у справі № справа № 451/1528/21 (провадження № 61-3654ск23), у якій за підсумками розгляду скарги Оператора ГРМ (порушення було у пломбі) констатовано, що під час судового розгляду не встановлено факту умисного пошкодження лічильника, а припущення АТ "ОГС "Львівгаз" про те, що виявлені пошкодження ЗВТ (пошкодження захисного покриття під кришкою облікового механізму, залишки бруду на захисному клапані кришки облікового механізму, які Оператор ГРМ презюмував як наслідки пошкодження пломби) дозволяють впливати на роботу його відлікового механізму не є беззаперечним доказом такого впливу з боку споживача.
		В цій справі, що наразі переглядається апеляційним судом, в ході проведення експертного дослідження лічильника відповідача не було встановлено факту втручання у сам лічильник, а також будь-яких дій відповідача з намагання проникнути усередину ЗВТ 
		з метою спотворення його показів. 
		 
		В акті експертизи № 0151 від 16 лютого 2022 зазначено, що герметичність лічильника не порушена, наявні пломби відповідають місцю розташування, визначеному у протоколі; лічильний механізм та корпус ЗВТ цілі; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубку не порушена; наявності сторонніх предметів усередині ЗВТ відсутня ( а.с. 18).
		Експертизою визначалась також наявність похибки лічильника. Відносну похибку лічильників визначають за таких об`ємних витрат і в такому порядку: Qmax, 0,2 Qmax, Qmin. За кожного значення об`ємної витрати виконують одне вимірювання. Значення об`ємної витрати задають із допустимими відхилами від заданого значення у відносному вираженні не більше ніж: мінус 5 % для значення об`ємної витрати Qmax; 5 % для значень об`ємної витрати Qmin; ± 5 % для значення об`ємної витрати 0,2 Qmax. 
		 
		Встановлено похибку лише при Qmin, через що лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації, але що саме стало її причиною, експертизою встановлено не було. 
		 
		Таким чином, при вище наведених обставинах позивач не довів не тільки того, що відповідачем було дійсно скоєно порушення у вигляді несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, а й факту передачі їй на зберігання пломби державного повірника на суматорі ЗВТ, що виключає покладення на неї відповідальності у вигляді стягнення вартості недооблікованого об`єму (обсягу) природного газу. 
		 
		Зважаючи на встановлені в ході апеляційного розгляду обставини, колегія визнає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, оскільки не всі доводи скарги враховуються апеляційним судом як такі, що приймаються до уваги, тому у відповідності до вимог пп. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення та приймає постанову про відмову в задоволенні позову. 
		 
		Скасовуючи оскаржуване рішення суду та приймаючи нове судове рішення у справі, колегія відповідно до приписів ч. 13 статті 141 ЦПК України вирішує питання щодо судового збору.
		 
		Відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 2 977,20 грн., сума якого підлягає стягненню на її користь з позивача у повному обсязі у зв`язку із відмовою в задоволенні позову. 
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, задовольнити частково.
		Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2023 року у цій справі скасувати.
		 
		В задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про стягнення з ОСОБА_1 вартості донарахованого (не облікованого) об`єму природного газу відмовити. 
		 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 977 (дві 
		тисячі дев`ятсот сімдесят сім) гривень 20 копійок.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		 
		Постанова прийнята, складена та підписана 05 лютого 2024 року.
		 
		 
		 
		Головуючий:                  С.В. Маловічко 
		 
		 
		 
		Судді:                 М.С. Гончар 
		 
		 
		Г.С. Подліянова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...