Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/781/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про припинення права користування земельною ділянкою; щодо припинення права оренди.
Надіслано судом: 05.02.2024. Зареєстровано: 06.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2024.

Результат оскарження 05.06.2024 Східний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
		E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
		Код ЄДРПОУ 03500004
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.11.2023 Справа № 917/781/20 
		 
		за позовною заявою Першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області, вул. Кашинського, 1, м. Миргород, Полтавська область, 37600 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, вул. Гор"єва, 27, с. Гоголеве, Великобагачанського району, Полтавської області, 38300 
		до 1. Миргородської районної державної адміністрації, вул. Гоголя, 120, м. Миргород Полтавської області, 37600
		2.Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М.", вул.Молодіжна, 4, с. Рокита, Великобагачанського району, Полтавської області,38353
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Устивицька сільська рада Великобагачанського району, Полтавської області, вул. Шевченка, 4, с. Устивиця, Великобагачанського району Полтавської області, 38300 
		 про визнання недійсним розпорядження, договору оренди землі, повернення земельної ділянки. 
		 
		Суддя Солодюк О.В. 
		Секретар судового засідання Голик В.М. 
		 
		Учасники справи згідно протоколу судового засідання
		 
		Розглядається позовна заява про визнання недійсним розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області від 27.12.2018 №438 "Про передачу в оренду земельної ділянки СФГ "С.Г.М."; визнання недійсним договору оренди землі від 27.12.2018, укладеного між Великобагачанською районною державною адміністрацією Полтавської області та Селянським (фермерським) господарством "С.Г.М." щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500га, що розташована в адміністративних межах Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області) та про зобов"язання Селянське (фермерське) господарство "С.Г.М." передати земельну ділянку, кадастровий номер 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500га, вартістю 1417278,58грн. Гоголівській селищній раді Великобагачанського району Полтавської області.
		Рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2020р. по справі № 917/781/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 в задоволенні позову відмовлено.
		Постановою Верховного Суду від 13.07.2021 р. скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р. та рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2020р. по справі № 917/781/20. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
		Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв"язку з якими скасовано судові рішення, є обов"язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
		Згідно авторозподілу справу передано на розгляд судді Солодюк О.В.
		Ухвалою суду від 06.08.2021 прийнято справу до провадження, встановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 07.09.2021 на 09:25 год.
		Від позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі повноважного представника (вх. № 9969 від 07.09.21р.)
		Від представника відповідача 2 до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 9963 від 07.09.21р. - електронна пошта) у зв"язку з неможливістю представника прибути в судове засідання.
		Ухвалою суду від 07.09.2021 задоволено клопотання представника відповідача 2, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 04.11.2021 на 10:00 год.
		18.10.2021 (вхід. №11458) від Миргородської окружної прокурату Полтавської області надійшло клопотання, в якому прокурор просить суд замінити у справі Миргородську місцеву прокуратуру Полтавської області, яка звернулася з позовом на захист інтересів держави, на Миргородську окружну прокуратуру Полтавської області, яка представлятиме інтереси держави у подальшому. 
		В поясненнях (вх.№11461 від 18.10.2021) прокурор зазначає наступне.
		Пунктом 21 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (Закон набрав чинності з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
		На підставі вказаного Закону 29.07.2019 Устивицькою сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 92,05 га, кадастровий номер 5320285300:00:002:0107, номер запису про право власності 32648091.
		Відповідно до рішення першої сесії сьомого скликання Гоголівської селищної ради від 10 січня 2020 року Про початок реорганізації Устивицької сільської ради шляхом приєднання до Гоголівської селищної ради Гоголівська селищна рада (ЄДРПОУ 21045018) є правонаступником прав та обов`язків Устивицької сільської ради (ЄДРПОУ 21044846) .
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України №571-р від 13 травня 2020 року Про затвердження перспективного плану формування території громад Полтавської області та Розпорядженням Кабінету Міністрів України №721-р від 12 червня 2020 року Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Полтавської області до складу Гоголівської територіальної громади включено Устивицьку територіальну громади.
		У зв`язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрою у Постанові Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районів визначено Миргородський район (з адміністративним центром у місті Миргород), в тому числі у складі території Гоголівської територіальної громади. На даний час процес реорганізації Устивицької сільської ради закінчено, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Устинівську сільську раду припинено 14.07.2021.
		Таким чином, Гоголівська селищна рада є правонаступником прав та обов`язків Устивицької сільської ради та представляє інтереси територіальної громади у спірних правовідносинах.
		Тобто органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає Гоголівська селищна рада Миргородського району Полтавської області.
		 
		04.11.2021 від представника відповідача 2 до матеріалів справи надійшли додаткові пояснення (вх.№12165), в яких останній проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що спірна земельна ділянка станом на момент передання її в оренду, не відносилася до нерозподілених, а відтак Розпорядження голови Великобагачанської РДА та відповідний договір оренди землі не відповідають вимогам законодавства, та прийняті з перевищенням наданих повноважень. Окрім цього, визначений прокурором суспільний інтерес у даній справі, полягає в тому, що в результаті передачі в оренду спірної земельної ділянки СФГ С.Г.М., є умовою для забезпечення рівності можливостей всіх суб`єктів набути право оренди земельних ділянок на конкурентних засадах, явно переважає нібито приватний інтерес СФГ С.Г.М.
		Позивачем не було надано достатніх та допустимих доказів того, що станом як на момент винесення оскаржуваного Розпорядження та договору оренди землі від 27.12.2018 року, так і на сьогоднішній день, процес розпаювання спірної земельної ділянки завершився та всі члени колишнього КСП НИВА, це 1016 осіб, отримали державні акти на право власності на земельну ділянку (пай), та процес розпаювання земель колишнього КСП НИВА завершено.
		При цьому, позивачем також не додано належних доказів, які б свідчили, що земельні ділянки площею 345 га були фактично передані в державну власність, та за рахунок них не проводився процес розпаювання земель членам колишнього КСП НИВА.
		Згідно ст. 14-1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) із змінами внесеними на підстав Закону № 2498-VIII від 10.07.2018 року передбачено, що розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року. При цьому, виключно у разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.
		Тобто, в даному випадку сам законодавець передбачає та надає додатковий строк для того, щоб всі власники земельних сертифікатів на право на земельну частку (пай) та інші особи, які мають право на отримання земельної ділянки (паю) реалізували своє право, та отримали державні акти на право власності на земельну ділянку.
		Розпорядженням Голови Великобагачанської РДА від 24.09.2013 року, розглянувши клопотання ГУ Держземагенства в Полтавській області від 13.09.2013 року № 1508/03-03, вирішено надати дозвіл саме Головному управлінню Держземагенства в Полтавській області на проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського значення державної власності орієнтовною загальною площею 749,50га, що знаходяться за межами населених пунктів на територіях сільських та селищних рад Великобагачанського району Полтавської області, та згідно додатку на території Устивицької сільської ради передбачалося інвентаризувати земельні ділянки орієнтовною загальною площею 450 га.
		Наказом ГУ Держземагенства в Полтавській області №75 від 25.11.2013 року затверджено технічні документації із землеустрою з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Великобагачанського району Полтавської області.
		В подальшому Розпорядженням Голови Великобагачанської РДА №232 від 10.12.2013 року за результатами розгляду листа ГУ Держземагенства в Полтавській області від 27.11.2013 року № 1771/03-03, затверджено технічні документації із землеустрою з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Великобагачанського району Полтавської області на загальну площу, в тому числі по Устивицькій сільській раді на загальну площу 396,6917 га, в тому числі сіножаті - 396,6917 га, за результатами чого було сформовано дві земельні ділянки кадастровий номер 5320285300:00:002:0053 площею 50,0000 га, та кадастровий номер 5320285300:00:002:0054 площею 346,6917 га. Отже, вищезазначена земельна ділянка площею 346,6917 га, яка відповідно до Розпорядження Голови РДА № 656 від 31.12.2003, як кормові угіддя, передбачалася для передачі в державну власність загальною площею 345 га. 
		Таким чином, станом на 2018 рік, вищевказані земельні ділянки не могли бути інвентаризовані, оскільки вже були сформовані із призначеними кадастровими номерами, тобто не входили в площу земельної ділянки, з якої сформовано земельну ділянку кадастровий номер №5320285300:00:002:0107, яка в подальшому передалася в оренду СФГ С.Г.М.
		Щодо до долученого прокурором Витягу з ДЗК по земельній ділянці за № НВ-5312916532019 від 01.07.2019 року в розділі експлікація земельних угідь вбачається, що в площу земельної ділянки в 92,0500 входять 57,4433 га ріллі, 17,8681 га, 15,9118 га, 0,8268 га - сіножатей.
		Отже, відповідач 2 вважає, що помилково віднесено земельну ділянку кадастровий номер №5320285300:00:002:0107 до земель, які в 2003 році на підставі Розпорядження Голови РДА № 656 від 31.12.2003 року як кормові угіддя передавалися до земель державної власності, та не підлягали розподілу у відповідності до вимог ст. 13 Закону України №899 IV.
		Також відповідач 2 наголошує на відсутності порушеного державного та громадського інтересу за захистом якого звернувся прокурор, оскільки надання у користування земельної ділянки органом виконавчої влади, суперечить основним засадам земельного законодавства. 
		Згідно відповіді Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 17.03.2020 року № 02- 20/164/а вбачається, що позиція громади неоднозначна, оскільки частина громадян хотіла б бачити дану земельну ділянку у своїй власності та використати своє право на отримання землі, але інша частина громадян вважає, що необхідно поповнювати бюджет і було б добре аби земельна ділянка перебувала в оренді, що значно збільшило наповнення бюджету громади.
		Так, згідно п. 9 Договору від 27.12.2018 року орендна плата, яка вноситься СФГ С.Г.М. за оренду земельної ділянки площею 92,0500 га, к.н. 5320285300:00:002:0107, що розташована в адміністративних межах Устивицької сільської ради Великобагачанського району складає 6 %, від нормативно-грошової оцінки та становить 167 256,00 грн. Згідно п.4 Договору зафіксована нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 2 787 593,42 грн. В свою чергу, посилаючись на відомості з Порталу нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, вбачається, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 92,050 га, к.н. 5320285300:00:002:0107 становить 1 417 278,58 грн., тобто майже у два рази менше від нормативно-грошової оцінки, зафіксованої в оскаржуваному договорі оренди землі від 27.12.2018 року.
		Отже, в даному випадку, вбачається відсутність порушень як охоронюваного законом інтересу так і порушень державного інтересу у зв`язку із переданням в оренду СФГ С.Г.М. земельної ділянки площею 92,0500 га, к.н. 5320285300:00:002:0107. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		Відповідач 2 зазначає, що суб`єктивне право на захист - це юридичне закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Крім того, за приписами чинного законодавства, захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
		Поняття «державний інтерес» у сталій практиці Верховного Суду є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються однозначній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, апеляційною або касаційною скаргою.
		У справах за позовами прокурора в інтересах держави надважливим є також врахування та застосування судом принципу пропорційності, як універсального загальноправового принципу, спрямованого на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і суспільних (публічних) інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; використання цього принципу дозволяє досягти розумного співвідношення між метою впливу з боку держави в особі органів прокуратури те засобами їх досягнення; принцип пропорційності вимагає виключне справедливого, раціонального та співрозмірного ініціювання прокурором судового процесу для захисту суспільних (публічних) інтересів (прав необмеженої кількості осіб).
		Відповідач 2 зазначає, що згідно позиції Верховного суду у справах про визнання недійсними договорів констатувалося необхідність встановлення порушеного цивільного права особи, за захистом якого вона звернулася до суду, в тому числі яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки такі обставини необхідно встановлювати під час судового розгляду, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення взагалі відбулося.
		Позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні положень статей ГПК України, що відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси Гоголівської селищної ради внаслідок прийняття Великобагачанською РДА оскаржуваного розпорядження та подальше укладення оспорюваного договору оренди землі від 27.12.2018 року, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
		04.11.2021 (вхід. № 12164) від представника відповідача 2 надійшло до суду клопотання про заміну відповідача 1 у справі з Великобагачанської районної державної адміністрації на іі правонаступника - Миргородську районну державну адміністрацію.
		Ухвалою суду від 04.11.2021 суд замінив відповідача 1  Великобагачанську районну державну адміністрацію на її правонаступника  Миргородську районну державну адміністрацію, відклав розгляд справи на 18.01.2022 на 10:00 год.
		 
		17.01.2022 (вхід. № 438) від Миргородської окружної прокуратури Полтавської області до матеріалів справи надійшли додаткові пояснення, в яких прокурор зазначає, що Устивицькою сільською радою 29.07.2019 на підставі п. 21 Перехідних положень ЗК України зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 92,05 га, кадастровий номер 5320285300:00:002:0107, номер запису про право власності 32648091.
		Відповідно до рішення першої сесії сьомого скликання Гоголівської селищної ради від 10 січня 2020 року Про початок реорганізації Устивицької сільської ради шляхом приєднання до Гоголівської селищної ради Гоголівська селищна рада (ЄДРПОУ 21045018) є правонаступником прав та обов`язків Устивицької сільської ради (ЄДРПОУ 21044846). Розпорядженням Кабінету Міністрів України №571-р від 13 травня 2020 року Про затвердження перспективного плану формування території громад Полтавської області та Розпорядженням Кабінету Міністрів України №721-р від 12 червня 2020 року Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Полтавської області до складу Гоголівської територіальної громади включено Устивицьку територіальну громаду.
		У зв`язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрою у Постанові Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районів визначено Миргородський район (з адміністративним центром у місті Миргород), в тому числі у складі території Гоголівської територіальної громади. Процес реорганізації Устивицької сільської ради закінчено, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань сільську раду припинено 14.07.2021.
		Гоголівська селищна рада є правонаступником прав та обов`язків Устивицької сільської ради та представляє інтереси територіальної громади у спірних правовідносинах.
		Отже, оскаржене розпорядження та спірний договір стосуються прав та інтересів Гоголівської селищної ради та наявні підстави для передачі такої земельної ділянки на її користь.
		Крім того, прокурор зазначає, що в постанові Верховного суду від 13.07.2021 у даній справі вказано, що спірним розпорядженням голови Великобагачанської районної державної адміністрації №438 від 27.12.2018 в порядку ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) передано СФГ С.Г.М. в оренду земельну ділянку на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області площею 92,0500 га терміном на 14 років або до моменту отримання власниками нерозподілених земельних ділянок витягів про реєстрацію права власності на земельну ділянку або іншого правовстановлюючого документу, за рахунок земель колективної власності; за спірним договором оренди від 27.12.2018 Великобагачанською районною державною адміністрацією передано в оренду СФГ "С.Г.М." строком на 14 років земельну ділянку - сіножаті - площею 92,0500 га, кадастровий номер 5320285300:00:002:0107. Земельна ділянка з кадастровим номером - сіножаті - площею 92,0500 га (кадастровий номер 5320285300:00:002:0107) належала на праві колективної власності власникам колишнього КСП Нива, і на час прийняття спірного розпорядження ними не була розпайована, розподілена та витребувана.
		При цьому, згідно витягу з протоколу зборів власників земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке від 01.09.2002, під час проведення яких присутніми на зборах власниками земельних часток вирішено розробити проект розташування земельних часток (паїв) ПП Устивицьке, та розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області від 31.12.2003№656, яким затверджені проект створення нових землеволодінь в розмірі земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке, яким передбачено створення нових землеволодінь в розмірі земельних часток (паїв) виключно на рільних землях площею 3272, 10 га, та передачу кормових угідь загальною площею 345 га до земель державної власності з метою забезпечення худоби громадян у кормах; прийнято рішення засвідчити права власності громадян на земельні частки (паї).
		Відповідно до висновку про погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки колективної власності (землі, які нерозподілені між землекористувачами) для передачі у користування за межами населених пунктів на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 12.12.2018, складеного відділом у Великобагачанському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, земельна ділянка площею 92,0500 га відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті та до колективної форми власності. Зборами власників земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке прийнято рішення про розташування земельних часток (паїв) виключно на рільних землях площею 3272,10 га та про передачу кормових угідь до земель державної власності, яке свідчить про те, що такі кормові угіддя, відповідно до Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), не увійшли до площі земель, що підлягають розподілу, тобто вони не підлягають розподіленню та паюванню, що виключає можливість розпорядження ними в порядку ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). "
		 
		18.01.2022 до суду від представника прокуратури надійшло клопотання (вх.№584) про долучення до матеріалів справи запиту Полтавської обласної прокуратури від 04.01.2022 № 15/1-7вих-4 та відповіді ГУ Дерджгеокадастру у Полтавській області від 10.01.2022 № 10-16-0.10-111/2-22 щодо середнього розміру орендної плати. Вищезазначені докази долучено судом до матеріалів справи.
		Ухвалою суду від 18.01.2022 відкладено розгляд справи на 15.03.2022 на 10:00 год.
		 
		17.02.2022 (вхід. № 1842) від представника відповідача 2 надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає наступне.
		Зі змісту Постанови Верховного Суду від 13.07.2021 у даній справі вбачається, що однією з підстав для скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 року та Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2020 року є те, що судами не надано оцінки правовому статуту спірної земельної ділянки та чи відноситься дана спірна земельна ділянка до кормових угідь, які повинні були бути передані державі на підставі Розпорядження Голови РДА № 656 від 31.12.2003 року. Розпорядженням Голови Великобагачанської РДА від 24.09.2013 року, розглянувши клопотання ГУ Держземагенства в Полтавській області від 13.09.2013 року № 1508/03-03, вирішено надати дозвіл саме Головному управлінню Держземагенства в Полтавській області на проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною загальною площею 749,50 га, що знаходяться за межами населених пунктів на територіях сільських та селищних рад Великобагачанського району Полтавської області, та згідно додатку на території Устивицької сільської ради передбачалося інвентаризувати земельні ділянки орієнтовною загальною площею 450 га.
		Наказом ГУ Держземагенства в Полтавській області №75 від 25.11.2013 року затверджено технічні документації із землеустрою з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Великобагачанського району Полтавської області.
		В подальшому Розпорядженням Голови Великобагачанської РДА №232 від 10.12.2013 року за результатами розгляду листа ГУ Держземагенства в Полтавській області від 27.11.2013 року № 1771/03-03 затверджено технічні документації із землеустрою з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Великобагачанського району Полтавської області на загальну площу, в тому числі по Устивицькій сільській раді на загальну площу 396,6917 га, в тому числі сіножаті - 396,6917 га, за результатами чого було сформовано дві земельні ділянки кадастровий номер 5320285300:00:002:0053 площею 50,0000 га, та кадастровий номер 5320285300:00:002:0054 площею 346,6917 га.
		Аналізуючи відомості, відображені на публічній кадастровій карті в розділі архівні земельні ділянки встановлено наступне:
		-земельна ділянка кадастровий номер 5320285300:00:002:0053 площею 50,0000 га (Фото №1) була сформована в 2013 році, однак, така земельна ділянка фактично не розміщується на земельній ділянці кадастровий номер №5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га.
		-земельна ділянка кадастровий номер 5320285300:00:002:0054 площею 346,6917 га (Фото №2) була сформована в 2013 році, однак, така земельна ділянка фактично не розміщується на земельній ділянці кадастровий номер №5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га.
		-земельна ділянка кадастровий номер №5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га (Фото №3) була сформована в 2018 році на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки на підставі Розпорядження голови Великобагачанської РДА № 408 від 19.12.2017 року, та не входила в площі земельних ділянок державної форми власності, інвентаризація яких була проведена в 2013 році та яким було присвоєно кадастрові номера №5320285300:00:002:0053 площею 50,0000 га (Фото №1) та 5320285300:00:002:0054 площею 346,6917 га (Фото №2).
		Отже, позиція прокурора стосовно того, що земельна ділянка кадастровий номер №5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га не відноситься до нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок, оскільки входила в земельні ділянки загальною площею 345 га, як кормові угіддя, є неспроможною.
		З Проекту розташування земельних часток паїв, в межах бувшого КСП НИВА на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району та з Розпорядження Голови РДА № 656 від 31.12.2003 року вбачається, що в державну власність передбачалося передати кормові угіддя загальною площею саме 345 га, які були проінвентаризовані в 2013 році загальною площею 396,6917 га, з них одна земельна ділянка кадастровий номер 5320285300:00:002:0054 площею 346,6917 га.
		Таким чином, як зазначає відповідач 2, станом на 2018 рік, вищевказані земельні ділянки не могли бути інвентаризовані, оскільки вже були сформовані із призначеними кадастровими номерами, тобто не входили в площу земельної ділянки, з якої сформовано земельну ділянку кадастровий номер №5320285300:00:002:0107, яка в подальшому передалася в оренду СФГ С.Г.М.. З Витягу з ДЗК по земельній ділянці за № НВ-5312916532019 від 01.07.2019 року в розділі експлікація земельних угідь вбачається, що в площу земельної ділянки в 92,0500 га входять 57,4433 га ріллі, 17,8681 га, 15,9118 га, 0,8268 га - сіножатей, але аж ніяк не кормові угіддя.
		Таким чином, можливо прийти до висновку про помилкове віднесення земельної ділянки кадастровий номер №5320285300:00:002:0107 до земель, які в 2003 році на підставі Розпорядження Голови РДА № 656 від 31.12.2003 року, як кормові угіддя, передавалися до земель державної власності, та не підлягали розподілу у відповідності до вимог ст. 13 Закону України №899- IV.
		Отже, відповідач 2 вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні положень статей ГПК України, що відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси Гоголівської селищної ради внаслідок прийняття Великобагачанською РДА оскаржуваного розпорядження та подальше укладення оспорюваного договору оренди землі від 27.12.2018 року, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
		 
		Судове засідання, призначене на 15.03.2022 на 10:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 29.03.2022 призначено розгляд справи на 14.06.2022 на 11:00 год.
		Ухвалою суду від 14.06.2022 за клопотанням відповідача 2 (вх.№3773 від 14.06.2022) розгляд справи відкладено (з урахуванням ухвали суду від 16.06.2022 про виправлення описки) на 18.08.2022 на 10:00 год.
		 
		22.07.2022 від Полтавської обласної прокуратури надійшли пояснення (вх.№4911), в яких прокурор посилається на те, що належним способом захисту порушеного права Гоголівської селищної ради Миргородського району є позов про повернення земельної ділянки. У постанові Верховного Суду від 27.09.2020 у справі № 917/1461/17 суд звертає увагу, що повернення земельної ділянки в разі визнання недійсним договору оренди землі, яка є його предметом, повинно відбутися на користь власника або особи, що виконує його функції в силу норм Цивільного кодексу Україні і зокрема його статті 216. Таким чином, при наявності власника земельної ділянки позов не може бути поданий в інтересах іншого органу або прокурором як самостійним позивачем.
		Унаслідок порушень законодавства Великобагачанською районної державною адміністрацією під час надання у користування юридичної особи приватного права земельної ділянки, порушено строком на 14 років (на який укладено договір оренди землі) передбачене законодавством право позивача - Гоголівської селищної ради на ефективне виконання повноважень власника розпорядника земель комунальної власності, яке виразилось у незаконній передачі у користування земельної ділянки площею 92,05 га.
		Отримання найбільшої економічної вигоди місцевими бюджетами від використання комунальних земель безумовно становить державний інтерес, який захищає прокурор. Ефективне розпорядження власником землями державної та комунальної власності передбачено ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, які визначають, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків визначених законодавством.
		Таким чином, якби не відбулось порушення права Гоголівської селищної ради Миргородського району, ефективним розпорядженням було б передача у користування спірної земельної ділянки комунальної власності на конкурентних засадах. В оспорюваному договорі, укладеному без проведення земельних торгів, Великобагачанською районною державною адміністрацією орендну плату визначено на власний розсуд у розмірі 6 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, наданої на запит Полтавської обласної прокуратури, середній розмір орендної плати за результатами проведених земельних торгів у 2019 році складав 43,82%, (що в 7 разів більше ніж передбачено спірним договором оренди землі) а у 2021 році уже становив 63,6% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
		Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності під час передачі в оренду земельної ділянки, яке здійснено з порушенням вимог чинного законодавства. Порушення інтересів держави полягає у протиправному набутті СФГ С.Г.М. права оренди на земельну ділянку, всупереч вимогам законодавства та конкурентних засад (штучного створення умов уникнення проведення земельних торгів), що свідчить про наявність порушеного державного та суспільного інтересу та є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
		При цьому, звертаючись до суду, прокурор діє на захист інтересів держави, а не суб`єктивних прав особи, зокрема, позивача. Гоголівська селищна рада Миргородського району є власником спірної земельної ділянки.
		Поняття «орган уповноважений державою здійснювати відповіді повноваження» визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. При цьому інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав і свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державі органи (постанова ВС від 02.10.2018 у справі № 4/166«Б»).
		Держава уповноважила Гоголівську селищну раду розпоряджатися спірною земельною ділянкою з дотриманням вимог закону, ефективно використовувати з метою наповнення коштів місцевого бюджету шляхом надання її в оренду іншим особам виключно на конкурентних засадах, через процедуру земельних торгів (аукціону). Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Зокрема, у ч. 3 ст. 152 ЗК України визначено право власника на визнання угоди недійсною, визнані недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевої самоврядування.
		При цьому, жодна норма не обмежує права власника земельної ділянки звернутися за захистом своїх інтересів відносно правовідносин, які відбулись до набуття такого права.'
		Гоголівська селищна рада, як власник земельної ділянки, має правомірне очікування її ефективного використання задля отримання максимальної економічної вигоди. Використання на даний час спірної земельної ділянки на незаконних підставах беззаперечно порушує її інтереси.
		Ухвалою суду від 18.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2022 на 10:00 год.
		Судове засідання, призначене на 11.10.2022 на 10:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 18.10.2022 призначено розгляд справи на 15.11.2022 на 10:00 год.
		В судовому засіданні 15.11.2022 представник прокуратури позовні вимоги підтримує. Представник відповідача 2 проти позову заперечує.
		Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.
		В судовому засіданні оголошено перерву до 15.12.2022 до 11:40 год.
		Ухвалою суду від 15.12.2022 за клопотанням представника відповідача 2 (від 14.12.2022 вх. № 9917) розгляд справи відкладено на 02.03.2023 на 10:30 год. 
		Судове засідання, призначене на 02.03.2023 на 10:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 10.03.2023 розгляд справи призначено на 04.05.2023 на 11:00 год.
		В судовому засіданні 04.05.2023 оголошено перерву до 04.07.2023 до 11:30 год.
		 
		08.06.2023 від Миргородської окружної прокуратури надійшли до суду додаткові пояснення (вх.№7241), в яких прокурор зазначає наступне.
		Розпорядженням голови Великобагачанської районної державної адміністрації №408 від 19.12.2017 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки доручено СФГ С.Г.М. вчинити комплекс необхідних та належних за законом дій щодо розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 150,00 га, яка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в межах колишнього КСП Нива.
		У подальшому, за результатами розгляду клопотання СФГ С.Г.М. розпорядженням голови Великобагачанської районної державної адміністрації №438 від 27.12.2018 передано СФГ С.Г.М. в оренду земельну ділянку на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області площею 92,0500 га терміном на 14 років або до моменту отримання власниками нерозподілених земельних ділянок витягів про реєстрацію права власності на земельну ділянку або іншого правовстановлюючого документу, за рахунок земель колективної власності.
		Передаючи СФГ С.Г.М. в оренду землі площею 92,0500 га, в т.ч. сіножаті - 92,0500 га, кадастровий номер 5320285300:00:002:0107, Великобагачанська РДА Полтавської області виходила з того, що земельна ділянка відноситься до категорії нерозподіленої (не витребуваної) земельної ділянки, право на розпорядження якою визначено ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення).
		Матеріалами справи підтверджується та учасниками справи не заперечується той факт, що спірна земельна ділянка на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ від 19.07.1996 належала до земель сільськогосподарського призначення, що передані у колективну власність КСП Нива.
		Відповідно до Витягу з протоколу зборів власників земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке, що є правонаступником КСП Нива, Устивицької сільської ради від 01.09.2002 з повісткою денною: Затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке Великобагачанського району Полтавської області зборами власників земельних часток (паїв) затверджено проект розташування земельних часток (паїв) виключно на рільних землях площею 3272,1 га на 1016 чол. Кормові угіддя площею 345 га передано до земель державної власності з метою забезпечення худоби громадян у кормах (п. 2 протоколу).
		Розпорядженням Великобагачанської РДА Полтавської області № 656 від 31.12.2003затверджено проект створення нових землеволодінь в розмірі земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке, яким передбачено:
		- розмір кожної з 1016 земельних часток (паїв) загальною площею 3272,1га;
		- створення мережі під`їзних шляхів на площі 25,97 га;
		- залужити малопродуктивні орні землі на площі 30,54 га;
		- кормові угіддя загальною площею 345 га передати до земель державної власності з метою забезпечення худоби громадян у кормах.
		Таким чином, як зазначає прокурор, розпайована була лише рілля площею 3272,1 га між 1016 громадянами. Кормові угіддя загальною площею 345 га, так само як і під`їзні шляхи на площі 25,97 га, малопродуктивні орні землі на площі 30,54 га паюванню не підлягали, а тому не можуть бути віднесені до категорії нерозподіленої (не витребуваної) земельної ділянки у розумінні Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
		Отже, інших кормових угідь окрім кормових угідь загальною площею 345 га у колективній власності КСП Нива (правонаступник якого є ПП Устивицьке) не існувало, а отже спірна земельна ділянка кадастровий номер 5320285300:00:002:0107, площею 92,05 га знаходяться в межах 345 га, які передані до земель державної власності.
		Згідно інформації Гоголівської селищної ради № 02-20/163 від 12.03.2020 земельна ділянка кадастровий номер 5320285300:00:002:0107, площею 92,05га, яка розпорядженням голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області № 438 від 27.12.2018 передана в оренду СФГ С.Г.М. входить до земель колективної власності КСП Нива згідно державного акту ПЛ від 19.07.1996 та не відноситься до невитребуваних земельних часток (паїв).
		Також, листом № 02-20/164/а від 17.03.2020 Гоголівська селищна рада повідомила, що земельна ділянка кадастровий номер 5320285300:00:002:0107, площею 92,0500 га входить до кормових угідь, загальною площею 345 га, які розпорядженням №656 від 31.12.2003 Про розгляд і затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке, були передані до земель державної власності з метою створення пасовищ для забезпечення худоби громадян у кормах.
		Крім того, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №287-ДК/0404/АП/09/01/-19 від 26.04.2019, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо об`єкту - земельної ділянки кадастровий номер 5320285300:00:002:0107, площею 92,05 га, підтверджено, що остання не відноситься до невитребуваних земельних часток (паїв), оскільки входить до кормових угідь загальною площею 345 га, які, відповідно до проекту розпаювання, затвердженого розпорядженням голови Великобагачанської РДА Полтавської області № 656 від 31.12.2003 Про розгляд і затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке передавалися до земель державної власності з метою створення пасовищ для забезпечення худоби громадян у кормах.
		Отже, прокурор стверджує, що земельна ділянка кадастровий номер 5320285300:00:002:0107, площею 92,05 га входить в межі 345 га, які, згідно витягу з протоколу зборів власників земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке від 01.09.2002 та розпорядженням Великобагачанської РДА № 656 від 31.12.2003, передані до земель державної власності, а відтак Великобагачанська районна державна адміністрація діяла поза межами повноважень в галузі земельних відносин, приймаючи відповідне розпорядження.
		 
		Ухвалою суду від 04.07.2023 за клопотанням представника відповідача 2 (вх.№8238 від 04.07.2023) відкладено розгляд справи на 26.09.2023 на 10:00 год.
		Ухвалою суду від 26.09.2023 відкладено розгляд справи на 19.10.2023 на 09:30 год.
		В судовому засіданні 19.10.2023 оголошено перерву до 08.11.2023 на 13:00 год.
		В судовому засіданні 08.11.2023 представник прокуратури позов підтримує та просить суд задовольнити його в повному обсязі. Представник відповідача 2 проти позовних вимог заперечує та просить в позові відмовити.
		В судовому засіданні 08.11.2023 згідно ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Що стосується питання наявності підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Гоголівської сільської ради, суд зазначає наступне.
		Зі змісту п. 3 ч.1 статті 131 1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 цієї ж статті).
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.
		Згідно ч. 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Приписами ч. 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).
		Частиною 1 статті 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
		Зі змісту п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Аналізуючи ч.3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" можна зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
		Згідно зі статтею 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 319, статті 386 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Згідно зі статтями 15, 16 вказаного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.
		Статтею 17 Цивільного кодексу України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.
		Устивицькою сільською радою Великобагачанського району 29 липня 2019 року відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності з 01 січня 2019 року, зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку к.н. 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га, що розташована в адміністративних межах Устивицької сільської ради Великобагачанського району, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до рішення сесії Гоголівської селищної ради Великобагачанського району від 10 січня 2020 року "Про початок реорганізації Устивицької сільської ради шляхом приєднання до Гоголівської селищної ради" розпочато процедуру реорганізації Устивицької сільської ради шляхом приєднання до Гоголівської селищної ради. У пункті 2 вказаного рішення зазначено, що Гоголівська селищна рада є правонаступником майна, прав та обов`язків Устивицької сільської ради.
		Відтак, прокурором обрано належний орган, від імені якого здійснюється подання позову.
		За клопотання прокуратури (вх. № 9944 від 14.09.2020) ухвалою суду від 05.08.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Устивицьку сільську раду Великобагачанського району Полтавської області, оскільки процедура реорганізації Устивицької сільської ради відповідно до рішення сесії Гоголівської селищної ради від 27.07.2020 була продовжена. 
		Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
		Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №587/430/16-ц від 26 червня 2019 року, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
		Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
		- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
		- у разі відсутності такого органу.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
		"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 визначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		У даній справі, обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави, прокурор зазначає, що невжиття Гоголівською селищною радою, як власником земельної ділянки, дій щодо дослідження раціонального використання земельної ділянки та її охорони, призводить до порушення приписів земельного законодавства та інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 визначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Тобто, Великою Палатою Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 підтверджено, що невжиття компетентним органом протягом розумного строку після отримання повідомлення від прокуратури заходів щодо самостійного подання позову, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу, та є самостійною підставою для представництва прокурор інтересів держави і суспільства відповідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		З матеріалів справи вбачається, що Миргородською місцевою прокуратурою Полтавської області направлявся лист Гоголівській селищній раді Великобагачанського району Полтавської області (вих.№34/1-2724вих-20 від 28.02.2020), в якому запропоновано самостійно вжити заходи представницького характеру за фактом неправомірності прийняття головою Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області розпорядження від 27 грудня 2018 року №438 "Про передачу в оренду земельної ділянки СФГ "С.Г.М."; укладення договору оренди землі від 27 грудня 2018 року між Великобагачанською районною державною адміністрацією Полтавської області та Селянським (фермерським) господарством "С.Г.М." щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500га, що розташована в адміністративних межах Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області).
		У відповідь на запит Гоголівська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області у листі від 13 березня 2020 року № 02-20/162 зазначила про відсутність можливості провести заходи представницького характеру.
		Матеріали справи свідчать, що у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Миргородською місцевою прокуратурою Полтавської області надіслано Гоголівській селищній раді Великобагачанського району Полтавської області повідомлення (запити) щодо питання подання нею позову до суду. У відповідь на таке повідомлення Гоголівська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області вказала про не вчинення нею дій, спрямованих на дослідження законності укладення сторонами вищезазначених правочинів. Відтак, Гоголівською селищною радою Великобагачанського району Полтавської області особисто підтверджено не здійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом.
		За таких обставин, суд вважає доведеною з боку прокурора нездійснення Гоголівською селищною радою Великобагачанського району Полтавської області захисту інтересів держави, як підстави для звернення органу прокуратури з даним позовом до суду.
		Листом за вих.№34/1-5900 від 14 травня 2020 року Миргородська місцева прокуратура Полтавської області повідомила Гоголівську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області про звернення до Господарського суду Полтавської області з відповідним позовом.
		 
		Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
		Головою Великобагачанської районної державної адміністрації було прийняте розпорядження №408 від 19.12.2017 року Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки та доручено СФГ С.Г.М. вчинити комплекс необхідних та належних за законом дій щодо розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 150,00 га, яка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в межах колишнього КСП Нива (т. 1, а.с.37, зворотня сторона).
		В подальшому, за результатами розгляду клопотання СФГ С.Г.М розпорядженням голови Великобагачанської районної державної адміністрації №438 від 27.12.2018 року було передано СФГ С.Г.М. в оренду земельну ділянку на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області площею 92,0500 га терміном на 14 років або до моменту отримання власниками нерозподілених земельних ділянок витягів про реєстрацію права власності на земельну ділянку або іншого правовстановлюючого документу, за рахунок земель колективної власності (т.1, а.с.75).
		Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ С.Г.М. 27.12.2018 року було укладено договір оренди землі площею 92,0500 га, в тому числі сіножаті - 92,0500 га, кадастровий номер 5320285300:00:002:0107 строком на 14 років (т.1, а.с.76-77).
		Перший заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області оскаржує законність розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації від 27.12.2018 року № 438 Про передачу в оренду земельної ділянки СФГ С.Г.М. (далі - розпорядження № 438), та дійсність укладеного 27.12.2018 року на підставі нього між Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ С.Г.М. договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5320285300:00:002:0107, площею 92,0500 га, що розташована в адміністративних межах Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області).
		В обґрунтуванні позовних вимог прокурор посилається на те, що розпорядження № 438 прийняте, а Договір укладено, з перевищенням головою Великобагачанської районної державної адміністрації повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки спірна земельна ділянка не відноситься до категорії «нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки - земельної частки (паю)», а тому вищезазначені розпорядження та договір підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
		Посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закон України Про місцеві державні адміністрації, ст. 17, 122 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), прокурор зазначає, що до повноважень районних державних адміністрацій входить розпорядження земельними ділянками державної власності у випадках, чітко визначених ст.ст. 17, 122 Земельного кодексу України та ст. 13 Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
		Питання розпорядження земельними ділянками в інших випадках не відноситься до повноваження райдержадміністрацій.
		На думку прокурора, вказані обставини в сукупності свідчать, що Великобагачанською районною державною адміністрацією всупереч вимог ст.ст. 17, 122 Земельного кодексу України прийнято незаконне розпорядження та всупереч законодавству укладено договір оренди землі з СФГ С.Г.М..
		Прокурор зазначає, що вказана земельна ділянка не відноситься до державної власності, а є землями колективної власності, відтак у Великобагачанської районної державної адміністрації відсутні повноваження щодо передачі вказаної ділянки у користування.
		Устивицькою сільською радою Великобагачанського району 29.07.2019 відповідно до вимог Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні, який набрав чинності з 01.01.2019, зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку к.н. 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га, що розташована в адміністративних межах Устивицької сільської ради Великобагачанського району, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.85).
		Відповідно до рішення сесії Гоголівської селищної ради Великобагачанського району від 10.01.2020 Про початок реорганізації Устивицької сільської ради шляхом приєднання до Гоголівської селищної ради, розпочато процедуру реорганізації Устивицької сільської ради шляхом приєднання до Гоголівської селищної ради. У пункті 2 вказаного рішення зазначено, що Гоголівська селищна рада є правонаступником майна, прав та обов`язків Устивицької сільської ради (т.1, а.с.97-99).
		У відповіді Гоголівської селищної ради від 12.03.2020, наданої на запит прокуратури від 05.03.2020 (вих. № 34/1-2956вих 20) зазначено, що земельна ділянка площею 92,0500 га к.н. 5320285300:00:002:0107, яка розпорядженням голови Великобагачанської РДА № 438 від 27.12.2018 передана в оренду СФГ С.Г.М., входить до земель колективної власності КСП Нива, згідно Державного акту серія ПЛ від 19.07.1996, не відноситься до невитребуваних земельних часток (паїв), (т. 1, а.с.31).
		Згідно Витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.12.2018 (т.1, а.с.56), земельна ділянка площею 92,0500 га к.н. 5320285300:00:002:0107, у розділі форма власності зазначено про те, що інформація про зареєстроване право у Державному земельному кадастрі відсутня, а відтак, як зазначає прокурор, формування та реєстрацію земельної ділянки здійснено не із земель державної власності.
		У документах технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 92,0500 га із нерозподілених земель колективної власності КСП Нива, що отримана від ГУ Держгеокаадстру у Полтавській області на запит прокуратури від 13.03.2020, наявна Довідка, що містить узагальнену інформацію про землі № 18/12 від 29.10.2018. Зі змісту вказаної довідки, складеної та підготовленої сертифікованим інженером - землевпорядником Строженко О.І., зазначено, що земельна ділянка площею 92,0500 га знаходиться в межах адміністративної території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, назва та категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; назва угідь: сіножаті (т.1, а.с.39).
		Відповідно до Витягу з протоколу зборів власників земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке, що є правонаступником КСП Нива Устивицької сільської ради від 01.09.2002 (т.1, а.с.93) зборами власників земельних часток (паїв) вирішено розробити проект розташування земельних часток (паїв) виключно на рільних землях площею 3272,1 га на 1016 чол. Кормові угіддя площею 345 га передано до земель державної власності з метою забезпечення худоби громадян у кормах (п. 2 протоколу).
		Розпорядженням Великобагачанської РДА Полтавської області № 656 від 31.12.2003 затверджено проект створення нових землеволодінь в розмірі земельних часток (паїв) в межах ПП Устивицьке, яким передбачено:
		- розмір кожної з 1016 земельних часток (паїв) загальною площею 3272,1га;
		- створення мережі під`їзних шляхів на площі 25,97 га;
		- залужити малопродуктивні орні землі на площі 30,54 га;
		- кормові угіддя загальною площею 345 га передати до земель державної власності з метою забезпечення худоби громадян у кормах (т.1, а.с.94).
		Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №287-ДК/0404/АП/09/01/-19 від 26.04.2019, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області встановлено, що Великобагачанською районною державною адміністрацією допущено порушення вимог ст.ст. 17, 122, 124, 134 Земельного кодексу України (т.1,а.с.67-69). Вказані обставини, як зазначає прокурор, в сукупності свідчать про те, що головою Великобагачанської районної державної адміністрації всупереч вимог ст.ст. 17, 122 Земельного кодексу України прийнято незаконне розпорядження № 438 від 27.12.2018 та всупереч законодавству укладено договір оренди землі з СФГ С.Г.М. від 27.12.2018.
		Отже, у відповідності до положень ст. 122 Земельного кодексу України, Великобагачанська районна державна адміністрація на час винесення розпорядження № 438 від 27.12.2018 та укладення договору оренди землі від 27.12.2018, не наділена була повноваженнями на розпорядження спірною земельною ділянкою.
		 
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 2, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з наступних підстав.
		Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
		За правилами статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Обов`язок органів державної влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, закріплений в статтях 6 та 19 Конституції України.
		Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі.
		Згідно вимог, передбачених частинами 3 та 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
		За приписами статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.
		Як вбачається зі змісту розпорядження Великобагачанської РДА від 27.12.2018 №438, яке є предметом оскарження у даній справі, СФГ С.Г.М. передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га, за рахунок земель колективної власності, як нерозподілену земельну ділянку колишнього КСП Нива для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.
		Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 №899-IV (із змінами і доповненнями).
		Статтями 1 та 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон №899-IV) визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
		Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.
		Відповідно до статті 7 Закону України № 899- IV (в редакції, чинній на час прийняття розпорядження від 31.12.2003 №656, яким затверджено проект створення нових землеволодінь в розмірі земельних часток (паїв) в межах ПП "Устивицьке") було передбачено, що у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів. Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються: деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.
		Згідно зі ст. 9 Закону № 899-IV розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування. Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі. Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).
		Статтею 13 Закону України № 899- IV (в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження) передбачено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
		Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
		Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
		Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17).
		Як було зазначено вище, зборами власників земельних часток (паїв) в межах ПП "Устивицьке" (т.1, а.с.93) прийнято рішення про розташування земельних часток (паїв) виключно на рільних землях площею 3272,10 га та про передачу кормових угідь до земель державної власності, яке свідчить про те, що такі кормові угіддя, відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) не увійшли до площі земель, що підлягають розподілу, тобто, вони не підлягають розподіленню та паюванню, що виключає можливість розпорядження ними в порядку статті 13 Закону України № 899-ІV.
		Спірна земельна ділянка була надана відповідачу 2 за рахунок земель колективної власності колишнього КПС Нива, які перебували у останнього згідно Державного акту на право колективної власності серія ПЛ, виданого Устивицькою сільською радою у 1996 році (т.1, а.с.62-64).
		Вищезазначене підтверджується листами Гоголівської селищної ради від 12.03.2020 № 02-20/163 (т.1, а.с.31), від 17.03.2020 №02-20/164/а (т.1. а.с.61), листом Відділу у Великобагачанському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20.03.2020 №371/102-20 (т. 1,а.с.34). 
		Проте, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що спірна земельна ділянка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
		Відповідачами до матеріалів справи не надано доказів в підтвердження статусу спірної земельної ділянки, як нерозподіленої, не витребуваної, що виключає можливість розпорядження нею Великобагачанською районною державною адміністрацією в порядку статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
		Посилання відповідача 2 на проведену у 2013 році інвентаризацію земель державної власності на території Устивіцької сільської ради не спростовують доводів прокурора про порушення відповідачем 1 ст. 122 ЗК України, ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
		Відповідачами також не оскаржувався Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 26.04.2019 №287-ДК/0404/АП/09/01//-19, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо виявлених порушень. 
		З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що розпоряджаючись земельною ділянкою як такою, що безпідставно віднесена до категорії нерозподілених (невитребуваних) паїв, державна адміністрація діяла поза межами передбачених ст. 13 Закону України № 899-ІV повноважень.
		Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		За змістом частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, незакономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
		Розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області №438 від 27.12.2018 прийнято з перевищенням повноважень, оскільки в порушення положень статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та статті 122 Земельного кодексу України Великобагачанська РДА розпорядилась земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які не були віднесені до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв).
		Отже, позовна вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області №438 від 27.12.2018 Про передачу в оренду земельних ділянок СФГ С.Г.М. обгрунтована, підтверджена наявними доказами, відповідачами не спростована та підлягає судом задоволенню.
		 
		Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди землі від 27.12.2018, укладеного між Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ С.Г.М. щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га, що розташована в адміністративних межах Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
		За змістом ст. 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди за цим Законом є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
		Згідно зі ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Згідно зі статтями 15 та 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Отже господарський договір, в т.ч. договір оренди землі від 27.12.2018, може бути визнаний недійсним за наявності двох умов:
		- порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача;
		- наявності передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.
		Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема:
		- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України);
		- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України);
		- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України);
		- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України).
		За приписами частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Оскільки спірний договір оренди землі укладено на підставі розпорядження Великобагачанської РДА від 27.12.2018р. №438, яке винесено з порушенням вимог чинного законодавства, суд вважає, що вказаний договір є таким, що суперечить положенням статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та статті 122 Земельного кодексу України і підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
		В постанові від 21.12.2021 по справі № 917/664/19 Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (чинна редакція) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Згідно зі статтею 217 зазначеного Кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
		У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
		Відповідно ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
		Згідно п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
		Так, спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, відповідно до ст. 79-1 ЗК України та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 14.12.2018, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру від 26.12.2018 (т. 1, а с.56). 
		Специфіка об`єкту власності унеможливлює первісне набуття права на нього позивачем одночасно із виникненням самого об`єкту (земельна ділянка існувала як об`єкт права до 01.01.2019), а отже в даному випадку міг бути лише перехід права на цю земельну ділянку від попереднього власника.
		Попереднім власником спірної земельної ділянки було КСП Нива, припинення якого як суб`єкта права взагалі і права власності на спірну земельну ділянку за змістом п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України зумовлює висновок про те, що перехід від попереднього власника до іншої особи мав відбутись не пізніше його ліквідації, оскільки інакше слід допустити існування права власності на конкретний об`єкт без суб`єкту такого права, що суперечить самій суті права власності, визначеній в ст. 316 ЦК України.
		Станом на момент ліквідації КСП Нива (і протягом подальшого часу як на момент реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою в особі Устивіцької сільської ради (29.07.2019) так і на момент звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі Гоголівської селищної ради  правонаступника Устивіцької сільської ради), враховуючи приписи ст. ст. 13, 41, 142 Конституції України, ст. 374 ЦК України, ч. 3 ст. 78 ЗК України земельна ділянка могла бути лише державної, комунальної або приватної власності. Таким чином з моменту припинення існування попереднього власника, якому в силу його статусу спірна земельна ділянка належала на праві колективної власності, відбувся одночасно і перехід права власності до іншого суб`єкту і відповідна зміна форми власності.
		Отже, встановлені судом обставини вказують на те, що спірна земельна ділянка не увійшла до складу земель державної та приватної власності, в свою чергу, розташована вона на території відповідної територіальної громади.
		У відповідності до п. а ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		Таким чином, суд, опираючись на наведені вище обставини і норми права, приходить до висновку, що місцева територіальна громада була власником спірної земельної ділянки з часу ліквідації КСП Нива (з 01.01.2019 відповідно до п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України мала право зареєструвати право комунальної власності на спірну земельну ділянку).
		Право комунальної власності за територіальною громадою в особі Устивіцької сільської ради на земельну ділянку площею 92,05 га з кадастровим номером 5320285300:00:002:0107 зареєстровано 29.07.2019 (т.1, а.с.85). 
		Відповідно до ч. 5 ст. 60 ЗУ Про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Отже, Гоголівська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області як правонаступник Устивицької сільської ради Великобагачанського району є власником спірної земельної ділянки, а відтак має право на звернення до суду з вимогами щодо визнання недійсними розпоряджень Великобагачанською РДА, договорів оренди землі, які прийнято та укладено із перевищенням наданих законом повноважень та які порушують інтереси держави.
		У даному випадку спір стосується земельних правовідносин, де встановлені прокурором та підтверджені судом порушення закону можуть бути усунуті лише шляхом подання відповідного позову прокурором в інтересах органу, який є власником земельної ділянки.
		 
		На виконання вказівок Верховного Суду, зазначених в постанові від 13.07.2021, щодо встановлення судом при новому розгляді справи наявності чи відсутності порушеного права позивача на час пред`явлення позову, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що Великобагачанською районною державною адміністрацією було надано спірну земельну ділянку відповідачу 2 у користування строком на 14 років (на який укладено договір оренди землі від 27.12.2018) з порушенням вимог законодавства. Отже, позивач - Гоголівська селищна рада, як власник та розпорядник земель комунальної власності, позбавлений права на ефективне розпорядження власником землями комунальної власності, передбаченого ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, які визначають, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків визначених законодавством.
		В договорі оренди землі від 27.12.2018, укладеному між Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ "С.Г.М." щодо земельної ділянки к.н. 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га визначено орендну плату у розмірі 6 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (т. 4, а.с.39), середній розмір орендної плати за результатами проведених земельних торгів у 2019 році складав 43,82%, (що в 7 разів більше ніж передбачено договором оренди землі), а у 2021 році становив 63,6% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
		За приписами ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		В силу ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування вУкраїні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		Отже, є обгрунтованим посилання прокурора на те, що отримання найбільшої економічної вигоди місцевими бюджетами від використання земель комунальної власності становить державний інтерес, який у разі нездійснення захисту органом місцевого самоврядування захищає прокурор.
		Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
		Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
		1) повернення виконаного за недійсним правочином;
		2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
		3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;
		4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Оскільки спірний договір оренди землі укладено в порушення вимог чинного законодавства, вимога про повернення СФГ С.Г.М. земельної ділянки кадастровий номер 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га вартістю 1417278,58 грн Гоголівській селищній раді Миргородського району Полтавської області (власнику земельної ділянки), як похідна від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, є обгрунтованою та підлягає судом задоволенню.
		 
		Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно п.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Згідно ч.2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.
		Керуючись статтями 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати недійсним розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області від 27.12.2018 № 438 "Про передачу в оренду земельної ділянки СФГ "С.Г.М.".
		3. Визнати недійсним договір оренди землі від 27.12.2018 укладений між Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ "С.Г.М." щодо земельної ділянки к.н. 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га, що розташована в адміністративних межах Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області).
		4. Зобов`язати СФГ "С.Г.М." передати земельну ділянку к.н. 5320285300:00:002:0107 площею 92,0500 га вартістю 1 417 278,58 грн Гоголівській селищній раді Миргородського району Полтавської області.
		5. Стягнути з Миргородської районної державної адміністрації, (вул.Гоголя,120, м. Миргород Полтавської області, 37600, код ЄДРПОУ 04057451) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100 - річчя Полтави, 7, м. Полтава, рахунок UA 118201720343130001000006160 банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060) судовий збір у сумі 3 153,00 грн.
		Видати наказ після набрання рішення законної сили.
		6. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М.", (вул. Молодіжна, 4, с. Рокита, Великобагачанського району, Полтавської області, 38353, код ЄДРПОУ 25162181) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100 - річчя Полтави, 7, м. Полтава, рахунок UA 118201720343130001000006160 банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060) судовий збір у сумі 22 310,18 грн.
		Видати наказ після набрання рішення законної сили.
		 
		 
		Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		Суддя Солодюк О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...