Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20732/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано судом: 05.02.2024. Зареєстровано: 06.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2024.
Дата набрання законної сили: 02.02.2024
Номер судового провадження: A/855/7521/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20732/22                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  02 лютого 2024 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: 
		головуючого судді                                        Кучми А.Ю., 
		суддів                                                            Аліменка В.О., Безименної Н.В.
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 21.04.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
		-          визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області від 26.07.2022 № 302 про скасування дозволу на імміграцію в України громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		-          визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області від 26.07.2022 №80112500043408/302/1 про скасування посвідки на постійне проживання громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		-          зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС України у місті Києві та Київській області поновити дозвіл на імміграцію в Україну, виданий громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		-          зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС України у місті Києві та Київській області поновити посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 від 23.07.2020, видану громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не вчиняв жодних протиправних дій на території України або на території інших держав з метою створення загрози національній безпеці України, громадському порядку в Україні, а також жодним чином не порушував прав і законних інтересів громадян України, а відтак у відповідача не було законних підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну задля охорони здоров`я громадян України. Позивач наполягає, що Центральним міжрегіональним управлінням ДМС України у місті Києві та Київській області не виконано вимоги пункту 23 Порядку формування квоти імміграції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1983 від 26.12.2002. Окрім цього позивач стверджує, що вказане вище рішення прийнято за відсутності підстав, передбачених підпунктами 3, 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію», а відповідачем порушено його право в частині надання пояснень стосовного порушеного питання про скасування дозволу на імміграцію. 
		Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано про правомірність прийнятих ним рішень.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. 
		Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки, позивач до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку, під слідством та судом в Україні не перебуває, підстав для скасування посвідки та дозволу не було.
		Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.07.2004 на підставі заяви позивача від 23.06.2004, прийнятої ВПР та МР УАСМ ГУ МВС України в м. Києві 02.07.2004 (т.1, а.с.71-72) УГІРФО МВС України в м. Києві видано ОСОБА_1 дозвіл на імміграцію в Україну на підставі абзацу 1 пункту 4 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію», як особі, яка прибула в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» і мала у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку.
		Зазначене підтверджується рішенням УГІРФО МВС України в м. Києві за заявою громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію від 06.07.2004 (т.1, а.с. 82).
		На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 14.07.2004 вперше був документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 (т.1, а.с.88), та в порядку обміну, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області документований посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_1 від 23.07.2020 (т.1, а.с.18-19).
		В подальшому, на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» Центральним міжрегіональним управлінням ДМС України у місті Києві та Київській області прийнято рішення №302 від 26.07.2022 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки та російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Азербайджанської Республіки, паспорт НОМЕР_3 , виданий 20.08.2016 владою Азербайджанської Республіки, НОМЕР_4 , виданий 13.12.2011 владою російської федерації (т.1, а.с. 22).
		В подальшому на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 відповідачем прийнято рішення від 26.07.2022 №80112500043408/302/1 про скасування позивачу посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 (т.1, а.с. 23).
		Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для скасування рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області від 26.07.2022 № 302 про скасування дозволу на імміграцію в України та рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області від 26.07.2022 №80112500043408/302/1 про скасування посвідки на постійне проживання.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про імміграцію» від 07 червня 2001 року № 2491-III (далі по тексту - Закон № 2491-III), Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі по тексту - Закон № 3773-VI), Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію; поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року №1983 (далі по тексту - Порядок № 1983), Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №321 (далі по тексту - Порядок №321).
		Статтею 1 Закону № 2491-III визначено, що імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
		Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.
		Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів: 1) діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України; 2) висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України; 3) особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США, зареєстровану у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 4) особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України; 5) особи, які раніше перебували в громадянстві України; 6) батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти; 7) особи, які безперервно прожили на території України протягом трьох років з дня надання їм статусу біженців в Україні чи притулку в Україні, а також їхні батьки, чоловіки (дружини) та неповнолітні діти, які проживають разом з ними.
		Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону № 2491-III (в редакції станом на момент надання позивачу дозволу на імміграцію) передбачено, що дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається: одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.
		У той же час, згідно зі ст. 12 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2491-III, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.
		Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 (далі по тексту - Порядок № 1983).
		Пунктом 21 Порядку №1983 визначено, що дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
		Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу (пункт 22 Порядку №1983).
		Абзацом 2 пункту 22 Порядку №1983 регламентовано, що у разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
		Згідно із вимогами пунктів 23-25 Порядку №1983 ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.
		Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію.
		Копія рішення про скасування дозволу на імміграцію видається не пізніше як у тижневий строк з дня його прийняття особі, стосовно якої прийнято таке рішення, під розписку чи надсилається рекомендованим листом.
		Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України «Про імміграцію». Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.
		Рішення ДМС, територіальних органів і підрозділів, інших органів виконавчої влади, які в межах своєї компетенції зобов`язані забезпечувати провадження у справах з питань імміграції, а також дії чи бездіяльність їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені відповідно до законодавства. У цьому разі провадження у справах з питань імміграції припиняється до прийняття відповідного рішення.
		З аналізу вищевикладеного вбачається, що дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу за наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону №2491-III, зокрема, у разі коли дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні та скасування такого дозволу є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України. При цьому ініціатором питання про скасування дозволу на імміграцію, серед іншого можуть бути органи Національної поліції на підставі обґрунтованого подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону №2491-III, яке вивчається ДМС, його територіальними органами і підрозділами.
		Як вбачається з матеріалів справи питання щодо скасування позивачу дозволу на імміграцію порушено Управлінням стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в поданні від 11.07.2022 №3253/55/125/01-2022 (т.1, а.с. 171-172).
		У поданні зазначено про те, що відповідно до Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 №1126-р, в умовах складного безпекового середовища навколо України та криміногенної ситуації всередині держави, за результатами реалізації отриманої оперативної інформації, встановлено громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідку на постійне місце проживання на території України № НОМЕР_1 , видана органом 801, який 30.03.2022 покинув територію України, за оперативною інформацією з метою проведення конспіративних зустрічей з лідерами злочинних угрупувань, насамперед вихідцями з кавказьких республік російської федерації та проросійськи налаштованими особами, які можливо готуються до вчинення протиправної діяльності, направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності та направлені на повалення державного ладу України.
		Окрім зазначеного у поданні вказано, що ОСОБА_1 є одним із лідерів азербайджанського кримінального середовища на території України, який організовує, координує, матеріально забезпечує функціонування злочинних груп, що вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини на території України.
		Крім того, з метою попередження порушення іноземцями та особами без громадянства міграційного законодавства та дестабілізації криміногенної обстановки в Україні, у ході проведення оперативно-розшукової діяльності встановлено, що ОСОБА_1 має намір прибути до міста Києва, де шляхом підбурення кримінальних елементів, насамперед вихідців з російської федерації та близьких їм осіб, планує створити масові протести з метою виправдання проведення військової агресії з боку російської федерації проти України.
		За наслідком розгляду подання Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідачем складено висновок за результатами розгляду подання про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки та російської федерації ОСОБА_1 , який затверджений Т.в.о. начальника Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області 26.07.2022, яким вважається за доцільне скасувати рішення УГІРФО ГУМВС України в м. Києві від 13.07.2004 про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки та російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; скасувати, визнати недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню, видану на підставі цього дозволу, у порядку обміну, посвідку на постійне місце проживання № НОМЕР_1 від 23.07.2020 (т.1, а.с.185-189) (далі - висновок).
		Основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз визначає Закон України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон № 2469-VIII).
		Згідно із пунктами 3, 6, 9, 10 статті 1 Закону № 2469-VIII громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз; загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України; національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз; національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.
		Частиною 3 статті 3 Закону № 2469-VIII визначено, що фундаментальними національними інтересами України є: 1) державний суверенітет і територіальна цілісність, демократичний конституційний лад, недопущення втручання у внутрішні справи України; 2) сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення; 3) інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами.
		Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено та він діє на час розгляду справи.
		Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в розрізі фактичних обставин справи та підстави, які були визначені у поданні Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 , останні вказують на наявність правових підстав, визначених пунктами 3, 4 частини 1 статті 12 Закону №2491-III для скасування останньому дозволу на імміграцію в України.
		Суд обгрунтовано не взяв до уваги посилання позивача на порушення відповідачем абзацу 2, 3 пункту 23 Порядку №1983, оскільки останніми встановлено строки повідомлення суб`єктом владних повноважень особи про прийняте рішення щодо скасування дозволу на імміграцію, порушення яких, у свою чергу не є та не може бути підставою для скасування такого рішення.
		Також не заслуговують на увагу і доводи позивача в частині відсутності обґрунтованості підстав для скасування дозволу на імміграцію, визначених пунктами 3, 4 частини 1 статті 12 Закону №2491-III, оскільки обставини, які викладені у поданні, у взаємозв`язку із положеннями Конституції України, Закону № 2469-VIII, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (з урахування строків продовження воєнного стану в Україні) є достатніми для прийняття оскаржуваного рішення.
		Крім того, не заслуговують на увагу і доводи позивача про порушення права ОСОБА_1 щодо надання пояснень стосовно порушеного питання про скасування дозволу на імміграцію, адже пункт 23 Порядку №1983 не вимагає від ДМС, територіальних органів і підрозділів в обов`язковому порядку запрошувати іммігранта для надання пояснень щодо порушеного питання про скасування дозволу на імміграцію.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення №302 від 26.07.2022 про скасування дозволу на імміграцію в Україну спрямоване на забезпечення фундаментальних національних інтересів України.
		Також, в матеріалах особової справи наявний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження №12019100050004435 від 13.06.2019 в частині позивача, кваліфікація порушення: частина 2 статті 355 Кримінального кодексу України (т.1, а.с.143-144) та протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 14.06.2019 (т.1, а.с.146).
		Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2013 у справі №760/8282/13-п, у якій зафіксовано, серед іншого обставини того, що відносно ОСОБА_2 14 квітня 2013 року було складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП України про те, що останній 14 квітня 2013 року о 19 год. 00 хв. в м. Києві по вулиці Ушинського, 4 керував автомобілем Хюндай, д/н НОМЕР_5 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
		Наведеною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 3  400 грн в дохід держави.
		Суд першої інстанції вірно вказав, що наведені обставини підлягають врахуванню під час вирішення даного спору по суті у взаємозв`язку із обставинами, які зафіксовані у поданні. Зокрема вказані відомості спростовують твердження позову про те, що позивач жодних протиправних дій на території України не вчиняв.
		Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321, згідно із пунктом 1 розділу I якого Посвідка на постійне проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
		Згідно із підпунктом 4 пункту 64 Порядку №321 Посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію».
		Відповідно до пунктів 65-67 Порядку №321 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
		Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається їм рекомендованим листом не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття.
		Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.
		Посвідка вилучається, визнається недійсною та знищується у разі скасування посвідки (пп. 4 п. 72 Порядку №321).
		Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку або до суду в установленому порядку (п. 78 Порядку №321).
		За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході розгляду даної адміністративної справи не встановлено правових підстав для скасування рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області від 26.07.2022 № 302 про скасування дозволу на імміграцію в України громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відсутні підстави для скасування рішення від 26.07.2022 №80112500043408/302/1 про скасування позивачу посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 , з огляду на похідний характер позовних вимог в цій частині.
		Встановлені судом першої інстанції обставини доводами апеляційної скарги не спростовані.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
		Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
		Повний текст постанови виготовлено 02.02.2024.
		 
		Головуючий суддя:                                                                                        А.Ю. Кучма 
		 
		                                                                                                                          В.О. Аліменко
		 
		                                                                                                              Н.В. Безименна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...