Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/6754/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2024. Зареєстровано: 06.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2024.
Дата набрання законної сили: 05.02.2024
Номер судового провадження: 854/6115/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/6754/23
		Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,
		 
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		судді-доповідача  Турецької І. О.,
		суддів  Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Островської Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Миколаївського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про встановлення факту проживання однією сім`єю та зобов`язання вчинити певні дії,
		за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача  ОСОБА_2 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2023 року адвокат Островська О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з позовом до Другого відділу Миколаївського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просила:
		-встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер (загинув внаслідок бойових дій) ІНФОРМАЦІЯ_1 , з грудня 2016 року до часу загибелі ОСОБА_3 ;
		-зобов`язати здійснити належну виплату одноразової соціальної допомоги внаслідок загибелі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Суд першої інстанції вважав, що справи щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Розгляд справ окремого провадження має свої особливості, які не властиві та не притаманні адміністративному судочинству.
		 
		Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Островська О. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що підтверджується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 290/289/22-ц. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язкам, їх виникненням, існуванням та припиненням.
		 
		Відповідачі та третя особа не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
		 
		Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
		 
		Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
		Так, спірним в межах даної справи є факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для отримання виплати одноразової соціальної допомоги внаслідок загибелі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .
		 
		В апеляційній скарзі, адвокат Маголи А. В., посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 290/289/22-ц, вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язкам, їх виникненням, існуванням та припиненням.
		 
		Надаючи оцінку такому доводу скаржника, колегія суддів звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21, за подібних обставин справи.
		Так, у цій справі Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
		Верховний Суд указував, що під час розгляду справи №560/17953/21 підлягає вирішенню питання, чи можливо встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги в межах розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, та з урахуванням встановлення наявності або відсутності цього факту надати оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень, яке прийнято до встановлення судом такого факту.
		Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду пропонує відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц, згідно з яким спори про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги не належать до цивільної юрисдикції.
		Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у рамках розгляду справи №290/289/22-ц, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнав недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні в порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.
		З урахуванням наведеного Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виснував, що вимоги особи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з особою, який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
		Велика Палата Верховного Суду не погоджується із вказаним висновком з таких міркувань.
		Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі  ЦПК України) окреме провадження  це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
		Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
		Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
		Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.
		Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08.11.2019 у справі № 161/853/19, від 18.12.2019 у справі № 370/2598/16-ц.
		Слід зауважити, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
		За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Враховуючи, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, зверненню до адміністративного суду з позовом передує звернення особи до суб`єкта владних повноважень, за наслідками розгляду якого особа набуває права оскаржити до суду адміністративної юрисдикції рішення, дії або бездіяльність такого суб`єкта владних повноважень, що відповідає меті та завданням адміністративного судочинства, визначеним статтею 2 КАС України.
		Частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.
		Тобто, у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.
		У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
		Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
		- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
		- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
		- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
		- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
		Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
		При цьому між особою та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
		Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.
		При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
		Аналогічне правило закріплено в частині четвертій статті 172 КАС України про те, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином, не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.
		Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
		 
		За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому скарга має бути залишена без задоволення.
		Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись статтями: 308, 312, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Островської Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Миколаївського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про встановлення факту проживання однією сім`єю та зобов`язання вчинити певні дії  залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Доповідач - суддя І. О. Турецька
		 
		 
		суддя Ю. М. Градовський
		 
		 
		суддя Л. П. Шеметенко
		 
		 
		 
		Повне судове рішення складено 05.02.2024.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...