Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/26488/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 06.02.2024. Зареєстровано: 06.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/752/665/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021100000000316

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/26488/21
		Провадження по справі № 1-кп/752/665/24
		 
		 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		       "06" лютого 2024 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, дані про яке 07.05.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021100000000316, стосовно 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рублене Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вищою юридичною освітою, працюючого на посаді начальника юридичного відділу ТОВ «Перший трубний завод», такого, що має право на зайняття адвокатською діяльністю (свідоцтво Ради адвокатів Закарпатської області НОМЕР_15 від 17.07.2018), РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, 
		за участю сторін та учасників кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого - ОСОБА_5 , 
		захисника - ОСОБА_7 , 
		спеціалістів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 
		встановив:
		ОСОБА_5 , перебуваючи з 26.01.2021 на посаді начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, маючи відповідно до посадової інструкції право на проведення перевірок додержання суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт, вирішив з метою власного збагачення використати службові повноваження для одержання неправомірної вигоди, для чого почав здійснювати регулярні перевірки одного того ж самого транспортного засобу, створюючи умови для наступного контакту із зацікавленими особами, які здійснюють діяльність, пов`язану з пасажирськими перевезеннями. 
		29.03.2021 приблизно о 07 год неподалік від станції метро «Почайна» у м. Києві, ОСОБА_5 , маючи направлення на рейдову перевірку, підійшов до транспортного засобу марки «МАН», н.з. НОМЕР_2 (який належав на праві власності ОСОБА_10 ) та почав проводити перевірку додержання вимог законодавства про транспорт, висунувши водію, яким виявився ОСОБА_11 , вимогу надати для перевірки документи, щодо доводять правомірність здійснення діяльності, пов`язаної з пасажирськими перевезеннями. Під час проведення перевірки ОСОБА_5 встановив відсутність паспорта маршруту та вказав водію ОСОБА_12 про необхідність такого документа. Акт перевірки при цьому не склав. 
		31.03.2021 у той саме час і місці ОСОБА_5 вдруге провів перевірку вищезазначеного транспортного засобу, під час якої також встановив відсутність паспорта маршруту та попередив водія ОСОБА_12 , що наступного разу у разі відсутності документа, складе акт перевірки.
		01.04.2021 у той саме час і місці ОСОБА_5 втретє провів перевірку вищезазначеного транспортного засобу, за наслідками якої склав акт перевірки №264389, в якому зазначив про відсутність паспорта маршруту з позначкою «В», вказавши, що це є порушенням вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». 
		02.04.2021 у той саме час і місці ОСОБА_5 вчетверте провів перевірку вищезазначеного транспортного засобу, за наслідками якої склав акт перевірки №264390, в якому зазначив про відсутність паспорта маршруту з позначкою «В», вказавши, що це є порушенням вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». 
		02.04.2021 ОСОБА_10 зателефонував на раніше залишений ОСОБА_5 водію ОСОБА_12 номер мобільного телефону « НОМЕР_3 » та вони домовилися про зустріч. За невстановлених обставин протягом квітня 2021 між ними була досягнута домовленість, що ОСОБА_10 буде сплачувати ОСОБА_5 по 50 доларів США за чотири транспортні засоби щомісячно за те, що він не буде їх перевіряти.
		04.06.2021 приблизно о 16 год 40 хв неподалік від станції метро «Мінська» у м. Києві ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, отримав для себе від ОСОБА_10 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США, що дорівнювало 5468 грн. за курсом Національного Банку України станом на 04.06.2021, за нездійснення перевірок раніше визначених чотирьох транспортних засобів та нескладання актів проведення перевірок, що відповідало інтересам ОСОБА_10 
		07.06.2021 після 19 год на Оболонському проспекті у м. Києві між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , який також діяв під контролем правоохоронних органів, відбулася зустріч, під час якої була досягнута домовленість, що ОСОБА_10 буде сплачувати ОСОБА_5 700 доларів США за п`ятнадцять транспортних засобів, а ОСОБА_5 не буде їх перевіряти.
		10.06.2021 о 16 год 20 хв поблизу Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Науки, 57, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, отримав для себе від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США, що дорівнювало 13545 грн. за курсом Національного Банку України станом на 10.06.2021, за нездійснення ним перевірок раніше визначених п`ятнадцяти транспортних засобів та нескладання актів проведення перевірок, що відповідало інтересам ОСОБА_10 .
		Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_5 в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 винуватість у пред`явленому обвинувачені не визнав. Надав суду показання за змістом яких зазначив, що 26.02.2021 був призначений на посаду начальника відділу Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. Він не мав досвіду роботи, тому було цікаво, як фактично проводяться перевірки, для того щоб знати, як організовувати роботу. Він отримав направлення на проведення рейдової перевірки від начальника управління. Проведення перевірки також входило до його посадових обов`язків. Він сам прийняв рішення здійснити перевірку перевізників на станції метро Почайна, оскільки це було по дорозі на роботу. Він був разом з колегою ОСОБА_13 . 29.03.2021 о 7 ранку почали перевіряти автобуси. Він побачив великий яскравий автобус МАН, що мав таблицю під склом «Нерегулярні перевезення». На той час були введені карантинні заходи, тому нерегулярні перевезення взагалі не могли здійснюватися. Підійшов до водія, назвався, показав посвідчення та направлення на перевірку. Водій сказав, що перевозить працівників заводу ТОВ «КенПак» та його вимогу надав документи, на підставі яких він здійснює таке перевезення. Він вивчив документи та встановив, що їх недостатньо. Сказав водію, що потрібен паспорт маршруту з позначкою « В », оскільки він здійснює регулярні спеціальні перевезення. Водій сказав, що він лише керує автомобілем, все інше йому невідомо. Він сказав, що треба передати керівництву, що недостає документів. Акт перевірки не склав, оскільки на час діяла Постанова КМУ №176 від 17.02.1997, в якій у п.53 було зазначено, що у разі здійснення нерегулярних перевезень забороняється здійснення перевезень одним автомобільним перевізником або одним транспортним засобом за одним маршрутом, або між тими самими пунктами більш як два рази на тиждень. Тому, намагаючись встановити ознаки регулярного перевезення, він вирішив перевірити кількість перевезень на тиждень. Тобто, здобував докази для доведення порушення. 31.03.2021 він провів аналогічну перевірку вказаного автобусу МАН та виявив, що водій надав ти ж самі документи. Він акт не склав та сказав водію, що прийде завтра й тоді точно складе акт. 01.04.2021 він також прийшов до того ж самого автобусу МАН та попросив документи, водій ОСОБА_15 також не надав те, що він від нього очікував. Він склав акт перевірки. Водій почав нервувати та попросив залишити номер мобільного телефону. 02.04.2021 він також прийшов на перевірку та перевірив МАН . Знов не було необхідних документів і він склав акт перевірки. Він пояснив, що такі акти перевірки міг складати до тих пір, поки не будуть усунені недоліки. Акти склав на перевізника ТОВ «Автотрансферсервіс», оскільки встановив його з договору, який надав водій, а ФОП ОСОБА_10 у акті зазначив як власника автобусу. Водій відмовився підписувати акти. 
		02.04.2021 після обіду йому зателефонували з невідомого номеру. Це був власник автобусу МАН - ОСОБА_10 , який сказав, що хоче довезти документи. Він погодився на зустріч, сподіваючись, що документи є в наявності та не буде у подальшому складати акти перевірки. ОСОБА_10 зателефонував та сказав, що не встигає приїхати до Укртрансбезпеки та запропонував зустрітися на Оболоні. Він погодився та вони зустрілися. В особистій розмові він пояснив ОСОБА_10 суть порушення та сказав, які документи слід надати. ОСОБА_10 заперечував, що його перевезення є регулярними. Потім ОСОБА_10 запропонував «дружити». Під час розмови вказав, що у нього є 4 автобуси, які здійснюють регулярні спеціальні перевезення. Запропонував здійснювати йому оплату по 50 доларів за автобус щомісячно, а він не буде його за це перевіряти. Він йому відмовив у категоричні формі, та сказав, що є колишнім адвокатом. Був здивований, оскільки погодження паспортів маршрутів є безкоштовним. Про такий факт пропозиції отримання незаконної вигоди він нікому не повідомляв, оскільки такою «роботою» займався би постійно. Після цього ОСОБА_10 неодноразово йому телефонував протягом квітня. Питав щодо порядку оформлення паспортів маршрутів, розповідав про складності щодо їх отримання, вмовляв прийняти гроші тощо. 
		Заперечував, що 08.04.2021 зустрічався ОСОБА_10 та отримував гроші, зокрема у розмірі 5600 грн. 
		Заперечуючи показання ОСОБА_10 , вважав, що ОСОБА_10 не подобалася його принципова позиція щодо відмови у отриманні хабаря. Також під час розмов ОСОБА_10 постійно цікавився перевірками у Боярці, оскільки знав, що він здійснював у той період перевірку заводу «Вентс», працівників якого возили 60 автобусів, які не мали відповідних дозвільних документів. 
		Після 02.04.2021 він більше не здійснював перевірки на метро Почайна, зокрема і автобусу ОСОБА_10 , оскільки протягом квітня зранку виїжджав до Боярки де проводив перевірки. До нього також приїжджав ОСОБА_19 , один з перевізників та пропонував надати хабар, але він відмовився. 
		ОСОБА_10 протягом травня не телефонував йому. 
		03.06.2021 йому з невідомих причин зателефонував ОСОБА_10 та вмовив його про зустріч під приводом того, що має інформацію щодо перевізників Боярки . Вони зустрілися 04.06.2021 на метро «Мінська», він приїхав із знайомим. ОСОБА_10 попросив вийти того чоловіка та почав розмову, нібито вони мають якісь домовленості. Він нічого не розумів, але ОСОБА_10 почав надавати йому інформацію про перевізників. Він хотів, щоб той і у подальшому його інформував. У той саме день ОСОБА_10 сказав, що у нього буде їздити 15 автобусів та запропонував йому сплачувати на них гроші. Він взяв час для того, що подумати, оскільки розумів, що йому пропонують хабар, а це є злочин. ОСОБА_10 йому грошові кошти у цей день в розмірі 200 доларів не передавав. Про той факт, що йому пропонують гроші, він нікому не повідомляв. 
		07.06.2021 вони також зустрілися на Оболонському проспекті для обговорювання умов. ОСОБА_10 під час розмови схиляв його до отримання хабаря. Він мав на той час номерні знаки автомобілів ОСОБА_10 у себе в телефоні, які він отримав самостійно з відкритих баз. Він погодився на 750 доларів, а потім і на 700 доларів, які запропонував йому ОСОБА_10 за неперевірку ним 15 автобусів. Він спокусився на таку суму. Він намагався у ОСОБА_10 отримати певну інформацію, але ОСОБА_10 під час розмови постійно повертався до 700 доларів. Також ОСОБА_10 намагався дізнатися про дозволи на міжнародні перевезення для своїх знайомих, тим самим вважає, що провокував його.
		10.06.2021 ОСОБА_10 зателефонував та сказав, що готовий привезти гроші. Вони зустрілися та розмовляли про перевізників поруч з його роботою. В машині ОСОБА_10 передав йому 500 доларів. Він їх взяв та не питав чому не 700, але думав, що інші йому також передадуть. Ці гроші він отримав за нездійснення ним перевірок 15 автобусів ОСОБА_10 . Але він фактично сподівався, що ці автобуси ніхто і не буде перевіряти. 
		Ніколи не вимагав у ОСОБА_10 неправомірну вигоду. Він не покривав інших перевізників. 
		Під час дослідження телефону ОСОБА_5 звертав увагу, що в його контактах зазначений номер мобільного телефону ОСОБА_19 , а у додатку WhatsApp є повідомлення від ОСОБА_19 , про те, що паспорти віддали на погодження, але ще не має результатів. На його думку це доводить, що коли він відмовився від неправомірної вигоди, яку йому пропонував ОСОБА_19 , той був вимушений робити документи у визначеному законом порядку. У розділі фото були встановлені знімки документів, які від здійсни, під час перевірки МАНа. 31.03.2020 та 01 квітня він фотографував договір та графік перевезень з КЕНПАКОМ та ТОВ Автотрансферсерсів, який йому надав водій під час перевезень. Вважає, що цей договір і свідчив про те, що автобус МАН здійснював регулярні спеціальні перевезення. Він повинен був, як найменше три рази зафіксувати МАН під час перевезення, саме тоді це би свідчило про те, що МАН здійснює регулярні спеціальні перевезення. Пояснив, що запис в розділі «Заметки» щодо ОСОБА_10 була здійснений ним 09.04.2020, де дійсно записані номери чотирьох автобусів.
		Просив його виправдати.
		 
		За клопотанням сторони обвинувачення були допитані свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . 
		Так свідок ОСОБА_10 надав суду показання за змістом яких зазначив, що є приватним підприємцем (ФОП), надає послуги з перевезення пасажирів на транспорті - нерегулярні пасажирські перевезення. Станом на березень 2021 року у його підприємницькій діяльності використовувалися приблизно 16 автобусів, деякі були у його власності, деякі він орендував у інших власників. ОСОБА_5 протягом трьох днів (29.03.2021, 01.04.2021 та 02.04.2021) як працівник з Укртрансбезпеки проводив перевірку одного з його автобусів, водієм якого був ОСОБА_12 . Складав акти перевірки (не пригадує на кого саме: водія, чи перевізника). ОСОБА_5 під час третьої перевірки залишив водію номер телефону. Він зателефонував ОСОБА_5 та вони домовилися про зустріч. Під час зустрічей вирішували питання «Як працювати без проблем», оскільки на них склали три акти. Проблема полягало у тому, що ОСОБА_5 намагався довести, що він здійснює спеціальні регулярні перевезення, хоча його перевезення були нерегулярними. Під час розмови домовились, що треба платити ОСОБА_5 щомісячно 200 доларів за безперешкодну діяльності (не складання протоколів щодо 4 автобусів). 
		08.04.2021 він на станції метро «Мінська» передав ОСОБА_5 200 доларів. Після цього він працював без перешкод, протоколи на його машини не складалися. 
		7 травня 2021 звернувся до прокуратури з заявою, що ОСОБА_5 здійснює системний тиск. Після цього гроші передавав під наглядом працівників правоохоронних органів. Йому у присутності понятих видавали гроші для передачі (три рази по 200 доларів) та 500 доларів, які він у подальшому передавав ОСОБА_5 . 
		04.06.2021 десь на Оболоні він вдруге передав ОСОБА_5 200 доларів. 07.06.2021 була зустріч на Оболонському проспекті, під час якої вони домовились про збільшення суми оплати до 700 доларів, оскільки кількість машин, які будуть працювати, збільшилася до 15 одиниць. 10.06.2021 на проспекті Науки відбулася зустріч із ОСОБА_5 та він передав йому 500 доларів за безперешкодну діяльність. Він не провокував ОСОБА_5 на отримання неправомірної вигоди. 
		На запитання захисника повідомив, що знає керівника ТОВ «Автотрансферсервіс» як ОСОБА_21 , який є його троюрідним братом. Вказане підприємство зареєстровано у м. Бровари. ОСОБА_12 знає давно. Але він не наймав його як водія, той не перебував з ним у трудових відносинах. Йому відомо, що ОСОБА_12 працював водієм у ТОВ «Автотрансферсервіс», якому він здавав автобуси в оренду. Договір укладав офіційно. На момент подій (березень-квітень 2021) передавав в оренду ТОВ «Автотрансферсервіс» декілька автобусів, зокрема і марки Мерседес Спрінтер. Чи укладав договір К 5831 від 04.05.2020 - не пам`ятає. Він особисто документи водію ОСОБА_12 не надавав. Кошти за оренду автобісів отримував від ТОВ «Автотрансферсервіс». ОСОБА_5 вперше зателефонував 02.04.2021 для того, щоб з`ясувати причини таких частих зустрічей із водієм та проведення перевірок. Домовилися про зустріч під час розмови. Не зміг пояснити, чому телефонував 4 рази 02.04.2021. На той час мав 4 автомобілі, які використовував у підприємницькій діяльності, та які передавав як в оренду, так і самостійно здійснював пасажирські перевезеннями. Передавав гроші ОСОБА_5 також і за те, щоб не було «питань» до його автобусів. 08.04.2021 передавав ОСОБА_5 200 доларів та ОСОБА_5 записав номери його автобусів. Забувся написати у заяві до прокуратури про те, що вже передав ОСОБА_5 200 доларів.
		При одній із зустрічей ОСОБА_5 у розмові сказав, що має 4 власні автобуси, які працювали у той момент. Вважає, що йому не потрібно було оформлювати паспорта маршрутів, оскільки його автобуси здійснювали нерегулярні перевезення. Також були автобуси, які він брав в оренду, зокрема більшість з них, належали його брату - ОСОБА_21 . Він мав право користуватися автобусами брата, як в підприємницької (господарської) діяльності, так і у власних цілях. Про це між ними укладалися як договори, так і видавалися відповідні довіреності. Він у одній із розмов повідомив ОСОБА_5 про інші 15 автобусів, але зробив це без будь-якого умислу. Які саме документи були відсутні на момент перевірки, йому не відомо. Про підвищення ОСОБА_5 він дізнався при розмові та привітав його із цим під час розмови. Він не знає, чи мав ОСОБА_5 направлення на перевірку. Його запрошували до Укртрансбезпеки, але приписів він не отримував. Не знайомий із керівниками Укртрансбезпеки. Не пригадує, що укладав договори з ОСОБА_23 та ОСОБА_24 на оренду його автобусів, оскільки разових договорів у нього діяльності було дуже багато. На момент перевірки автобус МАН був в оренді у ТОВ «Автотрансферсервіс». Вважає, що міг подати до Укртрансбезпеки додаткові документи, як власник. Зустрічі із ОСОБА_5 пояснює тим, що він власник автобусу та хотів з`ясувати, що зробити, щоб не складали акти перевірок та не було у наступному протоколів, оскільки це заважало нормальній підприємницькій діяльності. Він не знав на кого саме склав ОСОБА_5 протоколи у квітні, чи на нього, як на власника, чи на перевізника - ТОВ «Автотрансферсервіс». До суми 200 доларів, як неправомірної вигоди, вони прийшли ОСОБА_5 в розмові з розрахунку 50 доларів за один автобус. 
		Всього передавав ОСОБА_5 900 доларів, які надавали йому працівники правоохоронних органів. В той момент він не здійснював діяльність з автомобілем МАН, він передав його у оренду. В усній формі брат ОСОБА_21 делегував йому повноваження щодо автобусів, які належали йому. Деяких документів не вистачало. Але є прогалини у законодавстві, зокрема щодо визначення чи є перевезення регулярними, чи ні, та це можна використовувати по різному. На автомобіль МАН у квітні 2021 були всі документи. Але йому було простіше заплатити, ніж доводити свою правоту. Він, як власник транспортного засобу не отримував, приписів або штрафів. 
		При додатковому допиті, який був здійснений після дослідження письмових документів, свідок ОСОБА_10 надав показання, про те, що ОСОБА_5 вимагав у нього 200 доларів за нескладання протоколів. Спочатку це стосувалося лише МАНа, а після сума збільшилася до 700 доларів. Він передавав три рази грошові кошти ОСОБА_5 за нескладання протоколів. До звернення до прокуратури - 200 доларів в гривневому еквіваленті 5400 (5600) грн., це були його особисті кошти. При попередньому допиті забувся сказати, що він перший раз передавав гроші у гривні. Після того, як звернувся до прокуратури передав 200 та 500 доларів. Гроші в сумі 700 доларів отримував від ДБР. Після того, як став надавати гроші ОСОБА_5 , його автомобілі не перевіряли. Акти перевірки показував йому водій. В акті було зазначено дані як про ТОВ Автотрансферсервіс, так і щодо нього. Вважає, що акти перевірки тричі складалися ОСОБА_5 саме стосовно нього. Після на пошту приходити повідомлення, але він їх не отримував. Вважає, що це були протоколи з Укртрансбезпеки стосовно МАНу . Він, як власник, відповідає за наявність всіх документів, тому і вів розмови з ОСОБА_5 . Така домовленість була у нього з перевізниками. Наполягає на тому, що він займається нерегулярними перевезеннями. А ОСОБА_5 під час перевірок міг довести, що він займається регулярними спеціальними перевезеннями. Кількість автомобілів, які перебували у його власності постійно змінюється, на момент передачі грошей він мав приблизно 4-5 автомобілів, які можливо передав брату в оренду. Інші автомобілі з тих, про які він домовлявся із ОСОБА_5 , були автомобілі брата. Він це вирішував, оскілки така була домовленість із братом. Він розповів ОСОБА_5 про 15 автобусів, оскільки розумів, що питання можуть виникнути, оскільки ОСОБА_5 міг дізнатися і про інші автомобілі. ОСОБА_5 сам запропонував таку суму. ОСОБА_5 міг знайти інші порушення, тому він і казав, що треба так, щоб не було ніяких правопорушень. Спочатку щомісячний платіж ОСОБА_5 повинен був складати 200 доларів. Під час розмов щось з`ясовували, бо були питання. Що саме не пригадує. Прізвище ОСОБА_19 йому відомо, це підприємець з Боярки . Він розмовляв про нього з ОСОБА_5 , про що саме не пригадує. Розмови ОСОБА_5 щодо виконавчої служби стосовно ОСОБА_19 не сприймав як погрози. Про підвищення ОСОБА_5 дізнався, але не пригадує від кого. При одній із зустрічі ОСОБА_5 з його слів записав до мобільного телефону номери автомобілів, щодо яких він зокрема домовлявся.
		Свідок ОСОБА_12 допитаний в судовому засіданні надав показання за змістом яких зазначив, що знає ОСОБА_5 як працівника Укртрансбезпеки. Наприкінці березня - початку квітня 2021 він працював водієм у ТОВ «Автотрансферсервіс», директором якого був ОСОБА_21 , на автобусі МАН (номер 8305 або 0709), власником якого був ОСОБА_10 . Він здійснював перевезення працівників заводу «КенПак», який знаходився у м. Вишгороді. Зранку забирав людей з Києва поблизу метро Почайна, а наступні вечірні рейси були за необхідністю. Вважає, що перевезення з КенПак були нерегулярні, оскільки вони не були рейсовими, він перевозив працівників за необхідністю, а не за графіком. В автобусі на лобовому склі була розміщена вивіска з надписом «Нерегулярні перевезення». У вказаний період, коли керований ним автобус знаходився поруч з м. Почайна, до нього підійшов ОСОБА_5 , та представився працівником Укртрансбезпеки. Він на його вимогу надав документи, але той сказав, що не вистачає паспорта маршруту. Він сказав, що має ті документи, які йому надали. ОСОБА_5 казав, про те, що буде складений акт перевірки, але самого акту він не бачив. Про складені акти перевірки знає зі слів ОСОБА_10 . Він телефонував з даного приводу власнику автомобіля ОСОБА_10 , оскільки так склалося, що він для нього фактично був як директор, зокрема вирішував всі питання. Але договорів з ОСОБА_10 не укладав. Зарплату отримував від підприємства. Але на той час існували такі відносини. З такими перевірками ОСОБА_5 приходив три дня поспіль. З приводу передачі номерів телефону зазначив, що не пригадує, хто першим надав телефон. Скоріше за все він взяв телефон у ОСОБА_5 , та передав його ОСОБА_10 . ОСОБА_5 нічого у нього не вимагав. У той час він не здійснював екскурсійні перевезення. Пригадує, що була пандемія, тому такі перевезення були заборонені. Але здійснювати перевезення працівників заводу було дозволено. 
		 
		Також у доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення надала ряд документів, за наслідками дослідження яких судом встановлено наступне: 
		-заява ОСОБА_10 від 07.05.2021 до Київської місцевої прокуратури про вчинення кримінального правопорушення, згідно якої ОСОБА_5 з 29-31 березня 2021 проводив перевірку належного йому автомобіля на предмет дотримання законодавства про перевезення та складав адміністративні протоколи за відсутність паспорту маршруту. Під час зустрічі 02.04.2021 ОСОБА_5 вимагав від нього за «спокійну роботу» 200 доларів за 4 автомобілі (а.с. 29 т.2);
		- рапорт прокурора Київської місцевої прокуратури ОСОБА_30 від 07.05.2021 про необхідність внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_10 за ч.3 ст. 368 КК України (а.с. 31, т.2), на підставі якої о 16 год 19 хв до реєстру були внесені відомості за № 42021100000000316 «за фактом вимагання службовою особою неправомірної вигоди» (а.с 30, т.2);
		-  постанова прокурора Київської місцевої прокуратури ОСОБА_30 від 07.05.2021 про визначення підслідності провадження за слідчими органами ДБР відповідно до ч.4 ст. 216 КПК України (а.с. 31, т 2);
		- постанова заступника керівника Київської місцевої прокуратури від 07.05.2021 про визначення групи прокурорів, до якої увійшли прокурори Київської місцевої прокуратури ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_4, ОСОБА_37 , ОСОБА_77, ОСОБА_38 (а.с. 32, т.2);
		- доручення прокурора ОСОБА_39 керівнику ГОУ ДБР про проведення слідчих (розшукових) дій з встановлення та допиту свідків, інформації щодо посадових осіб Північного міжрегіонального управління від 18.05.2021 в порядку ст. 36, 41 КПК України (а.с. 33, т.2);
		- інформація про виконання доручення (відомості та інформація щодо членів сім`ї ОСОБА_5 , наявне майно, номери телефонів, місце роботи, відомості щодо припиненої адвокатської діяльності тощо (а.с. 34- 71, т.2); 
		- доручення начальника першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, від 23.05.2021, яким проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000316 доручено слідчому ОСОБА_40 (а.с. 3, т.2);
		- повідомлення старшого слідчого першого слідчого відділу ОСОБА_41 від 24.05.2021 керівнику Київської міської прокуратури про початок досудового розслідування (а.с. 4, т. 2);
		- постанова керівника Київської місцевої прокуратури від 24.05.2021 про зміну прокурорів, до якої увійшли: керівник Київської місцевої прокуратури ОСОБА_42 та прокурори відділу Київської місцевої прокуратури ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_4, ОСОБА_37, ОСОБА_77, ОСОБА_38 (а.с. 5, т.2);
		- заява ОСОБА_10 від 24.05.2021 про надання згоди про долучення до конфіденційного співробітництва у кримінальному проваджені щодо ОСОБА_5 , попередження про недопустимість розголошення відомостей, постанова слідчого ОСОБА_43 про залучення ОСОБА_10 до конфіденційного співробітництва (а.с. 72-76, т.2);
		- витяг з Єдиного реєстру відповідно до якого ОСОБА_10 зареєстрований як фізична особа підприємець, основний вид діяльності: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, роздрібна торгівля, вантажний автомобільний транспорт; скріншоти відомостей з реєстру щодо права власності ОСОБА_10 на транспортні засоби (МАN, MERSEDES-BENZ SPRINTER 519, MERSEDES BENZ 312D, Богдан А-09202, MERSEDES-BENZ SPRINTER 313 (а.с. 77-83, т.2);
		- ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду від 25.05.2021, яким задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 від 24.05.2021 вих. № 31/2-2360 та надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо- відеоконтроль особи ОСОБА_10 , візуальне спостереження за ним, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо номер яким він користується НОМЕР_4 , зняття інформації з електронних інформаційних систем, що використовуються до вказаного номеру (а.с. 5-14, т.5);
		- ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду від 25.05.2021, яким задоволено клопотання керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_44 від 24.05.2021 вих. № 31/2-2361 та надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій%:аудіо- відеоконтроль особи ОСОБА_5 , зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо номеру, яким він користується НОМЕР_3 , зняття інформації з електронних інформаційних систем - комп`ютера за місцем роботи, обстеження публічно недоступних місць - службового кабінету та автомобіля НОМЕР_5 з метою встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, візуальне спостереження за ОСОБА_5 (а.с. 15-27, т.5);
		- доручення прокурора ОСОБА_45 керівнику ГОУ ДБР в порядку ст. 36 КПК України на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та отримання відповідних протоколів за результатами їх проведення на підставі ухвал від 25.05.2021 (а.с. 28, т.5); 
		- постанова прокурора ОСОБА_6 від 26.05.2021 про проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів в розмірі 200 доларів США у якості предмету неправомірної вигоди (а.с. 29-32, т.5);
		- доручення прокурора ОСОБА_45 керівнику ГОУ ДБР в порядку ст. 36 КПК України на проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину (а.с. 33, т.5); 
		- протокол за результатами контролю за вчиненням злочину, складеного 04.06.2021 оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , відповідно до якого 04.06.2021 у приміщенні кабінету ДБР було здійснено огляд заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в розмірі 200 доларів США купюрами КВ96237555J та НЕ39563635В, які були вручені ОСОБА_10 , який о 16 год. 42 хв. під час зустрічі із ОСОБА_5 , яка відбувалася поблизу площі Мінської в м. Києві, передав їх останньому (а.с. 34-35, т.5)
		- протоколи про результати проведення НСРД - відеоконтроль ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , складені 17.06.2021 оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , відповідно до яких 04.06.2021 поблизу станції метро Мінська в м. Києві біля автомобіля зустрілися ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , між якими відбулася розмова в автомобілі та поруч із ним, стенограма якої викладена у протоколі за період часу з 16 год. 37 хв. по 16 год. 48 хв. (а.с. 43-45 48-52, т.5). До протоколу додається електронний носій - карта пам`яті мікро СД №51/1050 від 02.06.2021 (а.с. 53), наявна на ньому інформація була відтворена у судовому засіданні;
		- протоколи про результати проведення НСРД - відеоконтроль ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , складені 17.06.2021 оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , відповідно до яких 04.06.2021 поблизу станції метро Мінська в м. Києві біля автомобіля зустрілися ОСОБА_5 та ОСОБА_10 між якими відбулася розмова в автомобілі та поруч із ним, стенограма якої викладена у протоколі за період часу з 16 год. 37 хв. по 16 год. 48 хв. (а.с. 54-63 т.5). До протоколу додається електронний носій - карта пам`яті мікро СД №51/1049 від 02.06.2021 (а.с. 64, т.5), наявна на ньому інформація була відтворена у судовому засіданні;
		- протоколи про результати проведення НСРД - аудіоконтроль ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , складені 17.06.2021 оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , відповідно до яких 04.06.2021 поблизу станції метро Мінська в м. Києві біля автомобіля зустрілися ОСОБА_5 та ОСОБА_10 між якими відбулася розмова в автомобілі та поруч із ним, стенограма якої викладена у протоколі у період часу з 16 год. 37 хв. по 16 год. 48 хв. (а.с. 65-69, 70-74, т.5). До протоколу додається електронний носій - карта пам`яті мікро СД №51/1047 від 02.06.2021 (а.с. 53), наявна на ньому інформація була відтворена у судовому засіданні;
		- протоколи про результати проведення НСРД - відео-, аудіоконтроль ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , складені 17.06.2021 оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , відповідно до яких 07.06.2021 поблизу станції метро Оболонь в м. Києві біля автомобіля зустрілися ОСОБА_5 та ОСОБА_10 між якими відбулася розмова під час прогулянки, стенограма якої викладена у протоколі у період часу з 19 год. 42 хв. по 20 год.27 хв. (а.с. 76-105, 107- 137, т.5). До протоколів додаються електронні носії - карти пам`яті мікро СД №51/1043, 51/1045 від 02.06.2021 (а.с. 106, т. 5), наявна на них інформація була відтворена у судовому засіданні;
		- протоколи про результати проведення НСРД - відео-, аудіоконтроль ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , складені 17.06.2021 оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , відповідно до яких 10.06.2021 поблизу зупинки громадського транспорту Проспект Найки, 55 у м. Києві, зустрілися ОСОБА_5 та ОСОБА_10 . Між ними відбулася розмова, зокрема в автомобілі, стенограма якої викладена у протоколі у період часу з 16 год. 07 хв. по 16 год. 23 хв. (а.с. 138-175, т.5) та протоколи візуального спостереження за вказаними особами у той саме період (а.с. 171-174, т.5). До протоколів додаються електронні носії - карти пам`яті мікро СД №51/1080, 51/1044, 51/1048, 51/1046, 51/1042, від 02.06.2021 (а.с. 175, 170, 141, т. 5), наявна на них інформація була відтворена у судовому засіданні; 
		- протоколи про результати проведення НСРД - зняття інформації з транспортно телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , складені 28.07.2021 оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , у яких викладені стенограми розмов, що відбутися між вказаними особами 4, 6, 7, 10 липня 2021 (а.с. 176-189, т.5). До протоколів додаються електронні носії - DVD диски №155т, 156т (а.с. 190, т. 5), наявна на них інформація була відтворена у судовому засіданні;
		- постанова прокурора ОСОБА_46 від 09.06.2021 про проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів в розмірі 500 доларів США у якості предмету неправомірної вигоди (а.с. 36-39, т.5);
		- доручення прокурора ОСОБА_46 керівнику ГОУ ДБР в порядку ст. 36 КПК України на проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину (а.с. 33, т.5) 
		- протокол, складений оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , відповідно до якого 04.06.2021 у приміщенні кабінету ДБР було здійснено огляд заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в розмірі 200 доларів США купюрами КВ96237555J, НЕ39563645В, які були вручені ОСОБА_10 для подальшої їх передачі ОСОБА_5 (а.с. 191-193, т.5);
		- протокол, складений оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , відповідно до якого 10.06.2021 у приміщенні кабінету ДБР було здійснено огляд заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в розмірі 500 доларів США купюрами РЕ 27129070 С, РЕ 27129071 С, РЕ 27129072 С, РЕ 27129073 С, РЕ 27129074 С, які були вручені ОСОБА_10 для подальшої їх передачі ОСОБА_5 (а.с. 194-197, т.5);
		- протокол за результатами контролю за вчиненням злочину, складеного 11.06.2021 оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , відповідно до якого 11.06.2021 у приміщенні кабінету ДБР було здійснено огляд заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в розмірі 500 доларів США купюрами РЕ 27129070 С, РЕ 27129071 С, РЕ 27129072 С, РЕ 27129073 С, РЕ 27129074 С, які були вручені ОСОБА_10 , який о 16 год. 24 хв. під час зустрічі із ОСОБА_5 , яка відбувалася поблизу зупинки громадського транспорту на проспекті Науки, 55 в м. Києві в автомобілі Мерседес Бенц ВІТО 0790 передав їх останньому (а.с. 41-42, т.5);
		- постанова начальника першого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Києві від 10.06.2021 про групу слідчих, до складу якої увійшли: ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 (а.с. 7-8, т.2);
		- протокол, складений 10.06.2021 слідчим ДБР ОСОБА_53 , відповідно до якого о 16 год. 27 хв. на зупинці громадського транспорту біля ГСК по пр. Науки, 55 у м. Києві був затриманий ОСОБА_5 за підозрою у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від ФОП ОСОБА_10 . За наслідками особистого обшуку затриманого було виявлено та вилучено: мобільний телефон IPhone XR з номером телефону НОМЕР_6 , ключ з флешкарткою, навушники бездротові та з кишені штанів купюри номіналом по 100 доларів США у кількості 5 шт.: РЕ 27129074С, РЕ27129073С, РЕ 27129073С, РЕ 27129072С, РЕ27129072С (а.с. 12-17, т.3). Затримання та обшук були зафіксовані та у судовому засіданні відтворений відповідний відеофайл, який містився на електронному носії, який додавався до протоколу. Під час обшуку затриманого були присутні: поняті, адвокат ОСОБА_55 та заступник голови Ради адвокатів м. Києва; 
		- протокол обшук, проведений слідчим ДБР ОСОБА_56 10.06.2021 у службовому кабінеті ОСОБА_5 у приміщенні Північного міжрегіональному управління Уктрансбезпеки за адресою: м Київ, проспект Науки, 57, під час якого були вилучені документи: а) акт проведення перевірки ОСОБА_5 01.04.2021 о 7 год. 22 хв. автомобіля МАН НОМЕР_2 , водій ОСОБА_12 , що належить ТОВ «Авотрансферсервіс», власник ФОП ОСОБА_10 з причин ненадання паспорту маршруту у зв`язку із наданням послуг з регулярних перевезень ТОВ «КенПак», б) договір з ФОП « ОСОБА_10 » т ОСОБА_57 про надання послуг на нерегулярні перевезення групи з 10 пасажирів на автомобілі МАН НОМЕР_2 2 квітня 2021 та розрахункова квитанція №948519 до договору на суму 1000грн . в) припис 0256919 щодо усунення порушення законодавства ОСОБА_10 за результатами перевірки від 01.04.2021 ненадання договору з замовником та документу про оплату, г) акт проведення перевірки ОСОБА_5 02.04.2021 о 7 год. 20 хв. автомобіля МАН НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Авотрансферсервіс», водій ОСОБА_58 , власник ФОП ОСОБА_10 з причин ненадання паспорту маршруту у зв`язку із наданням послуг з регулярних перевезень ТОВ «КенПак», ґ) договір з ФОП « ОСОБА_10 » та ОСОБА_23 про надання послуг на нерегулярні перевезення групи з 15 пасажирів на автомобілі МАН НОМЕР_2 2 квітня 2021 та розрахункова квитанція № 948523 до договору на суму 1000грн . д) припис 0256920 щодо усунення порушення законодавства ОСОБА_10 за результатами перевірки від 01.04.2021 ненадання договору з замовником та документу про оплату, е) супровідні листи ОСОБА_10 від 02.06.2021 з приписом №0256920 та від 14.04.2021 з приписами №264388, 264389, є) щотижневі графіки проведення рейдових перевірок у період з 01.03.2021 по 20.06.2021, ж) направлення на рейдові перевірки №00257 по 00272, 00274, 00275 у період з 25 лютого по 10 червня з них ОСОБА_5 за №№ 03.03., 04.03., 11.03., 18.03, 25.03 № 00262, 01.04. №000263, 15.04., 22.04, 29.04, 06.05., 13.05., 20.05. 27.05. № 00272; з) витяг з журналу обліку використаних бланків актів проведення перевірки, зокрема виділені відомості про використані ОСОБА_5 номери бланків НОМЕР_7 , НОМЕР_8 за направлення №000262 перевірка ОСОБА_10 , водій ОСОБА_12 порушення абз. 3 ч.1 ст. 60 (а.с. 99-189, т.2);
		- наказ Голови Укртрансбезпеки ОСОБА_61 № 98-К від 25.01.2021 про призначення ОСОБА_5 на посаду начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з 26.01.2021 на умовах контракту про проходження державної служби на період дії карантину (а.с 32-33, 38-40 іт.4);
		- наказ Голови Укртрансбезпеки ОСОБА_61 №750-К від 02.06.2021 про покладання на ОСОБА_5 , начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Північного міжрегіонального управління Укрансбезпеки, обов`язків начальника Північного міжрегіонального управління Укрансбезпеки на період відпусток ОСОБА_62 з 03.06.2021 по 18.06.2021 (а.с 34, 37, т.4);
		- посадова інструкція начальника Північного міжрегіонального управління Уктрансбезпеки (а.с. 40-43, т.4);
		- посадова інструкція начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Північного міжрегіонального управління Уктрансбезпеки (а.с. 44-46, т.4);
		- характеристика на ОСОБА_5 , особова картка, ксерокопія паспорта, автобіографія, дипломів, трудової книжки, військового квітка, сертифікатів, матеріали спеціальної перевірки, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю, контракт на проходження державної служби №7/2021 від 22.01.202, заяви на проведення спеціальних перевірок, звіт про виконання завдань і ключевих показників, завдання (а.с. 47-117 т.4);
		- клопотання слідчого ДБР ОСОБА_63 від 11.06.2021, погоджене з прокурором ОСОБА_64 про проведення обшуку відповідно до ч.3 ст. 233 КПК України (а.с. 84-90, т.2);
		- ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду від 16.08.2021 про надання дозволу на проведений 10.06.2021 обшук службового кабінету ОСОБА_5 під час якого було вилучено майно (а.с. 91, т.2);
		- постанова слідчого ДБР ОСОБА_63 від 10.06.2021 про визнання речей та предметів, які вилучені у ОСОБА_5 при особистому обшуку та обшуку у кабінеті, речовими доказами (а.с. 190-193, т.2);
		- ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2021, яким відмовлено у задоволені клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою від 11.06.2021, та обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (а.с.54-65 т.3), який продовжувався ухвалами від 06.08.2021, 29.09.21 (а.с.76-94, т.3 );
		- ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2021, яким задоволено клопотання слідчого від 11.06.2021 та відсторонено ОСОБА_5 від займаної посади на 2 місяці (а.с.55-67 т.3);
		-ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2021 про задоволення клопотання слідчого та накладання арешту на вилучені під час обшуків речей та предметів (а.с. 194-202 т.2, 120-122 т.3);
		- лист прокурора до Ради адвокатів міста Києва від 10.06.2021 про забезпечення уповноваженого представника при проведенні слідчий дій за участі адвоката (а.с. 20, т.3);
		- доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинно правової допомоги № 026-0004407 від 10.06.2021 про призначення захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_65 (а.с. 21, т.3);
		- ордери на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_5 адвокатами ОСОБА_66 , ОСОБА_67 договори, свідоцтво (а.с. 24, 43-47 т.3);
		- пам`ятка підозрюваного про права та обов`язки, яка була вручена ОСОБА_5 10.06.2021, 11.06.2021 (а.с. 25-28, 37-42 т.3);
		- повідомлення ОСОБА_5 , складене 11.06.2021 керівником Київської місцевої прокуратури ОСОБА_68 , про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (а.с. 30-37, т.3).
		- доручення від 11.06.2021, яким керівник Київської міської прокуратури ОСОБА_42 доручив прокурору ОСОБА_69 вручити підозру ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (а.с. 29, т.3);
		- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 22.07.2021 з додатком у виді елетронного носія інформації DVD-R диску з надписом «НОМЕР_16» , а саме до інформації, яка перебуває у володінні ТОВ «Лайфселл» щодо відомостей про деталізовані з`єднання абонентського номеру НОМЕР_3 за період з 01.03.2021 по 11.06.2021, яка отримана на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.07.2021 яким задоволено клопотання слідчого ДБР ОСОБА_70 (а.с. 1-11, т.4)
		- протокол огляду інформації, яка містилася на DVD-R диску з надписом «НОМЕР_16», відповідно до якої були встановлені телефонні з`єднання між номерами  НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_5 , та С НОМЕР_9 , яким користувався ОСОБА_10 , які відбувалися 02.04.2021, 06-08.04.2021, 15.04.2021, 30.04.2021, 07.05.2021, 03.06.21, 04.06.2021, 06.06.2021, 10.06.2021 (а.с. 12014, т.4);
		- відповідь слідчого від 15.07.2021 на клопотання захисника ОСОБА_7 про участь у слідчій дії під час огляду мобільного телефону, який був вилучений у ОСОБА_5 (а.с. 20-21, т.4)
		- постанова слідчого від 23.07.2021 про відмову у задоволені клопотання захисника ОСОБА_7 про додатковий допит свідка ОСОБА_12 та допит свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_57 , ОСОБА_23 (а.с 22-29, т.4);
		-доручення слідчого ДБР ОСОБА_41 працівникам оперативного підрозділу ГОУ ДБР про проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема огляду вилучених речей (а.с 104-106, т.3);
		- протокол від 23.07.2021 на виконання доручення слідчого щодо огляду мобільного телефону , під час якого ОСОБА_5 не вдалося ввести належний для розблокування пароль, а захисник ОСОБА_72 зауважив щодо порушення цілісність упакування S1029811 на момент проведення обшуку (а.с. 108-109, т.3);
		- протокол від 29.07.2021 за наслідками огляду мобільного телефону IPhone RX під час якого було встановлено у папці «Заметки» розділ « ОСОБА_10 ТОВ «Бус-Елит» НОМЕР_10 НОМЕР_2 НОМЕР_11 НОМЕР_12 », а також з`єднання з абонентом « ОСОБА_73 » 10.06.2021, 07.06.2021, 06.06.2021 та 04.06.2021 (а.с. 110-114,т.3);
		- протокол від 23.07.2021 за наслідками огляду металевого флеш-накопичувача, проведеного за участі ОСОБА_5 та захисника, виявлена інформація, яка визнана такою, що не містить інтересу (а.с. 115, т.3);
		- клопотання слідчого ОСОБА_43 , погоджене з прокурором, від 05.08.2021 про продовження строку досудового розслідування (а.с. 9-15, т.2);
		- ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду від 06.08.2021 про продовження строків досудового розслідування до 5-ти місяців до 10.11.2021 (а.с. 16-17, т.2);
		- постанова прокурора ОСОБА_6 від 12.08.2021 про зміну підслідності. У мотивувальній частини постанові зазначено про те, що провадження не підслідне слідчим ДБР, оскільки не встановлено достатньо доказів причетності працівників правоохоронних органів до вчинені злочину. Підслідність визначена за слідчим управлінням Національної поліції у м. Києві (а.с. 18, т.2);
		- постанова заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_75 від 12.08.2021 про зміну групи прокурорів, до якої були включені: заступник начальника відділу Київської місцевої прокуратури ОСОБА_76 та прокурори ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_78 , ОСОБА_37 , ОСОБА_77 , ОСОБА_38 , (а.с. 19, т.2);
		-постанова заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_75 від 26.08.2021 про доручення здійснення досудового розслідування першому слідчому відділу ДБР (а.с. 20-21, т.2);
		- постанова заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_75 від 26.08.2021 про зміну групи прокурорів, до якої були включені: заступник начальника відділу Київської місцевої прокуратури ОСОБА_76 та прокурори ОСОБА_31, ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_78 , ОСОБА_37 , ОСОБА_77 , ОСОБА_38 , (а.с. 22, т.2);
		- доручення начальника першого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Києві від 26.08.2021, яким проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000316 доручено слідчому ОСОБА_40 (а.с. 3, т.2);
		- постанова начальника першого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Києві від 26.08.2021 про групу слідчих, до складу якої увійшли: ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 (а.с. 7-8, т.2);
		- постанова слідчого ДБР ОСОБА_43 від 25.10.2021 про визнання речей та предметів, які вилучені у ОСОБА_5 при особистому обшуку та обшуку у кабінеті, речовими доказами (а.с.123-130, т.3);
		- повідомлення ОСОБА_5 , складене 25.11.2021 керівником Київської місцевої прокуратури ОСОБА_68 , про заміну раніше повідомленої підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (а.с. 96-103, т.3);
		- доручення від 25.10.2021, яким керівник Київської міської прокуратури ОСОБА_42 доручив прокурору ОСОБА_69 вручити ОСОБА_5 повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (а.с. 95, т.3);
		- доручення прокурора ОСОБА_39 слідчому ОСОБА_40 про відкриття матеріалів кримінального провадження та про повідомлення про завершення досудового розслідування (а.с. 131, т.3);
		- повідомлення слідчого ОСОБА_41 від 25.10.2021 про завершення досудового розслідування, яке направлено поштовою кореспонденцією та отримано під підпис захисником та підозрюваним 28.10.2021 (а.с. 133-134, т.3); 
		-ухвала Голосіївського районного сулу м. Києві від 28.10.2021 про залишення без задоволення скарги захисника ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 07.05.2021 (а..с 138, т.3);
		- повідомлення ОСОБА_5 про проведення щодо нього негласних слідчих (розшукових) дій, отримане 28.10.2021 (а.с. 140, т.3);
		- протокол, згідно якого стороні захисту були відкриті матеріали досудового розслідування у чотирьох томах, речові докази, ознайомлення з якими тривало 28.10.2021 та 01.11.2021 (а.с. 142-143, т.3).
		- квитанція про отримання речей за зберігання № 1084-1085 від 01.11.2021 (500 доларів США, мобільний телефон та ключ з флешкартою, які були вилучені у ОСОБА_5 при затриманні (а.с. 150, т.3).
		 
		Під час судового розгляду були досліджені речові докази: мобільний телефон вилучений у ОСОБА_5 , та грошові кошти в розмірі 500 доларів США. На наслідками огляду мобільного телефону ОСОБА_5 не заперечував, що це його телефон. Ввів пароль та був проведений огляд телефону, під час якого ОСОБА_5 звернув увагу та дату створення ним замітки про ОСОБА_10 та номери машин, а також на фотознімки договорі з ТОВ «Автотрансферсервіс». Огляд грошових купюр встановив, що серійні номери на них співпадають з тими, які були ідентифіковані та вручені ОСОБА_10 10.06.2021. 
		Також прокурором під час судового розгляду надано положення про надано Положення про територіальні органи Укртрансбезпеки та відповіді керівника Головного оперативного управління ДБР, грошові кошти в розмірі 500 та 200 доларів, які фігурують у кримінальному провадженні, були використані за рахунок фонду, який створено в ДБР відповідно до ст. 17 Закону України «Про ДБР» (т.6). 
		Стороною захисту під час судового розгляду у спростування пред`явленого обвинувачення були надані письмові документи запити захисника ОСОБА_7 та відповіді на них: 
		-Положення про управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Київської міської прокуратури від 30.11.2020 №133;
		-відповіді Укртрансбезпеки №5001/7.22/15-21 від 29.07.2021;
		-копії актів перевірок №№264386, 264385, 264387 які складені ОСОБА_5 31.01.2021на пр. Бандери ст. м. Почайна о 7 год. 
		-копії актів перевірок №№264143 та 264144, які складені ОСОБА_79 та ОСОБА_5 31.01.2021на пр. Бандери ст. м. Почайна о 7 год. 
		-постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн., що були складені в.о. заступника начальника північного управління Укртрансбезпеки 
		-відповіді Укртрансбезпеки №6773/6.2/15-21 від 13.10.2021;
		-відповідь ДПП НП України від 23.07.2021, УПП у м. Києві ДПП НП України від 23.07.2021, УПП у Київській області ДПП НП України від 21.07.2021, управління пасажирських перевезень Київської ОДА від 07.07.2021, відповідно до яких ТОВ «Автотрансферсервіс» та/або ФОП ОСОБА_10 не зверталися до низ з вимогою погодження паспортів автобусних маршрутів.
		-відповідь ТОВ «КЕНПАК УКРАЇНА» від 07.07.2021 №214 відповідно до якої підприємство укладало договір з ТОВ «Автотрансферсервіс» на перевезення працівників за № К-5831 від 03.07.2020 та додаток №1.
		-відповідь з Головного сервісного центру МВС від 20.07.2021 щодо транспортних засобів, які зареєстровані за ОСОБА_10 станом на 26.07.2021
		-відповідь з СУ ГУГП у м. Києві про те, що провадження управління 20.08.2021 надходило кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 та досудове розслідування доручалося слідчій ОСОБА_81 28.08.2021 провадження було скеровано до Київської міської прокуратури.
		Також сторона захисту надала матеріал, що характеризує ОСОБА_5 . 
		 
		Дослідивши зазначені докази, надавши кожному з них оцінку на предмет допустимості та належності, а їх сукупності - на предмет достатності та взаємозв`язку для доведеності обвинувачення поза розумним сумнівом, суд дійшов до наступних висновків.
		Досудове розслідування у даному кримінальному проваджені було розпочато з дотриманням вимог ч.1, 2 ст. 214 КПК України, оскільки відповідні відомості до ЄРДР були внесені прокурором на підставі заяви ОСОБА_10 до Київської міської прокуратури від 07.05.2021 про вимагання начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Укртрансбезпеки ОСОБА_5 неправомірної вигоди. 
		Згідно із ч.7 ст.214 КПК України якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
		Підслідність кримінального провадження повинна була визначатися прокурором виходячи з вимог ст. 216 КПК України.
		07.05.2021 прокурор Київської місцевої прокуратури ОСОБА_82 , посилаючись на вивчення матеріалів, визначив підслідності даного кримінального провадження за слідчими органами Державного бюро розслідувань, посилаючись на ч.4 ст. 216 КПК України. 
		Згідно із ч.4 ст.216 КПК України слідчі органи ДБР здійснюють досудові розслідування у кримінальних правопорушеннях як вчинені певними посадовими особами, яка зазначені у статті, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою ст. 216 КПК України. 
		Так, із змісту зави ОСОБА_10 вбачається, що ним названа конкретна посада посадовця Укртрансбезпеки ОСОБА_5 , а прокурор під час внесення до відомостей до ЄРДР визначив попередню кваліфікацію - ч.3 ст. 368 КК України.
		Є очевидним, що підслідність кримінального провадження щодо ОСОБА_5 не відносилася до детективів НАБУ, яка визначена у ч.5 ст. 216 КПК України. 
		Вищезазначена постанова прокурора про визначення підслідності не містить належного обґрунтування, чому саме прокурор дійшов такого висновку, зокрема в ній не зазначено, яким саме критерієм прокурор керувався. Між тим, в судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 , який також був включений до складу групи прокурорів станом на 07.05.2021, на питання суду щодо причин обґрунтування підслідності прокурором ОСОБА_83 даного провадження за слідчими органами ДБР зазначив, що були підстави вважати, що ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу.
		При цьому прокурор вказував на те, що вирішення питання щодо віднесення тієї чи іншої посади до правоохоронних органів на стадії визначення підслідності, має певні складнощі. 
		Суд погоджується з таким доводом прокурора, виходячи зокрема з того, що визначення термінів «правоохоронний орган», «правоохоронні функції», «правоохоронна діяльність», «правозастосовні функції» є юридично не визначеними.
		Так, поняття «правоохоронні органи» не містить чіткого визначення у законах та нормативно-правових актах. Лише у ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» визначено, що до правоохоронних органів відносяться: органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Даному питанню приділено багато уваги також і у судовій практиці, але зазвичай вирішувалися питання щодо визначення спеціального суб`єкту злочину, а не питання підслідності. 
		Так, Конституційний Суд у мотивувальній частині рішення № 10-рп/2012 від 18.04.2012, на рішення якого у свій промові звертав увагу захисник, дійсно визначив, що поняття «працівник правоохоронного органу» необхідно визначати відповідно до розуміння ознак цього суб`єкта злочину лише за змістом його застосування у Кримінальному кодексі.
		Велика Палата Верховного суду у постанові від 30.08.2023 у справі № 633/195/17, вирішуючи питання чи відноситься ДСНС до правоохоронного органу, та чи є обвинувачений працівником правоохоронного органу, звернула увагу на різний підхід вирішення питання щодо працівника правоохоронного органу, та зробила висновки про застосування норми права: 
		- критеріями віднесення органів державної влади до правоохоронних є інституційно-функціональні ознаки, що визначають правовий статус такого органу в системі органів державної влади;
		- до правоохоронних органів слід відносити органи державної влади, визначені в законах України як правоохоронні чи такі, що здійснюють закріплену за ними на законодавчому рівні правоохоронну функцію;
		- при вирішенні питання про те, чи є особа працівником правоохоронного органу, необхідно виходити із системного аналізу: положень Конституції України, КК України, КПК України, КУпАП, нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус того чи іншого органу державної влади, з яким особа перебуває у трудових чи службових відносинах; повноважень працівника згідно з його посадовою інструкцією, які передбачають реалізацію правоохоронної функції, зокрема вжиття визначених законом превентивних заходів і заходів примусу, а також передбачених кримінальним процесуальним законодавством і законодавством про адміністративні правопорушення заходів; законодавства про пенсійне забезпечення відповідної категорії працівника.
		На підставі вищезазначеного, суд вирішуючи питання про те, чи був ОСОБА_5 працівником правоохоронного органу, виходить з наступного.
		Так, наказом Голови Укртрансбезпеки № 98-К від 25.01.2021 ОСОБА_5 призначений на посаду начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі за текстом - «Укртрансбезпека») з 26.01.2021 на умовах контракту про проходження державної служби на період дії карантину. 
		Наказом Голови Укртрансбезпеки №750-К від 02.06.2021 на ОСОБА_5 покладені обов`язки начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на період відпусток ОСОБА_62 з 03.06.2021 по 18.06.2021.
		Відповідно до ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно ст. 4 Закону України «Про транспорт» державне управління в галузі транспорту здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.
		Статтею 16-1 Закону України «Про транспорт» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на наземному транспорті, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті, мають право: безперешкодного доступу до всіх транспортних засобів і об`єктів суб`єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб (на автомобільному транспорті - також фізичних осіб - суб`єктів господарювання) з метою перевірки додержання вимог законодавства та міжнародних договорів України з питань безпеки на транспорті; перевіряти в робочий час суб`єктів господарювання, юридичних та фізичних осіб з питань, віднесених до їх компетенції; пред`являти суб`єктам господарювання, фізичним та юридичним особам вимоги щодо здійснення передбачених законодавством заходів з питань безпеки на транспорті; одержувати від суб`єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудиту, матеріали та інформацію з відповідних питань; складати акти перевірок суб`єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб; видавати в установленому порядку обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, пов`язаних з порушенням правил безпеки на транспорті; забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім автомобільного транспорту), виконання робіт та надання послуг; направляти в установленому законодавством порядку матеріали про порушення вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки руху до відповідних органів для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності; залучати до перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектних установ, експертних організацій тощо (за згодою); здійснювати інші повноваження, визначені законами та покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, або на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті, Президентом України.
		Відповідно до ст. 1 «Положення про державну службу України з питань безпеки на транспорті», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 103 - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
		Відповідно до ст. 4 зазначеного Положення завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті;  внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;  здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;  надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту.
		Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції ; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на транспорті та щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища транспортом;  здійснює ліцензування певної господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов;  здійснює контроль і нагляд за організацією безпечного перевезення небезпечних вантажів, за перевезеннями, визначеними дозволом, за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України ; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю;  видає в установленому порядку обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань безпеки на транспорті, крім морського та річкового транспорту, та здійснює контроль за виконанням таких приписів; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення; погоджує паспорти міжміських та приміських автобусних маршрутів регулярних спеціальних перевезень, що виходять за межі території області (міжобласних маршрутів); здійснює диспетчерський контроль за роботою автомобільних перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування; вносить зміни до розкладу руху міжобласних автобусних маршрутів; видає дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт тощо.
		Згідно ст. 8 зазначеного Положення - Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи, організаційно-правовий статус, основні завдання та функції повноваження яких визначені Положенням про територіальні органи державної служби України з безпеки на транспорті, які затверджені 25.03.2021 р. 
		Так Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є одним територіальних органів Укртрансбезпеки, основним завданням якого є здійснення реалізації державної політики з питань безпеки та транспорті та відповідного державного контролю 
		Відповідно до посадової інструкції начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, посаду якої обіймав ОСОБА_5 , на нього покладалися наступні обов`язки: керівництво та організація роботи відділу, організація та здійснення функції державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на транспорті, зокрема таких як перевірка ліцензіатами ліцензійних умов; організація перевірок додержання суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; контроль за належними складанням протоколів про адміністративні правопорушення, приписів щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів, документі щодо нарахування плати за проїзд тощо. Його права були визначені у розділі 4 посадової інструкції, як: одержання необхідної інформації, участь у роботі комісії з розслідування ДТП, одержування пояснень, використання транспортних засобів й засобів вимірювальної техніки тощо.
		На момент вчинення інкримінованого обвинуваченому правопорушення процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом тощо була регламентована Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 (зі змінами та доповненнями). Згідно даного положення державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами Укртрансбезпеки шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Під час проведення рейдової перевірки можливе:  застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека";  використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;   здійснення габаритно-вагового контролю;  використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки;   використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
		Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.  За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник за наслідками розгляду справи про порушення виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.
		Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Укртрансбезпека не є правоохоронним органом, хоча їй і властиві деякі правоохоронні функції під час реалізації державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на транспорті (проведення перевірок, видача ліцензій та дозволів тощо)
		Щодо посадових обов`язків ОСОБА_5 , то він реалізовував правоохоронну функцію шляхом проведення перевірок, але під час їх проведення та за їх наслідками, не міг застосовувати превентивні заходи та заходи примусу, окрім того, його висновки за результати перевірки не було остаточним.
		Таким чином, висновок прокурора ОСОБА_86 про підслідність даного провадження за слідчими органами ДБР відповідно до ч.4 ст. 216 КПК України, був передчасним. 
		Правильним було б визначити підслідність відповідно до ч.1 ст. 216 КПК за слідчим органам Національної поліції.
		Між тим, суд звертає увагу, що на момент прийняття ухвали про підслідність 07.05.2021 прокурор не мав у своєму розпорядженні положень про діяльність Укртрансбезпеки та посадових інструкції для того, щоб мати можливість їх проаналізувати та надати відповідну оцінку. Вказані документи були отримані вже після того, як ОСОБА_5 було затримано, окрім того на цей час були отримані докази за наслідками проведених НСРД. 
		Крім того, порушення правил підслідності було встановлено у даному провадженні, коли 12.08.2021 прокурор ОСОБА_87 виніс постанову, якою змінив підслідність даного провадження та визначив її за слідчими органами Національної поліції.
		Також у даному провадженні 26.08.2021 заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_88 виніс постанову, якою доручив здійснення досудового розслідування першому слідчому відділу ДБР. відповідно до ч.5 ст.36 КПК України. 
		Щодо даної постанови, то суд визначає наступне. 
		Так, згідно із ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.
		Так, заступник керівника Київської міської прокуратури, яка прирівнюється до обласної прокуратури, мав повноваження приймати таке рішення. Щодо мотивів, то у постанові прокурор зазначив, що неефективність слідчого управління Головного управління Національної поліції, яка полягала у не здійсненні допиту свідків кримінального правопорушення та непроведенні інших слідчих (розшукових) дій після визначення підслідності (а.с. 20-21, т.2).
		Дана постанова є мотивованою, про що зазначено вище. Доводів у доведення безпідставності такої мотивації судом не встановлено та стороною захисту не наведено. 
		Крім того, дана постанова не була оскаржена у визначеному законом порядку під час проведення підготовчого судового засідання. Підстав для визнання вказаної постанови незаконною, необґрунтованою суд не вбачає.
		Також суд звертає увагу, що заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_88 виніс постанову, якою доручив здійснення досудового розслідування першому слідчому відділу ДБР, тобто фактично повернув її до органу, який проводив досудове розслідування раніше, що відповідало зокрема меті досудового розслідування, його ефективності та швидкості.
		 
		Суд також не погоджується із стороною захисту, яка просить визнати всі докази, що зібрані під час досудового розслідування недопустимими, у зв`язку із порушенням правил підслідності, посилаючись на висновки, що викладені постановах Верховного Суду від 24.05.2021 справа № 640/5023/19, від 14.04.2020 № 761/34909/17, від 30.09.2020 № 563/1118/16 тощо. Суд вважає, що висновки, які міститься в даних рішеннях Верховного суду, не є такими, які вказують на безумовне визнання недопустимими доказів, здобутих під час досудових розслідувань, де було допущено порушення правил підслідності.
		Так у клопотаннях про визнання доказів недопустимими, захисник вказує на те, що порушення правил підслідності у даному провадженні, істотно порушило права його підзахисного ОСОБА_5 , оскільки не було дотримано принцип юридичної визначеності.
		Суд вважає, що висновки Верховного суду у відповідних справах на які посилається захисник слід застосовувати з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, зокрема вирішувати питання про порушення прав підозрюваного (обвинуваченого) в наслідок порушення правил підслідності, характер такого порушення, чи є воно істотним.
		Так, згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Так, згідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Частина 2 вказаної статті регламентує, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
		1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
		2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
		3) порушення права особи на захист;
		4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
		5) порушення права на перехресний допит;
		Згідно ч. 2 недопустимими є також докази, що були отримані:
		1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
		2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
		3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;
		4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
		Так, дійсно, як зазначалось вище, у даному провадженні ще на його початку прокурор допустив помилку при визначенні підслідності. 
		Між тим, суд обґрунтував, у чому полягала складність визначення підслідності даного провадження, і це було пов`язано з певною юридичною невизначеністю та необхідністю надавати оцінку певним даним, який прокурор на момент прийняття рішення не мав. Окрім того, деякі повноваження, що мав начальник відділу Укртрансбезпеки, зокрема проведення перевірок, складання актів та предмет дотримання правил безпеки на транспорті, також могли давати прокурору підстави дійти висновку, що ОСОБА_5 обіймав, посаду якій властиві правозастосовні функції, тому на початку досудового розслідування міг прийти до висновку, що ОСОБА_5 обіймав посаду, яка відновиться до правоохоронного органу. 
		Так, дійсно законодавець розподіливши кримінальні правопорушення в межах підслідності різних органів досудового розслідування, виходив із презумпції, що саме цей орган здатний здійснити належне досудове розслідування кримінальних проваджень щодо зазначеного переліку кримінальних правопорушень: у силу характеристик кримінального правопорушення, організаційних можливостей органу, звичаїв, потреб у спеціалізації тощо. Стратегічна мета інституту підслідності полягає в забезпеченні права особи на об`єктивне й неупереджене розслідування, і як результат гарантування передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права особи на справедливий суд.
		Дослідивши матеріали провадження, суд не вбачає ознак порушення прав ОСОБА_5 на об`єктивне й неупереджене досудове розслідування. Правила та принципи досудового розслідування у даному проваджені в цілому були дотримані, оскільки належна підслідність таки була встановлена (постанова прокурора ОСОБА_6 від 12.08.2021), а у подальшому заступник керівника Київської міської прокуратури у законний спосіб повернув провадження до слідчого відділу ДБР. Так, після визначення підслідності, досудове розслідування було доручено слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві й також визначена група прокурорів.
		За весь період досудового розслідування слідчі не виявляли ознак того, що було допущено порушення правил підслідності та не зверталися з відповідним повідомлення до прокурора вимогами, згідно із ч.2 ст. 218 КПК України. За таких підстав слідчі ДБР є такими, що набули статус слідчих у даному кримінальному провадженні.
		Посилання захисника на те, що до складу групи прокурорів увійшли прокури, які не мали відповідних повноважень, суд відхиляє, оскільки на той час підслідність була визначена за слідчими ДБР, а до складу групи прокурів увійшли прокурори, які здійснювали процесуальне керівництво досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, розслідуваних слідчими ТУ ДБР, розташованому у м. Києві та за дорученням керівництва Київської міської прокуратури, у кримінальних провадженнях органів Національної поліції, органів безпеки тощо, про що зазначено у «Положенні про управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Київської міської прокуратури», затвердженої наказом №133 від 30.11.2020.
		Також суд звертає увагу, що сторона захисту під час досудового розслідування також не ініціювала питання щодо неналежної підслідності, не ставила питання щодо необ`єктивності та упередженості досудового розслідування, рішення слідчих чи прокурорів під час досудового розслідування та підготовчого судового засідання не оскаржували. Матеріали містяться клопотання захисника, який звертається до слідчого та прокурора, як повноважених осіб у даному проваджені. 
		З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що у даному провадженні під час досудового розслідування, яке здійснювалося слідчими органами ДБР, як одним з п`яти органів, визначених КПК України, були забезпечені права ОСОБА_5 на повне, об`єктивне й неупереджене розслідування, і, в цілому, до нього була застосована належна правова процедура. 
		Як було зазначено вище поняття «працівник правоохоронного органу», не містить чіткого визначення у законах та нормативно-правових актах, та є юридично невизначеним, оціночним. Дане питання також було неодноразовим предметом судових спорів. 
		Згідно із ч.6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України. 
		За таких обставин, суд не погоджується із стороною захисту, що порушення правил підслідності у даному провадженні безумовно свідчить про істотне порушення прав і свобод ОСОБА_5 , зокрема порушення принципу юридичної визначеності. Той факт, що у даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення, на її думку, здобула докази у доведення пред`явленого обвинувачення, також не може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. Проведені у даному провадженні слідчі, розшукові дії на є такими, що свідчать про те, що слідчий орган ДБР мав більш організаційних можливостей, ніж слідчий орган Національної поліції, або не мав відповідної спеціалізації, яка властива лише останнім. 
		З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що відсутні підстави стверджувати, що мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		 
		Щодо проведених у даному провадженні негласних слідчі (розшукові) дії. 
		Так, слідчі судді Київського апеляційного суду, задовольнивши клопотання прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_44 , надали дозвіл на проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження за ОСОБА_5 та ОСОБА_10 та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних систем, про що зазначено в ухвалах від 25.05.2021.
		Проведення НСРД, на які надано дозвіл суду, було доручено прокурором ОСОБА_64 керівнику оперативного підрозділу - ГОУ Державного бюро розслідувань, що відповідало ч.6 ст. 246 КПК України. 
		Суд відхиляє довід захисника про порушення правил фіксації ходу і результатів НСРД, оскільки вони у даному проваджені проведені уповноваженою особою, яким є оперуповноважений в ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 , що також відповідало ст. 252 КПК України. Крім того, у дорученнях прокурор вказував на необхідність надіслання йому протоколів про проведення НСРД з додатками. Порушення направлення протоколу протягом 24 годин з моменту припинення дій, дійсно мало місце у даному провадженні. Між тим таке порушення не є суттєвим.
		Суд відхиляє доводи захисника щодо порушення дослідження та фіксації інформації, отриманої в результаті НСРД. 
		Так, у даному кримінальному провадженні оперуповноважений в ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 складав відповідні протоколи. Такі його дії відповідали п. 4.1 «Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» від 16.11.2012  № 114/1042/516/1199/936/1687/5, який передбачав, що протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження. Доказів того, що слідчі брали участь при проведення НСРД, судом не встановлено. 
		У даному кримінальному проваджені також була проведена така негласна (слідча) розшукова дія як контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, про що прокурорами ОСОБА_6 та ОСОБА_89 виносилися відповідні постанови від 26.05.2021 та 09.06.2021. Такі дії прокурорів відповідали вимогам ч. 4 ст. 246 КПК України. Проведення таких слідчих дії також було доручено уповноваженим працівникам ГОУ ДБР, про що зазначено як в постановах, так і у відповідних дорученнях, які складалися прокурорами в порядку ст. 36 КПК, про які зазначено в описовій частині.
		Щодо доводів захисника порушення проведення та фіксації інформації, отриманої в результаті НСРД - контролю за вчиненням злочину. 
		Згідно ч. 4 ст. 271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
		Згідно із ч. 3 вказаної статті під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Так, у даному провадженні оперуповноважений в ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 також склав відповідній протоколи. Зокрема від 04.06.2021, коли ОСОБА_10 надавалися заздалегідь ідентифіковані 200 доларів, які він передав ОСОБА_5 під час зустрічі 04.06.2023 на Мінській площі, тому вказана слідча дія закінчилася закритим фіксуванням. 
		За наслідками проведеної другої негласної слідчої дії, яка відбулася 10.06.2021 оперуповноважений в ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 також склав відповідний протокол. Зокрема в якому зафіксував передачу ОСОБА_90 10.06.2021 заздалегідь ідентифіковані 500 доларів, які він передав ОСОБА_5 під час зустрічі 10.06.2021 на проспекті Науки, 55 у м. Києві. Дана слідча дія закінчилася відкритим фіксуванням, оскільки ОСОБА_5 було затримано після передачі грошей. 
		Під час реалізації вищезазначених негласних слідчих розшукових дій оперуповноважений ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 проводив огляд, ідентифікацію та вручення грошових коштів, що оформлював відповідними протоколами 04.06.2021 а 11.06.2021.
		Доводи захисника про порушення складання протоколу про результати контролю за вчиненням злочину суд відхиляє, оскільки вважає, що відповідні протоколи «про результати контролю за вчиненням злочину», належним чином фіксують хід та результати такої негласної слідчої розшукової дій як контроль за вчиненням злочину. Крім того, незважаючи та не, що за текстами протоколів дійсно не зазначено про те, що контроль за вчиненням злочину є негласною слідчою розшуковою дією, але це не є суттєвою помилкою, оскільки даний протокол, як і інші документи, які стосувалися негласний слідчих розшукових дій у даному провадженні, відповідно до вимог розділу V «Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», пройшли процедури засекречення та розсекречення. 
		Доводи захисника про те, що протоколи про результати проведених НСРД неінформативні та неповні, суд відхиляє, оскільки вважає, що вони за формою та змістом відповідають вимогам ст.104 КПК України, зокрема містять інформацію про хід, послідовність дій та результати. 
		Так, дійсно, НСРД зі контролю за вчиненням злочину, яке відбувалося 10.06.2021 закінчилося відкритим фіксуванням, оскільки ОСОБА_5 було затримано після передачі грошей. Дана дія не була відображена у протоколі від 11.06.2021. 
		Між тим, 10.06.2021 також проводилися інші НДСР, зокрема спостереження та аудіо-, відеоконтроль, які також містяться дані по те, що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_10 гроші в розмірі 500 доларів, які передавалися під час проведення спеціального слідчого експерименту. 
		Крім того, після передачі грошей 10.06.2021 ОСОБА_5 було затримано та проведено його особистий обшук, на наслідками якого було вилучено грошові кошти, які напередодні вручалися ОСОБА_10 , зокрема серійні номери вручених ОСОБА_10 купюр, їх номінал та кількість співпадають з тими, що були вилучені у ОСОБА_5 . Даний протокол затримання підписаний як ОСОБА_5 , слідчим, прокурором, так і оперуповноваженим ОВС ГОУ ДБР ОСОБА_8 .
		Крім того, захисник, як підставу для визнання доказів недопустимими, посилався на відсутності у протоколах контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту вказівки про застосування аудіо- чи відеозаписувальної техніки.
		Суд наголошує, що згідно з пунктами 4.5.1, 4.5.3, 4.5.6 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБ України № 383 від 23.12.2020, до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.
		Тобто відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею, оскільки стосуються не тільки цього кримінального провадження, але й інших проваджень, у яких вони використовуються. Таким чином, розголошення таких даних загрожує національним інтересам та безпеці, а тому обмеження на розкриття таких відомостей обумовлено потребою зберігати таємність методів розслідування злочинів.
		До того ж відповідно до усталеної практики Верховного Суду незазначення інформації про технічні засоби фіксації, технічні характеристики пристрою, за допомогою якого проводилась негласна слідча (розшукова) дія, не впливає на її результати, а тому не може вважатись істотним порушенням закону, що тягнуло б за собою недопустимість використання зафіксованої інформації у якості доказу (постанови Верховного Суду від 20.05.2020 (справа № 585/1899/17), від 28.01.2020 (справа № 738/329/17), від 10.12.2020 (справа № 464/710/18).
		Таким чином, проведення та фіксація ходу і результатів зазначених НСРД, також відбувалася з дотриманням вимог КПК України та Інструкцій, тому результати НСРД можуть бути використані судом відповідно до ст. 256 КП України.
		 
		Щодо повідомленої підозри та її зміни.
		Так, ОСОБА_5 на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення мав статус адвоката, хоча його діяльність була припинена у зв`язку з проходженням держаної служби в органах Укртрансбезпеки. Згідно п.1 ч.1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури.
		На виконання вказаної норми 11.06.2021 керівник Київської міської прокуратури ОСОБА_42 , склав підозру стосовно ОСОБА_5 за ч.3 ст. 368 КК України, яку за його ж дорученням від 11.06.2021 вручив ОСОБА_5 прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_6 . Такі дії із вручення підозри відповідали вимогам ч.2 ст. 481, ч.1 ст. 278 та ч. 2 ст. 36 КПК України. 
		25.10.2021 керівник Київської міської прокуратури ОСОБА_42 склав повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 , яку за його ж дорученням від 25.10.2021 вручив ОСОБА_5 прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_6 . 
		Такі дії керівника Київської міської прокуратури також відповідали вимогам ч.2 ст. 481, ч.1 ст. 278 та ч. 2 ст. 36 КПК України, не зважаючи на те що ОСОБА_42 не був на той час включений до складу групи прокурорів у даному провадженні. Такі повноваження його, як керівника Київської міської прокуратури, яка відповідно до ст. 10 Закону «Про прокуратуру» входить до системи обласних прокуратур, визначені у ч.1 ст. 481 КПК України, яка у даному випадку є спеціальною нормою.
		За таких обставин доводи захисника щодо вручення підозри та повідомлення про її зміну неуповноваженою особою, суд відхиляє.
		 
		Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України
		Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, у вчинені якого обвинувачується  ОСОБА_5 , полягає  у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням.
		Предмет злочину - є неправомірна вигода. Під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
		Суб`єкт - це службова особа. Із суб`єктивної сторони дане кримінальне правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу і корисливими мотивами.
		Кваліфікуючою ознакою правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Так, наказом Голови Укртрансбезпеки № 98-К від 25.01.2021 ОСОБА_5 призначений на посаду начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з 26.01.2021 на умовах контракту про проходження державної служби на період дії карантину. Таким чином ОСОБА_5 був керівником структурного підрозділу територіального органу державної влади.
		Згідно із п.2 ч.2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до категорії «Б» належать посади керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних виконавчої органів влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів в цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступники.
		Згідно п. 1 Положення «Про Державну службу України з безпеки на транспорті » - державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
		У відповідності до примітки 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		У відповідності до примітки 2 ст. 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Таким чином, ОСОБА_5 виходячи з обсягу повноважень, передбачених посадовою інструкцією, затвердженої Головою Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.11.2020, обіймаючи посаду начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, був службовою особою, яка займає відповідальне становище, у зв`язку із постійним виконанням на зазначеній посаді організаційно-розпорядчих функцій, а також був особою, яка постійно здійснює функції представника влади. 
		Відповідно до підпункту в) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 був суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, як державний службовець. 
		Згідно ст. 22 вищезазначеного Закону особам, зазначеним у ч.1 ст.3, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		За таких обставин ОСОБА_5 за своєю посадою був суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
		Згідно пунктами 3.29, 3.31 та 3.34 Положення про територіальні органі Укртрансбезпеки, функціями територіального органу є: здійснення проведення перевірок за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснення контролю за наявністю дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення що фактично виконується; внесення в установленому законом порядку постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів. 
		На момент вчинення інкримінованого обвинуваченому правопорушення процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом тощо було регламентовано Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 (зі змінами та доповненнями). Згідно даного положення державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами Укртрансбезпеки шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека"; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
		Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник за наслідками розгляду справи про порушення виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.
		Відповідно до посадової інструкції начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у м. Києві Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, яку обіймав ОСОБА_5 , на нього покладалися наступні обов`язки: керівництво та організація роботи відділу, організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на транспорті, зокрема ліцензіатами вимог ліцензійних умов, організація перевірок додержання суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт, особиста участь у таких перевірках, контроль за належними складанням протоколів про адміністративні правопорушення, приписів щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, документі щодо нарахування плати за проїзд тощо. Його права були визначені у розділі 4 посадової інструкції, як: одержання необхідної інформації, участь у роботі комісії з розслідування ДТП, одержування пояснень, використання транспортних засобів й засобів вимірювальної техніки тощо.
		На начальника управління Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, обов`язки якого виконував ОСОБА_5 відповідно до наказу Голови Укртрансбезпеки №750-К від 02.06.2021 на період відпусток ОСОБА_62 з 03.06.2021 по 18.06.2021, на ОСОБА_5 покладалися обов`язки в сфері розгляду справ про порушення транспортного законодавства (розділ 3), розгляд справи та прийняття рішень за результатами проведених перевірок, винесення приписів, постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів, адміністративних стягнень та контроль за їх виконанням тощо.
		На момент інкримінованого правопорушення ОСОБА_5 проведення перевірки на транспорті регламентувалося Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567 (із змінами на 26.08.2020), відповідно до якого державному контролю підлягали усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснювався посадовими особами Укртрансбезпеки, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), виданих на підставі графіка, який затверджувався начальником відповідного управління. 
		Згідно із п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки підлягало зокрема:
		-наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
		-додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
		-додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
		-виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
		Зокрема стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (із змінами станом на 16.10.2020) визначала, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
		Документи для регулярних пасажирських перевезень:
		-для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
		-для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
		Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:
		-для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
		-для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
		Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
		-для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
		-для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
		Дані щотижневого графіку та направлення на рейдову перевірку № 000262 доводять, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду начальника відділу державного контролю на транспорті мав право брати участь у проведені рейдових перевірок у період з 29 березня до 04 квітня 2021 (а.с. 113-189, т.2) . 1 та 2 квітня 2021 провів перевірки транспортного засобу MAN, н.з. НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_12 , за наслідками яких ОСОБА_5 склав акти №№ 264388 та 264389 (відповідно), в яких зазначив, що під час перевірки виявлено, що автомобіль здійснює послуги з регулярних спеціальних пасажирських перевезень за маршрутом станція метро «Почайна» - місто Вишгород (ТОВ «КенПак») про що свідчить договір про надання послуг з перевезення пасажирів №К-5891 та додаток до нього №3. У порушення ст. 39 Закону «Про автомобільний транспорт» паспорт маршруту з позначкою «В» (схема та розклад маршруту) наданий не був. Акти є аналогічним за змістом. Власником автомобіля визначений ФОП ОСОБА_10 , а також зазначена назва підприємства ТОВ «Автотрансферсервіс» без визначення його статусу (а.с. 99, 105, т.2).
		В.о. начальника управління ОСОБА_91 за вищезазначеними актами були виписані приписи ФОП ОСОБА_92 за №№ 0256919 та 0256920 про усунення виявлених недоліків під час проведених перевірок 1 та 2 квітня 2021. Між тим у даних приписах порушенням законодавства визначалося як ненадання водієм договору із замовником та документу, що засвідчує оплату. 
		Окрім того, за наданих Укртрансбезпекою документів, щодо проведених ОСОБА_5 перевірок вказаного автобусу, були надані договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів між перевізником ФОП ОСОБА_10 та замовником ОСОБА_93 та копія розрахункової квитанції серії АБЕА № 948523, а також договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів між перевізником ФОП ОСОБА_10 та замовником ОСОБА_57 та копія розрахункової квитанції серії АБЕА № 948519. Договір з ТОВ «КенПак» відсутній. Обставини за яких у зазначених вище приписах Укртрансбезпекою вказані інші порушення та причини, за яких відповідальною особою зазначений ФОП ОСОБА_10 , не є предметом даного судового розгляду.
		Порядок здійснення перевезень пасажирів також на час подій регламентувався «Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених Постановою КМ України від 18 лютого 1997 №176. Згідно п. 13 вказаних Правил перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними. Умови регулярних та регулярних спеціальних перевезень зазначаються у паспорті маршруту.
		Згідно п. 45, 46 Регулярні спеціальні перевезення організовуються для перевезення працівників підприємств, установ та організацій, учнів, студентів, осіб, які перетинають лінію розмежування у Донецькій та Луганській областях та адміністративний кордон вільної економічної зони "Крим" у Херсонській області без автомобільного транспортного засобу та інших організованих груп пасажирів. Регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким автомобільний перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку.
		Згідно п. 51 нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом  згідно з договором про  замовлення  транспортного засобу.  До нерегулярних перевезень належать: туристично-екскурсійні; весільні та святкові; ритуальні; одноразові перевезення до місць відпочинку;  інші перевезення, що не заборонені пунктом 55 цих Правил. 
		Згідно п. 53. у разі здійснення нерегулярних перевезень забороняється зокрема здійснення перевезень одним автомобільним перевізником або одним транспортним засобом за одним маршрутом, або між тими самими пунктами більш як два рази на тиждень.
		За наявних розбіжностях у вищезазначених документах, які стосувалися умов здійснення перевезень автомобілем МАН, а також показаннях обвинуваченого, свідків щодо режиму перевезення, даних які встановлені судом з письмових відповідей, яка отримав захисник, суд позбавлений можливості належним чином встановити, який саме режим перевезення пасажирів був у ФОП ОСОБА_10 та/або ТОВ «Автотрансферсерсів». Між тим, це також не є предметом даного судового розгляду.
		Між тим, вказані розбіжності, на думку суду, могли бути такими, які використав ОСОБА_5 для досягнення свої мети та створення штучних перешкод у здійсненні підприємницької (господарської) діяльності, почавши здійснювати перевірку одного й того ж самого транспортного засобу. 
		Так, як зазначив обвинувачений, до того, як скласти акт перевірки, він двічі здійснював перевірку МАНу: 29 та 31 березня 2021, а потім 1 та 2 квітня 2021, коли склав акти перевірки. Свідок ОСОБА_12 у показаннях зазначив, що ОСОБА_5 перевіряв його три рази. Між тим, показання свідка ОСОБА_12 щодо дат, коли ОСОБА_5 здійснював його перевірку, суд сприймає критично, оскільки свідок лише на уточнююче запитання прокурора зміг під час допиту пригадати дати, коли дані перевірки проводилися. 
		За таких обстави, враховуючи що показання обвинуваченого в цій частині є більш конкретними, суд вважає за можливе встановити обставини проведених перевірок саме за показанням ОСОБА_5 та вважає, що він проводив перевірку автобусу МАН як 29 березня, так і 30 березня 2021, при цьому акти перевірки не складав. 
		Відомості з даних телефонних з`єднань, між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , які були отримані на підставі ухвали слідчого судді, вбачається, що з`єднання почалися 02.04.2021, коли ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_5 . Такі з`єднання відбувалися також 6, 7, 8, 15, 30 квітня 2021, 7 та 13 травня, 3, 4, 7 та 10 червня (а.с. 13-14, т.4). Зазвичай номером, який здійснював виклики, був ОСОБА_10 . До протоколу огляду не додано інформації щодо місць розташування базових станцій, що позбавляє суд перевірити можливі місця зустрічей між вказаними особами. Дані телефонних розмов, які відбувалися 4, 6, 7, 10 червня 2021 між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 доводять, що вони домовляються про зустрічі (протоколи від 28.07.2021 про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.)
		Суд вважає доведеним, що за невстановлених обставин протягом квітня 2021 між ними була досягнута домовленість, про щомісячну оплату ОСОБА_10 . ОСОБА_5 200 доларів з розрахунку 50 доларів за один автомобіль, за непроведення перевірок та нескладання актів на автомобілі з номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_13 , НОМЕР_12 , НОМЕР_11 . Такий висновок суд ґрунтує як на показаннях ОСОБА_10 , наданих ним під час допиту в суді, так і на підставі даних розмови, яка відбулася між ними 04.06.2021 після 16 год, стенограму якої викладено у протоколі НДРС від 17.06.2021, а також даними, що мітилися у мобільному телефоні ОСОБА_5 .
		При цьому суд погоджується з доводами захисника про те, що під час досудового розслідування було здійснено незаконний (без постанови слідчого судді та без присутності та згоди власника телефону, який мав певний пароль) доступ до відомостей з електронних інформаційних мереж - мобільного пристрою, що 29.07.2021 оперуповноваженим ОСОБА_8 оформлено як протокол огляду предмета - мобільного телефону. Суд вважає дані протоколу огляду недопустимим доказом, як отримані у порушення певних правил. Між тим, суд приймає до уваги той факт, що під час огляду в судовому засіданні вищезазначеного мобільного телефону IPhone RX як речового доказу, сторона захисту не заперечувала, що дійсно у розділі «Заметки» містяться записи: « ОСОБА_10 ТОВ «Бус-Елит» НОМЕР_10 НОМЕР_2 НОМЕР_11 НОМЕР_12 », а також у контактах записаний абонент « ОСОБА_73 ». Замітки створені 09.04.2021
		Як було зазначено вище суд також відхиляє показання ОСОБА_5 про те, що він хотів продовжити спілкуватися з ОСОБА_10 та отримувати від нього інформацію щодо незаконної діяльності інших перевізників. У даному випадку діяльність ОСОБА_5 була чітко визначена його посадовою інструкцією, та під час проведення перевірок він був зобов`язаний виявляти порушення та викладати про них у актах перевірки. 
		Дані про виявлені порушення під час проведених перевірок 1 та 2 квітня 2021 та складені на їх підставі приписи, дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_5 створив такі умови, коли ОСОБА_94 був вимушений виходити із ним на зв`язок та домовлятися. Також суд враховує той факт, що ОСОБА_5 залишив свій телефон водію ОСОБА_12 саме для того, щоб той його передав ОСОБА_10 , таким чином ініціювавши їх контакт. 
		Окрім того, зміст розмов, які отримані внаслідок проведених НСРД, доводять показання свідка ОСОБА_10 , який вказував на те, що ОСОБА_5 в силу свої повноважень міг створити умови, що ускладнили здійснення його діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, оскільки міг «погодитися», або «не погодитися» з режимом перевезень та відповідно вимагати ті, чи інші документи. Частково це також підтвердив у свої показаннях ОСОБА_5 , який зазначив, що для того, щоб довести режим перевезення, треба було неодноразово скласти акт про відсутність документів та таким чином, як варіант, визначити періодичність здійснення перевезень. Так, у ромові, яка відбулася 04.06.2021 йдеться про те, що ОСОБА_10 здійснює регулярні спеціальні перевезення, ОСОБА_5 питає у нього про маршрути, чи перетинаються вони з іншими перевізниками. ОСОБА_5 також розповідає, що він проводить перевірку у Боярці та складає купу актів на підставі яких випишуть штрафи. ОСОБА_10 каже, що після карантину все відновлюється та у нього буде їздити 15 машин, але питає, чи все в силі по його чотирьох автомобіля. 
		Також під час даної зустрічі відбувається передача ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 200 доларів США. Це доводиться як показанням ОСОБА_10 , так даними протоколів аудіо- та відеоконтролю осіб, огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 04.06.2021, контролю за вчиненим злочином у вигляді спеціального слідчого експерименту, які у сукупності доводять, що такі грошові кошти були передані під час зустрічі, яка відбулася неподалік станції метро «Мінська» у м. Києві. 
		Дані протоколів НСРД доводять, що під час зустрічі, яка відбулася 07.06.2021 на Оболонському проспекті у м. Киві, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 розмовляють про перевірки в Боярці, при цьому ОСОБА_5 розповідає про штрафи у розмірі 17 тис. на один автомобіль. Далі розмова йде про чотири автомобілі з номерами 7234, 8305, 8510 та 3532, по яким вони вже домовилися. Але ОСОБА_5 також каже, що треба сплатити штрафи, у разі якщо ОСОБА_10 їх отримав. ОСОБА_10 каже, що ще 11 машин, зокрема деякі належать його брату, будуть виходити на маршрути, й треба, щоб їх також не чіпали, та не було ніяких протоколів. ОСОБА_5 питає про маршрути, чи є конкуренти, пропонує послугу «завалити конкурента». На питання ОСОБА_5 як вони закривалися, ОСОБА_10 нагадує, що «200 за 4». І каже, що за 15 виходить 750, але просить 700. ОСОБА_5 погоджується та каже, що будуть працювати на довірі. Потім знов відбувається ромова про його роботу у Боярці. Жодного разу ОСОБА_5 не висловлює, що ОСОБА_10 пропонує йому незаконні дії, та не відмовляється від запропонованих ним пропозицій, хоча за змістом розмов розуміє про що їде мова. 
		Дані протоколів НСРД доводять, що під час зустрічі, яка відбулася 10.06.2021, ОСОБА_5 розповідає, як склав іспит, розповідає про керівництво тощо. Окрім того, ОСОБА_10 коментує, що передає ОСОБА_5 5 штук і нагадує, що 200 віддав раніше. 
		Під час даної зустрічі відбувалася передача ОСОБА_10 , який також діяв під контролем правоохоронних органів, ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 500 доларів США, що доводиться як показаннями ОСОБА_10 , так даними протоколів аудіо- та відеоконтролю осіб, огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 10.06.202021, контролю за вчиненим злочином у вигляді спеціального слідчого експерименту, протоколом затримання ОСОБА_5 та протоколом огляду вилученого на підставі обшуку майна, які у сукупності доводять, що такі грошові кошти були передані під час зустрічі, яка відбулася неподалік зупинки громадського транспорту по проспекту науки, 57 у. м. Києві. 
		Суду не надано належних та допустимих доказів у доведення обвинувачення в частині передачі 08.04.2021 о 22 годині неподалік станції метро «Мінська» у м. Києві ОСОБА_10 на виконання незаконних вимог ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 5600 грн., за безперешкодне здійснення господарської діяльності, пов`язаної із пасажирськими перевезеннями. Лише показання свідка ОСОБА_10 не можуть бути покладені у доведення обвинувачення в зазначеній частині. Крім того суд звертає увагу, що у своїй заяві про від 07.05.202 на ім`я прокурора ОСОБА_10 також не зазначає, що така передача грошей відбувалася 08.04.2021. Обвинувачення в даній частині підлягає виключенню з доведеного. 
		Між тим, надані стороною обвинувачення доводи щодо провокації злочину, суд відхиляє. Так, зміст розмов, які відбувалися у ОСОБА_10 та ОСОБА_5 свідчить про те, що між ними існували в певній мірі приятельські стосунки, при цьому ОСОБА_5 розповідає про його діяльність з проведення перевірок перевізників у Боярці, керівництво та можливі заходи, які він може вчиняти у разі, якщо перевізник не бажає із ним домовлятися, свої успіхи при здачі екзаменів тощо. Як було встановлено з даних протоколів НРСД, кількість телефонних з`єднань між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 неодноразово була пов`язана з тим, що вони домовлялися один із одним щодо часу та місць зустрічей 
		Також свідок ОСОБА_10 , підтвердивши обставини, за яких він став заявником у даному провадженні та добровільність рішення про залучення до конфіденційного співробітництва, пояснюючи причину, чому він спочатку заплатив ОСОБА_5 , а у наступні рази робив це під контролем працівників правоохоронних органів, пояснив, що йому не сподобалась поведінка ОСОБА_5 , який у розмовах постійно розповідав про те, що він робить у Боярці, які акти складає та які за це будуть штрафи. Але його це не налякало, а навпаки. Крім того, він зрозумів, неправомірність таких дій ОСОБА_5 , як вимагання надати паспорти маршрутів, оскільки він не здійснював регулярних спеціальних перевезень. 
		Крім того, дані розмов, отриманих в результаті проведених НСРД, дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_5 , розповідаючи про проведені ним перевірки у Боярці, та їх наслідки, створював у ОСОБА_10 уяву щодо наслідків, які будуть мати місце, у разі відмови від здійснення щомісячних платежів. Також під час розмови ОСОБА_5 питав, яким чином перетинаються маршрути з іншими перевізниками та пропонував їх перевірити у разі потреби. У доведення того, що такі перевірки ОСОБА_5 проводилися, доводиться даними Журналу обліку використаних актів бланків проведення перевірок, які отримувалися від Укртрансбезпеки. 
		Доводи сторони захисту про те, що суду надані не всі розмови, які відбувалися між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 суд відхиляє. Так, відповідно до ч.1 ст. 266 КПК України у протоколі, якій складається за результатами отриманої в наслідок проведеної НДРД інформації, відтворюється та частина, яка містить відомості, що мають значення для досудового розслідування та судового розгляду. Суду не надано даних проте, що під час розмов ОСОБА_10 наполягав на зустрічах із ОСОБА_5 .
		Суд також відхиляє доводи сторони захисту з посиланням на поведінку ОСОБА_10 . Його пояснення з приводу того, що він не пригадує кількість та номерні знаки машин, про які він домовлявся із ОСОБА_5 , обґрунтовуючи це значною кількості машин та спливом певного часу з подій, та інші показання суд вважає такими, що могли мати місце.
		Розбіжності у показаннях свідка ОСОБА_10 наданих у судовому засідання з приводу режиму перевезень суд не вбачає. Так у розмові під час проведення НСРД, коли він каже, що фактично 15 автомобілів будуть здійснювати регулярні спеціальні перевезення, тобто будуть потрібні паспорти маршрутів, стосувалися майбутніх перевезень. Тому доводи сторони захисту про те, що ФОП ОСОБА_10 та ТОВ «Автотрансфрсервіс» не зверталися до Департаменту патрульної поліції так і Управління патрульної поліції у м. Києві та Київської області департаменту транспортної інфраструктури з питаннями щодо погодження паспортів маршрутів, суд відхиляє. Окрім того, свідок ОСОБА_10 надав показання та зазначив, що транспортні засоби за необхідністю могли змінювати режими перевезень, оскільки це не було заборонено. 
		Що стосується договору №К-5831 з ТОВ «КЕНПАК УКРАЇНА», який був украдений з ТОВ «Автотрансферсервіс» 04.05.2020 на перевезення працівників заводу, то згідно умов договору виконавець послуг з перевезення повинен був здійснювати такі перевезення на автобусах марки «Мерседес», або інших, але додатково це узгоджуючи. Домовленостей на перевезення працівників на автобусі МАН НОМЕР_14 не відбувалося (відповідь від 07.07.2021 № 214). 
		 
		За таких обставин суд вважає доведеним, що 04.06.2021 приблизно о 16 год. 40 хв., неподалік від станції метро «Мінська» у м. Києві ОСОБА_5 , будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 200 доларів США, що дорівнювало 5468 грн. за курсом Національного Банку України станом на 04.06.2021, за невчиненням ним з використанням службового становища дій в інтересах ОСОБА_10 , а саме непроведення перевірок та нескладання актів перевірок на предмет дотримання останнім законодавства під час здійснення діяльності у сфері автомобільного транспорту, пов`язану с пасажирськими перевезеннями. 
		Він же, 10.06.2021 приблизно о 16 год. 20 хв., перебуваючи за адресою: проспет Наука, 57 у м. Києві, будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США, що дорівнювало 13545 грн. за курсом Національного Банку України станом на 10.06.2021, за невчиненням ним з використанням службового становища дій в інтересах ОСОБА_10 , а саме непроведення перевірок та нескладання актів перевірок на предмет дотримання останнім законодавства під час здійснення діяльності у сфері автомобільного транспорту, пов`язану с пасажирськими перевезеннями.
		Вказані суми (200 та 500 доларів США) є неправомірною вигодою. Суду не надано доказів у доведення існування інших підстав, ніж ті, що вказані вище, як плата за невчинення певних дій ОСОБА_5 . Крім того, суд також враховує, що ОСОБА_5 під час допиту в судовому засіданні зазначив, що дійсно погодився та отримав від ОСОБА_10 500 доларів США, розуміючи, що це є хабар. Його посилання на те, що він таким чином мав бажання продовжити спілкуватися з ОСОБА_10 та у подальшому отримувати від нього інформацію щодо незаконної діяльності інших перевізників, суд відхиляє, оскільки діяльність ОСОБА_5 була чітко визначена його посадовою інструкцією. Окрім того, зміст розмов з ОСОБА_10 доводить, що він фактично не отримував інформації щодо діяльності інших перевізників. 
		Суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 одержав неправомірну вигоду для себе. Така спрямованість дій ОСОБА_5 доведена зібраними у справі доказами, зокрема його розмовами із ОСОБА_10 . Вказаними діями ОСОБА_5 порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції».
		Щодо доведення ознаки невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища. Так суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду начальника відділу, міг вчиняти дії з використанням наданих йому повноважень. Зокрема під час реалізації функції з державного контролю та проведення перевірок відповідно до «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» ОСОБА_5 мав право самостійно вирішувати, чи є документи, які надаються йому на перевірку достатніми для прийняття рішення чи є порушення, чи в повному обсязі надані документи, зокрема виходячи з того, який режим перевезення здійснюється (регулярні, нерегулярні, спеціальні). При цьому він мав можливість за наслідкам проведеної перевірки не вимагати таких документі як паспорта маршрутів та нескладати акти перевірок. Такі дії ОСОБА_5 міг вчиняти як щодо транспортного засобу MAN, н.з. НОМЕР_2 , який належав ФОП ОСОБА_10 , так і інших транспортних засобів, окрема тих 15, про які йшла домовленість, які могли використовуватися як ФОП ОСОБА_10 , так його братом ОСОБА_95 , який очолював ТОВ «Автотрансферсервіс», оскільки ОСОБА_5 міг проводити перевірки з дотримання правил перевезень на транспорті на всій території м. Києва та Київської області. Таким чином ОСОБА_5 міг невчиняти дій з використанням службового становища, як в інтересах ОСОБА_10 , так і в інтересах інших осіб, але така кваліфікуюча ознака йому не інкримінується. Між тим, під час досудового розслідування не відбувалася ідентифікація тих 15 транспортних засобів, за які ОСОБА_5 отримав 500 доларів, а також враховуючи показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , про те, що ОСОБА_10 був уповноваженою особою та мав право вирішувати питання щодо транспортних засобів, які використовував у своїй діяльності ТОВ «Автотрансферсервіс», директор який був його братом, оскільки їх діяльність була пов`язаною, зокрема, вони у своїй використовували транспортні засоби один одного. 
		Суд відхиляє доводи захисту про те, станом на 10.06.2021 ОСОБА_5 виконував обов`язки начальника територіального управління, тому в його обов`язки не входило проведення перевірок. Так, обов`язки начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, ОСОБА_5 повинен був виконувати тимчасово лише на період відпустки начальника з 03.06.201 по 18.06.2021. Тому 500 доларів США, які він отримав 10.04.2021, він фактично отримав як начальник відділу, я це входило в його умисле щодо з отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 . Окрім того, посада начальника управління також надавала йому право розглядати акти перевірок та приймати відповідні рішення, що тільки збільшувало його службові повноваження та посилювало уяву ОСОБА_10 щодо його можливостей з перевірок та їх наслідків. 
		Суд відхиляє доводи сторони захисту, яка посилається на численні рішенні ЄСПЛ у різних справах («Веслов та інші проти Росії», «Раманаускас проти Литви», «Носко і Нефедов проти Росії» тощо). Так, вказані рішення ЄСПЛ дійсно містять приклади , коли провокація визнавалася такою, що мала місце, але суд виходить з обставин даного провадження та констатує відсутність ознак провокації з боку як ОСОБА_10 , так і працівників правоохоронних органів, вважаючи що розслідування в цій частині було «пасивним». 
		Зміст розмов, які встановлені за наслідками проведених НСРД, які відбулися між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 також доводить, що ОСОБА_10 здійснює дзвінки першим, та це може свідчити про певну ініціативу, але такі характерні ознаки як тиск, наполегливість, примушування, спонукання ОСОБА_5 у діях та розмовах ОСОБА_10 відсутні. 
		 
		За наслідками дослідження доказів, суд також приходить до висновку, що така кваліфікуюча ознака як вимагання неправомірної вигоди, не знайшла свого підтвердження та підлягає виключенню з доведеного судом обвинувачення. Так у доведення даної обставини, прокурор посилався на дані розмов, здобутих за наслідками проведених НСРД, які відбувалися між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 . Між тим, дослідивши їх зміст, суд не вбачає ознак вимагання у висловлюваннях та діях ОСОБА_5 . В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 також не вказував на те, шо ОСОБА_5 вимагав неправомірну вигоду. Як було зазначено вище, він фактично створив відповідні умови, після чого ОСОБА_10 вирішим із ними домовитися. 
		На підставі викладеного, вина обвинуваченого у одержанні ним, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе в розмірі 24613 грн. за невчинення ним в інтересах ОСОБА_10 , який надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		При призначенні обвинуваченому покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином та згідно з приміткою до ст. 45 КК України цей склад законодавцем віднесено також до корупційних. Крім того, з огляду на суб`єктний склад це кримінальне правопорушення належить до службових злочинів. Суд також бере до уваги, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є умисним. При цьому обвинувачений, обіймаючи керівну посаду в органі державної влади, використовував своє службове становище з метою власного незаконного збагачення.
		Дані, щодо обвинуваченого, згідно яких ОСОБА_5 офіційно працевлаштований, за місцем роботи (попередньої роботи) характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судимий.
		Обставин, що відповідно до ст.66, 67 КК України пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		Виходячи із загальних засад призначення та індивідуалізації покарання, враховуючи суспільну небезпеку скоєного корупційного злочину, підрив суспільної довіри до державної влади, цілеспрямований характер поведінки обвинуваченого, спрямований на власне збагачення, кількість епізодів вчинення кримінального правопорушення, зважаючи відсутність як пом`якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин, ставлення обвинуваченого до вчиненого, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, суд вважає, що покарання слід ближче до рівня мінімальної межі санкції частини статті, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а також формування правослухняної поведінки.
		У зв`язку з наведеним суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 основного покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
		До того ж, санкція ч. 3 ст. 368 КК України окрім основного покарання передбачає також і обов`язкове призначення двох видів додаткового покарання, а саме позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.
		Встановлене судом кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинив із використанням займаної посади, а тому, враховуючи всі обставини справи та особу обвинуваченого, суд вважає, що йому необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Строк додаткового покарання має бути максимальним, який передбачений санкцією.
		Правова конструкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає конфіскацію майна, як обов`язкове додаткове покарання. У зв`язку з цим, беручи до уваги вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення з корисливих спонукань, а також віднесення цього злочину до тяжких, суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді повної конфіскації всього належного йому на праві власності майна.
		Передбачені законом підстави для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відсутні.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні арешт накладався ухвалою слідчого судді лише на речові докази, то він підлягає скасуванню після набрання вироком суду законної сили.
		Клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор у даному проваджені не заявляв. Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд -
		ухвалив:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, на строк 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.
		Після набрання вироком законної сили, речові докази, які є частиною матеріалів судового провадження: акти проведення перевірок, договори, розрахункові квитанції, супровідні листи, щотижневі графіки проведення рейдових перевірок, направлення на рейдові перевірки, витяг з Журналу обліку використання бланків актів проведення перевірки, носії інформації з інформацією за наслідками проведених НСРД, результатами обшуку, затримання, - залишити зберігати в матеріалах судового провадження;
		-грошові кошти в іноземній валюті, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 5 купюр, серії та номери яких наступні: РЕ 27129074 С; РЕ 27129073 С; РЕ 27 129072 С; РЕ 27129071 С; РЕ 27129070 С, які знаходиться в камері збереження речових доказів ТУ ДБР, розташоване у м. Києві, за квитанцією № 1084-1085 від 01.11.2021, - повернути Головному оперативному управлінню ДБР;
		- мобільний телефон Iphone XR в чохлі з карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_3 та ключ з флешкартою, які знаходиться в камері збереження речових доказів ТУ ДБР, розташоване у м. Києві, за квитанцією № 1084-1085 від 01.11.2021, - повернути ОСОБА_5 за першою вимогою.
		Арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду від 22.06.2021 (справа № 752/14428/21, провадження № 1-кс/752/5011/21) на письмові документи, грошові кошти в іноземній валюті, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 5 купюр, серії та номери яких наступні: РЕ 27129074 С; РЕ 27129073 С; РЕ 27 129072 С; РЕ 27129071 С; РЕ 27129070 С, мобільний телефон Iphone xr в чохлі з карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_3 ; ключ з флешкартою, скасувати.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору після оголошення вступної і резолютивної частини.
		 
		Суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...