Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/16306/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 06.02.2024. Зареєстровано: 06.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2024.

Номер судового провадження: 2-8023/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/16306/23-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 січня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Бусик О.Л.
		при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
		за участі:
		відповідача - ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в інтересах якого діє Ляр Дмитро Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про застосування наслідків нікчемності правочину за кредитним договором,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		У квітні 2023 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 44782,40 грн., з яких: 36633,50 грн. заборгованість за тілом кредитом, 8148,90 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом та 2684 грн судового збору.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 грудня 2012 року відповідач подав до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку.
		Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
		У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 35 000 грн.
		У зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом за відповідачем наявна заборгованість на загальну суму 44782,40 грн., з яких: 36633,50 грн. заборгованість за тілом кредитом, 8148,90 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками.
		На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору. У разі неявки в судове засідання відповідача, позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та ухвалення заочного рішення.
		Ухвалою судді від 28 квітня 2023 року відкрито провадження у даній справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
		Заперечуючи проти первісного позову, у липні 2023 року від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до АТ КБ «Приватбанк» про застосування наслідків нікчемності правочину за кредитним договором.
		В обґрунтування за`явлених зустрічних позовних вимог відповідач вказує, що не вступав в кредитні відносини з банком. У заяві №б/н від 06 грудня 2012 року відповідачем власноручно написано нуль гривень кредитного ліміту, жодних інших документів, які б змінювали наміри відповідача щодо отримання додаткових послуг зі сторони позивача, окрім розрахунково-касового обслуговування відповідач не підписував. 
		Враховуючи вищевикладене просив застосувати наслідки нікчемності правочину за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06 грудня 2012 року в частині кредитних правовідносин.
		Ухвалою суду від 27 вересня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про застосування наслідків нікчемності правочину за кредитним договором прийнято до спільного розгляду із позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в інтересах якого діє Ляр Дмитро Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У зв`язку з прийняттям зустрічного позову визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
		Від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він вказував, що твердження  ОСОБА_1  спрямовані виключно на ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань.З копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що "Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, a також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...".
		До первісного позову також надана виписка з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
		Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що у нього відкрито 4 банківських рахунки з наданням йому платіжних карток, а саме: 
		- рахунок НОМЕР_1 з карткою для виплат Голд в USD (долaрax США) НОМЕР_2 ;
		- рахунок НОМЕР_3 картка універсальна Голд НОМЕР_8, на якому і позивач за первісним позовом обліковує неіснуючий борг;
		- рахунок самозайнятої особи адвоката НОМЕР_9 з картою ключ до рахунку НОМЕР_4 ;
		- рахунок НОМЕР_5 з інтернет карткою НОМЕР_6 .
		ОСОБА_1 заперечує підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 03 жовтня 2019 року та 25 травня 2021 року, як і її існування.
		Ухвалою суду від 08 листопада 2023 рокуклопотання відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в інтересах якого діє Ляр Дмитро Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про застосування наслідків нікчемності правочину за кредитним договором - задоволено.
		Витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», що знаходиться за адресою: вул. Грушевського буд. 1Д, м. Київ, 01001, оригінал паспорту споживчого кредиту від 25 травня 2021 року, оригінал заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 25 травня 2021 року та оригінал заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 13 жовтня 2019 року.
		24 листопада 2023 року від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшла заява, відповідно до якої витребувані оригінали документів неможливо надати, оскільки вказані документи підписані в електронному вигляді стілусом на планшеті та надано копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку від 03 жовтня 2019 року та від 25 травня 2021 року.
		24 листопада 2023 року від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшли пояснення, з яких вбачається, що заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку від 03 жовтня 2019 року та від 25 травня 2021 року, підписані ПриватБанком та  ОСОБА_1 мають правовий статус електронних документів, тобто ці анкети-заяви підписані клієнтом на електронному сенсорному пристрої (планшеті) - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа створює цифровий підпис.
		Ухвалою суду від 17 січня 2024 року закінчено підготовче провадження у даній справі та призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні, з повідомленням сторін.
		Представник позивача в судове засідання не з`явився.
		В судовому засідання відповідач підтримав позовні вимоги зустрічного позову з підстав та доводів, викладених у позовній заяві, у задоволенні первісного позову просив відмовити.
		Суд, у порядку загального позовного провадження, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
		Судом встановлено, що 06 грудня 2012 року відповідач подав до АТ КБ «Приватбанк» анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від АТ КБ «Приватбанк» та на отримання кредиту, що разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг від АТ КБ «Приватбанк» становлять кредитний договір.
		Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, що викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
		Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		На підставі ст. 634 ЦК України Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» Клієнт приєднується до цих Умов та Правил.
		Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
		Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. А згідно з ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Звертаючись до суду з позовом, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 44782,40 грн.
		У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Ураховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
		Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за кредитом.
		Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.
		Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).
		За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність з підстав, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).
		За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами, іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
		Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		Відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій з виконання договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності вчиненого та виконуваного правочину (подібний висновок висловлений Верховний Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 143/228/17, провадження № 61-31586св18).
		Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
		електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
		електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
		аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку від 03 жовтня 2019 року та від 25 травня 2021 року мають застереження про те, що при використанні ОСОБА_1 електронного підпису чи іншого аналогу власноручного підпису для підписання Анкети-заяви така підпис прирівнюється до його власноручного підпису.
		Пунктами 3, 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» дані визначення поняттям, а саме:
		3) електронна форма представлення інформації - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною;
		5) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі;
		7) електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
		Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про електронну комерцію» правочин не може бути визнано недійсним у зв`язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.
		За змістом ст.ст. 5-8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, то він має електронну форму.
		Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
		Статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено щодо інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Так, кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.
		Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
		Згідно ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, ще електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акценту) другою стороною.
		Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		В підтвердження прийняття ОСОБА_1 пропозиції банка щодо укладання та погодження всіх умов кредитного договору відповідачем надана виписка за договором. Факт отримання та користування грошовими коштами ОСОБА_1 не спростовано.
		Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
		Виписка за кредитним договором є належним та допустимим доказом, бо виписка є первинним бухгалтерським документом. Так, банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5.
		Отже, відповідач за зустрічним позовом діяв у відповідності до вищевказаних норм права та уклав з ОСОБА_1 06.12.2012 року кредитний договір, який є обов`язковим до виконання.
		ОСОБА_1 користувався коштами банку та здійснював погашення заборгованості за договором, чим підтверджував та розумів своє зобов`язання перед банком, що свідчить про виконання угоди сторонами, а тому підписання Анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту за допомогою факсимільного відтворення його підпису за обставин цієї справи не свідчить про їх недійсність, а тому відсутні підстави для визнання кредитного договору від 06.12.2012 року недійсним.
		У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684 грн. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в інтересах якого діє Ляр Дмитро Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 44782 (сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят дві) гривні 40 копійок.
		Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати з оплати судового збору в розмірі 2684 грн.
		Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про застосування наслідків нікчемності правочину за кредитним договором - залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справу, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570).
		Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
		Повний текст судового рішення складено 02 лютого 2024 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя : О.Л. Бусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...