Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 141/34/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано судом: 06.02.2024. Зареєстровано: 06.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2024.
Дата набрання законної сили: 08.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/141/15/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023020250000089

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       Справа № 141/34/24
		       Провадження №1-кп/141/15/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		 
		06 лютого 2024 року                 смт Оратів
		 
		Оратівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		потерпілий ОСОБА_9 не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020250000089від 18.12.2023 за обвинуваченням  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Будди Тростянецького району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , на даний час перебуває в ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)", освіта неповна середня, не одружений, не працює, раніше судимого, останній раз вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 21.06.2019 за ч. 1 ст. 162, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст ст.70,71 ККУкраїни до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		18.12.2023 приблизно о 10 год, ОСОБА_4 , проходячи повз кладовище в с. Новоживотів Оратівської ТГ Вінницького районну Вінницької області шляхом вільного доступу проник на територію кладовища та, проходячи повз місця поховання військовослужбовців, усвідомлюючи, що знаходиться на місці поховання (могилі) військовослужбовця ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та загинув 13.09.2023, діючи з прямим умислом, направленим на наругу над могилою, впевнившись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, підійшов до місця поховання загиблого військовослужбовця ЗСУ. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до місць поховання померлих, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують моральні устої суспільства, принципи загальнолюдської моралі, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих, внаслідок дії прямої сили руками осквернив могилу шляхом пошкодження рамки з фотографією померлого, після чого фотографію військобослужбовця ОСОБА_10 забрав з собою.
		Без розриву в часі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 на вказаному кладовищі підійшов до місця захоронення військовослужбовця ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та загинув 07.06.2023, діючи з прямим умислом, направленим на наругу над могилою, впевнившись що його дії є непомітними для сторонніх осіб, підійшов до місця поховання загиблого військовослужбовця ЗСУ. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до місць поховання померлих, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують моральні устої суспільства, принципи загальнолюдської моралі, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих, внаслідок дії прямої сили руками пошкодив рамку з фотографією померлого, після чого фотографію військовослужбовця ОСОБА_11 забрав з собою.
		Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 на вказаному кладовищі підійшов до місця захоронення військовослужбовця ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та загинув 07.09.2022, діючи з прямим умислом, направленим на наругу над могилою, впевнившись що його дії є непомітними для сторонніх осіб, підійпюв до місця поховання загиблого військовослужбовця ЗСУ. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до місць поховання померлих, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують моральні устої суспільства, принципи загальнолюдської моралі, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих, внаслідок дії прямої сили руками пошкодив рамку з фотографією померлого, після чого фотографію військовослужбовця ОСОБА_12 забрав з собою.
		Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 на вказаному кладовищі підійшов до місця захоронення військовослужбовця ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та загинув 10.08.2023, діючи з прямим умислом, направленим на наругу над могилою, впевнившись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, підійшов до місця поховання загиблого військовослужбовця ЗСУ. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до місць поховання померлих, грубо порушуючи суспільні відносини, ш;о забезпечують моральні устої суспільства, принципи загальнолюдської моралі, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих, внаслідок дії прямої сили руками пошкодив рамку з фотографією померлого, яку залишив на могилі військовослужбовця ОСОБА_13 .
		Досудовим слідством дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 297 КК України  осквернення могили осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
		Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України, визнав у повному обсязі за обставин вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись з кваліфікацією вчиненого ним діяння, у вчиненому щиро розкаявся, вказав, що зробив належні висновки, просив суд суворо його не карати.
		Потерпілий ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду кримінального провадження, в судове засідання не з`явився, 
		При цьому, 28.01.2024 до суду від потерпілого ОСОБА_9 надійшла заява від 28.01.2024 про розгляд справи № 141/34/24 у його відсутність. Також у заяві від 28.01.2024 потерпілий ОСОБА_9 вказав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, цивільний позов заявляти не бажає.
		Потерпілі  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті та повідомили, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не мають.
		Враховуючи ту обставину, що обвинувачений повністю визнав свою вину та з огляду на його покази в судовому засіданні, суд вважає їх достовірними, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, що позиція учасників судового провадження добровільна та вони правильно розуміють зміст цих обставин. Суд роз`яснив про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи.
		Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані стороною обвинувачення докази та обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 297 КК України  осквернення могили осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації
		Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Пунктом 1 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни "Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання"№ 7від 24жовтня 2003року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст.65КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Також відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
		Так,при призначенніобвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання,суд враховуєхарактер таступінь суспільноїнебезпеки скоєногокримінального правопорушення,яке згіднозі ст.12КК Україниє нетяжкимзлочином,дані,які характеризуютьособу обвинуваченого,який замісцем проживанняхарактеризується добре, на «ДО» у лікаря нарколога КНП «Оратівська ЛПЛ» не перебуває, перебуває на«ДО» улікаря психіатраКНП «ОратівськаЛПЛ» з20.05.2004року здіагнозом F70.08 легкарозумова відсталістьв ст.помірної дебільності,раніше неодноразовосудимий,останній раз вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 21.06.2019 за ч. 1 ст. 162, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст ст.70,71 ККУкраїни, до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66КК України, єактивне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Суд не визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 щире каяття, з наступних підстав.
		Розкаяння передбачає окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. 
		Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_4 бажає виправити наслідки вчиненого або засуджує свою поведінку, а також докази відшкодування потерпілим шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК України, є рецидив злочинів.
		На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.297КК України, у межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі.
		Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Крім того, судом ураховано позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, щодо можливого призначення обвинуваченому вказаного покарання, а також думку обвинуваченого, його захисника та потерпілих.
		Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, згідно висновку експерта № СЕ-19/102-23/22263-ТРвід 28.12.2023,які становлять3029,12грн (тритисячі двадцятьдев`ять гривень12копійок),та згідновисновку експерта№ СЕ-19/102-23/22163-Двід 26.12.2023,які становлять2271,84грн (двітисячі двістісімдесят аднагривень 84копійки), оскільки залучення експертів було обумовлено розслідуванням скоєного ним кримінального правопорушення.
		Цивільні позова у даному кримінальному провадженні потерпілими не заявлись.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України. 
		Відповідно до вимог частини 4 статті 174КПК України скасувати арешт, накладений на речові докази.
		Під часдосудового розслідуванняухвалою слідчогосудді Іллінецькогорайонного судуВінницької області від 09.01.2024 по справі № 131/1560/23 до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строкм на 60 діб, починаючи з 09.01.2024 до 08.03.2024.
		Приймаючи до уваги обраний судом вид покарання, з метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає за необхідне залишити без змін  ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Також відповідно до ч. 5 ст.72КК України в строк відбування покарання  ОСОБА_4 слід зарахуватистрок попередньогоув`язненняу межахданого кримінальногопровадження,а саме: строк затримання з 18.12.2023 по 21.12.2023, а також строк перебування обвинуваченого під вартою з 09.01.2024до дати набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Керуючись ст.ст. 50, 66, 67 72 КК України, ч. 2 ст. 297 КК України, ст.ст. 100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
		На підставі ч. 5 ст.72КК України зарахувати ОСОБА_4 в строкпризначеного зацим вирокомпокарання строкпопереднього ув`язненняу межахданого кримінальногопровадження,асаме: строк затримання з 18.12.2023 по 21.12.2023, а також строк перебування під вартою з 09.01.2024до дати набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання за даним вироком ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		До набрання даним вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
		Стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в загальному розмірі 5300,96 грн (п`ять тисяч триста гривень 96 копійки), а саме: згідно висновку експерта № СЕ-19/102-23/22263-ТР від 28.12.2023 в сумі 3029,12 грн (три тисячі двадцять дев`ять гривень 12 копійок) та згідно висновку експерта № СЕ-19/102-23/22163-Д від 26.12.2023 в сумі 2271,84 грн (дві тисячі двісті сімдесят одна гривня 84 копійки).
		На підставі ч. 4 ст.174КПК України арешт, накладений ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області у справі № 131/1560/23 від 21.12.2023 скасувати.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
		- пластмасову рамку білого кольору розміром 30 на 40 см, пошкоджене скло та фанеру розміром 30 на 40 см, які поміщено в спец пакет НПУ WAR1732457, пластмасову рамку чорного кольору розміром 20 на 30 см, пошкоджену пластмасову рамку чорного кольору, скло розміром 10 на 15 см, папір форматом А4, пластмасову пластину розміром 20 на 30 см,скло розміром 20 на 30 см, які поміщено до спец пакету НПУ PSP3152844, рамку коричневого кольору розміром 15 на 30 см, в якій знаходиться фотокартка військового, дерев`яна фанера та скло, які було вилучено та поміщено до спец пакету НПУ PSP3152843, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Іллінці, вул. М.Кривоноса, 10, Вінницького району Вінницької області  повернути потерпілим;
		- три заламіновані фотографії військовослужбовців ЗСУ, які поміщено до спец пакета НПУ PSP3152842, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Іллінці, вул. М. Кривоноса, 10, Вінницького району Вінницької області  повернути потерпілим;
		- мобільний телефон чорного кольору марки «Nokia», який поміщено у спец пакет НПУ PSP1388529, черевики чорного кольору, які поміщено у спец пакет НПУ WAR173252  повернути власнику майна. 
		 
		Згідно ст. 532 КПК України вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оратівський районний суд Вінницької області.
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, а також направити обвинуваченому  ОСОБА_4  (на поштову та електронну адресу ДУ «Вінницька УВП №1»).
		Потерпілому  ОСОБА_9 копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...