Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/3290/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: 07.02.2024. Зареєстровано: 08.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2024.
Дата набрання законної сили: 07.03.2024
Номер судового провадження: 2/369/508/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/3290/22
		Провадження № 2/369/508/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05.02.2024                                                                 м. Київ
		 
		Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		 
		головуючого судді                                                 Фінагеєвої І. О.,
		при секретарі                                                  Мельник А.Р.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/3290/22 за позовом керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Боярської міської ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення виплачених коштів внаслідок вчинення адміністративно-корупційного правопорушення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У квітні 2022 року керівник Фастівської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення виплачених коштів внаслідок вчинення адміністративно-корупційного правопорушення.
		В обґрунтування вимог посилається на те, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2021 року у справі № 369/6913/21 та від 02 вересня 2021 року у справі № 369/6925/21, ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статте. 1727 КУпАП та накладено на неї адміністративні стягнення на суму 3 400,00 грн та 3 400,00 грн відповідно. Суди у вказаних судових рішеннях встановили, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області, видала накази про преміювання у надмірному розмірі за наявності конфлікту інтересів. Оскільки видання цих наказів у судовому порядку визнано корупційними діяннями з боку відповідача, то позивач просить суд з цієї підстави визнати вказані накази протиправними та скасувати їх, а попередньо нараховані та виплачені на їх підставі третім особам та власне відповідачу коштів на загальну суму 99 061,00 грн, то на переконання позивача вказані кошти підлягають стягненню на користь держави.
		З урахуванням зазначеного позивач просить суд:
		1.визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 09 жовтня 2020 року № 111-К «Про преміювання»;
		2.визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 08 жовтня 2020 року № 110-К «Про заохочувальні виплати педагогічним працівникам ліцею за результатами роботи у ІІІ кварталі 2020 року за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету;
		3.визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 11 грудня 2020 року № 132-К «Про заохочувальні виплати педагогічним працівникам ліцею за результатами роботи у ІV кварталі 2020 року за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету;
		4.визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 03 листопада 2020 року № 117-К «Про преміювання»;
		5.визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 03 грудня 2020 року № 123-К «Про преміювання»;
		6.визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 22 грудня 2020 року № 135-К «Про преміювання»;
		7.стягнути з ОСОБА_1 суми незаконно виплаченої премії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією у розмірі 99061,00 грн на користь Боярської міської ради Фастівського району Київської області;
		8.вирішити питання про розподіл судових витрат.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання. 
		17 травня 2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою закрив підготовче провадження, а справу призначив до розгляду.
		В судове засідання прокурор не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. 
		Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, подала заяву в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позов визнала.
		Відповідно до вимог частини першої, третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
		Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
		Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
		Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
		Щодо участі прокурора у справі слід зазначити таке.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються нездатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
		Особливості участі та статусу прокурора в цивільному процесі, а також порядок та підстави звернення прокурора до суду, визначено статтею 56 ЦПК України.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Таким законом є Закон України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру».
		Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України.
		Предметом спору зазначеної цивільної справи є визнання незаконними наказів про преміювання, виданих за підписом відповідачки як директора комунальної організації з порушенням вимог закону, а також стягнення сум грошових коштів, які були протиправно видані на підставі цих наказів. 
		За приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
		За змістом частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»  сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до вимог частин третьої та п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		Частиною першою статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
		Відповідно до частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України одним з принципів формування бюджетної системи України є принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
		Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством (частина друга статті 78 Закону України «Про освіту»).
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
		Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
		У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.
		Нецільові витрати коштів, порядок обігу яких був попередньо визначений компетентним органами в контексті вищенаведених норм, напряму стосуються права держави на володіння своїм майном, а саме грошовими коштами, якими вона володіє та виділяє на попередньо визначені цілі, водночас витрати цих коштів всупереч цим цілям порушують її цивільне право на володіння, користування та розпоряджання належним їй майном.
		Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що розпорядником грошових коштів, які були нараховані та виплачені з порушенням антикорупційного законодавства за оспорюваними наказами, підписантом яких була відповідач, є Боярська міська рада, оскільки відносини між комунальним навчальним закладом, директором якого була відповідач, та Боярською міською радою утворюються на підставі підпорядкованості, оскільки остання як правонаступник увійшла до складу засновників Боярського академічного ліцею «Гармонія» відповідно до пункту 1.6 рішення Боярської міської ради VIII скликання від 26 січня 2021 року № 5/99.
		Аналіз змісту копії листа Фастівської обласної прокуратури Київської області від 15 грудня 2021 року № 57-3335вих - дає підстави для висновку, що заступник керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області звертався до Боярської міської ради з повідомленням про вчинення відповідачем адміністративного правопорушення та про потребу у проведенні службового розслідування та вжитті заходів для захисту фінансових інтересів держави. 
		Листом від 11 січня 2022 року № 02-10/88-01 Боярська міська рада Київської області просила Фастівську окружну прокуратуру Київської області вжити заходів щодо представництва в суді законних інтересів держави у зв`язку з вчиненням правопорушень, пов`язаних з корупцією.
		Листом від 03 лютого 2022 року Фастівська окружна прокуратура Київської області повідомила Боярську міську раду Київської області про намір звернутися до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави збитків на суму 99 061,00 грн.
		Таким чином, суд визнає обґрунтованим належним чином потребу у зверненні прокурора з цим позовом в інтересах держави для самостійного захисту своїх прав у суді.
		Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Наказом Відділу освіти Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області від 19 липня 1999 року № 78(А)-к ОСОБА_1 , директора Боярської загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів, призначено на посаду директора Боярської класичної гімназії з 19 липня 1999 року.
		Рішенням Києво-Святошинської районної ради Київської області від 20 грудня 2018 року перейменовано Боярський навально-виховний комплекс «Гімназія-загальноосвітня школа І ступеня» Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на Боярський академічний ліцей «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області.
		Наказом Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 12 червня 2020 року № 81-к припинено з 30 червня 2020 року безстроковий трудовий договір з ОСОБА_1 , яка працює на посаді директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області та укладено з нею трудовий договір строком на календарний рік з 01 липня 2020 року до 30 червня 2021 року.
		Наказом Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 27 серпня 2020 року № 82-К ОСОБА_2 призначено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи з навантаженням 0,5 ставки з 01 вересня 2020 року.
		Наказом Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 08 жовтня 2020 року № 110-к «Про заохочувальні виплати педагогічним працівникам ліцею за результатами роботи у ІІІ кварталі 2020 року за рахунок коштів освітньої субвенції з державного бюджету» призначено премію за результатами роботи у ІІІ кварталі 2020 році педагогічним працівникам згідно з додатком. На підставі цього наказу ОСОБА_2 отримала премію у розмірі 42 000,00 грн.
		Наказом Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 09 жовтня 2020 року № 111-К «Про преміювання» призначено премію за рахунок спеціального фонду за результатами роботи у вересні 2020 року згідно з додатком. На підставі наказу ОСОБА_1 нарахована премія у розмірі 8 300,00 грн.
		Наказом Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 03 листопада 2020 року № 117-К «Про преміювання» призначено премію за рахунок спеціального фонду за результатами роботи у жовтні 2020 року згідно з додатком. На підставі наказу ОСОБА_1 нарахована премія у розмірі 3 500,00 грн.
		Наказом Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 03 грудня 2020 року № 123-К «Про преміювання» призначено премію за рахунок спеціального фонду за результатами роботи у листопаді 2020 року згідно з додатком. На підставі наказу ОСОБА_1 нарахована премія у розмірі 6 300,00 грн.
		Наказом Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 11 грудня 2020 року № 132-К «Про заохочувальні виплати педагогічним працівникам ліцею за результатами роботи у ІV кварталі 2020 року за рахунок коштів освітньої субвенції з державного бюджету» призначено премію за результатами роботи у IV кварталі 2020 році педагогічним працівникам згідно з додатком. На підставі наказу ОСОБА_2 нарахована премія у розмірі 20 161,00 грн.
		Наказом Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 22 грудня 2020 року № 135-К «Про преміювання» призначено премію за рахунок спеціального фонду за результатами роботи у грудні 2020 року згідно з додатком. На підставі наказу ОСОБА_1 нараховано18 800,00 грн.
		За змістом розрахункової відомості про нарахування заробітної плати у період з жовтня 2020 року до січня 2021 року ОСОБА_2 нараховані та виплачені заробітна плата на суму 114 976,43 грн та аванс - 18 070,00 грн.
		За змістом розрахункової відомості про нарахування заробітної плати у період з жовтня 2020 року до січня 2021 року ОСОБА_1 отримала заробітну плату у розмірі 170 628,10 грн та аванс - 16 600,00 грн.
		Згідно з пунктом 1.6 Рішення Боярської міської ради VIII скликання від 26 січня 2021 року № 5/99 Боярська міська рада Київської області як правонаступник увійшла до складу засновників Боярського академічного ліцею «Гармонія».
		Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 1727 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення від 20 травня 2021 року № 491) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн в дохід держави. Адміністративне порушення полягало у видачі ОСОБА_3 як директором Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області наказів про преміювання щодо деяких працівників ліцею, включаючи її особисто, без повідомлення відповідних державних органів про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час виконання зазначених повноважень.
		Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2021 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 1727 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. адміністративні правопорушення полягали у здійсненні ОСОБА_3 службових повноважень за існування реального конфлікту інтересів, який полягав у бажанні ОСОБА_1 поліпшити своє матеріальне становище та матеріальне становище своєї доньки, використовуючи службове становище.
		Отже суду належить перевірити спірні правовідносини на предмет правомірності оспорюваних наказів та мотиви відшкодуванні .на користь держави нарахованих на підставі наказів грошових коштів.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		У частині першій статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено:
		?територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
		?представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;
		Відповідно до частини другої статті 2 названого Закону місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. 
		У частині першій статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.
		У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:
		?близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта;
		?потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
		?реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень .
		Статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Зокрема, згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
		Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		У статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» визначені спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.
		Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про освіту» керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіти та трудовим договором.
		Заклад освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень. Керівник закладу освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів тощо (частини шоста, сьома статті 61 Закону України «Про освіту»). 
		За змістом частини першої статті 28, а також статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
		1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2)повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3)не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4)вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Постановами Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 вересня 2021 року у справі № 369/6925/21 та від 17 вересня 2021 року у справі № 369/6913/21 встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області, здійснювала посадові повноваження за наявності у неї реального конфлікту інтересів.
		Такого висновку дійшов суд у вказаних судових рішеннях з огляду на те, що ОСОБА_1 видала накази від 08 жовтня 2020 року № 110-К, на підставі якого її дока ОСОБА_2 отримала премію в розмірі 42 000,00 грн, від 03 листопада 2020 року № 117-К, на підставі якого ОСОБА_1 отримала премію у розмірі 3 500,00 грн, від 03 грудня 2020 року № 123-К, на підставі якого ОСОБА_1 отримала премію у розмірі 6 300,00 грн, від 11 грудня 2020 року № 132-К, на підставі якого ОСОБА_2 - рідна донька ОСОБА_1 , отримала премію у розмірі 20 161,00 грн, від 22 грудня 2020 року № 135-К, на підставі якого ОСОБА_1 отримала премію у розмірі 18 800,00 грн. Вказані обставини встановлені у постанові Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2021 року у справі № 369/6913/21, а отже в силу приписів статті 82 ЦПК України мають для цієї справи преюдиційне значення та повторному доказуванню не підлягають.
		Таким чином, оспорювані позивачем накази були прийняті відповідачем як директором комунального навального закладу середньої освіти з порушенням антикорупційного законодавства. 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним. 
		Оскільки оспорювані наказ видані відповідачем під час існування реального конфлікту інтересів, то відповідно до вищенаведеної норми можуть бути визнані недійсними.
		Суд наголошує на тому, що словесна конструкція «може бути визнаним недійсним», застосована законодавцем, носить диспозитивну функцію, тобто не містить імперативної вказівки та чітко визначених меж застосування цієї норми, натомість дозволяє не допустити порушення прав третіх осіб, кола прав та обов`язків яких може стосуватися оспорюваний правочин та які не правопорушниками.
		Суд зауважує, що оспорюваними наказами був премійований ряд працівників згідно з додатками до кожного наказу, водночас, правопорушення антикорупційного законодавства стосується виключно відповідача ОСОБА_1 та її рідної дочки ОСОБА_2 . За таких обставин суд з метою дотримання принципу пропорційності втручання у право осіб на володіння майном та принципу ефективності судового рішення, вважає за можливе визнати недійсними оспорювані позивачем накази виключно в частині, яка стосується нарахування та виплати премій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , водночас в частині нарахування та виплати премій іншим особам згідно з переліками залишити накази чинними.
		З огляду на вищенаведене, суду слід обчислити суму грошових коштів, незаконно нарахованих та виплачених внаслідок вчинення антикорупційного правопорушення відповідачем. 
		Так на підставі наказу від 08 жовтня 2020 року № 110-К ОСОБА_2 нарахована та виплачена премія у розмірі 42 000,00 грн, наказом від 11 грудня 2020 року № 132-К - 20 161,00 грн. Натомість на користь ОСОБА_1 нарахована та виплачена премія становила за змістом наказу від 09 жовтня 2020 року № 111-К - 8 300,00, від 03 листопада 2020 року № 111-К - 3 500,00 грн, від 03 грудня 2020 року № 123-К - 6 300,00 грн, від 22 грудня 2020 року № 135-К - 18 800,00 грн. 
		Таким чином, загальна сума грошових коштів, набутих особами, причетними до адміністративного правопорушення, становить 99 061,00 грн, які підлягають стягненню на користь державного бюджету України.
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позовну заяву слід задовольнити частково.
		Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		За подання позову заступником керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області було сплачено 2 481,00 грн судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Боярської міської ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення виплачених коштів внаслідок вчинення адміністративно-корупційного правопорушення - задовольнити частково.
		Визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 09 жовтня 2020 року № 111-К «Про преміювання» в частині нарахування та виплати премії на користь ОСОБА_1 у розмірі 8 300,00 грн.
		Визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 08 жовтня 2020 року № 110-К «Про заохочувальні виплати педагогічним працівникам ліцею за результатами роботи у ІІІ кварталі 2020 року за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету» в частині нарахування та виплати премії на користь ОСОБА_2 у розмірі 42 000,00 грн.
		Визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 11 грудня 2020 року № 132-К «Про заохочувальні виплати педагогічним працівникам ліцею за результатами роботи у ІV кварталі 2020 року за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету» в частині нарахування та виплати премії на користь ОСОБА_2 у розмірі 20 161,00 грн.
		Визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 03 листопада 2020 року № 117-К «Про преміювання» в частині нарахування та виплати премії на користь ОСОБА_1 3 500,00 грн.
		Визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 03 грудня 2020 року № 123-К «Про преміювання» в частині нарахування та виплати премії на користь ОСОБА_1 у розмірі 6 300,00 грн.
		Визнати незаконним та скасувати наказ директора Боярського академічного ліцею «Гармонія» Києво-Святошинської районної ради Київської області від 22 грудня 2020 року № 135-К «Про преміювання» в частині нарахування та виплати премії на користь ОСОБА_1 у розмірі 18 800,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України суму грошових коштів незаконно виплаченої премії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, у загальному розмірі 99 061 (дев`яносто девять тисяч шістдесят одну) грн. 00 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                  І. О. Фінагеєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...