Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/7762/21 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 07.02.2024. Зареєстровано: 08.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2024.
Дата набрання законної сили: 06.02.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ОКРЕМА УХВАЛА 
		 
		06 лютого 2024 року  ЛуцькСправа № 140/7762/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 22 січня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік); стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у сумі 908,00 грн.
		18.01.2024 до суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла заява позивача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 у справі №140/7762/21, щодо перерахунку та виплати пенсії.
		Заява обґрунтована тим, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 у цій справі не виконане боржником у повному обсязі в частині нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, оскільки пенсійний орган відповідно до рішення від 10.04.2023 про перерахунок пенсії здійснив позивачу з 01.03.2023 перерахунок пенсії, з якого слідує, що нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснено із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року, а не станом на 01 січня року виплати пенсії, що не відповідає резолютивній частині рішення суду. Такі дії відповідача призвели до недоотримання позивачем розміру зазначеної доплати до пенсії, а тому просить визнати їх протиправними та постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону неналежного рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №140/7762/21 в частині здійснення перерахунку пенсії, яким обмежено нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеного статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796, враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законодавством станом на 01 січня 2021 року, а не станом на 01 січня календарного року виплати пенсії.
		Частиною п`ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
		Відтак, заяву розглянуто в порядку письмового провадження в десятиденний строк з дня її отримання суддею.
		Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2021, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 22 січня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік); стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у сумі 908,00 грн.
		Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.03.2023 ВП №71380158 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1330/2023, виданого 24.02.2023 Волинським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 22 січня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
		Як вбачається із рішення про перерахунок пенсії від 10.04.2023, на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії з 01.03.2023 та встановлено доплату по рішенню суду від прожиткового мінімуму в розмірі 4540 грн (2270*2).
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		За правилами частин першої - третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Згідно із частинами першою, другою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Суд також наголошує, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		При вирішенні поданої заяви суд враховує правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №240/4937/18, яка полягає у такому.
		Передбачена статтею 39 Закону №796-ХІІ доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі.
		Вирішуючи питання про зобов`язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
		У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Крім того, згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 №21-239а11, від 19.03.2013 №21-53а13, від 05.11.2013 №21-293а13, від 07.07.2014 №21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №620/2928/20.
		Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
		Згідно із частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
		За приписами частин першої, четвертої - сьомої статі 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Відтак, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
		Вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
		У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
		Отже, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення (вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №9901/226/19).
		Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №760/3142/17, від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а).
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Суд звертає увагу, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 у цій справі було видано виконавчий лист №1330/2023р. від 24.02.2023, який стягувачем був поданий для примусового виконання та перебуває на цей час на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2023 ВП №71380158.
		В резолютивній частині рішення суду від 03.09.2021 у цій справі зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 22 січня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
		Разом з тим, 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, та за змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
		Велика Палата Верховного Суду у пункті 58 постанови від 11 грудня 2019 року у зразковій справі №240/4946/18 вказала, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-ХІІ щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2020 року у справі №200/9195/19-а підтримала такий підхід до застосування положень Закону №1774-VIII, у пункті 88 постанови дійшла висновку, що унаслідок уведених Законом №1774-VIII змін була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій.
		Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав, на що звернута увага в ухвалах Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі №240/13159/22, від 11 січня 2023 року у справі №240/3309/22, від 21 березня 2023 року у справі №240/13467/22 та ін.
		На думку суду, вказаного правового підходу щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини необхідно дотримуватися і при визначенні конкретного розміру підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року).
		Отже, враховуючи приписи пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, ГУ ПФУ у Волинській області під час виконання рішення суду від 03.09.2021 у справі № 140/7762/21 в частині здійснення з 22 січня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік) слід обчислювати у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Тобто, такий розрахунок спірного підвищення до пенсії здійснюється із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року виплати пенсії, а тому така величина є змінною з врахуванням закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
		Однак, виконуючи рішення суду у даній справі, ГУ ПФУ у Волинській області під час перерахунку позивачу пенсії протиправно не здійснює нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік такої виплати, обмежуючи таке нарахування, та застосовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року.
		Як слідує із рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 10.04.2023 про перерахунок пенсії, позивачу, починаючи з 01.03.2023, здійснено перерахунок пенсії з урахуванням доплати до пенсії по рішенні цього суду відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (4540 грн), де розрахункова величина прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». 
		Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2 270 гривні.
		Отже, із вищенаведеного слідує, що відповідач під час перерахунку позивачу у 2023 році пенсії протиправно зменшив розмір підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обмеживши розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року.
		Слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2481 гривню, а статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2684 гривні.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про вжиття стягувачем усіх можливостей для примусового виконання рішення суду у цій справі та наявність у нього права на звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Підсумовуючи вище наведене та враховуючи, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 у даній справі в частині здійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії після набрання ним законної сили протиправно боржником не виконується у повному обсязі, чим порушено вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви у спосіб визнання протиправними дій боржника, вчинених на виконання рішення суду під час перерахунку пенсії на підставі рішення від 10.04.2023 щодо обмеження нарахування та виплати підвищення до пенсії, визначеного статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законодавством станом на 1 січня 2021 року, а не станом на 01 січня календарного року виплати пенсії.
		Крім того, у порядку частин першої, п`ятої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України відповідача (боржника) необхідно зобов`язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
		Керуючись статтями 14, 248, 249, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.
		Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №140/7762/21 після набрання ним законної сили щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії рішенням від 10.04.2023, яким обмежено нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеного статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законодавством станом на 1 січня 2021 року, а не станом на 01 січня календарного року виплати пенсії.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону  неналежного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №140/7762/21 після набрання ним законної сили в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 рішенням від 10.04.2023, яким обмежено нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеного статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законодавством станом на 1 січня 2021 року, а не станом на 01 січня календарного року виплати пенсії.
		Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою  тридцять календарних днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
		Копію ухвали направити стягувачу ОСОБА_1 , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а боржнику Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області  для виконання.
		 
		Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
		 
		 
		Суддя А.Я. Ксензюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...