Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/998/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2024. Зареєстровано: 08.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2024.
Дата набрання законної сили: 19.02.2024
Номер судового провадження: 3/462/578/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер судової справи 462/998/24
		Номер провадження 3/462/578/24
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 лютого 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
		 
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, працюючого проджект-менеджером, спеціалістом IT-технологій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, відомостей про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),
		 
		за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), -
		 
		встановив:
		 
		Опис обставини, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
		Протоколом про адміністративне порушення ЗхРУ № 283191 від 04.02.2024 року, встановлено, що 04.02.2024 року о 20 год. 40 хв. під час перевірки документів у пасажирів потягу № 715 «Київ-Львів-Перемишль» на території міжнародного пункту контролю «Львів» через державний кордон, який зареєстрований на території Львівського району (колишнього Залізничного району) м. Львова за адресою: м. Львів, вул. Двірцева, 1 у вагоні № 3 було виявлено громадянина України - ОСОБА_1 , який пред`явив на паспортний контроль закордонний паспорт громадянина Канади № НОМЕР_1 , виданий 31.10.2023 року на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час додаткового вивчення питання наявності законних підстав для перетинання державного кордону України та при перевірці за відомчими БД ДПСУ було встановлено наявність у даної особи українського громадянства, що підтверджується паспортом громадянина України для виїду за кордон, серії НОМЕР_2 , виданий 07.08.2019 року на ім`я ОСОБА_3 . 
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України, якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Так, своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян», ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» та здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів
		Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності,  ОСОБА_1 органом прикордонної служби кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
		Права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз`яснені при складанні протоколу.
		 
		Правова позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		У суд ОСОБА_1 не з`явився, однак у своєму письмовому зобов`язанні від 04.02.2024 року, які містяться у матеріалах справи, просить суд розглядати справу за його відсутності (а.с. 13).
		Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був обізнаний з фактом складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, з місцем, датою та часом розгляду справи.
		Враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглядати дану справу за відсутності особи щодо якої складено протокол.
		Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
		Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		 
		Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
		 
		Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
		Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
		Суд зазначає, що відповідальність за подвійне громадянство законодавством не передбачена, однак при цьому враховує п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство», відповідно до якої, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
		Таким чином, на ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України». 
		Відповідно до ст. 2 цього Закону документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну). Статтею 3 цього Закону передбачено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у ст. 2 цього Закону.
		 
		Оцінка та висновки суду щодо обставин справи.
		Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які містяться у:
		-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 283191 від 04.02.2024 року;
		-рапортах інспекторів прикордонної служби від 04.02.2024 року;
		-копії особової картки (інформація про особу) ОСОБА_1 ;
		-довідці за результатами перевірки підсистеми «Ризик»;
		-рішенні про відмову у перетинанні державного кордону України від 04.02.2024 року;
		-закордонному паспорті громадянина Канади № НОМЕР_1 , який виданий 31.10.2023 року на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою.
		Так, оцінюючи здобуті у справі та досліджені у суді докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання у процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
		Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані у порядку, встановленому законом.
		Обсяг досліджених судом доказів є достатнім для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
		 
		Накладення адміністративного стягнення.
		При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
		Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
		Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, так суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
		 
		Судові витрати.
		Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності доЗакону України «Про судовий збір».
		У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2024 року складає 605 грн. 60 коп.
		На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, ст. 204-1, 247, 276-285, 294 КУпАП, суд -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
		Призначити ОСОБА_1  адміністративнестягнення увиді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (тритисячі чотириста) грн. 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору.
		 
		Порядок сплати штрафу та оскарження постанови суду.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
		Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
		З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/admshtrtafsank та https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/rekv 
		Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		Суддя/підпис/                     
		Згідно з оригіналом.
		Суддя:                             Н. М. Галайко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...