Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/4321/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2024. Зареєстровано: 08.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2024.
Дата набрання законної сили: 26.02.2024
Результат оскарження 26.02.2024 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/947/1718/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023150020001015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/4321/24
		Провадження № 1-кс/947/1718/24
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.02.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання  ОСОБА_2 , за участю прокурора  ОСОБА_3 , підозрюваного  ОСОБА_4 , захисників підозрюваного  адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020001015 від 25.12.2023 року відносно: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татарбунари Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, провідного спеціаліста Овідіопольського відділу Головного Управління Державної міграційної служби в Одеській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з клопотання, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023150020001015 від 25.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.
		Досудовим розслідуванням в рамках вищевказаного кримінального провадження встановлено, що згідно з наказом начальника Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області від 18.10.2021 року № 514-к ОСОБА_4 було переведено на посаду провідного спеціаліста Овідіопольського відділу Головного Управління Державної міграційної служби в Одеській області, яка відноситься до шостого рангу державного службовця.
		Приблизно в середні грудня 2023 року до ОСОБА_8 звернулась його знайома ОСОБА_9 , яка мешкає в смт. Овідіополь Одеського району Одеської області, з проханням допомогти в оформленні підтвердження громадянства для її п`яти дітей, батьками, яких є громадяни іноземних держав.
		Надалі, 19.12.2023 року близько 14:00 години, ОСОБА_8 прибув до приміщення Овідіопольського відділу ГУ ДМС в Одеській області за адресою: вул. Берегова, 9, смт. Овідіополь, Одеський район, Одеська область, де його зустрів та прийняв для надання консультації провідний спеціаліст Овідіопольського відділу ГУ ДМС в Одеській області ОСОБА_4 .
		Так, під час спілкування ОСОБА_8 показав ОСОБА_4 , раніше отримані від ОСОБА_9 документи, та запитав процедуру оформлення підтвердження громадянства України для її п`яти дітей, батьками, яких є громадяни іноземних держав.
		Вивчивши надані ОСОБА_8 документи, ОСОБА_4 повідомив про можливість підтвердження громадянства для дітей ОСОБА_9 , однак вказане питання неможливо вирішити у загальному порядку в найближчий строк, акцентувавши увагу на велике навантаження по документообігу та кількістю бажаючих людей отримати аналогічні документи, враховуючи зазначене процедура з отримання довідок про підтвердження громадянства України, на теперішній час, досить довготривала.
		Крім цього, ОСОБА_4 наголосив на тому, що безкоштовно, без надання певної суми грошових коштів, отримати довідки про підтвердження громадянства України неможливо та зазначив, що ОСОБА_8 повинен буде надати грошові кошти у розмірі по 300 доларів США за одне підтвердження громадянства України, тобто загальна сума може дорівнювати 1500 доларів США. Однак ОСОБА_4 зазначив, що дану суму може бути змінено 
		і остаточна сума, яку ОСОБА_8 повинен надати, буде відома у ході оформлення безпосередніх документів, після їх подачі та обговорення.
		Надалі, 19.01.2024 року ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 приблизно 
		о 16:00 прибув до будівлі Овідіопольського відділу ГУ ДМС в Одеській області та пройшов до службового кабінету ОСОБА_4 , де останній переглянув надані ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 документи, та повідомив про необхідність пройти до його керівниці ОСОБА_10 .
		Так, на виконання вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 пройшли до кабінету ОСОБА_10 , де остання передивилась документи та повідомила про необхідність долучення до кожного пакету документів витягів з реєстру РАЦС, завірених перекладів копій паспорту батька та фотографій кожної дитини у форматі 45х35 та оновленого витягу з інформацією про місце реєстрації матері  ОСОБА_9 .
		Також, ОСОБА_10 повідомила, що період оформлення поданих заяв достатньо тривалий та наголосила про закінчення робочого дня, одночасно повідомивши про необхідність прибуття з виправленими документами 24.01.2024 року приблизно о 10:00.
		Після вказаного, ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_9 пройшли до кабінету ОСОБА_4 , та повідомили про нові вказівки його керівника ОСОБА_10 . Почувши вищевикладене, ОСОБА_4 повідомив про необхідність доопрацювання вказаних недоліків, прибуття 24.01.2024 з виправленими документами та після опрацювання документів ОСОБА_10 , тільки почнеться процедура оформлення та він повезе документи до ГУ ДМС в Одеській області у м. Одесі для погодження.
		Надалі, 19.01.2024 року ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 вийшли із кабінету та пішли до автомобіля останнього, при цьому в ході розмови, ОСОБА_4 повідомив, що в середньому термін оформлення таких документів, зазвичай складає до трьох місяців, однак бажаного результату можна не досягнути та отримати відмову.
		Крім того, ОСОБА_4 наголосив на тому, що вказане питання він може прогарантувати та пришвидшити, уникаючи при цьому штучно створені перешкоди, при цьому забезпечення позитивного розгляду однієї заяви коштуватиме 500 доларів США, з яких 300 доларів США отримують керівники у м. Одесі, 100 доларів США отримує сама ОСОБА_10 та 100 доларів США отримує він особисто.
		В подальшому, 24.01.2024 року о 12:00 на виконання вказівок ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_9 , після отримання витягу з реєстру з інформацією про адресу реєстрації проживання останньої, разом прибули до приміщення Овідіопольського відділу ГУ ДМС в Одеській області до кабінету ОСОБА_4 .
		У ході зустрічі та після короткої розмови із ОСОБА_4 , останній направив ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_9 , до ОСОБА_10 , яка в свою чергу під час зустрічі наголосила про необхідність сплати адміністративного збору. Після сплати збору ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_9 повернулись до кабінету ОСОБА_4 , після чого останній направився до ОСОБА_10 .
		Через декілька хвилин, ОСОБА_4 повернувшись від ОСОБА_10 , надав бланки заяв ОСОБА_9 та повідомив про необхідність проставлення підпису на кожному з них, зазначивши при цьому, що заповнить у подальшому їх самостійно. Одночасно з цим, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_8 , виправлені документи.
		Надалі, 24.01.2024 року у вечірній час, більш точний час органу досудового розслідування не відомо, ОСОБА_4 зателефонувавши ОСОБА_8 повідомив про необхідність надання витягів з реєстрів органів РАЦС стосовно ОСОБА_9 та її чоловіка  батька дітей.
		Наступного дня, тобто 25.01.2024 року ОСОБА_8 отримавши в органах РАЦС відповідний витяг, у телефонному режимі повідомив ОСОБА_4 та на виконання вказівок останнього, відправив йому на телефон скан-копію вказаного витягу. Одночасно з цим, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 очікувати на його телефонний дзвінок із вказівками на подальші дії.
		Згодом, 26.01.2024 року о 11:00 ОСОБА_4 зателефонувавши ОСОБА_8 повідомив, що у нього є нетелефонна розмова стосовно ситуації з оформленням документів та останньому необхідно прибути до нього.
		Цього ж дня, ОСОБА_8 , на виконання вказівок ОСОБА_4 , прибув 
		о 14:00 до ОСОБА_4 , з яким зустрілися на подвір`ї біля Овідіопольського відділу ГУ ДМС в Одеській області.
		У ході зустрічі, ОСОБА_4 наголосив ОСОБА_8 , про проблеми 
		з паспортом ОСОБА_9 та вказав про можливість вирішення вказаних проблем, після чого останні пройшли до службового кабінету ОСОБА_4 .
		Перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_4 , останній діставши аркуш паперу та зробивши власноруч на ньому записи, повідомив ОСОБА_8 обґрунтування збільшення розміру раніше озвученої суми неправомірної вигоди.
		Так, ОСОБА_4 вказав що вартість однієї заяви на одну дитину складає вже 600 доларів США, та ОСОБА_8 необхідно буде передати 3000 доларів США за п`ять оформлених підтверджень громадянства, та у разі надання вказаної суми всі документи оформлять швидко та без затримок.
		Під кінець зустрічі, ОСОБА_4 , керуючись злочинним умислом направленим на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання 200 доларів США для запуску оформлення документів. Однак, у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_8 вказаних коштів при собі, ОСОБА_4 погодився на їх отримання шляхом перерахунку на власний картковий рахунок, по відповідному курсу до гривні.
		Після чого, ОСОБА_4 відкривши додаток у своєму мобільному телефоні, продиктував ОСОБА_8 номер банківської картки « НОМЕР_1 ».
		Наступного дня, тобто 27.01.2024 року о 13:30, на виконання попередніх домовленостей, ОСОБА_8 прибув до відділення банку АТ «ПУМБ» по проспекту Українських Героїв у м. Одесі, де поповнив належний йому картковий рахунок через банківський термінал на суму 8000 гривень.
		У подальшому, ОСОБА_8 зайшовши у додаток банку АТ «Пумб» на своєму мобільному телефоні, зі своєї картки за номером « НОМЕР_2 » здійснив переказ неправомірної вигоди у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень на банківську картку за номером « НОМЕР_1 », яку вказав ОСОБА_4 , за нестворення штучних перепон останнім при оформленні та видачі довідок про підтвердження громадянства України.
		Після цього, ОСОБА_8 зателефонувавши ОСОБА_4 , отримав від останнього підтвердження про отримання переказу у розмірі 8000 (восьми тисяч) гривень.
		Надалі, 29.01.2024 року близько 12:00 у ході телефонної розмови між 
		 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , останній повідомив про необхідність прибуття 30.01.2024 року о 12:00 до Овідіопольського відділу ГУ ДМС в Одеській області для подальшого оформлення документів.
		Згодом, 30.01.2024 року о 11:45, ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 , на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_4 , прибули до Овідіопольського відділу ГУ ДМС в Одеській області за адресою: вул. Берегова, 9, смт. Овідіополь, Одеська область.
		Зустрівшись із ОСОБА_4 , у його службовому кабінеті, останній надав ОСОБА_9 , 4 заяви про видачу довідок на підтвердження громадянства України її дітей та повідомив про необхідність їх власноручного заповнення.
		Після заповнення вказаних заяв, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , направились до службового кабінету ОСОБА_10 . Під час перевірки заповнених заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_8 покинули вказаний кабінет, а ОСОБА_9 залишилась у ньому із ОСОБА_10 .
		Перебуваючи біля будівлі Овідіопольського відділу ГУ ДМС в Одеській області, на подвір`ї, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_8 , що по закінченню оформлення та підписання усіх документів, він особисто забере документи та відвезе їх до ГУ ДМС в Одеській області у м. Одесу на погодження.
		Надалі, ОСОБА_8 , після передачі всіх необхідних заяв та документів ОСОБА_10 , направився до службового кабінету ОСОБА_4 та повідомив останньому про виконання всіх дій по оформленню документів, які від нього вимагались.
		Надалі, 30.01.2024 року о 12:30, ОСОБА_8 , перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_4 , та у ході спілкування з останнім, уточнив кінцевий розмір неправомірної вигоди, з урахуванням раніше наданих 8000 грн, який мав скласти 2800 (дві тисячі вісімсот) доларів США.
		У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання раніше обумовлених із ОСОБА_8 , підтвердив кінцевий розмір раніше озвученої суми неправомірної вигоди, та продовжуючи злочинний умисел отримав від ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) доларів США (станом на 30.01.2024 року відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 106 081 грн. 36 коп.) за не створення штучних перепон при оформленні та видачі довідок про підтвердження громадянства України. При цьому, ОСОБА_4 продовжуючи злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, взяв вказані грошові кошти у руки, перерахував та поклав їх у паперовий конверт для дисків. Після чого, ОСОБА_4 затримано, безпосередньо на місці злочину, співробітниками правоохоронних органів.
		Таким чином, загальна сума отриманої ОСОБА_4 неправомірної вигоди склала 114 081 (сто чотирнадцять тисяч вісімдесят одна) гривень 36 (тридцять шість) копійок.
		У подальшому, 31.01.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи, на думку сторони обвинувачення не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрюваного  ОСОБА_4 обов`язків, а тому слідчий за погодженням з прокурором звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 331 розмір прожиткового мінімуму для працездатний осіб, що складає 1002268 один мільйон дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень.
		В судовомузасіданні - 
		Прокурор ОСОБА_3  клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Долучив до клопотання протокол огляду і вручення грошових коштів від 30.01.2024 року.
		Захисник підозрюваного ОСОБА_6  проти задоволення клопотання заперечував, просив врахувати характеризуючи документи на його підзахисного та матеріальний стан останнього. Просив у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатний осіб. Врахувати, що у ОСОБА_4 на утримані перебувають батьки пенсійного віку, син якому виповнилося 18 років, та декларацію про його доходи. 
		Захисник підозрюваного ОСОБА_5 просив врахувати, що кваліфікація дій його підзахисного є підозрілою, так як в його обов`язки не входило виконання дій, які йому інкримінуються. Заставу про яку просить сторона обвинувачення є необґрунтованою та непомірною для ОСОБА_4 та членів його родини. З огляду на майновий стан його підзахисного та характеризуючи дані просив визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатний осіб.
		Підозрюваний  ОСОБА_4 зазначив, що з пред`явленою йому підозрою не погоджується та щодо обрання запобіжного заходу підтримав думку своїх захисників.
		Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
		Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовуєКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Як вбачається з матеріалів клопотання, 31.01.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину підтверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.12.2023 року; протоколом обшуку від 30.01.2024 року у приміщенні робочого кабінету без номеру адвоката ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 (за місцем затримання ОСОБА_4 ); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 30.01.2024 року; протоколом освідування особи ОСОБА_4 від 30.01.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.01.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.01.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 30.01.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 30.01.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.01.2024 року; матеріалами відповіді на запит від 30.01.2024 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 31.01.2024 року; іншими зібраними матеріалами під час досудового розслідування кримінального провадження.
		На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
		Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
		Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
		При цьому,КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.
		Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
		Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
		У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
		Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого злочину у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також те, що підозрюваний з пред`явленою йому підозрою категорично не погоджується, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
		Також, слідчий суддя погоджується із тим, що наразі в рамках кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, так, останній може знищити, сховати або спотворити документи, які надходили від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Овідіопольського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області, для одержання останньою довідок про підтвердження громадянства України та які опрацьовувались ОСОБА_4 під час безпосереднього виконанням ним своїх службових обов`язків. Крім того, як зазначає сторона обвинувачення, підозрюваний ОСОБА_4 використовував мобільні додатки, а тому останній може вжити заходи щодо видалення листування, перейменування контактів телефонної книги, тощо.
		Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4ст. 95 КПК України.
		Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 
		Разом з тим, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в ході розгляду клопотання, оскільки прокурором не обґрунтовано яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню. 
		Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.
		З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в умовах воєнного стану, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
		При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не буде безальтернативним для підозрюваного ОСОБА_4 .
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний ОСОБА_4 ) складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн. до 242 240 грн.). 
		Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст.177,178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Сторона обвинувачення просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 331 розмір прожиткового мінімуму для працездатний осіб, що складає 1002268 один мільйон дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень посилаючись на розмір неправомірної вигоди та дохід підозрюваного ОСОБА_4 за період з січня 2023 року по січень 2024 року у розмірі 310 тисяч гривень.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Таким чином, слід констатувати, що процесуальним законом визначено, що до особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину може бути застосовано розмір застави виключно в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у виді застави та призначення її розміру цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».
		   Проте,слідчий суддя, вважає,що стороноюобвинувачення недоведено обставинякі вказуютьна необхідністьвизначення заставиу розміріякий перевищує,розмір встановленийКПК Україниза правопорушенняпередбачене ст.368КК України.  Матеріаликримінального провадженняне містятьвідомостей проперебування увласності ОСОБА_4  будь-якогомайна,банківських рахунків,або наявністьу останньогозначних статків,при наявностіяких,зазначений прокуроромрозмір застави бувби помірним.          Враховуючи обставинизлочину,майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що він одружений, має на утриманні батьків пенсіонерів та дохід останнього за період з січня 2023 року по січень 2024 року у розмірі 310 тисяч гривень, слідчий суддя приходе довисновку,що відноснопідозрюваного ОСОБА_4 доцільним буде визначити заставу у максимальному розмірі передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, сума якої, на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного п.2ч.5ст.182КПК України у випадку її внесення під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків. 
		Таким чином, надавши правову оцінку всім доводам, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.
		Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194-196, 376 КПК України, слідчий суддя, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020001015 від 25.12.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4  задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 29.03.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
		Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
		Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача  ДКСУ м. Київ, МФО  820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області. 
		У разі внесення застави, покласти на підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 29.03.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 
		- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
		- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого/прокурора;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування із свідками в рамках кримінального провадження ( ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ).
		-здатиназберігання довідповіднихорганівдержавної владисвійпаспорт(паспорти)длявиїздуза кордон,іншідокументи,щодаютьправо навиїздзУкраїни ів`їздвУкраїну. 
		Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		 
		 
		   
		 
		   Слідчий суддя                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...