Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/1248/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2024. Зареєстровано: 08.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2024.

Номер судового провадження: 2/523/2056/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 523/1248/22
		Провадження №2/523/2056/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"17" липня 2023 р.         м.Одеса
		 
		Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  Дяченко В.Г.,
		за участю секретаря судового засідання  Мішаглі Л.В.,
		розглянувши увідкритомусудовомузасіданні,впорядкузагального позовногопровадження,цивільну справузапозовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		Представник позивача звернувся до суду з вимогами про визнання недостовірною і такою, що порушує право на честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, яка містить фактичні твердження, поширену ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці в соціальній мережі РасеЬоок за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 публікацію «ВСЕУКРАИНСКИЙ ПОЗОР» 17 грудня 2021 року в 20:18 (https://www.facebook.eom/korol.kristina.5/posts/383279726878156) наступного змісту: «Как удалосьустановить , вооруженные люди в балаклавах в камуфляжной одежде представляют охранную фирму "КУПОЛ", а теперь еще интереснее , из информации с открытых источников, нам стало известно , что данная фирма принадлежит ОСОБА_3 - бывшему начальнику Морской администрации, более того з информации с открытых источников, нам стало известно , что скандальный клубный Европейский тренажерный центр (ЕТЦ) принадлежать тому же ОСОБА_4 . Более того, эти две "шараги" находятся по одному и тому же адресу. Вопрос - кто вызвал в МРС охранную фирму или кто неофициально управляет инспекцией ?».
		Також просить зобов`язати ОСОБА_2 протягом трьох днів з моменту набрання рішення суду законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену на своїй персональній сторінці в соціальній мережі Fасеboок за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 публікацію «ВСЕУКРАИНСКИЙ ПОЗОР» ІНФОРМАЦІЯ_2 в 20:18 (https://www.facebook.eom/korol.kristina.5/posts/383279726878156) наступного змісту: «Как удалось установить, вооруженные люди в балаклавах в камуфляжной одежде представляют охранную фирму "КУПОЛ", а теперь еще интереснее , из информации с открытых источников, нам стало известно , что данная фирма принадлежит ОСОБА_3 - бывшему начальнику Морской администрации, более того з информации с открытых источников, нам стало известно , что скандальный клубный Европейский тренажерный центр (ЕТЦ) принадлежать тому же ОСОБА_4 . Более того , эти две "шараги" находятся по одному и тому же адресу. Вопрос - кто вызвал в MPC охранную Фирму или кто неофициально управляет инспекцией ?».
		   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000,00 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		   Позов мотивується тим, що 17.12.2021 року в 20.18 год. відповідач розповсюдив недостовірну інформацію про позивача на своїй персональній сторінці в соціальній мережі Facebook 18 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
		   10.01.2022 року позивач дізнався про те.
		   Позивач зазначає, що не має жодного відношення до ТОВ «Європейський морський тренажерний центр» та ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДИНГ КУПОЛ СЕКЮРІТІ ГРУП».
		   Відповідач навмисно намагається створити негативний імідж позивача та поширює недостовірну інформацію про позивача.
		   Відповідач відзиву не надала, після закриття підготовчого засідання ухвалою суду від 01.02.2023 року, представник відповідача 24.05.2023 року надав суду письмові пояснення по справі. 
		    ОСОБА_2 зазначає, що не є належним відповідачем, так як є автор зазначеної інформації та власник веб-сайта,і їх особи позивач повинен встановити та вказати в позовній заяві. Спірна інтернет-стаття була скопійована відповідачем з телеграм-каналу «Ukrainian Seafarers Union», власник якого створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Дійсно, 17.12.2021 року о 20.18 год. на особистій сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Фейсбук відповідачкою було републіковано матеріал взятий з телеграм-каналу «Ukrainian Seafarers Union», який був опублікований також 17.12.2021 року проте о 17.12 год.
		В судове засідання 17.07.2023 року відповідач та представник не з`явились, заяв та клопотань не надали.
		Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що 17.12.2021 року о 20.18 год. на особистій сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Фейсбук відповідачкою було опубліковано матеріал: «Как удалось установить, вооруженные люди в балаклавах в камуфляжной одежде представляют охранную фирму "КУПОЛ", а теперь еще интереснее, из информации с открытых источников, нам стало известно, что данная фирма принадлежит ОСОБА_3 - бывшему начальнику Морской администрации, более того з информации с открытых источников, нам стало известно, что скандальный клубный Европейский тренажерный центр (ЕТЦ) принадлежать тому же ОСОБА_4 . Более того, эти две "шараги" находятся по одному и тому же адресу. Вопрос - кто вызвал в МРС охранную фирму или кто неофициально управляет инспекцией ?». 
		В поясненнях відповідач не заперечує, що мова в матеріалі йде саме про позивача.
		Відповідачкою було републіковано матеріал взятий з телеграм-каналу «Ukrainian Seafarers Union», який був опублікований 17.12.2021 року о 17.12 год.
		Відповідно до п.9 Постанови ПленумуВерхового СудуУкраїни №1від 27.02.2009р.«Про судовупрактикуусправах прозахистгідностіта честі фізичної особи, а також ділової репутації» відповідачами усправі прозахист гідності, честічиділової репутаціїєфізичнаабоюридична особа,яка пошириланедостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
		Відповідно до ч. 1ст. 200 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
		Уст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
		Як визначеностаттею 5 Закону України «Про інформацію», кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Частиною 1 статті 7 України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом.
		Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		Статтею 34 Конституції Україникожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Разом з тим,ст. 32 Конституції Українивстановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
		Згідно зіст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно ч. 2ст. 302 ЦК Українифізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності».
		Такий обов`язок перевіряти перед поширенням інформації, стосується всіх осіб, зокрема журналістів, і будь-яких способів поширення інформації, у тому числі через мережу Інтернет.
		Не перевіряти, та не нести відповідальності за поширення недостовірної інформації, можна лише в разі поширення інформації, отриманої з офіційних джерел.
		Відповідно ч. 2ст. 302 ЦК Українифізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
		Отже, інформація, що була повідомлена посадовою особою органу державної влади, органу місцевого самоврядування в межах її повноважень і через офіційні джерела (зокрема, офіційні сторінки таких органів у мережі Інтернет), вважається достовірною, і особа не має відповідати за наслідки поширення такої інформації.
		В усіх інших випадках саме на особу, що поширює інформацію, покладається відповідальність за її розповсюдження та обов`язок перевіряти її достовірність. Це стосується навіть тих випадків, коли особа поширює вже створену кимось іншим інформацію, зокрема перепощує таку інформацію на власному ресурсі в мережі Інтернет.
		Згідно ч. 5 п. 15Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заяв листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є її вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
		Відповідно до ч. 4ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Вищезазначені норми встановлюють обов`язок спростування недостовірної інформації, що розповсюджена відповідачем.
		Згідно з ст.47 Закону України "Про інформацію"відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчинені таких порушень, як надання інформації, що не відповідає дійсності, поширенні відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.
		У пункті 24постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни від27.02.2009№1«Просудовупрактику усправахпрозахист гідностітачесті фізичноїособи,а такожділової репутації фізичної та юридичної особи»зазначено, що якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
		Спростування недостовірної інформації згідно з частиною сьомоюстатті 277 ЦК Україниздійснюється у такий спосіб, у який вона була поширена.
		Європейський суд з прав людини дотримується такого ж розуміння щодо осіб, відповідальних за поширення інформації в Інтернеті. Так, зокрема, в рішенні у справі Delfi AS проти Естонії (Delfi AS v. Estonia) (заява № 64569/09) від 10.10.2013 зазначено:
		«110. Суд передусім зазначає, що можливості, які Інтернет надає користувачам для самовираження через створюваний ними контент, служать унікальною платформою для реалізації ними права на свободу самовираження. Цей факт є незаперечним і Суд визнав його у своїх попередніх рішеннях (див. рішення у справах «AhmetYэldэrэm проти Туреччини», № 3111/10, § 48, ECHR 2012, та «TimesNewspapersLtd (№№ 1 і 2) проти Сполученого Королівства», №№ 3002/03 і 23676/03, § 27, ECHR 2009). Однак поряд з цими перевагами існують також і певні ризики. Дифамаційні та інші висловлювання явно протиправного характеру, включно з ворожими висловлюваннями, і такі, що підбурюють до насильства, можуть як ніколи раніше поширюватися у світовому масштабі за лічені секунди, а інколи залишаються стійко присутніми в мережі Інтернет. Ці дві суперечливі реалії є центральним аспектом цієї справи. З огляду на необхідність захисту цінностей, які лежать в основі Конвенції, та однакової поваги до прав, гарантованих статтею 10 і 8 Конвенції, слід забезпечувати баланс, який зберігає суть обох прав. Отже, хоча Суд визнає можливість отримання завдяки Інтернету важливих переваг для реалізації права на свободу вираження поглядів, він бере до уваги й те, що притягнення до відповідальності за дифамаційні та інші протиправні висловлювання має, у принципі, й далі залишатися ефективним засобом юридичного захисту в разі порушення особистих прав».
		Отже, законодавство звільняє від відповідальності лише за поширення офіційної інформації з офіційного джерела (відповіді на інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації відповідно до вимогЗакону України "Про інформацію", а також інформації, яка поширювалася державним органом за його ініціативою - через офіційні виступи посадових осіб ).
		Судом встановлено, що інформаційне джерело, на які посилається ОСОБА_2 , як на джерело інформації, не є офіційним та відповідно до цього, при розповсюдженні інформації відповідачка зобов`язана була перевірити її достовірність та уникнути можливість принизити честь, гідність та ділову репутацію особи, якої ця інформація стосується».
		Суд, встановив,що публікація, яка була розмішена відповідачкою 17.12.2021 року о 20.18 год. на особистій сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Фейсбук //www.facebook.com/korol.kristina.5на сайті https://www.facebook.com/, мала негативну інформацію, яка зачіпляє честь, гідність та ділову репутацію позивача.
		Відповідно до частини четвертоїстатті 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Конституція Українивизнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (стаття 3, 28). Відповідно достатті 34 Конституції Україникожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони порядку з метою запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		За правилами частини першоїстатті 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Частиною першоюстатті 201 ЦК Українипередбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно достатті 297 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно зістаттею 299 ЦК Українифізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Аналогічний правовий висновок зазначено в постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 523/9870/18-ц (провадження № 61-20095св19).
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина першастатті 277 ЦК України).
		Суд, аналізуючи зміст вищевказаної публікації, приходить до висновку, що опублікована інформація не є оціночним судженням, думкою, переконанням, а містить конкретне твердження щодо вчинення позивачем дій, які по свої суті, пов`язані з неналежним виконанням службових обов`язків, корупційними діями, хабарництвом.
		Суд погоджується з позивачем, що інформація, яка розповсюджена відповідачкою відносно позивача, формує негативну громадську думку, руйнує позитивний імідж та репутацію позивача, а відтак є такою, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.
		Враховуючи вищевикладене, відповідачка поширила недостовірну інформацію на невизначене коло осіб про позивача, яка складає негативне враження у суспільства про позивача як про людину, громадянина, його професійні якості, позбавляючи про цьому суспільство самостійно надавати оцінку та складати враження стосовно дій у поведінці позивача.
		Позивач також посилається на те, що розповсюдження недостовірної інформації принизили його честь, гідність, ділову репутацію, що, у свою чергу, спричинило йому моральну шкоду.
		Позивач, прочитавши про себе відверту недостовірну інформацію сильно перенервував, усвідомлюючи, що велика кількість людей ознайомиться з цією інформацією також.
		Згідно з пунктом 9Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни від31березня1995року№4«Просудову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Згідно з положеннямистатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода полягає також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з знищенням чи пошкодженням її майна; приниження честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до ч.3ст.23ЦКУкраїни моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Ст.23,1167 ЦК Українивизначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Відповідно до п. 27 Постанови ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року 1 способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями фізичній особі.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує те, що поширена інформація має негативний характер, оскільки принижує честь, гідність позивача в громадській думці з точки зору додержання моралі, загальновизнаних правил співжиття, ганьбить його, оскільки спонукає до негативного ставлення до нього, як до людини, яка вчинила негативні дії, а тому оцінює її розмір в 5000,00 гривень.
		Керуючись ст. ст. 5, 6, 258-262, 268, 354 ЦПК України, суд,- 
		УХВАЛИВ:
		Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди- задовольнити частково .
		Визнати недостовірною і такою, що порушує право на честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) інформацію, яка містить фактичні твердження, поширену ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на своїй персональній сторінці в соціальній мережі РасеЬоок за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 публікацію «ВСЕУКРАИНСКИЙ ПОЗОР» 17 грудня 2021 року в 20:18 (https://www.facebook.eom/korol.kristina.5/posts/383279726878156) наступного змісту: «Как удалось установить, вооруженные люди в балаклавах в камуфляжной одежде представляют охранную фирму "КУПОЛ", а теперь еще интереснее, из информации с открытых источников, нам стало известно, что данная фирма принадлежит ОСОБА_3 - бывшему начальнику Морской администрации, более того з информации с открытых источников, нам стало известно, что скандальный клубный Европейский тренажерный центр (ЕТЦ) принадлежать тому же ОСОБА_4 . Более того, эти две "шараги" находятся по одному и тому же адресу. Вопрос - кто вызвал в МРС охранную фирму или кто неофициально управляет инспекцией ?».
		Зобов`язати ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) протягом трьох днів з моменту набрання рішення суду законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену на своїй персональній сторінці в соціальній мережі Fасеboок за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 публікацію «ВСЕУКРАИНСКИЙ ПОЗОР» 17 грудня 2021 року в 20:18 (https://www.facebook.eom/korol.kristina.5/posts/383279726878156) наступного змісту: «Как удалось установить, вооруженные люди в балаклавах в камуфляжной одежде представляют охранную фирму "КУПОЛ", а теперь еще интереснее, из информации с открытых источников, нам стало известно, что данная фирма принадлежит ОСОБА_3 - бывшему начальнику Морской администрации, более того з информации с открытых источников, нам стало известно, что скандальный клубный Европейский тренажерный центр (ЕТЦ) принадлежать тому же ОСОБА_4 . Более того, эти две "шараги" находятся по одному и тому же адресу. Вопрос - кто вызвал в MPC охранную Фирму или кто неофициально управляет инспекцией ?».
		   Стягнути з ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 5000,00 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		   В іншій частині вимог відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи,якомуповнерішення судунебуловручено у день його проголошення абоскладення,маєправона поновлення пропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення виготовлено 27.07.2023 року.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...