Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/3047/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2024.
Дата набрання законної сили: 07.02.2024
Номер судового провадження: 61-16187ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		07 лютого 2024 року
		м. Київ
		справа № 707/3047/22
		провадження № 61-16187 св 23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., 
		Лідовця Р. А.,
		учасники справи:
		позивач - перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації,
		відповідачі: Будищенська сільська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		треті особи: державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Черкаське лісове господарство», Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 травня 2023 року у складі 
		судді Бароніна Д. Б. та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.            Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2022 року перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом до Будищенської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Черкаське лісове господарство» (далі - ДСГП «Ліси України»), Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства,про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконними і скасування рішень сільської ради, скасування державної реєстрації речового права комунальної власності на землі лісогосподарського призначення, визнання договорів оренди недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки лісового фонду.
		Позовна заява мотивована тим, що рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаської області від 18 листопада 2011 року № 13-7 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,8368 га, розташованої по 
		АДРЕСА_1 , під розміщення пляжу та існуючої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зв`язку із набуттям ним права власності на будівлі та споруди.
		Рішенням Свидівоцької сільської ради № 37-23 від 14 березня 2014 року «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_1 під розміщення існуючої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 1,558 га, в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області у межах населеного пункту АДРЕСА_1 та надано її в довгострокову оренду ОСОБА_1 строком на 49 років, у тому числі земельні ділянки: площею 0,1834 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0270, площею 0,1107 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0268, площею 0,6496 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0273, площею 0,1162 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0269, площею 0,1932 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0271, площею 0,3049 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0272, які віднесено до категорії земель лісогосподарського призначення.
		13 травня 2014 року за Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області було зареєстровано право власності на вищевказані земельні ділянки. У цей самий день між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 13 травня 2014 року щодо оренди земельної ділянки, площею 0,1107 га, строком на 49 років.
		25 та 28 вересня 2015 року між ОСОБА_1 , як продавцем, 
		та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як покупцями, а також 02 грудня 2015 року між ОСОБА_1 , як дарувальником та ОСОБА_2 , як обдарованою, були укладені договори купівлі-продажу та договір дарування дачних будинків, розташованих по 
		АДРЕСА_1 , що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 7124986000:03:001:0272, 7124986000:03:001:0271, 7124986000:03:001:0269, 7124986000:03:001:0268, 7124986000:03:001:0273, 7124986000:03:001:0270.
		Відповідно до рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області «Про передачу громадянам земельних ділянок в довгострокову оренду під розміщення існуючих баз відпочинку» від 11 грудня 2015 року № 3-13 передано ОСОБА_2 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку, земельні ділянки, площею 0,1162 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0269, площею 0,1107 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0268, за рахунок земельної ділянки ОСОБА_1 . Вказаним рішенням сільської ради ці земельні ділянки віднесено до категорії земель лісогосподарського призначення. На підставі зазначеного рішення між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_2 укладено договори оренди землі від 21 грудня 2015 року щодо оренди строком на 49 років земельних ділянок, площею 0,1107 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0268, площею 0,1162 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0269. 28 грудня 2015 року державним реєстратором Черкаського районного управління юстиції Мацепою О. С. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права оренди на вищевказані земельні ділянки. 
		Відповідно до рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області «Про передачу громадянам земельних ділянок в довгострокову оренду під розміщення існуючих баз відпочинку» від 08 жовтня 2015 року № 56-10 передано ОСОБА_3 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку земельну ділянку, площею 0,6496 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0273; передано ОСОБА_4 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку земельну ділянку, площею 0,1834 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0270; передано ОСОБА_5 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку земельну ділянку, площею 0,1932 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0271; передано ОСОБА_6 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку земельну ділянку, площею 0,3049 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0272. Згідно з вищевказаним рішенням сільської ради ці земельні ділянки віднесено до категорії земель лісогосподарського призначення.
		На підставі рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 08 жовтня 2015 року № 56-10 укладено 02 листопада 2015 року договори оренди землі між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо вищевказаних земельних ділянок строком на 49 років.
		Прокурор вказував про те, що рішення Свидівоцької сільської ради від 14 квітня 2014 року № 37-23 «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_1 під розміщення існуючої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », рішення Свидівоцької сільської ради від 08 жовтня 2015 № 56-10 «Про передачу громадянам земельних ділянок в довгострокову оренду під розміщення існуючих баз відпочинку», рішення Свидівоцької сільської ради від 11 грудня 
		2015 року № 3-13 «Про передачу громадянам земельних ділянок в довгострокову оренду під розміщення існуючих баз відпочинку» є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають положенням земельного і лісового законодавства, тому що рішення про вилучення і передачу спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення до комунальної власності згідно з положеннями статей 122, 149 ЗК України Кабінетом Міністрів України не приймалося, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства відповідно до частини третьої статті 186-1 ЗК України проєкт землеустрою щодо їх відведення не погоджувало, відсутня згода на вилучення земель лісогосподарського призначення у їх користувача державного підприємства «Черкаське лісове господарство» (далі - ДП «Черкаське лісове господарство»).
		Спірні земельні ділянки розташовані у межах кварталу 5, виділів 1, 
		2 Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» на момент прийняття Свидівоцькою сільською радою оспорюваних рішень перебували у постійному користуванні ДП «Черкаське лісове господарство» та відносилися до категорії земель державного лісового фонду (лісогосподарського призначення), 
		а саме до категорії захисних лісів лісопаркова частина лісів зелених зон, та після їх реєстрації як земель комунальної власності і подальшого надання у користування своє цільове призначення не змінили.
		Прокурор зазначав, що надання в оренду спірних земельних ділянок у розмірах, що значно перевищують площі належного відповідачам нерухомого майна та за відсутності належним чином оформленого права власності, чи права користування земельними ділянками попереднього власника бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », свідчить про їх надання відповідачам в оренду без проведення аукціону, тобто з порушенням положень статей 120, 124,134, 135 ЗК України.
		Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Свидівоцька сільська рада Черкаського району Черкаської області перебуває у стані припинення. Відповідно до рішення Будищенської сільської ради від 16 листопада 2020 року № 1-6/VIII «Про початок реорганізації Свидівоцької сільської ради шляхом приєднання до Будищенської сільської ради» Будищенська сільська рада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Свидівоцької сільської ради. 
		З врахуванням викладеного перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації просив суд усунути перешкоди Черкаській обласній військовій адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом: 
		 - скасування державної реєстрації права комунальної власності за Будищенською сільською радою, яка є правонаступником Свидівоцької сільської ради, на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7124986000:03:001:0270, площею 0,1834 га, 7124986000:03:001:0268, площею 0,1107 га, 7124986000:03:001:0273, площею 0,6496 га, 7124986000:03:001:0269, площею 0,1162 га, 7124986000:03:001:0271, площею 0,1932 га, 7124986000:03:001:0272, площею 
		0,3049 га, які розташовані в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту с. Будище;
		 - визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради 
		від 14 березня 2014 року № 37-23 «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_1 під розміщення існуючої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
		 - визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради 
		від 11 грудня 2015 року № 3-13 «Про передачу громадянам земельних ділянок в довгострокову оренду під розміщення існуючих баз відпочинку» у частині передачі ОСОБА_2 в довгострокову оренду земельних ділянок, кадастрові номера 7124986000:03:001:0269, 7124986000:03:001:0268;
		 - визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради 
		від 08 жовтня 2015 року № 56-10 «Про передачу громадянам земельних ділянок в довгострокову оренду під розміщення існуючих баз відпочинку» у частині передачі ОСОБА_3 в довгострокову оренду земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0273; ОСОБА_4 в довгострокову оренду земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0270; ОСОБА_5 в довгострокову 
		оренду земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0271; 
		ОСОБА_6 в довгострокову оренду земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0272;
		 - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2015 року, площею 0,1162 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0269, розташованої в межах АДРЕСА_2 , укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_2 , зареєстрований 
		13 травня 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 
		за № 27684111;
		 - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2015 року, площею 0,1107 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0268, розташованої у межах АДРЕСА_3 , укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 травня 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27686163;
		 - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки 
		від 02 листопада 2015 року, площею 0,6496 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0273, розташованої в межах 
		АДРЕСА_1 , укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_3 , зареєстрований 13 травня 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 26247440;
		 - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02 листопада 
		2015 року, площею 0,1834 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0270, розташованої в межах АДРЕСА_4 , укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_4 , зареєстрований 13 травня 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 26241715;
		 - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02 листопада 
		2015 року, площею 0,1932 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0271, розташованої в межах АДРЕСА_5 , укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5 , зареєстрований 13 травня 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 26240926;
		 - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02 листопада 
		2015 року, площею 0,3049 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0272, розташованої в межах АДРЕСА_6 , укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_6 , зареєстрований 13 травня 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 26238607;
		 - зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 повернути на користь Черкаської обласної військової адміністрації земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 7124986000:03:001:0270, площею 0,1834 га, 7124986000:03:001:0268, 
		площею 0,1107 га, 7124986000:03:001:0273, площею 0,6496 га, 7124986000:03:001:0269, площею 0,1162 га, 7124986000:03:001:0271, 
		площею 0,1932 га, 7124986000:03:001:0272 площею 0,3049 га, що розташовані 
		у межах АДРЕСА_2 , 39/2, 39/3, 39/4, АДРЕСА_6 .
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29 травня 2023 року у задоволенні позову першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Черкаська обласна військова адміністрація знала про порушення інтересів держави зі змісту листів прокурора, мала відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулася. Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», проте компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Вказані вище обставини є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
		Факт належності спірних земельних ділянок до земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні 
		ДП «Черкаське лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України», на підставі пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України у редакції, чинній з 29 березня 2006 року, коли на законодавчому рівні було розмежовано державну, комунальну та приватну власність на ліси в Україні, підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (квартал 5, виділи 1, 
		2 Свидівоцького лісництва). Місцерозташування ділянок підтверджується координатами поворотних точок меж земельних ділянок та відповідними планами-схемами. Відповідачі не надали доказів того, що спірні земельні ділянки розташовані за іншими координатами.
		Проте 13 травня 2014 року за Свидівоцькою сільською радою було зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки, а у 2015 році спірні земельні ділянки були передані в оренду фізичним особам - відповідачам із внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Отже, у силу наведених вище обставин і положень частин першої, четвертої та п`ятої статті ЛК України у редакції, чинній станом на час включення у 2001 році в межі села Сокирного земельних ділянок, площею 110,80 га, спірні земельні ділянки були власністю держави, Черкаське державне лісове господарство було їх постійним користувачем, а відповідна сільська рада у межах своєї компетенції могла надавати їх у постійне користування лише після вилученням у відповідного землекористувача у порядку, визначеному ЗК України та ЛК України, або у тимчасове користування - без вилучення у постійного користувача. При цьому, запровадження з 29 березня 2006 року у ЛК України можливості набувати ліси у комунальну або приватну власність, не спричинило автоматичного переходу права власності на спірну земельну ділянку від держави до територіальної громади, оскільки у силу положень статті 11 ЛК України право комунальної власності на ліси могло виникати лише у певному порядку - шляхом розмежування земель державної і комунальної власності, передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.
		Разом з тим, спірні земельні ділянки передані у комунальну власність та в оренду відповідачам з порушенням положень частин третьої та четвертої статті 142, частини дев`ятої статті 149 ЗК України у редакції, чинній станом на час реєстрації 13 травня 2014 року комунальної власності на спірні земельні ділянки та станом на час укладення спірних договорів оренди землі у 2015 році, а саме: без припинення права постійного користування земельною ділянкою державним підприємством; без наявності добровільної відмови вказаного підприємства від права постійного користування; без прийняття будь-яким суб`єктом рішення про припинення права постійного користування державним підприємством земельною ділянкою та наступного повідомлення про це органів державної реєстрації; без розпорядження Кабінету Міністрів України про вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб.
		Усупереч положень статей 134, 135 ЗК України в редакції, чинній станом на час укладення спірних договорів оренди землі у 2015 році, право оренди спірних земельних ділянок було надано без дотримання конкурентних засад, тобто без проведення земельних торгів. Розміщення на вказаних ділянках нерухомого майна, яке перебуває у власності відповідачів, не означало відсутності необхідності проводити відповідні торги, оскільки земельні ділянки значно перевищували площу належних відповідачам будівель.
		Необґрунтованим є твердження відповідачів про те, що після погодження Черкаським державним лісовим господарством введення у межі села Сокирне земельних ділянок вони перейшли у комунальну власність та щодо них було припинено право постійного користування вказаного державного підприємства, оскільки погодження стосувалося лише введення ділянок у межі населеного пункту та не містило формулювань, які б давали підстави вважати, що вказане лісове господарство відмовилося від свого права постійного користування спірними земельними ділянками.
		Суд першої інстанції вважав встановленим факт порушення права Черкаської обласної військової адміністрації на передачу у власність, у постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що перебувають у державній власності та знаходяться на території Черкаської області.
		Прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушених прав держави, а саме негаторний позов, разом з тим, відповідно до положень статті 387 ЦК України, якщо майном незаконно заволоділа інша особа, то власник має право витребувати його від цієї особи. Посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2 цс 21).
		Посилання прокурора на постанову Верховного Суду щодо способу захисту у подібних правовідносинах, на увагу не заслуговують, оскільки у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 697/2434/16-ц (провадження № 61-22890 св 19) не вказано про те, чи було зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки, тобто чи було наявне реєстраційне підтвердження фактичного володіння ділянками.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення Черкаського районного суду Черкаської області 
		від 29 травня 2023 року залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спірні земельні ділянки з порушенням положень 
		ЗК України та ЛК України незаконно вибули з власності держави та перейшли у комунальну власність Свидівоцької сільської ради, правонаступником якої є Будищанська сільська рада, без відповідної згоди на це постійного користувача спірних земельних ділянок - Черкаського лісового господарства, та надалі були передані в оренду ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
		Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 унаслідок укладення договорів оренди спірних земельних ділянок строком на 49 років з Свидівоцькою сільською радою, є їх фактичними користувачами, відомості про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Отже, ефективним способом захисту та відновлення порушених прав держави, у зв`язку з тим, що спірні земельні ділянки вибули з володіння держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації, у спірних правовідносинах є пред`явлення віндикаційного позову, про що обґрунтовано вказав суд першої інстанції. Проте прокурором обрано неефективний спосіб захисту прав держави, 
		а саме заявлено негаторний позов. Обрання прокурором неналежного способу захисту своїх прав є самостійною правовою підставою для відмови у позові. Посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 
		2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2 цс 21).
		Посилання прокурора на відповідні постанови Верховного Суду є помилковими, оскільки у цій справі наявні інші фактичні обставини. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі заступник керівника Черкаської обласної прокуратурипросить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 707/3047/22 з Черкаського районного суду Черкаської області.
		У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга заступника керівника Черкаської обласної прокуратури мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про обрання прокурором неналежного способу захисту, оскільки зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням положень ЗК України та ЛК України слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісового фонду.
		Суди не врахували, що законний володілець земельної ділянки лісового фонду може вимагати усунення порушення його права користування на цю земельну ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.
		У цій справі прийнято оспорювані рішення про передачу у власність спірних земельних ділянок та передачу їх у користування не уповноваженим органом державної влади, тобто вчинено правочини щодо земель лісогосподарського призначення без згоди її законного користувача, відповідного державного підприємства, проте у постанові Великої Палати Верховного Судувід 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2 цс 21), на яку помилково посилалися суди, наявні інші фактичні обставини, оскільки вилучення сільською радою з постійного користування лісогосподарського підприємства земельної ділянки лісогосподарського призначення відбулося за згодою такого підприємства. 
		Таким чином, за відсутності згоди ДП «Черкаське лісове господарство» на вилучення з його користування спірної земельної ділянки, право комунальної власності на неї не могло виникнути. За відсутності такої згоди, власник та користувач цієї земельної ділянки не змінились, а відтак мають право вимагати усунення порушення їх прав, які не пов`язані з позбавленням права володіння, шляхом усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном та зобов`язання повернути спірне майно. 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		У квітні 2001 року виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради подав клопотання Черкаській районній раді про включення у межі 
		с. Свидівок та у межі с. Сокирного, включаючи територію баз відпочинку до межі з Будищанською сільською радою, земельної ділянки, загальною площею 214,85 га, згідно з додатком. При цьому, у додатку до вищевказаного клопотання земельна ділянка, площею 110,80 га, яку пропонується включити у межі с. Сокирного, позначена як землі Свидівоцького лісництва (а.с. 2, 3, т. 3).
		16 травня 2001 року Черкаське державне лісове господарство направило до Черкаської районної ради лист № 03-325 про те, що вказане лісове господарство не заперечує проти введення у межі с. Свидівок та с. Сокирного територій, на яких розташовані туристичні бази відпочинку від Дахнівського мікрорайону до меж з Будищенською сільською радою.
		Рішенням Черкаської районної ради від 16 травня 2001 року № 16-3 було включено у межі с. Сокирного вищевказані земельні ділянки, площею 110,80 га.
		Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 
		від 08 листопада 2011 року ОСОБА_1 придбав базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована по АДРЕСА_1 . База відпочинку складається з: будинку охорони та складу з прибудовою цегляною, загальною площею 40,2 кв. м, та має надвірні споруди: навіси «Б, В», господарська будівля «Г», вбиральня «Д», огорожа «1-3», 
		свердловина «4». 
		Вказана база відпочинку розташована на земельній ділянці, площею 0,8586 га, кадастровий номер земельної ділянки 7124986000:03:001:0178, що знаходиться на території Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області.
		Рішенням Свидівоцької сільської ради від 18 листопада 2011 року № 13-7 
		ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,8368 га, розташованої по АДРЕСА_1 , під розміщення пляжу та існуючої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зв`язку із набуттям права власності на будівлі та споруди.
		Рішенням Свидівоцької сільської ради від 14 березня 2014 року № 37-23 «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_1 під розміщення існуючої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 1,558 га, в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області в межах населеного пункту АДРЕСА_1 та надано її в довгострокову оренду ОСОБА_1 на 49 років, у тому числі земельні ділянки: площею 0,1834 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0270, площею 0,1107 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0268, 
		площею 0,6496 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0273, 
		площею 0,1162 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0269, 
		площею 0,1932 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0271, 
		площею 0,3049 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0272, які віднесено до категорії земель лісогосподарського призначення.
		13 травня 2014 року за Свидівоцькою сільською радою було зареєстровано право власності на вищевказані земельні ділянки. 
		13 травня 2014 року між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 13 травня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку, площею 0,1107 га, строком 
		на 49 років.
		25 та 28 вересня 2015 року між ОСОБА_1 , як продавцем, 
		та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як покупцями, а також 02 грудня 2015 року між ОСОБА_1 , як дарувальником та ОСОБА_2 , як обдарованою, були укладені договори купівлі-продажу та договір дарування дачних будинків, розташованих по 
		АДРЕСА_1 , що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 7124986000:03:001:0272, 7124986000:03:001:0271, 7124986000:03:001:0269, 7124986000:03:001:0268, 7124986000:03:001:0273, 7124986000:03:001:0270.
		Відповідно до рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області «Про передачу громадянам земельних ділянок в довгострокову оренду під розміщення існуючих баз відпочинку» від 11 грудня 2015 року № 3-13 передано ОСОБА_2 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку, земельні ділянки, площею 0,1162 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0269, площею 0,1107 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0268, за рахунок земельної ділянки ОСОБА_1 . Вказаним рішенням сільської ради ці земельні ділянки віднесено до категорії земель лісогосподарського призначення. На підставі зазначеного рішення між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_2 укладено договори оренди землі від 21 грудня 2015 року щодо оренди строком на 49 років земельних ділянок, площею 0,1107 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0268, площею 0,1162 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0269. 28 грудня 2015 року державним реєстратором Черкаського районного управління юстиції Мацепою О. С. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права оренди на вищевказані земельні ділянки. 
		Відповідно до рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області «Про передачу громадянам земельних ділянок в довгострокову оренду під розміщення існуючих баз відпочинку» від 08 жовтня 2015 року № 56-10 передано ОСОБА_3 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку земельну ділянку, площею 0,6496 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0273; передано ОСОБА_4 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку земельну ділянку, площею 0,1834 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0270; передано ОСОБА_5 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку земельну ділянку, площею 0,1932 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0271; передано ОСОБА_6 в довгострокову оренду строком на 49 років, під розміщення існуючої бази відпочинку земельну ділянку, площею 0,3049 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0272. Згідно з вищевказаним рішенням сільської ради ці земельні ділянки віднесено до категорії земель лісогосподарського призначення.
		На підставі рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 08 жовтня 2015 року № 56-10 між Свидівоцькою сільською радою 
		02 листопада 2015 року укладено договори оренди землі щодо вищевказаних земельних ділянок з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строком на 49 років.
		13 травня 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Черкаського районного управління юстиції 
		Мацепою О. С. було здійснено запис про право оренди ОСОБА_3 , 
		ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на спірна земельні ділянки.
		Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 22 грудня 2022 року № 318516781, 318516689, 318116576, 318116502, 318516338 державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13 травня 2014 року за № 13006277, 12985488, 13006872, 12997547, 13002460, 13005702 зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки: площею 0,1834 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0270, площею 0,1107 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0268, площею 0,6496 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0273, площею 0,1162 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0269, площею 0,1932 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0271, площею 0,3049 га, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0272 за Свидівоцькою сільською радою, а у 2022 році 
		за її правонаступником Будищенською сільською радою. Цільове призначення вказаних ділянок - для іншого лісогосподарського призначення.
		Відповідно до листа ДП «Черкаське лісове господарство» від 07 жовтня 2022 року № 590/10 земельні ділянки з кадастровими номерами: 7124986000:03:001:0270, площею 0,1834 га, 7124986000:03:001:0268, площею 0,1107 га, 7124986000:03:001:0273, площею 0,6496 га, 7124986000:03:001:0269, площею 
		0,1162 га, 7124986000:03:001:0271, площею 0,1932 га, 7124986000:03:001:0272, площею 0,3049 га, матеріалами лісовпорядкування станом на 2014 рік (базовий) розташовані у межах кварталу 5, виділів 1, 2 Свидівоцького лісництва 
		ДП «Черкаське лісове господарство» та відносяться до категорії захисних лісів - лісопаркова частина лісів зелених зон. Ділянка виділу 1 кварталу 5 вкрита лісом та має наступні таксаційні показники: головна порода сосна звичайна, вік 139 років, тип лісорослинних умов С2ГСД, клас бонітету 1, повнота 0,54. Ділянка 
		виділу 2, кварталу 5 вкрита лісом та має наступні таксаційні показники: головна порода сосна звичайна, вік 99 років, тип лісорослинних умов В1ДС, клас бонітету 1, повнота 0,5. Погоджень на вилучення із постійного користування ДП «Черкаське лісове господарство», зміну форми власності, укладення договорів оренди на наведені земельні ділянки адміністрація підприємства не надавало.
		У листі ДП «Черкаське лісове господарство» від 05 грудня 2022 року № 771/01 вказано, що спеціалізованою землевпорядною організацією товариством з обмеженою відповідальністю «Геоприват» проведені обміри за координатами поворотних точок земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:03:001:0272, 7124986000:03:001:0271, 7124986000:03:001:0269, 7124986000:03:001:0268, 7124986000:03:001:0273, 7124986000:03:001:0270. За результатами складені відповідні плани-схеми. Крім того, до листа додаються координати поворотних точок меж земельних ділянок.
		Відповідно до рішення Будищенської сільської ради від 16 листопада 2020 року 
		№ 1-6/VIII, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області» від 06 травня 2020 року № 541-р, розпочато процедуру реорганізації Свидівоцької сільської ради шляхом приєднання до Будищенської сільської ради.
		Відповідно до рішення Будищенської сільської ради від 16 листопада 2020 року 
		№ 1-6/VIII «Про початок реорганізації Свидівоцької сільської ради шляхом приєднання до Будищенської сільської ради», остання є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Свидівоцької сільської ради.
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
		і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
		у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон
		або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
		Частинами першою, четвертою, п`ятою статті 6 ЛК України (у редакції, чинній на час включення спірних земельних ділянок у межі с. Сокирна) вказано, що усі ліси в Україні є власністю держави.
		Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.
		Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Статтями 5, 8-11 ЛК України (у редакції, чинній на час реєстрації 13 травня 
		2014 року комунальної власності на земельну ділянку, яка включає спірні земельні ділянки) передбачено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
		У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.
		Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
		Ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності.
		Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.
		Відповідно до частин першої, другої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
		Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
		У частинах першій, другій статті 56, частині першій статті 57 ЗК України (тут і далі - у редакції, яка була чинною станом на час реєстрації 13 травня 2014 року комунальної власності на земельну ділянку, яка включає спірні земельні ділянки) землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
		Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
		Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
		Згідно із частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
		Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
		Відповідно до частини восьмої статті 122 ЗК України (у редакції, станом на 
		13 травня 2014 року та станом на 2015 року, коли було укладені договори оренди спірних земельних ділянок) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.
		Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Відповідно до статті 387, частини третьої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
		Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін 
		(частина перша статті 12 ЦПК України).
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування 
		(частина перша статті 77 ЦПК України).
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). 
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Встановивши, що спірні земельні ділянки перебувають у комунальній власності та у користуванні фізичних осіб, при цьому прокурор, стверджуючи, що спірні земельні ділянки є землями лісового фонду, які перебувають у державній власності, вважав, що передача останніх у комунальну власність та у користування фізичним особам здійснена з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, а тому порушене право держави в особі Черкаської обласної військової (державної) адміністрації підлягає відновленню шляхом усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення Свидівоцької сільської ради, скасування державної реєстрації права користування, визнання недійсними договорів оренди, зобов`язання повернути земельні ділянки лісогосподарського призначення, тобто, заявив негаторний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову через обрання прокурором неналежного способу захисту прав, оскільки такий не відповідає характеру порушеного права та спричиненим цими діями наслідкам.
		Доводи касаційної скарги прокурора про те, що землі лісогосподарського призначення відносяться до земель з особливим режимом захисту та не можуть передаватися у приватну власність, тому для захисту державних інтересів та повернення таких земель державі строк позовної давності не визначено, оскільки такі позовні вимоги мають негаторний характер, з посиланням на судову практику Великої Палати Верховного Суду, яку, на думку заявника, не врахували суди попередніх інстанцій, є безпідставними, оскільки, як вбачається з наведених вище норм матеріального права, земельні ділянки лісогосподарського призначення можуть бути передані у володіння фізичних осіб та перебувати в їх приватній власності (стаття 10 ЛК України), а правові висновки Великої Палати Верховного Суду, на які посилається прокурор, стосуються земель водного фонду України.
		У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження 
		№ 14-2 цс 21) Велика Палата Верховного Суду вказала, що володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності.
		У силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.
		Отже, щодо земельних ділянок лісового фонду ефективним способом захисту порушеного права власності Велика Палата Верховного Суду визначила віндикаційний позов, оскільки за вимогами законодавства землі лісового фонду за певних обставин можуть перебувати у приватній власності, відтак, саме вимоги про витребування земельної ділянки (а не усунення власнику перешкод у здійснення права власності, як помилково визначив прокурор) на користь власника, сприятимуть дійсному захисту права власності особи щодо земель лісового фонду.
		У разі задоволення таких вимог, спірна земельна ділянка лісового фонду буде повернута у власність особі, яка доводить про порушення своїх прав.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Таким чином, помилковими є послання касаційної скарги на те, що прокурором вірно заявлено негаторний позов, оскільки у цих правовідносинах права держави підлягають захисту шляхом подачі віндикаційного позову про витребування спірного нерухомого майна із чужого незаконного володіння. 
		Побідні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду 
		у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		від 10 січня 2024 року у справі № 707/2475/22 (провадження № 61-9532 св 23).
		Суд апеляційної інстанції правильно відхилив доводи апеляційної скарги прокурора, які є аналогічними з доводами його касаційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2 цс 21), які зроблено за інших фактичних обставин, оскільки за Будищенською сільською радою, правонаступником якої є Свидівоцька сільська рада, було зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки, а за відповідачами право користування на них, що відноситься до земель лісового фонду, на підставі договору купівлі-продажу, що також мало місце і при розгляді справи № 359/3373/16-ц.
		Отже, вказані, а також інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони побудовані на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права, були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується законі та з якою погоджується Верховний Суд.
		Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратуризалишити без задоволення.
		Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 травня 2023 року 
		та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 рокузалишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                     Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                              І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                       Б. І. Гулько
		 
		                                                                                       Г. В. Коломієць
		 
		                                                                                      Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...