Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/2592/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 08.02.2024. Зареєстровано: 09.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2024.
Дата набрання законної сили: 07.02.2024
Номер судового провадження: 11-кп/803/412/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000000312

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/412/24 Справа № 243/2592/22   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 лютого 2024 року                                                                м.Кривий Ріг
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: 
		головуючого                 ОСОБА_2 
		суддів         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі         ОСОБА_5 
		за участю прокурора         ОСОБА_6 
		захисника         ОСОБА_7 
		обвинуваченого         ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду кримінальне провадження № 22022050000000312 за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 серпня 2023 року, яким
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		засуджено за ч. 2 ст. 111 КК України до покарання у виді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Згідно вироку, 19 квітня 2022 року громадянин України ОСОБА_8 , діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, з метою отримання грошової винагороди, достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державний кордон України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, з метою окупації України, добровільно погодився надавати їм допомогу у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, а саме, на виконання завдання збирати та надавати інформацію щодо розташування та переміщення особового складу та техніки ЗС України у містах Слов`янськ та Лиман Донецької області, використовуючи власний мобільний телефон марки ХIAOMI REDMI Note 8 Pro, модель M1906G7G, за допомогою встановленого у ньому Інтернет-месенджеру «Telegram», який зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 під ім`ям « ОСОБА_9 », представнику Центрального апарату ФСБ Російської Федерації ОСОБА_10 , який використовує Інтернет-месенджер «Telegram», що зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_2 під ім`ям « ОСОБА_11 ».
		У період з 19 до 28 квітня 2022 року, ОСОБА_8 за допомогою Інтернет-месенджеру «Telegram» систематично отримував завдання від представника Центрального апарату ФСБ Російської Федерації ОСОБА_10 щодо збору інформації, стосовно розташування та пересування підрозділів ЗС України на території міст Слов`янськ та Лиман Донецької області.
		З 19 до 28 квітня 2022 року ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки ХIAOMI REDMI Note 8 Pro, модель: M1906G7G, за допомогою встановленого в ньому Інтернет-месенджеру «Telegram», який зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 під ім`ям « ОСОБА_9 », на виконання завдання зібрав і надіслав представнику Центрального апарату ФСБ Російської Федерації ОСОБА_10 , який використовує Інтернет-месенджер «Telegram», що зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_2 під ім`ям « ОСОБА_11 » інформацію про розташування та пересування підрозділів ЗС України на території міст Слов`янськ та Лиман Донецької області. 
		Згідно з відповіддю ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № ОСВУ ІНФОРМАЦІЯ_2 10Г/267 від 03.08.2022 р. підтверджено розташування вищевказаних об`єктів та підрозділів Збройних сил України, а тому, збирання на виконання завдання та передача ОСОБА_8 у період часу з 19 до 28 квітня 2022 року інформації про розташування вищевказаних об`єктів та підрозділів Збройних сил України представнику Центрального апарату ФСБ Російської Федерації ОСОБА_10 , в умовах воєнного стану несе реальну загрозу життю та здоров`ю військовослужбовців Збройних сил України, а надання такої допомоги в підривній діяльності іноземній державі шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, спрямовано на підрив стану боєготовності підрозділів ЗС України та інших військових формувань держави, задіяних у супротиві російській агресії.
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 не погоджується з вироком суду першої інстанції, оскільки вважає його незаконним. Зазначає, що суд безпосередньо не досліджував матеріали справи. Під час розгляду справи призначений йому захисник відмовлявся прийти до нього на конфіденційну бесіду та не виконував своїх професійних обов`язків. Суд не розглянув клопотання про заміну адвоката, направлене ним 25.08.2023 року. Крім того, суд проголосив вирок за його відсутності, вказавши, що він був присутній.
		Заслухавши доповідача, думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного.
		На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 не погоджуючись із висновком суду першої інстанції про доведеність його вини    у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за пред`явленим йому обвинуваченням та обставин, встановлених вироком суду, подав апеляційну скаргу. При цьому, мотивуючи свою позицію, обвинувачений в апеляційній скарзі зазначив доводи, де вказував про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і зроблені внаслідок неповного, однобічного дослідження доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, та без належного з`ясування дійсних обставин події. 
		Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо у судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 статті 7 КПК України). 
		Тому, засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту частини другої статті 23 та статті 86 цього Кодексу, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом, а отже судове рішення відповідно до статті 370 цього Кодексу не може бути визнано законним і обґрунтованим і згідно з частиною першою статті 412 КПК України підлягає скасуванню.
		Ухвалюючи вирок, суд дійшов висновку, що окрім показань свідків та обвинуваченого  ОСОБА_8 ,  вина останнього у вчиненні інкримінованого злочину у повній мірі підтверджується письмовими доказами, а саме проколом проведення слідчого експерименту від 30.04.2022 року за участю ОСОБА_8 ; протоколом огляду речей від 30.04.2022 року та протоколу огляду від 11.07.2022 року, з яких вбачається, що ОСОБА_8 користувався мобільним телефоном Xiaomi Redmi, в якому був встановлений додаток «Telegram», за допомогою якого відбувався його діалог з користувачем « ОСОБА_11 » щодо передачі інформації; протоколом огляду публічно доступного сайту ГУМ МО України та рапортом від 05.07.2022 року; висновком експерта № 79 від 25.06.2022 року, з якого вбачається, що мобільний телефон Xiaomi Redmi модель «M1906G7G» знаходиться у робочому стані. 
		Разом з тим, як убачається з журналу та відеозапису судового засідання від 14.06.2023 року, проведеного в режимі відеоконференції, зазначені письмові докази оголошувалися прокурором ОСОБА_6 поза межами приміщення суду та не були надані безпосередньо суду для дослідження (том 1 а.с. 206-208). В подальшому зазначені докази під час розгляду справи безпосередньо судом не досліджувались, що на думку апеляційного суду, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. 
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою скасування судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Статтею 412 КПК України встановлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
		При новому розгляді суду першої інстанції з урахуванням вимог кримінального процесуального закону необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, виключити суперечності та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
		Скасовуючи вирок суду першої інстанції із зазначених вище обставин, колегія суддів відповідно до вимог ст.178 КПК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі доведення його винуватості у вчинені злочину, конкретні обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що виконання ОСОБА_8 процесуальних обов`язків не можливе при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому слід продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
		Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 06 квітня 2024 року включно.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...