Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/33030/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2024. Зареєстровано: 09.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2024.
Дата набрання законної сили: 10.04.2024
Результат оскарження 10.04.2024 Апеляційний суд Вінницької області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/127/980/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023020040000505

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/33030/23
		Провадження № 1-кп/127/980/23 
		 
		                                                       
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		07.02.2024 м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області 
		в складі судді-доповідача ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря ОСОБА_4 , 
		за участю прокурора ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
		потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 20 у м. Вінниці кримінальне провадження № 12023020040000505, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2023, за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ставрополь РФ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше несудимого, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_6 упродовж тривалого часу, не маючи постійного джерела доходу, достатнього для існування, з метою незаконного збагачення, діючи в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, перебуваючи 24.07.2023 приблизно о 10 год 00 хв в 4 секції будинку АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел направлений на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства та проникненням у житло вирішив його реалізувати. 
		Так, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечні наслідки, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, ОСОБА_6 підійшов до приміщення квартири АДРЕСА_3 вищевказаного будинку та подзвонив у дзвінок, після чого йому відчинила двері ОСОБА_8 . В цей час, ОСОБА_6 , використовуючи заздалегідь підготовлений ним пневматичний пістолет марки «SAS Makarov Л 77 CAC» 4,5 mm (s), направив його в бік ОСОБА_8 та увійшов до вищевказаної квартири, зачинивши із середини за собою вхідні двері. Перебуваючи всередині вищевказаної квартири, а саме біля вхідних дверей, ОСОБА_6 висловлюючи погрози із застосування зброї та фізичного насильства до ОСОБА_8 , наказав їй передати йому грошові кошти в розмірі 10000 грн. На це ОСОБА_8 повідомила, що не має таких коштів і не володіє інформацією про їх наявність чи наявність будь-яких цінних речей у даній квартирі, оскільки працює нянею та доглядає за 11-ти місячною дитиною, матір`ю якої є орендарка цієї квартири, а саме ОСОБА_9 .
		Після вищезазначеного, ОСОБА_6 перемістився з ОСОБА_8 до кухонної кімнати та не отримавши від неї грошових коштів, відібрав належний їй мобільний телефон ТМ «IPhone», моделі «12», у корпусі білого кольору, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4820/23-21 від 09.08.2023 складає 14330 грн та який залишив при собі.
		У подальшому, ОСОБА_6 , тримаючи у руці вищевказаний пневматичний пістолет, почав оглядати приміщення квартири на наявність цінних речей, де у тумбочці в спальній кімнаті знайшов одну пару жіночих сережок з підвісками та камінням із золота 585 проби, загальною вагою 4,77 г, чистою вагою 2,95 г, вартість яких згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №4820/23-21 від 09.08.2023 складає 8517,23 грн, які залишив при собі.
		Своїми злочинними діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 8517,23 грн та потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 14330 грн.
		Окрім цього, ОСОБА_6 , маючи на меті приховати вчинений раніше ним злочин по відношенню до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та не бути в подальшому викритим, 24.07.2023 в період часу з 10:30 год до 10:50 год, точного часу невстановлено, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , взяв з кухонного приміщення вищевказаної квартири до своїх рук кухонний ніж та наказав ОСОБА_8 йти до 11-місячної дитини, яка знаходилася у спальній кімнаті. В той час коли ОСОБА_8 підійшла до дверей спальної кімнати та була повернута спиною до ОСОБА_6 , останній, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 з метою приховати вчинений ним раніше злочин, та не бути в подальшому викритим, усвідомлюючи протиправність та небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, тримаючи у своїй правій руці кухонний ніж, наніс ОСОБА_8 три удари ножем у верхню частину спини, чим спричинив відповідно до висновку експерта № 829/830 від 18.10.2023 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення правої половини грудної клітки, колото-різаного проникаючого поранення лівої половини грудної клітки, наскрізного поранення 2 сегмента верхньої долі правої легені та поранення 6 сегмента нижньої долі правої легені, що призвело до утворення правобічного гемопневмотораксу та емфіземи м?яких тканин правої половини грудної клітки та шиї, що за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлися небезпечними для життя в момент заподіяння.
		Після нанесення ОСОБА_6 третього удару ножем в спину ОСОБА_8 , остання впала на підлогу, після чого ОСОБА_6 побачивши, що від останнього удару ніж залишився у спині ОСОБА_8 та усвідомлюючи, що остання лежить на підлозі в безпорадному стані, наніс ще декілька ударів своєю ногою в ділянку обличчя ОСОБА_8 , після яких остання втратила свідомість, чим спричинив відповідно до висновку експерта № 829/830 від 18.10.2023 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та тупої травми носа, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		В подальшому, ОСОБА_6 , вважаючи, що досяг своєї злочинної мети та виконав усі дії, які на його думку, необхідні були для доведення злочину до кінця, а саме смерті ОСОБА_8 , залишив місце вчинення злочину, однак наслідки у вигляді смерті останньої не настали завдяки наданню їй своєчасної медичної допомоги, тобто злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованими йому злочинами, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини їх скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Також повідомив, що квартиру для пограбування, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 вибрав випадково. Підходив до дверей, дзвонив в дверні дзвінки, щоб перевірити, хто є вдома. Якщо відкривали двері, то називався сусідом з верхнього поверху. Двері квартири  АДРЕСА_3  відкрила дівчина - потерпіла  ОСОБА_8 . Обвинувачений акцентував увагу суду на тому, що спочатку попросив потерпілу принести йому води попити, коли потерпіла повернулась з водою, то він схопив її за руку, зайшов до квартири і приставив їй до живота пневматичний пістолет. Коли почув плач дитини, то наказав потерпілій поводити себе тихо і заспокоїти дитину, запевняв її, що тоді все буде добре. В квартирі наказав  ОСОБА_8  надати йому 10000 грн, на що остання відповіла, що таких коштів вона не має, оскільки лише доглядає за дитиною та в даній квартирі не проживає. Після цього наказав потерпілій вирішити питання, де вона може взяти ці кошти. Потерпіла ОСОБА_8  відповіла, що може зателефонувати матері дитини та попросити, щоб та скинула їй аванс в розмірі 4000 грн. Оскільки на дзвінки потерпілої ОСОБА_10 не відповідала, то він забрав у потерпілої телефон. Після цього обшукав кімнати в квартирі і в одній з кімнат в особистих речах знайшов золоті сережки з підвісками з блакитним камінням та ланцюжок, який сприйняв тоді за золотий. Після того, як обшукав квартиру, то наказав ОСОБА_8 пройти з кімнати в кухню. Вже в кухні, злякавшись, що його дії можуть в подальшому бути викриті потерпілою, наказав їй піти до дитини, а сам в той час взяв кухонний ніж та прослідував слідом за нею. Коли потерпіла дійшла до кімнати і хотіла відкрити двері він цим ножем наніс їй удар в спину, потім ще наніс два удари. Коли наніс вже третій удар в спину, то ніж застряг у спині потерпілої. Після цього потерпіла впала на землю, але ще подавала ознаки життя, тому вирішив нанести їй ще удари ногою в ділянку голови. Вважаючи, що ОСОБА_8 уже мертва, залишив квартиру. В подальшому телефон потерпілої ТМ «IPhone», моделі «12», у корпусі білого кольору викинув, оскільки почались дзвінки, а розблокувати він його не зміг. Пістолет теж викинув. Золоті сережки з підвісками та камінням в подальшому здав в ломбард «Скарбничка», який знаходився неподалік від будинку в якому він проживає. 
		Також обвинувачений зазначив, що про вчинене щиро шкодує. Запевняв суд, що спочатку наміру вбивати потерпілу у нього не було, лише хотів її налякати, однак в подальшому злякався, що його дії можуть бути нею викриті, тому все ж таки вирішив її вбити. Цивільний позов потерпілої  ОСОБА_8  в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає в повному обсязі, а в частині відшкодування моральної шкоди - на суму 50000 грн. 
		Крім того, ОСОБА_6 акцентував увагу суду на тому, що бажає нести кримінальну відповідальність за вчинене та погоджується з тим покаранням, яке попросить для нього прокурор. 
		Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомила, що в липні 2023 року працювала нянею, доглядала за 11-ти місячною дитиною, матір`ю якої є ОСОБА_9 . Вранці 24.07.2023 разом з дитиною перебувала в орендованій ОСОБА_9 квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 . Приблизно о 10:00 год ранку почула дзвінок в двері, відчинила їх та побачила чоловіка, яким є обвинувачений ОСОБА_6 . Останній відразу схопив її за руку та приставив пістолет до живота, запитував, чи є ще хтось вдома. Пістолет був невеликого розміру й чорного кольору. Потерпіла акцентувала увагу суду на тому, що після цього декілька разів запитувала в обвинуваченого, що йому потрібно. Також зазначила, що після того, як вказаний чоловік почув плач дитини, то почав погрожувати, говорив, що якщо вона буде кричати, чи звати на допомогу, то він заріже і її, і дитину. Потерпіла зауважила, що після цих слів обвинуваченого заспокоїлась та почала говорити дуже тихо. Зачинивши за собою двері в квартиру, ОСОБА_6 пройшов далі в квартиру, при цьому утримував її за руку. Перевіривши усі кімнати на предмет того, чи немає там ще когось, обвинувачений повів її у кухню. Перебуваючи у кухні ОСОБА_6 вимагав надати йому 10000 грн.  ОСОБА_8 акцентувала увагу суду на тому, що пояснювала обвинуваченому, що не має таких коштів. Також говорила, що не знає де у квартирі можуть знаходитись кошти, чи інші цінності, оскільки лише здійснює догляд за 11-ти місячною дитиною. Зауважила, що дитина в той час знаходилась в іншій кімнаті. Тоді обвинувачений почав говорити їй, щоб вона думала, де можна дістати такі кошти, так, щоб це не викликало підозр, подзвонити до когось, попросити тощо. На ці слова потерпіла повідомила, що може подзвонити ОСОБА_10 - матері дитини за якою доглядала, попросити у неї аванс в розмірі 4000 грн. Потерпіла зауважила, що обвинувачений погодився на це. Декілька разів потерпіла намагалась додзвонитись на робочий та особистий номер ОСОБА_9 , однак остання не брала слухавку. Особистий номер телефону ОСОБА_9 був підписаний в телефоні як « ОСОБА_10 ». Потерпіла зауважила, що обвинуваченому тоді здалось, що номер підписаний саме як « ОСОБА_10 ». Після цього він почав дуже нервувати, оскільки не зрозумів, куди вона телефонує, почав агресивно себе поводити, прикладав пістолет до її голови.  ОСОБА_8 акцентувала увагу суду на тому, що після цього у неї почалась істерика, вона почала плакати. На переконання потерпілої, обвинуваченому подобалась така її поведінка, він відчував, що має вплив на неї. Через деякий час почала передзвонювати ОСОБА_10 , однак  ОСОБА_6 не дозволяв відповісти на дзвінки, аргументував це тим, що їй потрібно заспокоїтись і в той час забрав у неї телефон. Також потерпіла зауважила, що точну послідовність дій згадати не може. Пам`ятає, що обвинувачений обшукував всі кімнати, перевіряв особисті речі ОСОБА_10 , в яких віднайшов золоті прикраси. В певний момент ОСОБА_6 наказав їй слідувати за ним, однак на її прохання дозволив залишити дитину в одній із кімнат, в якій зачинялись двері. Після цього повів її у кухню. В кухні між ними була розмова, однак згадати детально цю розмову потерпіла не може. Потім обвинувачений наказав їй йти до дитини. Потерпіла акцентувала увагу суду на тому, що тоді вийшла з кухні та пішла по коридору до кімнати, в якій знаходилась дитина. Дійшовши до дверей цієї кімнати, хотіла відчинити їх, однак почула звук ніби як від удару ножем, після чого зупинилась, оскільки не зрозуміла звідки цей звук і звідки у нападника ніж, якщо він погрожував пістолетом. Після цього у неї з`явилось відчуття, що її вдарили ножем у спину, потім був другий та третій удар. Не пам`ятає, чи після цього вона сама розвернулась, чи її розвернув обвинувачений, але вона впала на землю і нападник вже почав бити її ногами. Зрозумівши, що захистити себе і відбитись вона не зможе, прикинулась мертвою, а в подальшому втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то ОСОБА_6 вже не було. Піднявшись, вона перевірила кімнати, перевірила дитину, переконалась, що з нею все добре. Після цього вийшла з квартири, почала дзвонити в двері сусідам, гупати по дверях, оскільки не могла самостійно викликати швидку та працівників поліції, через те, що обвинувачений забрав у неї телефон. Потерпіла звертала увагу суду на те, що обійшовши два поверхи, вирішила повернутись до квартири, оскільки боялась, що нападник може повернутись, а в квартирі залишилась дитина. Наголошувала на тому, що ніхто із сусідів не відчинив їй двері. Коли другий раз пішла кликати на допомогу, то розуміла, що дуже погано себе почуває і в будь-який момент може втратити свідомість, тому почала благати про допомогу чоловіка, який знаходився в той час в під`їзді, проте він розвернувся і пішов. Потерпіла звертала увагу суду на те, що коли вона вдруге намагалась достукатись до сусідів, то ніхто з них так і не відкрив двері, з-за дверей говорили, що їм цих проблем не потрібно. Також потерпіла акцентувала увагу суду на тому, що при цьому кричала, що у неї три ножових поранення і маленька дитина сама в квартирі. Пізніше вона все ж таки додзвонилась в дверний дзвінок до якоїсь жінки, яка сказала йти додому і чекати на неї там. Потерпіла повідомила, де буде знаходитись, після чого повернулась до квартири. Потім, розуміючи, що вже втрачає свідомість, вийшла в під`їзд і викликала ліфт. Ця жінка вже була в ліфті, вони разом спустились до низу. Там вже були і працівники поліції, і швидка допомога. 
		Також потерпіла зазначила, що цивільний позов підтримує. При цьому, в частині стягнення з обвинуваченого розміру моральної шкоди покладається на розсуд суду. Зауважила, що хотіла б, щоб обвинувачений відшкодував їй матеріальну шкоду в сумі приблизно 40000 грн, які були витрачені нею на лікування, однак відповідних підтверджуючих саме такі витрати квитанцій не має. 
		Потерпіла ОСОБА_9  в судовому засіданні повідомила, що в липні 2023 року винаймала квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 .  ОСОБА_8 тоді працювала нянею її 11-ти місячної дитини. Також зазначила, що 24.07.2023 зранку збиралась на роботу, попередила  ОСОБА_8 , що має прийти власник квартири, щоб подивитися до пральної машинки. Зауважила, що власника квартири ОСОБА_8 раніше не бачила. Потім поїхала на роботу. Крім того, акцентувала увагу суду на тому, що в той день ще прихворів її син і ОСОБА_8 повинна була піти в аптеку, щоб купити для нього ліки. Тому, коли телефонувала ОСОБА_8 , то вона подумала, що остання телефонує, щоб повідомити, які ліки вона бере. Проте, оскільки в цей час працювала, то перетелефонувала їй приблизно через дві хвилини, однак на дзвінки вона вже не відповідала, виклики скидались. Потерпіла акцентувала увагу суду на тому, що до цього такого не було, ОСОБА_8 завжди відповідала, коли вона телефонувала, тому ця ситуація її насторожила. Приблизно через 15 хвилин їй передзвонили з лікарні і повідомили про те, що на ОСОБА_8 було здійснено напад і що дитина знаходиться в квартирі. Після цього вона вирушила додому. Про те, що зникли сережки з підвісками, на яких було блакитне каміння, потерпіла зрозуміла на наступний день, вранці, після чого відразу ж зателефонувала слідчому й повідомила йому це. Далі знайомий її чоловіка адвокат попередив її, що сережки в ломбарді і вона може їх викупити звідти, що вона й зробила. Ломбард називався «Скарбничка» і був розташований в сусідньому будинку від того, де проживає обвинувачений. Квитанцію з ломбарду про те, що нею викуплено сережки та заяву вона надала слідчому. Також потерпіла зазначила, що в ломбарді їй надали виписку з фото особи, яка ці сережки туди здала, цією особою є обвинувачений по справі ОСОБА_6 . 
		Відтак, вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, думки потерпілих, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз`яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення злочинів, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих злочинів у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів та визначені обвинуваченням обставини їхнього вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються накладених арештів та речових доказів, проведених в межах кримінального провадження експертиз та тих, які характеризують особу обвинуваченого.
		Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
		Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_6 у судовому засіданні не встановлено.
		З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії по першому епізоду вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України як розбій, напад з метою заволодіння чужим майно, поєднаний із погрозою застосування насильства, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану; по другому епізоду - за ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з метою приховати інше кримінальне правопорушення. 
		Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
		Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_6 . 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
		На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття); ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (відповідно до статті 12 КК України є особливо тяжкими злочинами); особливості й обставини вчинення злочинів; особу обвинуваченого (раніше несудимий, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг щодо його неналежної поведінки не надходило, офіційно непрацевлаштований). 
		При призначенні ОСОБА_6 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. 
		Щире каяття проявилося у визнанні обвинуваченим факту вчинення кримінальних протиправних діянь, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні нести кримінальну відповідальність за вчинене.
		Обставиною, передбаченою статтею 67 КК України, яка обтяжує покарання обвинуваченого, судом встановлено вчинення злочину у присутності дитини. 
		За змістом ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
		При призначенні покарання колегія суддів враховує, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		За вищевикладених обставин, проаналізувавши поведінку обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття, враховуючи наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, думки потерпілих, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а тому  ОСОБА_6 необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкцій відповідних статей Особливої частини КК України, при цьому за ч. 4 ст. 187 КК України слід призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна.
		Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України.
		Остаточне покарання слід призначити з врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на певний строк із конфіскацією майна. 
		Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		Згідно з протоколом затримання ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України 25.07.2023. Тому, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України останньому слід зарахувати у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 25.07.2023 по дату набрання вироком законної сили. 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_6 слід рахувати з дати набрання вироком законної сили.
		В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2023 по справі № 127/22523/23 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Тому до набрання вироком законної сили обвинуваченому доцільно продовжити застосований до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою. 
		В даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_8 подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн та моральної шкоди в розмірі 1000000 (один мільйон) грн. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Оскільки обвинуваченим повністю визнається розмір заявленої майнової шкоди, позовні вимоги в цій частині доказуванню не підлягають та підлягають задоволенню в заявленому розмірі. 
		Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Факт заподіяння шкоди доводить позивач, який повинен у підтвердження своїх доводів про заподіяння йому моральної шкоди надати докази застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, здоров`я і відновлення стосунків з оточуючими людьми тощо.
		Право на відшкодування шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов`язок компенсації. Зазначене право на відшкодування - це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір та отримати через судовий розгляд цього питання відповідну компенсацію.
		Також, слід враховувати п. 9 постанови Пленуму № 4, відповідно до якого, крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
		В рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
		Фактично наявність спричиненої потерпілій ОСОБА_8 моральної шкоди неоспорюється обвинуваченим та його захисником, тому дана обставина не потребує доказування. Оспорюється лише її розмір. 
		Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007). 
		Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц.
		На переконання суду, розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню, має бути достатнім насамперед для можливості відновлення потерпілою ОСОБА_8 повноцінного та нормального ритму життя. 
		Моральна шкода за своїм змістом не повинна бути способом вирішення всіх майбутніх можливих побутових і не тільки проблем. 
		Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює завдану потерпілій ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 
		Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 4820/23-21 від 09.08.2023 в сумі 1672 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн 86 коп., оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєних ним злочинів. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 59, 65-67, 187, 115 КК України, ст. ст. 100, 124, 129, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:
		-        за ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді 10 років позбавлення волі;
		-        за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді 13 років позбавлення волі із конфіскацією майна. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 13 років позбавлення волі із конфіскацією майна. 
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_6  у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 25.07.2023 по дату набрання вироком законної сили. 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_6 рахувати з дати набрання вироком законної сили.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід  ОСОБА_6  - залишити у виді тримання під вартою. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у розмірі 1672 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн 86 коп. 
		Позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 6800 (шість тисяч вісімсот) грн у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн моральної шкоди.
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08.08.2023 по справі № 127/23318/23 на майно, яке було надано ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: пару золотих сережок з підвісками та камінням, які упаковано до спеціального пакету НПУ WAR № 1242199.
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2023 по справі № 127/22495/23 на майно, яке було вилучено 25.07.2023 під час проведення огляду місця події на території земельної ділянки, що розташована на відстані близько 250 м від будинку АДРЕСА_7 , координати 49,25203, 28,48770, а саме: пістолет марки «SAS Makarov Л 77 САС» 4,5 mm(s) з наявним магазином, в якому наявний балон сірого кольору та 14 металевих куль.
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.07.2023 по справі № 127/22311/23 на майно, яке було виявлено та вилучено під час огляду місця події від 24.07.2023 в приміщенні торакального відділення КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова ВОР», що за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова 46, а саме: речі доставленої до вищевказаного лікувального закладу ОСОБА_8 : ніж зі слідами РБК, який було поміщено до картонної коробки, зв`язано ниткою з біркою; футболку білого кольору зі слідами РБК, яку було поміщено до паперового конверту; джинсові штани блакитного кольору зі слідами РБК, які було поміщено до паперового конверту; пару шкарпеток з шкіряним ременем зі слідами РБК, які було поміщено до паперового конверту. 
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2023 по справі № 127/22388/23 на майно, а саме: пару чоловічих кросівок сірого кольору, які поміщено до спецпакету НПУ СУ № FPS 6004512, які вилучено 25.07.2023 в квартирі, що за адресою: АДРЕСА_8 . 
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2023 по справі № 127/22286/23 на майно, а саме: мобільний телефон марки «iPhone 12» у корпусі білого кольору, який було поміщено до спецпакету НПУ WAR № 0073035; чохол від даного телефону, який було поміщено до паперового конверту; змив ДНК з поверхні дисплею телефону, який було поміщено до паперового конверту.
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2023 по справі № 127/22492/23 на майно, яке було вилучено 25.07.2023 в ході затримання ОСОБА_6 , а саме: шорти чорного кольору із білими вставками; футболку сірого кольору, які поміщено до спецпакету НПУ № 7385097; мобільний телефон марки «Prestigio» в корпусі рожевого кольору, імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , тел. номер: НОМЕР_4 , який поміщено до спецпакету НПУ №7356816.
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2023 по справі № 127/22309/23 на майно, яке було виявлено та вилучено під час огляду місця події від 24.07.2023 в приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_9 , а саме: три змиви ДНК з ручок шафи кімнати № 1, які було поміщено до паперового конверту; один змив ДНК з ручки тумбочки кімнати № 1, який було поміщено до паперового конверту; один змив ДНК з лівої шухляди тумбочки кімнати № 2, який було поміщено до паперового конверту; один змив ДНК з правої шухляди тумбочки кімнати № 2, який було поміщено до паперового конверту; один скляний стакан з прихожої, який було поміщено до паперового конверту; один змив ДНК з дзвінка вказаної квартири, який було поміщено до паперового конверту.
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2023 по справі № 127/22307/23 на змив РБК з підлоги перед вхідними дверима загального коридору, який поміщено до паперового конверту білого кольору; змив РБК з підлоги за вхідними дверима, який поміщено до паперового конверту білого кольору; змив РБК з підлоги кімнати № 2, який поміщено до паперового конверту білого кольору; змив ДНК з поверхні ручки ножа, що знаходився на кухні, який поміщено до паперового конверту білого кольору; скляний стакан, який поміщено до паперового конверту білого кольору; вилучену з вхідних дверей одну серцевину нижнього замка з ключем, яку поміщено до спецпакету НПУ WAR 0073039; вилучений з вхідних дверей верхній замок, який поміщено до спецпакету НПУ WAR 1242166, яке вилучено 24.07.2023 в квартирі, що за адресою: АДРЕСА_9 .
		Речові докази по кримінальному провадженню № 12023020040000505, а саме:
		-три змиви ДНК з ручок шафи кімнати № 1, які було поміщено до паперового конверту; один змив ДНК з ручки тумбочки кімнати № 1, який було поміщено до паперового конверту; один змив ДНК з лівої шухляди тумбочки кімнати № 2, який було поміщено до паперового конверту; один змив ДНК з правої шухляди тумбочки кімнати № 2, який було поміщено до паперового конверту; один скляний стакан з прихожої, який було поміщено до паперового конверту; один змив ДНК з дзвінка вказаної квартири, який було поміщено до паперового конверту - знищити; 
		-мобільний телефон марки «iPhone 12» у корпусі білого кольору, який було поміщено до спецпакету НПУ WAR № 0073035, чохол від даного телефону, який було поміщено до паперового конверту, які належать ОСОБА_8 та передані їй на відповідальне зберігання - повернути власнику; 
		-змив ДНК з поверхні дисплею телефону, який було поміщено до паперового конверту - знищити; 
		-ніж зі слідами РБК, який було поміщено до картонної коробки, зав`язано ниткою з біркою; футболку білого кольору зі слідами РБК, яку було поміщено до паперового конверту; джинсові штани блакитного кольору зі слідами РБК, які було поміщено до паперового конверту; пару шкарпеток з шкіряним ременем зі слідами РБК, які було поміщено до паперового конверту - знищити; 
		-шорти чорного кольору із білими вставками; футболку сірого кольору, які поміщено до спецпакету НПУ № 7385097 - знищити; 
		-мобільний телефон марки «Prestigio» в корпусі рожевого кольору, імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , тел. номер: НОМЕР_4 , який було вилучено 25.07.2023 в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_6 та поміщено до спецпакету НПУ №7356816, - повернути власнику; 
		-пістолет марки «SAS Makarov Л 77 CAC» 4,5 mm(s) з наявним магазином, в якому наявний балон сірого кольору та 14 металевих куль - знищити; 
		-пару золотих сережок з підвісками та камінням, які належать потерпілій ОСОБА_9 та 02.08.2023 були викуплені нею з ломбарду «Скарбниця», що по вул. Київській, 47 в м. Вінниці, які упаковано до спецпакету НПУ WAR № 1242199 та передані їй на відповідальне зберігання - повернути власнику;
		-серцевину замка з одним ключем та замок, які були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_11 - повернути власнику. 
		-1-й DVD-R диск, отриманий в ході тимчасового доступу 23.10.2023 - залишити при матеріалах кримінального провадження; 
		-2-й DVD-R диск, отриманий в ході тимчасового доступу 23.10.2023 - залишити при матеріалах кримінального провадження; 
		-речі потерпілої ОСОБА_12 , а саме: футболку зі слідами речовини бурого кольору (РБК); джинсові шорти зі слідами РБК; шкарпетки зі слідами РБК та ремінь зі слідами РБК - знищити; 
		-речі ОСОБА_6 , а саме: кросівки; футболку; шорти та сумку синього кольору - знищити;
		-змив РБК з підлоги № 2; змив РБК за вхідними дверима кв. АДРЕСА_3 ; змив РБК з підлоги коридору - знищити. 
		Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
		Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
		 
		Суддя-доповідач:
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...