Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/6000/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Катування.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2024. Зареєстровано: 09.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2024.
Дата набрання законної сили: 12.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/554/426/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023175420000111

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 09.02.2024Справа № 554/6000/23 Провадження № 1-кп/554/426/2024
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		«09» лютого 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №120231754200001111 за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		1)23.10.2012 Київським районним судом м. Полтава за ч.2 ст. 121 КК України до 9 років позбавленні волі, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 127, ч.1 ст. 129 ККУкраїни,
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Полтави, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 127 ККУкраїни,
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		потерпілого - ОСОБА_6 ,
		обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		20.02.2023, близько 19 годин 00 хвилин, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_3 , та разом вживали алкогольні напої. 
		Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка. При спробі ОСОБА_6 заспокоїти останніх, ОСОБА_4 , виражаючи невдоволення вказаними діями потерпілого, розцінюючи їх як втручання в їх приватні справи, завдав удар кулаком правої руки в голову ОСОБА_6 . 
		Близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , з врахування агресивної налаштованості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повідомив, що він більше не буде з ними продовжувати вживати алкогольні напої та направився на вихід з квартири.
		В той же час, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , сприймаючи відмову ОСОБА_6 продовжувати вживати з ними алкогольні напої як особисту образу, вирішили застосувати до потерпілого фізичне насильство, що мало на меті його залякати, продемонструвати свою винятковість, щоб у подальшому досягти контролю над його поведінкою, беззаперечного виконання їх вимог, в т.ч. продовжувати перебувати разом з ними в квартирі, тим самим примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі.
		З цією метою, нехтуючи вимогами статей 3, 28, 29 Конституції України, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли до ОСОБА_6 в коридор, де із застосуванням фізичної сили та всупереч його згоди, схопили останнього за верхній одяг та затягнули його назад в кімнату.
		У подальшому, з метою залякування та підкорення своїм вимогам, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у період часу з 22 години 00 хвилин 20.02.2023 по 04 години 00 хвилин 21.02.2023, тобто не менше шести годин, застосовували до потерпілого ОСОБА_6 побої, мучення та інші насильницькі дії, спричиняючи цим останньому сильний фізичний біль та моральні страждання, що виразилися у наступному.
		Спочатку, ОСОБА_3 взяв металевий ланцюг, який склав у двоє та почав наносити ним удари в область голови, тулуба та кінцівкам ОСОБА_6 , від яких потерпілий впав на підлогу. У цей же час, в продовження вказаного насильства та для досягнення єдиного спільного умислу, ОСОБА_4 почав завдавати руками стиснутими в кулаки та ногами у взутті удари в область голови, тулуба та кінцівкам потерпілого. 
		Надалі, ОСОБА_3 з ОСОБА_4 зв`язали чорною поліетиленовою стрічкою кінцівки потерпілого, після чого тривалий час, періодично перериваючись для вживання алкоголю, разом, наносили йому численні удари ногами в область голови, тулуба та кінцівок, до тих пір, поки останній не припинив чинити їм опір. 
		Крім того, під час катування, ОСОБА_3 , погрожуючи ОСОБА_6 вбивством сказав останньому, що він зараз його вб`є та для демонстрації справжності своїх намірів, накинув йому на шию металевий ланцюг, кінці якого став тягнути на себе, перекриваючи йому дихання, внаслідок чого погрози ОСОБА_3 сприймалися потерпілим як реальні. Окрім того, після вказаних дій ОСОБА_3 взяв кухонний ніж та, продовжуючи погрожувати потерпілому вбивством, здійснював хаотичні рухи в бік останнього та як наслідок порізав останньому руку, коли потерпілий намагався завадити нанести удар. Указані погрози сприймались потерпілим реально, тобто як такі, що можуть здійснитись.
		Внаслідок вищевказаного фізичного насильства, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно спричинили потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: перелому 8-9-го ребер справа та 9-10 ребер зліва, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, гематом, синців та саден шкіри голови, які кваліфікуються лише в своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; різаних ран правої вушної раковини та правої кисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; багаточисельних синців та саден шкіри тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; гематоми тулубу, лівої верхньої та нижньої кінцівок, які кваліфікуються, у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Вказані тілесні ушкодження утворилися не менш, ніж від 24-26-ти кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога у взутті або інші предмети з подібною характеристикою, а також не менше ніж від 2-х кратної дії предмету з гострим краєм, яким міг бути і ніж.
		 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно:
		- за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене з метою залякування, за попереднього змовою групою осіб; 
		- за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити особу вчинити дії, що суперечать її волі, з метою залякування, за попередньою змовою групою осіб; 
		- за ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
		 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно:
		- за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене з метою залякування, за попереднього змовою групою осіб; 
		- за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити особу вчинити дії, що суперечать її волі, з метою залякування, за попередньою змовою групою осіб.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнав частково, а саме за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122 КК України вину визнав повністю, за ч.2 ст. 127 КК України та ч.1 ст. 129 КК України - не визнав. Суду пояснив, що потерпілого ОСОБА_6 знає близько 20 років, а ОСОБА_4 близько 25 років. 20.02.2023, близько 16.00 годин, до нього додому прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Вони принесли 1 л. горілки та запропонували випити. Розташувалися у одній із кімнат квартири та вживали горілу, розмовляли. Окрім них у квартирі більше нікого не було. Пізніше ОСОБА_4 та ОСОБА_6 почали боротись «на руках», через що посварилися, кричали один на одного, а потім ОСОБА_4 вдарив потерпілого кулаком в обличчя (в ліву щоку). Згодом вони помирились та всі продовжили вживати горілку. Це вже було десь о 22.00 годині. Через деякий час потерпілий пішов до туалету, він почув як щось впало, зайшов до туалету та побачив на підлозі воду. ОСОБА_6 тримався за стіну та намагався «сходити в туалет». Він його вдарив кулаком в обличчя, після чого затягнув до кімнати та посадив на диван. ОСОБА_6 був п?яний, щось йому казав, але він не пам?ятає, оскільки теж був в стані сп`яніння. Через деякий час знову виникла сварка і він вдарив ОСОБА_6 кулаками в обличчя та по тулубу, після чого потерпілий впав на підлогу. Потім вони разом з ОСОБА_4 продовжили бити ОСОБА_6 по черзі, били руками, ногами по обличчю, тулубу. Десь о 00.30 годині вони з ОСОБА_4 пішли спати. В дверях був ключ і потерпілий міг спокійно вийти з квартири та піти до дому. Прокинувшись о 07.00-07.30 годин, зайшли в кімнату та побачили ОСОБА_6 , який був весь побитий, розбите обличчя та засохла кров. Він вибачився перед ним. Потерпілий сказав, що йому треба в лікарню. Вони з ОСОБА_4 пішли за грошима, а через одну годину їм зателефонували працівники поліції і вони пішли у відділення поліції. Через деякий час він зустрівся із потерпілим та заплатив йому гроші в якості відшкодування моральної шкоди. Зазначив, що руки і ноги вони потерпілому не зв`язували, металевим ланцюгом не били та не придушували. Вбивством він йому не погрожував, порізів ножем не міг спричинити. Заперечує, що в його діях маються ознаки катування та погрози вбивством. Вони з ОСОБА_4 просто побили потерпілого руками та ногами. При цьому зазначив, що не все добре пам?ятає, оскільки був в стані алкогольного сп?яніння. В останньому слові обвинувачений просив вибачення у потерпілого, зазначив, що скоїв велику помилку, просить призначити більш м?яке покарання, ніж просить прокурор. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнав частково, а саме за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122 КК України вину визнав повністю, за ч.2 ст. 127 КК України - не визнав. Суду пояснив, що з ОСОБА_3 знайомий з дитинства та перебуває у дружніх відносинах, з потерпілим просто товаришує. 20.02.2023 року він був вдома, пив пиво, потім зустрівся з ОСОБА_6 та разом вони вживали горілку. Потім придбали ще 1 л. горілки та пішли до ОСОБА_3 додому, щоб вжити її. Прийшли до нього вже ввечері, було темно, точного часу не пам`ятає. Вдома у ОСОБА_3 , окрім них, нікого не було. Вони розташувалися в одній із кімнат та розпивали горілку. Потім ОСОБА_6 запропонував боротись «на руках» за гроші, 3 рази програв, він став йому казати, щоб той віддавав гроші, а потерплий сказав, що це був жарт. Вони почали сваритися і він вдарив потерпілого кулаком по голові та по тулубу, десь 3 рази. Потім продовжили випивати. ОСОБА_6 з ними вже не пив. Згодом в нього виникла невелика суперечка з ОСОБА_3 та з ОСОБА_6 . В цей час потерпілий щось сказав на ОСОБА_3 і той у відповідь почав бити потерпілого руками та ногами по обличчю та тулубу. Потім і він почав бити потерпілого. Потерпілий просив не бити його, але вони все рівно били. Він зв`язував руки потерпілого, але чим саме не пам`ятає, так як був п?яний. Коли вони били потерпілого, то він займав різні положення, то сидів на полу, то ходив курити. Потім вони пішли спати. В цей час ОСОБА_6 міг спокійно піти додому. Вранці, коли всі прокинулись, то побачили, що потерпілий дуже побитий. ОСОБА_3 сходив за горілкою, вони її розпили. ОСОБА_6 сказав, що йому треба в лікарню. В подальшому всі втрьох вийшли з квартири, потерпілий залишився на вулиці викликати ШМД, а вони пішли до нього додому. О 07.00 годині йому подзвонила мати і сказала, що їй зателефонувала дівчина ОСОБА_6 та повідомила, що вони його побили. Заперечує, що в його діях маються ознаки катування, вони з ОСОБА_3 просто побили потерпілого. При цьому зазначив, що не все добре пам?ятає, оскільки був в стані сп?яніння. В останньому слові обвинувачений просив вибачення у потерпілого, зазначив, що скоїв велику помилку, просить призначити більш м?яке покарання, ніж просить прокурор. 
		 
		У зв`язку з частковим визнанням обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї провини у вчиненні кримінальних правопорушень, дослідження доказів по кримінальному провадженню проводилося в повному обсязі.
		 
		Так, не дивлячись на частково визнання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї провини у скоєні кримінальних правопорушень, їх вина повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні у кримінальному провадженню доказами, зокрема:
		 
		Показаннями потерпілого  ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_4 він знає по роботі, з ОСОБА_3 просто знайомі. 20.02.2023 він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у вечірній період доби, перебували за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою проживання ОСОБА_3 , де разом вживали алкоголь. Через деякий час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла суперечка, через що не знає. Десь після 19 години, він зібрався йти додому та пішов у коридор, щоб вдягнутися. Двері до квартири були зачинені. Він попросив ОСОБА_3 відчинити двері. ОСОБА_3 підійшов до нього, схопив за одяг і потягнув назад у кімнату. Він впав на підлогу. В подальшому обвинувачені почали його бити. Били руками та ногами по голові, скільки разів не пам?ятає, адже втрачав свідомість. Потім ОСОБА_7 покинув кімнату та повернувся з металевим ланцюгом в руках. Він був середньої товщини та досить довгий. ОСОБА_8 почав наносити йому удари ланцюгом по голові та тулубу, а ОСОБА_9 зв?язував йому руки стрічкою чи скетчем, також зв?язували ноги. Він намагався ухилятись від ударів, закривався руками. Від нанесення тілесних ушкоджень він періодично втрачав свідомість. Обвинувачені били його мовчки. Він просив їх припинити, казав, що йому боляче, з голови в нього текла кров, однак вони продовжували його бити. Згодом вони по черзі почали накидували металевий ланцюг йому на шию та стягувати його. Йому вдалось скинути ланцюг з шиї, оскільки зміг звільнити руки. Потім обвинувачені почали ногами бити його по тулубу в різні місця. Через деякий час ОСОБА_3 пішов на кухню та прийшов з ножем, почав махати ним перед обличчям, казав при цьому, що вб?є його. Він схопив ніж правою рукою за лезо, щоб ОСОБА_3 не попав по ньому ножем, в результаті чого спричинив собі поріз. В перерві між побиттям, обвинувачені вживали алкоголь. Через деякий час обвинувачені почали його знову бити металевим ланцюгом по голові, скільки разів не пам?ятає, він втрачав свідомість. Кров текла з голови на обличчя та спину. Він сказав, що йому треба вмитись, ОСОБА_4 запропонував піти у ванну. Він вмився, але йому стало гірше. Він прийшов у кімнату та присів на диван, а ОСОБА_3 продовжив наносити удари металевим ланцюгом. Потім ОСОБА_4 взув якесь важке взуття і бив ногами по ребрам. ОСОБА_3 в цей час пішов до іншої кімнати, а ОСОБА_4 сів на диван і сказав: «Тепер, що хочеш те і роби». Згодом ОСОБА_4 заснув. Так як двері квартири були зачинені він не міг покинути квартирі, тому вийшов на балкон, йому було зле. Він написав своїй дівчині «смс», що його побили. Це вже було о 04.00 ранку. Дівчина викликала поліцію, однак через те, що він не міг чітко назвати адресу свого перебування, поліцейські не змогли його знайти. Вранці, коли обвинувачені прокинулися, вони випили ще алкоголь та всі разом вийшли на вулицю. Він викликав швидку самостійно. Обвинувачені просили, щоб він не повідомляв у поліцію, а сказав, що його побили невідомі на вулиці. Після цього він лежав у двох лікарнях. Обвинувачені сплатили йому кошти, суми незначні. Коли ОСОБА_3 віддавав гроші, то вибачився. Тепер в нього постійні головні болі, болить голова, вуха. Просить призначити покарання, як просить прокурор, у виді реального позбавлення волі. 
		 
		Крім того, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується й іншими доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні, зокрема:
		 
		Протоколом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_10 від 04.05.2023 та додатком до протоколу обшуку DVD-R-диском, в ході якого виявлено плями РБК на стіні, простирадлі з дивану. Під тумбою виявлено білий поліетиленовий пакет з плямами РБК, виріз зі шпалер з плямами РБК. У коридорі на верхній поличці виявлено черевики темно-коричневого кольору. На кухні виявлено 4 кухонні ножі. При виході на балкон маються вікна та металеві грати на них (т.1, а.с. 131-135). 
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту та додатком до протоколу від 03.05.2023 у виді фототаблиці та DVD-R-диску, за участю потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 20.02.2023 року у вечірній період доби він зустрівся з ОСОБА_4 у себе вдома за адресою: АДРЕСА_3 , де вони пили горілку. Потім поїхали до ОСОБА_3 . Зайшовши до квартири, вони розташувались в одній із кімнат втрьох. Він та ОСОБА_4 сиділи на підлозі, а ОСОБА_3 на дивані. Пили горілку. В ході розпивання горілки, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка і він почав збиратись додому, однак чоловіки сказали, що він нікуди не піде. Він пішов до вхідних дверей, але вони були зачинені. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 схопили його та повернули до кімнати, де продовжили вживати алкоголь. ОСОБА_4 зненацька наніс йому удар кулаком правої руки в область лівого ока. ОСОБА_3 наголосив при цьому, щоб він знаходився разом з ними. Потім ОСОБА_3 пішов до коридору, де взяв металевий ланцюг та повернувся до кімнати. Він сидів біля стіни в кімнаті на підлозі. ОСОБА_3 намотав цей ланцюг собі на руку та почав наносити удари по голові в кількості 3-х ударів. Від ударів він впав на підлогу. В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали наносити удари ногами в область ребер, в кількості більше 10-ти. Надалі, ОСОБА_3 з ОСОБА_4 зв`язали чорною поліетиленовою стрічкою його кінцівки та разом наносили йому численні удари ногами в область голови, тулуба та кінцівок, до тих пір, поки він не припинив чинити опір. Крім того, під час катування, ОСОБА_3 , погрожуючи йому вбивством, сказав, що він зараз його вб`є, накинув йому на шию металевий ланцюг, кінці якого став тягнути на себе, перекриваючи йому дихання. Окрім того, ОСОБА_3 взяв кухонний ніж та здійснював хаотичні рухи в його бік, при цьому говорив, що хоче зарізати його. Такі погрози ОСОБА_3 сприймалися ним як реальні. Тому він схопив вказаний ніж правою рукою за лезо, в результаті чого поранив палець правої кісті руки. Після цього ОСОБА_3 наніс ще удари ланцюгом по голові та тулубу. В нього текла кров з голови, носа, вух. Потім ОСОБА_4 одягнув жорстке взуття, ймовірно лижні черевики та в них почав наносити удари по ногах та тулубу. Наніс близько 4-х ударів. Після цього вони розв?язали ноги та сказали, щоб він пішов вмився, так як в нього було багато крові. Він це зробив, потім повернувся до кімнати, де сів біля стіни, обвинувачені нанесли ще декілька ударів в обличчя ногами, він впав на підлогу. В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжили випивати, а потім пішли спати. Двері в квартиру були зачинені, тому він не міг вийти. Зранку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прокинулись, побачили його стан. Потім вони вийшли з квартири, де вже на вулиці він виклав швидку допомогу. Його госпіталізували. 
		В подальшому потерпілий розмістився на підлозі біля стіни, спершись спиною о стіну. Він повідомив, що ліворуч від нього розташовувався ОСОБА_4 та, навпроти, на дивані сидів ОСОБА_3 . Потім потерпілий продемонстрував, як ОСОБА_4 , сидячи поруч, повернувся та наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя. Від вказаного удару потерпілий відчув сильний біль. Після цього, як продемонстрував потерпілий, до нього підійшов ОСОБА_3 з ланцюгом в руках, який намотав на праву руку та наніс удари по голові, розташувавшись з правого боку від потерпілого. Удари він наносив вільним краєм ланцюга в кількості близько 2-х. Від вказаних ударів потерпілий, на деякий час, втратив свідомість та впав на бік. Потім він прийшов до тями та в цей час ОСОБА_4 наніс два удари по ногам потерпілого правою ногою. В подальшому, як продемонстрував потерпілий, він підвівся на ноги та намагався вийти, однак ОСОБА_3 та ОСОБА_4 схопили його за одяг та руки і затягнули назад до кімнатами, де кинули назад на підлогу, де він попередньо сидів. Потім йому почали зв?язувати руки та ноги, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 нанесли йому удари ногами в область ребер в кількості близько 5-ти ударів з обох боків. Потерпілий продемонстрував, як ОСОБА_3 взяв ножа та почав махати ним перед його обличчям, а потерпілий схопився за лезо ножа та порізав собі пальці правої руки. Після цього потерпілий вказав, що він сів на диван та ОСОБА_3 , розташувавшись з лівого боку від нього, наніс йому близько 4-5 ударів ланцюгом по голові. Після цього потерпілий продемонстрував, як він вимився та повернувся до кімнати, а ОСОБА_4 , перечепив його за ногу та він впав на підлогу, розмістившись на правому боці. В цей час поруч розмістився ОСОБА_4 та, перебуваючи у жорсткому взутті, наніс йому близько 3-4 ударів ногами по ногам. В подальшому, потерпілий продемонстрував, що ОСОБА_3 , підійшов до нього з лівого боку та накинув на шию ланцюг і почав душити. Потерпілий в цей час чинив опір, стримуючи вказаний ланцюг руками, в ході чого йому вдалося відтягнути ланцюг від шиї та ОСОБА_3 відпустив його. Після цього, як повідомив потерпілий, тілесних ушкоджень йому більше не
		наносили (т.1, а.с.186-196).
		 
		Протоколом пред?явлення речей для впізнання від 22.05.2023 та фототаблицею до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав під №1 ніж, яким йому погрожував ОСОБА_3 20.02.2023. Впізнав ніж за загальними ознаками, такими як розмір, форма та товщина леза, колір та рукоятка ножа (т.1. а.с.138-140). 
		 
		Протоколом огляду мобільного телефону «Samsung» срібного кольору, належного ОСОБА_6 від 01.03.2023 та фототаблицею до нього, відповідно до якого в журналі дзвінків за 21.02.2023 маються пропущені виклики з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , також маються виклики абоненту «ІНФОРМАЦІЯ_6» та смс-повідомлення о 04:43 абоненту «ІНФОРМАЦІЯ_6» наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_6 выручай, звони в полицию, меня побили и удерживают, не дают выйти у меня голова разбита. Алмазный, пятиэтажка возле школы (пряма мова) (т.1, а.с.102-108).
		 
		Протоколом огляду картки виклику ШМД від 23.05.2023, відповідно до якої ОСОБА_6 звернувся за медичною допомогою 21.02.2023 (т.1, а.с. 116-117).
		 
		Протоколом огляду диску, вилученого в КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф ПОР» від 31.05.2023, відповідно до аудіозапису телефонного дзвінка ОСОБА_6 на лінію 103 21.02.2023 - 218АВ та розмови між диспетчером лінії 103 та ОСОБА_6 (т.1, а.с.118-119).
		 
		Протоколом огляду виписки із медичної карти стаціонарного хворого №545 та виписки із медичної карти амбулаторного хворого №1565 на ім?я ОСОБА_6 від 01.03.2023, відповідно до якого оглянуто копії вказаних документів, з яких вбачається, що з 21.02.2023 по 23.02.2023 ОСОБА_6 перебував на лікуванні в КП «5-а міська клінічна лікарня ПМР» з діагнозом: «Закрита ЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом кісток носу, забійна рана АД, перехондрит АS, отогематома (абсцес) вушної раковини. Параорбітальні гематоми обох очей, рана верхньої повіки ОS. Артеріальна гіпертензія І ст., ступінь 1, ризик 2, хронічний холіцестит фаза ремісії). З 23.02.2023 по 28.02.203 року ОСОБА_6 перебував на лікуванні в КП «2-а міська клінічна лікарня ПМР» з діагнозом «Отогематома лівої вушної раковини. Стан після розтину та дренування абсецедуючої отогематоми лівої вушної раковини (23.02.23)» (т.1, а.с.98-100).
		 
		Протоколом огляду фотознімка ОСОБА_6 від 25.04.2023 року, на обличчя якого маються численні гематоми та синці, отримані в результаті нанесення тілесних ушкоджень в ніч з 20.02.2023 на 21.02.2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зі слів ОСОБА_6 вказане фото зроблено 21.02.2023 в приміщенні «1-ї МКЛ м. Полтава» (т.1, а.с.126-127).
		 
		Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 29.06.2023, відповідно до якого оглянуто та вручено постанову про тимчасовий доступ до речей та документів володільцу ОСОБА_11 (т.1, а.с.206-207).
		 
		Протоколом огляду від 30.06.2023 та додатком до нього у виді DVD-R-диску, відповідно до якого переглянуто інформацію, отриману згідно протоколу про тимчасовий доступ до речей і документів від 29.06.2023 року, надану ТОВ «ВФ Україна», згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтава від 23.05.2023 року, яка міститься на диску DVD-R.
		При відкритті даного диску встановлено, що на ньому міститься файл під назвою «11986», при відкритті документу мається інформація щодо з?єднання абонентського номеру НОМЕР_3 у період з 20.02.2023 по 22.03.2022 року. При перегляді інформації за абонентським номером НОМЕР_3 здійснювався огляд інформації за період часу з 20.02.2022 по 23.02.2023, в ході чого встановлено, що 20.02.2023, починаючи з 19:54 годин номер НОМЕР_3 перебував у радіусі дії вишки за адресою м. Полтава, вул. Івана Мазеп, 11 по 21.02.2023 08:47 годин. У вказаний період часу номер здійснював абонентські з?єднання з
		наступними номерами: НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_2 , НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , НОМЕР_7 (т.1, а.с.208-214).
		 
		 
		 
		Протоколом отримання зразків від 24.05.2023, відповідно до якого відібрано зразки крові ОСОБА_4 у кількості 5 мл. для проведення подальших досліджень (т.1., а.с.142).
		 
		Протоколом отримання зразків від 24.05.2023, відповідно до якого відібрано зразки крові ОСОБА_3 у кількості 5 мл. для проведення подальших досліджень (т.1., а.с.147).
		 
		Протоколом отримання зразків від 29.05.2023, відповідно до якого відібрано зразки крові ОСОБА_6 для проведення подальших досліджень (т.1., а.с.152).
		 
		Висновком експерта №162 від 22.03.2023, відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості та механізму утворення можливо розділити на декілька груп:
		-до першої групи відносяться: переломи 8-9-го ребер справа та 9-10 ребер зліва, які оцінюються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я; 
		-до другої групи відносяться: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом кісток носу, гематоми, синці та садна шкіри голови, які оцінюються лише в своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; 
		-до третьої групи відносяться: різані рани правої вушної раковини та правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
		-до четвертої групи відносяться: багаточисельні синці та садна шкіри тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, які оцінюються як легкі тілесні ушкодження; 
		-до п?ятої групи відносяться: гематоми тулубу, лівої верхньої та нижньої кінцівок, які оцінюються, як у своїй сукупності, так і кожна окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		Тілесні ушкодження 1-2 та 4-5 груп могли утворитись не менш ніж від 24-26-ти кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібною характеристикою. 
		Тілесні ушкодження 3-ї групи могли утворитись не менш ніж від 2-х кратної дії предмету з гострим краєм, яким міг бути і ніж.
		Тілесні ушкодження всіх груп могли утворитись в строк та при вищевказаних
		обставинах.
		В момент отримання тілесних ушкоджень підекспертний міг перебувати як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні або близькому до них.
		Вищевказані тілесні ушкодження не характерні для утворення їх при падінні тіла на площину, як з наданим прискоренням так і без.
		Після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень підекспертний
		міг виконувати активні дії, рухатися, кричати, кликати на допомогу, певний проміжок, що залежить від індивідуальних особливостей організму.
		Враховуючи кількість, анатомічну та морфологічну характеристику тілесних ушкоджень у підекспертного, вважаю, що само спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень малоймовірно (т.1, а.с. 121-124).
		 
		Висновком експерта №399 від 07.06.2023 (додатковий), відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості та механізму утворення можливо розділити на декілька груп:
		-до першої групи відносяться: переломи 8-9-го ребер справа та 9-10 ребер зліва, які оцінюються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я; 
		-до другої групи відносяться: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом кісток носу, гематоми, синці та садна шкіри голови, які оцінюються лише в своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; 
		-до третьої групи відносяться: різані рани правої вушної раковини та правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
		-до четвертої групи відносяться: багаточисельні синці та садна шкіри тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, які оцінюються як легкі тілесні ушкодження; 
		-до п?ятої групи відносяться: гематоми тулубу, лівої верхньої та нижньої кінцівок, які оцінюються, як у своїй сукупності, так і кожна окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		Покази потерпілого ОСОБА_6 , дані ним 03.05.2023 року в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об?єктивним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_6 . 
		Об?єктивних судово-медичних даних про те, що ОСОБА_6 в результаті отримання тілесних ушкоджень відчував сильний фізичний біль, немає (т.1, а.с. 198-199).
		 
		Висновком експерта №800 від 24.05.2023, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до В (ІІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (т.1, а.с.145).
		 
		Висновком експерта №799 від 24.05.2023, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до АВ (ІV) групи за ізосерологічною системою АВ0 (т.1, а.с.150).
		 
		Висновком експерта №841 від 29.05.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1, а.с.154а).
		 
		Висновком експерта №801 від 01.06.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до В (ІІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи АВ (ІV) з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. На вирізі із простирадла (об.№1) вилученому 04.05.2023 в ході обшуку, наданому на досліджені, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначеному об?єкті виявлені антигени А, В і Н ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від підозрюваного ОСОБА_3 , крові якого властиві виявлені антигени. Походження цієї крові лише від одного потерпілого ОСОБА_6 виключається, виявлення антигена Н можливе лише за рахунок домішку його крові. Походження цієї крові лише від одного підозрюваного ОСОБА_4 виключається, виявлення антигенів В і Н можливе лише за рахунок домішку його крові (т.1, а.с.157-158).
		 
		Висновком експерта №802 від 02.06.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до В (ІІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи АВ (ІV) з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. На вирізі із шпалер (об.№1) вилученому 04.05.2023 в ході обшуку, що наданий на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначеному об?єкті виявлені антигени А, В і Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від ОСОБА_3 , крові якого властиві виявлені антигени. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_6 виключається, виявлення антигена Н можливе лише за рахунок домішку його крові. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_4 виключається, виявлення антигенів В і Н можливе лише за рахунок домішку його крові (т.1, а.с.162-164).
		 
		Висновком експерта №805 від 08.06.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до В (ІІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи АВ (ІV) з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. На фрагменті (вирізі) із шпалер (об.№1) вилученому 04.05.2023 в ході обшуку, що наданий на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначеному об?єкті виявлені антигени В і Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від ОСОБА_4 , крові якого властиві виявлені антигени. Походження цієї крові від ОСОБА_3 виключається. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_6 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішку його крові (т.1, а.с.167-166).
		 
		Висновком експерта №803 від 02.06.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до В (ІІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи АВ (ІV) з супутнім антигеном Н зі ізосерологічною системою АВ0. На вирізі (об.№1) із шпалер із слідами РБК №2, вилученому 04.05.2023 в ході обшуку, що наданий на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначеному об?єкті виявлені антигени А, В і Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від ОСОБА_3 , крові якого властиві виявлені антигени. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_6 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішку його крові. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_4 виключається, виявлення антигенів В і Н можливе лише за рахунок домішку його крові (т.1, а.с.171-172).
		 
		Висновком експерта №804 від 01.06.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до В (ІІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи АВ (ІV) з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. На вирізі із простирадла №2 (об.№1), вилученому 04.05.2023 в ході обшуку, що наданий на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначеному об?єкті виявлені антигени А, В і Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від ОСОБА_3 , крові якого властиві виявлені антигени. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_6 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішку його крові. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_4 виключається, виявлення антигенів В і Н можливе лише за рахунок домішку його крові (т.1, а.с.175-176).
		 
		Висновком експерта №806 від 08.06.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до В (ІІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи АВ (ІV) з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. На фрагменті картону (об.№1) (слідчим вказаний як виріз із картонною коробки), вилученому 04.05.2023 в ході обшуку, що наданий на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначеному об?єкті виявлені антигени А, В і Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від ОСОБА_3 , крові якого властиві виявлені антигени. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_6 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішку його крові. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_4 виключається, виявлення антигенів В і Н можливе лише за рахунок домішку його крові (т.1, а.с.179-180).
		 
		Висновком експерта №842 від 08.06.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до В (ІІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи АВ (ІV) з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. На поліетиленовому пакеті (об.№1), вилученому 04.05.2023 в ході обшуку, що наданий на дослідження, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначеному об?єкті виявлені антигени А, В і Н за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від ОСОБА_3 , крові якого властиві виявлені антигени. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_6 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішку його крові. Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_4 виключається, виявлення антигенів В і Н можливе лише за рахунок домішку його крові (т.1, а.с.183-185).
		 
		Постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 24.05.2023, відповідно до якої, речовими доказами визнано зразки крові, відібрані у потерпілого ОСОБА_6 , які приєднані до матеріалів кримінального провадження (т.1, а.с.215).
		 
		Постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 24.05.2023, відповідно до якої, речовими доказами визнано зразки крові, відібрані у підозрюваного ОСОБА_3 , які приєднані до матеріалів кримінального провадження (т.1, а.с.216).
		 
		Постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 24.05.2023, відповідно до якої, речовими доказами визнано зразки крові, відібрані у підозрюваного ОСОБА_4 , які приєднані до матеріалів кримінального провадження (т.1, а.с.217).
		 
		Постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 24.05.2023, відповідно до якої, речовими доказами визнано черевики темно-коричневого кольору, виріз із простирадла із слідами РБК №2, виріз із шпалер із коридору з нашаруванням №2, виріз із шпалер із нашаруванням РБК №1, виріз із шпалер із слідами РБК №2, виріз із картонної коробки зі слідами РБК, змив з дверей до спальної кімнати, виріз зі стіни спальної кімнати, змив із полу спальної кімнати, поліетиленовий пакет зі слідами РБК, два кухонні ножі з малим лезом, два кухонні ножі з великим лезом, зразки крові, відібрані у потерпілого ОСОБА_6 , які передані на зберігання до камери речових доказів Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області (т.1, а.с.218).
		 
		Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню докази, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
		 
		Так, показання потерпілого ОСОБА_6 як під час досудового розслідування, а саме під час проведення слідчого експерименту, так і під час розгляду кримінального провадження в суді є послідовними, логічними та об?єктивними, адже повністю узгоджуються з іншими, зібраними по кримінальному провадженню доказами, та повністю підтверджують обставини скоєння щодо нього кримінальних правопорушень, а тому сумніватись в їх правдивості у суду підстав немає. 
		Покази потерпілого ОСОБА_6 , дані ним 03.05.2023 року в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об?єктивним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , про що зазначено у висновку експерта №399 від 07.06.2023. 
		Вказані у висновку експерта №162 від 22.03.2023 тілесні ушкодження потерпілого, не характерні для утворення їх при падінні тіла на площину, як з наданим прискоренням так і без, а, враховуючи кількість, анатомічну та морфологічну характеристику тілесних ушкоджень, їх само спричинення малоймовірно (висновок експерта №162 від 22.03.2023).
		Таким чином, в судовому засіданні повністю доведено факт спричинення обвинуваченими потерпілому ОСОБА_6 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, вчинене з метою залякування, за попереднього змовою групою осіб. 
		Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю визнали свою провину за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122 КК України.
		 
		Спричинення потерпілому множинності тілесних ушкоджень, в кількості не менш ніж 24-26-ти кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібною характеристикою (в тому числі металевий ланцюг), що наносились по обличчю, голові, тулубу потерпілого протягом тривалого часу (близько 6 годин), зв?язування кінцівок потерпілого, розмахування ножем перед його обличчям та погроза вбивством з боку ОСОБА_3 , а також агресивна поведінка обвинувачених, які знаходились в стані алкогольного сп`яніння, була вкрай жорсткою, зверхньою, мала на меті залякати потерпілого, викликати у нього почуття страху перед ними, продемонструвати свою винятковість, силу та владу над ним, щоб у подальшому, контролювати його поведінку та змусити беззаперечно виконувати їх вимоги, а саме продовжувати перебувати поряд з обвинуваченими в квартирі, змусили потерпілого вчиняти дії, що суперечать його волі.
		Європейський суд з прав людини вважає, що для того, щоб дії підпадали під статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, акт жорстокого поводження, будь-то катування, нелюдське чи таке, що принижує гідність поводження чи покарання, має досягати мінімального рівня жорстокості. Оцінка цього порогу суворості здійснюється з огляду на конкретні обставини справи, як-то: тривалість неналежного поводження; фізичні наслідки жорстокого поводження; психічні наслідки; стать, вік і стан здоров`я потерпілого.
		Дослідженими в ході судового розгляду доказами, підтверджується, що сукупність спільних дій обвинувачених по відношенню до потерпілого протягом тривалого часу були направлені не лише на спричинення численних тілесних ушкоджень, а й носили характер катування, оскільки були спрямовані на заподіяння потерпілому ОСОБА_6 нестерпного фізичного болю та моральних страждань. Вказане виразилося в грубому порушенні гарантованих Державою прав і свобод людини, передбачених ст. ст. 3, 28 Конституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров?я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.
		Суд вважає, що висновки експерта №399 від 07.06.2023 року, в частині відсутності об?єктивних судово-медичних даних про те, що ОСОБА_6 в результаті отримання тілесних ушкоджень відчував сильний фізичний біль, не впливає на кваліфікацію дій обвинувачених за ч.2 ст. 127 КК України, адже оцінка будь-якого умисного діяння, що носить ознаки катування здійснюються виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, а не лише з судово-медичних даних.
		Таким чином, в судовому засіданні повністю доведено факт спричинення обвинуваченими потерпілому ОСОБА_6 умисного діяння, спрямованого на заподіяння сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, з метою залякування, за попередньою змовою групою осіб. 
		 
		Крім того, в судовому засіданні повністю доведено факт погрози вбивством потерпілому ОСОБА_6 з боку обвинуваченого ОСОБА_3 .
		Так, протягом досить тривалого часу потерпілому двоє агресивно налаштованих осіб, які перебували в стані алкогольного сп?яніння, спричиняли тілесні ушкодження руками, ногами, в тому числі і у взутті, металевим ланцюгом по обличчю, голові, різним ділянкам тілі, при цьому вели себе жорстоко, зухвало, зв`язували руки та ноги, фактично знущались, мучали та катували останнього. При цьому, ОСОБА_3 , накинув на шию потерпілого металевий ланцюг, кінці якого натягував на себе, перекриваючи, тим самим дихання, висловив словесну погрозу вбивством. Після цього, почав розмахувати ножем перед обличчям потерпілого та говорити, що його заріже. В такій обстановці вказані дії потерпілим сприймались як реальна погроза вбивством, оскільки останній мав реальні підстави побоюватись здійснення ОСОБА_3 таких дій відносно нього. Дії ОСОБА_3 , з приводу погрози вбивством, які виражалися, в тому числі шляхом демонстрацією ножа, були припинені ОСОБА_6 , який схопився за лезо ножа, намагаючись уникнути поранення, через що йому було спричинено тілесне ушкодження, у вигляді порізу правої кісті, що підтверджується висновками експертів №162 від 22.03.2023 та №399 від 07.06.2023 (додатковий).
		Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_3 в частині того, що він не розмахував ножем та не погрожував потерпілому вбивством спростовуються не лише показами самого потерпілого, але й висновками судово-медичних експертиз. 
		 
		Всі доводи обвинувачених, надані в судовому засіданні розцінюються судом як «версія захисту», з метою уникнути кримінальної відповідальності за більш тяжке діяння та зменшити призначене судом покарання. 
		До того ж обвинувачені в судовому засіданні визнали той факт, що через стан алкогольного сп`яніння можуть детально не пам`ятати подій тієї ночі.
		 
		Отже, за встановлених судом обставин, в діях обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене з метою залякування, за попереднього змовою групою осіб та ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити особу вчинити дії, що суперечать її волі, з метою залякування, за попередньою змовою групою осіб, а в діях обвинуваченого ОСОБА_3 ще й ч. 1 ст. 129 КК України, а саме погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
		 
		Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав частково, повністю відшкодував завдану кримінальними правопорушеннями шкоду, про що в матеріалах кримінального провадження маються відповідні розписки, потерпілий немає до нього претензій ні матеріального, ні морального характеру, що визнається судом обставиною, що пом?якшує покарання обвинуваченого. 
		Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, тобто проти життя та здоров?я людини, покарання відбував реально в місцях позбавлення волі, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив нові кримінальні правопорушення проти життя та здоров?я людини, які є умисними, одне з них тяжке, що свідчить про те, що останній не зробив для себе жодних висновків, на шлях виправлення не становиться, свою поведінку не змінює, продовжує займатись злочинною діяльністю.
		За останнім місцем проживання обвинувачений ОСОБА_3 характеризується посередньо, з сусідами не спілкується. Протягом 2022-2023 заяв та скарг на нього не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався.
		Обвинувачений на даний час на диспансерному обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп?яніння, а також рецидив злочинів. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень був раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав частково, повністю відшкодував завдану кримінальними правопорушеннями шкоду, про що в матеріалах кримінального провадження маються відповідні розписки, потерпілий не має до нього претензій ні матеріального, ні морального характеру, що визнається судом обставиною, що пом?якшує покарання обвинуваченого. 
		Суд враховує, що після вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_4 був засуджений за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 50 НМДГ, що становить 850 грн. Знятий з обліку Київського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ДУ «Центр пробації» 11.04.2023 року у зв?язку із сплатою штрафу. 
		Також суд враховує сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_4 , який одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Обвинувачений на даний час на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп?яніння.
		 
		Крім того, суд враховує поведінку обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які під час всього розгляду кримінального провадження не виказали щирого каяття та щирого жалю з приводу своїх протиправних дій та їх наслідків, не осудили свою поведінку, не вибачились перед потерпілим, не виявили бажання залагодити провину перед ним. Лише в останньому слові попросили в потерпілого пробачення та виказали жаль з приводу своєї поведінки. Таким чином, дійсно відвертого, а не уявного наміру виправити зумовлену кримінальними правопорушеннями ситуацію в діях обвинувачених не вбачалось.
		 
		На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку скоєних ним діянь, їх характер, мотив, обставини та наслідки, особи винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання, сімейний стан, думку прокурора та потерпілого, які просили призначити покарання, пов?язане з реальним позбавленням волі, а також, той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливо лише в умовах ізоляції їх від суспільства, призначивши їм покарання у виді позбавлення волі, яке вони повинні відбувати реально. 
		За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчинених кримінальних правопорушень, відповідати особам обвинувачених та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3  та ОСОБА_4  у вигляді домашнього арешту, з забороною покидати місце проживання, у період часу з 21.00 години до 06.00 години, без застосування електронних засобів контролю сплив, підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, як просить прокурор, суд не вбачає, виходячи з наступного:
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештований та триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. 
		У чинному КПК України питання застосування запобіжних заходів, у тому числі і тримання під вартою на стадії підготовчого провадження врегульовані ч. 3 ст. 315 КПК України, а на стадії судового розгляду ст. 331 КПК України, які вирішують ці питання в порядку, передбаченому главою 18 розділу II КПК України.
		У главі 18 КПК України порядок розгляду клопотань і застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою визначаються відповідно ст. ст. 183, 193, 194, 196, 197, 202, 492 КПК України. 
		Згідно приписів ч. ч. 1, 4 ст. 196, ст. ст. 197, 202, 205 КПК України застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою здійснюється на підставі ухвали суду, яка підлягає негайному виконанню і строк дії якої не може перевищувати 60 днів. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення (ст. 205 КПК України) . 
		Жодна із глав КПК України не містить іншого порядку взяття, тримання та звільнення особи з-під варти на будь-якій стадії процесу, ніж в порядку та строки як це передбачено у главі 18 розділу II КПК України, а саме: шляхом постановлення ухвали суду щодо взяття особи під варту або зміну запобіжного заходу. 
		В розумінні закону ч. 5 ст. 202 КПК України, за допомогою висновку від попереднього правового явища до наступного і навпаки, можна дійти висновку, що тримання особи під вартою можливо лише на підставі судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає такий запобіжний захід. 
		П. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України зазначає, що у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім інших питань, приймається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження. 
		Разом з тим, однією із засад кримінального провадження є доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень (ч. 1 п. 14 ст. 7 КПК України).
		Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. При тлумаченні вказаної правової норми за допомогою висновку від протилежного, випливає, що якщо обов`язковими і такими що підлягають безумовному виконанню є судові рішення, що набрали законної сили, то, відповідно, судові рішення, які не набрали законної сили не є обов`язковими і не підлягають виконанню. 
		Із системного тлумачення ст. ст. 532, 533, 535 КПК України, які встановлюють порядок набрання судовим рішенням законної сили та його виконання, можна зробити висновок, що вирок вступає у законну силу після спливу строку на подачу апеляційної скарги або після апеляційного оскарження, у зв`язку із чим виконання вироку суду до набрання ним законної сили законом не передбачено. 
		Таким чином, необхідно чітко розмежовувати такі поняття, як "винесення рішення" і "виконання рішення" , так як передбачаючи можливість винесення такого рішення (п/п 1 п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України) законодавець не передбачив можливість виконання такого рішення до вступу вироку в силу та передбачив можливість виконання вироку суду вже після вступу такого рішення суду в законну силу. 
		Крім цього, законодавець чітко визначив, що може бути підставою для тримання особи під вартою та в якому порядку це вирішується (ч. 2 ст. 331 КПК України), тобто правовою підставою для обрання такого запобіжного заходу, як взяття під варту, може слугувати лише ухвала суду, або вирок, однак який вже набрав законної сили і зазначені дії щодо взяття під варту, будуть лише слугувати не заходом забезпечення кримінального провадження, а відбуванням покарання, визначеним судом у відповідному вироку. 
		В жодній нормі КПК України не міститься посилання на те, що вирок суду першої інстанції може вступати в силу не за правилами, визначеними в ст. 532 КПК України, а будь-яким іншим чином. Також, в КПК України не зазначено про те, що якась частина вироку може вступати в силу раніше, а якась частина вироку може вступати в силу в порядку ст. 532 КПК України. 
		Як випливає із рішень Європейського суду з прав людини, поняття "свавілля" у ст. 5 § 1 має більш широке значення, аніж просто недотримання національного законодавства, тому що позбавлення волі може бути законним з точки зору внутрішнього права, але все ж свавільним в розумінні Конвенції, порушуючи тим самим її положення. 
		Європейський суд наголошує на тому, що у справі, в якій йдеться про позбавлення свободи, особливо важливим аспектом є дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінною вимогою є наявність у національному законі чітко сформульованих умов, за яких здійснюється позбавлення свободи, та забезпечення передбачуваності застосування самого цього закону, тобто відповідності його до встановленої Конвенцією вимоги "законності" (рішення по справі "Стіл та інші проти Сполученого Королівства"). 
		Таким чином, системний аналіз норм кримінального процесуального законодавства України свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вироком суду з визначенням у резолютивній частині вироку строком настання певної події, а саме: набрання цим вироком законної сили, не відповідає критерію "передбачуваності закону" для цілей ст. 5 Конвенції та ст. ст. 196, 197, 202 КПК України. 
		Таким чином, суд вважає, що відсутні законні підстави для обрання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. 
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,
		    
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 127, ч.1 ст. 129 КК України.
		Призначити ОСОБА_3 покарання:
		- за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;
		- за ч.2 ст. 127 КК України у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі;
		- за ч.1 ст. 129 КК України у виді 2 /двох/ років обмеження волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його фактичного затримання по виконанню вироку суду.
		 
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 127 КК України.
		Призначити ОСОБА_4 покарання:
		- за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 122 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;
		- за ч.2 ст. 127 КК України у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі;
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання по виконанню вироку суду.
		Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
		-зразки крові, відібрані у потерпілого ОСОБА_6 , які, відповідно до постанови про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 24.05.2023, зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-зразки крові, відібрані у підозрюваного ОСОБА_3 , які, відповідно до постанови про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 24.05.2023, зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-зразки крові, відібрані у підозрюваного ОСОБА_4 , які, відповідно до постанови про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 24.05.2023, зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-черевики темно-коричневого кольору, виріз із простирадла із слідами РБК №2, виріз із шпалер із коридору з нашаруванням №2, виріз із шпалер із нашаруванням РБК №1, виріз із шпалер із слідами РБК №2, виріз із картонної коробки зі слідами РБК, змив з дверей до спальної кімнати, виріз зі стіни спальної кімнати, змив із полу спальної кімнати, поліетиленовий пакет зі слідами РБК, два кухонні ножі з малим лезом, два кухонні ножі з великим лезом, зразки крові, відібрані у потерпілого ОСОБА_6 , які, відповідно до постанови про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 24.05.2023, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим, прокурору та потерпілому.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		Суддя Октябрського районного суду 
		м. Полтави: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...