Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/1213/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2024. Зареєстровано: 09.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2024.
Дата набрання законної сили: 09.02.2024
Номер судового провадження: 1-кс/554/2193/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023170000000274

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 09.02.2024Справа № 554/1213/24 Провадження № 1-кс/554/2193/2024
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		09.02.2024 року          м. Полтава
		 
		Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 
		прокурора - ОСОБА_3 
		підозрюваного - ОСОБА_4 
		захисника - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області капітана юстиції ОСОБА_6 , в рамках досудового розслідування, внесеного 25.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023170000000274, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
		        ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Воскобійники, Шишацького району, Полтавської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонеру, раніше не судимому
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Слідчим відділом Управління СБ України в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22023170000000274 від 25.12.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		У відповідності до матеріалів кримінального провадження у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці в ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, запровадив схему перешкоджання законній діяльності працівників ТЦК та СП під час здійснення останніми мобілізаційних заходів по оповіщенню військовозобов`язаних осіб під час воєнного стану шляхом виготовлення та видачі за грошову винагороду службових посвідчень «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» ВГО «СГОУ «Народна Рада». 
		Вказані службові посвідчення не надають військовозобов`язаним особам статусу працівника правоохоронного органу та не наділяють його повноваженнями правоохоронців, а лише створюють у працівників ТЦК та СП під час проведення ними мобілізаційних заходів уявлення приналежності військовозобов`язаного до правоохоронного органу та особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та перешкоджають виконанню ТЦК та СП, покладених на них законодавством України заходів із оповіщення попередньо призначених військовозобов`язаних та резервістів з метою проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних та планування призначення військовозобов`язаних до призову під час мобілізації, а також з метою адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у випадку, якщо такі особи вчинили правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУПАП.
		ОСОБА_4 , діючи з умислом, спрямованим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, з корисливих мотивів, 23.01.2024 близько 11 год. 45 хв. при особистій зустрічі, на стоянці розташованій поблизу вул. Чураївни, 2А, м. Полтаві в автомобілі марки «Volkswagen» «Tiguan», білого кольору, повідомив ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , про можливість виготовити та видати за грошову винагороду службове посвідчення, яке, зі слів ОСОБА_4 , створить у працівників ТЦК та СП уявлення приналежності його до правоохоронного органу, що унеможливить його мобілізацію до Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Окрім вказаного, ОСОБА_4 , під час вказаної зустрічі повідомив ОСОБА_7 перелік документів, які необхідно надати останньому наступного дня для оформлення вказаного службового посвідчення та вартість вказаної послуги. 
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, 24.01.2024 приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 під час особистої зустрічі, на стоянці розташованій поблизу вул. Чураївни, 2А, м. Полтаві в автомобілі марки «Toyota» чорного кольору, з ОСОБА_7 отримав від останнього заздалегідь обговорений пакет документів та грошові кошти в сумі 50 000 грн. 
		Разом із цим, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що посвідчення буде виготовлено протягом двох тижнів, та про його готовність ОСОБА_4 додатково повідомить ОСОБА_7 за допомогою мобільного телефону. 
		В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 08.02.2024 близько 11 год. 30 хв., ОСОБА_4 , діючи умисно, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 на стоянці по вулиці Європейській, поблизу будинку 60 в м. Полтава, у автомобілі марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, передав останньому службове посвідчення співробітника «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» ВГО «СГОУ «Народна Рада» № НОМЕР_2 виданого 26.01.2024, виданого на ім`я ОСОБА_7 та талон ВГО НР № 17-0345, які підтверджують факт приналежності останнього до «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» ВГО «СГОУ «Народна Рада», та зі слів ОСОБА_4 створює у працівників ТЦК та СП уявлення приналежності військовозобов`язаного до правоохоронного органу і дає можливість не бути мобілізованим до Збройних Сил України.
		Дії ОСОБА_4 перешкоджають процесу оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, призводять до зростання напруження у суспільстві, уникнення військовозобов`язаними особами спілкування із представниками ТЦК та СП, що призводить до зменшення кількості мобілізаційних ресурсів (військовозобов`язаних), які прибувають до ТЦК та СП та можуть бути сплановані до призову під час мобілізації, що, у свою чергу, ставить під загрозу терміни та обсяги виконання заходів комплектування військово-організаційних структур ЗСУ, а також формування стійких передумов для подальшої відмови громадян від виконання своїх конституційних обов`язків в особливий період.
		Отже, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період з 23.01.2024 по 08.02.2024 вчинив дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом видачі за грошову винагороду ОСОБА_7 службового посвідчення «Комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» ВГО «СГОУ «Народна Рада», яке створює у працівників ТЦК та СП уявлення приналежності військовозобов`язаного до правоохоронного органу та особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, хоча фактично не надає такій особі статусу правоохоронця і його повноважень.
		08.02.2024 о 11 год. 41 хв. на стоянці по вул. Європейській, поблизу буд. 60 в м. Полтава, ОСОБА_4 затримано в порядку та на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		08.02.2024  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю с. Воскобійники, Шишацького району, Полтавської області, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 ,  фактично проживаючому за адресою:  АДРЕСА_2 , пенсіонеру, раніше не судимому, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме:
		-повідомленням про виявлене кримінальне правопорушення від 25.12.2023;
		-матеріалами, отриманими від оперативних підрозділів СБУ на виконання доручень слідчого;
		-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 17.01.2024, 24.01.2024 та 08.02.2024;
		-протоколом огляду речей та документів від 08.02.2024;
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії): контроль за вчинення злочину - спеціального слідчого експерименту у кримінальному провадженні № 22023170000000274 від 24.01.2024;
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №22023170000000274 від 25.12.2023 від 23.01.2024;
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №22023170000000274 від 25.12.2023 від 24.01.2024;
		-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. 
		       Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала та просила його задовольнити з підстав наведених у ньому, наголошувала на існуванні ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
		Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що вину визнає повністю, має намір співпрацювати з органами досудового розслідування, звертає увагу на свій незадовільний стан здоров`я та наголошував на тому, що він є інвалідом ІІ групи.
		Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримав свого підзахисного, звертає увагу суду на стан здоров`я підозрюваного, його щире каяття та бажання співпрацювати з органами досудового розслідування, прохав відмовити у задоволення клопотання слідчого та просив застосувати до його підзахисного цілодобовий домашній арешт з електронним засобом контролю. Приєднав до матеріалів клопотання документи в кількості 3 арк. характеризуючі стан здоровя підозрюваної особи.
		Заслухавши сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
		Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
		Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
		Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
		Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Частиною першою статі 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 
		Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Виклад обставин, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні:
		Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
		Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007). 
		На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
		Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
		Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що  ОСОБА_4  розуміючи, що вчинив тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, відчуваючи страх за невідворотність майбутнього покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, він може покинути територію, контрольовану органами державної влади та правоохоронними органами України, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або перебувати на іншій тимчасово непідконтрольній території України.
		Не зважаючи на те, що ОСОБА_4 на даний час немає паспорту громадянина для виїзду за кордон, останній з метою перераховування від органу досудового розслідування та суду, перебуваючи на волі, може отримати його законним шляхом протягом 3 - 7 днів і покинути територію України.
		Поряд із цим, враховуючи вік підозрюваного ОСОБА_4 , останній не має ніяких обмежень щодо заборони перетину державного кордону України.
		Цей ризик є значним, враховуючи, що ОСОБА_4 інкримінується діяння щодо впровадження схеми уникнення мобілізації, а отже, підозрюваний схильний до вчинення дій, які суперечать загальносуспільним інтересам та закону, тим більше, що в даному випадку це буде стосуватися його особистої свободи. 
		Таким чином, враховуючи особливу зухвалість та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, інших можливих епізодів вчинення подібних злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння тяжкого злочину підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно або за допомогою інших невстановлених на даний час осіб знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
		Звертаю увагу суду, що вручені ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 50 тисяч гривень віднайдені стороною обвинувачення не у повному обсязі, а від так перебуваючи на волі ОСОБА_4 може приховати їх та інші докази його протиправної діяльності. 
		Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень свідком ОСОБА_7 чи відмови від надання показань очевидцями його противоправної діяльності, які стороною обвинувачення на даний час не допитані. 
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
		При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків та експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. 
		Тим більше, що на даний час не допитані як свідки всі особи, яким відомі обставини вчинення даного кримінального правопорушення.
		Звертаю увагу суду, на те, що стороною обвинувачення перевіряється причетність до вказаного злочину ще двох осіб, а також встановлено, що послугами ОСОБА_4 користувалися ще як мінімум 10 осіб, обставини чого будуть досліджуватися під час досудового розслідування і вказані особи будуть допитуватися стороною обвинувачення.
		Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам  ОСОБА_4  з іншими співучасниками вчинення злочину, з якими ОСОБА_4 перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення. 
		Так, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваним здійснювалися з невстановленим на даний час колом осіб, яким він може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, а також щодо отриманих правоохоронцями доказів, що стали йому відомі у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного. 
		Крім того, з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків, потерпілого та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел. 
		Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.
		Тим більше, що в матеріалах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовані конкретні поради ОСОБА_4 щодо уникнення мобілізації та «обережного» використання наданого ним службового посвідчення, а відтак перешкоджання її проведенню, що вказує на можливі спроби перешкоджати і стороні обвинувачення під час досудового розслідування для уникнення кримінальної відповідальності.
		Звертаю увагу суду на те, що ОСОБА_4 видавав особам службові посвідчення з належними голографічними елементами захисту, та у такому вигляді, які можуть у будь-якої особи створити уявлення, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу з корупцією та організованою злочинністю.
		Для цього ними продумано навіть те, що фотографія особи на посвідченні повинна бути в офіційному костюмі.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчиняв інкриміноване йому правопорушення з метою зловживання довірою та шахрайства щодо співробітників ТЦК та СП, що вказує на реальний ризик зловживання процесуальними правами підозрюваного під час досудового розслідування.
		Крім того, ОСОБА_4 повідомляв, що допомагав багатьом особам і цілком може мати зв`язки в правоохоронних органах, які використовувати для уникнення кримінальної відповідальності.
		Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, адже відповідно до зібраних доказів  ОСОБА_4 не збирався завершувати свою злочинну діяльність. 
		Крім того, як повідомив сам ОСОБА_4 під час негласних слідчих (розшукових) дій, його послугами користувалися й інші особи, а відтак його протиправна діяльність носила системний характер.
		Також, на даний час стороною обвинувачення перевіряється причетність ОСОБА_4 і до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.353 КК України. а саме присвоєння владних повноважень або звання службової особи.
		У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України  слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України).
		У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку про можливість у даному випадку визначити підозрюваному розмір застави, з урахування матеріального стану підозрюваної особи, віку та стану його здоров`я, щирого каяття, суд, вважає за необхідне визначити заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		       Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з місця проживання визначеного судом без дозволу слідчого, прокурора та суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні та іншим підозрюваним; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну
		Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
		Керуючись ст. 181,183, 193,196 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		ухвалила:
		 
		Клопотання - задовольнити.
		Застосувати у кримінальному провадженні №22023170000000274 від 25.12.2023 щодо підозрюваного  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23).   а саме з 08.лютого 2024 року з 11 год. 41 хв. до 11 год. 41 хв. 07 квітня 2024 року з визначенням застави у розмірі 242 240 грн.
		Зобов`язати слідчого, який вніс клопотання  про тримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про його задоволення.
		Призначити заставу в розмірі 242 240 гривень, після внесення якої підозрюваний  ОСОБА_4  звільняється з-під варти під заставу.
		Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава.
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище  депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі  Полтавського слідчого ізолятора Управління  Державної пенітенціарної  служби України в Полтавській області.
		Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення  ОСОБА_4  з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний  ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього  обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави,  та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
		В разі внесення застави покласти на підозрюваного  ОСОБА_4  обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Уповноважена  службова особа у разі внесення застави при звільненні  ОСОБА_4 зобов`язана  роз`ясняти  його обов`язки  і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.  
		Термін дії обов`язків, покладених судом на  ОСОБА_4  у разі внесення застави визначити по 07.04.2024 року.
		Підозрюваного  ОСОБА_4  взяти під варту в залі суду.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
		 
		 
		 
		       Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...