Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/138/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2024. Зареєстровано: 12.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/331/176/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022080010000096

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		12.02.2024                                                        
		Справа № 331/138/23
		                                                       Провадження № 1-кп/331/176/2024
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ
		 
		«12» лютого 2024 року колегія суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в складі:
		Головуючого - судді                                         ОСОБА_1 
		Суддів:                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_4 
		за участі:        прокурорів:                                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		        ОСОБА_7 
		захисника                                 ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080010000096 від 26.07.2022 року відносно
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, освіта - вища, на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не має судимості, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 22 о/с від 12.01.2021 капітана поліції ОСОБА_9 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Наказом № 649 о/с від 23.05.2022 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статут Національної поліції України) ОСОБА_9 звільнено зі служби в поліції.
		Таким чином, ОСОБА_9 до 23.05.2022 являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу.
		Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. 
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
		5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
		Відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_9 присягнув на вірність Українському народові та зобов`язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		Водночас, ОСОБА_9 складеної ним присяги працівника поліції не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 64 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
		Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_10 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України.
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено.
		Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил РФ Бердянський район та частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, було тимчасово взято під контроль та на даний час контролюються та утримуються російськими військами.
		З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час фактично контролюються та утримуються російськими військами, представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		У свою чергу, ОСОБА_9 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території Бердянського району, зокрема м. Бердянська, та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, м. Бердянська системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, приблизно на початку квітня 2022 року, але не пізніше 09 квітня 2022 року (більш точна дата та час невідомі), в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою РФ, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації РФ, надавав представникам окупаційної влади РФ необхідну інформацію щодо особового складу Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, зокрема про наявність у них вогнепальної зброї, спецзасобів, внаслідок чого, у співробітників поліції за вказівкою окупаційної влади, було вилучено наявну у них вогнепальну зброю та спецзасоби, здійснював патрулювання території м. Бердянськ в лавах так званої «народної міліції м. Бердянськ» на службових автомобілях Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області із видаленими знаками символіки Національної поліції України, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Так, ОСОБА_9 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації РФ, а саме у незаконно створеному органі - «народній міліції м. Бердянськ», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Таким чином, ОСОБА_9 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
		Судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9  у спеціальному судовому провадженні на підставі ухвали колегії суддів від 15.02.2023 року, прийнятої з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, обізнаний про розпочате щодо нього кримінальне провадження та переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України (м. Бердянськ), з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Разом з тим, судом при проведенні спеціального судового провадження були виконані вимоги, передбачені ст. 297-5, 323 КПК України. Так, обвинувачений ОСОБА_9 неодноразово викликався до суду шляхом надсилання повісток за останнім відомим місцем його проживання, яке розташоване на тимчасово окупованій території України, шляхом публікації судових повісток про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», також повідомлення про дату, час та місце розгляду провадження розміщувались на офіційному веб-сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та вручались особисто його захиснику - адвокату ОСОБА_8 .
		В призначені судові засідання обвинувачений ОСОБА_9 не з`явився, не повідомив суд про поважність причин свого неприбуття, і від нього не надійшло заяв або клопотань про неможливість прийняття участі в судовому засіданні або відкладення судового розгляду.
		У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_9 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті висунутого йому обвинувачення.
		Разом з тим, захист обвинуваченого за призначенням здійснював фахівець в галузі права - адвокат ОСОБА_8 .
		В судових дебатах захисник - адвокат ОСОБА_8 зазначив, що докази, надані стороною обвинувачення у своїй сукупності, не містять таких доказів, які б доводили склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України, який інкримінований ОСОБА_9 , оскільки не доведена суб`єктивна та об`єктивна сторона вказаного злочину. Стороною обвинувачення не здобуто та не надано суду письмових доказів працевлаштування ОСОБА_9 в новоутвореному окупаційною владою правоохоронному органі, не доведений факт добровільності зайняття ОСОБА_9 посади в незаконному правоохоронному органі, тому просив суд визнати ОСОБА_9 невинуватим та виправдати у зв`язку з недоведеністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		Не зважаючи на позицію захисника щодо недоведеності в діях обвинуваченого ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, його доводи повністю спростовуються наступними доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який обіймає посаду інспектора Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, пояснив суду, що до моменту повної окупації м. Бердянська, а саме до 27.02.2022 року, з обвинуваченим ОСОБА_9 , який обіймав посаду оперуповноваженого карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, він був знайомий особисто приблизно п`ять років. На виконання наказу начальника ГУНП в Запорізькій області, який був доведений до особового складу заступником начальника Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 , 10.04.2022 року він покинув територію м. Бердянська та прибув до м. Запоріжжя. У період його перебування в м. Бердянську з моменту окупації до моменту виїзду, про ОСОБА_9 жодної інформації не чув, особисто з ним не зустрічався. Перебуваючи в м. Запоріжжі, зі слів своїх колег йому стало відомо, що ОСОБА_9 працює на окупаційну владу в так званій «народній міліції», обіймаючи посаду оперуповноваженого та виконуючи ті ж самі обов`язки, які виконував в національній поліції України. Разом з тим зазначив, що представниками окупаційної влади в м. Бердянську проводились розшукові заходи щодо виявлення прихованих раніше автомобілів, які перебували на штраф-майданчику, тому його рідного брата ОСОБА_11 , чия діяльність, на той момент, була пов`язана із забезпеченням зберігання транспортних засобів, у серпні 2022 року було доставлено до будівлі Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області по вулиці Горбенка в м. Бердянську, де на той час вже розташовувалась так звана «народної міліції», для проведення допиту. Представники окупаційної влади завели його брата до кабінету ОСОБА_9 , де останнім був проведений допит. Проте в ході допиту, коли ОСОБА_9 дізнався прізвище його брата, то, попри співпрацю з ворожою владою, допоміг йому уникнути тиску з боку інших осіб та покинути приміщення будівлі. Через тиждень після вказаних подій його брат покинув м. Бердянськ і при особистому спілкуванні розповів йому про зазначені ним обставини зустрічі з ОСОБА_9 . 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , який обіймає посаду інспектора Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, пояснив суду, що з обвинуваченим ОСОБА_9 , який обіймав посаду оперуповноваженого карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, він був знайомий приблизно п`ять років, підтримував з ним товариські стосунки як колега по роботі. 10.04.2022 року, на виконання наказу начальника ГУНП в Запорізькій області, він покинув територію м. Бердянська та прибув до м. Запоріжжя. На той час йому вже було відомо про те, що ОСОБА_9 одним із перших погодився на співпрацю з окупаційною владою та почав працювати в так званій «народній міліції». 14.04.2022 року на його мобільний телефон надійшов телефонний дзвінок від ОСОБА_9 , який повідомив йому про те, що в ході проведення пошукових заходів з метою виявлення транспортних засобів, ним та іншими колишніми колегами, які співпрацювали з окупаційною владою, були відчинені два його гаражі, в одному з яких вони виявили автомобіль, який належав його батькові, тому ОСОБА_9 поцікавився у нього де знаходяться ключі та технічна документація на даний автомобіль. В ході телефонної розмови ОСОБА_9 повідомив йому про те, що він вже працює в рядах так званої «народної міліції» на посаді оперуповноваженого, пропонував йому повернутися до м. Бердянська, посилаючись на сприятливі умови роботи та достойну заробітну плату. Також зі слів своїх колег по роботі та мешканців м. Бердянська, яки виїхали з окупованої території, йому відомо про те, що ОСОБА_9 в робочих цілях, працюючи на окупаційну владу, використовував транспортний засіб, який знаходився на балансі Бердянського РВП ГУНП, мав безперешкодний доступ до приміщення будівлі, де розташовувалась так звана «народна міліція», вільно контактував з військовослужбовцями ЗС РФ, проводив допити в інтересах окупаційної влади з метою виявлення зброї та транспортних засобів.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він обіймає посаду начальника Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, до 24.02.2022 року обіймав посаду заступника начальника з превентивної діяльності Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області. У квітні 2022 року начальником ГУНП в Запорізькій області був виданий письмовий наказ про необхідність працівникам поліції покинути тимчасово окуповану територію м. Бердянськ та прибути для несення служби до м. Запоріжжя. Вказаний наказ доводився до відома особового складу, який залишився на тимчасово окупованій території, через всі можливі мессенджери та телефонні дзвінки. Обвинувачений ОСОБА_9 , який обіймав посаду старшого оперуповноваженого карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, вказаний наказ не виконав, залишився на тимчасово окупованій території, погодився на співпрацю з окупаційною владою м. Бердянська та добровільно зайняв посаду оперуповноваженого у незаконно створеному правоохоронному органі - так званій «народній міліції», яка виконує свою діяльність згідно із законодавством РФ. Переконаний в тому, що ОСОБА_9 мав можливість залишити тимчасово окуповану територію м. Бердянськ та безперешкодно дістатись м. Запоріжжя як і всі інші співробітники та керівники відділень Бердянського РВП, які не погодились співпрацювати з окупаційною владою, для яких вони складали безпечні маршрути на підставі отриманої оперативної інформації. Також зазначив, що йому достеменно відомо про те, що ОСОБА_9 разом з військовослужбовцями зс РФ проводив обшуки у місцевих жителів м. Бердянська з метою виявлення зброї, оскільки під час проведення такого обшуку за місцем проживання його родичів, ОСОБА_9 особисто зателефонував йому щоб отримати певну інформацію. Крім того додав, що ним було ініційовано службове розслідування відносно тих працівників поліції, які не виконали наказ керівництва ГУНП та не прибули для несення служби до м. Запоріжжя, за наслідками проведення якого керівництвом було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_9 з органів Національної поліції України. Разом з тим зазначив, що у ОСОБА_9 є дружина та діти, охарактеризувати його може як тиху та не дуже компанійську особу.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14  пояснив суду, що він обіймає посаду спеціаліста-криміналіста слідчого відділення Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області. З ОСОБА_9  знайомий особисто, підтвердив, що останній обіймав посаду старшого оперуповноваженого карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області. Після 27.02.2022 року, коли м. Бердянськ був захоплений збройними силами РФ, працівники поліції не виходили на службу за основним місцем роботи, а збирались у так званому колл-центрі, який був організований міською владою, де продовжували виконувати свої обов`язки по реагуванню на заяви громадян про вчинені правопорушення, разом з  ОСОБА_9  він здійснював патрулювання та займався стабілізаційною роботою. На початку квітня 2022 року представники ЗС РФ з`явились в колл-центрі, зібрали в одному приміщенні працівників поліції Бердянського РВП, які там перебували, відібрали документи та мобільні телефони, які потім повернули, а всіх присутніх сфотографували. Під час вказаного заходу військовослужбовці РФ почали схиляти діючих працівників поліції до співпраці з окупаційною владою, наголошуючи на тому, що необхідно відновлювати роботу місцевої міліції, проводячи бесіди з кожним працівником поліції окремо. На той час жоден із присутніх працівників Бердянського РВП не висловив активну згоду на співпрацю з окупаційною владою. Проте 10.04.2022 року він зустрівся з  ОСОБА_9 , який повідомив йому про те, що має намір залишитись в м. Бердянську, пояснивши свою позицію тим, що його дружина не виявила бажання покидати місто, а він не міг залишити свою сім`ю. 11.04.2022 року він покинув територію м. Бердянська та прибув до м. Запоріжжя. У травні 2022 року на його мобільний телефон надійшов дзвінок від колишнього колеги, який йому повідомив про те, що за місцем проживання його матері в м. Бердянську планується проведення обшуку, тому, щоб не ламати двері, необхідно, щоб хтось їх відчинив. З цією метою він зателефонував своїй сестрі, щоб вона надала безперешкодний доступ до приміщення. Разом з тим він зателефонував ОСОБА_9 та попросив його проконтролювати хід проведення обшуку, оскільки здогадувався, що шукають його табельну зброю, яку він заховав і не здав окупаційній владі. В ході телефонної розмови з ОСОБА_9 , останній повідомив йому про те, що працює оперуповноваженим в так званій «народної міліції», задоволений умовами роботи та заробітною платою. 
		Зі змісту повідомлення заступника начальника УСБУ в Запорізькій області про вчинення кримінального правопорушення (відповідно до ст. 214 КПК України) № 59/5/2-518нт від 14.04.2022 року слідує, що старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області  ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн:  НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1 , який використовує наступні термінали мобільного зв`язку  НОМЕР_2 ,  НОМЕР_3 ,  НОМЕР_4 , після початку збройної агресії військами РФ та окупації населених пунктів, де розташовані територіальні підрозділи поліції, після фактичного припинення правоохоронної діяльності вказаними підрозділами, не прийняв негайних заходів щодо переміщення на територію, підконтрольну органам влади України, в умовах збройного конфлікту та введеного воєнного стану, перейшов на бік ворога та почав здійснювати правоохоронну діяльність в інтересах РФ, використовуючи матеріально-технічну базу Національної поліції України. Будучи правоохоронцем Національної поліції України, достовірно знаючи, що система так званих органів влади, які намагаються створити на території Запорізької області іде всупереч вимогам чинного законодавства, за попередньою змовою встановив та підтримує зв`язок з невстановленим представником ФСБ РФ на ім`я  ОСОБА_15 , який за отриманою інформацією є куратором військових РФ в окупованому м. Бердянську (використовує мобільний телефон  НОМЕР_5 ).  ОСОБА_9  надав згоду проходити службу на тимчасово окупованій території України в м. Бердянську Запорізької області в лавах «народної міліції РФ», місцем розташування якої є будівля УСР НП України (колишній УБОЗ) за адресою:  АДРЕСА_2 . Також встановлено, що так званим керівником «народної міліції» в окупованому м. Бердянську став громадянин України  ОСОБА_16 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3  (колишній співробітник міліції, пенсіонер МВС, раніше проходив службу на керівних посадах у Донецькій області в м. Маріуполі), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , використовує термінал мобільного зв`язку мобільний телефон НОМЕР_6 (т. 1, а.п. 195-196).
		Відповідно до відповіді заступника начальника УСБУ в Запорізькій області № 59/5/2-11нт від 21.04.2022 року, наданої на виконання доручення слідчого, встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду старшого оперуповноваженого ВКП Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області. Використовує термінал мобільного зв`язку IMEI НОМЕР_7 , IMSI НОМЕР_8 за мобільним номером НОМЕР_2 ; термінал мобільного зв`язку IMSI НОМЕР_9 , IMEI НОМЕР_10 за мобільним номером НОМЕР_3 ; номер мобільного телефону НОМЕР_4 не використовує; мессенджер «Телеграм» використовує за мобільним номером НОМЕР_3 (т. 1, а.п. 211).
		Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 18.06.2022 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду, проводилось зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку за номером  НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_9 , в ході якого в період часу з 28.04.2022 року по 26.05.2022 року були зафіксовані телефонні розмови між ОСОБА_9 та іншими працівниками Бердянського РВП, які погодились на співпрацю з окупаційною владою та працювали в так званій «народній міліції», а також іншими невстановленими особами, під час яких останні обговорювали питання щодо сприяння в наданні додаткових ресурсів для виконання розпоряджень керівництва так званої «народній міліції»; стосовно необхідності припинення пошукових заходів транспортного засобу, володільцем якого є мешканець м. Бердянська, оскільки вказаний транспортний засіб вже перебуває в розпорядженні осіб керівного складу так званої «народної міліції»; щодо встановлення місця проживання « ОСОБА_17 » та розроблення заходів щодо його затримання; стосовно узгодження координації дій з іншими структурними підрозділами так званої «народній міліції»; щодо організації проведення слідчих дій відносно особи, яка підозрюється у вчиненні крадіжки; щодо надання звіту за використане паливо на проведення розшукових дій в інтересах окупаційної влади; стосовно збору матеріалів за заявою потерпілої особи про вчинення грабежу; щодо організації обліку зброї, вилученої в ході проведення обшуків; стосовно вилучення транспортних зобів зі штраф-майданчику на користь окупаційної влади (т. 1, а.п. 224-237).
		Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 18.06.2022 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду, проводилось зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку за номером  НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_9 , в ході якого в період часу з 16.05.2022 року по 26.05.2022 року були зафіксовані телефонні розмови між ОСОБА_9 та іншими працівниками Бердянського РВП, які погодились на співпрацю з окупаційною владою та працювали в так званій «народній міліції», а також іншими невстановленими особами, під час яких останні обговорювали питання щодо результатів проведення обшуків; стосовно виявлення гаражів з транспортними засобами; щодо здійснення заходів на виконання розпорядження керівника так званої «народної міліції» ОСОБА_16 по доставці трупа невідомої особи з м. Андріївки до м. Бердянська; стосовно вжиття заходів за заявою потерпілої особи, відносно якої вчинена крадіжка; щодо організації виїзду слідчо-оперативної групи на місце проведення обшуку (т. 2, а.п. 1-12).
		Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 16.06.2022 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду, проводилось зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку за номером  НОМЕР_11 , яким користується керівник незаконно створеного правоохоронну органу, так званої «народній міліції» м. Бердянська ОСОБА_16 , в ході якого була зафіксована телефонна розмова між ОСОБА_16 та невстановленою особою на ім`я ОСОБА_18 від 12.05.2022 року, під час якої ОСОБА_16 підтвердив, що в його підпорядкуванні працює ОСОБА_19 , на що співрозмовник на ім`я ОСОБА_18 порадив ОСОБА_16 уважно придивитись до ОСОБА_9 (т. 2, а.п. 13-23).
		Згідно з витягом з наказу по особовому складу від 12.01.2021 № 22 о/с капітана поліції ОСОБА_9 ( НОМЕР_12 ) призначено старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Бердянського районного відділу поліції, увільнивши його з посади старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бердянського відділу поліції, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації, за ініціативою поліцейського (т. 2, а.п. 26).
		У відповідності до витягу з наказу по особовому складу від 23.05.2022 року № 649 о/с капітана поліції ОСОБА_9 , старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бердянського районного відділу поліції з 23 травня 2022 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). На день звільнення стаж служби в поліції становив 12 років 06 місяців 11 днів, вислуга років на пільгових умовах - 00 років 01 місяць 25 днів (т. 2, а.п. 27).
		У відповідності до змісту присяги від 07.11.2015 року ОСОБА_9 присягнув на вірність Українському народові (т. 2, а.п. 28).
		Так, колегією суддів визнано загальновідомими та такими, що не потребують доказування обставинами те, що 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан в Україні на 30 діб, період якого в подальшому був продовжений згідно зі змістом відповідних нормативних актів до 13 травня 2024 року.
		Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», м. Бердянськ Запорізької області віднесений до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України з 27.02.2022 року.
		З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що  ОСОБА_9 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території Бердянського району, зокрема м. Бердянськ, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, м. Бердянська системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою РФ, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації РФ, надавав представникам окупаційної влади РФ необхідну інформацію щодо особового складу Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, зокрема про наявність у них вогнепальної зброї, спецзасобів, внаслідок чого, у співробітників поліції за вказівкою окупаційної влади, було вилучено наявну у них вогнепальну зброю та спецзасоби, здійснював патрулювання території м. Бердянськ в лавах так званої «народної міліції м. Бердянськ» на службових автомобілях Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. З власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації РФ, а саме у незаконно створеному органі - «народній міліції м. Бердянськ», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, чим вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
		Вказаний висновок суду ґрунтується на аналізі показань, наданих в судовому засіданні свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, з яких слідує, що ОСОБА_9 проігнорував наказ керівництва ГУНП в Запорізькій області про виїзд з тимчасово окупованої території, який був доведений до відома всіх працівників Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області та залишився в м. Бердянську, який був окупований збройними формуваннями РФ. В службових цілях, працюючи на окупаційну владу, використовував транспортний засіб, який знаходився на балансі Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, мав вільний доступ до приміщення будівлі, де розташовувалась «народна міліція», що було неможливо для поліцейських, які не надали згоду на співпрацю з окупантами. ОСОБА_9 особисто повідомив свідкам про те, що вступив на службу до так званої «народної міліції» на посаду оперуповноваженого карного розшуку, вільно спілкувався з керівником так званої «народної міліції» ОСОБА_16 та військовослужбовцями збройних сил РФ, спільно з якими проводив обшуки у мешканців м. Бердянська з метою виявлення та вилучення зброї та транспортних засобів, проводив допити з метою отримання певної інформації в інтересах окупаційної влади. 
		Однією із форм об`єктивної сторони державної зради є перехід на бік ворога в період збройного конфлікту. Перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна перебуває у стані війни або збройного конфлікту. Перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званій фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій державі або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові.
		Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджений той факт, що ОСОБА_9 на час окупації м. Бердянська збройними формуваннями РФ і до моменту його звільнення з органів Національної поліції України (23.05.2022 року), тобто на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, являвся працівником правоохоронного органу Національної поліції України.
		Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
		Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. 
		Крім основних повноважень поліції, зазначених у ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, статтею 24 Закону визначено додаткові повноваження поліції, а саме: у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. 
		Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.2022 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» установлено єдиний механізм регулювання питань пенсійного забезпечення військовослужбовців та поліцейських.
		В умовах воєнного стану до поліцейських і військовослужбовців застосовується єдиний підхід нарахування та виплати додаткової грошової винагороди (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»).
		Отже, законодавець в певних питаннях прирівнює статус поліцейського до статусу військовослужбовця.
		З суб`єктивної сторони перехід на бік ворога в період збройного конфлікту може бути вчинено тільки з прямим умислом, який характеризується конкретним усвідомленням суб`єкта, що він добровільно встановлює злочинний зв`язок із ворогом в період збройного конфлікту, і його дії завідомо спрямовані на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, що характеризує інтелектуальний момент прямого умислу особи. При цьому зміст прямого умислу суб`єкта полягає в тому, що він усвідомлює, що своїми діями, які полягають у наданні допомоги ворогу, спричиняє шкоду зовнішній безпеці України та бажає спричинення такої шкоди з будь-яких мотивів.
		Таким чином, на підставі оцінки зібраних доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів вважає доведеним той факт, що громадянин України ОСОБА_9 , будучи поліцейським, не звільненим з посади в Національній поліції України, який має табельну вогнепальну зброю, зрадив Присязі вірно служити Українському народові, порушив обов`язки дотримуватись Конституції України та законів України, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, надав добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою РФ та перейшов на бік ворога.
		З огляду на викладене, доводи захисника ОСОБА_8 щодо відсутності в діях обвинуваченого ОСОБА_9 суб`єктивної та об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами захисника про те, що ОСОБА_9 діяв недобровільно, а під примусом з боку представників окупаційної влади.
		Так, з пояснень допитаних в судовому засіданні свідків та з телефонних розмов обвинуваченого ОСОБА_9 убачається, що останній активно підтримав режим окупаційної влади, надавав всіляку допомогу у взаємодії з представниками окупаційної адміністрації РФ, сприяв у проведенні пошукових заходів, спрямованих на відшукання та вилучення табельної зброї та транспортних засобів правників поліції, які не погодились на співпрацю з окупантами, висловлював задоволення умовами роботи та розміром заробітної плати, які його цілком влаштовували. 
		Зазначене є свідченням невимушеності його поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.
		Окрім того, стороною захисту не надано відомостей про те, що ОСОБА_9 будь-яким чином повідомляв компетентним органом України про здійснення на нього тиску з боку представників окупаційної влади тощо.
		Крім того, посилання захисника стосовно того, що стороною обвинувачення не надано жодного оригіналу письмових доказів працевлаштування ОСОБА_9 в новоутвореному окупаційною владою правоохоронному органі, слід визнати безпідставними, оскільки вони не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_9 та кваліфікацію його дій, при цьому в судовому засіданні з пояснень свідків встановлено, що в ході телефонних розмов з останніми, ОСОБА_9 сам зазначав, що він обійняв посаду оперуповноваженого у правоохоронному органі, який був створений окупаційною владою РФ на території м. Бердянська.
		Також колегією суддів встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом заходи для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_9 повідомлявся у передбачений законом спосіб як через публікацію виклику у газеті «Урядовий кур`єр», так і на офіційному веб-сайті судової влади України.
		Таким чином, аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, доведена в ході судового розгляду, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
		При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. 
		Обвинувачений ОСОБА_9 не має судимості і раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив особливо тяжкий злочин, одружений, проживає на тимчасово окупованій території, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває. 
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченому, колегія суддів керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання. 
		На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, беручи до уваги, обставини скоєного  ОСОБА_9  злочину, який ним був вчинений в період дії в Україні воєнного стану, його тяжкість, враховуючи дані біографії обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та з цих підстав вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння у вигляді позбавлення волі на певний строк, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. 
		Крім того, враховуючи, що ОСОБА_9 вчинив особливо тяжкий злочин, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 54 КК України, позбавити його спеціального звання - «капітан поліції».
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів,
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього, належному йому на праві власності, майна.
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_9 спеціального звання - «капітан поліції».
		Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту його фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченого та прокурору. 
		Інформацію про прийняте судом рішення відносно обвинуваченого ОСОБА_9  публікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. 
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, подавши відповідну заяву. 
		 
		 
		 
		Головуючий                                                 ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді:                                                         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...