Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 211/4955/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2024. Зареєстровано: 12.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2024.
Дата набрання законної сили: 14.05.2024
Результат оскарження 14.05.2024 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/211/336/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 211/4955/23
		Провадження № 2/211/336/24
		 
		Р і ш е н н я
		і м е н е м        У к р а ї н и
		 
		12 лютого 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді - Ткаченко С.В.,
		при секретарі - Бірж Д.В.,
		без участі сторін,
		розглянувши в місті Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент Банк» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		встановив:
		        ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Акцент Банк» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 23.12.2020 року в магазині «Комфі», розташованому за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37, вона оформила товарний кредит, договір «Розстрочка» № ANWOF31300940793049 на суму 2799 грн., укладений з Акціонерним товариством «Акцент Банк». При укладені кредитного договору представник відповідача видала позивачу кредитну карту з мінімальним кредитним лімітом в 1000,00 грн. Для полегшення сплати кредиту представник банку встановила на її телефон інтернет-додаток А-Банк 24.
		Пізніше о 15.30 год. на мобільний телефон НОМЕР_1 надійшов телефонний дзвінок від представника АТ «А-Бан» з пропозицією збільшити кредитний ліміт карткового рахунку, однак ця пропозиція нею була відхилена. 
		       31.12.2020 року невідомі особи отримали несанкціонований доступ до її сім картки Київстар, внаслідок чого сім картка була заблокована. Цього ж дня вона звернулась до офісу Київстар для заміни сім карти на іменну з відповідним договором. Їй повідомили, що зв`язок по її сім картці було втрачено, оскільки хтось зробив дублікат. Після чого без її згоди було збільшено кредитний ліміт. 31.12.2020 року невідомими особами була взломана її сім карта Київстар, та списано з її рахунку 21040 грн. 
		       Вона одразу подзвонила на гарячу лінію А-Банк і пояснила ситуацію оператору, він перевірив дані, і повідомив, що з її картки було поспіль кілька разів знято з різних банкоматів кошти в розмірі 21040 грн. Пояснити, яким чином знято кошти без фізичного пред`явлення картки представник банку не зміг. Вона звернулась до відділення банку, де оператор склала заяву в електронному вигляді ( вх.. № 724015 від 11.01.2021). Позивачем для запобігання протиправних дій також був змінений фінансовий номер картки, а сама картка заблокована. Далі 17.25 год. цього ж дня, на старий номер прийшов код для входу в додаток А-Банк, однак жодних дій з додатком нею не проводилось. Отже нею не було втрачено картку, передано третім особам ПІН-код картки, або іншу персональну інформацію, не було передано ані одноразових, ані постійного паролей третім особам. 
		       Просила суд зобов`язати відповідача провести перерахунок заборгованості, у зв`язку з несанкціонованими операція 10.01.2021 року, шляхом зменшення кредиту на суму 21040 грн. та провести перерахунок заборгованості за період з 10.01.2021 року по 03.08.2023 нарахованих банком відсотків за користування кредитними коштами на заборгованість в частині операцій від 10.01.2021 року, на суму 21040 грн., в рахунок погашення тіла кредиту.
		       Ухвалою суду від 18 вересня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		       У судове засідання сторони не з`явилися.
		       У матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні вимог наполягає.
		       Представник відповідача АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду із відзивом на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю та розглядати справу за відсутності представника АТ «А-Банк».
		 
		       В обґрунтування відзиву зазначено, що при підписанні анкети-заяви особу позичальника ідентифіковано за паспортом громадянина України, стороння особа не могла авторизуватись в А24 без мобільного номеру позивача та паролю від А24, як і здійснити перевід грошових коштів та зміну кредитного ліміту. Все це говорить, що саме позивач допустив дії (чи бездіяльність), які призвели до втрати інформації, яка дає можливість здійснювати платіжні операції, що є порушенням як УіП так і п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014року №705. Вважає, що факт звернення позивача до правоохоронних органів та, навіть, порушення кримінальної справи, не підтверджує наявність факту шахрайства сторонніми особами до закінчення проведення досудового розслідування та постановлення відповідного судового рішення. Окрім того на адресу банку не надходили запити від поліції щодо отримання даних щодо карток та кредитів позивача, що підтверджує правову позицію відповідача у справі. Посилаючись на висновки Верховного Суду зазначив, що за умови коли електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача лише за наявності обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності. Крім того, позивач визнає, що їй телефонували шахраї, та вона їм повідомила інформацію, що дала змогу провести вказані операції, і що є порушенням як УіП так і п. 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2014 року № 705.
		Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін , на підставі наявних у справі доказів оскільки сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
		       Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		       Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
		       Як встановлено судом, з 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 являється клієнтом АТ «Акцент-Банк» за договором банківського обслуговування, що підтверджується наданою копією анкети-заяви.
		       Відповідно до виписки АТ «Акцент-Банк» по картці/рахунку позивача 10 січня 2021 року відбулося зняття готівки в банкоматах на загальну суму 21040,00 грн.
		       На виконання ухвали суду від 18.09.2023 року щодо витребування у Акціонерного товариства «Акцент-Банк» матеріалів службового розслідування за фактом несанкціонованого зняття коштів з карткового рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та матеріали ІР-адреси підключення до Інтернет-банкінгу, інформацію до зміни пароля та логіна входу, ідентифікатори пристроїв, збільшення кредитного ліміту, банком було надано заяву, в якій повідомлено, що банком було проведене службове розслідування щодо аналізів операцій по карткам клієнтів та логувань, відносно ймовірної групи осіб одним з постраждалих клієнтів банку є ОСОБА_1 . При проведенні перерірки пристроїв, що використовувалися при операціях клієнта, що звертався до банку, було отримано список клієнтів ( з пробами логувань на них), серед яких є клієнт ОСОБА_1 . В зв`язку з перевіркою пристроїв та логувань була встановлена ймовірна вищезгадана група шахраїв, яка використовувала дублікати сім карт клієнтів, в тому числі і ОСОБА_1 . Що в свою чергу фактично свідчить про визнання позову. 
		       Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		       Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		       При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		       Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
		       Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
		       Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		       У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що:
		       «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		 
		       Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, касаційний суд дійшов помилкового висновку про вину позивача як підставу цивільно-правової відповідальності. Висновки судів про те, що операції щодо зняття з платіжної картки позивача спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, а умовами договору від 5 лютого 2010 року передбачено обов`язок позивача щодо нерозголошення даного ПІН-коду, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми, є помилковими, оскільки такі висновки судів не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
		       При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		       У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що:
		       «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		       Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		       Посилання АТ «Акцент-Банк» на ту обставину, що позивач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що ОСОБА_1 втрачала та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Натомість надано заяву щодо службового розслідування та виявлено групу шахраїв, які використовували дублікати сім карт клієнтів, в тому числі і ОСОБА_1 . 
		       Суд також враховує звернення позивача до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не спростовано факту звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.
		       Судом також взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. 
		       Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		       Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 521/20764/20 (провадження № 61-4665св22).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що:
		       «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		       При вирішенні спору судом також приймається до уваги правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
		       У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що:
		       «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
		       При вирішенні спору судом також приймається до уваги правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18) вказану правову позицію підтримав».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що:
		       «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		       Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		       При цьому суд враховує також правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, від 14 лютого 2018 року у справі 127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18), від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц (касаційне провадження № 61-16504св18) та постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 679/87/21 (касаційне провадження № 61-20637св21), у яких суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про істотне порушення банком вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Умов та правил надання банківських послуг, оскільки є факт здійснення операцій за кредитним рахунком особи, які ним не замовлялися та не оформлялися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку він має погашати.
		       Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження , суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		       Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		       Оскільки позивач положеннями статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
		       Керуючись ст.ст. 215, 216, 220, 628, 638, 799, 806 ЦК України, ст..ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284 ЦПК ЦПК України,суд ,-
		 
		ухвалив:
		       задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.
		 
		       Зобов`язати Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) провести перерахунок заборгованості  ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у зв`язку із несанкціонованими операціями 10.01.2021 року, шляхом зменшення тіла кредиту на суму 21040,00 грн. 
		       Зобов`язати Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) провести перерахунок заборгованості  ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 01.01.2021 року до 03.08.2023 нарахованих банком відсотків за користування кредитними коштами на заборгованість в частині операцій від 10.01.2021 року, на суму 21040,00 грн. в рахунок погашення тіла кредиту.
		       Стягнути з Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) на користь держави судовий збір у сумі 1073 ( одна тисяча сімдесят три ) гривні 60 коп. 
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя:    С. В. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...