Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/23979/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2024. Зареєстровано: 13.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2024.

Номер судового провадження: 2-8646/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/23979/23-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва 
		у складі головуючого судді Головко Ю.Г.,
		за участю секретаря судових засідань Солонухи Д.Л.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представник відповідача Стаднікова Д. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», у якому просить зобов`язати відповідача повернути їй безпідставно списані грошові кошти в сумі 34625,87 грн кредитних коштів, визнати угоду від 15.06.2021, оформлену від її імені недійсною, зобов`язати відповідача анулювати нараховані відсотки за угодою від 15.06.2021, зобов`язати відповідача списати борг за кредитним лімітом у розмірі 34625,37 грн, зобов`язати відповідача повернути на рахунок позивача безпідставно списані кошти у сумі 6532,50 грн власних коштів, зобов`язати відповідача припинити нарахування відсотків та штрафних санкцій за угодою від 15.06.2021.
		В обґрунтування позову зазначає, що 23.12.2022 невідомі особи шляхом вчинення щодо неї шахрайських дій, та проведення ряду фінансових маніпуляцій щодо переведення коштів, між рахунками, сприяли тому, що з рахунку були списані кошти в загальній сумі 41932, 37 грн. Зокрема, першою операцією було переведено на інший рахунок суму у розмірі 29597,25 грн та комісія в розмірі 1035,17 грн, потім переведення коштів між рахунками позивачки на суму 4020,00 грн, та комісія 120,60 грн., перерахунок на суму 10500,00 та комісія 52,50 грн переведено на картку НОМЕР_1 . Також, 580,25 грн, які були зняті шахраями з рахунку на мобільному номері телефону позивачки. За вказаним фактом, як вказує позивачка, вона звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» та до правоохоронних органів. Оболонським УП ГУНП в м. Києві внесені відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення за зверненням ОСОБА_1 , к/п № 12022105050001752 . 
		Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.06.2023 у справі відкрито провадження, та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		У судовому засіданні позивачка вимоги позовної заяви підтримала та наполягала на їх задоволенні.
		У судовому засіданні представник відповідача вимоги позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що позивачка стала жертвою шахраїв, проте сама сприяла перерахуванню коштів за своїми рахунками на рахунки шахраїв, що виключає визнання транзакцій та дій ПриватБанку неправомірними щодо зазначених переказів.
		Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до п. 1, 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2011 № 705, яка діяла на момент списання спірних коштів, користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. 
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Відповідно до п. п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 11 цієї Інструкції.
		Пунктами 6.1, 6.2, 6.5 Інструкції № 22 встановлено що Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.
		Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.
		З матеріалів справи встановлено, позивач звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.07.2008 та виявила бажання оформити кредитну картку з кредитним лімітом, а також в подальшому неодноразово перепідписувала даний договір, ознайомлювалась з умовами та правилами банківських послуг під розписку. Позивачу на підставі Анкети-заяви відкрито картковий рахунок на видано кредитну картку, встановлено кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено та не заперечується позивачем.
		Даний договір позивачем не оспорювався, та відповідно до ст. 204 ЦК України, закріплює презумцію правомірності правочину.
		У свої вимогах позивачка просить суд анулювати нараховані відсотки за угодою від 15.06.2021, припинити нарахування відсотків та штрафних санкцій за угодою від 15.06.2021. 
		Щодо здійснення транзакцій від 23.12.2022 на суму 41932,37 грн, встановлено, що переказ коштів з карток був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід у Приват24 був здійснений під авторизацією позивача. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації позивачки. 
		Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного Банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Відповідно до чинного законодавства України банк здійснює надання банкіських послуг необмеженому колу осіб на підставі їх заяв про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, які розміщуються на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет і є невід`ємною частиною договору банківського обслуговування. 
		Відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі, і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечить чинному законодавству. 
		Відповідно до п. 2.1.4.12.3 Умов банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа, або нанесених на Картці даних.
		Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою Карток, які є Електронними платіжними засобами, емітованими для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третім особам, в разі, якщо його дії або бездіяльність призведе до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в стоп-лист Платіжною системою (п. 2.1.4.12.4., п. 2.1.4.12.5; п. 2.1.4.12.9 Умов).
		До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операції та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операції за електронним платіжним засобом користувача несе банк. 
		З платіжних карток позивача було проведено транзакції 23.12.2022 щодо переказу коштів в загальній сумі 41932,37 грн. 
		Враховуючи те, що треті особи для здійснення платіжних операцій, не мали б змоги зробити це, не знаючи паролю входу до системи Приват24, паролів відомих лише позивачу, усіх даних картки Універсальна (номер, дата, статистичний і динамічний пароль, пін коду картки) та ОСОБА_1 не було дотримано вимог Умов та правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації необхідної для авторизації Клієнта через віддалені канали банківського обслуговування.
		ОСОБА_1 повідомила банк про факт транзакції вже після проведення спірних транзакцій. В архіві банку не виявлено звернень позивача з дорученням постанову картки в Стоп-Лист платіжної системи, або з вимогою про блокування картки до моменту зняття коштів. 
		Крім того, відповідно до Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2022 за заявою позивача про вчинення кримінального правопорушення відкрито кримінальне провадження, № 12022105050001752 за ч. 1 ст. 190 КК України Оболонським управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києва де ОСОБА_1 визнано потерпілою, оскільки 23.12.2022, приблизно о 10 год. 06 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Рокосовського, 3а, невстановлена досудовим розслідуванням особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами на 40883,75 грн, чим завдала матеріального збитку ОСОБА_1 .
		Суд зазначає, що маючи фінансовий номер телефону не можна вчинити всі дії щодо перерахунку коштів не знаючи інші особистої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. За розголошення несе відповідальність тільки власник картки - в даному випадку ОСОБА_1 .
		Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		За змістом пунктів 6, 8, 11 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Банк, як емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно з умовами договору клієнт зобов`язаний не допускати використання карток будь-якими іншими особами, зберігати у таємниці ПІН-коди, паролі та іншу інформацію, розголошення якої може призвести до фінансових втрат клієнта та банку, у разі втрати картки негайно повідомляти про це контакт-центр банку, не ініціювати проведення операцій із застосуванням карток у разі, якщо це може призвести до порушення недотримання вимог чинного законодавства України.
		Сторонами не заперечується та як вбачається з виписок по картках позивачки, кошти на загальну суму 41932,37 грн., різними платежами, були переведені на інший рахунок НОМЕР_3 (Публічне акціонерне товариство «Аграрний комерційний банк»).
		Переказ коштів був здійснений окремими платежами, кошти були переведені на інший рахунок за допомогою інтернет-банкінгу «Приват24». Для реєстрації в системі були введені особисті дані авторизації у сервісі «Приват24». Після чого транзакції було підтверджено за допомогою особистих даних клієнта.
		Переказ коштів з особистого рахунку клієнта можливо здійснити лише за допомогою використання фінансового номеру телефону та іншої особистої інформації (даних по карті, ПІН коду, паролів входу у «Приват 24»).
		«Приват24» - система дистанційного обслуговування клієнтів, офіційний канал зв`язку (обмін інформацією) між банком та клієнтом.
		Щоб здійснити вхід до системи «Приват24» недостатньо мати лише номер мобільного телефону, потрібно або знати пароль входу, або ж для зміни паролю знати номер карти клієнта, ПІН-код картки клієнта.
		В АТ КБ «ПриватБанк» існує система захисту і для того, щоб зняти/переказати кошти із картки Клієнта, недостатньо лише мати номер телефону, завжди є додаткове підтвердження операції, як то введення ПІН-коду картки, 4-х останніх цифр картки клієнта, смс-повідомлення, яке надходить на фінансовий номер клієнта, а тому без розголошення Клієнтом своїх персональних даних інша особа не зможе змінити пароль входу до «Приват24» чи зняти кошти. За розголошення ПІН-коду несе відповідальність лише Клієнт.
		Таким чином, операції зі зняття коштів з картки позивачки в системі «Приват24» стали можливими лише в результаті входу до «Приват24», пароль входу до якого знала лише позивачка, а для його зміни необхідно вводити ПІН-код картки, який відомий виключно позивачці, за розголошення якого несе відповідальність саме вона.
		Відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов, Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на низ дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що су печать чинному законодавству.
		Відповідно до 2.1.4.12.3 Умов, Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.
		Позивачка не спростувала доводи представника банку щодо того, що нею не розголошувалася інша особиста інформація, що стало наслідком списання грошових коштів з її рахунка. Більш того, в судовому засіданні встановлено, що позивачка перебуваючи на телефонному зв`язку з особою, яка представлялась співробітником Банку вчинила дії, щодо переведення коштів між рахунками, та ініціювала платіжні операції за кредитною карткою.
		Враховуючи зазначене, проявивши необачність під час спілкування по телефону з невідомими особами, позивачка ОСОБА_1 сприяла зловмисникам у доступі до приватної інформації, якою останні скористались для списання коштів з рахунку позивачки.
		Отже позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями сприяла у доступі до її карткового рахунку та надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		На підставі договору про надання банківських послуг, банк не мав права відмовити клієнту у здійсненні операцій за його рахунком, отримавши відповідне розпорядження і після проведення його належної ідентифікації, встановленої договором.
		Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		У постанові Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 552/2819/16-ц суд вказав, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		За обставин цієї справи установлено, що користувач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з карткового рахунку позивачки.
		Враховуючи відсутність доказів на підтвердження порушення прав позивача внаслідок незаконних дій відповідача, у задоволенні позову слід відмовити.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до ст.141 ЦПК України в зв`язку з відмовою в позові судові витрати не відшкодовуються позивачці.
		Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів - залишити без задоволення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                           Головко Ю. Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...