Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 468/50/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 13.02.2024. Зареєстровано: 13.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2024.
Дата набрання законної сили: 23.02.2024
Номер судового провадження: 2-а/468/12/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    Справа № 468/50/24 
		2-а/468/12/24
		 
		БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.02.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого  судді Муругова В.В, за участю секретаря Серака Д.В., позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), представника позивача Одаренко К.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка справу № 468/50/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки по накладенню на нього адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.2 КУпАП.
		Посилаючись на неправомірність оскарженої ним постанови, позивач вказав, що йому не була вручена повістка про необхідність явки на 23.11.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім того позивач не знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та протокол був складений за його відсутності. При цьому, позивач вважає, що не мав обов`язку явки до відповідача, оскільки як внутрішньо переміщена особа з 27.09.2022 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач також вказав, що не отримував повідомлення про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 05.12.2023 року, а про притягнення його до адміністративної відповідальності дізнався лише 05.01.2024 року після відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню з нього суми штрафу. 
		 
		Позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд» 12.01.2024 року (сформована в системі «Електронний суд» 11.01.2024 року).
		Ухвалою від 12.01.2024 року позивачу поновлений строк звернення до суду з відповідним позовом, оскільки копію постанови позивач отримав у відповідному органі ДВС 05.01.2024 року, та відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також до участі у справі в якості співвідповідача був залучений Миколаївський обласний центр комплектування та соціальної підтримки, а також витребувані у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові докази. 
		24.01.2024 року від відповідача Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач на виклик за повісткою на 23.11.2023 року не з`явився, причин свого неприбуття не повідомив. ОСОБА_1 не повідомляв про місце свого перебування та лише 14.11.2023 року до РТЦК та СП надійшло повідомлення з його попереднього місця роботи про те, що він звільнений. Копія складеного відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення була направлена позивачу за місцем його нинішньої роботи. 28.11.2023 року відповідачу надійшло підтвердження про вручення позивачу копії протоколу. На розгляд справи 05.12.2023 року позивач не з`явився, у зв`язку з чим справа була розглянута за його відсутності. При цьому позивач за вказаним в тексті позовної заяви його номером телефону через месенджер Вайбер отримав повідомлення про необхідність явки до РТЦК та СП, аналогічно його повідомляли про розгляд справи на 05.12.2023 року. 
		Відповідач надав додаткові матеріали, про які йшла мова в ухвалі про відкриття провадження у справі, а також заявив клопотання про витребування з ліцею №13 Хмельницької міської ради за місцем роботи позивача відомостей про вручення позивачу примірників протоколу та постанови по справі.
		25.01.2024 року від відповідача Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач не з`явився до РТЦК та СП за врученою йому повісткою, тому допустив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП. Відповідний РТЦК та СП уповноважений законом на розгляд подібних справ. Крім того вважають, що належним відповідачем у справі є відповідний РТЦК та СП.
		 
		Позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити.
		 
		За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Відповідно дост.268КАС Україниу справах,визначених статтями273-277,280-283-1,285-289цього Кодексу,щодоподання позовноїзаяви тапро дату,час імісце розглядусправи суднегайно повідомляєвідповідача таінших учасниківсправи шляхомнаправлення текступовістки наофіційну електроннуадресу,а заїї відсутності-кур`єром абоза відомимисуду номеромтелефону,факсу,електронною поштоючи іншимтехнічним засобомзв`язку. Учасниксправи вважаєтьсяповідомленим належнимчином продату,час тамісце розглядусправи,визначеної частиноюпершою цієїстатті,з моментунаправлення такогоповідомлення працівникомсуду,про щоостанній робитьвідмітку уматеріалах справи,та (або)з моментуоприлюднення судомна веб-порталісудової владиУкраїни відповідноїухвали провідкриття провадженняу справі,дату,час тамісце судовогорозгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		За такого, оскільки усі учасники даної справи повідомленні відповідно до положень ст. 268 КАС України, відповідачі до суду не з`явились, натомість надали відзиви на позовну заяву і їх неявка не перешкоджає розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не повідомляли, то суд ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідачів.
		 
		Що стосується клопотання відповідача Баштанського РТЦК та СП про витребування з ліцею №13 Хмельницької міської ради за місцем роботи позивача відомостей про вручення позивачу примірників протоколу та постанови по справі, то підстави позову є іншими, аніж неотримання позивачем копії протоколу про адміністративне правопорушення.
		Крім того в матеріалах справи є відомості, які підтверджують отримання позивачем за місцем його роботи копії протоколу, тому додаткове отримання таких відомостей є зайвим, натомість суду не надані докази того, що копія постанови направлялась відповідачем за місцем роботи позивача, тому відсутня необхідність витребування даних про отримання такої постанови.
		При цьому ст. 268, 286 КАС України відносить справи даної категорії до термінових адміністративних справ, для яких передбачені скорочені строки розгляду, що, з врахуванням розумності строків розгляду адміністративних справ як основною засадою адміністративного судочинства вказує на відсутність нагальної необхідності в залученні ТОВ СП «Нібулон» до участі у справі в якості третьої особи. 
		У зв`язку з цим клопотання відповідача не підлягає задоволенню. 
		 
		Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи (копію витягу з протоколу засідання комісії Хмельницького РТЦК та СП від 14.12.2023 року; копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2024 року ВП №73710424; копію інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я; копію відомостей з мобільного додатку «Дія»; копію повідомлення Баштанського РТЦК та СП від 24.11.2023 року; копію протоколу про адміністративне правопорушення від 24.11.2023 року; копію заяви про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2023 року; копію постанови по справі про адміністративне правопорушення №472 від 05.12.2023 року; копію свідоцтва про шлюб; копію свідоцтв про народження дітей; копію довідки КЗЗСО «Ліцей №13 ХМР» від 22.09.2023 року; копію довідки від 20.04.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копію військового квитка ОСОБА_1 ; копію рапорту від 24.11.2023 року; копію повістки; копію поштової накладної від 28.11.2023 року; копію фіскального чеку від 28.11.2023 року; копію повідомлення про зміну облікових даних від 01.09.2023 року; скріни повідомлень у мобільному додатку; скріни повідомлень електронної пошти; копію повідомлення Хмельницької міської ради від 12.12.2023 року; копію повідомлення КЗЗСО «Ліцей №13 ХМР» від 28.11.2023 року; копію розписки ОСОБА_1 від 27.11.2023 року; копію поштового конверту), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
		 
		Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі
		Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
		Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. 
		 
		В судовому засіданні встановлено, що 10.12.2009 року ОСОБА_1 узятий на військовий облік Баштанським РВК.
		27.09.2022 року ОСОБА_1 узятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		На ім`я ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 була виписана повістка про його виклик на 08.00 год. 23.11.2023 року до Баштанського РТЦК та СП. 
		Відповідно до рапорту офіцера Баштанського РТЦК та СП 23.11.2023 року ОСОБА_1 до РТЦК та СП не з`явився.
		24.11.2023 року службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч.2 КУпАП у зв`язку з його неявкою до Баштанського РТЦК та СП 23.11.2023 року.
		В тексті протоколу вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 29.11.2023 року о 08.10 год. 
		В тексті протоколу відсутні відомості про те, що він був складений за участі ОСОБА_1 та що він був ознайомлений одразу при складенні протоколу про час та місце його розгляду.
		27.11.2023 року ОСОБА_1 отримав копію протоколу за місцем своєї роботи.
		   05.12.2023 року Баштанським РТЦК та СП позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.2 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був викликаний за повісткою до РТЦК та СП на 23.11.2023 року, однак на вказану дату не з`явився без поважних причин, чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 
		   
		   Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з п. 1 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		   Згідно зі ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
		Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Згідно з ч.8 ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.
		Відповідно допп.2п.1Додатку 2до Порядкуорганізації таведення військовогообліку призовників,військовозобов`язаних тарезервістів,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від30.12.2022року №1487,призовники,військовозобов`язані тарезервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
		 
		При цьому відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 вказує на те, що повістка про виклик до РТЦК та СП була направлена позивачу на його мобільний телефон через месенджер Вайбер, тому він був зобов`язаний з`явитись за такою повісткою і за невиконання такого обов`язку підлягав притягненню до адміністративної відповідальності.
		Проте для визнання такого виклику належним відповідач відповідно до процитованих вище положень ч.2 ст. 19 Конституції України та п. 1 ч.2 ст. 2 КАС України має довести можливість направлення таких повісток (викликів) через відповідні месенджери чи засоби зв`язку з посиланням на відповідні норми, які таку можливість передбачають. 
		Натомість відповідно до постанови Верховного Суду від 28.01.2020 року №759/5435/16-к повістка повинна бути вручена військовозобов`язаному особисто.
		Такий висновок Верховного Суду підтверджується також і тим, що з аналізу положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, слідує, що жоден з вказаних нормативних актів не передбачають можливість виклику військовозобов`язаного через засоби зв`язку, месенджери, тощо. Як наслідок цього, вказані нормативні акти не визнають виклик військовозобов`язаного таким чином належним.
		Натомість Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, передбачає вручення уповноваженими на те особами повістки під особистий підпис військовозобов`язаного.
		   В даному випадку суду не надані докази того, що повістку про необхідність явки позивача до РТЦК та СП на 23.11.2023 року він отримав особисто під підпис, що є обов`язковою умовою для притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за неявку за таким викликом.
		Як наслідок цього, і притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаних обставин не ґрунтується на вимогах закону. 
		 
		Відповідно до ч. 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		   Згідно з ч. 1-2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		   За такого, протокол про адміністративне правопорушення має складатись у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та один з його примірників має бути вручений такій особі.
		 
		Згідно з п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		   Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 
		Зі змісту ст. 277-2 КУпАП слідує, що повідомлення про розгляд справи здійснюється повісткою, яка має бути вручена особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. 
		   Також згіднозі ст.278КУпАП орган(посадоваособа)при підготовцідо розглядусправи проадміністративне правопорушення,серед іншого,вирішує: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
		   За такого, обов`язковою умовою розгляду справи про адміністративне правопорушення є своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце її розгляду і таке сповіщення здійснюється шляхом вручення їй відповідної повістки.
		 
		   Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі №676/752/17, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.
		 
		   Натомість, позивач вказав, що не отримував повідомлення про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 05.12.2023 року, а відповідачами вказана обставина не спростована.
		Крім того копію протоколу, в тексті якого було вказано, що його розгляд був призначений на 29.11.2023 року на 08.10 год., позивач отримав лише 27.11.2023 року, тобто пізніше визначеного процитованим вище правовим висновком Верховного Суду строку. Ппро відкладення розгляду справи на 05.12.2023 року позивач у передбаченому законом порядку не повідомлявся. 
		   Що ж стосується наданих відповідачем скрінів повідомлень у мобільному додатку, відповідно до яких на вказаний у тексті позову ОСОБА_1 номер мобільного телефону направлялись повідомлення про час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, то аналогічно як і з врученням повісток військовозобов`язаним, ст. 277-2 КУпАП передбачає повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повісткою, яка має бути врученою особі, натомість направлення повідомлення в месенджері не прирівнюється законом до вручення повістки, по-третє, суду не надані докази того, що сам ОСОБА_1 заявив такий номер телефону як спосіб офіційної його комунікації з РТЦК та СП. 
		   За комплексу вказаного вище позивач належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, тобто був обмежений в праві брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч.2 ст. 2 КАС України. 
		 
		З комплексу описаного вище слідує, що позов підлягає задоволенню та оскаржена постанова - скасуванню.
		 
		Що стосується наслідків скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності то, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Також відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
		За такого, скасування постанови та направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) можливе лише тоді, коли оскаржена постанова винесена органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу. 
		В даному ж випадку постанова винесена органом (посадовою особою), правомочним вирішувати цю справу, тому відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд.
		У зв`язку з цим, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. 
		 
		Відповідно до чч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При цьому, відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не є юридичними особами та є відокремленими структурними підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Натомість територіальні центри комплектування та соціальної підтримки областей є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. 
		За такого, саме відповідні обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до Бюджетного кодексу України є розпорядниками бюджетних коштів, які одержують відповідні бюджетні асигнування.
		Саме у зв`язку з цим для можливої подальшої реалізації передбаченого ст. 139 КАС України порядку розподілу судових витрат у разі задоволення адміністративного позову до участі у справі в якості співвідповідача був залучений Миколаївський обласнийцентр комплектуваннята соціальноїпідтримки. 
		Оскільки позовпідлягає задоволенню,тому накористь позивачапідлягають стягненнювитрати,понесені насплату судовогозборувсумі 605,60грн. за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки.
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
		 
		Скасувати постанову №472 від 05.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.2 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити. 
		 
		Стягнути з Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
		 
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. 
		 
		Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
		Відповідачі: 
		Баштанський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_2 ),
		Миколаївський обласний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код 08299180).
		 
		   Повне рішення суду складене 13.02.2024 року.
		 
		 
		 
		СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...