Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/463/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 13.02.2024. Зареєстровано: 13.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/488/63/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024152050000127

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 488/463/24
		                             Провадження № 1-кс/488/63/24 
		У Х В А Л А
		 
		13.02.2024 року            місто Миколаїв, вулиця Доктора Самойловича, 29-А
		Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання у кримінальному провадженню № 12024152050000127 від 11.02.2024 року про застосування до
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Миколаївське Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області, українця, громадянина України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		-затриманий у даному кримінальному провадженні 11.02.2024 року,
		підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, пунктом 1 частини 2 статті 115 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Слідчий СВ відділення поліції № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
		Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 10.02.2024 року приблизно о 23:30 годині, точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, знаходячись біля магазину «Доярушка», що розташований за адресою: місто Миколаїв, вулиця 295-ї Стрілецької Дивізії, 46, на ґрунті неприязних відносин, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи можливість настання наслідків своїх протиправних дій у вигляді смерті останніх, кинув у їх бік вибуховий пристрій, від підриву якого ОСОБА_9 отримав мінно-вибухову травму та уламкові поранення лівого стегна і шкіри обличчя, а ОСОБА_10 отримав мінно-вибухову травму та уламкові поранення правої сідниці, правого стегна та правого передпліччя. Однак, довести свій злочинний умисел по позбавленню життя ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до кінця ОСОБА_5 не зміг з причини, що не залежали від його волі.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 обґрунтованість підозри заперечив, пояснивши слідчому судді наступне. Ввечері 10.02.2024 року в ході святкування дня народження знайомої ОСОБА_11 - особи, з якою підозрюваний проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в останньої виник конфлікт з раніше невідомою ОСОБА_5 особою. Внаслідок конфлікту підозрюваний та ОСОБА_11 залишили місце святкування дня народження та пішли додому. Пізніше в цей вечір ОСОБА_11 неодноразово телефонували невідомі та погрожували застосуванням фізичного насильства до підозрюваного та вимагали зустрічі із ним. Останній погодився зустрітися із вказаними особами, але не біля місця свого проживання, а у визначеному ним місці - біля магазину «Доярушка», що розташований за адресою: місто Миколаїв, вулиця 295-ї Стрілецької Дивізії, 46. Розуміючи, що він може зустрітися із групою осіб, він запросив піти з собою іншу особу, а також взяв дві гранати  одну бойову, а іншу - шумову, яка знаходиться у вільному обігу та використовується, зокрема, гравцями у страйкбол. Підозрюваний прийшов на місце зустрічі, згодом туди під`їхав легковий автомобіль, з якого вийшли четверо осіб, при цьому в ньому, на думку підозрюваного, могло залишатися до шести інших осіб. Особи, що приїхали, поводили себе агресивно, погрожували застосуванням до підозрюваного фізичного насильства, внаслідок чого той, злякавшись, дістав бойову гранату, яка першою попалася йому в кишені та кинув у сторону від себе та інших осіб. При цьому ОСОБА_5 хотів їх злякати та запобігти застосуванню до себе насильства, наміру вбивати вказаних осіб не мав. Після розриву гранати він побіг додому, а ті особи, що приїхали на авто  у іншому напрямку, більше він їх не бачив, проте дзвінки ОСОБА_11 продовжувались й пізніше. Вранці 11.02.2024 року він був затриманий співробітниками поліції.
		Обґрунтованість підозри також підтверджується письмовими доказами, що досліджені слідчим суддею, а саме витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.02.2024 року, рапортом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11.02.2024 року, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_10 від 11.02.2024 року, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_9 від 11.02.2024 року, протоколом огляду місця події від 11.02.2024 року, актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 11.02.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 11.02.2024 року, виписками КНП ММР «Міська лікарня №5» відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 11.02.2024 року, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 11.02.2024 року, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.02.2024 року за участю потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , протоколами огляду предметів від 11.02.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 11.02.2024 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.02.2024 року за участю свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 11.02.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.02.2024 року, протоколом огляду предмета від 11.02.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 11.02.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 11.02.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 11.02.2024 року, рапортом уповноваженого СКП ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 11.02.2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 11.02.2024 року, протоколом затримання ОСОБА_5 як особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 11.02.2024 року, повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 11.02.2024 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 11.02.2024 року, протоколом огляду предмета від 11.02.2024 року.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з наступного. Після виникнення первісного конфлікту та нанесення удару особі, з якою виник конфлікт у ОСОБА_11 , остання та підозрюваний безперешкодно повернулися до місця свого мешкання. Підозрюваний, отримавши через ОСОБА_11 погрози, маючи декілька варіантів поведінки, обрав варіант зустрічі із особами, що йому погрожували, хоча й розумів неминучість продовження, а можливо й розвитку конфлікту. Про таке розуміння свідчить те, що підозрюваний запросив з собою іншу особу та взяв дві гранати. При цьому, коли конфлікт не тільки продовжився, але й відбулася його ескалація, підозрюваний застосував бойову гранату, яка за своєю дією представляла небезпеку для усіх осіб, що знаходилися поблизу.
		На переконання слідчого судді обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення можна визначити як сукупність фактів та інформації, яка може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла вчинити злочин. Таким чином, щоб задовольнити стандарт доказування «обґрунтована підозра», докази не мають бути такого ж рівня як для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Нарешті, стандарту доказування «обґрунтована підозра» притаманна динамічна природа. Чим довше триває досудове розслідування, тим переконливішими мають бути докази.
		За таких обставин, враховуючи стадію кримінального процесу та час, що минув з моменту події, суд вважає, що обґрунтованість підозри знайшла своє підтвердження в ході розгляду клопотання слідчим суддею, оскільки підтверджується вказаними вище дослідженими судом доказами.
		Клопотання прокурора також мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку необрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України), незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, (пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України) та вчинити інше кримінальне правопорушення (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України).
		Підозрюваний та його захисник наявність вказаних ризиків заперечили, просили суд обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
		Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
		Вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).
		З наведеного слідує, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
		Як зазначив ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» особлива тяжкість деяких злочинів викликає таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, принаймні протягом певного часу. За виняткових обставин, цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак, цей фактор можна вважати виправданим і необхідним тільки якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою.
		При цьому продовження строку дії запобіжного заходу стає можливим за наявності ризиків. Ризик  це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у частині 1 статті 177 КПК України.
		Висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування та розгляду судом кримінального провадження (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків, тощо).
		Рішення про застосування одного з видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
		Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, невчинення іншого кримінального правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити вказані дії.
		Стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до частини 6 статті 12 КК України є особливо тяжким та за яке передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі. Така міра покарання не передбачає можливості застосування положень статті 75 КК України, відтак ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його вини може переховуватись від слідства, в тому числі на території, які наразі є непідконтрольними Україні та виїзд до якої не потребує наявності закордонного паспорту. На переконання суду, суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику та не може проігнорована. Окрім того, дружина обвинуваченого на даний час мешкає на тимчасово окупованій території України  у Автономній Республіці Крим разом з їх спільною донькою. Викладене свідчить про можливість його переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		На підтвердження існування ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків свідчить те, що підозрюваний може вжити заходи для здійснення тиску на потерпілих та свідків з метою зміни ними показів на його користь, оскільки обізнаний про показання свідків та їх місцезнаходження, свідки можуть піддатися такому впливу, побоюючись можливих протиправних дій ОСОБА_5 відносно них.
		Підставою вважати, що обвинувачений може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення є те, що підозрюваний не має постійного джерела доходу, за місцем мешкання характеризується посередньо. 
		Відповідно до приписів статті 178 КПК України, суд враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі визнання винним йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, відсутність у підозрюваного за місцем проживання міцних соціальних зв`язків, постійної роботи або іншого джерела доходу.
		При цьому, на переконання суду, проживання однією сім`єю із ОСОБА_11 без реєстрації шлюбу не свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, оскільки підозрюваний також має укладений шлюб з іншою особою, з якою має спільну дитину, які мешкають на тимчасово окупованій території.
		Таким чином, аналізуючи викладене, суд доходить до висновку про наявність вищевказаних ризиків, а відтак  й висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, оскільки вказаним ризикам, на переконання суду, неможливо запобігти при вжитті інших запобіжних заходів, у тому числі, домашнього арешту.
		Відповідно до пункту 1 частини 4 статі 183 КПК України суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства та такого, що спрямований на позбавлення життя двох людей.
		Вислухавши думку учасників процесу, проаналізувавши їх доводи, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
		Строк застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою рахувати з дня його затримання  11.02.2024 року.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 177,178, 183, 196 КПК України,
		УХВАЛИВ:
		Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 задовольнити.
		Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід  тримання під вартою строком до 60 (шістдесяти днів), тобто не довше ніж до 10.04.2024 року включно.
		Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» для виконання.
		Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - з моменту вручення її копії.
		 
		Слідчий суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...