Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/9701/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2024.
Дата набрання законної сили: 07.02.2024
Номер судового провадження: 61-4687ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА               
		 
		07 лютого2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 185/9701/21
		 
		провадження № 61-4687св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - керівник Павлоградської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області,
		відповідачі: Головне управління Дерджгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року у складі судді Гаврилова В. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 рокуу складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У листопаді 2021 року керівник Павлоградської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Дерджгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Дерджгеокадастру у Дніпропетровській області), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» (далі - ТОВ «Сегеста»), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 19 серпня 2016 року                                              № 4-4632/15-16-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в порядку безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Вербківської сільської об`єднаної територіальної громади Павлоградського району.
		Розроблену документацію із землеустрою 25 травня 2017 року ОСОБА_1 подано для затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
		Листом від 29 червня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_1 про невідповідність поданого проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
		Відмову ОСОБА_1 оскаржила у судовому порядку.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі № 160/3584/19 задоволено позовну заяву ОСОБА_2 ,                       ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,                          ОСОБА_1 , ОСОБА_8 до ГУ Держгеокадастру, визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру, яка полягає в невиданні наказів про затвердження проектів землеустрою. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру видати накази про затвердження проектів землеустрою вказаним особам щодо відведення земельних ділянок, які розташовані на території Вербківської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області.
		Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області                       від 25 лютого 2020 року № 4-2556/15-20-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 1223582800:01:003:0797 для ведення особистого селянського господарства.
		Державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку проведено 20 березня 2020 року.
		На підставі договору купівлі-продажу від 07 квітня 2020 року право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1223582800:01:003:0797), площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстровано за ТОВ «Сегеста».
		Прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району та входить до масиву земель, які перебували у постійному користуванні ТОВ «Сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів «Спокій Мадава».
		На час прийняття оспорюваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та звернення прокурора до суду із даним позовом, органом уповноваженим здійснювати функції власника спірної земельної ділянки є Вербківська сільська територіальна громада в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
		Вербківська сільська рада, виконуючи свої повноваження належним чином, має контролювати питання законності набуття прав на комунальне майно, використання такого майна у порядку та способом встановленим законом, надходження до місцевого бюджету плати за його використання, а також вживати своєчасні та ефективні заходи з метою припинення дій щодо незаконного користування ним.
		Право власності Вербківської територіальної громади на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи, проте жодних заходів, спрямованих на захист та відновлення порушеного права Вербківською сільською радою вжито не було.
		Підставою для винесення вказаного наказу зазначено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі № 160/3584/19, яким ГУ Держгеокадастру Дніпропетровської області зобов`язано затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.
		ГУ Держгеокадастру проігноровано, що предметом дослідження у справі                                 № 160/3584/19 був проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , розроблений ПП «Земельний ресурс» у 2016 році, тоді як на затвердження у 2020 році був поданий проект землеустрою, розроблений                                        у 2019 році. При цьому, вказані документи істотно відрізняються за змістом, у тому числі конфігурацією та місцем розташування запитуваної земельної ділянки.
		Під час розгляду та затвердження проектної документації у 2020 році у ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області були відсутні правові підстави для врахування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду                              від 07 червня 2019 у справі № 160/3584/19. Оцінку відповідності поданого проекту вимогам законодавства надано не було.
		Органом виконавчої влади було проігноровано, що спірна земельна ділянка входить до масиву земель, які перебували у постійному користуванні                                                           ТОВ «Сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів «Спокій Мадава», що підтверджується заявою останнього від 15 жовтня 2019 року про надання                      22 фізичним особам згоди на передачу земельних ділянок у власність за рахунок земельної ділянки, яка перебуває у користуванні підприємства (кадастровий номер 1223582800:01:003:0740 площею 85,2359 га). Рішення про припинення права постійного користування підприємства та вилучення з його користування земельної ділянки з кадастровим номером 1223582800:01:003:0797 уповноваженим органом не приймалося.
		Крім того, спірна земельна ділянка відводились ОСОБА_1 саме для ведення особистого селянського господарства. Але, після отримання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 07 квітня 2020 року її відчужила у власність                   ТОВ «Сегеста».
		Разом із ОСОБА_1 , у березні-квітні 2020 року, ще 40 громадянами відчужено                   40 земельних ділянок, на користь ТОВ «Сегеста» на підставі договорів                         купівлі-продажу, які складають єдиний масив, загальною площею понад 84 га.
		Вказаними 40 фізичними особами набуто право власності на вказані 40 земельних ділянок, що увійшли до масиву земель, разом із земельною ділянкою ОСОБА_1 , на підставі аналогічних з ОСОБА_1 дій, у тому числі шляхом звернення до адміністративних судів, інтереси яких представляли одні і ті самі представники, із зазначенням позивачами у позовних заявах та інших процесуальних документах адреси для листування АДРЕСА_1 , що є одночасно адресою одного із засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Сегеста».
		Відсутність дійсного волевиявлення та бажання у ОСОБА_1 самостійно вести особисте селянське господарство, перепродаж спірної земельної ділянки уже через 2 місяці після її отримання у власність юридичній особі разом з іншими громадянами єдиним масивом значної площі, беззаперечно порушує основні принципи і мету запровадження в державі інституту особистого селянського господарства та закріплення особливої процедури набуття прав на неї у порядку безоплатної приватизації.
		Штучне вилучення земельних ділянок із комунальної власності за відсутності дійсного волевиявлення та бажання до самостійного ведення особистого селянського господарства та фактичне нездійснення такого господарства призводить до зменшення кількості таких земель в державі та неможливості у подальшому реалізації іншими громадянами такого права на ведення особистого селянського господарства.
		Правочини щодо отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність та подальше її відчуження ТОВ «Сегеста» порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на порушення конституційних прав територіальної громади, незаконне заволодіння ОСОБА_1 та ТОВ «Сегеста» спірною земельною ділянкою, створюють небезпеку для інтересів держави і суспільства загалом, в частині зменшення кількості земель сільськогосподарського призначення в державі та неможливості у подальшому реалізації іншими громадянами права на ведення особистого селянського господарства, що має виключне значення в умовах сьогодення.
		Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглядаючи заяви фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_1 , про надання їм у власність земельних ділянок, які увійшли у вказаний єдиний масив землі, не провело належну перевірку та не пересвідчилося щодо дійсності волевиявлення заявників, наявності в них бажання самостійно вести особисте селянське господарство.
		Дії ОСОБА_1 та ТОВ «Сегеста» порушують інтереси держави та Вербківської сільської територіальної громади, та є такими, що були спрямовані на незаконне заволодіння майном державної власності (земельними ділянками загальною площею 84 га), а тому накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області підлягають визнанню незаконними, вчинені правочини щодо продажу земельних ділянок підлягають визнанню недійсними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 ЦК України), земельні ділянки мають бути повернуті у власність територіальної громади в особі Вербківської сільської ради.
		Спірна земельна ділянка відноситься до пасовищ, з огляду на що її використання у спосіб розорювання та засівання будь-якими сільськогосподарськими культурами суперечить її правовому режиму та конкретному цільовому призначенню.
		 
		З урахуванням наведеного, прокурор просив суд: 
		- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року № 4-2556/15-20СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 ;
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 1223582800:01:003:0797) від 07 квітня 2020 року, площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, як такого, що порушує публічний порядок, з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» на вказану земельну ділянку; 
		- витребувати від ТОВ «Сегеста» земельну ділянку (кадастровий номер 1223582800:01:003:0797) площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області                          від 02 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, у задоволенні позову керівника Павлоградської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, відмовлено.
		 
		Судові рішення мотивовано тим, що не встановлено порушення визначеної на час виникнення спірних правовідносин законодавчої процедури отримання ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тому відсутні і правові підстави для втручання у право приватної власності особи, що призведе до порушення балансу та рівноваги між інтересом суспільства, територіальної громади та прав особи на майно, яке набуте на законних підставах.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У касаційній скарзі, поданій у серпні 2023 року до Верховного Суду, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду  від 28 лютого 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов прокурора задовольнити.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга прокурора мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, шо спірна земельна ділянка незаконно переходила з комунальної в державну власність. Вважає, що, фактично, земельна ділянка не вибула з власності Вербківської сільської ради, а тому ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не мало права нею розпоряджатися. 
		Також судами не надано правової оцінки порушенню процедури виділення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 в частині неприпинення права користування нею ТОВ «Сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів «Спокій Мадава», що є порушенням частини п`ятої статті 116 ЗК України.
		Також, суди не врахували правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, в якій вказано, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення певного виду використання забороняється використовувати як землі іншого виду використання.
		Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно послалися на рішення у справі № 160/3584/19, оскільки предметом дослідження у цій справі                                 був проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність                          ОСОБА_1 , розроблений ПП «Земельний ресурс» у 2016 році, тоді як на затвердження у 2020 році був поданий проект землеустрою, розроблений                                        у 2019 році. При цьому, вказані документи істотно відрізняються за змістом, у тому числі конфігурацією та місцем розташування запитуваної земельної ділянки. Під час розгляду та затвердження проектної документації у 2020 році у ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області були відсутні правові підстави для врахування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 у справі № 160/3584/19. Оцінку відповідності поданого проекту вимогам законодавства надано не було.
		Вказує, що з боку відповідачів відбулося зловживання правами, оскільки метою заволодіння земельною ділянкою ОСОБА_1 було не набуття права власності,            а передача її у власність юридичної особи - ТОВ «Сегеста». Зазначає, що аналогічні дії були вчинені 42 громадянами щодо земельних ділянок, які складають єдиний масив площею майже 85 га.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У червні 2023 року ТОВ «Сегеста» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення спору судами попередніх інстанцій, висновки яких вважає законними та обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. 
		 
		23 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Земельна ділянка площею 85,2359 га, 1223582800:01:003:0740, розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
		 
		Вказана ділянка перебувала у власності держави та у розпорядженні Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
		 
		Також ділянка перебувала у постійному користуванні ТОВ «Сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів «Спокій Мадава».
		 
		21 грудня 2018 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-5230/15-18-СГ вказану ділянку передано Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді (Вербківська сільська рада) Павлоградського району у комунальну власність (том 1, а. с. 32).
		 
		Про передачу земельної ділянки 21 грудня 2018 року було складено акт            приймання-передачі. 
		 
		Вербківською сільською радою не приймались рішення щодо прийняття спірної земельної ділянки у комунальну власність Вербківської об`єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області, відповідно і заяв направлених на внесення змін до Державного земельного кадастру України Вербківською сільською радою направлено не було.
		Доказів про прийняття на баланс сільської ради спірної ділянки не надано.
		 
		29 серпня 2019 року Вербківською сільською радою було прийнято рішення                                    № 590-38/VII «Про клопотання щодо виключення земель сільськогосподарського призначення державної форми власності з акту приймання-передачі від 21 грудня 2018 року».
		 
		03 жовтня 2019 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-2428/15-19-СГ «Про внесення змін до наказу Головного управління від 21 грудня 2018 року № 4-5230/15-18-СГ» внесено зміни до пункту 1 наказу Головного управління від 21 грудня 2018 року № 4-5230/15-18-СГ в частині загальної площі, а саме: замінено «7805,5902 га» на «7523,7159 га».
		Виключено з додатку до акту від 21 грудня 2018 року, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21 грудня 2018 року № 4-5230/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельні ділянки з кадастровими номерами, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 1223582800:01:003:0740.
		 
		Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області                      від 19 серпня 2016 року № 4-4632/15-16-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у порядку безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Вербківської сільської об`єднаної територіальної громади Павлоградського району.
		 
		25 травня 2017 року ОСОБА_1 розроблену документацію із землеустрою подано для затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
		 
		Листом від 29 червня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_1 про невідповідність поданого проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
		 
		Не погодившись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 оскаржила її у судовому порядку.
		 
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі № 160/3584/19 задоволено позовну заяву ОСОБА_2 ,                       ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,                          ОСОБА_1 , ОСОБА_8 до ГУ Держгеокадастру, визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру, яка полягає в невиданні наказів про затвердження проектів землеустрою. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру видати накази про затвердження проектів землеустрою вказаним особам щодо відведення земельних ділянок, які розташовані на території Вербківської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області.
		У резолютивній частині вказаного рішення відсутні посилання на те, яку саме земельну ділянку слід відвести ОСОБА_1 .
		 
		Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області                     від 25 лютого 2020 року № 4-2556/15-20-СГ затверджено проект землеустрою               від 2019 року щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею     2 га з кадастровим номером 1223582800:01:003:0797 для ведення особистого селянського господарства.
		 
		Державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку проведено 20 березня 2020 року.
		 
		На підставі договору купівлі-продажу від 07 квітня 2020 року право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1223582800:01:003:0797), площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Сегеста» (код ЄДРПОУ 43393235).
		 
		Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку по необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Згідно із частиною четвертою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) запозовом першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Березова роща», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілквей комунікейшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена садиба», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції, Головне територіальне управління юстиції в Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Мурга Світлана Геннадіївна, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, зазначено, що: 
		«112. Прокурор просить, серед іншого, визнати недійсними свідоцтва на право власності, видані ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн»; визнати недійсними рішення Головного територіального управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію за ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн» права власності на земельні ділянки; визнати недійсними договір іпотеки, укладений між ТОВ «Сілквей комунікейшн» і ТОВ «Зелена садиба», та договір іпотеки, укладений між ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Зелена садиба»; витребувати земельні ділянки на користь держави з незаконного володіння ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн».
		114. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України в чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
		116. Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав.
		118. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
		120. Отже, судові рішення в частині зазначених у цьому розділі вимог слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити».
		 
		Тобто, у вказаній справі № 359/3373/16-ц, в якій спір стосувався одного і того самого об`єкта спору, позов прокурором також було пред`явлено, як до юридичних, так і до фізичних осіб і Велика Палата Верховного Суду частину позовних вимог передала на розгляд господарського суду, а частину позовних вимог розглянула у порядку цивільного судочинства. 
		 
		У справі, яка Верховним Судом переглядається, спір виник з аналогічного одного і того самого об`єкта, позов прокурором пред`явлено як до юридичних осіб, так і до фізичної особи. Суди розглянули всі позовні вимоги у порядку цивільного судочинства.  
		 
		Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає неможливим розглянути цю справу: 1) без відступлення (конкретизації) наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду, вбачаючи в цьому, одночасно, і 2) виключну правову проблему, яку може вирішити згідно з процесуальними повноваження лише Велика Палата Верховного Суду. 
		 
		При визначенні юрисдикції суду необхідно запобігати ситуаціям штучного створення преюдиції чи ситуаціям, коли для вирішення одного спору потрібно ініціювати два і більше процесів у судах різних юрисдикцій. Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення - це означає, що обраний спосіб захисту (який часто зумовлений обмеженнями, що діють у певній юрисдикції) є неефективним. «Один спір - один процес» - це правило, якого Верховний Суд намагається дотримуватися і забезпечувати його через ухвалені правові висновки щодо юрисдикційності спорів.
		 
		Прокурор у цій справі № 185/9701/21 об`єднав позовні вимоги до фізичної та юридичних осіб як такі, що пов`язані між собою, з метою ефективного захисту інтересів держави, що відповідає принципу правової визначеності.
		 
		З приводу питання можливості об`єднання позивачем - юридичною особою, пов`язаних між собою позовних вимог до відповідачів: фізичних та юридичних осіб, з метою ефективного захисту прав та інтересів існують протилежні висновки судів.
		Про ефективність розгляду в одному провадженні таких справ неодноразово робила висновок Велика Палата Верховного Суду.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц(провадження № 14-123цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 755/13532/15-ц(провадження № 14-319цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц(провадження № 14-600цс18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 303/2408/16-ц (провадження № 14-361цс19) та інших зробила правовий висновок про те, що позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог. Розгляд справи в межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності.
		Схожі висновки Велика Палата Верховного Суду висловила у постановах від 13 березня 2018 року (провадження № 14-40цс18), від 21 березня 2018 року (провадження № 14-41цс18), від 25 квітня 2018 року (провадження № 14-74цс18), від 30 травня 2018 року (провадження № 14-123цс18), від 14 листопада 2018 року (провадження № 14-258цс18), від 24 квітня 2019 року (провадження № 14-159цс19), від 26 червня 2019 року (провадження № 14-275цс19), від 11 грудня 2019 року (провадження № 14-503цс19) і від них не відступала.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 (провадження № 12-303гс18) зазначила, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. У справі № 911/4144/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що доводи суду апеляційної інстанції, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, оскільки спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості й перебувала у володінні та користуванні товариства, не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків такої фізичної особи.
		 
		У постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17 (провадження                                     № 14-651цс19) позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до фізичних та юридичних осіб про витребування майна Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ефективний судовий захист інтересів держави буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи за правилами цивільного судочинства. Такий розгляд відповідає принципу юридичної визначеності, оскільки не допускає роз`єднання позовних вимог про витребування спірних приміщень, що є складовими майна санаторію, залежно від суб`єктного складу учасників спору, а також вплине, зокрема, на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин. Крім того, вирішення такого спору за правилами господарського судочинства в частині позовних вимог до юридичних осіб, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до фізичних осіб, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета та тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій.
		 
		До подібних висновків щодо необхідності концентрації процесу для визначення юрисдикційності спору, якщо спір щодо того самого об`єкта буде вирішуватися в різних юрисдикціях, це уможливить вирішення спору у судах двох юрисдикцій і порушить принципи правової визначеності, доходила Велика Палата Верховного Суду в своїх останніх постановах: від 04 липня 2023 року у справі № 686/20282/21, провадження № 14-102цс22 і від 03 жовтня 2023 року у справі № 366/203/21, провадження № 14-101цс22.
		Колегія суддів вважає такий підхід виправданим.
		Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, погоджуючись, що правовідносини у справі № 185/9701/21, яка переглядається, є релевантними з правовідносинами у справі № 359/3373/16-ц розглянутій Великою Палатою Верховного Суду (провадження № 14-2цс21), вважає, не надаючи оцінки правильності оскаржуваним судовим рішенням по суті спору, що суди правильно розглянули всі позовні вимоги керівника Павлоградської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області в межах цивільного судочинства, враховуючи як об`єкт спору, так і склад учасників спору, серед яких відповідачами є, у тому числі, й фізичні особи.
		 
		Відтак, є підстави для відступлення (або конкретизації) від правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики (пункт 4).
		 
		Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
		 
		Крім того, колегія суддів вважає, що цю справу необхідно передати до Великої Палати Верховного Суду й для вирішення виключної правої проблеми щодо застосування статті 20 ЦПК України та можливості з урахуванням попередніх висновків Великої Палати Верховного Суду розгляду справи в одному провадженні за тих обставин, що позивачем є юридична особа, а відповідачем у справі є як фізичні, так і юридичні особи, щодо прав яких суд має ухвалити правовий висновок при наявності одного і того самого предмета (об`єкта) спору.
		 
		Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувважає, що існує очевидна необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики, що належить до компетенції Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
		 
		З урахуванням наведеного та положень статей 402-404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 185/9701/21за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, до Головного управління Дерджгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_30 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року у складі судді Гаврилова В. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року.
		 
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий   Судді:Д. Д. Луспеник   І. Ю. Гулейков   Б. І. Гулько   Г. В. Коломієць   Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...