Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 264/2644/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2024.
Дата набрання законної сили: 12.02.2024
Номер судового провадження: 61-18115ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала 
		 
		12 лютого 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 264/2644/21
		провадження № 61-18115ск23
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув заяву керівника Донецької обласної прокуратури Угровецького Павла Олеговича про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області (Донецької обласної прокуратури), третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та
		ВСТАНОВИВ:
		14 грудня 2023 року Донецька обласна прокуратура засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року.
		20 грудня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційне провадження № 61-18115ск23 за вказаною касаційною скаргою призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Пророк В. В.
		У зв`язку із увільненням від роботи судді Калараша А. А. на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони та перебуванням у відпустці судді Пророка В. В. 08 січня 2024 року проведено повторний автоматизований розподіл справи, для розгляду касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В.
		09 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року відмовлено.
		22 січня 2024 року керівник Донецької обласної прокуратури Угровецький П. О. звернувся до Верховного Суду із заявою про повернення судового збору у розмірі 5 460,00 грн, сплаченого за подання касаційної скарги, у зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження з посиланням на пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
		22 січня 2024 року зазначену заяву передано судді-доповідачеві Ситнік О. М. одноособово, без зазначення раніше визначеного складу колегії суддів у складі трьох суддів.
		31 січня 2024 року на виправлення такої помилки до відповідального відділу було направлено повідомлення про визначення колегії суддів відповідно до пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 та пункту 4.2.5 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8. 
		31 січня 2024 року видано протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, у якому зазначено суддю-доповідача: Ситнік О. М. та суддів, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В. та Петрова Є. В.
		Виготовлений мною проєкт ухвали про повернення судового збору від 31 січня 2024 року суддями, які входять до складу колегії, підписаний не був з посиланням на рішення наради суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2021 року про те, що ухвалу про повернення судового збору суддя постановляє одноособово.
		При обговоренні вказаного питання на зборах Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 05 лютого 2024 року секретар судової палати запропонувала скасувати протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 31 січня 2024 року та видати новий протокол про зазначення однієї судді-доповідача.
		05 лютого 2024 року начальником управління автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного цивільного суду К. Галайденко заступнику керівника апарату - керівнику секретаріату Касаційного цивільного суду О. Грицик направлено службову записку про призначення складу суду із трьох суддів у провадженні № 61-18115ск23. Зазначено, що визначення складу колегії було проведено для розгляду клопотання про повернення судового збору, проте розгляд клопотань про повернення судового збору суддями Касаційного цивільного суду проводиться одноособово, тому визначення складу колегії для розгляду клопотань про повернення судового збору було помилковим та потребує скасування.
		Протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 31 січня 2024 року було видалено із системи автоматизованого розподілу. Про вказані дії мені стало відомо лише 07 лютого 2024 року.
		Вважаю, що існують підстави для передачі цього питання на розгляд Об`єднаної судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з метою відступу від сформульованих висновків Верховним Судом у складі колегії суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду про розгляд клопотань про повернення судового збору одноособово суддею-доповідачем в ухвалах Верховного Суду у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. від 21 грудня 2023 року у справі № 462/3463/18 (провадження № 61-13433ск23), Верховного Суду у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Сердюка В. В. від 09 січня 2024 року у справі № 204/5231/23 (провадження № 61-18074ск23), Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. від 07 грудня 2023 року у справі № 361/4090/19 (провадження № 61-16021ск23), Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Ступак О. В. від 05 грудня 2023 року у справі № 185/10120/22 (провадження № 61-16708ск23), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. від 30 листопада 2023 року у справі № 459/1545/22 (провадження № 61-13790ск23) відповідно до частини другої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.
		У частині першій статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		Тобто порядок розгляду справ та формування єдиної судової практики у кожній судовій юрисдикції здійснюється відповідно до процесуального закону, яким у судах цивільної юрисдикції є ЦПК України.
		У частині першій статті 14 ЦПК України передбачено, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС).
		Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІКС у день надходження документів (частина друга статті 14 ЦПК України).
		Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ) (частина третя статті 14 ЦПК України).
		Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
		У статті 33 ЦПК України передбачено визначення складу суду. А саме, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІКС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
		Частинами четвертою та п`ятою статті 34 ЦПК України визначено, що перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду.
		Відповідно до частини восьмої статті 34 ЦПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).
		За вимогами частини одинадцятої зазначеної статті питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.
		Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		Отже, можна зробити висновок, що в суді касаційної інстанції розгляд справ здійснюється у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, крім випадків, коли законодавством передбачений розгляд певних питань одноособово. 
		Такий випадок передбачений у 393 ЦПК України, частини перша та друга якої визначають, що касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу, і такий суддя, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовує положення статті 185 цього Кодексу, про що постановляє відповідну ухвалу, а саме залишає касаційну скаргу без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків його касаційної скарги.
		Однією із вимог щодо форми та змісту касаційної скарги є необхідність додати до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
		З аналізу частини другої статті 185 ЦПК України вбачається, що розмір судового збору, необхідного для подання касаційної скарги, визначається суддею-доповідачем одноособово з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір».
		При цьому посилання частини другої статті 185 ЦПК України на визначення судом розміру судового збору стосується стадії вирішення питання про дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог щодо її форми і змісту, у разі порушення яких касаційна скарга підлягає залишенню без руху суддею-доповідачем, що прямо передбачено цивільним процесуальним законодавством.
		У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
		При цьому у частині сьомій зазначеної статті вказано, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Зазначена ухвала надсилається скаржнику та учасникам справи. До ухвали додаються копії касаційної скарги та доданих до неї документів, крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет.
		За наявної колізії у статті 394 ЦПК України із практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вбачається, що ним застосовуються загальні вимоги ЦПК України про склад суду при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження справі (відмову у відкритті), а саме колегією у складі трьох суддів (частина перша статті 394 ЦПК України).
		У статті 141 ЦПК України, яка визначає розподіл судових витрат між сторонами, не передбачено право судді одноособово повертати судовий збір після того, як сформовано склад суду у складі трьох суддів для вирішення питання про відкриття касаційного провадження і постановлення ухвали про повернення судового збору за своєю правовою природою в даному випадку є аналогічним ухваленню додаткового рішення у справі за пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України, оскільки у статті 7 Закону України «Про судовий збір» прямо передбачено повернення судового збору у разі відмови у відкритті касаційного провадження у справі та вживається слово «суд».
		Можна зробити висновок, що чинним ЦПК України передбачено загальне правило про колегіальний розгляд справи у суді касаційної інстанції.
		Це правило враховане і в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (далі - Положення), і в Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 (далі - Тимчасові засади).
		Відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Положення терміни вживаються в такому значенні: 
		- постійно-діюча колегія суддів - колегія суддів, що складається з основного складу та резервних суддів;
		- основний склад постійно-діючої колегії - визначений процесуальним законодавством кількісний склад суддів, які здійснюють розгляд справи по суті.
		Положення у підпункті 1.3.1 пункту 1.3 визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (далі - автоматизована система), яка забезпечує, зокрема: реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху; об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).
		Розділ II Положення врегульовує порядок функціонування автоматизованої системи.
		Зокрема, автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, а саме: розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів), визначення запасного судді, слідчого судді, присяжних та народних засідателів.
		Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 Положення).
		Згідно з підпунктами 2.3.2 пункту 2.3 Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
		Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
		Збори суддів наділені обмеженими повноваженнями щодо визначення особливостей розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених відповідним положенням.
		Чітко визначений перелік таких випадків перелічено у розділі «Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями» Положення. Це такі випадки:
		- збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію (підпункт 2.3.10 пункту 2.3 Положення);
		- якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів (підпункт 2.3.11 пункту 2.3 Положення);
		- збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ: у випадках виконання суддями іншої роботи, не пов`язаної із здійсненням правосуддя (узагальнення судової практики, аналізи стану здійснення судочинства, участь у спеціальній підготовці кандидата на посаду судді, підготовці суддів та працівників апаратів судів, а також здійснення науково-викладацької діяльності в Національній школі суддів України); у випадках виявлення значної різниці в навантаженні на суддів (колегію суддів); у випадках знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп`ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи, що триває понад п`ять робочих днів, згідно з вимогами підпункту 2.3.55 пункту 2.3 цього Положення; які відповідно до законодавства підлягають реєстрації та/або розгляду в неробочі дні; які підлягали передачі раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) у випадках відсутності такого судді, якщо це призведе до неможливості розгляду цих справ та матеріалів у розумні строки (підпункт 2.3.47 пункту 2.3 цього Положення); у випадках повернення до суду вищої інстанції судової справи, в якій судові рішення скасовувались з передачею судової справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції (крім справ, у яких наявні обставини, що виключають повторну участь суддів у розгляді справи, в тому числі перегляд справи за нововиявленими обставинами та ін.); у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав; стосовно суддів, щодо яких за рішенням зборів суддів запроваджується (змінюється) спеціалізація з розгляду конкретних категорій справ; у разі неможливості визначення судді-доповідача з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати), у разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати); у інших передбачених законом випадках, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (в тому числі і у випадку обрання щодо судді запобіжного заходу з покладанням на нього обов`язків, які унеможливлюють здійснення ним правосуддя або участь у розгляді судових справ, та/або у випадку ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя) (підпункт 2.3.13 пункту 2.3 Положення);
		- збори суддів відповідного суду мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов`язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи, тощо (підпункт 2.3.14 пункту 2.3 Положення);
		- збори суддів відповідного суду мають право зменшити навантаження щодо розгляду справ на суддів, які обіймають адміністративні посади в суді або виконують інші обов`язки, не пов`язані із здійсненням правосуддя (секретаря судової палати, секретаря Пленуму, вченого секретаря НКР та судді, визначеного доповідачем щодо проекту постанову Пленуму або довідки про вивчення чи узагальнення судової практики, а також є членами Ради суддів України або здійснюють науково-викладацьку діяльність у Національній школі суддів України), але не більш ніж на шістдесят відсотків порівняно з навантаженням інших суддів (підпункт 2.3.15 пункту 2.3 Положення);
		- збори суддів відповідного суду мають право визначати необхідність врахування при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи днів, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи (підпункт 2.3.16 пункту 2.3 Положення);
		- збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом (підпункт 2.3.17 Положення).
		Відповідно до підпункту 2.3.22 пункту 2.3 Положення судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
		Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою (підпункт 2.3.23 пункту 2.3 Положення).
		Відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів (підпункт 2.3.25 пункту 2.3 Положення).
		За вимогами підпункту 2.3.32 пункту 2.3 Положення у разі розгляду судової справи колегією суддів відповідного суду до протоколу та звіту автоматично включаються прізвища суддів, які входять до складу колегії, із зазначенням прізвища головуючого судді (судді-доповідача). 
		Щодо розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді, то Положення у підпункті 2.3.44 пункту 2.3 визначає, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також:
		- апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено;
		- судові справи, повернуті до апеляційного суду після виконання вимог частини сьомої статті 297 ЦПК України та після дооформлення;
		- судові справи, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору.
		Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 6), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду (підпункт 2.3.48 пункту 2.3 Положення)
		Аналогічно вказані питання урегульовані і в Тимчасових засадах.
		Відповідно до пункту 1.1 Тимчасові засади з метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями (далі - Положення) у відповідність із нормами процесуального законодавства (діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) та визначають правила: 
		1) застосування Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності Верховного Суду, норм процесуальних кодексів та законів України, зокрема, щодо автоматизованого розподілу позовних та інших заяв, апеляційних, касаційних та інших скарг, кримінальних проваджень, клопотань, подань та інших визначених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, судових справ (далі - судові справи) між суддями;
		2) визначення складу суду у Верховному Суді.
		Згідно з пунктом 1.2 Тимчасових засад правовою підставою для затвердження цих Засад є положення статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням пункту 17.4 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, пункту 15.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
		За вимогами пункту 1.3 Тимчасових засад Збори суддів касаційного суду (далі - збори суддів) для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями:
		- визначають персональний склад судових палат та кількість суддів у судових палатах;
		- визначають персональний склад постійних колегій суддів;
		- визначають резервних суддів для кожної постійної колегії суддів строком на один рік;
		- обирають суддів до складу об`єднаної палати;
		- обирають суддів до складу Великої Палати Верховного Суду;
		- визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ;
		- визначають рівень навантаження на суддів з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків;
		- визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
		Судові справи у Верховному Суді відповідно до процесуального законодавства розглядаються суддею одноособово, колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, палатою, об`єднаною палатою, складом Великої Палати Верховного Суду (пункт 1.6. Тимчасових засад).
		Відповідно до пункту 1.7 Тимчасових засад визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати Верховного Суду - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).
		Згідно з пунктом 2.2 Тимчасових засад під час автоматизованого розподілу судових справ враховується, що вони розглядаються колегією суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, а саме: касаційним судом як судом першої інстанції - у складі трьох суддів, а у випадках, встановлених процесуальним законом, - у складі п`яти суддів; касаційним судом як судом апеляційної інстанції - у складі трьох суддів; касаційним судом як судом касаційної інстанції - у складі трьох суддів або більшої непарної кількості суддів, палатою, об`єднаною палатою.
		За вимогами пункту 2.3 Тимчасових засад для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу.
		Заяви про роз`яснення судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення у судовій справі, повернення судового збору тощо передаються раніше визначеному судді-доповідачу, який розглядав судову справу, незалежно від його перебування на цей час у складі іншої судової палати (пункт 2.10 Тимчасових засад).
		Із системного аналізу зазначених правових актів можна зробити висновок, що розгляд справ у суді касаційної інстанції, яким у складі Верховного Суду є Касаційний цивільний суд, відбувається колегіально, у складі колегії суддів із трьох, або, у передбачених ЦПК України випадках, більшої непарної кількості суддів.
		Повноваження загальних зборів суддів Касаційного цивільного суду щодо вирішення питання про визначення складу суду обмежено як у ЦПК України, так і у відповідних Положенні та Тимчасових засадах.
		Тобто, вирішувати питання про те, що суд касаційної інстанції може діяти у складі одного судді, а відтак, і вносити відповідні обмеження у автоматизовану систему розподілу справ загальні збори суддів Касаційного цивільного суду не уповноважені, що і було озвучено головою Касаційного цивільного суду Гульком Б. І. на нараді суддів у грудні 2023 року при розгляді питання про формування складу суду для постановлення ухвали про повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 393 ЦПК України.
		Разом з тим, відповідно до протоколу наради суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2021 року, підписаного головуючим, секретарем Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, секретарем Пленуму Верховного Суду Луспеником Д. Д. та секретарем, головним спеціалістом сектору організаційно-протокольного забезпечення заходів суду секретаріату Касаційного цивільного суду апарату Верховного Суду Круком Р., шостим питанням зазначено обговорення проблемних питань щодо розгляду клопотання про повернення судового збору (склад суду, процесуальне оформлення). 
		З протоколу наради вбачається, що судді Білоконь О. В та Зайцев А. Ю. вважали, що питання про повернення судового збору повинно розглядатися тим же складом колегії суддів, яка вирішувала питання про відмову у відкритті касаційного провадження, інші судді, а саме Фаловська І. М та Погрібний С. О. вказували, що це питання має вирішуватися суддею одноособово. Перелічено суддів, які обговорили питання: Гулько Б. І. , Стрільчук В. А. , Червинська М. Є., Ткачук О. С., Олійник А. С., Луспеник Д. Д. За результатами голосування прийнято рішення, що ухвалу про повернення судового збору суддя постановляє одноособово (результати голосування: «за» - 28, «проти» - 12).
		Разом з тим, у частинах першій-п`ятій статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на день проведення наради суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2021 року) унормовано як порядок скликання, так і компетенцію зборів, а саме визначено, що збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
		Збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів цього суду.
		Збори суддів скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.
		Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів цього суду. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду.
		На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадських об`єднань, журналісти, інші особи.
		Збори суддів: 1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов`язковими для суддів та працівників цього суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ; 3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків; 4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду; 5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді; 6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.
		Вважаю, що вказане рішення наради від 04 березня 2021 року не є рішенням загальних зборів суддів, на підставі якого можливо вносити зміни до автоматизованої системи документообігу, а також слід врахувати ту обставину, що вирішення питання складу суду, одноособового чи колегіального, врегульовано у ЦПК України і ні Положенням, ні Тимчасовими засадами не віднесено до компетенції загальних зборів касаційного суду.
		Статтею 394 ЦПК України врегульовано питання відкриття касаційного провадження у справі, відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
		У частині першій вказаної статті зазначено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
		У частині другій також вживається слово «суд» щодо вирішення питання про відмову у відкритті касаційного провадження, а саме суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
		Відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.
		Хоч у частині сьомій вказаної статті передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, практика Касаційного цивільного суду свідчить, що з урахуванням загальних вимог щодо колегіального розгляду справи у суді касаційної інстанції вказана колізія вирішена на користь саме колегіального вирішення питання про відкриття касаційного провадження, передбаченого у частині першій цієї статті.
		У Главі 2 Розділу V ЦПК України не врегульовано питання повернення судового збору у разі відмови у відкритті касаційного провадження.
		Разом з тим, у пункті 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
		Стаття 141 ЦПК України передбачає загальні правила про розподіл судових витрат, а у статті 142 ЦПК України врегульовано розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, про що рішення приймає саме суд.
		У пункті 3 частини першої статті 270 ЦПК України також зазначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Отже, при відмові у відкритті касаційного провадження колегією суддів у складі трьох суддів вирішення питання про повернення судового збору також ухвалюється колегією суддів у тому ж складі, а не суддею одноособово.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що суд, встановлений законом, стосується не лише судової інстанції, але і визначення складу суду.
		Ухвалення будь-якого рішення, навіть такого, що ґрунтується на правильному застосуванні норм права, не може вважатися законним, якщо воно ухвалене неповноважним складом суду.
		З аналізу даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду відсутній єдиний порядок розгляду заяв про повернення судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді касаційної інстанції: в ряді випадків такі заяви розглядаються одноособово суддею, визначеним доповідачем у касаційному провадженні, у інших випадках - колегією суддів, яка була визначена для розгляду касаційної скарги.
		Зокрема, ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М. від 15 листопада 2021 року у справі № 569/13271/20 (провадження № 61-13833ск21), від 08 грудня 2022 року у справі № 303/2137/21 (провадження № 61-9349ск22), від 25 квітня 2023 року у справі № 729/719/21 (провадження № 61-1400ск23), від 05 липня 2023 року у справі № 591/8601/21 (провадження № 61-7761ск23), ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М. від 15 вересня 2021 року у справі № 683/2517/20 (провадження № 61-8877ск21) розглянуто заяви про повернення судового збору у зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі.
		Крім того, 18 вересня 2023 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є. у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) своєю ухвалою задовольнив клопотання Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури про повернення судового збору, зобов`язав Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернути Хмельницькій обласній прокуратурі сплачений судовий збір у розмірі 3 842,00 грн на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із закриттям провадження у справі - а саме у тому самому складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, що ухвалював постанову від 12 червня 2023 року про закриття провадження у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22).
		Велика Палата Верховного Суду, яка відповідно до її повноважень забезпечує однакове застосування судами норм права, вирішує питання про повернення судового збору за ЦПК України, ГПК України, КАС України всім складом суддів (ухвали від 14 січня 2019 року у справі № 823/982/18 (провадження № 11-924за18), від 20 травня 2021 року у справі № 522/9550/16-ц (провадження № 14-38зц21), від 10 січня 2024 року у справі № 910/3208/22 (провадження № 12-47гс23), від 30 травня 2019 року у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18). Єдність однакового застосування уніфікованих норм права забезпечує правову визначеність та сталість судової практики.
		Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
		Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може призвести до порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
		Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України та з урахуванням наведеного наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Звертаю увагу, що частина третя статті 403 ЦПК України містить визначення суду, який передає справу на розгляд об`єднаної палати як колегію суддів або палати. У даному випадку і колегія суддів, і Третя судова палата Касаційного цивільного суду визначилися з тим, що ухвала про повернення судового збору після відмови у відкритті касаційного провадження має постановлюватися суддею-доповідачем одноособово.
		У зв`язку з відсутністю можливості передати справу на розгляд об`єднаної палати колегією суддів, вважаю, що суддя-доповідач у такому випадку діє як суд.
		Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року повернуто справу №185/8179/22 (матеріали касаційного провадження № 61-14225сво23) на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з тих підстав, що у справі не вирішено питання про відкриття касаційного провадження; відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; у частині другій статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об`єднаної палати. 
		Тобто, зроблено висновок, з посиланням на відповідні ухвали Великої Палати Верховного Суду, що справа може бути передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду лише після відкриття касаційного провадження, оскільки передається на розгляд саме цивільна справа, а не матеріали касаційного провадження.
		Вважаю, що такі висновки не відповідають змісту ЦПК України та завданням об`єднаної палати, яка є перш за все органом, який уніфікує судову практику в межах касаційного суду певної юрисдикції.
		При цьому питання єдиного застосування норм процесуального права можуть виникати на стадії до відкриття касаційного провадження.
		Такими можуть бути питання формування складу суду у разі повернення касаційної скарги чи повернення судового збору після відмови у відкритті касаційного провадження.
		Крім того, відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Положення судова справа - позовні заяви, скарги, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також судові процесуальні документи, що виготовляються судом.
		У підпункті 2.2 Пункту II Тимчасових засад також вживається словосполучення «судова справа» під час автоматизованого розподілу. Тобто касаційна скарга у даному випадку прирівнюється до судової справи, що відображається і у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		Оскільки саме Верховний Суд забезпечує сталість і єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а відповідно до ЦПК України вказана функція покладена на Об`єднану палату Касаційного цивільного суду, то об`єднана палата перш за все має керуватися метою свого створення - формування єдиної судової практики та не формально тлумачити закон, уникаючи вирішення процесуального питання, яке неоднаково вирішується у Касаційному цивільному суді та стосується засадничого питання - формування належного, встановленого законом, складу суду.
		Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 264/2644/21 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області (Донецької обласної прокуратури), третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, за заявою керівника Донецької обласної прокуратури Угровецького Павла Олеговича про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                            О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...