Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/17671/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 13.02.2024. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2024.
Дата набрання законної сили: 20.09.2024
Результат оскарження 20.09.2024 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		. 13 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/17671/23
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про: 
		визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у звільненні з лав ЗСУ;
		зобов`язання відповідача звільнити позивача з лав ЗСУ на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу". 
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами розгляду його рапорту про звільнення з військової служби на підставі пункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" відповідач, на переконання позивача, залишив останній без задоволення. Зазначає, що такі дії Військової частини НОМЕР_1 порушують його законні права та інтереси. 
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
		10 січня 2024 року до суду надійшов відзив, у якому Військова частина НОМЕР_1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що обставини, на які посилається позивач мали місце до його призову на військову службу, а відтак не можуть бути належною підставою для звільнення на підставі пункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу". 
		Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини. 
		21 листопада 2007 року Апеляційним судом Донецької області ОСОБА_1 засуджено за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 70 КК України до 14 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
		13 квітня 2016 року позивача умовно-достроково звільнено, невідбутий строк 2 роки 1 місяць 20 днів; станом на 15 листопада 2022 року гр. ОСОБА_1 у розшуку не перебуває. Зазначені обставини підтверджуються Витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" № ВР-000437355.
		30 листопада 2022 року позивача призвано на військову службу під час мобілізації Ковальським РТЦК та СП. 
		Рапортом від 12 жовтня 2023 року позивач ініціював питання про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу" (у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання). В обґрунтування зазначеного рапорту посилався на те, що 21 листопада 2007 року набрав чинності вирок Апеляційного суду Донецької області, яким ОСОБА_1 засуджено за вчинення особливо тяжкого злочину до 14 років та 6 місяців позбавлення волі.
		За результатами розгляду зазначеного рапорту відповідач листом від 27 жовтня 2023 року № 1843/19086 відмовив у задоволені рапорту та повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення зі служби на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		Незгода позивача з діями Військової частини НОМЕР_1 зумовила звернення до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суду належить надати правову оцінку обґрунтованості підстав для винесення відповідачем спірних актів індивідуальної дії щодо позивача. 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		Відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, під час дії воєнного стану, звільняються з військової служби у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання. 
		З аналізу зазначеної норми випливає, що:
		1) підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби є факт набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання, під час проходження військової служби військовослужбовцем;
		2) особа, щодо якої набрав законної сили відповідний вирок суду, має мати статус військовослужбовця станом на дату набрання законної сили відповідним вироком суду.
		Як встановлено судом та не спростовано позивачем, гр. ОСОБА_1 засуджено до 14 років та 6 місяців позбавлення волі вироком Апеляційного суду Донецької області від 21 листопада 2007 року. 
		13 квітня 2016 року позивача звільнено умовно достроково.
		Статус військослужбовця позивач набув лише 30 листопада 2022 року - після призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Таким чином, вирок суду, на який посилається позивач, набрав законної сили до призову гр. ОСОБА_1 на військову службу та набуття останнім статусу військовослужбовця, та до початку проходження військової служби позивача було звільнено умовно-достроково, а тому зазначені обставини не є належною підставою для звільнення позивача зі служби за мобілізацією в Збройних Силах України за підпунктом "в" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		Окрім того, відповідно до пункту 12.9 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 10 квітня 2009 року № 170 (надалі за текстом - Інструкція) документи на звільнення військовослужбовців з військової служби надсилаються безпосередньо до служби персоналу, підпорядкованій посадовій особі, яка має право на звільнення такого військовослужбовця з військової служби, у таких випадках звільнення: 
		за підставами, передбаченими пунктами "г" - "е" частини третьої, підпунктами "а", "ґ", "д", "е" пункту 1, підпунктом "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "д", "е", "є", "и" - "о" пункту 1, підпунктами "д", "е", "є", "з" - "м" пункту 2, пунктом 3 частини п`ятої, підпунктами "д" - "і" пункту 1, підпунктами "ґ" - "з" пункту 2, пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
		за підставами, передбаченими пунктами "б", "в" і "д" частини третьої, підпунктом "г" пункту 1 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "г" пунктів 1, 2 частини п`ятої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ" пункту 1, підпунктами "а", "б", "г" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", якщо звільнення відбувається за бажанням військовослужбовця.
		Згідно пункту 12.11 розділу XII Інструкції Перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
		Пунктом 7 Додатку 19 до Інструкції визначено, що при звільнені військовослужбовця у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади подається, зокрема, копія рішення судових органів.
		Яяк зазначено відповідачем та не спростовано позивачем, під час подання рапорту до нього не приєднано копії судового рішення (вироку).
		Зі змісту рапорту позивача випливає, що разом із зазначеним рапортом подано лише Витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" № ВР-0004373553, що не відповідає вимогам Пункту 7 Додатку 19 до Інструкції.
		Щодо виключення позивача з військового обліку, то суд погоджується з доводами відповідача про те, що в силу вимог пункту 6 частини 6 статті 37 Закону країни "Про військовий обов`язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. 
		Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що виключення з військового обліку громадян України здійснюється виключно у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а не у військовій частині.
		Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Проаналізувавши викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні. 
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя А.О. Чеснокова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...