Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/53986/23-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2024.
Дата набрання законної сили: 01.02.2024
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа №757/53986/23                                                                                                   Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/824/495/2024                                                                Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2   
		Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України                                                                                                                                                            
		 
		 
		                                                             У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		01 лютого 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді                                  ОСОБА_2 , 
		суддів                                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі судового засідання -    ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 6202200000000849 - прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року, -
		за участю:
		прокурора                                                 ОСОБА_7 ,
		представника власника майна             ОСОБА_8 ,
		                                                                                                                                                
		в с т а н о в и л а:
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержання законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №62022000000000849, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 307 КК України.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року та скасувати оскаржувану ухвалу. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022000000000849 від 24.10.2022.
		На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Апелянт вказує на те, що слідчий суддя своє рішення обґрунтував тим, що прокурором не надано жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Також слідчим суддею окремо зазначено, що прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку майно дійсно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні.
		Проте з такими доводами суду, які стали підставою для відмови у клопотанні прокурора, неможливо погодитися, оскільки слідчим суддею під час вирішення питання про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна не було повно та об`єктивно досліджено обставини, що мають значення для кримінального провадження, не досліджено та не перевірено належним чином доводи прокурора, викладені у відповідному клопотанні про арешт майна.
		З матеріалів клопотання вбачається, що 22.11.2023 вмотивованою постановою слідчого вказане уклопотанні майно визнане речовим доказом.
		Вказана постанова слідчого є чинною, не скасована прокурором і не підлягає оскарженню. З урахуванням зазначеного апелянт вважає, що такі доводи суду щодо аналізу постанови слідчого по суті є такими, що не ґрунтуються на законі і порушують загальні засади кримінального провадження щодо законності, змагальності сторін, публічності та диспозитивності.
		Слідчим суддею під час вирішення питання про накладення арешту на майно не було враховано те, що безпідставна передача стороні захисту вилучених під час обшуку речей, які визнані речовими доказами, може призвести до безповоротної втрати цих речей та відомостей, які вони містять, що в свою чергу, унеможливить їх використання у подальшому та, навіть, до можливого закриття кримінального провадження, адже вказаний автомобіль був використаний як засіб для приховання своїх протиправних дій.
		На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що вказане судове рішення ухвалено без участі сторін, а повний текст ухвали суду отримано 22.12.2023 року, а тому апелянт вважає, що стороною обвинувачення строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і має бути поновлений.
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, думку представника власника майна, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги прокурора та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що вказана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
		Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
		Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без участі прокурора, матеріали справи не містять відомостей про направлення копії оскаржуваної ухвали прокурору, однак як зазначає апелянт, що він її отримав 22.12.2023 року, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчими Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000849, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 307 КК України.
		Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України № 49 о/с від 30.03.2021 ОСОБА_9 (0053487) обіймає посаду старшого інспектора з особливих доручень 3-го відділу (супроводження особливо важливих справ) Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
		Так,    ОСОБА_10 будучи службовою особою правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, до основних завдань якого входить попередження та протидія кримінальним правопорушенням у галузі протидії кіберзлочинності, 09.08.2023 діючи умисно, протиправно та всупереч інтересам служби, переслідуючи мету особистого збагачення та збагачення третіх осіб, висловив прохання у наданні неправомірної вигоди для себе та невстановлених службових осіб структурних підрозділів Національної поліції України і Служби безпеки України за невжиття заходів щодо припинення функціонування шахрайського «колл-центру».
		У подальшому, 04.10.2023 приблизно о 16.10 год. ОСОБА_9 , діючи умисно, протиправно та всупереч інтересам служби, переслідуючи мету особистого збагачення, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, одержав раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США, яка станом на 04.10.2023, відповідно до офіційного курсу Національного банку України, еквівалентна 585 441 (п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч чотириста сорок одна) гривні, за безперешкодну роботу шахрайського «колл-центру».
		Дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі.
		Відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_9 05.10.2023 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Окрім того, під час здійснення досудового розслідування здобуто достатню кількість доказів, які вказують на причетність ОСОБА_9 до прикриття (за неправомірну вигоду) незаконної діяльності шахрайських «колл-центрів», які функціонують під виглядом трейдингових компаній та розташовані у м. Києві.
		Шахрайські «колл-центри», які працюють під виглядом трейдингових копаній, функціонує наступним чином: отриманий клієнтський трафік потрапляє до Lead - менеджерів, які використовуючи CRMсистему здійснюють розподіл баз між менеджерами з продажу (Closer менеджерами). Останні, в свою чергу, використовуючи SIPтелефонію, здійснюють обзвін клієнтів, та по заздалегідь приготованому «СПІЧУ» пропонують інвестувати кошти в запропонований проект. Зі слів менеджера гроші клієнта зберігаються окремо від коштів компанії, що гарантує їх цілісність, тобто особа начебто вносить свої кошти на (ECN) брокерський рахунок, відкритий в тому ж банку, що і рахунок компанії брокера, при цьому обов`язково необхідно пройти верифікацію. Потім на комп`ютер або інше технічне обладнання клієнта буде встановлено програмне забезпечення МТ4, МТ5 з технічною можливістю підключення до ECNрахунку, що дозволить виводити заявку на реальний міжбанківський ринок, тому що це електронна система для здійснення торгівлі з прямим доступом, без посередників на шляху проходження даних по мережі.
		Котирування в особистому кабінеті платформи МТ4, МТ5, підтягується з інформаційних джерел за достовірність, яких відповідає поставник ліквідності. При цьому доступ до персонального кабінету має лише клієнт. Також менеджери запевняють, що вони та компанія в цілому, зацікавлені лише в проведенні клієнтом позитивних операцій на міжбанківському ринку, отриманні ним прибутку так як брокер отримає свою від неї комісію СВОП. Вже зацікавленого клієнта ознайомлює з сайтом та допомагає поповнити рахунок, за що отримують близько 20% від суми депозиту. Насправді відразу після поповнення рахунку кошти опиняються на заздалегідь відкритих зловмисниками офшорних банківських рахунках або крипто гаманцях та розподіляються між учасниками злочинної схеми у відсотковому співвідношенні розмір якого обумовлений правилами злочинної організації. За кордонами здійснюється «money laundering» після чого частина відмитих коштів потрапляє до організаторів та переводяться до України на утримання офісу і виплати заробітної плати працівникам (середня чисельність офісних працівників 500 осіб), яка складається з окладу та відсотків за виконання фінансового плану.
		Під час досудового розслідування допитано у якості потерпілої ОСОБА_11 , яка повідомила, що у жовтні 2021 року вирішала отримати додатковий заробіток шляхом участі у трейдингових торгах, для цього у мережі Інтернет знайшла оголошення про трейдингову компанію під назвою «КІЕХО». У подальшому із ОСОБА_11 зв`язався менеджер компанії «КІЕХО» та запропонував інвестувати кошти з метою заробітку, під час проведення фінансових операцій. ОСОБА_11 встановила рекомендоване менеджером програмне забезпечення та внесла грошові кошти в особистий кабінет. В січні 2022 року, під час проведення торгів, менеджер компанії «КІЕХО» повідомив, що баланс грошових коштів, які раніше внесені ОСОБА_11 нульовий, оскільки акції в які інвестовано кошти втрачено через падіння ринкової вартості. 14 січня 2022 року до ОСОБА_11 зателефонував представник трейдингової компанії «Flex Capital», який запропонував додатковий дохід та допомогу в поверненні грошових коштів, що незаконно привласнила трейдингова компанія «КІЕХО» шляхом відкриття у трейдинговій компанії «Flex Capital» особистого кабінету та поповнення балансу. ОСОБА_11 погодилась та внесла на особистий баланс грошові кошти. У подальшому, в процесі спілкування з менеджером трейдингової компанії «Flex Capital», останній повідомив ОСОБА_11 що для повернення грошових коштів, привласнених трейдинговою компанією «КІЕХО» необхідно на особистий рахунок, відкритий у трейдинговій компанії «Flex Capital», внести аналогічну суму коштів яка була на рахунку трейдингової компанії «КІЕХО». Від вказаної пропозиції ОСОБА_11 відмовилась, після чого зв`язок з менеджером було втрачено а кошти привласнено.
		Потерпілою ОСОБА_11 добровільно надано особистий ЕОМ (системний блок персонального комп`ютера), на який за порадою менеджера трейдингової компанії «КІЕХО», встановлено програмне забезпечення для участі нібито у біржових торгах.
		Відповідно до висновку комп`ютерно-технічної експертизи, проведеної за ЕОМ (системним блоком персонального комп`ютера) ОСОБА_11 встановлено, що в ньому містяться дані (програмне забезпечення) які вказують на вчинення щодо ОСОБА_11 шахрайських дій, також в ЕОМ ОСОБА_11 міститься шкідливе програмне забезпечення яке могло бути використано під час вчинення щодо неї шахрайських дій, спрямованих на заволодіння належними їй грошовими коштами.
		Згідно отриманих на виконання доручення матеріалів оперативного підрозділу, встановлено перелік осіб, причетних до функціонування шахрайських «колл-центрів» та місця роботи таких «колл-центрів», безперешкодну діяльність яких, за неправомірну вигоду, забезпечують співробітники Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
		До функціонування шахрайських «колл-центрів» причетні наступні особи:
		-  ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (здійснює обготівкування коштів здобутих злочинним шляхом від функціонування шахрайських «колл- центрів») використовує автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, сірого кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 », індивідуальний д.н.з «АСТЕ8», VIN -  НОМЕР_2 та автомобіль Mercedes-Benz G63 AMG чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
		-  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (керівник охоронної компанії, надає послуги з охорони шахрайських «колл-центрів» та здійснює передачу неправомірної вигоди працівникам правоохоронних органів) використовує автомобіль LEXUS LX 570 чорного кольору д.н.з. НОМЕР_5 VIN - НОМЕР_6 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
		-  ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (керівник охоронної компанії, надає послуги з охорони шахрайських «колл-центрів» та здійснює передачу неправомірної вигоди) використовує автомобіль LEXUS EC350 чорного кольору д.н.з. НОМЕР_7 VIN -   НОМЕР_8 та проживає: АДРЕСА_4 ;
		-  ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (керівник офісу шахрайського «колл-центру», здійснює безпосереднє управління) використовує автомобіль Mercedes-Benz GLE450 чорного кольору д.н.з. НОМЕР_9 , VIN-     НОМЕР_10 , проживає за адресою:  АДРЕСА_5 ;
		-  ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Team Lider - менеджер в шахрайському «колл-центрі» ОСОБА_17 ) використовує автомобіль MAZDA 6 білого кольору д.н.з. НОМЕР_11 VIN НОМЕР_12 , проживає за адресою:  АДРЕСА_6 ;
		-  ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (працівник шахрайського колл-центру ОСОБА_17 ) проживає за адресою:   АДРЕСА_7 ;
		-  ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (організатор шахрайського «колл-центру») використовує автомобіль LEXUS LS 500 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_13 VIN - НОМЕР_14 та PORSCHE MACAN синього кольору, д.н.з. НОМЕР_15 VIN -  НОМЕР_16 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 ;
		-  ОСОБА_20  (інвестору шахрайського «колл-центру») використовує автомобіль MERCEDES-BENZ S 550, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_17 .
		Окрім того в ході проведення слідчо (розшукових) дій зафіксовано неодноразові зустрічі ОСОБА_9 із організаторами шахрайських «колл- центрів» ОСОБА_12 та ОСОБА_21 , що може вказувати на отримання від останніх неправомірної вигоди за невжиття заходів із припинення їх незаконної діяльності. Також отримано відомості, що вказують на зайняття ОСОБА_17 та ОСОБА_16 незаконною діяльністю у вигляді функціонування шахрайських «колл-центрів», контактування ОСОБА_14 та ОСОБА_22 із співробітниками правоохоронних органів для прикриття незаконної діяльності «колл-центрів».
		22.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді в ході проведення обшуку автомобіля LEXUS LS 500 д.н.з. НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_23 та постійно використовується ОСОБА_19 , з поміж іншого виявлено та вилучено:
		- ноутбук «Apple Мас Book»;
		- мобільний телефон Iphone ІМЕІ НОМЕР_18 та НОМЕР_19 ;
		- мобільний телефон Iphone ІМЕІ НОМЕР_20 та НОМЕР_21 , у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що речі, вилучені 22.11.2023, під час проведення обшуку в зазначеному автомобілі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
		У зв`язку з викладеним, 22.11.2023 вмотивованою постановою слідчого вказані вище речі визнані речовими доказами.
		24.11.2023 прокурор другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержання законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №62022000000000849, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме майно, що було вилучено в ході проведеного обшуку автомобіля LEXUS LS 500 д.н.з. НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_23 та постійно використовується ОСОБА_19 , а саме: ноутбук «Apple Мас Book»; мобільний телефон Iphone ІМЕІ НОМЕР_18 та НОМЕР_19 ; мобільний телефон Iphone ІМЕІ НОМЕР_20 та НОМЕР_21 .
		В обґрунтування вимог даного клопотання, прокурор з урахуванням зазначеного, також вказав, що вилучені, при зазначеному вище обшуку, речі, як самостійно так і в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженні доказами мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення, є необхідним накласти арешт на зазначені речі.
		Підставою арешту майна є достатні підстави вважати, що вилучені під час зазначеного обшуку речі використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінальних правопорушень та (або) зберегли на собі їх сліди, що регламентовано п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.
		Метою арешту вилучених речей є забезпечення збереження речових доказів, що визначено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
		11.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відмовлено в задоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна.
		Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на вище зазначене майно, слідчий суддя послався на те, що жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 307 КК України, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.
		Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку автомобіля LEXUS LS 500 д.н.з. НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_23 та постійно використовується ОСОБА_19 , майно, дійсно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 307 КК України. Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
		Слідчим суддею не встановлено яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає майно. З наданих слідчому судді матеріалів не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні та майном, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.
		З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
		Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Також, положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Відповідно до  ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
		1) правову підставу для арешту майна;
		2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
		3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
		3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
		4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
		5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
		6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		Твердження слідчого судді в ухвалі про те, що прокурор обґрунтовуючи своє клопотання, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанніє такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки прокурором у клопотанні обґрунтовано мету накладення арешту на майно та надано постанову слідчого від 22.11.2023 року, згідно якої майно, на яке прокурор просив накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с.183-188).
		Доводи прокурора щодо необхідності накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів є переконливими.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України та обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
		На підставі викладеного, висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту на майно є помилковим, оскільки прокурором надано достатні, на даній стадії кримінального провадження, докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження, як арешт.
		З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна, вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.
		Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно.
		Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
		На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно, з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.
		При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.
		Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Поновити прокурору другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року.
		Апеляційну скаргу прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року, - скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022000000000849 від 24.10.2022, - задовольнити.
		Накласти арешт на майно, вилучене 22.11.2023 під час проведення обшуку автомобіля LEXUS LS 500 д.н.з. НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_23 та постійно використовується ОСОБА_19 , а саме:
		- Ноутбук «Apple Mac Book»;
		- Мобільний телефон Iphone IMEI НОМЕР_18 та НОМЕР_19 ;
		- Мобільний телефон Iphone IMEI НОМЕР_20 та НОМЕР_21 .
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		   ______________              ________________             __________________
		        ОСОБА_2                            ОСОБА_3                        ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...