Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 588/1363/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2024. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/588/25/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022170040000070

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 588/1363/23
		№ провадження 1-кп/588/25/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		14.02.2024 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спеціального судового провадження (in absentia) в залі суду у м.Тростянці кримінальне провадження №62022170040000070 від 15.07.2022 відносно
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, уродженця м. Валуйки Бєлгородської області, військовослужбовця Збройних Сил РФ, сержанта, який обіймає посаду командира танку 6-ї танкової роти НОМЕР_1 гвардійського танкового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_2 ) 4-ї гвардійської танкової дивізії «ІНФОРМАЦІЯ_3», місце проживання: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 438 КК України,
		за участі учасників судового провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 
		У С Т А Н О В И В :
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		Сержант ОСОБА_3 24.02.2022 на закріпленому за ним танку Т-80У з маркуваннями на передній частині корпусу «007ГТ2120», «2903ГТ1264» та разом з очолюваним ним екіпажом вказаного танку, склад якого в ході проведення досудового розслідування не установлений, перетнув державний кордон України на невстановленій ділянці кордону в межах Сумської області зі сторони РФ та близько 14 год. 00 хв. цього ж дня, прибув на територію м.Тростянець Охтирського району Сумської області.
		23.03.2022 близько 12.00 год. ОСОБА_3 , будучи командиром танку Т-80У та перебуваючи у складі його екіпажу, знаходячись на асфальтованій дорозі за (GPS-координатами «Google Maps» 50.4764616, 34.9237806, (50?28'36.4''N - 34?55'24.6''Е), поблизу будинку АДРЕСА_2 , беручи участь у бойових діях, зокрема, здійсненні зусиль спрямованих на контроль території вказаного населеного пункту, шляхом бойового застосування зазначеного вище танку, усвідомлюючи обставини існування міжнародного збройного конфлікту на території України та діючи в його умовах умисно і протиправно, за попередньою змовою з невставленими екіпажем танку всупереч законам і звичаям війни, визнаним міжнародними договорами, віддав бойовий наказ невстановленому в ході проведення досудового розслідування навіднику-оператору, який входив до екіпажу зазначеного танку на здійснення двох пострілів осколково-фугасними снарядами із 125 мм танкової гармати прямою наводкою по будівлі стаціонарного корпусу Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, розташованої по вул. Нескучинська, 7 в м. Тростянець, який був виконаний навідником-оператором.
		В результаті здійснення зазначених пострілів з танкової гармати було пошкоджено парапетну частину стаціонарного корпусу та стіну на другому поверсі в місці віконного отвору стаціонарного корпусу КНП «Тростянецька міська лікарня» ТМР, у якій на той час перебували пацієнти та персонал зазначеної лікарні та яка не використовувалась для будь-яких військових цілей.
		Внаслідок здійснення танкових пострілів 23.03.2022 Комунальному некомерційному підприємству «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради заподіяно матеріальну шкоду на суму 153 876 грн.
		2.Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений та зміст законів і звичаїв війни, визнаних міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які були порушені обвинуваченим 
		2.1.За встановлених обставин діяння ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною 2 статті 28 КК України, частиною 1 статті 438 КК України, тобто як «інше порушення законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		2.2. Закони і звичаї війни, визнані міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які були порушені обвинуваченим ОСОБА_3 та зміст зобов`язань України під час збройного конфлікту за міжнародними договорами:
		IV Гаазька Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та  прийняте відповідно до неї  Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, які є чинними для України з 24.08.1991 року,  передбачає заборону будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди (стаття 25 Положення); при облогах і бомбардуваннях повинні бути вжиті всі необхідні заходи для того, щоб уберегти, наскільки це можливо, будівлі, призначені для цілей релігії, мистецтва, науки чи благодійності, історичні пам`ятки, госпіталі та місця, де зібрані хворі і поранені, за умови, що вони не використовуються в цей час для військових цілей. До обов`язків тих, хто знаходиться під облогою, належить позначення наявності таких будівель або місць відмітними та видимими знаками, які повідомляються супротивнику заздалегідь (стаття 27 Положення).
		03 січня 1955 року для України набрали чинності  положення Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях та Женевської конвенції про  захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року. Додаткові протоколи (І та ІІ) до Женевських конвенцій про захист жертв війни від 08.06.1977 року набули чинності для України 25.07.1990 року. 
		Статтями 16, 18, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року установлено, що:
		Поранені та хворі, а також інваліди та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.
		Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, інвалідам та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об`єктом нападу, натомість вони завжди користуються повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом.
		Цивільні лікарні позначаються емблемою, передбаченою в статті 38 Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях від 12 серпня 1949 року, але тільки якщо на це є дозвіл держави.
		Сторони конфлікту намагаються, наскільки на це дозволяють воєнні фактори, які необхідно брати до уваги, уживати необхідних заходів для того, щоб зробити розпізнавальні емблеми, якими позначаються цивільні лікарні, чітко помітними сухопутним, повітряним та морським силам супротивника для усунення можливості будь-якої ворожої дії.
		Кожна Висока Договірна Сторона зобов`язана розшукувати осіб, обвинувачуваних у тому, що вони вчинили або віддали наказ вчинити серйозні порушення Конвенції, та незалежно від їхнього громадянства віддавати їх до свого суду (стаття 49 Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, стаття 146 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року).
		3.Позиція сторони захисту 
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив ухвалити виправдувальний вирок у зв`язку із не доведенням стороною обвинувачення поза розумним сумнівом того, що кримінальне правопорушення за обставин викладених в обвинувальному акті вчинено саме ОСОБА_3 . Захисник, не оспорюючи того, що подія кримінального порушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, доведена, а також того, що обвинувачений ОСОБА_3 був на території міста Тростянець, вказував на те що:
		- орієнтування свідків щодо танку, який 23.03.2022 здійснював постріл по лікарні відбувається лише на підставі звукових властивостей двигуна Т-80 та нібито наведеним стволом гармати танку у бік будівлі лікарні, ніхто з допитаних свідків не зазначив, що саме цей танк Т-80 здійснив постріл, танк був не один, тому і пострілів було декілька, свідки давали пояснення, оцінивши оточуючи обстановку та розвиток подій, виходячи з того, що бачили танк до пострілу, після чого одразу прямували до укриття;
		- при проведенні впізнання за фотознімками стороною обвинувачення було надано фото обвинуваченого у військовій формі, що могло спонукати свідків до впізнання саме цієї особи;
		- жоден із свідків не підтвердив, що саме обвинувачений був командиром танку Т-80У та віддав наказ на обстріл цивільного об`єкту, обвинувачення ґрунтується виключно на тому, що в самому танку були знайдені документи військового, будь-яких інших доказів причетності ОСОБА_3 до події не установлено.
		4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин пред`явленого обвинувачення, мотиви суду
		4.1. Достовірність наведених нижче фактів не є предметом спору між стороною обвинувачення та стороною захисту у цьому кримінальному провадженні. Суд визнає ці факти доведеними поза розумним сумнівом. 
		Стороною обвинувачення доведено та не оспорюється стороною захисту, що у період, який стосується пред`явленого обвинувачення:
		а)   сержант   ОСОБА_3   був командиром танку 6-ї танкової роти НОМЕР_1 гвардійського танкового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_2 ) 4-ї гвардійської танкової дивізії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та 24.02.2022 перетнув державний кордон України на невстановленій ділянці кордону в межах Сумської області зі сторони РФ та близько 14 год. 00 хв. цього ж дня, прибув на територію м.Тростянець Охтирського району Сумської області; 
		б) 23.03.2022 близько 12.00 поблизу будинку АДРЕСА_2 екіпажем танку Т-80У з маркуваннями на передній частині корпусу «007ГТ2120», «2903ГТ1264» був здійснення напад на цивільний об`єкт - КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, що розташоване по вулиці Нескучанська, 7 у місті Тростянець Охтирського району Сумської області, шляхом здійснення двох пострілів осколково-фугасними снарядами із 125 мм танкової гармати прямою наводкою по будівлі стаціонарного корпусу, у результаті якого закладу заподіяно 153 876 грн. 00 коп. матеріальної шкоди.
		Указані обставини судом установлено на підставі таких доказів сторони обвинувачення досліджених в ході судового розгляду:
		З протоколу огляду танку від 06.04.2022 року та ілюстративних фототаблиць установлено, що на ділянці біля будинку № 52 по АДРЕСА_2 у місті Тростянець за GPS-координатами 50.4764616, 34.9237806, що відповідають координатам (50?28'36.4''N - 34?55'24.6''Е) знаходиться танк Збройних Сил РФ, зовні схожий на Т-80. Розташований у кюветі, гармата танку направлена на південь у бік приміщень КНП «Тростянецька міська лікарня». Ліва частина корпусу танку знаходиться у поглибленні (вирві) землі, ліва гусениця є пошкодженою та знаходиться позаду корпусу танку. На передній частині корпусу танку наявні відтиски «007 ГТ2120» та «2903ГТ1264», навколо танку знаходяться рештки та уламки від нього. У башті танку виявлено танкові снаряди калібру 125 мм у кількості 5 штук, порохові заряди гільзи у кількості 6 штук. В лівій частині башти на місці навідника виявлено та вилучено одну використану гільзу зі слідами кіптяви, яка вилучена після огляду (том 1, а.с.121-128).
		Крім того, в ході огляду танку 06.04.2022 у правій частині башти, де знаходиться  місце командиру танку, виявлено та вилучено схоже на шкіряне портмоне чорного кольору, в якому  знаходились: 1) військовий квиток військовослужбовця РФ серії НОМЕР_3 від 26.11.2018 на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » на 28 арк.; 2) Алгоритм действий по тревоге командира танка _тр_тв_тб_12тп на 2 арк.; 3) Карточка доз облучений сержанта ОСОБА_3 на 2 арк.; 4) Карточка учета телесного осмотра сержанта ОСОБА_3 на 2 арк.; 5) Карточка учета стрельб на 3 арк.; 6) Сертификат вакцинации против новой коронавирусной инфекции COVID-19, видан медицинским пунктом в/ч НОМЕР_2 на имя ОСОБА_3 на 2 арк.; 7) два шеврона на військову форму із вишитим написом ОСОБА_3 ; 8) два шеврона на військову форму із вишитим написом «Вооруженные силы России»; 9) два шеврона на військову форму із вишитим написом «Шепетовский» та емблемою зазначеної військової частини; 10) два шеврона на військову форму, на яких вишиті герб РФ, прапор РФ та напис «Россия»; 11) Нашивка на військову форму, з перехрещеними шаблями та написом «Шепетовский» 2 штуки; 12) Нашивка на військову форму, з гербом та прапором РФ. 
		Вилучені з танку предмети, оригінали документів та шефрони були оглянуті під час судового розгляду як речові докази. 
		Протоколом огляду від 26.04.2022 року зафіксовано, що виявлений біля будинку № 52 по АДРЕСА_2 у місті Тростянець танк схожий на Т-80 після огляду вибухотехніком та установлення його безпечності, був переміщений для належного зберігання до території КП «Тростянецьке ЖЕУ» (том 1 а.с.129-136).
		Відповідно до протоколу огляду від 16.03.2023 року на території КП «Тростянецьке ЖЕУ був оглянутий указаний танк за участі спеціалістів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повідомили, що танк є танком марки Т-80, виходячи з таких характерних ознак: наявні специфічні прорезинені катки та гусениці до них, металева овальна труба над корпусом позаду башти, є місце механіка водія, специфічна форма вихлопної труби двигуна. Також в результаті огляду башні танку, де знаходиться місце командира танку, слідчим виявлено та вилучено предмет схожий на артилерійський снаряд калібру 125 мм, сірого кольору, з написом «ОКФОЛ», БК18М, В-15/ЗП-З85, 125» (том 1 а.с.137-148).
		Висновком судової вибухо-технічної експертизи судового експерта Сумського НДЕКЦ МВС від 21.06.2023 № СЕ-19/119-23/5906-ВТХ підтверджується, що предмет зовні схожий на танковий снаряд калібру 125 мм, сірого кольору, з написом «ОКФОЛ», БК18М, В-15/ЗП-З85, 125» є корпусом кумулятивного снаряду ЗБК18М до пострілу з кумулятивним зарядом 125-мм танкової гармати, без п`єзогенератора вибухача В-15, виготовлений промисловим способом. Ці корпуси споряджаються вибуховою речовиною, конструктивно передбачено спорядження вибуховою речовиною групи бризантних (окфол) масою 1,624-1,760 кг. Наданий на дослідження корпус кумулятивного снаряду не належить до боєприпасів чи вибухових пристроїв, відноситься до зарядів вибухової речовини у металевому корпусі, речовина, якою споряджених корпус снаряду придатна до вибуху за умови наявності засобу підриву (том 1, а.с.188-199).
		За оперативними даними ВКР СБУ в Сумській області, 5 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, ТУ ДБР у місті Полатава, отриманими на виконання доручення слідчого та Схеми переміщення (збройного вторгнення) російських збройних формувань в межах Сумського та Охтирського районів Сумської області установлено, що у період з 25.02.2022 по 26.03.2022 на території міста Тростянець Сумської області дислокувались, у тому числі 12-й гвардійський Шепетівський Червонопрапорний орденів Суворова та АДРЕСА_3 танковий полк (військова частина НОМЕР_2 , Наро-Фомінськ). Зазначена військова частина перетнула державний кордон України у напрямку міста Тростянець о 06.00-07.00 24.02.2022, покинули територію міста Тростянець 26.03.2022 приблизно о 12 год.-14 год., а державний кордон України у напрямку РФ приблизно о 20 год. 26.03.2022. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ЗС РФ, сержант, командир танку 6 танкової роти НОМЕР_1 гвардійського танкового полку « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (військова частина НОМЕР_2 ) вибув з території м.Тростянець 26.03.2022 ( том 1, а.с.223-244). 
		З протоколу огляду від 12.05.2023 акаунта користувача соціальної мережі «Вконтакте» зареєстрованого як « ОСОБА_9 » установлено, що користування указаною сторінкою здійснювалося за 20 хв. до початку огляду, на інтерфейсі сторінки розміщені фото користувача, дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_6 », серед підписок є спільноти « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », у розділі «Відео» розміщено відео «Прыжки», що розміщено групою «Армия Z танковые войска». 
		З протоколу огляду території та адміністративних будівель КНП «Тростянецька міська лікрня» від 13.04.2022 року за адресою: вул.Нескучаснька, 7 у місті Тростянець установлено, що було оглянуто корпус будівлі стаціонару лікарні, який представляє собою п`ятиповерхову будівлю пофарбовану в різні кольори, стіни якої утеплені мінеральною ватою. Під час огляду установлено, що стіни п`ятиповерхової будівлі пошкоджено внаслідок обстрілів, наявні чотири великі пошкодження стін будівлі, які знаходяться ближче до даху, менші розкидані по фасаду, відсутні декілька рам вікон та пошкоджена стін біля них, в деяких рамах вікон відсутнє скло. У верхніх частинах будівлі з обох боків її фасаду наявні написи червоною фарбою «КНП «Тростянецька міська лікарня», з однієї сторони напис пошкоджений. 
		В ході огляду будівлі спеціаліст ОСОБА_12 зазначив, що пошкодження та руйнування ймовірно спричинені внаслідок влучання осколково-фугасних снарядів 125 мм танкової гармати, за характером пошкоджень постріли здійснювали у напрямку з Півночі на Південь. На даху будівлі виявлено уламок від 125 мм танкового пострілу (уламки хвостової частини, осколки головної частини від боєприпасу). Під час огляду п`ятого поверху будівлі - хірургічного відділення лікарні установлено наявність пошкоджень зовнішніх та внутрішніх стін цього поверху. Під час огляду другого поверху будівлі лікарні - акушерсько-гінекологічного відділення виявлено пошкодження зовнішніх та внутрішніх стін. Характер пошкоджень за поясненнями спеціаліста дає можливість зробити висновок, що постріли здійснювались по будівлі з боку АДРЕСА_2 . Від цих пострілів пошкоджено у цих відділеннях вікна, вибито скло, пошкоджено майно у кімнатах, у хірургічному відділенні на п`ятому поверсі вилучено два уламки 125 мм бронебійного снаряду. При переміщенні з другого на перший поверх було проведено огляд даху одноповерхового приміщення до будівлі лікарні, на якому виявлено численні уламки та залишки від покриття стін будівлі, скла, розбитих вікон, виявлено та вилучено уламки частини танкового боєприпаси та алюмінієвих уламок (том 2, а.с.25-92).
		Відповідно до протоколу огляду від 13.06.2023 року слідчим за участі спеціаліста - старшого наукового співробітника Науково-дослідного центру ракетних військ і артилерії ОСОБА_13 оглянуто вилучені в ході огляду будівлі стаціонару лікарні уламки металевих частин боєприпасів та установлено, що три металеві предмети є осколками танкового бронебійного снаряду, про що свідчить стержень у вигляді лому, їх розмір та деформація (том 2, а.с.99-104).
		Зовнішній стан будівлі стаціонару «КНП «Тростянецька міська лікарня» до 24.02.2022 року відображено у протоколі огляду від 10.06.2023 року (том 2, а.с.103-104).
		Свідки сторони обвинувачення -  працівники КНП «Тростянецька міська лікарня»  енергетик  ОСОБА_14 та технік ОСОБА_15   під час допиту вказали, що 23.03.2022, коли  вже не було у лікарні  палива для генераторів,  запасів їжі почали максимально евакуювати  хворих та породіль. Залишилось до 8 важкохворих одиноких пацієнтів, що були на 5 поверсі у хірургії та на 3 поверсі у терапії. З керівництва залишився ОСОБА_16 , він розпорядився перенести важкохворих до бомбосховища. Працівники лікарні-чоловіки почали зносити хворих до підвального приміщення. Зносячи хворих в укриття, свідки ОСОБА_14  та ОСОБА_15  у вікно   побачили танк. Свідок ОСОБА_14  зазначив, що будучи офіцером запасу, та цікавлячись воєнною історією, знав, що це танк Т-80.  Всі знали, що за декілька сотень метрів від ретранслятора стоїть блокпост російських військових, на якому було два танки Т-72 та Т-80.  ОСОБА_14  знає, що вони відрізняються тим, що у Т-80 за баштою стоїть газотурбінна установка і коли він рухається він дуже свистить. Танк Т-80, що виїжджав з боку ретранслятора на очах у свідка ОСОБА_14 , який дивися у вікно, що виходить на Північ у бік горіхової рощі на вул.Нескучанській, зупинився і почав наводити башту із стволом в бік лікарні. Відстань до будівлі лікарні була близько 300 м. Крім танку Т - 80, іншого танку, що міг би здійснити постріл, в той момент ОСОБА_14 не бачив.
		Також свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 зазначили, що після того як побачили танк, що наводить гармату у бік лікарні побігли вниз на третій поверх та почули звук влучання над головою. Влучання мало місце або у п`ятий поверх, або парапет будівлі над п`ятим поверхом. Посипалось каміння, рештки утеплення будівлі лікарні, що було недавно зроблене восени 2021 року. ОСОБА_14 разом з ОСОБА_15 побігли через 3 поверх до західного крила і по сходах спустилися вниз, потім на другому поверсі почули ще звук вибуху. Потім з`ясувалось, що влучання було у пологове відділення, що розміщується на другому поверсі. 
		Відповідно до протоколу слідчого експерименту за участі свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від 16.03.2023, фототаблиць та відеозапису до нього свідки вказали на місце на автомобільній дорозі поруч із КНП «Тростянецька міська лікарня» за GPS-координатами 50.4764616, 34.9237806, з якого екіпаж танку Т-80 здійснював обстріл будівлі стаціонару. Також свідки показали у будівлі стаціонару місце на сходах третього поверху, в якому вони через вікно побачили як танкова гармата танку Т НОМЕР_4 спрямована у напрямку будівлі стаціонару, через декілька хвилин після чого відбувся постріл, а з верхньої частини будівлі впали шматки стіни. Також свідки вказали на місце на другому поверсі, де почули звуки другого пострілу з танку, пролунав вибух у пологовому відділенні на другому поверсі, після чого свідки попрямували у бомбосховище (том 2 а.с.106-113).
		Свідок ОСОБА_17 , який є мешканцем триповерхового будинку по  АДРЕСА_2  суду показав, що близько 12 год. 23.03.2022, будучи у підвалі будинку, в якому проживає, почув звук руху техніки. Вийшовши, побачив як поруч з будинком проїжджає танк схожий на Т - 80, який має газотурбінний двигун з характерним звуком. Побачив, що танк рухається у бік лікарні, його гармата направлена до лікарні, потім відбувся стріл, впала гільза снаряда, після чого ОСОБА_17 пішов у підвал, звідки чув інші постріли. 
		Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 07.06.2023 та фототаблиць до нього за участі свідка ОСОБА_17 останній вказав на місце біля будинку по АДРЕСА_2 , з якого спостерігав постріл з танку Т-80 у бік будівлі лікарні, вказав на місце на дорозі по АДРЕСА_2 поруч з будівлею стаціонару лікарні, на якому бачив танк (том 2 а.с.114-117).
		Відповідно до протоколу огляду від 07.06.2023 року слідчим за участі свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 був оглянутий відеофайл з флеш-накопичувача Aspor 16 Гб, що був 
		відтворений в ході судового розгляду, отриманий слідчим від Тростянецької міської ради, якій його було передано військовослужбовцями військової частини НОМЕР_5 «ІНФОРМАЦІЯ_7», що здійснювали відеофіксацію з квадрокоптера стрільби 23.03.2022 військовослужбовців ЗС РФ з танкової гармати 125 мм калібру по будівлі стаціонарного корпусу КНП «Тростянецька міська лікарня». З відеозапису установлено, що на автомобільній дорозі по АДРЕСА_2 знаходяться два танки Т-72 та Т-80, один БТР. Танк Т-80 здійснив два постріли по будівлі стаціонару КНП «Тростянецька міська лікарня». В ході огляду свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , переглядаючи відеозапис повідомили, що через вікно будівлі стаціонару лікарні бачили саме цей танк Т-80. Свідок ОСОБА_17 в ході огляду відеозапису повідомив, що зображений танк Т-80 бачив 23.03.2022. перебуваючи біля свого будинку по АДРЕСА_2 (том 2, а.с.14-24).
		Свідок ОСОБА_18 , який працює машиністом насосних установок КНП «Тростянецька міська лікарня» пояснив, що 23 березня 2022 року відніс двом хворим, які не мали ніг, на третій поверх поїсти. Спускаючись вниз почув звук вибуху, посипалось скло, був пил, свідок швидко побіг до укриття. Самого пострілу та з якого самого танку був постріл не бачив. Екіпажу танку також не бачив. Вихід снаряда був із району горіхової рощі. Влучання відбулося у пологове відділення на другому поверсі. 
		Свідок ОСОБА_16 , який працює завідувачем хірургічного відділення КНП «Тростянецька міська лікарня» підтвердив, що 23.03.2022 до обстрілів лікарні бачив один танк по вул.Нескучанській у м.Тростянець. Самого пострілу в указаний день з танку не бачив, склад екіпажу не бачив також, відчув постріл, перебуваючи на п`ятому поверсі, де розміщується хірургічне відділення. Влучання як раз прийшлось у п`ятий поверх, снаряд пройшов у перев`язочну, кімнату сестри-хазяйки, залишки впали у кабінеті старшої медсестри, який потім вилучили. Також цього дня було влучання від пострілу у другий поверх лікарні, де пологове відділення. 
		Свідок ОСОБА_19 , яка працює  молодшою медичною сестрою неврологічного відділення,  пояснила,  що в обідній час 23.03.2022   перед обстрілом перебувала між другим та третім поверхом у сходовій частині будівлі стаціонару, заряджала телефони Спочатку почула звук вибуху, який був більш віддалений і прийшовся на п`ятий поверх, а другий постріл був більш гучніший, після якого прибігли працівники пологового відділення на другому поверсі та повідомили, що було влучання в їх відділення. Після цього всі пішли у підвальне приміщення. Поки йшли у підвал свідок бачила, що після обстрілу стояв танк. Наступного дня побачила свідок, що постріли влучили біля вікна другого поверху стаціонару правіше від санпропускника. Гучних пострілів того дня було два. 
		Відповідно до висновку комплексної комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи від 27.04.2023 № 12416/12417/16933-16940 у результаті обстрілу 23.03.2022 пошкоджено парапетну частину стаціонарного корпусу та стіну на другому поверсі в місці віконного отвору КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, технічний стан об`єктів лікарні є задовільним та не відноситься до аварійного після здійснення танкових пострілів 23.03.2022, пошкодження цегляної кладки частини парапету будівлі та оздоблення фасадної частини, та на другому поверсі пошкодження цегляної кладки в місці віконного отвору виникли внаслідок танкових пострілів. Подальша експлуатація об`єктів лікарні можлива. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт для усунення пошкоджень КНП «Тростянецька міська лікарня», що утворились після танкових пострілів 23.03.2022 становить 153876 грн. (том 2 а.с.139-178).
		Також відповідно до указаного висновку судової експертизи з військової точки зору 23.03.2022 обстріл будівлі КНП «Тростянецька міська лікарня» було здійснено вогнем з місця за GPS-координатами 50.4764616, 34.9237806, що відповідають координатам (50?28'36.4''N - 34?55'24.6''Е) осколково-фугасними снарядами із 125-мм танкової гармати екіпажем танку Т-80 під командою командира танка. Руйнування КНП «Тростянецька міська лікарня» є наслідком недотримання норм міжнародного гуманітарного права стосовно захисту жертв міжнародних збройних конфліктів при застосуванні артилерійського озброєння танків.
		4.2 Стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом всі елементи суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, яке ставиться у вину обвинуваченим за обставин викладених в обвинувальному акті. 
		4.2.1 Суд вважає доведеним, що саме обвинувачений був співвиконавцями нападу на цивільний об`єкт, який вчинено за попередньою змовою.
		Свідок ОСОБА_15  під час допиту повідомив, що  коли вони з енергетиком  ОСОБА_14  спускались по сходах, у вікно він бачив  і сам танк, і  сам постріл з цього танку у бік будівлі стаціонару, після якого відбулось влучання   в зоні п`ятого поверху. Коли ОСОБА_20  цього ж дня 23.03.2022 після обстрілів йшов додому, то побачив наслідки влучання у парапет та на другому поверсі у пологове відділення.   Прямуючи  додому після обстрілу через блокпост, що установили російські військові біля лікарні,  ОСОБА_15  побачив  той самий  танк вже   з близької відстані, а також на ньому був  військовий, який підійшов до   ОСОБА_20 , він  запам`ятав його обличчя, у нього була родимка. Цього військового свідок впізнав по фотознімках  як  ОСОБА_3 . 
		Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 16.03.2023 року за участі свідка ОСОБА_15 останній заявив, що за сукупністю рис обличчя та по родимці на лівій щоці впізнав особу на фото № 2, якого бачив 23.03.2022 неподалік Тростянецької міської лікарні, у той день він був не голений, виглядав старше. Відповідно до додатку до протоколу особа зображена на фотознімку № 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2, а.с. 11-13).
		Свідок ОСОБА_21 , яка є мешканкою будинку АДРЕСА_2 повідомила, що коли російські військові, які приїхали на двох танках, поселились у триповерховому будинку, де мешкає свідок, то ОСОБА_21 та інші мешканці, яким нікуди було йти, з 22 березня 2022 пішли у підвал будинку, в якому перебували до 26 березня. З 22 березня 2022 щодня по 26 березня 2022 року було чутно обстріли. У період затишшя між обстрілами ОСОБА_21 виходила з підвалу годувати собаку, яка залишилася у дворі і при цьому бачила російських військових близько 6-10 осіб, ці військові були танкістами. Серед цих військових був ОСОБА_22 , якого ОСОБА_21 впізнала по фотознімках, що надавав слідчий, впізнала по обличчю, він був світлий, звичайна російська зовнішність, впізнавала не по формі, а по зовнішності. 
		Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 18.05.2023 за участі свідка ОСОБА_21 остання заявила, що за сукупністю рис обличчя впізнала особу на фото № 2, якого бачила у період з 22.03.2022 по 25.03.2022 біля танку у дворі біля гаражів, коли виходила з підвалу під`їзду, а також у підвалі 25.03.2022. Відповідно до додатку до протоколу особа зображена на фотознімку № 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2, а.с. 8-10).
		Доводи захисника  ОСОБА_5  стосовно указаних протоколів для впізнання за фотознімками за участі свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_21 про те, що свідкам було надано фото обвинуваченого у військовій формі, що могло спонукати їх до впізнання саме цієї особи, на переконання суду не свідчать про недопустимість та неналежність указаних протоколів. 
		Так, свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_21 було опитано перед впізнанням про обставини, за яких вони бачили особу, яка підлягає впізнанню. На запитання слідчого, зокрема щодо того, чи впізнають вони на пред`явлених фотознімках особу, свідки указали на фото № 2, на якому зображений обвинувачений ОСОБА_3 . При цьому у протоколі відображено, за якими саме ознаками свідки впізнали особу обвинуваченого за фотознімками. ОСОБА_15 , крім рис обличчя, також додатково зазначив наявність родимки на лівій щоці. Для впізнання було надано фотознімки із зображеннями на них подібних між собою за рисами обличчя осіб чоловічої статі без різких відмінностей між собою, з родимками на щоці. На фото № 2, обвинувачений дійсно зображений у військовій формі, проте чоловік на фото № 4 також перебуває у військовій формі, тому підстав вважати, що свідки впізнали обвинуваченого лише по військовій формі, на що вказує захисник на переконання суду немає.
		Всі учасники слідчої дії підписали протокол та не висловлювали будь-яких зауважень до нього. До участі у слідчій дії були залучені поняті. 
		Як хід процесуальної дії, так і її результати оформлено відповідно до приписів статті 104 КПК з  урахуванням особливостей, установлених у статті 228 вказаного Кодексу. Таким чином, орган досудового розслідування дотримався вимог статей 223, 228 КПК України.
		Протоколами огляду оригіналів документів вилучених з танку Т-80 на ім`я обвинуваченого ОСОБА_3 , зміст яких зафіксовано протоколами огляду від 16.03.2023 та від 17.05.2022 підтверджується, що обвинувачений відповідно до військового квитка НОМЕР_3 , який виданий 26.11.2018 року, перебував з 25.08.2020 у складі військової частини НОМЕР_2 , займав посаду командира танка, до цього займав посади наводчика оператора, механіка водія, йому присвоєно військове звання сержант, закінчив навчальний підрозділ військової частини НОМЕР_6 по спеціальності «Командир танку Т-80» (том 1 а.с.149-181).
		Показання свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які доповнюють один одне, не містять протиріч, протоколи пред`явлення для впізнання за фотознімками, висновок комплексної комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи від 27.04.2023, зміст оригіналів документів на ім`я обвинуваченого ОСОБА_3 , вилучених з танку Т-80, що перебував неподалік будинку № 52 по АДРЕСА_2 у місті Тростянець, тобто поблизу вогневої позиції, з якої відбувались постріли у бік КНП «Тростянецька міська лікарня» у своїй сукупності є достатніми для висновку, про вчинення кримінального правопорушення саме обвинуваченим. 
		Отже, вкладене спростовує доводи захисника ОСОБА_5 про те, що обвинувачення ґрунтується виключно на тому, що в самому танку були знайдені документи на ім`я обвинуваченого.
		У цьому контексті суд також вважає необхідним зазначити таке.
		Згідно зі статтею 85 КПК належними також є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		При цьому, чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.
		Стаття 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою (постанова Верховного Суду від 07.12.2020 у справі № 728/758/19).
		У контексті цього кримінального провадження вина ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні підтверджується сукупністю непрямих належних та допустимих доказів, які на переконання суду поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу установлених фактів дозволяють установити його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
		Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (частина 2 статті 28 КК України).
		Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці.
		Домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій - поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.
		Виходячи з характеристик танку Т-80, що наведена у висновку комплексної комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи від 27.04.2023 до складу екіпажу указаного танку входить навідник-оператор. Командир екіпажу веде спостереження і дає цілевказівку навіднику за допомогою прицільно-спостережного денного нічного комплексу ПНК-4С, стабілізованого у вертикальній площині. 
		З огляду на викладене та те, що військові статути, якими керуються військовослужбовці під час виконання обов`язків, засновані на принципах єдиноначальності та управління підлеглими наказами командира певного рівня, суд дійшов висновку, що обвинувачений сержант ОСОБА_3 як командир танку віддав бойовий наказ навіднику - оператору, особа якого не була установлена, на здійснення двох пострілів осколково-фугасними снарядами із 125 мм танкової гармати прямою наводкою по будівлі стаціонарного корпусу Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, розташованої по АДРЕСА_2, 7 в місті Тростянець, який був виконаний навідником-оператором.
		Таким чином, обвинувачений та неустановлений оператор-навідник танку діяли з єдиним умислом, спрямованим на досягнення спільної злочинної мети.
		4.2.2 Суд вважає доведеним за відсутності вагомих підстав для сумніву, що обвинувачений знав, що об`єктом нападу є цивільна лікарня, яка не є військовою ціллю.
		Свідки ОСОБА_14 ,  ОСОБА_20 ,  ОСОБА_18 ,,  ОСОБА_19 ,  ОСОБА_16  та ОСОБА_23  підтвердили, що на будівлі стаціонару біля приймального відділення, а також на в`їзді до території лікарні були установлені прапори білого кольору із червоним хрестом, російські військові не могли їх не бачити. На фасаді будівлі великими літерами був напис з назвою лікарні. Свідок ОСОБА_14  зазначив, що танк, що повернув гармату у бік лікарні був на відстані до будівлі   близько 300 м., тобто обстріл лікарні здійснювався з близької відстані.  На момент здійснення пострілів по будівлі лікарні 23.03.2022 у приміщенні були лише працівники  лікарні та пацієнти. У приміщенні лікарні не було військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань України та територіальної оборони. Також указані свідки підтвердили, що ніхто із тих, що перебував у лікарні ні 23.03.2022, ні до цього, не чинив з власної ініціативи будь-який спротив військовим збройних сил Російської Федерації та не брав пряму участь у збройному конфлікті. 
		Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_18 підтвердили, що до дня обстрілу російські військові приходили до лікарні, збирали працівників у вестибюлі, розказували як вони мають себе поводити та носити як медичні працівники білі пов`язки на лівій руці і правій нозі.
		Свідок ОСОБА_21 під час допиту вказала, що російські танкісти, що з 21.03.2022 заселились у будинок по АДРЕСА_2 , заходили до мешканців будинку, що перебували у підвалі і у них був план лікарні з приводу якого вони ставили питання мешканцям.
		Викладені факти поза розумним сумнівом вказують на те, що обвинуваченому мало бути очевидним, що будівля, по якій він віддав наказ здійснити постріли з танку, є цивільним об`єктом - лікарнею, напад на яку заборонено нормами міжнародного гуманітарного права, що виключало підстави для обвинуваченого вважати її військовою ціллю.
		Дії ОСОБА_3 , виходячи з обставин події та її наслідків, не мали жодної воєнної необхідності, не призвели до досягнення військової мети, тобто повного чи часткового підкорення супротивника у найкоротший термін з мінімальними витратами ресурсів.
		Обвинувачений, який відповідно до досліджених судом доказів проходив навчання за спеціальністю «командира танка», яке передбачає вивчення військових статутів, очевидно міг передбачити, що його дії, спрямовані на обстріл цивільної лікарні, є злочинними 
		4.2.3 Суд вважає доведеним за відсутності вагомих підстав для сумніву, що обвинувачений за попередньою змовою з невставленими екіпажем танку вчинили напад на цивільний об`єкт у контексті збройного конфлікту міжнародного характеру, напад був з ним пов`язаний, обвинуваченим було відомо фактичні обставини існування збройного конфлікту. 
		Установлені на підставі показань свідків та інших доказів сторони обвинувачення факти вказують на те, що на момент віддання 23.03.2022 ОСОБА_3 як командиром танку бойового наказу навіднику - оператору, особа якого не була установлена, на здійснення двох пострілів з танкової гармати по будівлі цивільної лікарні тривав міжнародний збройний конфлікт
		між Україною та Російською Федерацією. Напад був здійснений з використанням бойової техніки Російської Федерації проти цивільної лікарні на території України. 
		У період, який стосується пред`явленого обвинувачення,   сержант   ОСОБА_3   був    командиром танку  6-ї танкової роти  НОМЕР_1  гвардійського танкового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_2 ) 4-ї гвардійської танкової дивізії « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка   24.02.2022 перетнула державний кордон України та разом з іншими формуваннями збройних сил Російської Федерації (танковими дивізіями різних військових частин) дислокувались з 24.02.2022 по 26.03.2022 року на території міста Тростянець Сумської області. 
		З протоколу огляду від 22.06.2023 установлено, що на відеохостингу Youtube розміщено відеозвернення від 24.02.2022 із назвою « Обращение ОСОБА_24 о начале специальной военной операции» тривалістю 28 хв. 01 сек., в ході якого останній повідомляє громадянам РФ про прийняте ним рішення про проведення військової операції на території України з метою її демілітаризації, денацифікації (том 1, а.с.219-222).
		З огляду на викладене, немає сумнівів, що обвинувачений та інші члени екіпажу танку Т-80, будучи на території іншої держави, були обізнані з існуванням збройного конфлікту міжнародного характеру, вчинили злочин у контексті цього конфлікту. 
		Отже, оцінивши в сукупності досліджені в ході судового розгляду докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина  ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин встановлених судом та викладених у вироку, доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого судом не установлено. 
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинувачених, що передбачені пунктами 2, 12 частини 1 статті 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб та вчинення злочину загальнонебезпечним способом.
		Мотиви призначення покарання
		Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, керуючись правом судового розсуду, підстави та межі якого визначені КК України, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який належить до особливо тяжких злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, який створив загрозу життю і здоров`ю пацієнтів, персоналу лікарні, які мали вразливий стан і після здійсненого пострілу залишились у пошкодженій будівлі лікарні у холодну пору року. Крім того, ОСОБА_3 кримінальне правопорушення призвело до заподіяння майнової шкоди, яка залишається невідшкодованою. 
		Суд ураховує особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем Російської Федерації. ОСОБА_3 призваний на військову службу у листопаді 2018 року, на момент вчинення злочину досяг 22 років. Дані про його сімейний, майновий стан, історію правопорушень судом не установлені. 
		Ураховуючи викладене, та те, що обвинувачений виконував роль командира та керував нападом на цивільний об`єкт, з огляду на обтяжуючі відповідальність обвинуваченого обставини, створення небезпеки для життя і здоров`я невизначеного кола осіб з числі цивільного населення, що значно збільшує суспільну небезпеку злочину, суд задля досягнення мети індивідуальної та загальної превенції дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді 11 років позбавлення волі. 
		Рішення суду щодо цивільного позову 
		КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, яке є потерпілим у цьому кримінальному провадженні, пред`явило цивільний позов, який був прийнятий судом для спільного розгляду разом з обвинувальним актом. У позовній заяві потерпілий просить суд стягнути з держави Російська Федерація на користь КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради матеріальну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення в сумі 153846 грн 00 коп. (том 1 а.с.46-52).
		Отже, цивільний позивач визначив відповідачем іноземну державу - Російську Федерацію.
		Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.
		У цьому провадженні суд не вбачає підстав для застосування суверенного судового імунітету цивільного відповідача, зважаючи на такі мотиви.
		Міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету («явно виражена відмова від імунітету» на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або «відмова від імунітету, яка передбачається», коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.
		Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.
		Отже, можна дійти висновків про те, що держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю чи життю, шкоди майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду, та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час знаходилась на території держави суду.
		У цьому кримінальному провадженні судом установлено, що шкоду цивільному позивачу спричинено на території України та обвинувачені, які її спричинили також в момент її заподіяння перебували на території України.
		Особливістю правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї збройну агресію, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.
		Починаючи з 2014 року загальновідомим є той факт, що РФ чинить збройну агресію проти України.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.  Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
		Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цього рішення. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни, що узгоджується з висновками щодо судового імунітету, які викладені у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 № 311/498/20, від 12.10.2022 у справі № 463/14365/21, Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22.
		Повідомлення цивільного відповідача про час і місце судового розгляду у цьому кримінальному провадженні здійснювалось шляхом публікації оголошень на офіційному вебсайті Тростянецького районного суду Сумської області. 
		Вирішуючи цивільний позов по суті та перевіряючи доводи позивача, суд виходив з такого.
		Згідно зі статтями  15,   16 ЦК України    кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
		Згідно зі статтею 22 ЦК України під шкодою розуміється втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.
		Так, відповідно до статті1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Отже, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статті 1173 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
		З огляду на вказане обов`язковою умовою притягнення відповідача до відповідальності за завдану шкоду є встановлення протиправності його дій відповідно до положень застосованого матеріального закону.
		Так, відповідно до Конституції України Україна є суверенна і незалежна. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Відповідно до статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.
		Меморандумом про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, передбачено, що цивільний відповідач Російська     Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії    та    Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки держави учасниці, підтвердили зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і гарантували, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022    був введений воєнний стан в Україні з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 01.03.2022 № A/ES-11/L.1 визнано акт агресії РФ проти України в порушення статуту ООН та звернено до Росії вимогу негайно припинити застосування сили по відношенню до України та вивести збройні формування РФ з України.
		Наказом Міжнародного суду справедливості ООН від 16.03.2022 № 182 зобов`язано Російську Федерацію негайно припинити військові дії, які вона розпочала 24 лютого 2022 року на території України.
		За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, дії цивільного відповідача держави РФ за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними, у тому числі протиправним є і обстріл майна цивільного позивача, здійснений в рамках реалізації акту агресії відповідачем.
		Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.
		Як установлено судом в ході розгляду кримінального провадження, дії обвинувачених, які входили до складу збройних сил держави РФ, призвели до пошкодження майна цивільного позивача КПН «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, а тому держава РФ як воююча сторона є відповідальною за шкоду спричинену внаслідок порушення законів і звичаїв війни особами, які входять до складу її збройних сил. 
		Розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди в сумі 153876 грн 00 коп. підтверджується висновком комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи від 27.04.2023 №12416/12417/16933-16940.
		З огляду на викладене, позов КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради є обґрунтованими підлягає задоволенню у повному обсязі. 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів на проведення судової вибухо-технінчої експертизи в сумі 2868 грн. 00 коп. (том 1, а.с.189), комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи в сумі 38236 грн. 08 коп. (том 2, а.с.140) необхідно стягнути на підставі статті 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави. 
		Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України. Відповідно до постанови начальника СВ Управління Служби безпеки України в Сумській області від 22.07.2023 року танк Т-80 з маркуванням на передній частині корпусу «007ГТ2120», «2903ГТ1264» та боєприпаси, які знаходяться всередині танку - передано на збереження та у користування військовій частині ЗСУ НОМЕР_7 . Ураховуючи, що на території України воєнний стан продовжено до 13.05.2024 року, тривають бойові дії, існує нагальна потреба у постійному забезпеченні Збройних Сил України військовою технікою та боєприпасами з метою використання для відсічі збройної агресії РФ, суд дійшов висновку про необхідність залишення указаного танку Т-80 у користуванні військової частин А НОМЕР_8 (том 3, а.с.52-54).
		Запобіжний захід під час судового провадження та інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		Обґрунтування здійснення стороною обвинувачення та судом всіх можливих передбачених законом заходів щодо дотримання прав обвинувачених на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (частина 5 статті 374 КПК України)
		ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 438 КК України відповідно до вимог статті 135, 278 КПК України шляхом публікації 08.08.2022 повідомлення про підозру з перекладом на російську мову на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та 16.08.2022 у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур`єр» (том 2, а.с.249-251). Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри було вручено 27.06.2023 захиснику ОСОБА_5 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного (том 3, а.с.16-33).
		Повістки про виклик підозрюваного  ОСОБА_3  на 22.08.2022, 23.08.2022, 24.08.2022 публікувались у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження  «Урядовий кур`єр» від 12.08.2022 (том 3, а.с.1-3). Під час досудового розслідування  ОСОБА_3 постановою від 21.09.2022 оголошувався у розшук (том 3, а.с.34-36). 
		Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 09.06.2022 року стосовно ОСОБА_3 було задоволено клопотання слідчого про здійснення відповідно до статей 297-1-297-4 КПК України спеціального досудового розслідування (том 1, а.с.18, 19).
		Обвинувальний акт 27.06.2023 відповідно до вимог частини 2 статті 297-5 КПК України був вручений захиснику ОСОБА_3 (том 1, а.с.17)
		Після передання обвинувального акту до суду у підготовче судове засідання обвинувачений викликався в судові засідання 03.07.2023, 28.07.2023, 12.09.2023 шляхом публікації судових повісток про виклик відповідно до вимог статті 323 КПК України на офіційному вебсайті Тростянецького районного суду Сумської області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» (том 1, а.с. 22, 26, 35, 36, 45, 60, 61).
		Ухвалою суду від 12.09.2023 року задоволено клопотання прокурора про проведення спеціального судового провадження (in absentia).
		Повістки про виклик обвинуваченого під час судового розгляду також публікувались відповідно до вимог статті 323 КПК України (том 2, а.с.186-188,202, 215, том 3, 63, 66, 81).
		Аналіз матеріалів провадження, які містять відомості про виклик обвинуваченого до слідчого (прокурора) та суду, направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, публікації повідомлення про підозру з перекладом російською мовою, опубліковані виклики до суду, дають підстави вважати, що обвинувачений мав можливість бути обізнаним із фактом здійснення стосовно нього кримінального провадження, з правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 здійснював дії, спрямовані на його захист, приймав участь у допиті свідків та дослідженні інших доказів сторони обвинувачення, у судових дебатах висловив свою позицію щодо пред`явленого обвинувачення.
		Ураховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися всі можливі заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя в ході спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Керуючись статтями 323, 368-374, 392, 395 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_3 винним у пред`явленому обвинуваченні за за частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 438 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк  11 років. 
		Строк відбування покарання призначеного ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання для виконання цього вироку.
		Цивільний позов Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради про відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - задовольним повністю. 
		Стягнути з держави - Російська Федерація (останнє відоме місцезнаходження на території України: 03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 27) на користь Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради (код ЄДРПОУ 01981508) майнову шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в сумі 153876 (сто п`ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 00 коп.
		Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів у загальній сумі 41104 грн. 08 коп. 
		Речові докази:
		Танк Т-80 з маркуванням на  передній частині корпусу «007ГТ2120», «2903ГТ1264» та боєприпаси всередині танку - залишити у користуванні ВЧ А2167.
		-Залишки корпусу кумулятивного снаряду 3БК18М до пострілу з кумулятивним зарядом 125 мм танкової гармати, металеві уламки від танкових снарядів у сейф-пакетах № 1928840, гільзу у пакеті чорного кольору № 1, військовий квиток військовослужбовця РФ серії НОМЕР_3 від 26.11.2018 на имя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28 арк., Алгоритм действий по тревоге командира танка _тр_тв_тб_12тп на 2 арк., Карточку доз облучений сержанта ОСОБА_3 на 2 арк., Карточку учета телесного осмотра сержанта ОСОБА_3 на 2 арк., Карточку учета стрельб на 3 арк., Сертификат вакцинации против новой коронавирусной инфекции COVID-19, виданий медичним пунктом в/ч НОМЕР_2 на имя ОСОБА_3 на 2 арк., два шеврона на військову форму із вишитим написом ОСОБА_3 , два шеврона на військову форму із вишитим написом «Вооруженные силы России», два шеврона на військову форму із вишитим написом «Шепетовский» та емблемою зазначеної військової частини, два шеврона на військову форму, на яких вишиті герб РФ, прапор РФ та напис «Россия», які знаходяться у сейф-пакеті № 3086387 - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №62022170040000070 від 15.07.2022 , які перебувають у сторони обвинувачення. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, захиснику та представнику потерпілого.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...