Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 562/1474/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2024. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2024.

Номер судового провадження: 2/562/30/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 562/1474/22
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"09" лютого 2024 р. Здолбунівськийрайонний судРівненської областів складіголовуючого суддіКовалика Ю.А.,секретаря судовихзасідань ДацишиноїР.В.,за участюпрокурора ФедорукО.Ю.,представника відповідача ОСОБА_1 ,представника відповідача-адвоката БасюкаО.П.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Здолбунів впорядку загальногопровадження цивільнусправу за позовом керівника Здолбунівськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі Рівненськоїрайонної державноїадмінстрації -Рівненської районноївійськової адмінстрації до Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , третя особа Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації - Рівненської обласноївійськової адмінстрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання незаконним рішення, визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У липні 2022 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Рівненської районної державної адміністрації - Рівненської районної військової адміністрації звернулася в суд з позовом до Здовбицької сільської ради Рівненської області (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації - Рівненської обласної військової адміністрації (далі - третя особа), просив усунути перешкоди у здійсненні Рівненською районною державною адміністрацією - Рівненською районною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою 5622687000:04:001:0056, площею 0,668 га, яка розташована в адміністративних межах с. Кунин Рівненського району на території Здовбицької об`єднаної територіальної громади, шляхом визнання незаконним рішення Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області № 210 від 20.11.2007 «Про затвердження проекту відведення та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства; усунути перешкоди у здійсненні Рівненською районною державною адміністрацією - Рівненською районною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою 5622687000:04:001:0056, площею 0,668 га, яка розташована в адміністративних межах с. Кунин Рівненського району на території Здовбицької об`єднаної територіальної громади, шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5622687000:04:001:0056, площею 0,668 га, для ведення особистого селянського господарства, серії № ЯЕ225943 від 24.12.2007; усунути перешкоди у здійсненні Рівненською районною державною адміністрацією - Рівненською районною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5622687000:04:001:0056, площею 0,668 га, яка розташована в адміністративних межах с. Кунин Рівненського району на території Здовбицької об`єднаної територіальної громади, шляхом її повернення на користь держави в особі Рівненської районної державної адміністрації - Рівненської районної військової адміністрації.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на території Здовбицької територіальної громади, у південно-східній частині с. Кунин, в урочищі «Замок», розташований об`єкт культурної спадщини - пам`ятка археології «Городище». 
		 
		Розпорядженням виконавчого комітету Ровенської обласної ради від 20.10.1987 № 325-р «Про пам`ятники археології, історії і мистецтва місцевого значення», затверджено додатковий список пам`яток археології, історії та мистецтва місцевого значення, взятих на облік, до якого включено ОСОБА_3 , розташоване в с. Кунин Здолбунівського району на території Уїздецької сільської ради.
		 
		Рішенням Рівненської обласної ради народних депутатів № 56 від 10.08.1995 «Про перелік пам`яток археології Рівненської області» затверджено перелік територій на яких знаходяться пам`ятки археології, що не підлягають передачі у колективну та приватну власність, як землі історико-культурного призначення. Так, згідно п. 32 Переліку, не підлягає передачі у колективну та приватну власність, як землі історико-культурного призначення «Городище» в с. Кунин, ур.«Замок».
		 
		В той же час, пам`ятка археології місцевого значення «Городище» має паспорт об`єкта культурної спадщини від 08.12.2010, яким також підтверджується його наявність, місце розташування та облікову картку об`єкта культурної спадщини.
		 
		Разом з тим, вказаний об`єкт культурної спадщини місцевого значення розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5622687000:04:001:0056, площею 0,668 га, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», та перебуває у приватній власності ОСОБА_2 .
		 
		На підставі заяви ОСОБА_2 , Уїздецькою сільською радою прийнято рішення № 75 від 29.09.2006 про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,6680 га, в межах АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
		 
		В подальшому, рішенням Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області № 210 від 20.11.2007 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5622687000:04:001:0056, площею 0,668 га, для ведення особистого селянського господарства, у власність ОСОБА_2 та вказану земельну ділянку передано у приватну власність останньому.
		 
		Рішенням Здовбицької сільської ради № 15 від 09.12.2020, розпочато реорганізацію Миротинської, ОСОБА_4 та Урвенської сільських рад шляхом приєднання до Здовбицької сільської ради Рівненської області. Згідно п. 4 вказаного рішення, Здовбицька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Уїздецької сільської ради.
		 
		На підставі рішення № 210 від 20.11.2007, ОСОБА_2 видано державний акт серії №ЯЕ225943 від 24.12.2007 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5622687000:04:001:0056, площею 0,668 га, для ведення особистого селянського господарства.
		 
		Таким чином, на думку прокурора, земельна ділянка історико-культурного призначення на якій знаходиться пам`ятка археології місцевого значення «Городище», фактично передана у приватну власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що є порушенням ст.ст. 53, 54 ЗК України та ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (у редакціях дійсних на момент виникнення спірних правовідносин).
		 
		Крім того, у 2007 році ТОВ «Земляприватінформ» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.
		 
		При цьому, у матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , на підставі якого прийнято рішення про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки, наявний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 02.08.2017 № 2187, згідно якого вказаний проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання.
		 
		На думку прокурора, всупереч наведеному, органом місцевого самоврядування прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою та передано спірну земельну ділянку у приватну власність.
		 
		Ухвалою суду від 28.07.2022 відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		 
		У відзиві на позовну заяву від 27.09.2022 представник відповідача 2 - адвокат Басюк О.П. просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що Уїздецька сільська рада дотримавшись встановленої законом процедури передала ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, яка наразі використовується останнім згідно цільового призначення. Конкретне місце розташування об`єкта культурної спадщини має визначатись відповідно до проекту землеустрою. Водночас, матеріали справи не містять проекту землеустрою, який визначає точне місцезнаходження об`єкта культурної спадщини «Городище» в с. Кунин. Недоліки в експертизі землевпорядної документації не стосуються порушення норм законодавства про охорону культурної спадщини. В позовній заяві позивач посилається на документи та нормативні акти, що були створені/прийняті після набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку. В даному випадку не може застосовуватися такий спосіб захисту, як усунення перешкод в користуванні майном так як володільцем спірної земельної ділянки є саме ОСОБА_2 . Позовна заява не може бути задоволена також у зв`язку з пропущенням позивачем строку позовної давності. Крім того, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		 
		У відповіді на відзив від 04.10.2022 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. 
		 
		В запереченнях на відповідь на відзив від 12.10.2022 представник відповідача 2 - адвокат Басюк О.П. просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		 
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2023 року головуючим по справі визначено суддю Ковалика Ю.А.
		 
		Ухвалою суду від 21.11.2023 прийнято позовну заяву та призначено підготовче засідання у вказаній справі.
		 
		Відповідач 1 не надав відзив на позовну заяву.
		 
		Ухвалою суду від 12.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		 
		Представник третьої особи у письмових поясненнях від 10.01.2024 підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.
		 
		В судовому засіданні прокурор Федорук О.Ю. підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
		 
		Представник відповідача 1 - Рощенко О.О. в судовому засіданні визнала позовні вимоги в повному обсязі, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
		 
		Представник відповідача 2 - адвокат Басюк О.П. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог. 
		 
		Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву від 25.11.2023 про розгляд справи без її участі.
		 
		Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав. 
		 
		 З матеріалів справи вбачається, що рішенням Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області № 75 від 29.09.2006 надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6680 га, в межах с.Кунин, вул. Гора, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля).
		 
		ТОВ «Земляприватінформ» виготовлено проект щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 
		 
		20.11.2007 Уїздецькою сільською радою Здолбунівського району Рівненської області прийнято рішення № 210, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6680 га, в межах АДРЕСА_2 , за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля).
		 
		На підставі вказаного рішенням, ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №225943 від 24.12.2007, кадастровий номер 5622687000:04:001:0056.
		 
		Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 0,668 га, кадастровий номер 5622687000:04:001:0056, знаходиться в межах території пам`ятки археології «Городище», що підтверджується даними висновку Управління культури Рівненської ОДА № 993 від 21.03.2007, облікової картки об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, паспорта об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, листами Управління культури і туризму Рівненської ОДА від 30.04.2015, актом огляду об`єкта культурної спадщини - пам`ятки археології «Городище Х-ХІ ст.» від 07.07.2022.
		 
		Рішенням Здовбицької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області № 15 від 09.12.2020, розпочато процедуру реорганізації Уїздецької сільської ради шляхом приєднання до Здовбицької сільської ради. Згідно п. 4 вказаного рішення, Здовбицька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Уїздецької сільської ради.
		 
		До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби (стаття 53 ЗК України).
		 
		За змістом частини першої статті 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
		 
		Відповідно до пункту г) частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
		 
		Згідно з частинами першою-другою, шостою статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка,крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом.Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власностіабо вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.
		 
		Тобто, заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам`ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
		 
		Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року в справі №813/4701/16 (адміністративне провадження №К/9901/43183/18) вказано, що: «земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що оскільки, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах території, віднесеної до історичного ареалу м. Львова, на ній знаходиться пам`ятка культурної спадщини місцевого значення (готель), то така земельна ділянка в силу закону належить до земель історико-культурного призначення. […] Невиконання Львівською міською радою передбачених судовим рішенням заходів не може спростовувати належності спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення в силу статей 1, 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		 
		Установивши на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології та не може перебувати в приватній власності громадян, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки в державну власність.
		 
		Щодо позовних вимог про визнання незаконним рішення Уїздецької сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності, суд дійшов наступних висновків.
		 
		Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		 
		Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
		 
		Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗКУкраїни). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 22 червня 2022 року в справі № 676/1795/20 (провадження № 61-21233св21) зазначено, що: «рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. […] cуд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. […] Апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що ефективним способом захисту порушеного права держави є саме вимога про повернення земельної ділянки. У той же час оспорення розпорядження органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про передачу такої земельної ділянки у власність фізичної особи не є необхідним, оскільки суд у будь-якому випадку зобов`язаний надати йому оцінку в мотивувальній частині судового рішення, що й було зроблено судом апеляційної інстанції в цій справі. За таких обставин пред`явлення прокурором окремої позовної вимоги про скасування розпорядження голови Кам`янець-Подільської РДА від 25 липня 2006 року №616/2006 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1» не відповідає критерію ефективності способу захисту порушеного права».
		 
		З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог провизнання незаконним рішення Уїздецької сільської ради № 210 від 20.11.2007 та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.12.2007 суд відмовляє внаслідок обрання позивачем неефективного способу захисту в цій частині.
		 
		Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 557/303/21.
		 
		Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Україниз відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1240 грн. 50 коп. з кожного.
		 
		Керуючись ст.ст.259, 264-265,268 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		   Позов керівника Здолбунівськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі Рівненськоїрайонної державноїадмінстрації -Рівненської районноївійськової адмінстрації до Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , третя особа Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації - Рівненської обласноївійськової адмінстрації про усунення перешкоду користуванніземельною ділянкою,шляхом визнаннянезаконним рішення,визнання недійснимдержавного актута поверненняземельної ділянки - задовольнити частково. 
		 
		Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5622687000:04:001:0056, площею 0,668 га державі в особі Рівненської районної державної адміністрації - Рівненської районної військової адміністрації. 
		 
		Стягнути з Здовбицької сільської ради Рівненського районуРівненської області та ОСОБА_2 на користь Рівненської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп., з кожного. 
		 
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		 
		   Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		   Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: Здолбунівська окружна прокуратура, місцезнаходження: м. Здолбунів, вул. Княгині Ольги, 36, Рівненської області, код ЄДРПОУ 02910077;
		 
		Рівненська районна державна адміністрація - Рівненська районна військова адміністрація, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Соборна, 195, Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057735; 
		 
		Відповідач: Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області, місцезнаходження: с. Здовбиця, вул. Шосова, 105, Рівненського району, Рівненської області, код ЄДРПОУ 04385830;
		 
		Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
		 
		Третя особа: Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації - Рівненської обласної військової адміністрації, місцезнаходження: м. Рівне, майдан Просвіти, 1, Рівненської області, код ЄДРПОУ 35103248.
		 
		Повне судове рішення складене 14 лютого 2024 року.
		   
		 
		Суддя:    Ю.А. Ковалик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...