Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/2850/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2024. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2024.
Дата набрання законної сили: 28.03.2024
Номер судового провадження: 1-кс/759/1126/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024110000000034

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		пр. № 1-кс/759/1126/24 
		ун. № 759/2850/24 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 лютого 2024 року у слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва  ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного  ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000034 від 19.01.2024, стосовно:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		09.02.2024 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного  ОСОБА_4 .
		 Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області, за процесуальним керівництво Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42024110000000034 від 19.01.2024 за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 та за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу Голови Державної служби України з питань праці № 885-К від 19.10.2022 ОСОБА_8 призначено на посаду начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з 20 жовтня 2022 року. 
		Таким чином, ОСОБА_8 обіймаючи посаду начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці виконував організаційно-розпорядчі функції, тобто, відповідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_8 є службовою особою. 
		Так, ТОВ «АКСІОМА-БУД» здійснює будівництво заводу за адресою: Житомирська обл., Хорошівський р-н., с. Рижани, вул. Заводська. В грудні 2023 року більш точні дата та час не встановлені у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди використовуючи надане йому службове становище. 
		Відтак реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 вступив в злочинну змову з начальником управління інспекційної діяльності у Житомирській області ОСОБА_10 , та залучивши в якості посередників 
		ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , та на підставі заяви від ОСОБА_11 , про нібито порушення трудового законодавства ТОВ «АКСІОМА-БУД», 05.01.2024 ініціював позапланову перевірку підприємства, направивши відповідний лист № ЦЗ/1/23-ЦА-24 до Державної служби з питань, отримавши погодження на проведення перевірки останній 16.01.2024 видав Направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду ТОВ «АКСІОМА-БУД» та направив туди підпорядкованих йому працівників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 які не були обізнані про злочинні наміри останнього.
		Після чого, 16.01.2024 в першій половині дня, більш точний час не встановлений останні прибули на територію будівельного майданчика за адресою: Житомирська обл., Хорошівський р-н., с. Рижани, вул. Заводська для проведення перевірки.
		Цього ж дня, в другій половині дня, більш точний час не встановлено, ОСОБА_16 прибув в службовий кабінет ОСОБА_8 розташований в адміністративній будівлі за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Шевченка, 18-а. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 діючи умисно, в порушення вищезазначеного законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 16.01.2024, знаходячись в своєму службовому кабінеті за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Шевченка, 18-а. повідомив, що ОСОБА_16 необхідно буде надати неправомірну вигоду в розмірі та умовах, які розповість йому начальник управління інспекційної діяльності у Житомирській області ОСОБА_10 та надати документи підприємства ТОВ «АКСІОМА БУД» необхідні для складання акту перевірки.
		Після чого, 25.01.2024 в першій половині дня, більш точний час не встановлено, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_16 , що для того, щоб ТОВ «АКСІОМА-БУД» уникнула штрафних санкцій за нібито порушення трудового законодавства та змогла далі здійснювати будівництво, йому необхідно прибути до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для зустрічі з ОСОБА_8 . 
		Цього ж дня, в першій половині дня, більш точний час не встановлено ОСОБА_16 прибув до службового кабінету ОСОБА_8 за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Шевченка, 18-а. Під час зустрічі ОСОБА_8 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання повідомив ОСОБА_16 , що для отримання позитивного висновку щодо проведеної перевірки йому необхідно зустрітись з ОСОБА_4 , який розповість йому розмір та механізм передачі неправомірної вигоди. 
		Цього ж дня, в другій половині дня ОСОБА_4 , діючи за раніше розподіленими між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ролями, знаходячись на АЗС за адресою: м. Житомир, вул. Київське шосе, 44а, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання повідомив ОСОБА_16 , що для того, щоб позитивно закрити позапланову перевірку ТОВ «АКСІОМА-БУД» йому буде необхідно укласти договір на постачання будівельних матеріалів між ТОВ «АКСІОМА-БУД» та тим підприємством, яке він йому скаже, після чого перерахувати неправомірну вигоду як оплату по вищевказаному договору, у разі відмови від укладання зазначеного договору перевірка буде закрита з негативним результатом для підприємства.
		Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел та діючи за раніше розподіленими ролями, 26.01.2024 в першій половині дня, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_16 смс з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , якій належить ОСОБА_9 . 
		ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, 26.01.2024 в першій половині дня, знаходячись в невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повідомила ОСОБА_16 про те, що знає про його проблеми з контролюючими органами та повідомила, що для того щоб їх уникнути ТОВ «АКСІОМА-БУД» повинна укласти договори на постачання будівельних матеріалів з підконтрольною їй фірмою. 
		Після чого, ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання 01.02.2024 в обіденний час, більш точний час не встановлено, знаходячись за адресою: вул. Сергія Параджанова, 55а, м. Житомир, повідомила ОСОБА_16 , що ТОВ «АКСІОМА БУД» повинно укласти договір на постачання будівельних матеріалів з ТОВ «АК ГРУПП-БЕТОН» та перевести грошові кошти в сумі 500 тис грн. в якості неправомірної вигоди на рахунок підприємства, на що останній погодився. 
		Після чого, в той же день в 14 год. 30 хв. ОСОБА_16 прибув до Центрально-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Шевченка, 18-а до службового кабінету ОСОБА_10 . Останній діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання сказав, що під час перевірки було виявлено велику кількість порушень документація яких унеможливить подальшу діяльність підприємства та для уникнення відповідальності йому необхідно виконати попередньо висунуті йому умови. 
		Після чого, ОСОБА_16 пройшов в службовий кабінет ОСОБА_8 , де останній йому повідомив, що у зв`язку з досягнутою між ними домовленість за результатами перевірки складено акт, що ТОВ «АКСІОМА-БУД» відсутня за місцем реєстрації та він не буде повторно направляти підпорядкованих йому працівників для проведення перевірки.
		Після чого, цього ж дня, в обіденний час, більш точний час не встановлено, ОСОБА_16 прибув за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, 55а оф. 4, де підписав наданий йому ОСОБА_9 договір № 010124, відповідно до якого ТОВ «АКСІОМА-БУД» зобов`язуєтеся придбати будівельні матеріали у ТОВ «АК ГРУПП-БЕТОН». 
		Після цього, ОСОБА_9 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повідомила, що неправомірну вигоду в сумі 500 тис грн. необхідно перевести найближчим часом. 
		В подальшому, 08.02.2024, ОСОБА_16 , виконуючи протиправні вимоги ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , знаходячись в офісі ТОВ «АКСІОМА БУД» за адресою: м. Київ, вул. Берлінського, 15 перерахував 480 тис грн. на рахунок ТОВ «АК ГРУПП-БЕТОН».
		Отже, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , залучивши в якості посередників ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , в порушення вищезазначеного законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вимагав та одержав через підконтрольне ОСОБА_9 підприємство ТОВ «АК ГРУПП-БЕТОН» неправомірну вигоду в сумі 480 тис. грн. 
		08.02.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
		Обґрунтованість підозри підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.
		Підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під варту не забезпечить в повній мірі належного проведення досудового розслідування та не зможе запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.
		Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Зазначив, що зібрані органом досудового розслідування докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, та підтверджують наявність ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, та у разі прийняття рішення щодо можливості застосування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, враховуючи значний суспільний резонанс вчиненого ОСОБА_4 правопорушення, суму отриманої неправомірної вигоди, визначити розмір застави, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме: 665 шістсот шістдесят п`ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 620 (два мільйона тринадцять тисяч шістсот двадцять) гривень, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
		Підозрюваний ОСОБА_4 надав пояснення з приводу пред`явленої йому підозри, вказавши на її необґрунтованість, заперечив свою причетність до інкримінованого злочину, заперечив проти задоволення клопотання слідчого. Також повідомив, що є фізичною особою - підприємцем, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітню - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Захисник ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, у задоволені клопотання просили відмовити. На думку сторони захисту застосування найсуворішого запобіжного захисту до їх підзахисного є безпідставним, оскільки такі запобіжні заходи як домашній арешт у нічний час доби або особисте зобов`язання можуть в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти заявленим у клопотанні ризикам. Окрім того, сторона захисту зауважила, що затримання підозрюваного було здійснено з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки були відсутні обставини, передбачені ст.208 КПК України.
		Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та докази, прийшов до наступного висновку.
		Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області, за процесуальним керівництво Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000034 від 19.01.2024, за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 та за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
		Відповідно до постанови заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_18 про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих та визначення місця здійснення досудового розслідування від 08.02.2024, місцем здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000034 від 19.01.2024 визначено за адресою: АДРЕСА_3 .
		08.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
		Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
		Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Обставини, викладені у повідомленні про підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявою ОСОБА_19 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 51/34-256т від 02.02.2024; протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 51/34-257т від 02.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 08.08.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 08.08.2023; протоколами допиту свідка ОСОБА_16 від 22.01.2024, 26.01.2024, 06.02.2024; актом про неможливість проведення заходу державного контролю від 26.01.2024 № ЦЗ/ЖТ/1155//053/НП; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
		Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
		Надаючи оцінку можливості підозрюваним вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 розлучений, зі слів має на утриманні неповнолітню дитину та малолітню дитину, здійснює підприємницьку діяльність, раніше не судимий.
		Також слідчий суддя бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого тяжкого здочину та можливість призначення судом покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
		Відповідно до позиції ЄСПЛ, зокрема з пункту 36 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання їх винними, в скоєнні злочинів, в яких вони обвинувачуються, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, у вчиненні яких оголошено підозру, сукупність установлених даних про особу підозрюваного є підстави вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
		Так, надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій, оскільки у підозрюваного відсутні достатні стримуючі фактори. 
		Варто зауважити, що до обставини, яка збільшує ризику втечі, безумовно належить військова агресія рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
		Наявність ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні зі сторони підозрюваного обґрунтовується тим, що останній має реальну можливість здійснювати вплив на таких осіб, зокрема, шляхом вмовлянь, підкупу, з метою надання ними завідомо неправдивих показів, задля уникнення кримінальної відповідальності, зміни ними викривальних по відношенню до підозрюваного показів чи відмови від них. При цьому, оцінюючи наявність вказаного ризику слідчий суддя,  виходячи із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, приходить до висновку, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. 
		Також, з огляду на те, що на даний час процес зібрання доказів органом досудового розслідування є незавершеним, не встановлено всіх обставин, які мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, існує ризик вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 
		Водночас, в ході розгляду клопотання слідчого ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення не знайшов свого підтвердження.
		Таким чином, при вирішенні клопотання слідчим суддею встановлені ризики, що передбачені п.п.1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Згідно ч. 1ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177КПК України.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
		Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).
		Враховуючи сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незважаючи на його виключний характер, оскільки більш м`які запобіжні заходи на даному етапі досудового розслідування не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
		Стан здоров`я підозрюваного не виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час досудового розслідування.
		Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та про безпідставність застосування найсуворішого запобіжного заходу.
		Доводи сторони захисту про те, що  ОСОБА_4 було затримано без наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 208 КПК України, спростовуються даними протоколу затримання від 08.02.2024, з якого убачається, що ОСОБА_4 затримано 08.02.2024 о 11 год. 41 хв. на підставі п.2 ч. 1 ст. 208 України.
		Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертоюцієї статті.
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Положеннями ч. 5 ст. 182 КК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
		При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
		Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, дані про його особу, репутацію, майновий та сімейний стан, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_4 застави у розмірі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, що дорівнює 300 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		На думку слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання слідчого - задовольнити частково.
		Обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 07 квітня 2024 року включно.
		Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 07 квітня 2024 року включно.
		Визначити розмір застави у межах 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва , після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного  ОСОБА_4 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави, але в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; не відлучатись із Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
		Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.
		Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Cлідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...