Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/606/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 14.02.2024. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2024.
Дата набрання законної сили: 27.02.2024
Номер судового провадження: 2-а/727/15/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                            Справа № 727/606/24 
		                           Провадження № 2-а/727/15/24
		 
		РІШЕННЯ
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
		головуючого-судді: Одовічен Я.В.
		за участю секретаря: Гелка А.С.,
		позивача: ОСОБА_1 ,
		представника відповідача: Бичкова І.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
		Посилався на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЧМТЦК №15 від 08.01.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп.
		Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач не з`явився за викликом до Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Із зазначеною постановою він не погоджується та вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, оскільки не порушував покладений на нього обов`язок щодо прибуття за викликом до Чернівецького міського ТЦК та СП. 
		Зазначив, що 06.01.2024 року близько 22 год. 00 хв. до його місця проживання прибули працівники поліції та повідомили, що згідно бази даних інформаційно-аналітичного забезпечення Національної поліції України він перебуває у розшуку, у зв`язку із чим вони його затримують для примусової доставки до Чернівецького міського ТЦК та СП. Працівниками поліції не було складено протокол про його затримання.
		У приміщенні ТЦК та СП відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП та вручено повістку із датою розгляду.
		08.01.2024 року він прибув до Чернівецького міського ТЦК та СП для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. У подальшому, уповноваженою особою ТЦК та СП було винесено оскаржувану постанову.
		   Вказував, що в оскаржуваній постанові зазначено, що правопорушення було виявлено 08.01.2024 року у приміщенні Чернівецького міського ТЦК та СП, при цьому у протоколі про адміністративне правопорушення було вказано, що правопорушення було виявлено 06.01.2024 року.
		Просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЧМТЦК №15 від 08.01.2024 року Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Ухвалою суду від 18.01.2024 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
		Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. 
		Відзив обґрунтованотим,що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ №64/2022 від 24.02.2022 року та Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 24.02.2022 року в Україні запровадженого воєнний стан, який діє з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 року строком на 30 діб. На час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
		Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 визначено оголосити та провести загальну мобілізацію.
		Пунктом 8Указу встановлено,місцевим органамвиконавчої владиу взаємодіїз територіальнимицентрами комплектуваннята соціальноїпідтримки,за участюорганів місцевогосамоврядування таіз залученнямпідприємств,установ таорганізацій усіхформ власності,фізичних осіб-підприємців організуватита забезпечитив установленомупорядку,зокрема:1)своєчасне оповіщенняі прибуттягромадян,які призиваютьсяна військовуслужбу,прибуття технікина збірніпункти тау військовічастини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
		Частиною 1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
		Таким чином, 06.01.2024 року в Чернівецькому МТЦК та СП, який знаходиться в АДРЕСА_1 було встановлено факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, а саме: ОСОБА_1 не з`явився за викликом по повістці до Чернівецького МТЦК та СП. 
		У задоволенні адміністративного позову просив відмовити.
		06.02.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Вказував, що поданий відповідачем відзив по справі, як єдиний доказ, містить повістку про виклик на 16.01.2023 року. Згідно оскаржуваної постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке мало місце 16.01.2023 року, тобто майже через рік з часу його вчинення.
		Також зазначив, що 16.01.2023 року він не мав можливості прибути до ТЦК та СП, оскільки його мати ОСОБА_2 з 10.01.2023 року по 23.01.2023 року перебувала в КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Чернівецької міської ради. У матері крім нього родичів немає, тому він був змушений доглядати за нею, у зв`язку із чим не мав можливість 16.01.2023 року прибути до ТЦК та СП. 
		Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та підтвердив, викладені в ньому обставини. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
		Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у поданому до суду відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову.
		Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ч.1ст.5 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Згідно з вимогами ч.1ст.6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
		Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
		КпАП України закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
		Згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		За визначенням у Законі України«Про оборону України»особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюдненоУказ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014«Про часткову мобілізацію».
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
		Відповідно дост. 235 КУпАПтериторіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Згідно положеньч.3ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» підчас мобілізаціїгромадяни зобов`язаніз`явитисядо військовихчастин абона збірніпункти територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки устроки,зазначені вотриманих нимидокументах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки,зазначенівотриманих нимидокументах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
		Як було встановлено судом, 08.01.2024 року начальником Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області підполковником Бриль О.В. винесено постанову серії ЧМТЦК №15 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою встановлено, що 08.01.2024 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, а саме: громадянин ОСОБА_1 не з`явився за викликом до Чернівецького МТЦК та СП, чим порушив аб.2 п.1. ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також аб.2 п.10 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Зазначеною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2ст.210-1КпАП Українита накладено штраф у розмірі 3400 гривень (а.с.2).
		Відповідальність за ч.2 ст.210-1 КпАП України настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченогочастиною першоюцієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
		Згідно ст.62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно дост.77Кодексу адміністративногосудочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Докази надають суду учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
		На підтвердження того, що позивач не з`явився за викликом до Чернівецького МТЦК та СП відповідачем надано повістку, яку ОСОБА_1 отримав 05.01.2023 року об 11 год. 00 хв. Відповідно до вказаної повістки позивач мав прибути до Чернівецького МТЦК та СП 16.01.2023 року о 09 год. 00 хв. (а.с.19).
		Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
		При цьому, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою про адміністративне правопорушення серії ЧМТЦК №15 від 08.01.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з його неявкою 16.01.2023 року до Чернівецького МТЦК та СП за викликом.
		Враховуючи те, що сам відповідач безпосередньо здійснював виклик ОСОБА_1 на 09 год. 00 хв. 16 січня 2023 року, а позивач не з`явився за вказаним викликом до Чернівецького МТЦК та СП, у зв`язку з чим відповідач був безпосередньо обізнаний про таку неявку, то 16 січня 2023 року є датою вчинення адміністративного правопорушення та датою його виявлення.
		Між тим, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення ЧМТЦК №15 була складена 08 січня 2024 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП.
		Наведений висновок узгоджуються з висновком Верховного Суду, зробленим в постанові від 17.07.2019 року в справі №601/952/16.
		Наведені вище обставини є підставою для визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення ЧМТЦК №15 від 08 січня 2024 року, винесеної начальником Чернівецького МТЦК та СП Бриль О.В. відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та її скасування, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
		Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.
		Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
		Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем строку накладення на позивача адміністративного стягнення, що є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування спірної постанови, суд не надає оцінку по суті вчиненого позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
		Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
		Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позов  ОСОБА_1  задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЧМТЦК №15 від 08.01.2024року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, що розташоване в м.Чернівці, вул.Головна, 119 (код ЄДРПОУ 08510189), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), який проживає у АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не булаподанау встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної силипісля закінчення апеляційного розгляду справи.
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя Одовічен Я.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...