Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/5239/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2024. Зареєстровано: 14.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2024.
Дата набрання законної сили: 16.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/488/174/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023150010001649

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 488/5239/23
		номер провадження № 1-кп/488/174/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                        14.02.2024 року                                
		Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням,-
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця, раніше не судимого, розлученого, має на утримання неповнолітню дитину доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , з середньою освітою, військовослужбець військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді командира 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 10 стрілецької роти 4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
		за ч.5 ст. 407 КК України, 
		                                                             ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 13.09.2022 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді командира 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 10 стрілецької роти 4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно залишив місце служби, а саме тимчасове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 поблизу ДП «Миколаївський авіаремонтний завод» за адресою: м. Миколаїв, вул. Знам`янська, 4 та незаконно перебував поза його межами, звернувшись 15.09.2022 до медичного закладу, після чого проводив час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, до 31.10.2023.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, в судовому засіданні пояснив, що 07.09.2022 року він під час несення військової служби в АДРЕСА_2 , коли допомагав пораненому бійцю, отримав травму обох коленів, випробував значні фізичні болі та надалі не міг у повній мірі виконувати бойові завдання. На його вимоги, командир ВЧ не надавав йому дозвіл на вибуття з ВЧ для лікування, у зв`язку із чим 13.09.2022 року він дійсно самовільно залишив місце служби та вибув до міста Одеси, де звернувся у приватному порядку до лікаря терапевта та надалі для проведення МРТ колених суглобів. 15.09.2022 року в м.Одеса йому було проведено МРТ колених суглобів, за результатами якого було встановлено, що у нього порвані зв`язки, фотокопію якого він направив керівництву, а 31.10.2023 року звернувся із зізнання до ДБР. Він щиросердно кається у скоєному, має намір продовжити несення військової служби, однак без значних фізичних навантажень, які йому протипоказані через неможливість вільного пересування та необхідність оперативного втручання. 
		Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує.
		Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всіх обставин справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, за згодою учасників судового розгляду, суд розглянув справу щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку ті обставини, які не досліджувалися судом першої інстанції.
		Показання обвинуваченого, дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного злочину з визнанням у повному обсязі своєї винуватості у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами з точки зору взаємозв`язку, для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України - у самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
		Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке має бути призначене ОСОБА_4 , суд виходить з такого.
		Відповідно до ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що останній раніше не судимий, на обліку лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, з 2022 року є військовослужбовцем за мобілізацією, наразі є військовослужбовцем, має на утриманні неповнолітню дитину.
		Обставин, які б обтяжували покарання органом досудового розслідування та судом не встановлено.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є з`явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
		Щодо доводів сторони захисту про можливість застосування відносно ОСОБА_4 положень ст. 69 КК України, то суд виходить з такого.
		27 січня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративне правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці" від 13.12.2022 року, яким внесені зміни до ст. 69 КК України, згідно яких за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Як встановлено в ході розгляду справи, вчинення триваючого злочину обвинуваченим ОСОБА_4 було розпочато 13.09.2022 року.
		Положеннями ч.4 ст.5 КК України передбачено, що якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотню дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Отже, відповідно, закон, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотньої сили.
		З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що з часу вчинення ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення, положення ст.69 КК України змінились у бік погіршення становища особи, то останні, з урахуванням положень ст. 5 КК України, мають бути застосовані у їх редакції до 27.01.2023 р.
		Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_4 з`явився із зізнанням, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, щиро розкаявся у скоєному, бажає продовжувати службу, тобто ставлення винного до вчиненого, і конкретні обставини справи, а також особу обвинуваченого, суд вважає можливим при призначенні покарання ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України у вигляді позбавлення волі, відповідно до ч.1 ст.69 КК України ( в редакції станом до 27.01.2023 року), призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.5 ст.407 КК України для даного виду покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
		Крім того, суд на підставі ч. 1 ст.62 КК України, враховуючи особу ОСОБА_4 який на даний час є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, покарання у виді позбавлення волі раніше не відбував, приймаючи до уваги обставини, з якими було зумовлене залишення місця служби - отримання травми під час несення військової служби, а також врахувавши висновок представника органу пробації ДУ «Центр пробації» Суворівського районного відділу Філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області від 09.02.2024 року, відповідно до якої беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушень, його спосіб життя, стабільні соціальні зв`язки, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі не становить високої небезпеки для суспільства, суд вважає за можливе замість покарання у вигляді позбавлення волі, призначити ОСОБА_4 покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на той самий строк.
		Суд вважає, що при призначенні такого покарання мета кари - виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального права - не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута, та це буде відповідати принципу розумності та справедливості, буде необхідним і достатнім видом покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		На переконання суду, продовження несення особою військової служби сприятиме обороноздатності держави, а накладені обмеження, є достатніми для попередження вчинення як ОСОБА_4 , так і іншими особами, аналогічних кримінальних правопорушень.
		Речові докази, судові витрати відсутні.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України (в редакції станом до 27.01.2023 року), у вигляді 2 (двох ) років позбавлення волі .
		На підставі ч.1 ст. 62 КК України призначити ОСОБА_4 замість покарання у вигляді позбавлення волі, покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 2 (два) роки.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом 30 днів з дня його оголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		            Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...