Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/15395/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2024. Зареєстровано: 15.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2024.
Дата набрання законної сили: 13.02.2024
Номер судового провадження: 854/12105/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 947/15395/23
		Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
		м. Одеса;
		Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
		14.11.2023 року;
		Головуючий в 1 інстанції: Калініченко Л.В.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
		Головуючого судді  Єщенка О.В.
		суддів  Крусяна А.В.
		 Яковлєва О.В.
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Серії ЕАС №6939282 від 05.05.2023 року співробітника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Сочаліна Ігоря Ігоровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 680 грн.
		В обґрунтування позову зазначено, що 05.05.2023 року інспектором патрульної поліції винесено постанову Серії ЕАО №6939282 про накладення на позивача адміністративного стягнення (штрафу) у розмірі 680 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП.
		Оспорюючи правомірність та обґрунтованість адміністративного стягнення, позивач вказує, що порушення Правил дорожнього руху не допускав, адже зупинку транспортного засобу ним здійснено вимушено, на вимогу патрульного поліцейського, при цьому розташувавши свій транспортний засіб у такий спосіб, щоб не заважати проїзду іншим учасникам дорожнього руху.
		Наведені обставини, а також те, що факт скоєння правопорушення не підтверджений належними доказами, розгляд справи відбувся поверхнево, без здійснення підготовки до розгляду справи, без надання водію можливості подати пояснення по справі та скористатись правовою допомогою, свідчать про повну необґрунтованість та неправомірність постанови патрульного поліцейського та її скасування в судовому порядку.
		Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
		Суд задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з адміністративним позовом та поновив позивачу строк звернення до суду з цим позовом.
		Визнав протиправною та скасував постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №69339282 від 05.05.2023 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 гривень 00 копійок.
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КпАП України відносно ОСОБА_1 суд закрив.
		Стягнув на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 гривень 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України.
		Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, підтверджений належними і допустимими доказами.
		Водночас суд встановив, що порушення Правил дорожнього руху допущено позивачем за відсутності умислу, а саме з метою забезпечення поліції безперешкодного руху транспортним засобам. Також, до закінчення розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором патрульної поліції не повідомлено позивачу про його права, не одержано від водія пояснень чи клопотань, чим порушено законодавчу послідовність дій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, які забезпечують розуміння водія як про стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення так і про можливість на цих стадіях реалізувати свої права, у тому числі право на правову допомогу адвоката.
		З огляду на те, що постанова поліцейського не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості, суд першої інстанції дійшов висновку про скасування рішення суб`єкта владних повноважень із закриттям відносно позивача справи про адміністративне правопорушення.
		В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення позовної заяви без задоволення.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково залишено поза увагою те, що порушення позивачем Правил дорожнього руху, яке виразилось у здійсненні водієм зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, є таким, що суттєво зашкодило дорожньому руху та створило загрозу безпеці дорожнього руху. Факт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, підтверджений належними і допустимими доказами, а отже у повній мірі доведений інспектором патрульної поліції.
		При цьому, патрульним поліцейським дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, повідомивши водієві суть скоєного правопорушення, роз`яснивши водієві його права та порядок і строки оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. В контексті наведеного, апелянт також зауважує на тому, що обсягом наявних прав під час вирішення справи про адміністративне правопорушення водій користується на власний розсуд і під час винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення поліцейський керується своїм внутрішнім переконанням та доказами, які достатньо у своїй сукупності доводять наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення.
		Також, акцентуючи увагу на тому, що законом встановлений спеціальний скорочений порядок притягнення до адміністративної відповідальності, який полягає у розгляді справи за місцем вчинення правопорушення, апелянт вказує на те, що залишення без задоволення розглянутого клопотання водія про відкладення розгляду справи з метою скористатись правовою допомогою не порушило порядок розгляду цієї категорії справ. Доводячи правомірність дій і рішення поліцейського, апелянт додає, що відсутність роз`яснень водієві інших прав, передбачених статтею 268 КУпАП, хоча і є певним порушенням, однак таким, що не створює безумовних і самостійних підстав для визнання постанови протиправною. Важливим у спірних правовідносинах є сам факт вчинення особою адміністративного правопорушення, який підтверджений належними і допустимими доказами.
		У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, здійснити розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
		Заперечуючи обґрунтованість доводів і вимог апелянта, позивач наполягає на наявності суттєвих порушень патрульним поліцейським під час винесення оспорюваної постанови, внаслідок яких поліцейський не здійснив підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення, всебічний та об`єктивний розгляд справи про адміністративне правопорушення, позбавивши водія права на ознайомлення із самою суттю правопорушення, надання пояснень з приводу виявленого правопорушення, а також скористатись можливістю на правову допомогу, необґрунтовано залишивши без задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
		Окремо позивач зауважує на відсутності об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, адже ним не було допущено жодних порушень Правил дорожнього руху, оскільки зупинка транспортного засобу здійснена вимушено на вимогу працівників поліції.
		Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 05.05.2023 року о 10:49 год. інспектором старшим лейтенантом поліції 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Сочаліним Ігорем Ігоровичем винесено постанову Серії ЕАС №6939282, якою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн.
		Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 05.05.2023 року о 10:33 год. по Валіховському провулку, 4, в місті Одесі здійснив зупинку транспортного засобу марки «Mazda CХ-9», реєстраційний номер НОМЕР_1 , менше 10 метрів виїзду з прилеглої території, а саме на відстані 4 м 10 см., чим порушив вимоги п. 15.9.и. ПДР України.
		Також, у постанові зазначено, що заміри відстані здійснено за допомогою службової рулетки, фіксація правопорушення велась на бортовий відеореєстратор Е995 та боді камери 475795, 473730.
		Не погоджуючись із вказаною постановою, посилаючись на її необґрунтованість та невідповідність чинному законодавству, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
		Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (пункти 1.1, 1.9 Правил).
		Згідно із пунктом 1.3 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		Відповідно до пункту 15.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
		Згідно із пунктом 15.9 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду (підпункт «и»).
		Відповідно до частини 3 статті 122 КУпАП, у тому числі, порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Слід враховувати, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно із частиною 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
		За правилами статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Також, за правилами частин 1, 2 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
		Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
		За змістом статтей 278, 279 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
		Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
		Згідно із статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 1 статті 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
		Також, виходячи з обставин справи, слід враховувати, що позивач заперечує вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов`язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.
		Водночас, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Доводячи правомірність та обґрунтованість свого рішення, відповідач вказує, що факт порушення позивачем правил зупинки транспортного засобу та вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується відеофіксацією з місця події правопорушення та розгляду адміністративної справи.
		Перевіривши вказані докази, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що представленими відповідачем доказами зафіксовано фактичне здійснення позивачем зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території та підтверджено (доведено) вчинення водієм порушення підпункту «и» пункту 15.9 Правил дорожнього руху.
		При цьому, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження доводи позивача про те, що зупинку транспортного засобу ним здійснено на вимогу патрульного поліцейського. З огляду на фактичні обставини справи, від посадової особи органу патрульної поліції позивачу у гучномовець надійшла вимога прибрати автомобіль з проїзної частини вулиці.
		На переконання апеляційного суду, під час реалізації вказаної вимоги поліцейського позивач не звільняється від виконання норм Правил дорожнього руху, а саме в частині обов`язку їх дотримання.
		У зв`язку із чим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаним обставинам і помилково визначено, що допущене позивачем правопорушення відбулось внаслідок вжиття останнім заходів щодо забезпечення безперешкодного руху транспортним засобам на проїзній частині, а саме за відсутності в діях позивача умисної протиправної поведінки та вини у порушенні Правил дорожнього руху України.
		Водночас, судом першої інстанції вірно враховано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
		Закріплений на законодавчому рівні механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності, серед іншого, передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; оголошення посадовою особою, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності; роз`яснення особі, яка бере участь у розгляді справи, її прав і обов`язків; заслуховування особи, яка бере участь у розгляді справи; дослідження доказів і вирішення відповідних клопотань.
		В контексті спірних правовідносин, і як це підтверджується відповідними доказами, колегія суддів враховує, що перед початком розгляду справи поліцейський представився водієві і надав на його вимогу службове посвідчення; встановив особу водія та повідомив йому про допущення останнім порушень Правил дорожнього руху із посиланням на конкретну норму; зафіксував за допомогою службових засобів дані, які доводять факт правопорушення; заслухав пояснення водія.
		Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що розгляд цієї категорії справ носить спрощений терміновий характер і здійснюється на місці вчинення адміністративного правопорушення. Зазначеною процедурою не передбачається відкладення справи та зумовлює учасників процесу до активних дій задля забезпечення повного і об`єктивного її вирішення.
		Одночасно, спрощений порядок розгляду справи не виключає обов`язок дотримання установлених процедур.
		Наявними в матеріалах справи доказами не зафіксовано виконання поліцейським однієї із стадій розгляду справи як роз`яснення водію його прав, у тому числі право на правову допомогу. Зазначене впливає на права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Підсумовуючи, колегія суддів вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності у діях позивача вини під час вчинення правопорушення, у зв`язку із чим рішення суду підлягає зміні в цій мотивувальній частині.
		Разом з цим, оскільки не підтвердженими залишаються обставини про дотримання поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне погодитись із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови поліцейського із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		Щодо вимог позивача у відзив на апеляційну скаргу про відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на правову допомогу у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи, апеляційний суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Пунктом 1 частини 3 вказаної статті КАС України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
		Вказані положення кореспондуються із приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, згідно яких гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Разом з цим, колегія суддів враховує, що за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, адвокатська діяльність  це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
		захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
		інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;
		представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Згідно із статтею 19 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI видами адвокатської діяльності є, у тому числі:
		надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
		Апеляційний суд враховує, що 05.05.2023 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та ОСОБА_2 (Адвокат) укладено Договір №ВК/З про надання правової допомоги, за яким Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта у Київському районному суді м. Одеси з приводу оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
		У Додатковій угоді №2 від 26.12.2023 року до Договору №ВК/З від 05.05.2023 року ОСОБА_1 (Клієнт) та ОСОБА_2 (Адвокат) передбачили доручення щодо представлення Адвокатом інтересів Клієнта у П`ятому апеляційному адміністративному суді в адміністративній справ №947/15395/23.
		У пункті 2 Додаткової угоди Сторони передбачили, що Адвокат зобов`язується:
		написати, підготувати, відправити сторонам і до суду відзив на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2023 року по справі №947/15395/23;
		подати заяви, клопотання, пояснення, заперечення та інші процесуальні документи у суді апеляційної інстанції по справі №947/15395/23;
		брати участь у судових засіданнях та представляти інтереси клієнта у суді апеляційної інстанції по справі №947/15395/23.
		У пункті 3 Додаткової угоди Сторони погодили, що вартість дій, передбачених у пункті 2 даної Додаткової угоди, з приводу подачі відзиву на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2023 року по справі №947/15395/23, складає 10000 грн., що сплачуються на день підписання даної додаткової угоди за актом прийому-передачі грошових коштів.
		Згідно акту прийому-передачі (Додаток №3 до Договору про надання правової допомоги №ВК/З від 05.05.2023 року) та прибуткового касового ордеру позивач здійснив Адвокату оплату послуг з надання правової допомоги.
		Повноваження Адвоката на представлення інтересів позивача в суді апеляційної інстанції підтверджено Ордером від 05.05.2023 року Серії ВН №1230216.
		Фактичне надання послуги, передбаченої у пункті 3 Додаткової угоди №2 від 26.12.2023 року до Договору №ВК/З від 05.05.2023 року, підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи відзивом на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2023 року по справі №947/15395/23.
		Виходячи з представлених до ухвалення судового рішення матеріалів, гонорар адвоката визначений у фіксованому розмірі та узгоджений між Адвокатом та позивачем у відповідній Додатковій угоді, що відповідає умовам Договору про надання правової (правничої) допомоги.
		Перевіривши обсяг наданих Адвокатом послуг у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи, апеляційний суд враховує, що ці послуги пов`язані із складенням адвокатом заяв, процесуальних та інших документів правового характеру, тобто відповідно до положень статтей 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI відносяться до видів адвокатської діяльності.
		Обсяг наданих адвокатом послуг у зв`язку із спором між позивачем та Департаментом патрульної поліції відповідає доказам, наявним в матеріалах справи.
		Слід враховувати, що гонорар адвоката узгоджений у фіксованому розмірі, тобто не залежить від обсягу послуг та витраченого часу.
		Також, обов`язок доведення неспівмірності витрат, понесених позивачем у зв`язку із правовою допомогою, відповідно до положень частини 7 статті 134 КАС України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
		Водночас, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову.
		На переконання апеляційного суду, витрати позивача на правову допомогу є документально підтвердженими, представлений адвокатом на розгляд суду обсяг матеріалів був достатнім для вирішення судом справи.
		Разом з цим, виходячи із характеру спірних правовідносин, що склались між сторонами, а також того, що даний спір не є складним і не потребує достатньо великих витрат часу для надання професійної правничої допомоги, колегія суддів доходить висновку про завищення заявленого позивачем до відшкодування розміру витрат.
		Крім того, під час вирішення справи в суді апеляційної інстанції частково не підтвердились доводи позивача, якими він керувався під час звернення із позовом.
		У зв`язку із чим, на переконання апеляційного суду, справедливим і обґрунтованим до відшкодування на користь позивача витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, є розмір цих витрат в межах половини суми авансового платежу, а саме  5000 грн.
		З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 317 КАС України підлягає зміні в мотивувальній частині.
		Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції  задовольнити частково.
		Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року  змінити в мотивувальній частині.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції  залишити без змін.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, понесені у зв`язку із одержанням професійної правничої допомоги у зв`язку із розглядом даної справи у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
		 
		Судді: А.В. Крусян 
		 
		О.В. Яковлєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...