Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/32741/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Порушення права на інформацію та права на звернення.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2024. Зареєстровано: 16.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2024.
Дата набрання законної сили: 27.02.2024
Номер судового провадження: 3/686/232/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/32741/23 
		Провадження № 3/686/232/24
		 
		       
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 лютого 2024 року      м. Хмельницький
		 
		Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., з участю секретаря Біланя І.В., представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Хмельницькій області Кізаєвої О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Афадєєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , директора Хмельницького колективного підприємства  проектного інституту «Цивільпромбуд», 
		за ст.ст. 2123 ч. 7, 18840 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора Хмельницького колективного підприємства  проектного інституту «Цивільпромбуд» (далі  Підприємство), в порушення вимог ст. 19 Закону України «Про зверненнягромадян» від02жовтня 1996року №393/96ВР(далі Закон№ 393/96ВР)не надаввідповіді назвернення громадян,а саме:звернення ОСОБА_2 від 25жовтня 2023року,звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27жовтня 2023року, атакож невиконав законноївимоги представника Уповноваженого Верховної РадиУкраїни зправ людини у Хмельницькій області (далі  Представник), за наступних обставин. 
		Так, ОСОБА_3 18.07.2023,  ОСОБА_4 31.07.2023та ОСОБА_2 25.09.2023 на підставі положень Закону № 393/96ВР надіслали до Підприємства звернення щодо повідомлення членів підприємства про внесення змін до Статуту та виплати заборгованості усім членам за оренду приміщень підприємства. Згідно із повідомленням про вручення поштової кореспонденції звернення заявників були отримані Підприємством 20.07.2023, 01.08.2023 та 28.09.2023 відповідно, проте відповіді від Підприємства заявники не отримали.
		З метоюз`ясування викладениху зверненняхзаявників обставинщодо ненадання відповідейлистом Представника від 02.11.2023 за № 60364.4/Л-31896.3/23/53 до Підприємства надсилався запит з роз`ясненнями положень Закону № 393/96-ВР та вимогою у термін до 14.11.2023: проінформувати про стан розгляду звернень заявників; у разі, якщо відповідь на звернення заявників не були надані - поновити їх права на отримання письмової відповіді по суті порушених питань; надати копії документів, що підтверджують поновлення права заявників на отримання письмових відповідей. Утім, відповіді Підприємством на адресу регіонального представництва Уповноваженого Верховної РадиУкраїни зправ людини у Хмельницькій області станом на 17.11.2023 надано не було. 
		З огляду на зазначені вище обставини листом Представника від 20.11.2023 за № 63573.4/Л-31896.3/23/53 засобами поштового зв`язку 21.11.2023 до Підприємства надісланий повторний запит з вимогою невідкладного розгляду листа Представника від 02.11.2023 за № 60364.4/Л-31896.3/23/53. 
		Станом на 06.12.2023 вищевказані запити Представника Підприємством залишено без відповідного реагування, право заявників на отримання письмових відповідей на звернення не поновлено. 
		Встановлені судом обставини підтверджуються безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: поясненнями в судовому засіданні самого ОСОБА_1 про те, що дійсно він не надав письмової відповіді на звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до цього часу, оскільки вважав, що усної відповіді останнім буде достатньо; поясненнями головного спеціаліста Відділу сприяння роботі регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Шейгец О.М. щодо вищевказаних обставин; даними заяв  ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 25та 27жовтня 2023року відповіднодо УповноваженогоВерховної РадиУкраїни зправ людини щодо порушення посадовими особами Підприємтсва вимогЗакону України«Про зверненнягромадян»;листом Представника від 02.11.2023 № 60364.4/Л-31896.3/23/53 до Підприємства про надання інформації щодо стану розгляду звернень заявників та поновлення їх права; листом Представника від 20.11.2023 № 63573.4/Л-31896.3/23/53 з вимогою невідкладного розгляду попереднього листа від 02.11.2023; відомостями Єдиного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких керівником Підприємства є директор ОСОБА_1 ; даними протоколів про адміністративні правопорушення, в яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушень. 
		Згідно зч.1ст.1Закону №393/96-ВРгромадяни Українимають правозвернутися доорганів державноївлади,місцевого самоврядування,об`єднаньгромадян,підприємств,установ,організацій незалежновід формвласності,засобів масовоїінформації,посадових осібвідповідно доїх функціональнихобов`язківіз зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. 
		Відповідно до ст. 19 Закону № 393/96-ВР підприємства, незалежно від форм власності, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги та письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. 
		Згідно зіст.20Закону №393/96-ВРзвернення розглядаютьсяі вирішуютьсяу термінне більшеодного місяцявід дняїх надходження,а ті,які непотребують додатковоговивчення,-невідкладно,але непізніше п`ятнадцятиднів віддня їхотримання.Якщо вмісячний термінвирішити порушеніу зверненніпитання неможливо,керівник відповідногооргану,підприємства,установи,організації абойого заступниквстановлюють необхіднийтермін дляйого розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. 
		У відповідності до ст. 101 Конституції України парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню.
		За змістомст.22цього жЗакону органидержавної влади,органи місцевогосамоврядування,об`єднаннягромадян,підприємства,установи,організації незалежновід формивласності,посадові таслужбові особи,до якихзвернувся Уповноважений,зобов`язаніспівпрацювати зним іподавати йомунеобхідну допомогу,зокрема: надавати інформацію і давати пояснення стосовно фактичної і правової підстави своїх дій та рішень; розглядати пропозиції Уповноваженого щодо поліпшення їх діяльності у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина та у місячний строк з дня одержання пропозицій надавати вмотивовану письмову відповідь на них. 
		Відмова органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадових і службових осіб від співпраці, а також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке незаконне втручання в діяльність Уповноваженого з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Згідно з п. 2.1 Положення про представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 20.10.2022 № 84.15/22 (далі  Положення), основними завданнями представників є представництво Уповноваженого у відповідній сфері або регіоні з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захисту прав кожного на території України і в межах юрисдикції.
		Відповідно до п. 4.1.12 Положення представники Уповноваженого відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, мають право направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянин для вжиття органами заходів.
		З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається законність вимог представника Уповноваженого щодо необхідності співпраці з Уповноваженим та його представниками, в тому числі надання інформації та пояснень стосовно фактичної і правової підстав своїх дій та рішень та усунення виявленого порушення права на розгляд звернення громадян.
		Статтею 18840 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а ч. 7 ст. 2123 цього ж Кодексу  за незаконну відмову у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України "Про звернення громадян". 
		Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 7 ст. 2123 КУпАП, як порушення права на звернення (інше порушення Закону України "Про звернення громадян"), та ст. 18840 КУпАП, як невиконання законної вимоги представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
		Суд відхиляє твердження захисника про неналежне оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, адже вони складені у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 256 КУпАП), підтверджують факти і обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушень та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відтак в силу ст. 251 КУпАП є належними доказами у справі. 
		   Також безпідставними є і доводи захисника про закінчення передбаченого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення та відповідно підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, позаяк вчинені ОСОБА_1 правопорушення є триваючими (останній на час прийняття уповноваженою особою рішення 06.12.2023 про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності про результати розгляду звернень  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4  письмово не повідомив, законну вимогу представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не виконав, а відтак такий строк слід рахувати з дня виявлення правопорушень, тобто з 06.12.2023). 
		Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення  це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. 
		Вирішуючи питанняпро накладенняадміністративного стягнення,суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, визнав свою вину, зобов`язався в майбутньому подібних порушень не допускати, що пом`якшує відповідальність за адміністративні правопорушення, відсутні обставини, які б обтяжували відповідальність.
		З урахуванням суспільної небезпеки вчинених правопорушень, особи порушника, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, суд приходить до висновку накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межахсанкції,встановленої забільш серйознеправопорушення зчисла вчинених,а саме у виді штрафу згідно з санкцією ст. 18840 КУпАП.
		На переконання суду таке стягнення буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
		Керуючись ст.ст. 36, 401, 283, 284, 294 КУпАП,
		 
		постановив:
		 
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 2123 ч. 7, 18840 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. (одну тисячу сімсот гривень). 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
		Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом десятиднів здня їївинесення.Апеляційна скаргаподається черезХмельницький міськрайоннийсуд Хмельницької області. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...