Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/27657/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2024. Зареєстровано: 17.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2024.

Номер судового провадження: 72107/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		16 лютого 2024 року м. Рівне№460/27657/23
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач), в якому просить суд:
		визнати відповідь № 92-02/29044-23 від 29.11.2023 Національного агентства з питань запобігання корупції протиправною;
		зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 23.11.2023, який зареєстрований у Національному агентстві з питань запобігання корупції за вхідним № 774/0/ЗПІ-23 від 24.11.2023.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що в ході провадження професійної журналістської діяльності 23.11.2023 вона звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції із запитом на інформацію. У запиті позивач просила надати їй інформацію про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій за 2021, 2022 роки, поданих керівниками та їх заступниками органів місцевого самоврядування, прокуратури Рівненської області. У відповідь на запит відповідач, покликаючись на приписи статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», повідомив про відстрочку в його задоволенні, з огляду на обставини непереборної сили - введення в Україні воєнного стану. Таку відповідь позивач вважає протиправною, позаяк вона не містить жодної вказівки на те, яким саме чином введення в Україні воєнного стану унеможливило надання запитуваної інформації у визначений чинним законодавством строк, а тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
		28.12.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що приписи частини шостої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» допускають відстрочку в задоволенні запиту на інформацію в тому випадку, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Так, відповідач зауважив, що введений в Україні воєнний стан є обставиною непереборної сили в розумінні частини шостої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що стверджується правовими висновками Верховного Суду, висловленими в постановах від 04.05.2023 по справі № 380/7189/22, від 05.10.2023 по справі № 380/7479/22. За позицією відповідача, в силу вимог чинного законодавства на момент надходження запиту ОСОБА_2 строк для подання суб`єктами декларування декларацій за 2021, 2022 роки ще не закінчився. З урахуванням наведених обставин, відповідач своїм листом повідомив позивачу про відстрочку в задоволенні запиту. Крім того, в листі відповідач зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-IX, який набрав чинності 12.10.2023, НАЗК буде забезпечено відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не пізніше 60 днів з дня набрання чинності цим Законом, відтак, відповідач повернеться до розгляду запиту позивача після спливу передбачених 60 днів з дня набрання чинності вказаним Законом, тобто після 10.12.2023, і у строк, визначений статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Звертає увагу суду, що в подальшому, листом від 12.12.2023 НАЗК надало ОСОБА_1 запитувану згідно з запитом від 23.11.2023 інформацію. Тому, на думку відповідача, у зазначеному випадку не виникло обставин, що призвели до порушення прав позивача, з огляду на що, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
		ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. 
		Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
		Ухвалою суду від 08.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. 
		Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
		Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
		23.11.2023 позивач звернулася до відповідача із запитом на інформацію, у якому, покликаючись на положення Закону України «Про доступ до публічної інформації», просила надати інформацію про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій за 2021, 2022 роки, поданих:
		1) Головою Рівненської ОДА ОСОБА_3 ;
		2) Першим заступником голови Рівненської ОДА ОСОБА_4 ;
		3) Заступником голови Рівненської ОДА Тимошенком Ігорем Олександровичем;
		4) Заступником голови Рівненської ОДА Гембергом Сергієм Сергійовичем;
		5) Заступником голови Рівненської ОДА Шатковською Людмилою Степанівною;
		6) Головою Рівненської районної державної адміністрації Ковалем Олександром Сергійовичем;
		7) Першим заступником голови Рівненської районної державної адміністрації Леоновим Володимиром Анатолійовичем;
		8) Заступником голови Рівненської районної державної адміністрації Нестеруком Олександром Петровичем;
		9) Заступником голови Рівненської районної державної адміністрації Козачек Юрієм Михайловичем;
		10) Головою Сарненської районної державної адміністрації Коханом Олександром Сергійовичем;
		11) Заступником голови Сарненської районної державної адміністрації Мацигон Любов`ю Олександрівною;
		12) Заступником голови Сарненської районної державної адміністрації Савчук Русланою Віталіївною;
		13) Головою Дубенської районної державної адміністрації Пекарським Всеволодом Володимировичем;
		14) Першим заступником голови Дубенської районної державної адміністрації Мудрик Мар`яною Олександрівною;
		15) Заступником голови Дубенської районної державної адміністрації Кружайло Іриною Анатоліївною;
		16) Заступником голови Дубенської районної державної адміністрації Левшенюк Наталією Богданівною;
		17) Головою Вараської районної державної адміністрації Мариніною Людмилою Василівною;
		18) Першим заступником голови Вараської районної державної адміністрації Козярецем Юрієм Степановичем;
		19) Заступником голови Вараської районної державної адміністрації Гузичем Олександром Миколайовичем.;
		20) Заступником голови Вараської районної державної адміністрації Карп`юк Олесою Анатоліївною;
		21) Керівником Рівненської обласної прокуратури Рудницьким Андрієм Миколайовичем:
		22) Першим заступником керівника Рівненської обласної прокуратури Козловим Віталієм Вікторовичем;
		23) Керівником Рівненської окружної прокуратури Горковенко Максимом Васильовичем;
		24) Керівником Дубенської окружної прокуратури Громова-Логвинчук Ольгою Євгеніївною;
		25) Керівником Здолбунівської окружної прокуратури Войтюком Олександром Ігоровичем;
		26) Керівником Сарненської окружної прокуратури Калауром Олегом Леонідовичем;
		27) Керівником Вараської окружної прокуратури Нижником Григорієм Петровичем.
		Зазначений запит отриманий та зареєстрований в Національному агентстві з питань запобігання корупції 24.11.2023 за вх. № 774/0/ЗПІ-23.
		Листом № 92-02/29044-23 від 29.11.2023 відповідач повідомив позивача про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію з мотивів, тотожних наведених у відзиві на позовну заяву.
		Не погодившись з такою відповіддю Національного агентства з питань запобігання корупції та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. 
		ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень (управлінських функцій).
		Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Так, Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (частина перша статті 2 Закону № 2939-VI).
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		Також, частиною шостою статті 6 Закону № 2939-VI передбачено, що не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.
		Приписами пункту 1 частини першої статті 12 Закону № 2939-VI визначено, що запитувачами інформації, як суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, є фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		Дослідивши статус сторін в спірних правовідносинах, зміст запиту від 23.11.2023 та відповіді від 29.11.2023, суд дійшов висновку про те, що запитувана ОСОБА_1 інформація є публічною, а учасники справи, відповідно, - суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації.
		Положеннями статті 14 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані:
		1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;
		2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
		3) вести облік запитів на інформацію;
		4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
		5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
		6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		В свою чергу, частиною другою статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		При цьому, за правилами, встановленими у частинах першій і четвертій статті 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
		З аналізу змісту наведених вище норм права слідує, що у разі надходження запиту приписи Закону № 2939-VI встановлюють для розпорядника інформації обов`язок надати достовірну, точну та повну інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Судом встановлено, що запит ОСОБА_1 на інформацію від 23.11.2023 Національним агентством з питань запобігання корупції отримано 24.11.2023. Отже, відповідь на вказаний запит відповідач був зобов`язаний надати у строк до 01.12.2023.
		За наслідками розгляду запиту ОСОБА_1 від 23.11.2023, Національне агентство з питань запобігання корупції листом від 29.11.2023 за № 92-02/29044-23 повідомило про відстрочку в його задоволенні. Таке рішення відповідача, як слідує зі змісту листа, обґрунтоване тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) введено в Україні воєнний стан, який діє і по цей час. В свою чергу, згідно зі статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування у деклараціях зазначають відомості про себе та членів сім`ї, у тому числі про зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб`єкту декларування НАЗК може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб`єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів, іншу інформацію щодо об`єктів декларування, а також третіх осіб. Отже, надання будь-якої персоналізованої інформації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування становить значні, негативні та з високою ймовірністю невідворотні наслідки для інтересів національної безпеки, запобіганню кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, захисту прав людей та для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно. Таким чином, шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. При цьому, у листі відповідач послався на приписи частини другої статті 6 Закону № 2939-VI, якими передбачена можливість обмеження доступу до інформації в інтересах національної безпеки та з метою запобігання кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, захисту прав людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно.
		Оцінюючи наведені відповідачем у листі від 29.11.2023 підстави для відстрочки в задоволенні запиту позивача, суд виходить з того, що в силу вимог частини шостої статті 22 Закону № 2939-VI відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
		Rрім того, частиною сьомою статті 22 Закону № 2939-VI регламентовано, що у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; 3) причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; 4) строк, у який буде задоволено запит; 5) підпис.
		Отже, Закон № 2939-VI пов`язує можливість відстрочки в задоволенні запиту на інформацію з настанням обставин непереборної сили, які унеможливлюють надання запитуваної інформації у встановлені цим Законом строки.
		У чинному законодавстві України визначення поняття непереборної сили міститься у частині першій статті 263 Цивільного кодексу України, згідно з якою непереборною силою є надзвичайна та невідворотна за даних умов подія, а також в частині другій статті 218 Господарського кодексу України, яка під непереборною силою розуміє надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності.
		Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Натомість єдиний підхід законодавця до визначення обставин непереборної сили, що застосовується в актах законодавства України, дає суду підстави для висновку про можливість застосування положень частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» щодо переліку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у контексті застосування частини шостої статті 22 Закону № 2939-VI щодо умови для відстрочки в задоволенні запиту на інформацію.
		Таким чином, зазначені в частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» події, зокрема, такі як збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо є надзвичайними та невідворотними обставинами (обставинами непереборної сили), що відповідно до частини шостої статті 22 Закону № 2939-VI можуть зумовлювати відстрочку в задоволенні запиту на інформацію.
		Приймаючи до уваги цей факт, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що введений в Україні воєнний стан згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 є обставиною непереборної сили в розумінні частини шостої статті 22 Закону № 2939-VI.
		Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Згідно з статтею 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Водночас суд враховує, що відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.
		При цьому, на можливість належного опрацювання запитів і надання запитуваної інформації впливають заходи, передбачені, зокрема, статтею 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", що їх вживають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші розпорядники публічної інформації в умовах правового режиму воєнного стану.
		У зв`язку із цим, своєчасність розгляду запитів на публічну інформацію може залежати від багатьох чинників, зокрема, адресата, якому надісланий запит, режиму його роботи та наявності технічних можливостей опрацьовувати кореспонденцію (засобів комунікації, інтернету), наближення установи до місць проведення бойових дій, характеру запитуваної інформації тощо.
		За наведених обставин, на переконання суду, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості вчинення тих чи інших дій у строки, передбаченні законом, у зв`язку із його запровадженням, не може вважатись поважною причиною відкладення вчинення таких дій чи не вчинення їх взагалі.
		Тобто, самого лише посилання на введення в Україні воєнного стану як на обставину непереборної сили без обґрунтування причино-наслідкового зв`язку між його введенням та неможливістю надання відповіді на запит не є достатнім для прийняття рішення про відстрочку в задоволенні запиту.
		Відповідний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 04.05.2023 по справі № 380/7189/22 (адміністративне провадження № К/990/33335/22) та від 05.10.2023 по справі № 380/7479/22 (адміністративне провадження № К/990/37679/22), на які, до того ж, відповідач покликався у відзиві на позовну заяву.
		Як слідує з матеріалів справи, в листі НАЗК № 92-02/29044-23 від 29.11.2023 не зазначено конкретних причин, зумовлених введеним в Україні воєнним станом, у зв`язку з якими запит ОСОБА_1 на інформацію не міг бути задоволений у встановлений законом строк.
		При цьому, суд також критично оцінює доводи відповідача, зазначені у листі від 29.11.2023 та у відзиві на позовну заяву про те, що надання будь-якої персоналізованої інформації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування становить значні, негативні та з високою ймовірністю невідворотні наслідки для інтересів національної безпеки, запобіганню кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, захисту прав людей та для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, у зв`язку з чим шкода від оприлюднення такої інформації (мається на увазі надання інформації на запит позивача) переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Досліджуючи запит на інформацію від 23.11.2023, суд зауважує, що позивач не просила надати безпосередньо декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а лише просила повідомити про факт подання або неподання керівниками та їх заступниками органів місцевого самоврядування, прокуратури Рівненської області декларацій за 2021 та 2022 роки.
		Разом з тим, враховуючи положення частини першої статті 22 Закону № 2939-VI, якщо в ході розгляду запиту на інформацію, розпорядник інформації дійшов висновку про те, що шкода від оприлюднення запитуваної інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні, то в силу вимог частини другої статті 6 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має відмовити в його задоволенні, застосувавши до такої інформації «трискладовий тест».
		Як встановлено судом, відповідач у листі від 29.11.2023 зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-IX, який набрав чинності 12.10.2023, НАЗК буде забезпечено відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 47 Закону з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 2-11 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону, не пізніше 60 днів з дня набрання чинності цим Законом.
		Тобто, станом на день надання відповіді на запит позивача відповідачу було відомо про прийняття законодавцем закону, який передбачав відкриття доступу до відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Тому, враховуючи мотиви прийнятого відповідачем рішення та зважаючи на продовження роботи НАЗК в умовах воєнного стану, зміст інформаційного запиту, який стосувався відкритої інформації щодо наявності або відсутності в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій за 2021, 2022 роки, поданих керівниками та їх заступниками органів місцевого самоврядування, прокуратури Рівненської області, суд вважає, що застосування відповідачем у цьому випадку інструменту відстрочки в задоволенні запиту позивача не було виправдано причинами, що об`єктивно унеможливлювали надання запитуваної інформації у встановлений законом строк або становили загрозу національній безпеці.
		Відтак, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відстрочки в задоволенні запиту на інформацію.
		Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за змістом прохальної частини позову ОСОБА_1 просить суд визнати відповідь Національного агентства з питань запобігання корупції за № 92-02/29044-23 від 29.11.2023 протиправною.
		З приводу наведеного, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права з огляду на таке.
		За правилами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
		1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
		2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
		3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
		4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
		5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
		6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про застосування іншого способу захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
		На переконання суду, визнання відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції № 92-02/29044-23 від 29.11.2023 протиправною, не забезпечить ефективний захист прав позивача, оскільки в даному випадку лист є лише формою вираження прийнятого відповідачем рішення (вчинених дій).
		Тому вирішуючи питання про належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за доцільне прийняти рішення про застосування іншого способу захисту, а саме визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо прийняття рішення про відстрочку в задоволенні запиту ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації від 23.11.2023, оформленого листом № 92-02/29044-23 від 29.11.2023.
		Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати інформацію на запит позивача від 23.11.2023 суд зазначає наступне.
		Згідно з матеріалами справи, за наслідками розгляду запиту позивача від 23.11.2023 відповідач листом від 12.12.2023 за № 92-02/30897-23 надав запитувану інформацію. При цьому, зміст цього листа свідчить на користь того, що відповідачем було надано позивачу достовірну, точну та повну інформацію станом на день її надання.
		За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині, що стосуються зобов`язання відповідача надати відповідь на запит позивача.
		Однак, суд враховує, що у листі № 92-02/29044-23 від 29.11.2023 відповідач зазначив, що Національне агентство з питань запобігання корупції повернеться до розгляду запиту після спливу передбачених 60 днів з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", тобто після спливу 10.12.2023, у строк, визначений статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" 
		Проте, судом встановлено, що лист від 12.12.2023 за № 92-02/30897-23 був надісланий НАЗК позивачу 25.12.2023, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв`язку списку згрупованих рекомендованих відправлень № 17778, копія якого містить в матеріалах справи.
		При вирішенні питання, в який момент часу обов`язок щодо надання відповіді розпорядника інформації на запит вважається виконаним у разі пересилання відповіді на запит поштою, суд вважає, що таким моментом є здача документа на пошту. Натомість реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку.
		Отже, в даному випадку відповідь на запит позивача від 23.11.2023 надана відповідачем з порушенням терміну розгляду, що також свідчить про порушення вимог Закону № 2939-VI щодо строків розгляду такого запиту.
		В ході судового розгляду справи суд констатує, що відповідач порушив строки (терміни) розгляду запиту позивача, а також безпідставно прийняв рішення про відстрочку в його задоволенні, тобто не дотримався вимог Закону № 2939-VI, що вказує на вчинення суб`єктом владних повноважень протиправних дій, які призвели до порушення законодавчо визначених прав позивача на доступ до публічної інформації.
		Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на встановлені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
		Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Отже, на користь ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції судовий збір в розмірі 536,80 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 05.12.2023 № 0.0.3341068760.1. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		В И Р І Ш И В :
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання відповіді протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо прийняття рішення про відстрочку в задоволенні запиту ОСОБА_1 на інформацію від 23.11.2023, оформленого листом за № 92-02/29044-23 від 29.11.2023.
		У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Національного агентства з питань запобігання корупції надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 23.11.2023, який зареєстрований у Національному агентстві з питань запобігання корупції за вх. № 774/0/ЗПІ-23 від 24.11.2023, - відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції судовий збір в сумі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80коп).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. 
		Повний текст рішення складений 16 лютого 2024 року 
		Учасники справи:
		Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ) 
		Відповідач - Національне агентство з питань запобігання корупції (вул. Миколи Міхновського, буд. 28,м. Київ,01103, ЄДРПОУ/РНОКПП 40381452) 
		 
		 
		Суддя Ольга ПОЛІЩУК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...