Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 444/3489/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2024. Зареєстровано: 19.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2024.
Дата набрання законної сили: 19.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/444/27/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140000000701

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 444/3489/20
		Провадження № 1-кп/444/27/2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 лютого 2024 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1  
		секретар судового засідання         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		номер кримінального провадження 12020140000000701, внесеного 07.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 
		про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шабельня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, непрацюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, паспортні дані: НОМЕР_1 виданий 12.06.2008 року Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області, РНОКПП: НОМЕР_2 
		у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч.1 ст. 135, ч.2 ст.286 КК України, 
		з участю:
		прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		потерпілої ОСОБА_11 
		представник потерпілого ОСОБА_12 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 07.09.2020 близько 01 годині 18 хвилин, керуючи автомобілем марки «ALFA ROMEO 147», р.н. НОМЕР_3 , та рухаючись ним у м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області по вул. Львівській у напрямку до м. Львова на перехресті вул. вул. Львівська-Вокзальна, що є головною по відношенню до вул. Вокзальної, порушив вимоги Р. 1 п.п. 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «безпечний інтервал», «дорожня обстановка» та «небезпека для руху», ); Р. 2 п.п. 2.3 б), д); Р. 10 п. 10.1; Р. 12 п.п. 12.1, 12.2. 12.4, 12.9 (б); Р 13 п. 13.1; Р. 16 п. 16.2 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом із швидкість більше 50 км/год, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, на нерегульованому перехресті, повертаючи ліворуч, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_13 , який переходив проїзну частину, на яку він повертав, з права наліво по напрямку його руху, якого він мав об`єктивну можливість вчасно виявити, не вжив своєчасних заходів до зупинки керованого ним транспортного засобу або його об`їзду із дотриманням безпечного інтервалу, здійснив наїзд на вказаного пішохода, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.
		Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху, пішохід ОСОБА_13 , згідно з висновком судово-медичної експертизи отримав тілесні ушкодження, а саме: при зовнішньому дослідженні - множинні садна на лиці, синець в ділянці лівого ока, садно на грудях зліва і в ділянці лівого плечового суглобу, на животі зліва, на спині зліва і в ділянці лівої лопатки, множинні садна на руках і гомілках, відкритий перелом нижньої щелепи по серединній лінії з частково - дефектним зламом коронки верхнього лівого центрального різця з крововиливом на нижній губі з переходом на слизову оболонку лівої щоки, при внутрішньому дослідженні - крововилив в м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в лівій скроневій ділянці, крововиливи під твердою мозковою оболонкою та в м`які мозкові оболонки головного мозку, перелом кісток склепіння і основи черепу в середній черепній ямці, переломи 2, З, 4, 5, 6 ребер зліва від середньо-ключичної до передньої пахвинної лінії з ушкодженням пристінкової плеври та крововиливом у ліву плевральну порожнину, закритий багато відламковий перелом обох кісток правої гомілки з крововиливом в м`які тканини в ділянці перелому, множинні тріщини та поверхневі розриви на діафрагмальній поверхні правої частки печінки з крововиливом у черевну порожнину, під плевральні крововиливи в ділянці коренів легень, крововиливи у зв`язків апарат печінки та в ділянці правого наднирника, які призвели до його смерті.
		Допущенні водієм ОСОБА_4 порушення вимог Р. 1 п.п. 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «безпечний інтервал», «дорожня обстановка» та «небезпека для руху», ); Р. 2 п.п. 2.3 б), д); Р. 10 п. 10.1; Р. 12 п.п. 12.1, 12.2. 12.4, 12.9 (б); Р 13 п. 13.1; Р. 16 п. 16.2 Правил, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_13 .
		Своїми протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 ч. 2 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
		Крім цього, ОСОБА_4 07.09.2020 близько 01 годині 18 хвилин, керуючи автомобілем марки «ALFA ROMEO 147», р.н. НОМЕР_3 , та рухаючись ним у м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області по вул. Львівській у напрямку до м. Львова на перехресті вул.вул. Львівська-Вокзальна, що є головною по відношенню до вул. Вокзальної, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_13 , який в цей момент рухався по проїзній частині дороги вищевказаного перехрестя, з права наліво по напрямку його руху, та усвідомлюючи, що здійснив наїзд на останнього, не зупиняючись, з місця дорожньо-транспортної пригоди поїхав, при цьому завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_13 , який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як ОСОБА_4 мав змогу надати потерпілому допомогу та сам поставив останнього в небезпечний для життя стан.
		Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 135 ч. 1 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
		За сукупністю, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. 135 ч. 1, ст. 286 ч. 2 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4  свою вину у вчиненому визнав повністю, та показав, що цього недільного дня вони грали у футбол. Після матчу близько 19 год. поїхали до знайомого ОСОБА_14 дивитись по телевізору футбол, після цього подивились огляд матчу і після того близько 01 год. разом з дружиною поїхав в с.Гійче. В цей день спиртних напоїв він не вживав. Дорога не освітлювалась і було темно. В якийсь момент його засліпила фура і відбулось зіткнення, якого він не міг уникнути. Трошки дальше він зупинився. хоча на відео цього не видно. Дружина побігла до збитої людини, він перелякався і поїхав. Коди їхав не знає, коли автомобіль застряг у болоті він вийшов і пішов додому. Коли прийшла повістка він з`явився на виклик. Зазначив, що шкодує про вчинене, однак важає, що не міг уникнути зіткнення, оскільки побачив пішохода в момент зіткнення. На цій ділянці дороги немає пішоходного переходу, а тому і не подумав, що там може бути пішохід,померлого він не бачив.
		Потерпіла в судовому засіданні дала покази, що загиблий був її чоловіком. У них є троє неповнолітніх дітей. Хоча вона близько одного року з чоловіком разом не проживала, але він приходив до дітей, забезпечував їх матеріально, возив на відпочинок. Самої події вона не бачила. До мами зателефонував свідок ОСОБА_15 ,яка сказала, що ДТП сталось на її очах. Сказала, що машина дуже швидко їхала, автомобіль не зупинявся, ніхто з цього автомобіля не виходив, щоб надати допомогу потерпілому. До приїзду швидкої потерпілий ще дихав. Зазначила, що обвинувачений звертався до неї з метою грошової компенсації і щоб вона забрала заяву. Крім цього зазначила, що не наполягає на суворому покаранні, оскільки у обвинуваченого є діти, але він має відповісти за скоєне.
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 є її чоловіком. Цього дня вона з сім`єю поїхали до знайомого дивитися футбол. Чоловік був за кермом, цього дня ані протягом дня ані під час перегляду футболу ОСОБА_4 алкогольних напоїв не вживав. Футбол завершили дивитись близько 23:30 год. і поїхали додому. З якою швидкістю вони їхали не може сказати. На роздоріжжі в м.Рава-Руська відчули удар по лобовому склі. Після чого вони трохи від`їхали і зупинились. Вона хотіла підбігти, але побачила там багато людей, які кричали, що людина померла, вона підбігла назад до машини і сказала, щоб чоловік їхав. Працівники поліції приходили до неї додому вночі, чоловік весь час був вдома. Зазначила, що з потерлілою розмовляла 2-3 рази. Наступного дня після події приходила до потерпілої і просила в неї вибачення, надали гроші на поховання. Потерпіла не хоче з нею спілкуватись.
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що вона з подругами вийшли попити каву. Місце де вони пили каву знаходиться за 5-10 м. від роздоріжжя біля пам`ятника Б.Хмельницькому .Вони сиділи на сходах. Роздоріжжя буквою "У". Через роздоріжжя йшов чоловік, секунда, хлопок і чоловік вже лежить.Він впав перед пам`ятником. Вона з подругами підбігли до нього він був живим, але до приїзду швидкої вже помер. Бачили автомобіль темного кольору, який саме це був колір не бачила. Автомобіль зменшив швидкість, щоб не в`їхати у будівлю і поїхав. Ніхто з цього автомобіля не виходив. Подія відбулась близько 1-2 ночі. Дорога на цій ділянці де відбулось ДТП освітлювалась. Вона було на місці події до 7 год. ранку, але ОСОБА_19 там не бачила.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що обвинувачений є його товаришем. Подія відбулась в неділю. В цей день в обідню пору вони грали футбол, потім дивились по телевізору гру збірної України з футболу, огляд матчу. Старчак був з дружиною додому вони поїхали близько першої години ночі. Він вже спав, коли до нього подзвонила дружина ОСОБА_20 і попросила забрати її з центру, вона йому все розказала. Коли він приїхав забирати ОСОБА_21 з центру, він бачив натовп людей, які казали, що постраждалий не дихає, він був накритий.
		Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст. 286 КК України, повністю знайшла своє підтвердження з огляду на наступні безпосередньо досліджені у судовому засіданні такі докази:
		Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.09.2020р., схемою до нього та фототаблицею до нього.
		Протоколом огляду місця події від 07.09.2020р. по факту виявлення автомобіля марки "Альфа Ромео", д.н.з. НОМЕР_3 в с. Забір`я на грунтовій дорозі, після скоєння ДТП за адресою: м.Рава-Руська на перехресті вулиць Львівська-Вокзальна та фототаблицею до нього.
		Висновком СМЕ № 918/2020 від 07.09.2020, згідно якого смерть гр-на ОСОБА_13 34
		роки, настала внаслідок політравми у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, з
		переломом кісток склепіння черепу зліва і основи черепу, з крововиливом під оболонки
		головного мозку, з переломом нижньої щелепи на рівні підборіддя, переломів 5-ти ребер
		зліва, з частковим розривом пристінкової плеври, з кровотечею в ліву плевральну
		порожнини, розривів правої частки печінки по діафрагмальній поверхні, з кровотечею в
		черевну порожнину, багато-відламкових переломів кісток правої гомілки, з
		крововиливами в оточуючі м`які тканини що призвело до гострого обескровлення
		організму, з набряком головного мозку. Цей підсумок грунтується на даних судово-
		медичної експертизи трупа, з результатами судово-гістологічної експертизи проб
		внутрішніх органів, при якій були виявлені відповідні морфологічні дані. 
		Висновком СМЕ № 2187/2020 від 09.09.2020 згідно якого розлиті крововиливи в м`яких оболонках головного мозку, "шкірі правої гомілки(діл. перелому)", вогнищеві крововиливи в легенях, оточуючій тканині, щодо надниркової залози, щитоподібної залози з мінімальними реактивними змінами. Набряк головного мозку. Малокрів`я, вакуольна, гідропічна дистрофія в печінці. Атероматозна бляшка коронарної артерії. Артеріофіброз в серці, головному мозку. Гіпертрофія кардіоміоцитів. Вогнищевий гемосидероз в легенях.
		Висновком СМЕ № 3196/2020-т від 08.09.2020 згідно якого при судово-токсикологічній експертизі - крові і сечі з трупа ОСОБА_13 , 1986 р.н., виявлено етиловий спирт в кількості: в крові - 1,91 %о (проміле), в сечі - 1,85 %о (проміле).
		Не виявлено: метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів.
		Висновком СМЕ № 1294/2020-ім від 08.09.2020 згідно якого кров від трупа ОСОБА_13 ,1986 року народження відноситься до АВізосерологічної системи АВ0.
		Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 270 від 18.12.2020р. згідно якого " Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень, комісія бюро не виключає можливості, що при наданні своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги гр. ОСОБА_13 можна було б врятувати життя".
		Висновком СМЕ № 6847/6848/6849 від 09.12.2020 за результатами проведення автотехнічної експертизи згідно якого :
		На момент огляду і експертного дослідження гальмова система представленого на дослідження автомобіля «ALFA ROMEO 147» (р.н.з. НОМЕР_3 ), перебувала в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачених конструкцією функцій по зменшенню швидкості руху автомобіля та його зупинці.
		На момент огляду і експертного дослідження рульове керування представленого на дослідження автомобіля «ALFA ROMEO 147» (р.н.з. НОМЕР_3 ), перебувало в працездатному стані і забезпечувало виконання передбачених конструкцією функцій по зміні напрямку руху автомобіля.
		На момент огляду і експертного дослідження система зовнішнього освітлення представленого на дослідження автомобіля «ALFA ROMEO 147» (р.н.з. НОМЕР_3 ), перебувала в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачених конструкцією функцій по освітленні дороги.
		На момент огляду і експертного дослідження стан шин автомобіля «ALFA ROMEO 147» (р.н.з. НОМЕР_3 ) відповідав вимогам ПДР України .
		5;6. Оскільки на момент огляду та дослідження робоча гальмова система,рульове керування та система зовнішнього освітлення автомобіля «ALFA ROMEO 147» (р.н.з. НОМЕР_3 ) були працездатними, то вирішення питань 5та 6 , із постанови слідчого , втрачає технічний зміст .
		Висновком СМЕ № 6830 від 30.11.2020 за результатами проведення судово-трасологічної експертизи, згідно якого:
		"1-3. Виявлена на місці події деталь (об`єкт №1) - накладка (молдинг) переднього бампера автомобіля «ALFA-ROMEO 147», перебувала в одному комплекті з переднім бампером автомобіля «ALFA ROMEO 147» р.н. НОМЕР_3 під час дорожньо-транспортної пригоди.
		Виявлена на місці події деталь, виготовлена з пластмаси сірого кольору (об`єкт №2), є частиною корпуса мобільного телефону SAMSUNG SM-G350E.
		Виявлена на місці події деталь, виготовлена з пластмаси чорного кольору (об`єкт №3), не є частиною та деталлю транспортного засобу".
		Висновком СМЕ № 6832 від 22.12.2020 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, згідно якого: "3.1. Встановити швидкість руху автомобіля «ALFA ROMEO 147» р.н. НОМЕР_3 в момент наїзду на пішохода з врахуванням відкидання та кінцевого падіння пішохода, об`єктивної слідової інформації, яка зафіксована на схемі ДТП не видається можливим (див. дослідження).
		З технічної точки зору, пошкодження, які отримав автомобіль «ALFA ROMEO 147» р.н. НОМЕР_3 під час наїзду на пішохода, можуть відповідати швидкості його руху у момент наїзду на пішохода у межах біля 50... 60 км/год.
		Висновком СМЕ № 6831 від 21.12.2020 за результатами проведення судово-трасологічної експертизи, згідно якого: "На автомобілі марки «ALFA ROMEO 147», р.н. НОМЕР_3 наявні
		сліди та пошкодження, характерні для контактування з тілом пішохода, який
		перебував у вертикальному або близькому до нього положенні. Детальний опис
		слідів та пошкоджень наведений у п.1 дослідницької частини висновку.
		Первинне контактування автомобіля «ALFA ROMEO 147» р.н.
		НОМЕР_3 з пішоходом відбулось передньою правою частиною автомобіля, в
		районі правого краю переднього бампера та передньої частини переднього
		правого крила, з подальшим контактуванням тіла пішохода з передньою правою
		стійкою панелі даху та вітровим склом справа.
		4. Встановити конкретне місце наїзду автомобіля на пішохода, з
		зазначенням метричних характеристик місця наїзду відносно елементів дороги,на підставі наявної слідової інформації, що відображена в протоколі огляду місця ДТП від 07.09.2020 та схемі до нього. не видалось можливим.".
		Висновком СМЕ № 7109/7110 від 22.12.2020 за результатами комплексної судово-автотехнічної та криміналістичної експертизи відео-звукозапису, згідно якого :
		" 5. В даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «ALFA ROMEO 147», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 у відповідності до вимог п.10.1, п.12.4, п.12.9(6), п.16.2 ПДР України повинен був рухатись в населеному пункті з дозволеною швидкістю 50км/год, при зміні напрямку руху на проїжджу частину по якій рухався пішохід, повинен був впевнитись в безпеці руху, та дати пішоходу дорогу.
		6. Водій автомобіля марки «ALFA ROMEO 147», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 в даному випадку діючи у відповідності до вимог п.10.1, п.12.4, п.12.9(6), п. 16.2ПДР України мав технічну можливість уникнути наїзду на ішохода ОСОБА_13 .
		7. З технічної точки зору причиною настання даної ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля марки «ALFA ROMEO 147», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 вимогам п.10.1, п.12.4, п.12.9(6), п. 16.2 ПДР України."
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.12.2020р. за участю свідка ОСОБА_16 .
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.12.2020р. за участю ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_8 .
		В судовому засіданні було оглянуто відео слідчого експерименту записаного на флеш пам`яті.
		Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_22 .
		       Суд також приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення.
		Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_13 , та у завідомому залишенні без допомоги потерпілого ОСОБА_13 , який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як ОСОБА_4 мав змогу надати цьому потерпілому допомогу та сам поставив останнього в небезпечний для життя стан, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.
		Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
		Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		При обранні виду та міри покарання суд реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
		Так, суд, відповідно до ст.65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким і нетяжким злочином відповідно, дані про особу обвинуваченого, який по місцю проживання  характеризується позитивно, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не інвалід, вину визнав повністю, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
		Обставини, які пом"якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.
		Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
		Санкцією ч. 1 ст. 135 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
		Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи позицію сторони обвинувачення, потерпілого, відношення обвинуваченого до вчиненого, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в у межах санкції ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі, у відповідності до ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки таке покарання відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень, а також соціальної реабілітації.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху України, та в наслідок чого спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої загинув ОСОБА_13 , а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на три роки.
		Потерпіла ОСОБА_11 в даному кримінальному провадженні подала цивільний позов в якому просила в рахунок матеріальної шкоди стягнути з ОСОБА_4 в її користь кошти на утримання дітей: ОСОБА_23 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі розміром мінімальної заробітної плати на кожного, але не менше прожиткового мінімуму щомісячно до повнолітя дітей, а у разі продовження навчання до 23 років.
		Крім цього просила стягнути зі ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 1 200 000,00 гривень, а саме по 300 000,00 гривень завданої моральної шкоди на її користь та користь трьох дітей.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілої про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд виходить з такого.
		Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Статтею 55 Конституції України закріплене право на судовий захист від протиправних посягань. Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Обвинувачений ОСОБА_4 подав на адресу суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки заявлені суми не підтверджені жодними доказами.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що позовні вимоги визнає частково.
		Що стосується відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне.
		Відповідно дост. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Положенням статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді. 
		Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду по справі №752/17832/14-ц (провадження №14-538цс19), викладеної у постанові від 15.12.2020, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		За таких обставин, суд, враховуючи наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілого, яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для хоча б часткового відновлення попереднього стану та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Враховуючи викладене, позицію потерпілого, суд, керуючись принципами розумності і справедливості, приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим у розмірі по 100 000,00 грн. кожному.
		Щодо відшкодування матеріальної шкоди, то суд зазначає наступне.
		Згідно ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.Шкода відшкодовується:1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.2. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.3. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.4. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого. Розмір відшкодування може бути збільшений законом.
		Згідно ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.2. Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).
		Згідно з роз`ясненнями, наведених у п. 20 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, при вирішенні позовів про відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника, слід мати на увазі, що право на відшкодування такої шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, незалежно від родинних зв`язків, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше ніж десятимісячного строку після його смерті.
		Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. 
		Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_13 , в якого на утриманні перебувало троє неповнолітніх дітей, помер, його діти втратили годувальника, а тому цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення.
		Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого витрати на залучення експерта в сумі 23 535,36 грн. за проведення судових експертиз.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обраний у виді тримання під вартою.
		Питання щодо накладеного арешту необхідно вирішити у відповідності до положень ст.174 КПК України.
		Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому покарання:
		за ч.1 ст.135 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
		за ч.2 ст.286 КК України - у виді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 (три) роки.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 (три) роки.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме з 15.09.2020р.
		Цивільний позов потерпілих задоволити частково.
		Стягнути з обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_4 (  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шабельня, зареєстрованого  та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, паспортні дані: НОМЕР_1 виданий 12.06.2008 року Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) 
		в користь  ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Шабельня, Жовківського району Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_4 ) яка діє як законний представник ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП:4262202772-відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого ОСОБА_13 у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 01.02.2021 року і до досягнення дітьми повноліття, а у разі продовження навчання до 23 років.
		в користь ОСОБА_11 100 000,00 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.
		в користь ОСОБА_23 100 000,00 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.
		в користь ОСОБА_24 100 000,00 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.
		в користь ОСОБА_25 100 000,00 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.
		Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 11.11.2020 року в межах кримінального провадження № 12020140000000701 - скасувати. 
		Речові докази, а саме:
		- автомобіль марки «ALFA ROMEO 147», р.н. НОМЕР_3 - повернути власнику.
		- відео на якому міститься механізм розвитку ДТП, яка мала місце 07.09.2020р в м.Рава-Руська на перехресті вул. Львівська-Вокзальна, яке належить Рава-Руській міській раді- залишити в матеріалах справи.
		- уламки пластмаси в кількості 3 одиниці, які були вилучені з місця ДТП ( 07.09.2020) - знищити.
		- одяг з трупа ОСОБА_13 : футболка кольору морської хвилі з короткими рукавами, штани джинсові сіро-сині, труси сірі, шкарпетки білі, мешти білі дірчасті, зашнуровані - знищити.
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави:
		-за проведення судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля № 6847/6848/6849 від 09.12.2020р. ЛНДІСЕ МЮ України - 3 432,24 гривень;
		-за проведення судово-трасологічної експертизи № 6831 від 21.12.2020р. - 4 576,32 гривень;
		-за проведення судової автотехнічної експертизи № 6832 від 22.12.2020р. - 3 268,80 гривень;
		-за проведення судово-трасологічної експертизи № 6830 від 30.11.2020р. - 5 393,52 гривень;
		-за проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи № 197-КЕ/6182/2017/пп від 26.02.2018р. - 2493,39 гривень.
		-за проведення комплексної судової авто-товарознавчої та криміналістичної експертизи відео-звукозапису № 7109/7110 від 22.12.2020р. - 6 864,48 гривень;
		       Копію вироку після його проголошення вручити засудженому, потерпілому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя:                                                                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...