Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/18891/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2024. Зареєстровано: 19.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2024.
Дата набрання законної сили: 18.03.2024
Номер судового провадження: 2/607/164/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		14.02.2024  Справа №607/18891/23 Провадження №2/607/164/2024
		 
		                                                                                        м. Тернопіль
		 
		       Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
		головуючої судді                                                Марциновської І.В.,
		за участю: секретаря судового засідання                        Хавщ Я.А.,
		представника позивача                                        адвоката Скиби В.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,
		 
		УСТАНОВИВ:
		27.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.
		Позовні вимоги обґрунтувала тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, у якому народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Позивач зазначила, що дитина ОСОБА_3 досягнула повноліття та навчається у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка на 2 курсі денної форми навчання на комерційній основі. Позивач вказала, що дитина повністю перебуває на її утриманні, відповідач кошти на утримання дитини не надає. При цьому відповідач є працездатною та здоровою особою, що надає йому можливість працювати та утримувати дитину.
		Повнолітня дочка не має фінансової можливості повністю самостійно забезпечити своє навчання та утримання, оскільки, навчаючись на денній формі навчання, позбавлена можливості працевлаштуватись.
		За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 грн щомісячно, починаючи стягнення з 27.09.2023 і до закінчення дитиною навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
		11.10.2023 відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначене судове засідання на 14.11.2023 та наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи.
		14.11.2023 судове засідання відкладене на 12.12.2023 у зв`язку з неявкою учасників справи. 
		12.12.2023 судове засідання відкладене на 18.01.2024 у зв`язку з неявкою учасників справи. 
		18.01.2024 судове засідання відкладене на 14.02.2024 у зв`язку з неявкою учасників справи. 
		У судовому засіданні 14.02.2024 представник позивача адвокат Скиба В.М. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю.
		У судове засідання 14.02.2024 позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак приймає участь у судовому процесі через свого представника.
		У судове засідання 14.02.2024 відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. Подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, позов визнав повністю.
		Частини 1, 4 ст. 206 ЦПК України визначають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. 
		Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, ураховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
		Суд установив, що 24.04.2004 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5). 
		У даному шлюбі народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такі обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Попаснянського районного управління юстиції (а.с. 6).
		Згідно з довідкою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка № 031 від 10.08.2023 ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання комерційної форми фінансування факультету психології і соціальної роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. Термін навчання з 19.09.2022 до 30.06.2025 (а.с. 7).
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Так само і положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 СК України).
		Так, ч. 1, 2 ст. 199 СК України визначають, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
		Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
		Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
		Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що дочка потребує матеріальної допомоги відповідача, оскільки несе додаткові витрати на навчання та у зв`язку з навчанням на денній формі навчання не має можливості працевлаштуватись з метою отримання доходу.
		Як вбачається з довідки № 031 від 10.08.2023 (а.с. 7), про яку суд зазначив вище, навчання ОСОБА_3 здійснюється на денній формі здобуття вищої освіти, яка відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про вищу освіту» є таким способом організації навчання здобувачів вищої освіти, що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки.
		Указане дає підстави дійти висновку, що у зв`язку з навчанням на денній формі навчання ОСОБА_3 позбавлена можливості працювати, отримувати дохід та забезпечувати свої потреби, внаслідок чого потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
		При цьому суд враховує, що навіть у разі можливості одного з батьків самостійно задовольняти матеріальні потреби дитини, які пов`язані з її навчанням, законодавець не звільняє другого з батьків від аналогічного обов`язку здійснювати матеріальне забезпечення дитини.
		При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.
		Частиною 1, 2 ст. 200 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
		Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
		Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників та інших посібних матеріалів, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження, можливість дитини працювати під час навчання тощо.
		Крім цього, ч. 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні. 
		При цьому Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. 
		Так, суд встановив, що повнолітня ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, потребує додаткових витрат, які безпосередньо пов`язані з її навчанням в освітньому закладі. Зокрема, ОСОБА_3 необхідно придбавати навчальні посібники, канцелярське приладдя тощо, а саме навчання є платним. 
		Суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 не заперечував, що має фінансову можливість щомісячно сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки у розмірі 3500 грн.
		Також суд враховує, що відповідач є працездатним, стан його здоров`я є задовільним, а також те, що інші особи на утриманні ОСОБА_2 не перебувають. Докази на підтвердження зворотного суду не надані.
		Ураховуючи викладене, приймаючи визнання відповідачем позову, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідача і достатніми для забезпечення належного рівня життя ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 грн щомісячно.
		За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
		Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
		Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
		Приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а також те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50% судового збору у сумі 536,80 грн, а 50% судового збору у сумі 536,80 грн необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Керуючись ст. 4, 76-82, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 6, 142 ч. 1, 206, 259, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього дочку, яка продовжує навчання, задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 27.09.2023 і до закінчення дитиною навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
		Судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Відомості про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
		Представник позивача: адвокат Скиба Віталій Михайлович, місцезнаходження: вул. За Рудкою, буд. 33, офіс 109, м. Тернопіль.
		Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
		 
		  СуддяІ. В. Марциновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...