Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/3217/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2024. Зареєстровано: 19.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2024.
Дата набрання законної сили: 21.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/296/215/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022060000000316

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/3217/23 
		1-кп/296/215/24 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		19 лютого 2024 року м.Житомир
		 
		Корольовський районний суд м. Житомира в складі
		головуючого судді                  ОСОБА_1 
		при секретарі                           ОСОБА_2 
		за участі прокурора                 ОСОБА_3 , 
		захисника                                 ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                       ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження  №12022060000000316 від 27.07.2022 року відносно ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  уродженця  м. Житомира, громадянина України, освіта вища, одруженого, приватного підприємця, зареєстрований та проживає  за адресою в АДРЕСА_1 ,  раніше  не судимого,
		за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,        
		                                             В С Т А Н О В И В:
		Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, при цьому, право такої власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Відповідно до Додатку №1 п.1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992р. встановлено, що до майна, яке не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, належить: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно - космічні комплекси. 
		Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №662 від 21.08.1998р. визначено, що здійснюючи дозвільну систему, органи  внутрішніх справ відповідно до законодавства України видають громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.
		Відповідно до вимог п.1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992р. (далі - Положення), дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
		Пунктом 2 Положення визначено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать, окрім іншого, вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, вибухові матеріали і речовини, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї.
		Крім того, відповідно до вимог п.9 Положення, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, окрім іншого, на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС, на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення, а також сховища та склади, де вони зберігаються, у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС.
		При цьому, згідно п.21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.
		У достовірно невстановлений день, час та місці, однак не пізніше 21.12.2022р. у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на  придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		З метою реалізації свого умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 21.12.2022р., ОСОБА_5 , в порушення зазначених вище норм законодавства та нормативно - правових актів України, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою збуту бойових припасів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, не маючи відповідного дозволу, за невстановлених обставин незаконно придбав бойові припаси, а саме дві наступальні осколкові ручні гранати М-67 з підривачами М-213 та чотири оборонних осколкових ручні гранати Ф-1 з підривачами - уніфікованими запалами ручних гранат дистанційної дії УЗРГМ (УЗГРМ-2), які належать до бойових припасів, та зберігав їх до 21.12.2022р у транспортному засобі Honda Civic д.н.з НОМЕР_1 по вул. Київське шосе, 44 у м. Житомирі.
		В подальшому, продовжуючи реалізацію свого умислу, 21.12.2022р. близько 15 години ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, не маючи відповідного дозволу, перебуваючи на території АЗС «АМІК», що за адресою в м. Житомирі, вул. Київське шосе, 44, незаконно збув ОСОБА_6 (особа зі зміненими анкетними даними) за 12000 гривень дві наступальні осколкові ручні гранати М-67 з підривачами М-213 та чотири оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 з підривачами - уніфікованими запалами ручних гранат дистанційної дії УЗРГМ (УЗГРМ-2), які належать до бойових припасів, придатних до вибуху.           
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5   вину свою у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, зазначив, що згоден із фабулою обвинувачення, фактичними обставинами справи та погодився з їх юридичною кваліфікацією, що запропонована стороною обвинувачення, щиро шкодує про вчинене, відповідні висновки ним зроблені. Є діючим волонтером, здійснюючи волонтерську діяльність, виїжджає за кордон, просить допомоги у країн ЄС, займається підприємницькою діяльністю, очолює благодійний фонд «Венера», допомагає ЗСУ, шпиталям, переселенцям. Для приєднання до матеріалів справи надав подяки міського голови, директора госпіталю, директора «Регіонального центру медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів», почесну грамоту командира в\ч НОМЕР_2 , документи на підтвердження керівництва та волонтерства БО «Благодійний фонд «Венера», грамоту Житомирської обласної ГО «Милосердя», подяку директора ТОВ «Клініка Євромед Плюс».  
		Суд, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.
		Обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та судових витрат.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, і ці умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне поводження з бойовими припасами, а саме придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу  
		Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.
		Так, обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено і в обвинувальному акті не зазначено. Пом`якшуючою покарання обвинуваченого обставиною судом визнається щире каяття, іншою обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом визнається активна змістовна волонтерська діяльність останнього в умовах воєнного стану в державі.  
		Суд звертає увагу, що розкаяння передбачає, крім визнання особою факту скоєння злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини в скоєному злочині, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинне виражатись у визнанні негативних наслідків злочину, бажанні виправити наслідки скоєного.
		На переконання суду, такі обставини з боку обвинуваченого ОСОБА_5 знайшли своє реальне підтвердження в ході судового розгляду.
		Здійснення ОСОБА_5 активної змістовної волонтерської діяльності в умовах воєнного стану в державі вбачається і з наданих стороною захисту документів, а саме запитів командира в/ч НОМЕР_3 про надання допомоги у вигляді автомобілів для виконання бойових завдань та наступальних операцій; численних копій наказів начальника Житомирської обласної військової адміністрації ОСОБА_7 , в.о. начальника ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про надання дозволу ОСОБА_5 на виїзд за межі України для перевезення гуманітарної допомоги. За активну громадську та волонтерську діяльність, вагомий внесок у підтримку військових підрозділів ОСОБА_5 міським головою оголошено подяку; відмечений подяками директора КНП «Госпіталь ветеранів війни», директора «Регіонального центру медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів»; почесною грамотою від імені командира в/ч НОМЕР_2 ; грамотою Житомирської обласної громадської організації «Милосердя»; подякою директора ТОВ «Клініка Євромед Плюс» за надання медичних засобів для допомоги (реабілітації) пораненим.
		Судом також враховується при призначенні покарання, що розгляд кримінального провадження за згодою самого обвинуваченого проведено на підставі положень ч.3 ст.349 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 добровільно дав викриваючі його показання, висловив щирий жаль з приводу вчиненого. 
		Судом також приймаються до уваги ті обставини, що протягом судового розгляду прокурором не подавалось клопотань про обрання обвинуваченому будь-якого запобіжного заходу; в порядку ст.208 КПК України обвинувачений не затримувався, суд враховує також його свідому добросовісну сумлінну поведінку в ході судового провадження.
		Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_5 є раніше несудимим, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку в психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, за місцем проживання характеризується нейтрально, є фізичною особою - підприємцем, головою Громадської організації Благодійний фонд «Венера», враховуючи думку сторони захисту, думку прокурора, викладену ним в письмовій обвинувальній промові, з приводу позиції державного обвинувача щодо покарання ОСОБА_5 - за наявності двох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття, активна волонтерська діяльність в умовах воєнного стану, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання та особи обвинуваченого прокурор вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу, із врахуванням висновку органу пробації про середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства і можливості виправлення особи без позбавлення або обмеження волі, тому суд призначає покарання із застосуванням положень ст.69 КК України у виді  штрафу у значному розмірі.  
		За приписами ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.
		Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо. Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
		Враховуючи наведене, на виконання визначених ст.2 КПК України завдань, індивідуалізації покарання, з урахуванням особи ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про можливість застосування приписів ст.69 КК України і, призначаючи основне покарання, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.263 цього Кодексу.
		На переконання суду, саме такий захід примусу внесе відповідні корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність.
		При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також те, що призначене ОСОБА_5 судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, та буде досягнуто легітимної мети покарання.
		Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Арешт скасувати. 
		Долю речових доказів вирішити на підставі положень ст.100 КПК України.
		Клопотання про обрання ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу запобіжного заходу не надійшло. 
		 
		Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-                                                        
		                                  
		                                                   УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
		Речові докази -  два змиви з тубусів, в яких знаходилися гранати М-67 та підривачі М213, дві гранати М-67, два підривачі М-213, два тубуси, чотири змиви з корпусів гранат Ф1, корпуси гранат Ф1, змиви з чотирьох підривачів типу УЗРГМ, чотири підривачі типу УЗРГМ, поліетиленовий пакет чорного кольору, паперову коробку - знищити (частково знищено речові докази згідно актів №17 та №20 від 23.02.2023р. шляхом ініціювання вибуху, а.с.205); банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , дві картки Банк «ПУМБ» № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , тримач до сім карти ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_7 , тримач до сім карти ТОВ «лайфселл» НОМЕР_8 , дві сім карти ТОВ «лайфселл» НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , повернути власнику; два тримачі для сім карти ПрАТ «Київстар» з абонентськими номерами НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , вилучені в ході проведення обшуку автомобіля Хонда р.н. НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_5 , повернути власнику; зразок букального епітелію ОСОБА_6 - знищити; оптичний диск 3/877 від 20.12.2022р., два флеш накопичувачі з відеозаписами проведення обшуків, залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Арешт на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24.03.2023р., скасувати.   
		Стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь держави 19702 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дві) гривень 34 копійки судових витрат за проведення судових експертиз.
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.    
		 
		 
		       Головуючий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...