Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 722/1945/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 19.02.2024. Зареєстровано: 19.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2024.
Дата набрання законної сили: 15.03.2024
Номер судового провадження: 2/722/84/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 722/1945/23
		Номер провадження 2/722/84/24 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(ЗАОЧНЕ)
		 
		14 лютого 2024 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
		головуючого судді           Суського О.І.
		секретаря                Сімак О.І., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом, поданим ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат Працевитий Г.О. звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою. Посилається на те, що 22.04.2019 року між позивачем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено кредитний договір №236989732, за умовами якого позичальнику було надано кредит.
		Правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1118-01 від 28.11.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю " ТАЛІОН ПЛЮС", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020 р. є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС".
		З сайту "Автоматизована система виконавчого провадження" позивачу стало відомо про внесення до реєстру боржників інформації щодо позивача, в зв`язку з виконанням виконавчого провадження №64854840.
		06.09.2023 року між позивачем ОСОБА_2 та Адвокатським бюро ЮРКОНСАЛТ" Геннадія Працевитого" було укладено договір про надання правової допомоги.
		Адвокатом було направлено адвокатські запити до приватного виконавця з метою отримання копії виконавчого напису та документів, на підставі яких його було вчинено.
		Приватним виконавцем на запит адвоката було надано відповідь, з яких було встановлено, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		З змісту наданих документів було встановлено, що 28.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис №53527 про стягнення на користь стягувана: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" з боржника ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №236989732 від 22.04.2019 року в розмірі 19 859,35 грн.
		В подальшому на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження, накладено арешт на всі рахунки боржника та звернуто стягнення на заробітну плату.
		Зазначає, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ №1172 від 29.06.1999р. та в чинній редакції передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
		Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв`язку з чим він підлягає скасуванню, з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах.
		З документів, що були надані приватним нотаріусом, можна встановити, що виконавчий напис було вчинено на копії кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, тобто документально доведено, що виконавчий напис вчинено на документі, який не передбачений переліком №1172.
		Вважає, що в зв`язку з цим, вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору, який не посвідчено нотаріально, свідчить про незаконність такого виконавчого напису.
		   Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28.09.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення на користь стягувана: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" з боржника ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №236989732 від 22.04.2019 року в розмірі 19859,35 грн. Стягнути з відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 8985.94 грн.
		Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, однак представник подав до суду з письмову заявами про розгляд справи без його присутності та присутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Не заперечує щодо винесення по справі заочного рішення. 
		Представник відповідача Архипенко С. в судове засідання не з`явилася, своєчасно була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, подала до суду заперечення, згідно якого просила відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну допомогу в розмірі 8985,94 грн, оскільки розмір витрат на правничу допомогу є завищенним, неспівмірно із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи та необгрунтованим відносно складності справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Треті особи в судове засідання також не з`явились, своєчасно були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суд не повідомили, будь яких письмових пояснень до суду не надіслали.
		Відповідно до ч.1ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача та позивач.
		Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 22.04.2019 року між позивачем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено кредитний договір №236989732, за умовами якого позичальнику було надано кредит.
		Відповідно до п.1.1. даного договору Товариство зобов`язується надати позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 1700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору. Згідно п. 1.3. Договору Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів.
		Відповідно до п.1.4 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 1.55 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 цього Договору.
		Як вбачається із додатку №1 до договору №236989732 від 22.04.2019 року, сторони погодили графік розрахунків, платежу 22.05.2019 року, сума кредиту 1700 грн, нарахований процент 790,50 грн, до сплати 2490,50 грн. 
		28.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №53527 про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 18659,35 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту  6745,99 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом  11913,36 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом - 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями  0,00 грн., а також 1200,00 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріусом. 
		З тексту Виконавчого напису вбачається, що нотаріус Горай О.С. при його вчиненні керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.
		16.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. на підставі виконавчого напису №53527 від 28.09.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64854840.
		У ст.18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		У ст.88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
		Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрований Міністерством юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595 (надалі - Порядок).
		Відповідно до п. 2.1, 3.1. Глави 16, розділу 2 Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису  це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису  надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника  це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками  наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		З огляду на наведене та з врахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Аналогічна правова позиція міститься і впостанові Касаційного цивільного складу ВС від 06.05.2020 № 320/7932/16-ц(61-38989св18).
		Положеннями ст.13 ЦПК Українизакріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених ним позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У часник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Відповідач не надав відзиву на викладені у позовній заяві аргументи, жодного належного та допустимого доказу та не з`явився у судове засідання, саме таким чином розпорядившись своїми правами.
		Так, для вчинення напису обов`язковою умовою є лише надіслання вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань і наявність відмітки поштового зв`язку про її відправлення, а не одержання. Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 127/15911/17.
		Однак, жодного належного та допустимого доказу в зворотному, що така вимога направлялася на адресу позивача, відповідачем до суду не надано.
		Відповідно до п.3.5. Глави 16, розділу 2 Порядку встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені уПереліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами « (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
		2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
		Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14(провадження №11-174ас18) відмовлено в задоволенні заявиПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
		Отже, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 28.09.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
		Відповідно до п.1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18,провадження № 61-16749св19.
		З боку відповідача не надано до суду жодного належного та допустимого доказу тому, що останній звертаючись до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису надав останньому для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.
		Відповідно до ч.4ст.12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.1ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Отже, на думку суду, у даному випадку, виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, а відтак не підлягає примусовому виконанню у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у розмірі 1073,60 грн. сплаченого судового збору.
		Згідно п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову  на відповідача.
		Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно викладеного у заяві розрахунку вартості наданої правової допомоги адвокатом Працевитим Г.О. за договором про надання правничої допомоги, всього було виконано правничої допомоги на загальну суму 7000 грн. та гонорар адвоката в розмірі 1985,94 грн.
		Фактично понесені відповідачем витрати на правничу допомогу пов`язані з розглядом справи та підтверджуються: договором про надання правничої допомоги від 06.09.2023 року, додатковим договором від 06.09.2023 року до договору про надання правової допомоги від 06.09.2023 року, рахунками від 11.09.2023 року та актами від 11.09.2023 року про надання послуг.
		Статтею 59 Конституції України визначено, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Частиною 2 ст.15 ЦПК України визначено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Частиною 1 ст.26 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність`встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
		У пункті 4 ч.1 ст.1 цього ж Законувизначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією Україниможливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009). Звернення до суду для захисту конституційного права кожного на правову допомогу безпосередньо на підставі частини третьоїстатті 8 Конституції Українигарантується.
		Статтею 19 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність`визначено, що видами адвокатської діяльності є:
		1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 та адвокатом Працевитим Г.О. укладено договір про надання правової допомоги від 06.09.2023 року та додатковий договір від 06.09.2023 року до договору про надання правової допомоги на представництво інтересів позивача у вказаній цивільній справі. 
		Згідно розрахунку витрат часу адвокат Працевитий Г.О. на підставі додаткового договору від 06.09.2023 року надано ОСОБА_2 правничі послуги, а саме: консультація адквоката, підготовка позовної заяви про скасування виконавчого напису; подання позову від імені адвоката; зупинення виконавчого провадження; контроль справи у суді; участь адвоката в судових засіданнях; стягнення витрат на правову допомогу; закінчення виконавчого провадження; стягнення витрат на правову допомогу з кредитора (відповідача), що становить на загальну суму 7000 грн., а також гонорар адвоката в розмірі 1985,94 грн.
		Положеннями ст.137 ЦПК України регламентовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справита виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом,витраченим адвокатомна виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат судвраховує:1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справидля сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Згідно ст.30 Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» від 05.07.2012 року, гонорар єформою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають частковій компенсації.
		У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		З урахуванням зазначеного, суд зауважує, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція, платіжне доручення або інший банківський документ). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні таких витрат.
		Така правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16.
		Як було встановлено судом, у наданому суду розрахунку витрат часу на виконання доручень замовника, сторони погодили, що адвокатом було надано послуги на загальну вартість послуг визначену у розмірі 7000 грн. та гонорар адвоката в розмірі 1985,94 грн.
		Враховуючи викладене вище, суд вважає, що заявлена сума в розмірі 8985,94 грн. є занадто перебільшеною і підлягає частковому задоволенню в розмірі 4492,97 грн .
		На підставі ст. ст.15, 16, 18, 257, 267 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, керуючись ст.ст. 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 280-284, 288-289, 352, 354-355, п. 3 Прикінцевих положень, п.15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
		 
		                       УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського ноторіального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.
		Визнати виконавчий напис №53527 від 28.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_2  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №236989732 від 22.04.2019 року таким, що не підлягає виконанню.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (адреса місця знаходження: Київська область, м.Київ, вул.Гната Хоткевича, буд.12, офіс 177, код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1073 грн. (одна тисяча сімдесят три) 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4492 (чотири тисячі чотириста дев"яносто дві) грн. 97 коп.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...