Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/1611/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 19.02.2024. Зареєстровано: 19.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2024.
Дата набрання законної сили: 20.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/205/688/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023041690001736

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 205/1611/24
		                                   1-кп/205/688/24
		 
		 
		   Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
		    Провадження № 1-кп/205/688/24 Справа № 205/1611/24
		У Х В А Л А
		 
		13 лютого 2024 року                         м. Дніпро
		 
		Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу та строку дії покладених обов`язків під час розгляду кримінального провадження №12023041690001736 від 13.11.2023 стосовно
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крутоярівка Дніпропетровської області, громадянина України, працевлаштований в БО «БФ «ПАТРІОТИ ДНІПРА» заступником директора, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушен ь, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (надалі КК), 
		ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в Дніпропетровській області, громадянина України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, 
		   
		   за участю:
		   прокурора                         ОСОБА_5 
		захисника                         ОСОБА_6 
		   обвинувачених                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		   в режимі відеоконференції:
		   захисника                         ОСОБА_7    
		ВСТАНОВИВ :
		В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказане кримінальне провадження.
		В судовому засіданні прокурор, в порядку ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченому ОСОБА_3 та про продовження строку дії процесуальних обов`язків обвинуваченому ОСОБА_4 , яке мотивував наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК запобігти яким можливо лише шляхом застосування до обвинуваченого виключного запобіжного заходу.
		Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, вважали, що ризики, наведені прокурором у своєму клопотанні є непідтвердженими та безпідставними, та з огляду на наявність у обвинувачених стійких соціальних зв`язків, просили змінити запобіжний захід на більш м`який.
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
		Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_8 до зали суду не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив, що не перешкоджає розгляду клопотання прокурора у його відсутність.
		Суд, заслухавши заявлене клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши їх доводи та обґрунтування доходить таких висновків.
		Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Дослідивши матеріали провадження суд доходить висновку, що обґрунтування, викладені у клопотанні прокурора знайшли своє повне підтвердження під час розгляду справи, з огляду на таке.
		Так, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого та тяжкого кримінального правопорушення, а обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення тяжкого злочину, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а тому розуміючи можливе застосування такого суворого покарання, у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, обвинувачені можуть перейти на нелегальне становище та переховуватися від суду.
		При цьому, зазначений ризик об`єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. 
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду  усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
		Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом, а тому вказаний ризик також є доведеним, оскільки судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочато, судом не допитано свідків сторони обвинувачення, а тому обвинувачені потенційно можуть впливати на них, з метою схилити їх до зміни показів на власну користь, а тому існування вказаного ризику, на переконання суду, прокурором доведено у повному обсязі.
		В той же час, суд не може погодитись з посиланням прокурора на наявність ризику того, що обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором не подано до суду будь-яких доказів існування вказаного ризику.
		Відповідно до ст. 178 КПК, суд враховує, що обвинувачені раніше не судимі, офіційно працевлаштовані, мають постійне місце мешкання та певні соціальні зв`язки. 
		Водночас, зазначені обставини не можуть слугувати підставою для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який, оскільки вони існували і на момент вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень, однак не стали тими стримуючими факторами, які б могли запобігти їх вчиненню.
		Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії процесуальних обов`язків, суд повно та об`єктивно дослідивши усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжних захід, враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК і вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та у вигляді застави може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігти встановленим ризикам.
		   Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		   В той же час, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
		   З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження та стадію судового розгляду, враховуючи що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у замаху на умисне вбивство, суд вважає за недоцільне визначення застави обвинуваченому, як альтернативного запобіжного заходу.
		   Керуючись ст. ст. 182, 183, 195, 199, 314, 315, 372 КПК, суд, 
		П О С Т А Н О В И В :
		   Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
		   Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 12 квітня 2024 року включно.
		   Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строк дії обов`язків, покладених на нього ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2023 року, на 60 днів, тобто до 13 квітня 2024 року включно.
		   Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
		   
		   
		Суддя:                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...