Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 715/609/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 19.02.2024. Зареєстровано: 20.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Результат оскарження 22.10.2024 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/725/242/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016260080000559

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 715/609/17 
		Номер провадження 1-кп/725/242/22 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.02.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців 
		в складі колегії суддів:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю секретаря судових засідань  ОСОБА_4 ,
		прокурора: ОСОБА_5 ,
		представників потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовомузасіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування №12016260080000559 від 02 жовтня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, тимчасово непрацюючого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст.187 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вчинили злочин, передбачений частиною 4 статті 187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, за кваліфікуючими ознаками: вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та злочин, передбачений пунктами 6, 12 частини 2 статті 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство), вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
		Так, 24 грудня 2015 року, приблизно о 18-30 год. обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , за попередньою змовою з ОСОБА_14 , вина якого встановлена вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2017 року, переслідуючи злочинний умисел направлений на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_15 та умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з корисливих мотивів, прибули на територію господарства по АДРЕСА_1 де в подальшому, реалізуючи свій умисел, з корисливих мотивів, діючи спільно та умисно, напали на потерпілу та нанесли ОСОБА_15 ряд ударів руками та ногами в область голови та інших частин тіла, спричинивши ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді: синців на лицевій частині в лобній, навколоочній, вилицевій та на лівій скроневій ділянці; на грудній клітці справа по середньо-ключичній лінії в проекції 3-го ребра; на верхній губі справа; на верхній губі зліва; на кінчику носа; на підборідді зліва з переходом на ліву бокову поверхню шиї; на правій завушній ділянці правого вуха; на правій щоці з переходом у вилицеву ділянку справа; на підборідді зліва; в проекції правого грудинно-ключичного з`єднання; по передній поверхні правого плечового суглобу; в нижній третині лівого передпліччя; в нижній третині лівого плеча; рани на спинці носа справа; зламу нижньої щелепи зліва між 41-42 зубами; зламу 2-3-го ребер справа; крововиливу в м`які тканини голови з боку внутрішньої поверхні в лобно-тімяно-скроневих ділянках зліва; субарахноїдального крововиливу у тім`яно-скроневій ділянці зліва, зламів лівого та правого ріжка під язикової кістки в нижній його третині з крововиливом у оточуючі м`які тканини, поперечних зламів, які відносяться до легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також синці по передньо-бічній поверхні шиї справа в верхній та середній третині шиї, злами лівого та правого великих ріжків під`язикової кістки, злами лівого та правого верхніх ріжків щитоподібного хряща, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
		В подальшому, в ході нападу на ОСОБА_15 , поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, з метою заподіяння їй смерті, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб продовжуючи переслідувати свій спільний умисел, направлений на заволодінням грошима та майном ОСОБА_15 , з корисливих мотивів, подолавши опір останньої, яка в той момент знаходилась на землі без свідомості, ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_14 почали стримувати руки потерпілої з обох сторін, в той час як ОСОБА_12 за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя - стамески (з дерев`яним руків`ям та металевою робочою частиною) наніс один удар в область шиї потерпілої ОСОБА_15 , залишивши при цьому робочу частину стамески в її тілі, чим ОСОБА_15 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді рани по лівій бічній поверхні шиї у верхній її третині з рановим каналом, який проникає через підшкірно-жирову клітковину, фасції та м`язи шиї з ушкодженням на своєму шляху лівої загальної сонної артерії та закінчується у м`яких тканинах та м`язах шиї по задній її поверхні, що належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою "небезпека для життя", внаслідок чого настала смерть ОСОБА_15 . 
		Доводячи свій корисливий мотив до кінця, обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , за попередньою змовою з ОСОБА_14 , вина якого встановлена вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2017 року, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на заволодіння грошима та майном ОСОБА_15 , з корисливих мотивів, зняли з пальця правої руки ОСОБА_15 золоту каблучку вартістю 2000 грн. і з місця вчинення злочину зникли, викраденою каблучкою розпорядились на власний розсуд.
		В судовому засіданні ОСОБА_13 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та суду пояснив суду, що 23 грудня 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_16 , який разом із батьком ОСОБА_17 працювали на подвір`ї у ОСОБА_15 ,та попросив принести на подвір`я ОСОБА_18 бензопилу, оскільки їхня зламалася. Він, в свою чергу, приніс бензопилу та чекав поки вони закінчать роботу. Також цього дня він налаштовував антену та був у потерпілої в будинку, оскільки налаштовував також і телевізор та в подальшому ОСОБА_15 накрила на стіл, запросила їх до столу. Саме тоді ОСОБА_15 попросила їх нарубати дерев`яних стовпчиків. Знає, що ОСОБА_15 проживала разом із батьком, який був лежачий.
		Наступного дня, 24 грудня 2015 року зранку він був вдома та йому зателефонував ОСОБА_16 та запропонував піти в ліс і допомогти нарубати для ОСОБА_15 стовпчиків, на що він погодився та пішов до лісу. В лісі були він, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та біля 11 годину до лісу підійшов ОСОБА_12 разом із дружиною та дитиною. Приблизно о 12 годині вони закінчили рубати стовпчики та поскладали їх біля дороги. В подальшому попросили ОСОБА_21 допомоги відвести стовпчики до ОСОБА_15 , погрузивши їх на підводу, повезли їх до господарства ОСОБА_15 .По дорозі до ОСОБА_15 їх наздогнав ОСОБА_12 та попросив ОСОБА_22 відвести його до сусіднього села за запчастиною для автомобіля. У дворі ОСОБА_15 стовпчики розвантажували він, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , а також був присутній ОСОБА_12 . Стовпчики вони складали біля сараю. Після того, як вони розгрузили стовпчики, ОСОБА_15 з хати винесла гроші крупними купюрами в розмірі 700 грн. та ОСОБА_17 попросив її розміняти гроші на менші купюри й відповідно вона з хати винесла гроші меншими купюрами та віддала ОСОБА_23 , який роздав їм по 200 грн., а ОСОБА_12дав100 грн. Також вказав, що ОСОБА_15 після того, як вони закінчили розвантажувати пригощала їх горілкою та вином. В подальшому він пішов додому, це було біля 15 год., а ОСОБА_12 з ОСОБА_22 поїхали за запчастиною. Більше він ОСОБА_12 того дня не бачив, а ОСОБА_14 взагалі не бачив 24 грудня 2015 року. Після 16 години прийшла його мати та біля 17 години 45 хвилин він пішов до магазину, де купив пиво та печиво. Біля 18 години до нього ще телефонувала дівчина. Після магазину він пішов до ОСОБА_25 до дому, з яким вони пили пиво та грали у морський бій. Приблизно о 19 год. він пішов до дому та до ранку був вдома разом із мамою.
		На наступний день він зранку мав їхати до м. Глибока, однак тітка ОСОБА_26 повідомила, що в селі відбулося вбивство й відповідно саме так він і дізнався про вбивство ОСОБА_15 . Того дня він ходив до сільської ради, де надав пояснення. В подальшому його відвезли до м. Глибока, де відбирали змиви з рук та під час цієї слідчої дії прокурор присутнім не був. При відібранні змивів з руки змочували марлю у якийсь розчин, протирали між пальцями, а потім одразу ж упаковували в паперовий конверт (лист бумаги А4). Дана слідча дія відбувалася у відсутності понятих, конверт він не підписував. Також звернув увагу на те, що у лютому 2016 року його викликали до м. Чернівці, де відбирали покази та після цього відпустили. 30 березня 2016 року він поїхав на заробітки до росії, однак дізнавшись від рідних, що ОСОБА_14 затримали та він також обвинувачує і його, приблизно через три тижні, він повернувся до села та звернувся до адвоката, разом із адвокатом ходив до слідчого, однак в цей день затриманим не був. Потім поїхав на заробітки до м. Одеси. 14 листопада 2016 року йому стало відомо, що він є підозрюваним у вчиненні вбивства ОСОБА_15 та перебуває в розшуку й відповідно він добровільно, разом із адвокатом,приїхав до прокуратури, де його було затримано та з того часу він утримується під вартою.
		Також вказав, ОСОБА_27 у нього дружні стосунки, з ОСОБА_14 він знайомий з дитинства та теж мав дружні стосунки. Зазначив, що підстав ОСОБА_14 його оговорювати не було. При цьому, відповідати на запитання прокурора та представника потерпілих відмовився.
		Обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та суду пояснив, що 24 грудня 2016 року близько 11 години ранку до нього зателефонував ОСОБА_16 та запропонував підійти до лісу та допомогти заготовити для ОСОБА_15 стовпчики. Він зібрався та разом із дружиною і дитиною пішов до лісу. До лісу він підходив кілька разів, однак стовпчики не заготовляв. Прийшов до лісу побачив, що стовпчики пиляли в ручну та запропонував принести бензопилу, у зв`язку із чим з телефону ОСОБА_13 зателефонував до ОСОБА_14 та попросив принести бензопилу. Потім пішов до додому та зателефонував ОСОБА_28 , попросив допомогти в ремонті автомобіля. Близько 13 години до нього додому підійшов ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , а він пішов до лісу та допоміг хлопцям піднести до підводи та погрузити стовпчики. Потім хлопці повезли стовпчики до ОСОБА_15 , він наздогнав підводу і попросив ОСОБА_22 підвезти його до сусіднього села за запчастиною для автомобіля. ОСОБА_14 в цей час був у нього вдома та допомагав із ремонтом автомобіля. До подвір`я ОСОБА_15 він не заходив та стовпчики не допомагав розвантажувати. Приблизно о 15 годині, після того як розгрузили стовпчики, він разом із ОСОБА_22 поїхав до сусіднього села за запчастиною. Повернувшись із ОСОБА_22 до села, він пішов до додому та там знаходилися ОСОБА_14 , ОСОБА_31 та ОСОБА_30 , які розбирали автомобіль. В автомобілі необхідно було замінити мастило та ОСОБА_14 сказав, що має вдома відпрацьоване, тому вони разом із ним пішли до нього додому. Однак перед цим, приблизно о 16 год. разом із ОСОБА_14 пішли на автовокзал зустрічати його дружину та тещу, які приїхали з Чернівців. Зустрівши дружину та тещу, він допоміг віднести сумки до ОСОБА_14 до дому і після цього разом із ним пішли до нього до дому, де продовжувати ремонтувати автомобіль. Це було приблизно о 16 годині 30 хвилин. ОСОБА_14 ще деякий час побув у нього вдома, а потім сказав, що телефонує дружина та йому терміново треба йти до дому й відповідно попрощавшись пішов. Приблизно через 30 хвилин його дружина ОСОБА_14 телефонувала до його і запитувала про ОСОБА_14 , вона ж сказала що він вже як 30 хвилин тому пішов до дому. Приблизно о 20 годині вечора, заливши мастило, сіли в автомобіль і поїхали з ОСОБА_32 та ОСОБА_33 до магазину в центр села, де зустрівся зі знайомим із ОСОБА_34 та його дівчиною. В подальшому, купивши в магазині цукерки і вино, вони усі разом поїхали до нього в гості, та сиділи приблизно до 22 години вечора, потім попрощалися і розійшлися. На наступний день вранці до нього до дому прийшли працівники поліції і повідомили про вбивство ОСОБА_35 . Також вказав, що того вечора до ОСОБА_13 не телефонував і після того, як вони розійшлися ще біля 15 години дня більше його не бачив.
		Також вказав, що на той час із ОСОБА_14 вони були кумами, мали гарні та дружні відносини й відповідно наговорювати на нього у ОСОБА_14 не було, однак влітку 2016 року між ним та ОСОБА_14 виник конфлікт, оскільки останній приревнував свою дружину до нього. Вважає, що ОСОБА_14 оговорив його через побиття працівниками поліції. При цьому відмовився відповідати на запитання сторони обвинувачення та просив виправдати його.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_13 та ОСОБА_12 своєї вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, їх вина повністю доведена наступними та безпосередньо дослідженими колегією суддів доказами, а саме:
		Показами допитаної потерпілої ОСОБА_36 , яка суду показала, що є донькою померлої ОСОБА_15 . ЇЇ мати останнім часом проживала в с.Корчівці та доглядала за хворим 90-річним дідусем, який мав високий тиск та хворі ноги, був лежачим, однак при свідомості, міг спілкуватися та все розумів. Останній раз з матір`ю спілкувалася 24 грудня 2015 року приблизно о 12 год. по телефону. Мати була в гарному настрої, казала що очікує лікаря та тітку, яка має принести гроші, які передали їй з Італії,також говорила, що приходив батько і допомагав їй почистив рибу та вона повинна її приготувати. З матір`ю у неї були гарні відносини та вони кожного дня спілкувалися. Будь-яких боргових чи ворожих відносин у матері не було. Того дня вона з нею більше не спілкувалася, а 25 грудня 2015 року прийшов чоловік і сказав, що подзвонила ОСОБА_37 і повідомила, що її мати померла. Вона того дня до с. Корчинці не їздила, на місце події їздила її сестра та казала, що до будинку нікого не пускали.
		Знає, що у матері була золота каблучка жіноча з «Ромбом» та сережки. Дану каблучку вона разом із сестрою купила в Італії. Після смерті матері вона каблучку на ній не бачила, на руці був лише слід від неї. Вони її шукали у будинку, однак не знайшли.
		Також суду показала, що після смерті матері вона спілкувалася з ОСОБА_38 , який розказав, що в той день 24 грудня 2015 року заходив ОСОБА_39 і ще якийсь хлопець, настроював телевізор. Дідусь не казав скільки часу вони були у житловому будинку. Після того більше ніхто до хати не заходив, в тому числі і його дочка ОСОБА_15 . 
		Крім того, пояснювала, що 24 грудня 2015 року її батько був увесь день у м. Глибока, вона з ним спілкувалася, ввечері він приходив до неї та сидів із дитиною, пішов біля 19 години. Між її батьками були хороші відносини та конфліктів не було. Просила цивільний позов задовольнити в повному обсязі. 
		Показами допитаної потерпілої ОСОБА_40 , яка суду пояснила, що вона є донькою померлої ОСОБА_15 . З обвинуваченим ОСОБА_12 до вбивства матері знайома не була, а ОСОБА_13 знає тривалий час, оскільки він проживав по сусідству з її дідом та був хрещеним її матері, часто приходив в гості до матері. 
		Також пояснила, що її мати ОСОБА_18 приблизно за 1,5 місяці до смерті приїхала з Італії та проживала у будинку свого батька в с. Корчівці, оскілки доглядала за хворим дідусем, який мав високий тиск та не міг ходити, через проблеми із ногами та фактично був лежачий але при свідомості.
		24 грудня 2015 року вона зранку близько 11 год. спілкувалася з матір`ю по телефону, яка повідомила, що має приїхати двоюрідна сестра ОСОБА_41 і татка ОСОБА_42 з лікарем, який має покласти укол дідусю. Також розповідала, що приїздив батько за два дні до цього і допомагав їй по господарству, однак поїхав оскільки мав роботу. Розповідала, що мають приїхати хлопці та привезти дрова, однак хто саме не казала. Все було добре. Після 12 години вона ще раз спілкувалася із матір`ю та вона розповідала, що тітка привезла посилку та приходив лікар. 
		Вказала й про те, що будь-яких боргових чи ворожих відносин у матері не було. Чи привозив в той день хтось дрова їй не відомо і мама не розказувала. Після цього вона у той день з мамою більше не спілкувалася. Останній раз свою матір вона бачила 19 грудня 2015 року та будь-яких тілесних ушкоджень на ній не було.
		25 грудня 2015 року зранку, ще до 9 годину, їй зателефонувала родичка ОСОБА_43 та запитувала коли останній раз вона спілкувалася із матір`ю, а також повідомила, що її мати вбили та терміново требо їхати до села.
		Коли вони з чоловіком приїхали, то їх спочатку не впустили, оскільки очікували слідчих для проведення огляду місця події. Знає, що тіло матері було виявлено на подвір`ї, бачила сліди волочіння, бачила сліди крові біля входу та біля стайні, лежала хустка матері на землі та перекинуте відро. До хати їх пустили після того, як забрали тіло матері та вона спілкувалася з дідусем, у якого слідчий відбирав пояснення. Дідусь ОСОБА_44 їй розповідав, що в той день 24 грудня 2015 року привозили дрова і ОСОБА_15 заходила до хати, щоб взяти гроші і розрахуватись, потім через деякий час заходив ОСОБА_13 і ще якийсь хлопець, ОСОБА_13 підходив до телевізора. Дідусь не казав скільки часу вони були у житловому будинку і сказав, що після того більше ніхто до хати не заходив, в тому числі і його дочка ОСОБА_15 . Чи шукав ОСОБА_13 з тим хлопцем якісь гроші в хаті, він сказав, що ні, тільки дивився до телевізора. Вказала, що після цих подій вона спілкувалася з сусідкою ОСОБА_45 - рідною тіткою ОСОБА_13 , і остання їй погрожувала і сказала, що якщо будуть звинувачувати ОСОБА_46 , то вона буде говорити, що бачила в той день їхнього батька. 
		Окрім того, потерпіла ОСОБА_47 підтвердила, що у потерпілої була каблучка 2,31 грам вартістю 160 Євро у вигляді печатки з орнаментом, яку вона носила на правій руці. Цю каблучку мати придбала в Італії. Про те, що каблучка зникла стало відомо на похоронах матері. В морзі віддали лише сережки. Чи були викрадені ще якісь речі матері крім каблучки їй не відомо. Однак у матері були грошові кошти, оскільки вона лиш повернулася з ОСОБА_48 та займалася ремонтом даху в будинку та просила ОСОБА_13 та ОСОБА_49 та його сина допомогти. ОСОБА_13 часто бував у будинку та міг знати де і що там знаходиться, у тому числі інструменти.
		Крім того суду повідомила, що під огляду місця події поліція виявила в будинку 1000 євро, які матері перед тим привезла тітка, а також в халаті 700 грн. 
		Також вказала, що знайома з ОСОБА_50 та перебуває з нею в нормальних відносинах. Саме ОСОБА_51 знайшла її мати та розповідала, що біля 8 години ранку вона була на подвір`ї оскільки її дочка часто ходила до матері та побачила відкриті двері в будинок, пішла до стайні та знайшла там мати й відповідно покликала на допомогу. Крім того повідомила суд, що ОСОБА_51 є рідною тіткою обвинуваченого ОСОБА_13 та коли його почали підозрювати у вчиненні вбивства, вона казала,що є сусідка яка бачила як виходив якійсь чоловік та вона скаже, що це їх батько та чоловік померлої. При цьому зазначила, що не зважаючи на те, що мати проживала з дідом, з батьком у них були нормальні стосунки, він приїжджав до неї у село, привозив продукти харчування та забирав прання та між мамою і татом ніяких конфліктів не було. Батько в той час працював у м. Глибока, чергував в училищі. Просила задовольнивши цивільний позов в повному обсязі. 
		Свідок ОСОБА_52 суду пояснила, що проживає по сусідству із ОСОБА_53 та покійною ОСОБА_18 24 грудня 2015 року приблизно о 9 годині до неї зателефонувала ОСОБА_18 та попросила привезти для діда лікаря та вона разом із мед братом ОСОБА_54 та ОСОБА_55 до неї приїхали десь о 10 годині ранку. ОСОБА_56 зустріла їх та запросила до будинку, хотіла чимось пригостити, а мед брат пішов до дідуся класти укол. Вони в трьох сиділи та розмовляли. ОСОБА_18 була одягнена у футболку та будь-яких тілесних ушкоджень на її тілі не було. У неї вони були приблизно годину та потім пішли. Більше в цей день ОСОБА_57 вона не бачила. Також вказала, що ОСОБА_58 передала ОСОБА_15 якійсь невеликий пакунок, однак що в ньому було їй невідомо. Також вказала, що бачила на руці ОСОБА_18 перстень. Крім того пояснила, що ОСОБА_18 проживала разом із батьком, якому більше 90 років та здійснювала за ним догляд, оскільки останній хворів та був лежачий, однак перебував у свідомості, міг спілкуватися та впізнавати людей. У кімнаті діда був телевізор. Також їй відомо, що за кілька тижнів до вбивства ОСОБА_18 ремонтувала дах та ремонтні роботи проводили ОСОБА_17 з сином, час від часу допомагав ОСОБА_13 , який дуже часто бував у неї вдома.
		Свідок ОСОБА_59 суду показав, що знайомий з обвинуваченими. Зокрема, ОСОБА_12 є його колишнім зятем, а ОСОБА_13 другом його сина та проживає по сусідству. З обвинуваченими у нього гарні відносини. Також суду показав, що він дійсно разом із своїм сином ОСОБА_22 ремонтував дах в будинку, де проживала ОСОБА_15 . Це було приблизно за місяць-півтора до її вбивства. Також ремонтувати дах йому допомагав ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . За ремонт даху ОСОБА_15 з ними повністю розрахувалася. 24 грудня 2015 року він разом із сином ОСОБА_60 у лісі на прохання ОСОБА_15 заготовляли стовпчики для забору. Їм також допомагав ОСОБА_13 .В лісі вони були з 9 до 10 години ранку. Нарубавши стовпчиків вони їх віднесли до дороги, а потім погрузили та підводу та повезли до ОСОБА_15 . Також до лісу приходив ОСОБА_12 разом із дружиною та потім пішов за підводою в бік будинку ОСОБА_15 .. Приблизно в обідню пору вони привезли стовпчики до ОСОБА_15 , розвантажили їх біля сараю, остання винесла гроші, він в свою чергу розрахувався із хлопцями та вони розійшлися приблизно о 13 годині-13 годині 30 хв. Також потерпіла пригостила їх вином. При цьому, коли вони уходили з двору ОСОБА_15 , ОСОБА_12 пішов на перед та у дворі ОСОБА_15 дрова не розвантажував, весь час розмовляв по телефону. Крім того вказав, що ОСОБА_13 від ОСОБА_15 пішов до дому разом із ним, а потім приблизно о 18 годині приходив до нього до дому з пивом, трохи посидів, поговорили і десь о 19 годині він пішов. ОСОБА_12 з його сином їздили у сусіднє село за запчастиною для автомобіля. На наступний день йому зателефонували і сказали, що розшукують тих, хто ОСОБА_15 привозив стовпчики з лісу й відповідно він дізнався про її вбивство.
		Допитана в якості свідка ОСОБА_61 суду пояснила, що ОСОБА_14 був її чоловіком. 24 грудня 2015 року вона разом із матір`ю їхала до м. Чернівці здавати горіхи, та придбавали продукти харчування і телефон. До села вони повернулися о 16 годині 20 хвилин рейсовим автобусом та їх зустрічав ОСОБА_14 разом із ОСОБА_12 , які допомогли віднести до дому сумки. Потім ОСОБА_14 взяв відпрацьоване мастило і пішов до ОСОБА_12 до дому допомагати ремонтувати автомобіль. Приблизно о 19 годині приїхав її батько та вона зателефонувала чоловікові, щоб останній повертався до дому допомогти батькові занести диван та десь через 30 -40 хвилин він вже був вдома та більше нікуди не виходив. Також повідомила, що у її чоловіка була золота печатка, яку він отримав в подарунок від свого батька, однак пізніше він її здав до ломбарду за гроші в сумі 1200 грн. Здавав печатку в ломбард вже після вбивства ОСОБА_15 , однак коли саме точно не пам`ятає. Також вказав, що коли ОСОБА_14 повернувся до дому, його одяг був забруднений в машинному мастилі та слідів крові на одязі не було. Вказала, що у її чоловіка з ОСОБА_12 вже після тих подій був конфлікт через ревнощі.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_62 пояснила суду, що була того дня із дочкою ОСОБА_63 у м. Чернівці і приїхала до села біля 16 год. 30хв. ЇЇ зустрів чоловік дочки - ОСОБА_64 , щоб допомогти нести сумки, з ним був і ОСОБА_12 , який теж ніс сумки. Після цього, як принесли сумки додому ОСОБА_65 і ОСОБА_12 зразу пішли до ОСОБА_12 ремонтувати машину. Коли він повернувся додому точно не пам`ятає, чи дзвонили вони йому, щоб приходив заносити меблі не пам`ятає, напевно заносили меблі ОСОБА_66 і чоловік, але коли це було не знає. Після того, як занесли меблі було уже темно, ОСОБА_65 більше з дому не виходив.Також вказала, що у ОСОБА_14 була золота печатка, однак куди вона ділася вона не знає. Знає, що ще до вбивства, ОСОБА_14 здав до ломбарду обручки.
		Свідок ОСОБА_67 пояснила суду, що працювала сільським головою с. Корчивці. Покійна ОСОБА_15 останнім часом проживала у с.Корчівці, оскільки доглядала за своїм хворим батьком, який був лежачою людиною. Зранку їй подзвонила ОСОБА_51 та повідомила, що вбили ОСОБА_15 . Коли вона приїхала на подвір`я, там вже були лікар та приїхала поліція. З дороги бачила, що ОСОБА_15 лежала на подвір`ї головою до воріт і ногами до шопри, кофта була при піднята, видно сінці, а в шиї з лівого боку стирчала стамеска. Чи були сліди крові біля потерпілої не пам`ятає, однак на подвір`ї трохи слідів крові було, а також серед подвір`я лежала її хустка. ЇЇ було запрошено у якості потятої, працівники поліції робили огляд і вона весь час була поряд. З батьком потерпілої не спілкувалася. Від учасників після завершення слідчої дії зауважень не надходило. Заходили до будинку,де було виявлено гаманець. У кімнаті речі не були розкидані. Чоловіка ОСОБА_15 вона ніколи не бачила, а обвинувачених знає лише з кращої сторони. Була пошукова собака, яка пішла по слідах в праву сторону, в бік центру села.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_68 - рідна тітка ОСОБА_13 суду пояснила, що в середу 23.12.2015 року вона була у ОСОБА_15 та бачила її чоловіка, який чистив рибу, яку вона мала закривати. На наступний день поїхала в ОСОБА_69 , і не могла додзвонитися до своєї дочки, а тому просила ОСОБА_15 підійти до її дочки та сказати, щоб вона вийшла до автобуса. Дочка її зустрічала біля автобуса та по дорозі до дому вона побачили як швидко спускався ОСОБА_12 і ОСОБА_14 до автобуса, бо спізнилися, щоб також зустріти дружину ОСОБА_14 . Прийшла додому і подзвонила своїй сестрі - мамі ОСОБА_13 , а через деякий час остання прийшла до неї, вони поговорили і вона пішла. Після 18 години її дочка хотіла піти до ОСОБА_15 зарядити телефон, однак вона її зупинила і сказала, що потрібно їй зателефонувати. До ОСОБА_18 вона подзвонила близько 18 год. 20хв., і ніхто не відповідав, потім знову дзвонила, і знову ніхто не відповідав. Коли вона стояла на подвір`ї, то помітила в цей час чоловіка, схожого на чоловіка потерпілої, який йшов по траві, однак потім забула про це і вже згадала згодом. Приблизно о 19 год. 10 хв. вона забрала свою дочку до хати, а через деякий час дочка вибігла на двір, вона їй заборонила йти до ОСОБА_15 . Вийшовши з дому за дочкою, побачила, що дочка сидить на лавочку та присіла коло неї. Бачила, що в хаті ОСОБА_15 горіло світло, також світло горіло і біля шопри, але чи був хтось у дворі вона не бачила. На другий день біля 9 години вона пішла до ОСОБА_18 , ворота були не замкнуті, вхідні двері були відкриті і в кімнаті де лежав батько померлої, було дуже холодно. Пішла шукати сусідку та побачила її мертвою у дворі біля дров, напівголу. ОСОБА_15 лежала на землі та з шиї стирчала стамеска, а біля стодолі лежала хустка. Також бачила біля потерпілої сліди крові. Покликала на допомогу.
		Спочатку нікому не говорила, що бачила чоловіка у чорному одязі, обличчя якого не бачила, але коли арештували ОСОБА_13 , про це розказала дочці потерпілої. 
		Допитана в якості свідка ОСОБА_70 пояснила суду, що є матір`ю ОСОБА_13 та з ОСОБА_15 жили по сусідству. 24 грудня 2015 року прийшла з роботи після біля 17 години. ЇЇ син ОСОБА_13 був дома, мився та на столі лежало 200 гривень, він сказав, що у сусідки розвантажував дрова. Потім він переодягнувся і сказав, що йде в магазин. Після 18 год. пішов у магазин та повернувся додому після 19 год. і більше з дому не виходив. Також казав, що ходив до ОСОБА_25 та пив у нього пиво. Коли повернувся до дому, дивився телевізор та розмовляв по телефону. Потерпілу побачила на наступний день зранку вже вбитою у дворі та у неї в горлі стирчала стамеска. Також у неї були у вухах сережки, а інших прикрас не було та вона ніколи у неї інших прикрас не бачила.Крім того повідомила суд, що у потерпілої були погані відносини із чоловіком та вони постійно сварилися.
		Допитана в якості свідка ОСОБА_71 пояснила суду, що працює продавцем у магазині «Гуцулочка» і є родичкою ОСОБА_12 , дочкою ОСОБА_72 . Крім того, ОСОБА_12 був чоловіком її рідної сестри. 24 грудня 2015 року вона працювала в магазині і в той вечір приблизно о 22 годині заходив ОСОБА_12 , розповідав що ремонтував автомобіль, та взяв пиво і пішов. Після нього зайшов ОСОБА_73 , придбав вино і конфетки і сказав, що їде до ОСОБА_12 в гості. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 того вечора вона не бачила. 
		Допитана в якості свідка ОСОБА_74 ( ОСОБА_75 ) пояснила суду, що обвинувачений ОСОБА_12 на той час був її чоловіком. 24.12.2015 року ранком приблизно о 9 чи 10 годині вони встали та її батько - ОСОБА_19 просив ОСОБА_24 піти до лісу і допомоги нарубати стовпчики. Потім вона разом з ОСОБА_24 пішли до лісу, ОСОБА_12 допоміг віднести стовпчики до дороги і завантажити їх у підводу. В подальшому стовпчики відвезли до ОСОБА_15 . Після того, як розвантажили стовпчики ОСОБА_76 разом із ОСОБА_77 поїхали у сусіднє село за запчастиною для автомобіля. Також ОСОБА_12 телефонував своєму братові ОСОБА_31 , щоб той допоміг йому з ремонтом автомобіля. В обід до них прийшов ОСОБА_78 та ОСОБА_79 та ремонтували машину, а її чоловік прийшов додому біля 16 год. Потім разом із ОСОБА_14 чоловік пішов зустрічати дружину ОСОБА_14 та повернулися біля 17год. разом із ОСОБА_14 . Через деякий час подзвонила ОСОБА_80 і запитала де ОСОБА_81 , вона відповіла, що він пішов це була десь 18 година. Відремонтувавши машину, ОСОБА_12 відвіз брата та ОСОБА_82 в центр села і зайшов до магазину, і до дому повернувся вже з ОСОБА_83 та його дівчиною ОСОБА_84 . У них вдома вони всі разом посиділи та розійшлися приблизно о 23 годині. Того вечора ОСОБА_12 поводив себе нормально, збудженим не був. Про вбивство вони дізналися вже зранку, коли до них прийшли до дому з поліції і запитували про чоловіка.
		Також колегією суддів на підставі ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 травня 2023 року з урахуванням неможливості забезпечити явку свідків до суду, ураховуючи положення ст. ст. 95 та 225 КПК України було досліджено покази свідків ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_22 та ОСОБА_87 , які вони надавали в ході попереднього розгляду судом даного кримінального провадження (т. 6, а.с. 24-25, 57, 161-163).
		Так, згідно відтвореного під час судового розгляду запису показів свідків, наданих під час попереднього розгляду даного кримінального провадження Сторожинецьким районним судом Чернівецької області, свідок ОСОБА_88 пояснив, що 24 грудня 2015 року він на підводі завіз на подвір`я ОСОБА_15 дрова, які розвантажували ОСОБА_17 разом із сином та ОСОБА_13 . Після розвантаження ОСОБА_15 розрахувалася з хлопцями, однак кому і скільки дала грошей він не знає. Одразу ж після того, як хлопці розвантажили дрова поїхав, а вони залишилися у дворі(т. 6,а.с. 24-25).
		Згідно відтвореного під час судового розгляду запису показів свідків, наданих під час попереднього розгляду даного кримінального провадження Сторожинецьким районним судом Чернівецької області, допитаний у якості свідка ОСОБА_89 пояснив суду, що ранком 25 грудня 2015 року йому подзвонив зять вбитої та попросив підійти до будинку де проживала ОСОБА_15 та з`ясувати що сталось. Коли він приїхав на місце, то застав у дворі медсестру та ОСОБА_90 , яка проживає по сусідству, бачив потерпілу ОСОБА_15 на землі, напівголу та в шиї стирчала стамеска. Його було залучено у якості понятого. Труп лежав під навісом головою до дороги майже роздягнутий. Тіло потерпілої було все побито. В хаті лежав батько потерпілої, але з ним він не спілкувався. З будинку працівники поліції вилучили 1000 Євро, які були заховані та на столі 500 грн, які лежали відкрито (т.6 а.с. 57).
		Згідно відтвореного під час судового розгляду запису показів свідків, наданих під час попереднього розгляду даного кримінального провадження Сторожинецьким районним судом Чернівецької області, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 , пояснив, що десь о 10-30 год. він з батьком пішли в ліс привезти стовпчики для огорожі на прохання потерпілої. Подзвонив до ОСОБА_13 та запропонував допомоги заготувати стовпчики, на що він погодився. У лісі були він, батько ОСОБА_17 та ОСОБА_13 , приходив і ОСОБА_12 з сестрою та дитиною. При цьому, ОСОБА_12 допоміг їм винести стовпчики з лісу, почекали, доки приїхав ОСОБА_91 з підводою, загрузили на неї стовпчики. До потерпілої приїхали десь о 15-30 год., розвантажили стовпчики. ОСОБА_15 заплатила крупними купюрами, батько попросив розміняти, вона зайшла в будинок, батько теж зайшов до коридору, вони стояли на подвір`ї. ОСОБА_15 винесла горілку, вино, поставила випивку на лавку біля входу в будинок. ОСОБА_12 з ОСОБА_13 пили вино, батько випив трохи горілки. Потім він повіз ОСОБА_12 до іншого села за запчастиною. Повернулися приблизно о 16-30 год., але він не їхав до ОСОБА_12 до дому, висадив по дорозі. У вечорі приходив до нього додому ОСОБА_13 з пляшкою пива, знаходився у них до 19 год., після чого сказав, що йде додому і пішов в сторону свого будинку. Він не звернув уваги, чи були на потерпілій ювелірні вироби. Про вбивство потерпілої дізнався наступного дня (т. 6 а.с. 161-162).
		Згідно відтвореного під час судового розгляду запису показів свідків, наданих під час попереднього розгляду даного кримінального провадження Сторожинецьким районним судом Чернівецької області, допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_92 пояснив, що зранку 24 грудня 2015 року був вдома у потерпілої, приходив до її батька та робив йому ін`єкцію, Приїхав до ОСОБА_15 разом із ОСОБА_55 та ОСОБА_93 приблизно об 11 годині. Зробив діду укол та вони пішов, з ОСОБА_15 не спілкувався. Дід був лежачий, однак був при свідомості та розмовляв (т. 6 а.с. 163).
		Свідок ОСОБА_14 , допитаний в режимі відеоконференції суду пояснив, що про вбивство ОСОБА_15 він дізнався наступного дня зранку, а саме 25 грудня 2015 року. Напередодні, 24 грудня 2015 року, він приблизно в обідню пору доби приходив до ОСОБА_12 до дому, приносив бензопилу. На подвір`ї були брат ОСОБА_12 - ОСОБА_31 та ще один чоловік, вони ремонтували автомобіль. Також була дружина ОСОБА_12 з дитиною. Пізніше ще раз приходив до ОСОБА_12 та у період часу з 16 години до 16 год. 30 хвилин разом із ним ходили на автовокзал зустрічати дружину з тещею, а потім усі разом йшли до нього додому. ОСОБА_12 допомагав нести сумки. Після цього він разом із ОСОБА_12 приблизно о 17 годині пішов до нього до дому, де продовжили ремонтувати автомобіль, пробув ще приблизно годину. В подальшому йому зателефонувала дружина і повідомила про необхідність йти до дому та допомогти тестю занести диван й відповідно він пішов до дому, де допомагав тестю заносити диван. Це було вже після 19 години вечора. В подальшому з дому вже нікуди не виходив. Також вказав, що коли йшов до дому, приблизно о 18 годині спілкувався по телефону із ОСОБА_13 , однак у цей день його не бачив. 
		Також вказав, що стосунки з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у нього дружні. Зокрема, ОСОБА_12 хрещений його дітей, конфліктів з ним не було, а ОСОБА_13 - друг. Повідомив, що перебуваючи у СІЗО, він розмовляв із ОСОБА_12 та останній йому не погрожував і не просив змінювати покази, вони просто розмовляли про ситуацію, яка склалася.
		Крім того пояснив, що у нього була каблучка, яку йому подарував батько. Це була каблучка з камінчиком та невеликого розміру, круглої форми. Одягав він її виключно на свята. Після вбивства ОСОБА_15 , однак коли саме він не пам`ятає, здав каблучку у ломбард, оскільки терміново були потрібні кошти. Також в ломбард він ще до вбивства ОСОБА_15 здавав свою та дружини обручки.
		Вказав й про те, що був знайомий із ОСОБА_15 , знав що остання доглядає за хворим лежачим батьком, оскільки ще до її вбивства він разом із ОСОБА_94 ремонтували у неї на будинку дах.
		Щодо показів, наданих ним в ході слідчого експерименту, то вказав, що надавав їх під примусом та оговорив себе, а також свого кума ОСОБА_12 і друга ОСОБА_13 , оскільки при його затриманні, а в подальшому при допиті працівники поліції йому погрожували та розповідали, що санкція статті передбачає довічне позбавлення волі, що знайшли сліди його крові та крові останніх на місці вчинення злочину та щоб зменшити покарання краще визнати свою вину. На слідчому експерименті добровільно нічого не показував, а діяв виключно за вказівками слідчого. Вказав й про те, що він не причетний до вбивства ОСОБА_15 , її вбив її чоловік, який вже помер.
		ОСОБА_95 , - особа яка проводила процесуальні дії в даному кримінальному провадженні, будучи допитана в ході судового розгляду, суду пояснив, що на момент досудового розслідування даного кримінального провадження обіймав посаду першого заступника Сторожинецької місцевої прокуратури та у зв`язку із реформою в органах поліції у 2015 року брав участь, у зв`язку із відсутністю на той час експерта криміналіста,у відібранні змивів з рук обвинуваченого ОСОБА_13 та іншого обвинуваченого, які проводилися на підставі відповідної постанови. При цьому, протокол складався працівником поліції, однак був підписаний безпосередньо ним. Під час відібрання зразків ОСОБА_13 надав свою добровільну згоду на їх здачу та будь-яких заперечень від нього не надходило. Заперечення щодо процедури відібрання біологічних зразків були ним висловлені вже після набуття статусу підозрюваної особи та в ході судового розгляду даного кримінального провадження. Також вказав,що в той день відбиралися змиви у більше ніж 10 осіб, упаковувалися до відповідних конвертів та перед цим обов`язково висушувалися. Відсутність свого підпису на конверті, в який були упаковані відібрані зразки, пояснив великою кількістю проведених в той день слідчих дій, пов`язаних з розслідуванням даного кримінального провадження. 
		Оцінюючи показання свідків, допитаних в судовому засіданні, колегія суддів виходить з наступного.
		Зокрема, оцінка достовірності показань свідка наданих в ході судового розгляду залежить від характеру показань свідка, прогалин в обґрунтуванні, логічності викладу показань, від особи свідка, що має значення для оцінки його показань, зокрема: наявність зацікавленості в результатах провадження, службових, родинних взаємин з іншими учасниками процесу, його психологічні особливості, здатність сприймати і давати правдиві показання, репутація свідка, характеристика як члена суспільства тощо, від співвідношення показань свідка з іншими доказами у провадженні з метою з`ясування суперечностей або узгодженостей між ними.
		Так, колегія суддів критично оцінює показання колишньої дружини ОСОБА_12 - ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_13 , ОСОБА_98 - тещі ОСОБА_14 , ОСОБА_99 - колишньої дружини ОСОБА_14 , оскільки дані особи є родичами обвинувачених і їхні покази є суперечливими між собою, а також не узгоджуються з іншими доказами по справі й відповідно не спростовують можливості обвинувачених перебувати на подвір`ї ОСОБА_15 у період часу з 18 години до 19 години вечора 24 грудня 2015 року з огляду на те, що вбивство потерпілої відбулося у с. Корчинці, обвинувачені у цей проміжок часу не перебували за його межами, знаходилися у селі, а також були відсутні вдома. 
		Крім цього, враховуючи, що вищевказані свідки знаходяться в родинних стосунках із обвинуваченими, колегія суддів вважає, що існує об`єктивна ймовірність, що останні, за допомогою своїх показань, намагаються полегшити відповідальність обвинувачених за вчинене.
		Також колегія суддів критично оцінює покази свідка ОСОБА_100 - рідної тітки ОСОБА_13 в частині того, що вона біля 19 години 24 грудня 2015 року бачила як з подвір`я ОСОБА_15 виходив чоловік в чорному одязі, обличчя якого вона не бачила, та більш детально описати не змогла, однак зовні був схожий на чоловіка вбитої, оскільки про дані обставини вона одразу ж після виявлення злочину та при проведенні першочергових невідкладних слідчих дій працівників правоохоронних органів не повідомляла, а почала про це говорити вже після затримання ОСОБА_13 , що ставить дані покази під сумнів та свідчить виключно про бажання свідка вигородити свого племінника.
		Натомість покази інших свідків, які безпосередньо були допитані в судовому засіданні, суд вважає правдивими та такими, що повністю узгоджуються між собою та іншими належними та допустимими доказами, зібраними та оголошеними в судовому засіданні й відповідно колегія суддів приймає їх до уваги як такі, що підтверджують подію кримінального правопорушення, обставини щодо місця, часу і наслідків вчинення кримінального правопорушення, однак звертає увагу на те, що вказані свідки не були безпосередніми свідками подій злочину. При цьому, причин оговорити обвинувачених з їхньої сторони суд не вбачає.
		Крім того, обставини вчинення кримінальних правопорушень та винуватість обвинувачених доводиться наступними документами та висновками експертиз, які колегія суддів безпосередньо дослідила в ході судового розгляду справи та вважає належними та допустимими, і які в своїй сукупності є достатніми для доведення вини обвинувачених, а саме:
		- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18 квітня 2016 року, відповідно до якої ОСОБА_40 звернулася з усною заявою про те, що в період часу з 16 год. 24 грудня 2015 року по 08 год. 25 грудня 2015 року невстановлена особа, перебуваючи на території господарства по  АДРЕСА_1 застосувавши фізичне насильство до ОСОБА_15 , яке є небезпечним для життя, заволоділа каблучкою з металу жовтого кольору, вартістю 2000 грн., завдавши матеріальної шкоди на вказану суму (т.1 а.с.14).
		- Протоколом огляду місця події від 25 грудня 2015 року з фото таблицями до нього та диском, а також заявою про дозвіл на проведення огляду від 25 грудня 2015 року, відповідно до якого на території господарства по АДРЕСА_1 біля входу в навіс виявлено труп жіночої статі, у верхній третині шиї по лівій боковій поверхні якого наявний столярський інструмент у вигляді стамески з дерев`яною ручкою, металева частина якої довжиною 12 см. повністю занурена в м`які частини шиї в напрямку спереду назад, зліва направо, після виймання стамески наявна рана довжиною близько 2 см., з просвіту якої виділяється згустки та рідка кров. На лівій частині обличчя трупа наявний синець без чітких країв та форми, на фоні якого відмічається припухлість м`яких тканин ока зліва, тотальні крововиливи в сполучно-білкові оболонки лівого ока, синець на лівому підборідді проекції кута нижньої щелепи без чіткої форми. На долоневих поверхнях вказівного та великого пальців лівої руки відмічається засохла речовина бурого кольору, схожа на кров. На обличчі наявне накладання засохлої крові. На ногах відмічається синець по передньо-внутрішній поверхні, на рівні середньої третини лівого стегна світло-фіолетового кольору овальної форми, аналогічних властивостей синець розташований по передньо-внутрішній поверхні в середній третині правого стегна. При огляді голови відмічається садно в лівій тім`яній ділянці волосяної частини голови. Предметом огляду також були: подвір`я господарства, на якому виявлені сліди протекторів шин, взуття різного типу та форми; житловий будинок, обстановка в якому не порушена, в одній з кімнат якого на столі знаходилися гроші на суму 217 грн., а під сидінням одного з м`яких крісел в конверті гроші в сумі 1000 євро; літня кухня, в якій обстановка не порушена, виявлені нашарування речовини бурого кольору; а також господарський сарай, дерев`яна пристройка, критий навіс. В ході огляду місця події виявлено та вилучено стамеску, вилучену з шиї трупа; мобільний телефон «Nokia 215» з будинку; хустку коричневого кольору з подвір`я; ґрунт з нашаруванням речовини бурого кольору; фрагмент клейонки; фрагмент ганчірки; пачку з-під сигарет «Rotmans»; фрагмент бинту із змивом речовини бурого кольору з порогу літньої кухні; фрагмент бинту зі змивом речовини бурого кольору з підлоги під стільцем коридору літньої кухні; фрагмент бинту зі змивом речовини бурого кольору з стільця біля пічки; фрагмент бинту зі змивом речовини бурого кольору з підлоги біля пічки кухонної кімнати; фрагмент доріжки, що висіла біля навісу; речовина бурого кольору з налічника дверної рами літньої кухні; скляну пляшку ємністю 0,5 л. від горілки «Пшенична», вилучену з-під навісу; три гіпсових зліпки зі слідами протекторів шин з подвір`я біля воріт; гіпсовий зліпок сліду взуття навпроти хвіртки, гіпсовий зліпок сліду взуття з подвір`я перед входом в господарський сарай; вісім гіпсових зліпків слідів взуття на ділянці подвір`я від будинку до навісу, де виявлено труп; ґрунт з-під трупа (т.1 а.с.20-43). 
		При цьому, при відтворенні в ході судового розгляду доданого до протоколу диску встановлено, що відображенні в протоколі огляду місця події дані повністю відповідають інформації, зафіксованій на диску з відеозаписом огляду місця події.
		- Протоколом огляду трупа від 26 грудня 2015 року, згідно якого труп одягнутий в кофту червону байкову на блискавці, футболку сірого кольору, які завернуті до верху; штани вельветові фіолетового кольору, права штанина яких знята з правої ноги та приспущена на рівні лівої штанини до коліна; носок синього кольору на лівій нозі. Крім цього на мочках вух наявні сережки з металу жовтого кольору. На поверхні тіла наявні тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та шиї; точкові незначні синці на ногах та лівій руці, осадження лівої половини обличчя, рана на лівій боковій поверхні шиї з ознаками проникнення стороннього предмета (т.1 а.с.45-46).
		- Лікарським свідоцтвом про смерть №121 від 26 грудня 2015 року про те, відповідно до якого датою смерті ОСОБА_15 , 1955 року народження, є ІНФОРМАЦІЯ_4 , причиною смерті - проникаюче сліпе колото-різане поранення лівої бічної поверхні шиї з ушкодженням лівої сонної артерії (т.1 а.с.47).
		- Висновками судово-медичних експертиз трупу ОСОБА_15 №102-Г від 15 лютого 2016 року, додаткової судово-медичної експертизи №102-Г/Д від 02 червня 2016 року та висновком додаткової судово-медичної експертизи №102-Г/Д від 27 вересня 2018 року трупа ОСОБА_15 , яка проведена на підставі ухвали колегії суддів Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2018 року, відповідно до яких встановлено, що смерть ОСОБА_15 настала у вечірній час ІНФОРМАЦІЯ_4 від гострої зовнішньої кровотечі, що виникла внаслідок проникаючого сліпого колото-різаного поранення лівої бічної поверхні шиї з ушкодженням лівої сонної артерії. 
		При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_15 виявлено наступні тілесні ушкодження:Синці на підборідді справа, в середній третині лівого стегна по внутрішній поверхні, в середній третині лівого стегна по передній поверхні, в середній третині правого стегна по передньо-внутрішній поверхні. Вказані тілесні ушкодження виникли відносно незадовго до моменту настання смерті, термін їх нанесення може вираховуватися 6-10 діб, від дії твердих тупих предметів або ударів об такі, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в будь-якому причинному зв`язку з фактом настання смерті не перебувають.
		Синці: правої завушної ділянки вушної раковини правого вуха, на верхній губі справа, на верхній губі зліва, на кінчику носа, правої щічної ділянки з переходом на праву вилецеву ділянку, в проекції правого грудинно-ключичного з`єднання, по передній поверхні правого плечового згину, в нижній третині лівого передпліччя по передній поверхні в нижній третині лівого плеча по внутрішній поверхні. Відмічені тілесні ушкодження виникли за короткий проміжок часу до моменту настання смерті від дії твердих тупих предметів або ударів об такі, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в будь-якому причинному зв`язку з фактом настання смерті не перебувають.
		Рана на спинці носа справа. Це тілесне ушкодження виникло незадовго до моменту настання смерті, від дії тупого твердого предмету або удару об такий, має ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та в будь-якому причинному зв`язку з фактом настання смерті не перебуває.
		Синці: лівої лобної, лівої навколо очної, лівої вилицевої та лівої скроневої ділянок, на підборідді зліва з переходом на ліву бокову поверхню шиї. Крововилив в м`які тканини волосяної частини голови з боку внутрішньої їх поверхні в лівій лобно-тім`яній ділянці. Субарахноїдальних крововилив в тім`яно-скроневій ділянці зліва. Вказані тілесні ушкодження виникли за короткий проміжок часу до моменту настання смерті, від дії твердих тупих предметів або ударів об такі, мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та в будь-якому причинному зв`язку з фактом настання смерті не перебувають.
		Синець на підборідді зліва. Злам нижньої щелепи зліва між 41-42 зубами. Дані тілесні ушкодження виникли незадовго до моменту настання смерті від дії твердого тупого предмету або удару об такий, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призводять до тривалого розладу здоров`я та в будь-якому причинному зв`язку з фактом настання смерті не перебувають.
		Синці у верхній та середній третинах шиї по її передньо-бічній поверхні справа. Злам лівого та правого великих ріжків під`язикової кістки, злами лівого та правого верхніх ріжків щитоподібного хряща. Відмічені тілесні ушкодження виникли незадовго до моменту настання смерті, від дії твердих тупих предметів, і за ознакою «Небезпека для життя» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та в будь-якому причинному зв`язку з фактом настання смерті не знаходяться.
		Синець в проекції 3-го ребра по правій середньо-ключичній лінії. Злам 2,3 ребер справа по середньо-ключичній лінії. Дані тілесні ушкодження виникли незадовго до моменту настання смерті від дії твердого тупого предмету або удару об такий, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призводять до тривалого розладу здоров`я та в будь-якому причинному зв`язку з фактом настання смерті не перебувають.
		Надшкірна рана у верхній третині шиї полівій бічній поверхні з рановим каналом, який проходить через підшкірно жирову клітковину, фасції та м`язи шиї, ушкоджує на своєму шляху ліву загальну сонну артерію та закінчується в м`яких тканинах та м`язах шиї по задній її поверхні. Відмічені тілесні ушкодження виникли від не менш як одноразової травмуючої дії колюче-ріжучого знаряддя, яким цілком можливо може бути відмічена в матеріалах кримінального провадження «стамеска», за найкоротший термін часу до моменту настання смерті (декілька хвилин) і за ознакою небезпека для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають в прямому причинному зв`язку з фактом настання смерті(т.1 а.с.52-55, а.с.57-61);
		Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №102-Г/Д від 27 вересня 2018 року, зважаючи на те, що згідно обставин справи вищевказане правопорушення було здійснене 24 грудня 2015 року приблизно о 18-30 год., а судово-медичний розтин був розпочатий об 11-30 год. 26 грудня 2015 року, тобто практично між цими подіями пройшла 41 година, то чітко та обґрунтовано встановити давність настання смерті не представляється можливим. Водночас, беручи до уваги трупні явища, виявлені під час судово-медичного розтину трупа ОСОБА_15 , а також ступінь розвитку реактивних змін органів та тканин, слід вважати, що смерть ОСОБА_15 могла настати у вечірній час 24 грудня 2015 року від гострої зовнішньої кровотечі, яка є наслідком проникаючого сліпого колото-різаного поранення лівої бічної поверхні шиї з ушкодженням лівої сонної артерії (т.8 а.с.203-209);
		Крім того, згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №102-Г/Д від 02 червня 2016 року тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_15 частково відповідають показам підозрюваного ОСОБА_14 , зокрема, під час слідчого експерименту, а саме, у частині заподіяння тілесних ушкоджень вказаних в п.2Є, частково п.2Б, В, Г, Д, та повністю не відповідають п.2.Е зазначеного висновку (т. 1а.с.57-61).
		При цьому, згідно відтворених показів експерта ОСОБА_101 (том № 14 а.с.163), раніше наданих Першотравневому районному суду м. Чернівці у ході розгляду кримінального провадження №12016260080000559 від 1 жовтня 2016 року, які були відтворені у судовому засіданні на підставі ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 листопада 2023 року, підтверджено причину смерті ОСОБА_15 , а також надані роз`яснення щодо розмежування тілесних ушкоджень виявлених на тілі ОСОБА_15 по часу та черговості виникнення, враховуючи вихідні дані здобуті під час огляду трупа.
		Крім того, допитаний в ході судового розгляду даного кримінального провадження експерт ОСОБА_102 пояснив, що він виїжджав на місце події та був присутній під час його огляду. Тіло вбитої ОСОБА_15 знаходилося у горизонтальному положенні на землі, головою до хвіртки. Будь-які ознаки волочіння були відсутні, а також були відсутні й сліди волочіння на тілі вбитої ОСОБА_15 . Також підтвердив висновки №№ 102 і 102 Г, та пояснив,що усі виявлені тілесні ушкодження, які зазначені у п.п.2.Б-2.Є,в тому числі ті, що заподіяли смерть, виникли та були спричинені за короткий проміжок часу, враховуючи їх характер та локалізацію, як про це чітко вказано у п.3 висновку №102-г від 26 грудня 2015 року. Тілесні ушкодження були заподіяні у горизонтальному положенні потерпілої. Отримання цих тілесних ушкоджень в інший день,за день-два до часу настання смерті виключається. Роз`яснив, що смерть ОСОБА_15 настала від гострої зовнішньої кровотечі, яка є наслідком проникаючого сліпого колото-різаного поранення лівої бічної поверхні шиї з ушкодженням лівої сонної артерії, спричиненого від не менш як одноразової травмуючої дії колюче-ріжучого знаряддя - стамески. Також вказав, що оскільки травмуючий предмет (стамеска) перекривав судину, кровотеча по зовнішнім ознакам була без масивного розбризкування крові, але була масивною по кількості втраченої крові, зважаючи на отримане поранення. Потік крові, через перекриття судини, відбувався у вертикальному напрямку від шиї по спині та кров стікала на землю. Біля тіла потерпілої було небагато крові, однак була помітна невелика за розміром пляма крові на ґрунті, куди кров потрапляла стікаючи з шиї і по спині на землю. Грунт був просякнутий кров`ю. Померла потерпіла саме від зовнішньої гострої кровотечі, що означає вихід крові за межі тіла та втрату 20 відтоків крові від загальної її кількості, а це близько 1 літра і по часу, ураховуючи перекриття стамескою судини при таких ушкодженнях смерть настала приблизно за 30 хвилин. У разі, якби стамеска була витягнута, то було б багато слідів крові, у тому числі й на одязі обвинувачених, та смерть настала б за 5 хвилин. При цьому, поняття «гостра кровотеча» означає, що смерть настає за короткий проміжок часу і втрачається біля 1 літра крові. Дане ушкодження по часу нанесення було останнє і саме воно призвело до смерті потерпілої. Ушкодження на стегнах - синці за часом виникнення приблизно 6-8 днів та не були нанесенні потерпілій 24 грудня 2015 року. Усі інші тілесні ушкодження по часу виникнення відповідають одному періоду та зафіксовані у протоколі огляду трупу. Усі виявлені тілесні ушкодження потерпілої у висновку описані відповідно до часу їх виникнення та локалізації.
		Також вказав, що враховуючи тривалий час знаходження тіла вбитої на вулиці, погодні умови, кінцівки заклякли та беручи до уваги трупні явища, виявлені під час судово-медичного розтину трупа ОСОБА_15 , який був розпочатий об 11-30 год. 26 грудня 2015 року, тобто практично між вбивством та розтином пройшла 41 година, чітко та обґрунтовано встановити точну годину настання смерті не представляється можливим. Однак вказував, що смерть потерпілої настала за 40-44 години до експертного дослідження, а тому вважає, що смерть настала саме з у період з 17 до 21 години 24 грудня 2015 року.
		Таким чином, висновки судово-медичного експерта №102-г,102-г/д,які роз`яснені ним у суді, є повними,обґрунтованими, не дають підстав сумніватись у їх правильності та узгоджуються з іншими доказами (в тому числі із показаннями свідків, які бачили потерпілу вдень 24 грудня 2015 року та будь-яких тілесних ушкоджень у неї не було, а також показами в частині розташування тіла вбитої та наявність на її тілі тілесних ушкоджень, протоколу огляду трупа тощо), а тому дані висновки експерта обґрунтовано підтверджують причину смерті ОСОБА_15 , а також час смерті та момент виникнення тілесних ушкоджень.
		Щодо доводів захисту в тій частині, що при отриманих ОСОБА_15 тілесних ушкодженнях, зокрема проникаючого сліпого колото-різаного поранення лівої бічної поверхні шиї з ушкодженням лівої сонної артерії та подальшої гострої зовнішньої кровотечі, що призвела до смерті потерпілої, на подвір`ї та на одязі обвинувачених повинні були бути виявлені значні сліди крові, однак в ході досудового розслідування цього встановлено не було, що в свою чергу виключає причетність обвинувачених до вчинення вищевказаного злочину та вказують на інше місце вбивства потерпілої та переміщення тіла, то суд такі доводи вважає безпідставними.
		Зокрема, допитані судом свідки вказували на те, що на землі біля ОСОБА_15 були виявлені незначні сліди крові, що також підтверджується протоколом огляду місця події та висновком судово-імунологічної експертизи №163 від 18 лютого 2016 року, відповідно до якого в плямі бурого кольору на фрагменті ґрунту (об`єкт №1) знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від особи з групою крові А, в даному випадку від ОСОБА_15 , а також не було зафіксовано слідів волочіння тілі вбитої ОСОБА_15 .
		При цьому, причину смерті як гостра зовнішня кровотечі також підтвердив в ході розгляду даного кримінального провадження допитаний експерт ОСОБА_102 , який проводив експертне дослідження, а також пояснив, що оскільки стамеска не була витягнута з шиї померлої, а тому не відбулося й зовнішнього розбризкування крові, потік крові, через перекриття стамескою судини, відбувався у вертикальному напрямку від шиї по спині та кров стікала на землю, що і призвело до гострої кровотечі та смерті потерпілої.
		Також вина обвинувачених підтверджується й іншими дослідженими та проаналізованими колегією суддів доказами:
		- Висновком судово-імунологічної експертизи №167 від 18 лютого 2016 року відповідно до якого кров ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В (т. 2а.с. 1-2);
		- Висновком судово-імунологічної експертизи №519 від 05 квітня 2016 року, яким встановлено, що на жіночих штанах плям, схожих на сперму не знайдено, а також встановлено, що кров ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В; кров ОСОБА_14 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, кров ОСОБА_103 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В; кров ОСОБА_12 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В (т.2 а.с.32-34);
		- Висновком судово-імунологічної експертизи №521 від 08 квітня 2016 року, яким встановлено, що на жіночій футболці плям, схожих на сперму не знайдено, а також в плямах бурого кольору на жіночій футболці знайдено кров людини та встановлено групу крові А з ізогемаглютинінами анти-В, що не виключає належність крові ОСОБА_15 . Крім того встановлено, що кров ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В; кров ОСОБА_14 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, кров ОСОБА_103 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В; кров ОСОБА_12 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В (т.2 а.с.36-38);
		- Висновком судово-імунологічної експертизи №163 від 18 лютого 2016 року, відповідно до якого в плямі бурого кольору на фрагменті ґрунту (об`єкт №1) знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від особи з групою крові А, в даному випадку від ОСОБА_15 (т.2 а.с.62-64).
		- Висновком судово-імунологічної експертизи №779 від 28 квітня 2016 року, відповідно до якого, об`єктом дослідження якої були змиви з правої (об`єкт №1) та лівої (об`єкт №2) рук трупа ОСОБА_15 , яким встановлено, що плями світло-бурого кольору на двох фрагментах марлі (об`єкти №1, №2) утворені кров`ю людини. В плямах крові на фрагменті марлі (об`єкт №1) виявлено антиген А, що не виключає належність крові особі (особам) з групою крові А, наприклад ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , або цим трьом особам одночасно. Походження крові від ОСОБА_12 в даному випадку виключається (т.2 а.с.78-80);
		- Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №52 від 25 березня 2016 року, яким встановлено наявність клітин з ядрами на поверхнях руків`я та клинка стамески, яку було вилучено 25 грудня 2015 року під час огляду місця події у с.Корчівці Глибоцького району. На стамесці виявлено сліди крові людини. Встановлено генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на поверхнях руків`я та клинка стамески, які збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_15 (т.2 а.с.141-149);
		- Висновком судово-імунологічної експертизи №22 від 05 лютого 2016 року, об`єктом дослідження якого є чоловіча кофта з напівсинтетичного трикотажу чорного, сірого та світло-сірого кольорів, добровільно видана ОСОБА_14 28 грудня 2015 року., яким встановлено, що в плямах світло-бурого та бурого кольорів на чоловічій кофті знайдено кров людини. При серологічному дослідженні в плямах крові (об`єкти №№1-3,7,8,10,11) виявлено антиген А, що не виключає походження крові від особи з групою крові А, в даному випадку від ОСОБА_15 ; в плямах крові на чоловічій кофті (об`єкти №№4-6,9,12) виявлено антигени А та В. При походженні крові від однієї особи вона може походити від особи з групою крові АВ. Якщо кров в цих плямах змішана, то походження її не виключається від особі з групами крові А, В та АВ в різних комбінаціях змішування, в даному випадку не виключається можливе змішування крові ОСОБА_15 з кров`ю осіб з групами крові В та АВ (т.2 а.с.208-210);
		       - Висновком судової цитологічної експертизи №6 від 26 лютого 2016 року, яким встановлено, що кров ОСОБА_14 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В згідно ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №448 від 26.02.16 р.). Кров трупа ОСОБА_15 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В згідно ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №2293 від 28.12.15 р.). На зрізах нігтьових пластин з китиць обох рук ОСОБА_14 слідів крові не виявлено. В його піднігтьовому вмісті присутні епітеліальні клітини, що не є травматичного походження. Стать їх не визначена через відсутність достатньої кількості придатних до дослідження ядер. Клітини, що є в наявності, містять антигени А та В та є характерним для ОСОБА_14 і скоріш за все, походить від нього. Хоча не можливо повністю виключити присутність домішки клітин від ОСОБА_15 , так як цей антиген також міститься в її крові в якості основного. Антиген В є чужорідним для них обох та міг походити від особи, в крові якої він міститься (т.2 а.с.215-216);
		- Висновком молекулярно-генетичної експертизи №51 від 25 березня 2016 року та №180 від 15 квітня 2016 року, згідно якого на зрізах нігтьових пластин пальців правої руки трупа ОСОБА_15 виявлені сліди крові людини, генетичні ознаки слідів крові та клітин є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ( т. 2 а.с. 222-229);
		- Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №180 від 15 квітня 2016 року, відповідно до якого об`єктами дослідження якої були зразки крові ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_14 , яким встановлено генетичні ознаки даних зразків. Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у змивах з нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_15 , є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_15 та ОСОБА_14 і не містять генетичних ознак зразків крові ОСОБА_104 , ОСОБА_106 . Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_107 та ОСОБА_105 виключається (т.2 а.с.232-238);
		- Висновком експертизи № 2275 31 грудня 2015 року, відповідно до якого в плямах сірого кольору на двох марлевих тампонах (об`єкти №№1,2) крові не виявлено (т.3 а.с. 141-143);
		- Висновком судово-цитологічної експертизи №236 від 26 січня 2016 року, відповідно до якого, на зрізах нігтьових пластин з китиць обох рук ОСОБА_13 слідів крові не виявлено. В піднігтьовому вмісті ОСОБА_13 знайдено епітеліальні клітини, що не є травматичного походження. Стать їх не визначена через відсутність ядер, що були б придатними для обліку. Серологічним дослідженням виявлено антигени А,В,Н ізосерологічної системи АВО. Антиген А, скоріш за все, походить за рахунок власних клітин піднігтьового ложе, антиген Н може бути супутнім в крові ОСОБА_13 і так само належати йому. Антиген В є чужорідним для ОСОБА_13 і міг походити за рахунок присутності домішка клітин від особи, що містить його в своїй крові. Це може бути особа з В(ІІІ) або АВ(ІV) групою крові. Повністю виключити присутності незначного домішка клітин від особи з А(ІІ) групою крові, наприклад, від ОСОБА_15 , неможливо (т.3 а.с.145-147);
		- Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №317 від 17 серпня 2016 року, відповідно до якого на змивах з рук (об`єкти 1,2), які були відібрані у ОСОБА_13 виявлені клітини з ядрами, встановлені генетичні ознаки клітин, виявлені у змивах з лівої руки (об`єкт 1) ОСОБА_13 та клітин, виявлених у змивах з правої руки (об`єкт 2), що були відібрані у ОСОБА_13 , які є змішаними, належать більше ніж двом особами та не є придатними для подальшої ідентифікації. Генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з лівої руки (об`єкт 1), що були відібрані у ОСОБА_13 є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_15 та ОСОБА_13 (т.3 а.с.213-221);
		При цьому, експерт Вінницького НДЕКЦ ОСОБА_108 , яка проводила вищевказане експертне дослідження по даній експертизі, будучи допитана в ході судового розгляду даного кримінального провадження та пояснення якої були відтворенні на підставі ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 листопада 2023 року, пояснила, що змивів з рук було достатньо для проведення молекулярно-генетичної експертизи, методом полімеразної ланцюгової реакції можливо виявити клітини з ядрами із змивів з рук без крові. Суперечностей і розбіжностей даної експертизи з висновком імунологічної експертизи не має. Перед дослідженням було встановлено, що правила зберігання речових доказів, наданих для проведення експертизи, були дотримані, якби були порушені, то про це було б зазначено у висновку. Виявлених клітин з ядрами було достатньо для встановлення ДНК. Методикою проведення генетично-молекулярних експертиз не встановлено визначеної кількості клітин для проведення ДНК. Висновок підтвердила, наполягла на його відповідності. Крім того, повністю спростувала заяви захисту з приводу недопустимості і неналежності висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №317 від 17 серпня 2016 року. 
		Разом з тим, не погоджуючись із вищевказаним висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №317 від 17 серпня 2016 року, захисник обвинуваченого ОСОБА_13 , доводи якої були також підтримані й іншим захисником та обвинуваченими, подала клопотання про визнання даного висновку недопустимим доказом з огляду на те, що при відібранні зразків для експертизи не були дотримані положення КПК України. Зокрема вказувала, що протокол про отримання зразків для експертизи від 25 грудня 2015 року складений від імені першого заступника керівника Сторожинецької місцевої прокуратури ОСОБА_109 , який участі в даній слідчій дії не приймав та присутній не був, протокол не містить даних про осіб, які були присутні під час проведення цієї процесуальної дії та їх підписів, не містить протокол і способу ідентифікації отриманих зразків, що є порушенням ст.ст. 104, 105 КПК України.
		Крім того вказувала, що відібрання біологічних зразків було здійснено з порушенням вимог ст.223 та ст. 241 КПК України, зокрема у відсутності понятих, а тому вважає що при отриманні зразків було допущено грубе порушення норм процесуального закону, що тягне за собою визнання такого доказу недопустимим, як й висновку експерта судової молекулярно-генетичної експертизи № 317 від 17 серпня 2016 року.
		Вказувала й на те, що у протоколі отримання зразків для експертизи зазначено, що змиви з правої та лівої руки упаковані в два окремі паперові конверти, однак у протоколі не вказано що це за конверти (стандартні чи виготовлені самотужки), як саме та за допомогою чого упаковані. Також на конвертах відсутні підписи слідчого, прокурора та осіб, які були присутні під час зазначеної процесуальної дії, до того ж ОСОБА_95 в ході судового розгляду даного кримінального провадження підтвердив, що його підпис на додатках до протоколів відсутній.
		Звернула увагу на те, що як убачається з висновку експерта № 317від 17 серпня 2016 року, зокрема з п. 1 розділу «Дослідження», експерт для дослідження отримав паперовий згорток білого кольору з рукописним написом: «Змиви з лівої руки ОСОБА_13 » Згорток закріплений за допомогою металевих канцелярських скоб сірого кольору, в якому знаходяться фрагмент сухої марлевої серветки. В такому ж згортку були й змили з правої руки ОСОБА_13 , що свідчить про те,що такий спосіб упакування надає вільний доступ зацікавленим особам до вмісту конверта.
		Крім того, зазначала, що згідно протоколу отримання зразків для експертизи, змиви з рук ОСОБА_13 були отримані за допомогою відрізків бинту змоченого в розчин хлориду натрію. Саме ці мокрі відрізки бинту без попереднього висушування були поміщені до конвертів, що підтвердив й ОСОБА_13 , й відповідно такий спосіб упакування повинен був би призвести до замокання конвертів, однак таких слідів на конвертах при дослідженні фототаблиць додатку № 3 до висновку № 317 виявлено не було, що може свідчити лише про заміну паперових конвертів, а відтак й про недостовірність експертного дослідження та наявність підстав для визнання висновку експерта недопустимим доказом.
		Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами захисника ОСОБА_9 які були підтримані іншими учасниками сторони захисту, щодо недопустимості вказаного доказу з огляду на наступне.
		Зокрема, у постанові від 30.10.2018 року (справа № 755/31376/14-к) ВС зауважив, що висновки експертизи є недопустимими доказами, якщо предметом дослідження експертизи були об`єкти, одержані в не процесуальній спосіб або з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства. Аналогічні висновки були викладені ВС у постановах від 11.07.2018 (справа № 567/548/15-к), 05.06.2019 (справа № 243/4815/16-к).
		При цьому, у постанові від 02.02.2023 року (справа № 591/2823/19) ВС зауважив, що зразки, отримані для експертизи, не є самостійними доказами у кримінальній справі та самі собою не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування. Такі зразки, як зазначив ВС у цій постанові, несуть у собі інформацію, що має доказове значення, та є матеріалами для отримання нового або перевірки вже наявного доказу. Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог, як забезпечення прав і свобод людини; одержання зразків належною особою в передбаченому порядку; забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об`єкта, їх достовірності; правильне документування ходу і результатів слідчої дії.
		Після отримання зразків для експертизи складається протокол, у якому обов`язково мають бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено (його точну назву, характеристику та кількість); у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); в який матеріал або ємність він упакований (поміщений) і яким чином посвідчена його ідентичність; де він буде зберігатися; зауваження, які надійшли від учасників під час проведення цієї слідчої дії.
		Так, оцінюючи доводи захисту в частині порушення процесуального порядку відібрання біологічних зразків у обвинуваченого ОСОБА_11 , колегія суддів вважає за доцільне зауважити наступне.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 245 КПК України, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. 
		При цьому, ч.ч. 2,5 ст. 241 КПК України визначено спеціальний порядок та умови проведення освідування особи. 
		Однак, положення ст. 241 КПК не містять вимоги щодо обов`язкової участі понятих при проведенні освідування особи.
		Водночас, у ч. 7 ст. 223 КПК визначено, що слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
		При цьому, з одного боку порядок проведення такої слідчої (розшукової) дії, як освідування особи, регламентовано не лише однією ст. 241 КПК, але й загальними нормами ст. 223 КПК, якими визначено загальні умови та правила проведення слідчих (розшукових) дій, ст. ст. 103 107 КПК, які присвячені порядку фіксування процесуальних дій під час кримінального провадження, тощо. Однак, з іншого боку у ч. 3 ст. 245 КПК міститься відсилка лише на правила ст. 241 КПК, а не на порядок проведення освідування особи в цілому.
		Тобто у цьому випадку згадане положення частини 3 ст. 245 КПК за способом викладення є відсильною нормою і містить відсилку виключно на правила ст. 241 КПК, без прив`язки до інших норм, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, у тому числі й приписів ч. 7 ст. 223 КПК.
		Крім того, кримінальний процесуальний закон передбачає участь понятих або застосування безперервного відеозапису у якості спеціальних процесуальних гарантій забезпечення прав і свобод людини під час освідування особи. 
		Натомість у ч. 3 ст.245 КПК України містяться відповідні гарантії, встановлені законодавцем саме для відбирання біологічних зразків у особи,у разі відмови добровільно надати біологічні зразки, відповідно до яких слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому ст. 160- 166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
		До того ж, відбирання біологічних зразків у особи не відноситься до так званих неповторюваних процесуальних дій і за потреби може проводитись повторно стільки разів, скільки це буде потрібно.
		А тому відбирання біологічних зразків у особи без участі понятих не вказує на порушення як вимог ч. 3 ст. 245 і ст. 241 КПК у їх взаємозв`язку, так і приписів ч. 7 ст. 223 КПК.
		Аналогічний підхід було застосовано і в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року (провадження № 51-10384км18), де колегією суддів зазначено, що кримінальний процесуальний кодекс чітко розмежовує такі слідчі дії як освідування особи (ст. 241 КПК) та отримання зразків (у тому числі біологічних) для експертизи (ст. 245 цього Кодексу); положеннями ч.3 ст. 245 КПК визначено, що відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу, яка, у свою чергу, не містить вимог щодо обов`язкової участі понятих під час слідчої дії; при цьому ч. 7 ст. 223 КПК передбачає обов`язкову участь понятих саме при освідуванні особи, а не під час відібрання біологічних зразків у особи.
		При цьому, з матеріалів кримінального провадження убачається, що відбирання біологічних зразків у ОСОБА_13  було здійснено відповідно до вимог ст. 245 КПК на підставі постанови прокурора від 25 грудня 2015 року та за наявності добровільної згоди ОСОБА_13 , що засвідчено його підписом у протоколах отримання зразків для експертизи від 25 квітня 2015 року (т. 3 а.п.137-138), відповідно до яких у ОСОБА_13 було отримано зрізи нігтів лівої та правої рук для проведення цитологічної експертизи та зразків змивів з долонь та пальців обох рук для проведення імунологічної експертизи.
		Крім того, у протоколах отримання зразків для експертизи зазначено про ознайомлення з ними обвинуваченого ОСОБА_13 . Будь-яких зауважень останній не заявляв. До того ж в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про подання стороною захисту, зокрема в ході досудового розслідування будь-яких клопотань про визнання цих зразків недостовірними (їх підміну, фальсифікацію тощо) чи про отримання нових зразків і порівняння їх з тими зразками, які використовувалися в ході експертних досліджень, а також про призначення повторної експертизи з повторним відібрання у обвинуваченого біологічних зразків.
		Отже, відібрання у  ОСОБА_13 біологічних зразків для проведення експертизи без участі понятих не вказує на порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому доводи захисту про наявність з цих підстав для визнання доказів, у тому числі протоколів отримання зразків, недопустимими, є безпідставними.
		Крім того, будучи пред`явлений ОСОБА_110 в судовому засіданні протокол отримання зразків для експертизи від 25.12.2015 року, останній зазначив, що протокол заповнений не ним, однак підпис у протоколі його, заповнював протокол можливо і слідчий, однак пригадати не може, оскільки того дня проводилася значна кількість слідчих та процесуальних дій. Дана дія відбувалась у приміщенні Глибоцького відділу поліції.
		При цьому, не зазначення в протоколі даних щодо усіх осіб, які були присутні під час проведення цієї процесуальної дії та їх підписів не має наслідком визнання цього протоколу недопустимим доказом, оскільки таке порушення не є істотним і не впливає на законність самої процесуальної дії, її перебігу чи результатів.
		       Таким чином, стороною захисту не наведено доводів, що вищевказані порушення, зокрема в частині упакування біологічних зразків,відсутність на конвертах з речовими доказами підписів слідчого, прокурора; неналежність наявного на конверті підпису ОСОБА_13 , про що останній вказав в ході судового розгляду, скріплення конвертів канцелярськими скобами, що дає вільний доступ до них, відсутність на конвертах слідів розводів, які б мали залишити зволожені марлеві тампони, що свідчить, на думку захисту, про заміну конвертів, тощо якимось чином вплинули на правильність висновків експертного дослідження, зважаючи й на те, що експерт в ході допиту роз`яснив, що перед проведенням експертного дослідження нею було встановлено, що правила зберігання речових доказів, наданих для проведення експертизи, були дотримані, якби упакування було пошкоджено, то про це було б зазначено у висновку, а тому доводи захисту в цій частині свідчать лише про припущення щодо можливого впливу порушення порядку упакування біологічних зразків на результати експертного дослідження.
		Зважаючи на вищевказане, колегія судів приходить до висновку, про відсутність підстав, визначених ст. 87 КПК, для визнання висновку судової експертизи недопустимим доказом, даний висновок є належним і допустимим доказом, який підтверджує винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень й відповідно зазначений висновок експертизи роз`яснений експертом та не викликає сумнівів.
		Також вина обвинувачених підтверджується й інформацією, отриманою у операторів телекомунікаційних послуг та протоколами про тимчасовий доступ до речей і документів від 12 липня 2016 року, з яких убачаються відомості, відповідно до яких зафіксовано перебування обвинувачених в межах дії базових станцій, які охоплюють місце скоєння злочину до та після нього, а також спілкування у той час між собою за допомогою мобільного зв`язку ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , а саме: ОСОБА_13 дзвонить ОСОБА_14 - 24.12.2015 року об 11год. 47хв.; ОСОБА_14 дзвонить ОСОБА_13 - 24.12.2015 року о 18год.12 хв.; ОСОБА_13 дзвонить ОСОБА_12 24.12.2016 року о 21год. 05хв 19сек- тривалість розмови 4хв. 31 сек.; ОСОБА_12 дзвонить ОСОБА_13 - 25.12.2016 року о 10год.46 хв., о 12 год. 10хв.
		При цьому, висновком судової комп`ютерно-технічної експертизи №38-К від 10 лютого 2016 року вбачається, що мобільний телефон Nokia 215, вилучений під час огляду місця події за фактом вбивства ОСОБА_15 у с.Корчівці Глибоцького району - працездатний. Відповідно до історії дзвінків та SMS останній вхідний дзвінок мав місце 24.12.2015 року о 10:29 год., останній вихідний дзвінок - о 13:27 год. 24.12.2015 року, а після даного дзвінка були пропущені дзвінки о 14:41 год., о 18:27 год. та о 18:28 год. (т.2 а.с.92-95). 
		Даний висновок підтверджує покази свідка ОСОБА_111 про те, що в період часу з 18.27 години 24.12.2015 року ОСОБА_15 не відповідала на телефонні дзвінки та в сукупності із іншими доказами по справі підтверджується час вчинення злочину. 
		Таким чином вищевказаною інформацією було встановлено місцезнаходження абонентів стільникового зв`язку в період часу з 16-30 год. по 18-30 год. та визначено переміщення абонентів НОМЕР_1 ( ОСОБА_13 ), НОМЕР_2 ( ОСОБА_13 ), НОМЕР_3 ( ОСОБА_12 ) в період часу з 24.12.2015 року по 25.12.2015 року, чим підтверджено перебування обвинувачених в зоні дії базових станцій, які охоплюють місце скоєння злочину (т.1 а.с.81-86, 88-93), а також підтверджує й покази свідка ОСОБА_111 про те, що в період часу з 18.27 години 24.12.2015 року ОСОБА_15 не відповідала на телефонні дзвінки та в сукупності із іншими доказами по справі підтверджується час вчинення злочину.
		Також, в ході судового розгляду даного кримінального провадження колегією судів на підтвердження вини обвинувачених було безпосередньо досліджено протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису від 17 квітня 2016 року, який проведено згідно вимог ст.ст. 104, 223, 240 КПК України з метою перевірки та уточнення показів ОСОБА_14 щодо обставин, при яких було скоєно 24 грудня 2015 року у с. Корчівці Глибоцького району умисне вбивство ОСОБА_15 . 
		Зокрема,зі змісту даного протоколу проведення слідчої дії убачається, що ОСОБА_14 у присутності понятих, а також захисника було запропоновано відтворити обстановку та обставини при яких 24 грудня 2025 року у вечірній час було вчинено вбивство ОСОБА_15 та заволодіння її майном, на що підозрюваний погодився та запропонував усім учасникам слідчої дії пройти до службового автомобіля та проїхати до с. Корцівці на подвір`я де проживала ОСОБА_15 . По приїзду ОСОБА_14 показав як саме він, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 скоїли протиправні дії у відношенні ОСОБА_15 , відтворивши обставини, при яких було скоєно вбивство та яким чином вони заволоділи її каблучкою та намагалися заволодіти грошовими коштами ( а.с. 29-30, т. 3).
		З дослідженого та переглянутого в судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_14 , якого вироком Герцаївського районного суду від 10 квітня 2017 року визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пп.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України і який на даний час відбуває покарання, убачається, що ОСОБА_14 ,в ході даної слідчої дії відтворив яким чином було скоєно вбивство ОСОБА_15 та роль кожного з учасників, а саме яким чином вони - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , зайшли на територію домогосподарства ОСОБА_15 , напали на ОСОБА_15 , нанесли тілесні ушкодження і подолали в подальшому її опір, хто саме наносив удари, як вони тримали останню за руки, як ОСОБА_15 його подряпала за шию, і як ОСОБА_12 стамескою наніс удар в область шиї ОСОБА_15 , що повністю відповідає пред`явленому їм обвинуваченню, локалізації та характеру тілесних ушкоджень виявлених у трупа ОСОБА_15 , місця виявлення трупа, знаряддю вчинення злочину тощо.
		При цьому, стороною захисту заявлено клопотання про визнання вказаного доказу недопустимим, оскільки вважають протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 від 17 квітня 2016 року неналежним та недопустимим доказом на підтвердження вини ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , виходячи з того, що ця слідча дія зводилася виключно до дачі показань ОСОБА_14 на місці виявлення тіла потерпілої, а тому відповідно до вимог ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати свої рішення показаннями наданими слідчому, прокурору або посилатись на них. Більше того, будучи допитаним за клопотанням захисту під час розгляду даного кримінального провадження свідок ОСОБА_14 в режимі відео конференції заперечив обставини, викладені ним під час слідчого експерименту та заявив, що оговорив себе, а також ОСОБА_13 і ОСОБА_12 , а показання давав про обставини вбивства під тиском слідчого та за його вказівками.
		Також звернули увагу на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_13 та ОСОБА_12 інкримінується вчинення умисного вбивства та розбійного нападу за попередньою змовою із ОСОБА_14 , однак в межах даного кримінального провадження останній органом досудового розслідування допитаний не був та з ним не проводилися жодні слідчі дії.
		Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
		При цьому, згідно положень ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
		Частиною 1 ст. 240 КПК України визначено, що метою слідчого експерименту відповідно є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 
		Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
		Таким чином, нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
		Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. 
		При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом.
		Крім того, при проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК.
		Таким чином, відповідно до нормативного змісту засади безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де показання обвинуваченого та протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст. 94 КПК.
		Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених ст. 225 КПК. Під час досудового розслідування за наявності належних підстав слідчим суддею можуть бути допитані свідок або потерпілий.
		Отже, виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч. 1 ст. 95 КПК, у системному зв`язку із ч. 2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту й відповідно до вимог КПК України показання підозрюваного (свідка)в будь-якому випадку не можуть бути судовим доказом, у той час як протоколи слідчих (розшукових) дій після їх оцінки судом із точки зору належності, допустимості і достовірності набувають значення судового доказу. Тобто показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.
		При цьому, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч.4 ст.95 КПК України лише такий слідчий експеримент, проведення якого здійснювалось у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчувало виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення. (Правовий висновок, висловлений в постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 14.09.2020 року справа № 740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19).
		Отже, відповідно до змісту кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 23, 84, 95, 99, 103 -105, 240 КПК, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК.
		Крім того, практика ЄСПЛ неодноразово наголошує на необхідності застосування процесуальних гарантій забезпечення справедливості кримінального провадження в цілому та порядку (процедури) проведення слідчої (розшукової) дії, під час якої від особи отримуються відомості (права на справедливий суд, на захист, на мовчання і права не свідчити проти себе тощо). За умови застосування передбачених національним законодавством гарантій, що мають відповідати Конвенції, ЄСПЛ не ставить під сумнів допустимість протоколу слідчої (розшукової) дії як доказу, оскільки це питання перебуває в площині регулювання національного законодавства.
		За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта за відсутності протиправного тиску на підозрюваного, обвинуваченого, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому.
		До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.
		Отже, тлумачення змісту ст. 23 КПК у системному зв`язку з нормами, викладеними в статтях 83, 84, 93, 95, 240 цього Кодексу, з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК) не містить підстав для висновку про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту за умови дотримання судами України законодавчо визначеного порядку проведення такої слідчої дії з огляду на критерії ЄСПЛ щодо забезпечення справедливості кримінального провадження в цілому, що по своїй суті є проходженням «тесту допустимості показань у широкому змісті цього поняття».
		Таким чином, норми чинного кримінального процесуального закону щодо оцінки судом протоколу слідчого експерименту як окремого процесуального джерела доказів у провадженні узгоджуються з критеріями, застосованими ЄСПЛ для оцінки справедливості судового розгляду в цілому. Легітимна мета слідчого експерименту за безпосередньою участю підозрюваного, обвинуваченого у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань забезпечується дотриманням процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та встановленого порядку його проведення.
		Зокрема, з досліджено в ході судового розгляду даного кримінального провадження відеозапису, долученого до протоколу слідчого експерименту, колегія суддів встановила, що слідчий експеримент проводився за участі ОСОБА_14 , який на момент його проведення був підозрюваним, двох понятих та захисника, а також під час його проведення здійснювалось фіксування його перебігу за допомогою відеокамери, що відповідає встановленим КПК процесуальним гарантіям.
		При цьому, з дослідженого відеозапису проведеного слідчого експерименту від 17 квітня 2016 року видно, що ОСОБА_14 у присутності захисника та понятих на місці скоєння злочину самостійно відтворив як він та обвинувачені ОСОБА_13 і ОСОБА_12 ,з метою заволодіння майном потерпілої прийшли до господарства ОСОБА_15 , та напали на останню, місця на подвір`ї,де кожен із них заховався та очікував виходу потерпілої із будинку, показав місце, де потерпіла вийшовши з будинку, помітила ОСОБА_12 та почала кричати, а останній наніс їй удар у голову,від якого вона впала, вказав, як саме падала потерпіла, розташувавши на місці падіння манекен та показав, як ОСОБА_12 наніс удар ногою по обличчю потерпілої.
		Також ОСОБА_14 на місці події відтворив, як ОСОБА_12 за ноги відтягнув потерпілу у місце, яке не проглядається з дороги, і покликав їх,вказав,де знаходився він та ОСОБА_13 , коли утримували потерпілу за руки, в той час як ОСОБА_12 , який попередньо затягнув потерпілу у це місце,наносив ряд ударів потерпілій по тілу,а потім у місці,яке також під час слідчого експерименту ОСОБА_14 показав, як ОСОБА_12 взяв стамеску та наніс удар у шию ОСОБА_15 ,після чого вона ознак життя не подавала. Вказав, як ОСОБА_12 забіг до будинку за грошима та швидко вибіг, оскільки помітив у будинку батька потерпілої.
		Крім того, ОСОБА_14 відтворив на місці, як вони заволоділи золотою каблучкою, що знаходилась на пальці потерпілої.
		При цьому, у місці, де, за відтвореними ОСОБА_14 обставинами, впала ОСОБА_15 внаслідок удару у голову, виявлена під час огляду місця події її хустина на землі. 
		Також, під час перегляду в ході судового розгляду відеозапису слідчого експерименту за участі ОСОБА_14 , у останнього жодних тілесних ушкоджень не видно, що також знайшло своє підтвердження й у висновку судово-медичної експертизи № 571 екс від 19.04.2016 року, з якого вбачається, що будь-які тілесні ушкодження у ОСОБА_14 не виявлені (т.2, а.с.270). Крім того, ні ОСОБА_14 , ні його захисник не повідомляли щодо застосування відносно ОСОБА_14 незаконних методів слідства - здійснення будь-якого тиску чи застосування фізичного насильства. Не знайшло це відображення й у протоколі вказаної слідчої дії, навпаки зазначено, що заяв та зауважень не надійшло. До того ж, слідчий експеримент, під час якого ОСОБА_14 вільно, послідовно, без хвилювання, показав яким чином, чим та куди ОСОБА_12 наносили удари ОСОБА_15 , узгоджується із виявленими під час судово-медичних експертиз трупа тілесними ушкодженнями, а також механізмом їх утворення та локалізацією (висновок додаткової судово-медичної експертизи №102-Г/Д від 02 червня 2016 року, відповідно до якого тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_15 частково відповідають показам підозрюваного ОСОБА_14 , зокрема, під час слідчого експерименту, а саме, у частині заподіяння тілесних ушкоджень вказаних в п. 2Є, частково п. 2Б, В, Г, Д (т. 1а.с.57-61), а також узгоджуються із місцем виявлення трупа, зафіксованим у протоколі огляду місця події та знаряддям вчинення злочину, що також підтверджено й поясненням свідків, які виявили тіло ОСОБА_15 та приймали участь при огляді місця події в якості понятих.
		На думку колегії судді, подробиці та деталі вчинення злочину,на які вказував ОСОБА_14 під час слідчого експерименту, виключають обізнаність із ними інших осіб, не причетних безпосередньо до його вчинення, зокрема слідчих та прокурора, що в свою чергу свідчить про неспроможність показів ОСОБА_14 наданих суду в частині надання йому даними особами вказівок, що саме треба говорити і показувати. 
		Таким чином, повідомлені ОСОБА_14 деталі повністю співпадають із встановленими фактичними обставинами вчиненні злочину як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду. 
		Крім того, не відповідність тілесних ушкоджень, вказаних у п.2.Е висновку додаткової судово-медичної експертизи №102-Г/Д від 02 червня 2016 року показам ОСОБА_14 , не спростовують його пояснень, наданих в ході слідчого експерименту, оскільки більша частина виявлених на тілі ОСОБА_15 тілесних ушкоджень відповідає відтвореним в ході слідчої дії ОСОБА_14 тілесним ушкодженням, заподіяним ОСОБА_15 , а тому доводи ОСОБА_14 , а також захисників обвинувачених та самих обвинувачених в частині того, що на нього чинився тиск та він відтворював обставини злочину за вказівками працівників правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження й відповідно спростовуються матеріалами кримінального провадження.
		З урахуванням викладеного, а також того, що слідчий експеримент був проведений у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, тобто з дотриманням вимог ст. 240 КПК України,за участю адвокатата понятих, колегія суддів з урахуванням вищенаведеного та правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 вважає, що проведений із ОСОБА_14 слідчий експеримент безпідставно стороною захисту ототожнюється із допитом ОСОБА_14 , а тому приходить до висновку, що доводи захисту в тій частині, що даний доказ є недопустимим з огляду на зміст ч.4 ст.95 КПК України є безпідставними та покладає його в основу вироку на підтвердження причетності обвинувачених до вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень та їх вини.
		Також колегія суддів не погоджується й з доводами захисту про недопустимість протоколу слідчого експерименту як доказу, здобутого в рамках іншого кримінального провадження, оскільки вказаний доказ досліджувався виходячи з того, що матеріали кримінального провадження в рамках якого проводився вказаний слідчий експеримент в подальшому постановою прокурора були виділені в окреме провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , а інші доводи сторони захисту вважає помилковими судженнями, які не узгоджуються з нормами КПК України.
		Той факт, що в ході судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_14 змінив свої показання, не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент та показання є окремими процесуальними джерелами доказів.
		При цьому, покази ОСОБА_14 надані в ході розгляду даного кримінального провадження, в яких він заперечує як свою участь, так й участь обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, колегія суддів оцінює критично з огляду на встановлені вище обставини та визнає їх неправдивими, оскільки вони спростовуються іншими дослідженими та проаналізованими колегією суддів доказами, які узгоджуються між собою.
		Крім того, надані ОСОБА_14 в ході слідчого експерименту повністю співвідносяться із висновком судової-психологічної експертизи №347/16-25 від 07 березня 2017 року, відповідно до якої психологічні особливості процесу відтворення ОСОБА_14 подій його участі в умисному вбивстві та пограбуванні потерпілої ОСОБА_15 , при проведені його допиту як підозрюваного від 16 квітня 2016 року та слідчого експерименту від17 квітня 2016року за матеріалами відеозапису характеризують активною увагою, збереженням візуального контакту зі співрозмовниками, активним включенням у взаємодію із ними, відсутністю ознак вимушеності. 
		Психологічна характеристика комунікативної діяльності    ОСОБА_14 у процесі відтворення ним подій - його участі в умисному вбивстві та пограбуванні потерпілої ОСОБА_15 , характеризується коливанням діалогової активності зі схильністю до розширення змістовності власних повідомлень при поясненні причин проникнення на територію домогосподарства потерпілої та причин міркувань щодо наявності в останньої грошових коштів, а також при відтворенні обстановки та обставин перебування на території домогосподарства потерпілої, - місце розташування та пересування кожного з учасників досліджуваних обставин, характер спричинення та кількість нанесених потерпілій ударів; значним переважанням категоричних стверджувальних відповідей та умовиводів зі збільшенням проявів ініціативності та повідомленням специфічних деталей, використанням прямої мови під час передачі мовлення ОСОБА_12 ; проявами емоційного включення у відтворювані події, зокрема в частині нанесення удару стамескою; активністю невербальних реакцій, які виконують функцію супутнього смислового навантаження; наявністю комплексу ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій. У цілому опис ОСОБА_14 докримінальної, кримінальної і посткримінальної стадій злочину, який розслідується в межах кримінального провадження, є змістовно збалансованим та дозволяє скласти цілісний сюжет реконструйованої події.
		Наявність невизначених та негативних відповідей в поясненнях підозрюваного статистично мізерна та стосується питання обізнаності ОСОБА_12 щодо перебування у будинку потерпілої її батька, місцеперебування ОСОБА_12 в момент, коли потерпіла його помітила та місцезнаходження стамески, яку взяв ОСОБА_12 для заподіяння потерпілій удару. Поряд із наведеним, перша відповідь надана на непряме питання, що стосується обізнаності підозрюваного в поінформованості іншої людини, - ОСОБА_12 . Решта відповідей, враховуючи загальний зміст пояснень ОСОБА_14 , залежить від обставин перебування ОСОБА_12 та місцезнаходження стамески в умовах, які виключали об`єктивну можливість ОСОБА_14 чітко розгледіти їх місцезнаходження. Вищевикладене свідчить на користь того, що підозрюваний не виявляє схильності до наданні відповідей-замінників (прямо говорить, що не може вказати).
		       При відтворенні ОСОБА_14 обстановки та обставин події, проведеної під час допиту як підозрюваного та слідчого експерименту від 17 квітня 2016 року, в його комунікативній поведінці констатуються психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення подій, що розслідуються в межах кримінального провадження. Суттєвих ознак психологічно впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даних слідчих дій не виявлено (т.3 а.с.115-127).
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №233 від 19 квітня 2016 року, встановлено, що рівень інтелектуальних досягнень під експертного ОСОБА_14 знаходиться в межах низької норми. В структурі особистості виявляється виражена нестійкість емоційного мотиваційного компоненту діяльності, егоцентризм, індивідуалістичність, однак рівень розвитку функцій саморегуляції і самоконтролю достатній. Дослідження не виявило індивідуально-психологічних особливостей, які б носили яскраво виражений характер та могли б суттєво впливати на його поведінку в ситуації скоєного. Ознак підвищеної схильності до брехливості не виявляє. ОСОБА_14 ознак психічного захворювання не виявляє, може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.3. а.с.2-3).
		При цьому, стороною захисту заявлено клопотання про визнання вищевказаного висновку судової-психологічної експертизи №347/16-25 від 07 березня 2017 року недопустимим, так як експертом не дотримано вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, оскільки крім дисків із слідчими діями, документи, що характеризують особу ОСОБА_14 експерту не були надані, а також експерт вказує на відсутність суттєвих ознак психологічного впливу, що свідчить про наявність впливу на підекспертного. Крім того, експертиза призначалася в іншому кримінальному провадженні і даний висновок не виділявся з тих матеріалів, а тому не міг бути приєднаним до даного кримінального провадження.
		Однак, оцінивши вищевказаний висновок експерта з точки зору належності та допустимості, колегія суддів вважає даний висновок експерта належним та допустимим доказом в даному кримінальному провадженні на підтвердження можливості використання протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису від 17 квітня 2016 року, стенограми до слідчого експерименту, проведеного з підозрюваним ОСОБА_14 , та дисків з відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_14 .
		Зокрема, допустимість даного доказу підтверджується постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 30 вересня 2016 року, якою матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за №4201526110000003 стосовно ОСОБА_13 та ОСОБА_12 виділено в окреме провадження (в копіях та оригіналах (т.1 а.с.1-2)), а також оригінал постанови про призначення судово-психологічної експертизи від 24 травня 2016 року (т.3 а.с.106-107). 
		Крім того, безпідставними є й доводи захисту в частині ненадання експерту документів, які характеризують особу ОСОБА_14 , оскільки дослідження експертом проводилося на підставі психологічного аналізу матеріалів відеозапису, та метою дослідження було саме виявлення поведінкових та емоційних проявів людини та особливостей їх динаміки (під впливом конкретних життєвих подій, у контексті конкретної ситуації), а не психологічна оцінка ОСОБА_14 як особи в цілому.
		Помилковими, на думку колегії суддів, також є й твердження сторони захисту про наявність впливу на підекспертного, виходячи з того, що експерт вказує у висновку про відсутність суттєвого впливу, так як такий вплив мав місце внаслідок переривання вільної розповіді ОСОБА_14 запитаннями задля уточнення деталей, а не фізичний чи інший тиск, який би зумовив надання відповідних пояснень при відтворенні обставин вбивства ОСОБА_15 . 
		       Таким чином колегія суддів прийшла до висновку про відсутність психологічного впливу на ОСОБА_14 й відповідно вважає, що покази ОСОБА_14 , надані ним під час слідчого експерименту зафіксованого протоколом проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису від 17 квітня 2016 року, стенограмою до слідчого експерименту, проведеного з підозрюваним ОСОБА_14 , та дисками з відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_14 логічними, послідовними і такими, що узгоджуються з іншими доказами по справі. Оскільки лише особа, яка безпосередньо вчинила злочин може детально знати та описати усі деталі скоєного.
		Крім того, ч. 1 ст. 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Згідно ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.
		Частиною 3 ст. 87 КПК визначено, що недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
		Таким чином, застосовуючи положення ст. 87 КПК при оцінці доказів, наданих сторонами, суд повинен виходити із того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини (постанова Верховного Суду від 28.01.2020 року (справа № 359/7742/17)).
		Разом з тим, стороною захисту не наведено доказів на підтвердження своїх доводів в частині наявності підстав для визнання ряду вищевказаних доказів недопустимими, у тому числі й висновку судової-психологічної експертизи №347/16-25 від 07 березня 2017 року, у зв`язку із допущенням порушення вимог КПК, які б в розумінні вимог ст. 87 КПК України призвели до істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією або Конституцією України.
		Окрім вищенаведених, досліджених та оцінених колегією суддів доказів, вина обвинувачених підтверджується також листом про надання інформації ПТ «Ломбард» Заставно-Кредитний Дім» від 22 квітня 2016 року №1281/4, відповідно до якого до ломбардного відділення в м.Чернівці, вул.Комарова, 11, 22 січня 2016 року звернувся ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з приводу закладу каблучки деформованої за реактивом, із золота 750 проби, вагою 2.31 грама, на яку 25.01.2016 р. звернено стягнення (т.2 а.с.257).
		Відповідно до повідомленням ПТ «Ломбард» Заставно-Кредитний Дім» від 10 червня 2016 року №585/6, до ломбардного відділення в м.Чернівці, вул.Комарова, 11, 22січня 2016 року звернувся ОСОБА_14 з приводу закладу каблучки деформованої за реактивом, із золота 750 проби, вагою 2.31 грама, кредитна сума 1377 грн., на яку 25 січня 2016 року звернено стягнення та копією договору №469-16002001 від 22 січня 2016 р., укладеного між ПТ «Ломбард» Заставно-Кредитний Дім» та ОСОБА_14 , мешканцем с.Корчівці, Глибоцького району, з якого вбачається, що предметом договору є каблучка деформована за реактивом, із золота 750 проби, вагою 2,31 г., сума кредиту, видана позичальнику - 1377 грн., кредит надано на 1 день, дата повернення кредиту - 23 січня 2016 року (т.2 а.с.266). Дані відомості отримані на підставі ухвали слідчого судді Глибоцького районного суду від 3 червня 2016 року про надання тимчасового доступу до речей та протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 14 червня 2016 року (т.2 а.с.262-265).
		При цьому, покази ОСОБА_14 та свідків ОСОБА_98 і ОСОБА_63 в тій частині, що здана ОСОБА_14 каблучка належала йому на праві власності та була подарована йому батьком колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки кожен із даних свідків не зміг повідомити суду особливості щодо зовнішнього вигляду даної каблучки та часу здачі її до ломбарду. Крім того, їх покази спростовуються й показами потерпілих, які чітко описали вигляд каблучки, яка зникла під час вбивства їх матері, зазначили її вагу, форму та країну виробництва, що також підтверджується відомостями з ломбарду в частині зазначення даних про її вагу, форму, належність та пробу (750), що характерна для виробів із золота виробництва Італії.
		З протоколів про результати проведення НСРД №172/123/14-2017 від 10 січня 2017 року - аудіо, відео контроль  ОСОБА_12  за місцем його тимчасового перебування у приміщенні Чернівецького УВПВДПС України м. Чернівці вул. Соборна,6 з оптичним носієм DVD «Kodak», протоколу №173/123/14-2017 від 10 січня 2017 року - аудіо, відео контроль  ОСОБА_13  за місцем його тимчасового перебування у приміщенні Чернівецького УВПВДПС України м. Чернівці вул. Соборна,6 з оптичним носієм DVD « Kodak», стенограм до протоколу НСРД проведеної в слідчому кабінеті СІЗО м.Чернівці,які були дослідженні та прослухані в судовому засіданні, убачається, що під час спілкування ОСОБА_13 і ОСОБА_12 в умовах СІЗО, останній говорить, що в разі якщо ОСОБА_14 все розкаже, то він попросить пацанів і ОСОБА_14 зроблять погано. Під час спілкування ОСОБА_12 звертається до ОСОБА_14 щодо зміни останнім показів та вказати, що він переплутав, не вказувати що злочин скоїв з ним - ОСОБА_12 , а вказати що то був ОСОБА_112 . (т.4 а.с.173-177).
		При цьому, вищевказані протоколи складені на підставі ухвал слідчого судді від 21.12.2016 року № 2278т та№2279т про надання дозволу на проведення аудіо-, відео контролю відповідно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ( т. 8 а.с. 36-43), а тому доводи сторони захисту в частині визнання цих доказів недопустимими з підстав того, що зазначена негласна слідча (розшукова) дія була проведена, одночасно не тільки стосовно ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , але і ОСОБА_14 , однак відповідна ухвала слідчого судді щодо надання дозволу у відношенні ОСОБА_14 відсутня, є безпідставними, оскільки дозвіл на проведення аудіо-, відео контролю за конкретними особами не забороняє фіксування спілкування таких осіб з іншими особами відносно яких не отримувався дозвіл на проведення НСРД. Крім того, дані дозволи видавалися в межах виділеного кримінального провадження, а тому такі докази є належними та допустимими. До того ж, наявність відомостей про тиск і погрози з боку ОСОБА_12 на адресу ОСОБА_14 також підтверджується й слідчим експериментом, в ході якого ОСОБА_14 повідомляв слідчого про те, що ОСОБА_12 після вбивства ОСОБА_15 погрожував йому, вказуючи про те, що якщо він комусь щось розкаже, то його брати вивезуть його до лісу та зроблять з ним теж саме, що і з ОСОБА_15 .
		Також колегією суддів досліджено вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2017 року, яким ОСОБА_14 засуджено за п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України та який ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року був змінений виключно в частині зарахування строку попереднього ув`язнення відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в іншій частині залишено без змін (т.7 а.с.168-176).
		Крім того, постановою Верховного Суду від 20 березня 2018 року вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року щодо ОСОБА_14 залишено без змін (т.8 а.с.44-46).
		При цьому вказаними судовими рішеннями була надана оцінка показам ОСОБА_14 в частині непричетності до вчиненого кримінальних правопорушень та визнано належними та допустимими доказами протокол огляду місця події від 25 грудня 2015 року, протокол огляду трупа, висновки судово-медичних експертиз №102 Г від 25 грудня 2015року та №102 Г/Д від 02 червня 2016 року, висновок судово-імунологічної експертизи №779 від 28 квітня 2016року, висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи №38-К від 10 лютого 2016 року, висновок судово-імунологічної експертизи №22від 05 лютого 2016 року, висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №180 від 15 квітня 2016 року та підтверджено подію кримінального правопорушення, наслідки, які настали, час, місце тощо, а також його правову кваліфікацію.
		Так, норми ст.22 КПК України визначають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, а тому суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення або захисту. 
		За практикою тлумачення Європейським судом з прав людини національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак, суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п.1 ст.6 Конвенції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Частиною 1 ст. 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Враховуючи наведене, надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку євзаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочинів, винуватість обвинувачених та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Крім того, за клопотанням сторони обвинувачення та захисту колегією суддів було досліджено ряд інших висновків експертиз, а саме: 
		- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №206 від 27 квітня 2016 року, яким встановлені генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на кофті чорно-білого кольору, що добровільно видав ОСОБА_14 , які наведені в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на кофті чорно-білого кольору, яку добровільно видав ОСОБА_14 не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 і належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 виключається (т. 2,а.с.152-154);
		- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №207 від 27 квітня 2016 року, яким встановлені генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на кофті чорно-білого кольору, що добровільно видав ОСОБА_14 , які наведені в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на кофті чорно-білого кольору, яку добровільно видав ОСОБА_14 не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 і належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 виключається (т. 2,а.с.159-161);
		- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №316 від 17 серпня 2016 року, яким встановлені на мазках-відбитках зі статевого члена ОСОБА_12 виявлені клітини з ядрами. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин, виявлених у мазках-відбитках зі статевого члена ОСОБА_12 , які наведені в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки клітин, виявлених у мазках-відбитках зі статевого члена ОСОБА_12 збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_15 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_12 та в об`єкті 1 складає 9,07674*10-26. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 11,0 септильйонів (1,10*10-25)осіб. Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_15 виключається (т. 2,а.с.167-170);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №65 від 03 лютого 2016 року, відповідно до якої кров ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров ОСОБА_113 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. В плямах світло-червоного кольору на 2-х фрагментах бинта змивах з рук ОСОБА_14 крові не виявлено (т. 2,а.с.194-195);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №21 від 02 лютого 2016 року, відповідно до якої кров ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На чоловічих військових штанах плям, схожих на кров не знайдено (т. 2,а.с.199-200);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №23 від 02 лютого 2016 року, відповідно до якої кров ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На чоловічій військовій куртці плям, схожих на кров не знайдено(т. 2,а.с.202-204);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №24 від 03 лютого 2016 року, відповідно до якої кров ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В плямах світло-коричневого та коричневого кольорів на чоловічій кофті крові не виявлено (т. 2,а.с.205-206);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №20 від 03 лютого 2016 року, відповідно до якої кров ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В плямах бурого кольору на парі чоловічих черевик знайдено кров свині (т. 2,а.с.212-213);
		- висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_13 №1574 ст від 25 січня 2016 року, відповідно до якої встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_13 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено. При дослідженні мазків-відбитків і тампона-змиву зі статевого члена ОСОБА_13 знайдено епітеліальні клітини, статева належність яких не встановлена через недостатню кількість клітин з ядрами, придатними для даного виду дослідження. Даних про присутність клітин піхвового епітелію не отримано(т. 3, а.с.135);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №2275 від 31 грудня 2015 року, відповідно до якої кров від трупа ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В плямах сірого кольору на двох марлевих тампонах крові не виявлено (т. 3, а.с.141-142);
		- висновок судово-цитологічної експертизи №236 від 26 січня 2016 року, відповідно до якої кров від трупа ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В згідно ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_13 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В згідно ізосерологічної системи АВО. На зрізах нігтьових пластин з китиць обох рук ОСОБА_13 слідів крові не виявлено. В піднігтьовому вмісті ОСОБА_13 знайдено епітелальні клітини, що не є травматичного походження. Стать їх не визначена через відсутність ядер, що були б придатними до обліку. Серологічним дослідженням виявлено антигени А, В, Н ізосерологічної системи АВО. Антиген А, скоріш за все, походить за рахунок власних клітин нігтьового ложе, антиген Н може супутнім в крові ОСОБА_13 і так само належати йому. Антиген В є чуже рідним для ОСОБА_13 і міг походити за рахунок присутності домішка клітин від особи, що містить його в своїй крові. Це може бути особа з В (ІІІ), або з А (ІІ) групою крові, наприклад від ОСОБА_15 неможливо (т.3, а.с.145-146);
		- висновок судово-цитологічної експертизи №232 від 28 січня 2016 року, відповідно до якої кров ОСОБА_15 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_13 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. На трусах, які належать ОСОБА_13 знайдено епітеліальні клітини, статева належність яких не встановлена, через вкрай малу кількість клітин з ядрами, придатними для статево-специфічної диференціації (одне ядро). Знайдено поодинокі клітини, будова яких відповідає клітинам буквального епітелію. Серологічним дослідженням виявлено антиген А, що є характерним для самого ОСОБА_13 і може підходити від нього самого. Але не можна виключити і наявність домішки клітин від потерпілої ОСОБА_15 , для якої також є характерними антиген А (т. 3,а.с.150-151);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №2279 від 31 грудня 2015 року, відповідно до якої кров від трупа ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На чоловічій куртці, штанах, парі калош крові не знайдено (т. 3, а.с.167-168);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №66 від 03 лютого 2016 року, відповідно до якої кров ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В плямах світло-сірого кольору на 2-х фрагментах бинта змивах з рук ОСОБА_12 крові не виявлено(т.4, а.с.50-51);
		- висновок судово-імунологічної експертизи №2282 від 31 грудня 2015 року, відповідно до якої кров від трупа ОСОБА_15 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Плями та помарки бурого кольору на спортивних штанах, на правому чоботі утворені кров`ю свині. В плямах коричневого кольору на кофті крові не знайдено. На 2-х чоловічих куртках та лівому чоботі плям, схожих на кров не знайдено (т. 4, а.с.59-61);
		- висновок судово-біологічної експертизи №318 від 28 лютого 2016 року, відповідно до якої на поверхнях нігтьових пластин, які були відібрані у ОСОБА_12 виявлені клітини з ядрами. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин, які були відібрані у ОСОБА_12 та наведені в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин, які були відібрані ОСОБА_12 збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_15 . Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_15 виключається (т. 4, а.с.71-74);.
		- висновок трасологічної експертизи №1129-К від 12 липня 2016 року відповідно до якого 8 слідів взуття, виявлені та вилучені, під час проведення огляду місця події за фактом умисного вбивства  ОСОБА_15  по АДРЕСА_1  придатні для групової та непридатні для індивідуальної ідентифікації взуття, якими вони могли бути залишеними. Дані сліди залишені не взуттям, вилученим під час санкціонованого обшуку по місцю проживання ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , не взуттям добровільно виданим ОСОБА_14 , та не взуттям ОСОБА_15 , вилученим під час ОМП, а підошвами інших узорів ( т. 2 а.с. 120-133).
		Однак, вищевказані висновки експертиз жодним чином не спростовують встановлені колегією суддів обставини вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а також докази, що підтверджують їх вину.
		Зокрема, відсутність на одязі обвинувачених слідів крові вбитої ОСОБА_15 ніяким чином не спростовують їх вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що характер нанесеного ОСОБА_15 колото-різаного поранення в сонну артерію та подальше залишення в рані знаряддя злочину не призвело до розбризкування крові потерпілої, що також підтвердив допитаний ході судового розгляду даного кримінального провадження експерт ОСОБА_102 , який також заперечив й факт переміщення тіла потерпілої й відповідно факт її вбивство в іншому місці, оскільки сліди волочіння на місці події під час його огляду виявлені не були, як й не було слідів волочіння на тілі убитої ОСОБА_15 , що також підтверджено протоколом огляду місця події та огляду трупа.
		Таким чином, оцінивши в  сукупності  усі досліджені  колегією  суддів  докази,  суд не вважає вищевказані висновки  експертиз  доказами алібі обвинувачених  ОСОБА_12  та ОСОБА_13 , в тому числі і виконаний на підставі звернення адвоката ОСОБА_9  від 11 травня 2017 року висновок експертного дослідження спеціалістів Центру судово-медичних послуг «МіБі-Лекс» в галузі судово-медичної експертизи (т.7 а.с.126-139), оскільки вказаний висновок призначався не за клопотанням сторони захисту в рамках розгляду даного кримінального провадження, зокрема як доказ на спростування інших досліджених колегією суддів висновків експертиз на підтвердження вини обвинувачених, у тому числі й висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №317 від 17 серпня  2016 року та судово-медичних експертиз трупу ОСОБА_15 №102-Г від 15 лютого 2016 року, додаткової судово-медичної експертизи №102-Г/Д від 02 червня 2016 року та висновку додаткової судово-медичної експертизи №102-Г/Д від 27 вересня 2018 року трупа ОСОБА_15 та проведено не державною спеціалізованою установою,а тому не може оцінюватися судом як доказ по справі. 
		Даний висновок експертного дослідження спеціалістів Центру судово-медичних послуг «МіБі-Лекс» за своєю природою містить ознаки рецензії вищевказаних висновків експертиз, проведених в рамках розслідування даного кримінального провадження, а тому з урахуванням положень КПК України не може розцінюватися як належний та допустимий доказ.
		При цьому, позиція обвинувачених щодо невизнання ними своєї вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень на думку суду є неправдивою та такою, що направлена виключно на пом`якшення своєї вини й відповідно розцінюється колегією суддів як спосіб захисту власних інтересів та спробу уникнути кримінальної відповідальності, оскільки дана позиція повністю спростовується сукупністю зібраних по справі доказів, зокрема висновками експертиз, протоколом слідчого експерименту з додатками та показами свідків і потерпілих.
		Доводи ж обвинувачених в частині того, що свідок ОСОБА_14 під час слідчого експерименту, даючи показання, їх оговорив колегія суддів вважає безпідставними, оскільки будь-яких підстав, чому на їхню думку він це зробив, обвинувачені не зазначають, вказуючи про існування між ними дружніх відносин, а наявність тиску на свідка зі сторони правоохоронних органів спростовується дослідженими та проаналізованими колегією судді доказами. До того ж, факт неприязних відносин, а відтак й можливість свідка з цих підстав оговорити обвинувачених не встановлено й судом в ході судового розгляду кримінального провадження, а тому повідомлені ОСОБА_14 відомості в ході слідчого експерименту з відтворенням усіх обставин вбивства та розбійного нападу на ОСОБА_15 і причетність до цих злочинів обвинувачених колегія суддів приймає при постановленні вироку.
		Крім того, згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Так, з об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 115 КК України характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, яке, відповідно до ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідком, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
		При цьому, правильна кваліфікація умисного вбивства припускає також ретельне дослідження мотиву та мети вчинення злочину.
		Зокрема, за п.6 ч.2 ст.115 КК України як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди, при цьому не має значення,чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. 
		При цьому, вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст.115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об`єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу.
		З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо.
		При цьому, у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п.6 ч.2 ст.115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч.4 ст.187, ч.4 ст.189, ч.3 ст.262, ч.3 ст.308, ч.3 ст.312, ч.3 ст.313, ч.3 ст.289 КК).
		Поряд з викладеним, розбій є найбільш небезпечним серед злочинів проти власності. Це обумовлено тим, що, крім відносин власності - основного безпосереднього об`єкта, обов`язковим додатковим об`єктом його виступають життя чи здоров`я потерпілого.
		З об`єктивної сторони розбій, відповідно до ст. 187 КК України є нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою спричинення такого насильства.
		Розбій, поєднаний із заподіянням умисних тяжких тілесних ушкоджень, має місце при фактичному спричиненні з метою заволодіння чужим майном тілесних ушкоджень, небезпечних для життя чи здоров`я у момент їх заподіяння. 
		Так, в ході судового розгляду даного кримінального провадження встановлено, що обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , вина якого встановлена вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2017 року, переслідуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошима та майном ОСОБА_15 , з корисливих мотивів, спільно та умисно, здійснили напад на останню, який виразився у нанесенні їй ряду ударів руками та ногами в область голови та інших частин тіла, спричинивши ОСОБА_15 тілесні ушкодження. В подальшому, долаючи опір потерпілої під час вчинення розбійного нападу, спільними конклюдентними діями, спрямованими саме на позбавлення життя потерпілої, які виразилися зокрема у тому, що ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_14 почали стримувати руки потерпілої з обох сторін, в той час як ОСОБА_12 за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя - стамески наніс один удар в область шиї потерпілої ОСОБА_15 , заподіяли смерть потерпілої. Після чого, реалізуючи свій умисел, направлений на заволодіння майном потерпілої, зняли з пальця правої руки ОСОБА_15 золоту каблучку, вартістю 2000 гривень і з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденою каблучкою на власний розсуд
		Таким чином, про наявність між обвинуваченими попередньої змови та умислу на вчинення вбивства потерпілої ОСОБА_15 та розбійного нападу поза усяким сумнівом свідчить те, що обвинувачені діяли злагоджено та узгоджено й відповідно попередньо домовившись між собою, цілеспрямовано прийшли на територію її домоволодіння та з метою заволодіння майном вчинили розбійний напад на потерпілу, під час якого умисно вбили її, а тому говорити про те, що заподіяння смерті не охоплювалася умислом ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншого учасника, є безпідставним, оскільки злагодженість та послідовність дій кожного з учасників свідчить про протилежне й відповідно свідчить про те, що обвинувачені діючи із корисливих мотивів та узгоджено з метою позбавлення її життя, відтак заволоділи майном потерпілої на суму 2000 грн.
		  Тобто, у результаті таких дій з урахуванням спрямування зусиль кожного співучасника був досягнутий взаємообумовлений результат злочину, а саме розбійний напад, метою якого було заволодіння майном потерпілого, та заподіяння потерпілій смерті з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб.  
		Крім того, наявність корисливого мотиву у діях обвинувачених при вчиненні інкримінованих їм злочинів у сукупності, достовірно підтверджується наступними діями обвинувачених, які виразилися у заволодінні каблучкою потерпілої після нападу та вбивства її.
		При цьому, доводи захисту в тій частині, що стороною обвинувачення не доведено наявність корисливого мотиву з тих підстав, що на тілі потерпілої були виявлені злоті сережки, а в будинку виявлені грошові кошти, не спростовують наявність в діях обвинувачених корисливого мотиву, оскільки при кваліфікації за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України не має значення,чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства. До того, судом достовірно встановлено факт заволодіння золотою каблучкою потерпілої.
		А тому, колегія суддів вважає, що за встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_12 та ОСОБА_13 органом досудового розслідування за ч.4 ст.187, п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.        
		Таким чином, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, колегія суддів поза розумним сумнівом дійшла висновку, що винуватість ОСОБА_13 та ОСОБА_12 повністю доведена у судовому засіданні і їх дії правильно кваліфіковані, з урахуванням зміненого обвинувачення від 30 жовтня 2018 року, яке хоча і було пред`явлено з порушеннями КПК України, однак дещо пом`якшує положення обвинувачених (т. 9 а.с. 34-43), за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 4 ст. 187 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за що вони і повинні нести кримінальну відповідальність.
		       При цьому, така кваліфікуюча ознака як «поєднаний з проникненням у житло» не знайшла свого підтвердження, як й не знайшли свого підтвердження деякі виявлені на тілі потерпілої тілесні ушкодження, оскільки згідно висновків експерта вони виникли за 6-10 днів до даних подій.
		При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_12 колегія суддів враховується визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, відповідно до ст.12 КК України скоєний обвинуваченими ОСОБА_13 та ОСОБА_12 кримінальне правопорушення за ч.4 ст.187 КК України належить до категорії тяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів.
		При цьому, обставин, які б пом`якшували покарання обвинувачених згідно ст.66 КК України колегією суддів не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
		Згідно наявних у матеріалах кримінального провадження даних, ОСОБА_13 є особою, яка раніше не судима, за місцем проживання та тимчасового утримання характеризується позитивно, не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, проживає разом із матір`ю, не одружений та відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №5 від 06.12.2016 року про ознак психічного захворювання не виявляє, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, під експертний ОСОБА_13 ознак хронічного психічного захворювання та ознак будь-якого іншого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.с.234-235).
		Згідно наявних у матеріалах провадження даних, обвинувачений ОСОБА_12 є особою, яка раніше не судима, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не знаходиться, перебував у цивільному шлюбі та має на утриманні малолітню дитину, а також враховується й незадовільний стан здоров`я, що підтверджується наданими стороною захисту медичними довідками.
		Так, відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Таким чином, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_13 покарання колегія суддів враховує тяжкість вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що до кримінальної відповідальності останній притягується вперше, його молодий вік, встановлену судом обставину, що обтяжує покарання, думку потерпілих і вважає, що покарання останньому слід призначити покарання в межах санкцій статей, за якими притягується до кримінальної відповідальності.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_12 покарання, колегія суддів враховує тяжкість вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину, а також враховує й встановлену судом обставину, що обтяжує покарання, думку потерпілих та незадовільний стан здоров`я, а тому вважає, що покарання останньому слід призначити в межах санкцій статей, за якими притягується до кримінальної відповідальності.
		Щодо заявлених потерпілими цивільних позовів, то колегія суддів зазначає наступне.
		Так, потерпілою ОСОБА_36 заявлено до обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 цивільний позов про відшкодування завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення моральної шкоди , розмір якої нею оцінено в сумі 500 000 грн. 
		При цьому, в обґрунтування позовних вимог вказувала, що внаслідок умисного позбавлення життя її матері вона зазнала значних фізичних та душевних страждань, а саме погіршення стану здоров`я, яке перешкоджало активному соціальному функціонуванню її як особистості, оскільки вона вночі погано спала та постійно прокидалася, стала дратівливою, збудженою, знизилася її працездатність, внаслідок цього вона втратила заробіток. З дня смерті матері її постійно не покидає відчуття пригніченості та змушена була звертатися за медичною допомогою та проходити лікування, на яке нею було витрачено 35 000 грн.
		Потерпіла ОСОБА_40 також заявила цивільний позов до обвинувачених з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 74408 гривень та моральної шкоди в сумі 700000 гривень, завданих кримінальним правопорушенням, посилаючись на те, що вона понесла витрати на поховання своєї матері, спорудження надгробного пам`ятника, а також було викрадено перстень її матері. Крім цього їй завдано фізичних та моральних страждань внаслідок умисного позбавлення життя її матері, у неї погіршився стан здоров`я, що перешкоджало активному соціальному функціонуванню її як особистості, оскільки вона вночі погано спить, часто хвилюється, стала дратівливою, збудливою. Обвинувачені жодного разу не надали їй допомогу та не відшкодували збитки.
		Так, згідно з ч. 2 ст.127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно зі ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_40 в частині відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної із похованням її матері, суд враховує вимоги ст.1201 ЦК України, згідно яких особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Крім цього колегія суддів враховує, що згідно ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
		Виходячи з цього колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки задоволенню не підлягають витрати на організацію поминального обіду після поховання.
		Вартість викраденої у матері потерпілої ОСОБА_40 каблучки в розмірі 2000 гривень також підлягає стягненню із обвинувачених.
		Крім того, відповідно до положень ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові, батькам та дітям.
		Згідно положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна та у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Аналізуючи вказану норму закону, суд знаходить, що беззаперечно потерпілим було спричинено моральну шкоду смертю їх матері.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Встановлено, що в результаті злочинних дій відповідачів, позивачам було нанесено моральну шкоду, яка полягає в наявних стражданнях позивачів пов`язаних із смертю рідної людини та тяжкості вимушених змін в їх житті. Душевні страждання, які перенесли і продовжують переносити позивачі є непоправні, а тому визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивачів, суд враховує характер скоєного відповідачами злочину, ступінь винуватості, глибину фізичних та моральних страждань відповідачів, нервовий стрес, пов`язаний із вчиненим злочином, а також вимоги розумності та справедливості.
		Таким чином, на підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, щодо визначення розміру відшкодування на засадах розумності і справедливості, сума в розмірі 250 тисяч гривень для ОСОБА_36 та 250 тисяч гривень для ОСОБА_40 є належною і достатньою сумою відшкодування нанесеної моральної шкоди.
		Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		При цьому, колегія суду звертає увагу на те, що деякі речові докази на час винесення вироку знищено, а саме: скляна пляшка ємністю 0,5 л від горілки «Пшенична», стамеска з дерев`яним руків`ям та клинком з металу, сейф пакет №2808198 з відпрацьованими в ході експертних досліджень змивами з рук ОСОБА_13 , зрізи нігтів з обох рук ОСОБА_15 , два паперові конверти білого кольору зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_114 (т.10 а.с.248).
		Строк відбуття покарання обвинуваченим слід рахувати з дня затримання, а саме : ОСОБА_13 з 15.11.2016 року, ОСОБА_12 з 11.11.2016 року. 
		Крім того, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону із змінами, внесеними Законом від 26.11.2015 року №838-VIIІ), обвинуваченим слід зарахувати у строк призначеного покарання строк перебування в установі попереднього ув`язнення року з розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.
		У відповідності до ст.124 КПК України з обвинувачених підлягають стягненню витрати за залучення експертів в кримінальному провадженні.
		Керуючись ст.ст.100, 124, 368-370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		Визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України і призначити йому покарання:
		- за ч.4 ст.187 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла;
		- за п.6, п.12 ч. 2 ст.115 КК України у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за виключенням житла.
		На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_13 покарання у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла.
		       Визнати ОСОБА_12 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України і призначити йому покарання:
		- за ч.4 ст.187 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла;
		- за п.6, п.12 ч. 2 ст.115 КК України у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за виключенням житла.
		На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла.
		Строк відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з моменту фактичного затримання з 15.11.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі згідно ч.5 ст.72 КК України (в редакції, що діяла на момент затримання обвинуваченого) по 25.06.2019 року (набрання вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області). Період з 25.06.2019 року по 05.02.2020 року (скасування ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області на підставі постанови Верховного Суду від 05.02.2020 року) рахувати в строк відбування покарання за вироком суду з розрахунку день за день. Період з 05.02.2020 року по дату набрання даним вироком законної сили, рахувати з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції, що діяла на момент затримання обвинуваченого).
		Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з моменту фактичного затримання - з 11.11.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі згідно ч.5 ст.72 КК України (в редакції, що діяла на момент затримання обвинуваченого) по 25.06.2019 року (набрання вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області). Період з 25.06.2019 року по 05.02.2020 року (скасування ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області на підставі постанови Верховного Суду від 05.02.2020 року) рахувати в строк відбування покарання за вироком суду з розрахунку день за день. Період з 05.02.2020 року по дату набрання даним вироком законної сили, рахувати з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції, що діяла на момент затримання обвинуваченого).
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_13 залишити до набрання вироком законної сили без змін, але не більше строку фактичного відбуття призначеного судом покарання за цим вироком.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_12 залишити до набрання вироком законної сили без змін, але не більше строку фактичного відбуття призначеного судом покарання за цим вироком. 
		Цивільні позови потерпілих ОСОБА_115 та ОСОБА_116 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на користь ОСОБА_116 по 250 000 грн. з кожного у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на користь ОСОБА_115 матеріальну шкоду в розмірі 52 408 грн. та по 250 000 грн. з кожного у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
		- труси марки «UOMO», труси марки «Citroboros», жіночі спортивні штани темно-фіолетового кольору, жіночу футболку світло-фіолетового кольору, жіночу хустку темно-коричневого кольору, пару калош фіолетового кольору, пару гумових калош фіолетового кольору, шкарпетку синього кольору, шкарпетку синього кольору, шкарпетку синього кольору зі смугами чорного кольору, жіночу кофта червоного кольору, які були вилученні під час огляду місця події в АДРЕСА_3 - знищити після набрання вироком законної сили;
		       - паперовий конверт з ґрунтом, вилученим в ході ОМП з нашаруванням речовини бурого кольору, фрагмент скатерки жовтого кольору, фрагмент тканини бавовняний білого кольору, три фрагменти бинту - змиви речовини бурого кольору, паперовий конверт з крихкоподібною речовиною - знищити після набрання вироком законної сили;
		- пачку від сигарет марки «Ротманс» - знищити після набрання вироком законної сили;
		- Сейф пакет № 2082164 з трьома гіпсовими зліпками відбитків слідів взуття, сейф-пакет №2808845 з відпрацьованими зразками крові ОСОБА_14 , сейф-пакет №2808844 з відпрацьованими зразками крові ОСОБА_114 , сейф-пакет №2808843 з відпрацьованими зразками крові ОСОБА_117 , сейф-пакет №2808020 з відпрацьованими мазками-відбитками зі статевого члена ОСОБА_12 , ОСОБА_14 ; сейф-пакет №2808203 з відпрацьованими змивами з рук ОСОБА_14 , сейф-пакет №2808204 з відпрацьованими змивами з рук ОСОБА_12 , сейф-пакет №2808836 з відпрацьованими зрізами з лівої руки ОСОБА_22 , сейф-пакет №2808836 з відпрацьованими зрізами з правої руки ОСОБА_22 , сейф-пакет №2808834 з відпрацьованими зрізами з лівої руки ОСОБА_118 , сейф-пакет №2808833 з відпрацьованими зрізами з правої руки ОСОБА_118 , сейф-пакет №2808832 з відпрацьованими зрізами з лівої руки ОСОБА_13 , сейф-пакет №2808831 з відпрацьованими зрізами з правої руки ОСОБА_13 , сейф-пакет №2808772 з відпрацьованими зразками крові ОСОБА_22 , сейф-пакет №2808771 з відпрацьованими зразками крові ОСОБА_118 , сейф-пакет №2808770 з відпрацьованими зразками крові ОСОБА_12 , сейф-пакет №2808769 з відпрацьованими зразками крові ОСОБА_13 , сейф-пакет №2808768 з відпрацьованими зразками крові ОСОБА_15 , сейф-пакет №2808840 з відпрацьованими зразками крові ОСОБА_113 , сейф-пакет №2807907 з відпрацьованими зрізами нігтів з лівої руки ОСОБА_14 , сейф-пакет №2807908 з відпрацьованими зрізами нігтів з правої руки ОСОБА_14 , сейф-пакет №2807905 з відпрацьованими зрізами нігтів з лівої руки ОСОБА_12 , сейф-пакет №2807906 з відпрацьованими зрізами нігтів з правої руки ОСОБА_12 , сейф-пакет №2807905 з відпрацьованим змивом з лівої руки ОСОБА_15 , сейф-пакет №2807910 з відпрацьованим змивом з правої руки ОСОБА_15 , сейф пакет №2808338 з відпрацьованою вирізкою з кофти чорно-білого кольору ОСОБА_14 , сейф пакет №2808339 з відпрацьованою вирізкою з кофти чорно-білого кольору ОСОБА_14 , два паперові конверти білого кольору зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_118 , два паперові конверти білого кольору зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_119 , паперовий конверт білого кольору зі змивом речовини бурого кольору, паперовий конверт білого кольору зі змивом речовини бурого кольору, паперовий конверт білого кольору зі змивом речовини бурого кольору., паперовий конверт білого кольору зі змивом речовини бурого кольору, паперовий конверт білого кольору зі змивом речовини бурого кольору., паперовий конверт білого кольору зі змивом з лівої руки ОСОБА_120 , паперовий конверт білого кольору зі змивом з правої руки ОСОБА_120 , паперовий конверт білого кольору зі змивом з правої руки ОСОБА_113 , паперовий конверт білого кольору зі змивом з лівої руки ОСОБА_113 , паперовий конверт білого кольору зі змивом з правої руки ОСОБА_121 , паперовий конверт білого кольору зі змивом з лівої руки ОСОБА_121 , паперовий конверт білого кольору зі зрізами нігтів з правої руки ОСОБА_114 , паперовий конверт білого кольору зі зрізами нігтів з лівої руки ОСОБА_114 , паперовий конверт коричневого кольору з ґрунтом вилученим з ложа трупа ОСОБА_15 , паперовий конверт білого кольору з зрізами нігтів з правої руки ОСОБА_113 , паперовий конверт білого кольору з зрізами нігтів з лівої руки ОСОБА_113 , паперовий конверт білого кольору з зрізами нігтів з лівої руки ОСОБА_120 , паперовий конверт білого кольору з зрізами нігтів з правої руки ОСОБА_120 , паперовий конверт білого кольору з зрізами нігтів з лівої руки ОСОБА_117 , паперовий конверт білого кольору з зрізами нігтів з правої руки ОСОБА_117 , паперовий конверт білого кольору з відбитками пальців та долоней рук лівої та правої руки ОСОБА_15 , паперовий конверт коричневого кольору з дактокартами відбитків пальців та долоней рук ОСОБА_118 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_114 , ОСОБА_122 , ОСОБА_120 - знищити після набрання вироком законної сили;
		- пару кросівок чорного кольору вилучених під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_12 - повернути ОСОБА_12 ;
		- резинові калоші чорного кольору вилучені під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_13 - повернути ОСОБА_13 ;
		- п`ять гіпсових зліпків вилучених під час ОМП., чотири гіпсових зліпки вилучених під час ОМП., паперовий конверт з ґрунтом вилученим в ході ОМП, фрагмент ганчірки з нашаруванням речовини булого кольору вилучений під час ОМП - знищити;
		- мобільний телефон марки «Нокія215» потерпілої ОСОБА_15 - повернути потерпілій ОСОБА_40 ;
		- чоловічу куртку чорного кольору, вилучену в ході обшуку по місцю проживання ОСОБА_118 , чоловічий светр темно синього кольору, вилучений під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_118 , чоловічу сорочку темно синього кольору, вилучену в ході обшуку по місцю проживання ОСОБА_118 , чоловічі джинси синього кольору, вилучені під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_118 , шапку чоловічу чорного кольору, вилучену під час обшуку господарства ОСОБА_118 , дві пари робочих перчаток чорного кольору, вилучених під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_118 , пару черевик чорного кольору, вилучених під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_118 - повернути ОСОБА_123 . 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 61 512,45 грн., а саме: судової молекулярно-генетичної експертизи №104 від 28.03.2016 р., вартість 3969,30 грн.; судової молекулярно-генетичної експертизи №105 від 28.03.2016 р., вартість 3969,30 грн.; судової молекулярно-генетичної експертизи №206 від 27.04.2016 року, вартість 1984,65 грн.; судової-психологічної експертизи №347/16-25 від 07.03.2017 року, вартість 35712,00 грн.; судової молекулярно-генетичної експертизи №103 від 28.03.2016 року, вартість 3969,30 грн.; судової молекулярно-генетичної експертизи №317 від 17.08.2016 року, вартість 3969,30 грн.; судової молекулярно-генетичної експертизи №318 від 28.07.2016 року, вартість 3969,30 грн.; судової молекулярно-генетичної експертизи №322 від 17.08.2016 року, вартість 3969,30 грн. 
		  Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		       Головуюча суддя Першотравневого
		       районного суду м.Чернівці                                                                     ОСОБА_1 
		 
		Суддя Першотравневого
		районного суду м. Чернівці ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Суддя Першотравневого
		районного суду м. Чернівці ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...