Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/2070/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2024. Зареєстровано: 20.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/522/1648/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162510000098

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                               Справа № 522/2070/24
		                                                Провадження № 1-кп/522/1648/24        
		19 лютого 2024 року                                                                                         місто Одеса
		Приморський районний суд міста Одеси у складі:
		Головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024162510000098, відомості про яке внесено 17.01.2024р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, який має неповну середню освіту, розлученого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_5 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX, продовжено з 16.11.2023 строком на 90 діб. 
		Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», 03.03.2022 року №2105-IX. 
		Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). 
		Так, 04 січня 2024 року за результатами обстеження, згідно довідки військово-лікарської комісії № 03/58, військовозобов'язаного ОСОБА_4 визнано придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, відповідно до наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008 року. Також встановлено, відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_4 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 
		Після проходження медичної комісії ОСОБА_4 вручалась повістка про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 на відправку 04.01.2024 року, о 18:50 год. для проходження військової служби під час мобілізації до ВЧ НОМЕР_1 . Однак, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, категорично відмовився від отримання вказаної повістки та, в подальшому, 05.01.2024 без поважних причин, не прибув до ВЧ НОМЕР_1 , чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, ст. 1, 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", тобто ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. 
		       Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4  свою вину у пред`явленому йому обвинувачені визнав у повному обсязі, та пояснив, що дійсно, при вказаних у обвинувальному акті обставинах він відмовився отримувати повістку  та 05.01.2023 року не з`явився за викликом до військової частини. Свої дії обвинувачений пояснив станом здоров`я, наявністю вад зору, у зв`язку із чим він ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.  ОСОБА_4  зазначив, що на початку широкомасштабного вторгнення він двічі добровільно приходив до військкомату, однак йому було відмовлено через поганий зір, а саме показник мінус чотири, через що він без окулярів взагалі не бачить, однак вказані відомості про це не було відображено у військовому квитку. У вчиненому обвинувачений щиро покаявся, просив суд його суворо не карати. 
		Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданим ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_4 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, які вчинене обвинуваченим дійсно мало місце, воно містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України  і ОСОБА_4 винуватий у його вчиненні, так як він здійснив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. 
		Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття. 
		Відповідно до положень ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який розлучений, офіційно не працевлаштований, однак працює за наймом, має постійне місце мешкання, де позитивно характеризується, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а  тому приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого від реального його відбуття на підставі вимог ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого іспитового строку, ОСОБА_4 не вчинить іншого кримінального правопорушення, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
		Крім того, суд вважає необхідним, у зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, на підставі вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання. 
		Долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України, на підставі постанов слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 18.01.2024р., слід вирішити наступним чином: копію поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані по загальній мобілізації №с/103 від 04.01.2024; копію довідки військово-лікарської комісії від 04.01.2024р. № 03/58; копію акту про відмову від підпису корінця повістки та отримання від 04.01.2024р.;копію повістки на відправку на ім`я ОСОБА_4 - зберігати матеріалах кримінального провадження № 12024162510000098.
		Запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024162510000098 - не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.8, 9, 100, 368,370- 374,394 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбуття призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 1 (один) рік.
		На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 
		1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.
		Речові докази, а саме: копію поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані по загальній мобілізації №с/103 від 04.01.2024; копію довідки військово-лікарської комісії від 04.01.2024р. № 03/58; копію акту про відмову від підпису корінця повістки та отримання від 04.01.2024р.;копію повістки на відправку на ім`я ОСОБА_4 - зберігати матеріалах кримінального провадження № 12024162510000098.
		Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		               Суддя:                                                                                                         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		19.02.2024

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...