Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5675/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано судом: 19.02.2024. Зареєстровано: 20.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2024.
Дата набрання законної сили: 13.01.2025
Результат оскарження 13.01.2025 Північний апеляційний господарський суд: закрито апеляційне провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		07.02.2024Справа №  910/5675/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
		за позовом          IMEXA Group S.r.o.
		до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція»
		про          стягнення 9799784,72 дол США
		 
		Представники сторін:
		від позивача:          Войнаровський О.В.;
		від відповідача:          Гвоздецький А.М.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		12.04.2023 до Господарського суду міста Києва від IMEXA Group S.r.o. надійшла позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про стягнення 9799784,72 дол США.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020, Договору №261120 від 26.11.2020 та Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 не у повному обсязі оплатив поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9799784,72 дол США.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 відкрито провадження у справі №910/5675/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.05.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
		Підготовче засідання, призначене на 03.05.2023, не відбулось.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 підготовче засідання у справі №910/5675/23 призначено на 24.05.2023.
		10.05.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
		15.05.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
		У підготовчому засіданні 24.05.2023 судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з його необґрунтованістю, про що зазначено у протоколі судового засідання; постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 21.06.2023.
		24.05.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач послався на норми ст. 607 Цивільного кодексу України та вказав на припинення його зобов`язань з оплати товару за спірними договорами, оскільки відповідно до умов договорів країною походження вугілля є росія, з огляду на що, як вказує відповідач, здійснена ним оплата буде перерахована позивачем на користь відповідних виробників товару (вугілля), тобто до росії, тоді як постановою КМУ від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації» встановлено мораторій на виконання, в тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, перелік яких наведений у постанові.
		Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просив суд витребувати у GLOBAL ENERGIA ANSTALT ("GEA") (Landstrasse 36, Triesen 9495, Ліхтенштейн) та Autoridad Portuaria de Gijon (Vial Ignacio Fernandez Fidalgo, 4, El Musel, 33212 Gijon - Principado de Asturias, Іспанія) докази: - відомості про найменування та місцезнаходження виробника товару - вугілля енергетичне, Steam Coal, загальною вагою 44000 тонн, завантаженого у порті Гіхон (Gijon), Іспанія у період з 05.02.2022 по 08.02.2022, що поставлено відповідачу на підставі Контракту № ІМ-ER-2022 від 07.02.2022, та документи, що підтверджують надані відомості; - товарно-транспортні документи, що підтверджують відправлення/транзит від виробника до місця відправлення - порт Гіхон (Gijon), Іспанія, вантажу - вугілля енергетичне, Steam Coal, загальною вагою 44 000 тонн, що поставлено відповідачу на підставі Контракту № ІМ-ER-2022 від 07.02.2022. Витребувати у Camara Oficial de Comercio e Industria de Gijon (Іспанія) документи, на підставі яких складено сертифікат про походження №0503924-СС 133 та сертифікат про походження №0503923-СС 134.
		Також, у відзиві на позовну заяву відповідач в прядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України поставив позивачу питання для відповіді:
		1) Чи є IMEXA Group S.r.o.безпосереднім власником товару, поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» на підставі Договору № IM/ER-2020 від 01.09.2020 та Договору №261120 від 26.11.2020 або продаж здійснювався на підставі повноважень, наданих IMEXA Group S.r.o. іншою особою - власником такого товару?
		2) Якщо продаж товару, поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» на підставі Договору № IM/ER-2020 від 01.09.2020 та Договору №261120 від 26.11.2020, здійснювався IMEXA Group S.r.o. на підставі повноважень (доручення, договору тощо), наданих іншою особою - власником, то хто є таким власником та на якій підставі IMEXA Group S.r.o. здійснено продаж належної такому власнику вугільної продукції? У підтвердження надати відповідні докази.
		3) Якщо IMEXA Group S.r.o. є безпосереднім власником товару, поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» на підставі Договору № IM/ER-2020 від 01.09.2020 та Договору №261120 від 26.11.2020, то на якій правовій підставі IMEXA Group S.r.o. одержало (набуло) цей товар? Підтвердити документально.
		4) У який спосіб на підставі яких документів товар, поставлений за Контрактом №ІМ/ER-2022 від 07.02.2022. було доставлено з країни походження - Латвії до місця відправки вантажу - порт Гіхон (Gijon), Іспанія? Надати підтверджуючі документи.
		5) З яких саме місць видобутку чи покладів вугілля у Латвійській Республіці походить товар, поставлений за Контрактом №ІМ/ER-2022 від 07.02.2022, та хто є виробником цього товару? Надати документальне підтвердження.
		08.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, зокрема, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України відмовився давати відповіді на поставлені відповідачем питання, оскільки вони не стосуються обставин, які мають значення для справи.
		20.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просив суд зобов`язати позивача надати відповіді на поставлені питання.
		21.06.2023 відповідачем подані додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
		У підготовчому засіданні 21.06.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 12.07.2023.
		10.07.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.
		У підготовчому засіданні 12.07.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 02.08.2023.
		28.07.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи, які суд долучив до матеріалів справи.
		У підготовчому засіданні 02.08.2023 судом було відхилено клопотання відповідача про витребування доказів та про зобов`язання позивача надати відповіді на поставлені питання, про що зазначено у протоколі судового засідання від 02.08.2023; постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.09.2023.
		У судовому засіданні 06.09.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 27.09.2023.
		18.09.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до IMEXA Group S.r.o. про визнання відсутнім права вимоги.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про поновлення строку для подання зустрічного позову; повернуто зустрічну позовну заяву у справі, а також відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про повернення до стадії підготовчого провадження.
		У судовому засіданні 27.09.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 25.10.2023.
		13.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про визнання недійсними договорів №IM/ER-2020 від 01.09.2020, №261120 від 26.11.2020, №IM/ER-2022 від 07.02.2022, укладених між IMEXA Group S.r.o. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція», і якій також містилося клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та поновлення  строку на подання зустрічного позову.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про поновлення строку для подання зустрічного позову; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» зустрічну позовну заяву у справі №910/5675/23; відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про повернення до стадії підготовчого провадження.
		У судовому засіданні 25.10.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 01.11.2023.
		31.10.2023 до канцелярії суду надійшов запит Північного апеляційного господарського суду № 01-10.2/4947/23 про витребування у Господарського суду міста Києва матеріалів справи №910/5675/23.
		31.10.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва було зупинено провадження у справі №910/5675/23 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
		15.12.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду було залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 без змін.
		11.01.2024 матеріали справи №910/5675/23 повернулись до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 поновлено провадження у справі №910/5675/23, судове засідання призначено на 07.02.2024.
		07.02.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про повернення до розгляду справи в підготовчому провадженні (з метою долучення доказів).
		У судовому засіданні 07.02.2024 судом було частково задоволено вказане клопотання відповідача: задоволено клопотання в частині продовження строку для подання доказів, відхилено клопотання в частині повернення на стадію підготовчого провадження.
		Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2024 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2024 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
		У судовому засіданні 06.09.2023 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		01.09.2020 між IMEXA Group S.r.o. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (покупець) укладено Договір №IM/ER-2020, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати і поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (іменований у подальшому «товар»), на умовах, викладених в цьому договорі, додатках та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору.
		Згідно із п. 1.2. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020 відвантаження товару продавцем здійснюється в період, зазначений у додатках до цього договору; поставка товару рродавцем здійснюється в період, зазначений у додатках до цього договору.
		Кількість, якість, сортимент, номенклатура, толеранс зазначаються у додатках до цього договору (п. 2.1. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020).
		Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020 ціна на товар зазначається у додатках, що є додатками до цього договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору; ціна на товар може бути змінена тільки за узгодженням сторін.
		Зі змісту п.п. 3.3.-3.6. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020 вбачається, що валюта ціни і платежу зазначається у додатках, що є додатками до цього договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору; платіж за товар, поставлений продавцем, проводиться покупцем згідно з додатками до цього договору; покупець вправі здійснити передоплату за вугільну продукцію в порядку і розмірі, узгодженому сторонами; датою платежу вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця, зазначена на платіжних документах банком, що його обслуговує; банківські витрати та комісії оплачує сторона, що здійснює платіж.
		Загальна вартість цього договору визначається як сума за всіма додатками, що є додатками до цього договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.7. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020).
		Загальна вартість товару за цим договором може бути змінена за обопільною домовленістю сторін, і цю зміну має бути зафіксовано відповідною додатковою угодою до цього договору (п. 3.8. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020).
		Відповідно до п. 4.1. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020 товар поставляється залізничним транспортом на умовах DAP кордон Росія/Україна (прикордон-перехід Суземка/Зернове чи Соловей/Тополі чи Красний Хутір/Козача Лопань) або кордон Білорусія/Україна (прикордон-перехід Словечно-експ./Бережесть-експ. чи Терюха-експ./Горностаївка-експ. чи Терехівка-експ./Хоробичі-експ. чи Горинь-експ./Удрицьк-експ. (згідно із редакцією Інкотермс-2020); вантажні реквізити вантажоодержувача(ів) і станція(ції) призначення зазначаються у відповідних додатках/специфікаціях на товар.
		Товар поставляється та приймається партіями; під партією товару розуміється кількість товару, поставленого відповідно до одного сертифікату якості незалежної експертної лабораторії, що відбирає проби на станції відправлення (п. 4.2. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020).
		Датою поставки є дата накладення у залізничній накладній календарного штемпеля залізничної станції пункту призначення на умовах поставки DAP (згідно з редакцією Інкотермс 2020), зазначеної у додатках до цього договору (п. 4.10. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020).
		За змістом п.п. 9.1., 9.2. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020 право власності на товар та ризики загибелі, пошкодження, нестачі, зміни якості переходять до покупця з дати накладення у залізничній накладній календарного штемпеля залізничної станції пункту призначення на умовах DAP (згідно із редакцією Інкотермс 2020), зазначений у додатках до цього договору; продавець несе усі ризики загибелі, пошкодження, втрати і витрати з поставки Товару до моменту, зазначеного у п. 4.10. цього договору.
		04.09.2020 сторони уклали доповнення № 1 до Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020, згідно із яким внесли зміни до пункту 3.1. Договору, виклавши його у наступній редакції: «Ціна товару зазначається у додатках, що є додатками до цього договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна однієї тонни вугільної продукції (товару), за умови поставки DAP кордон Росія/Україна чи кордон Білорусія/Україна (згідно з редакцією Інкотермс 2020) включає у себе: - вартість вугільної продукції і - провізну плату за одну тону вугільної продукції від станції відправлення до кордону Росія/Україна чи Білорусія/Україна.»
		Як вбачається з матеріалів справи, з жовтня 2020 року до квітня 2022 року на виконання умов Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020 сторони уклали 26 Додатків до Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020, в яких були зазначені конкретні марки вугільної продукції, що поставляється, умови поставки DAP та певні прикордон-переходи, якісні показники товару, базові ціни товару (у доларах США) та умови їх перегляду, загальні об`єми і строки поставки, вантажоодержувач, вантажовідправник, виробник, станції призначення і відправлення товару, походження товару, умови оплати і зміст сертифікату якості товару.
		Також, 26.11.2020 між IMEXA Group S.r.o. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» укладено Договір №261120, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати і поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (іменований у подальшому «товар»), на умовах, викладених в цьому договорі, додатках та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору.
		Згідно із п. 1.2. Договору №261120 від 26.11.2020 відвантаження товару продавцем здійснюється в період, зазначений у додатках до цього договору; поставка товару продавцем здійснюється в період, зазначений у додатках до цього договору.
		Кількість, якість, сортимент, номенклатура, толеранс зазначаються у додатках до цього договору (п. 2.1. Договору №261120 від 26.11.2020).
		Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору №261120 від 26.11.2020 ціна на товар зазначається у додатках, що є додатками до цього договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору; ціна на товар може бути змінена тільки за узгодженням сторін.
		Зі змісту п.п. 3.3.-3.6. Договору №261120 від 26.11.2020 вбачається, що валюта ціни і платежу зазначається у додатках, що є додатками до цього договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору; платіж за товар, поставлений продавцем, проводиться покупцем згідно з додатками до цього договору; покупець вправі здійснити передоплату за вугільну продукцію в порядку і розмірі, узгодженому сторонами; датою платежу вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця, зазначена на платіжних документах банком, що його обслуговує; банківські витрати та комісії оплачує сторона, що здійснює платіж.
		Загальна вартість цього договору визначається як сума за всіма додатками, що є додатками до цього договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.7. Договору №261120 від 26.11.2020).
		Загальна вартість товару за цим договором може бути змінена за обопільною домовленістю сторін, і цю зміну має бути зафіксовано відповідною додатковою угодою до цього договору (п. 3.8. Договору №261120 від 26.11.2020).
		Товар поставляється та приймається партіями; під партією товару розуміється кількість товару, поставленого відповідно до одного сертифікату якості незалежної експертної лабораторії, що відбирає проби на станції відправлення (п. 4.2. Договору №261120 від 26.11.2020).
		Згідно із п. 4.10. Договору №261120 від 26.11.2020 датою поставки є дата накладення у залізничній накладній календарного штемпеля залізничної станції після перетину кордону Росія/України (прикордон-перехід Суземка/Зернове чи Соловей/Тополі чи Красний Хутір/Казача Лопань) кордону Білорусія/Україна (прикордон-перехід Словечно-експ./Бережесть-експ. чи Терюхй-експ./Горностаївка-експ. чи Терехівка-експ./Хоробичі-експ. чи Горинь-експ./Удрицьк-експ.) згідно із правилами Інкотермс 20220.
		За змістом п.п. 9.1., 9.2. Договору №261120 від 26.11.2020 право власності на товар та ризики загибелі, пошкодження, нестачі, зміни якості переходять до покупця з дати накладення у залізничній накладній календарного штемпеля залізничної станції пункту призначення на умовах DAP (згідно із редакцією Інкотермс 2020), зазначений у додатках до цього договору; продавець несе усі ризики загибелі, пошкодження, втрати і витрати з поставки Товару до моменту, зазначеного у п. 4.10. цього договору.
		Пунктом 19.2. Договору №261120 від 26.11.2020 визначено, що цей Договір набирає чинності з дати, зазначеної на початку Договору, і буде діяти до 31.12.2021 року за зобов`язаннями поставки, а в іншому - до повного його виконання.
		20.08.2021 сторони уклали Доповнення №1 до Договору №261120 від 26.11.2020, в якому дійшли згоди продовжити строк дії Договору №261120 до 31.12.2022, внісши відповідні зміни до п. 19.2. Договору №26112.
		Крім того, 07.02.2022 між IMEXA Group S.r.o. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (покупець) укладено Контракт купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати і поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується купити, оплатити та прийняти поставку від продавця товару на нижчезазначених умовах.
		Згідно із п. 1.2. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 товар, що поставляється за цим контрактом: продукт енергетичне вугілля (далі «Товар»); кількість, якість пункт завантаження і пункт розвантаження, період (строк) поставки, ціна обумовлюються у специфікаціях до цього контракту, що є його невід`ємною частиною; товар поставляється партіями залежно від водотоннажності судна; кожна партія товару визначається окремою специфікацією.
		За змістом п. 1.3. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 загальна кількість товару, що поставляється за цим контрактом, складає 44000,00 метричних тонн; при поставці товару за цим контрактом допускається відхилення від узгодженої кількості товару в межах +/-10,0% (десять відсотків).
		Статтею 2 Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 передбачено ціну та умови поставки:  ціни за одну метричну тонну товару, що поставляється за цим контрактом, зазначені у специфікаціях до контракту і виражені у доларах США, на умовах поставки, узгоджених сторонами у специфікаціях до контракту, якщо інше не буде встановлене сторонами у специфікаціях до цього контракту.
		У статтях 3 і 4 Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 містяться визначення кількості (ваги) і приймання товару за кількістю, визначення якості і приймання товару за якістю, а у статтях 5 і 6 - відповідно страхування, транспортні умови та платіж.
		Згідно з п. 5.2. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 продавець зобов`язаний здійснити поставку товару з урахуванням узгодженого графіку поставки і транспортних умов, в межах періоду, обумовленого сторонами та з урахуванням дотримання покупцем строків і умов, обумовлених в статтях 5 і 6.
		Відповідно до п. 6.1. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами у специфікаціях до цього контракту; орієнтовна вартість кожної специфікації зазначена у кожній такій специфікації; остаточна вартість кожної специфікації визначається як вартість фактично поставлено за такою специфікацією товару з урахуванням можливих відхилень за кількістю і якістю відносно зазначених у специфікації.
		Орієнтовна загальна сума цього Контракту визначається як сумарна вартість товару, що поставляється за цим Контрактом, зазначена у специфікаціях до Контракту (абз. 1 п. 6.2. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022).
		Відповідно до п. 6.6. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 датою виконання покупцем його зобов`язань щодо оплати вважається дата, коли продавець отримав 100% платежу на свій банківський рахунок.
		За змістом п. 7.2. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 право власності на товар переходить від продавця покупцю з моменту поставки товару до порту призначення, узгоджений сторонами у специфікаціях до контракту.
		Відповідно до п. 21.2. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022  цей договір набирає чинності тільки після його підписання продавцем і покупцем та діє до 31.12.2022, а у разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за цим контрактом, датою закінчення строку дії контракту вважається дата повного і належного виконання сторонами (згідно з умовами контракту) усіх прийнятих на себе за цим контрактом зобов`язань.
		07.02.2022 Сторони підписали Специфікацію №1 до Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022.
		Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020, Договору №261120 від 26.11.2020 та Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 не у повному обсязі оплатив поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9799784,72 дол США.
		Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався на норми ст. 607 Цивільного кодексу України та вказав на припинення його зобов`язань з оплати товару за спірними договорами, оскільки відповідно до умов договорів країною походження вугілля є росія, з огляду на що, як вказує відповідач, здійснена ним оплата буде перерахована позивачем на користь відповідних виробників товару (вугілля), тобто до росії, тоді як постановою КМУ від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації» встановлено мораторій на виконання, в тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, перелік яких наведений у постанові.
		Згідно зі ст. 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Як зазначено у преамбулі Закону України «Про міжнародне приватне право», цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: - хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» вибір права - право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
		Як зазначено у ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
		Згідно зі ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
		Відповідно до ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
		Пунктом 15.1. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020, Договору №261120 від 26.11.2020 та  пунктом 17.1. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 передбачено, що всі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цих договорів або у зв`язку із ними, у тому числі ті, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або недійсності, якщо вони не будуть урегульовані шляхом переговорів протягом 30 (тридцяти) днів з дня початку таких переговорів, або такого додаткового періоду, спір має бути переданий на остаточний розгляд до Господарського суду міста Києва.
		При цьому, визначення у зазначених договорах і контракті підсудності спору між сторонами відповідає вимогам частини першої статті 27, частині першій статті 366 Господарського процесуального кодексу України.
		Зі змісту пунктів 15.2. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020, Договору №261120 від 26.11.2020 та пункту 17.2. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 вбачається, що сторони досягли угоди про те, що при розгляді спорів застосовуються норми чинного законодавства України.
		Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Судом встановлено, що згідно із усіма 26 Додатками до Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020, а саме: Додатком №1 від 26.10.2020, Додатком №2 від 20.11.2020, Додатком №3 від 27.11.2020, Додатком №4 від 16.12.2020, Додатком №5 від 29.12.2020, Додатком №6 від 02.03.2021, Додатком №7 від 29.03.2021, Додатком №8 від 12.04.2021, Додатком №9 від 19.04.2021, Додатком №10 від 11.05.2021, Додатком №11 від 24.05.2021, Додатком №12 від 22.06.2021, Додатком №13 від 08.07.2021, Додатком №14 від 29.07.2021, Додатком №15 від 09.08.2021, Додатком №16 від 30.08.2021, Додатком №17 від 31.08.2021, Додатком №18 від 22.09.2021, Додатком №19 від 27.09.2021, Додатком №20 від 29.09.2021, Додатком №21 від 07.10.2021, Додатком №22 від 22.10.2021, Додатком №23 від 22.10.2021, Додатком №24 від 01.11.2021, Додатком №25 від 02.11.2021, Додатком №26 від 04.01.2022 продавцем (позивачем) було поставлено покупцю (відповідачу) товар у кількості 229264,87 тонн на загальну суму 18940602,57 доларів США, що підтверджується відповідними міжнародними залізничними накладними №00745 (дата на штемпелі пункту призначення 14.02.22), №00742 (дата на штемпелі пункту призначення 14.02.22), № 00744 (дата на штемпелі пункту призначення 14.02.22), №00741 (дата на штемпелі пункту призначення 14.02.22), №00748 (дата на штемпелі пункту призначення 14.02.22), №00780 (дата на штемпелі пункту призначення 16.02.22), №00778 (дата на штемпелі пункту призначення 16.02.22), № 00779 (дата на штемпелі пункту призначення 16.02.22), №00659 (дата на штемпелі пункту призначення 28.02.22), №00660 (дата на штемпелі пункту призначення 28.02.22) та інвойсами, копії яких долучено позивачем до позовної заяви.
		Крім того, судом встановлено, що з грудня 2020 року до лютого 2022 року на виконання умов Договору №261120 від 26.11.2020 сторони уклали 10 Додатків до цього договору, в яких були зазначені конкретні марки вугільної продукції, що поставляється, умови поставки DAP та певні прикордон-переходи, якісні показники товару, базові ціни товару (у доларах США) та умови їх перегляду, загальні об`єми і строки поставки, вантажоодержувач, вантажовідправник, виробник, станції призначення і відправлення товару, походження товару, умови оплати і зміст сертифікату якості товару.
		Судом встановлено, що відповідно до умов Договору №261120 від 26.11.2020 позивач поставив відповідачу товар у кількості 74130,26 тонн на загальну суму 6073723,63 доларів США, що підтверджується залізничними накладними №00623 (дата на штемпелі пункту призначення 28.02.22), №00624 (дата на штемпелі залізничної станції після перетину кордону 11.03.22) та виставленими позивачем інвойсами, копії яких долучено позивачем до позовної заяви.
		Також, судом встановлено, що на виконання умов Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 у лютому 2022 року позивач поставив відповідачу морським шляхом до порту призначення ДП «МТП «Чорноморськ» (Україна) партію товару в кількості 44000,00 тонн на загальну суму 8219640,00 доларів США, а відповідач, відповідно, прийняв його від позивача, що підтверджується Генеральним актом від 25.02.2022, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Згідно із п. 3.9. Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020 покупець оплачує постачальнику 100% ціни поставленої і прийнятої партії вугілля, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з дати накладення у залізничній накладній календарного штемпеля залізничної станції пункту призначення на умовах поставки DAP; покупець вправі здійснити передоплату за товар (вугільну продукцію) в порядку і розмірі, узгодженому сторонами.
		Пунктом 3.9. Договору №261120 від 26.11.2020 визначено, що покупець оплачує постачальнику 100% ціни поставленої і прийнятої партії вугілля, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з дати накладення штемпеля залізничної станції поставки після перетину кордону Росія/Україна або Білорусія/Україна. Покупець вправі здійснити передоплату за товар (вугільну продукцію) в порядку і розмірі, узгодженому сторонами.
		Згідно з п. 6.5. Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 покупець здійснює оплату за поставку за цим контрактом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, у наступному порядку: 6.5.1. покупець сплачує продавцю 100% ціни поставленої і прийнятої партії вугілля, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 120 календарних днів з моменту остаточного розвантаження вантажу у порту призначення; датою остаточного розвантаження вважається дата, зазначена в Генеральному акті. 6.5.1.1. Покупець вправі здійснити передплату за вугільну продукцію в порядку і розмірі, узгодженому Сторонами. 6.5.2. Продавець передасть покупцю кур`єрською поштою коносамент, індосований на користь покупця, а також оригінали решти судових документів зразу після початку розвантаження.
		Судом встановлено, що за період з 15.12.2021 до 19.01.2022 покупцем (відповідачем) сплачено продавцю (позивачу) за товар згідно із Договором №IM/ER-2020 від 01.09.2020 грошові кошти у загальному розмірі 17864699,32 доларів США, про що свідчать копії банківських виписок з рахунку позивача.
		Неоплаченим з боку покупця залишилася частина партії товару у кількості 6482,96 тонн, що поставлялася продавцем відповідно до Додатку №26 від 04.01.2022 на суму 1075903,24 доларів США.
		Дані обставини також підтверджуються підписаним між сторонами актом звірки (загальним) за усіма договорами станом на 30.06.2022.
		Крім того, судом встановлено, що за період з 10.03.2021 до 16.03.2022 покупцем (відповідачем) сплачено продавцю (позивачу) за товар згідно із Договором №261120 від 26.11.2020 і Додатками до нього 5569482,15 доларів США, про що свідчать банківські виписки IMEXA Group S.r.o.
		Неоплаченим з боку покупця (відповідача) залишилася частина партії товару у кількості 3005,56 тонн, що поставлялася продавцем (позивачем) відповідно до Додатку №10 від 22.02.2022 на суму 504241,48 доларів США.
		Дані обставини також підтверджуються підписаним між сторонами актом звірки (загальним) за усіма договорами станом на 30.06.2022.
		Крім того, судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов`язання за Контрактом купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022  та Специфікацією №1 до нього повністю не виконав, що також підтверджуються підписаним між сторонами актом звірки (загальним) за усіма договорами станом на 30.06.2022, з огляду на що заборгованість відповідача за Контрактом купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 становить 8219640,00 доларів СІІІА.
		Що стосується заперечень відповідача, суд зазначає наступне.
		Статтею 607 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
		Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.
		Ця стаття, як і інші правила, що стосуються неможливості виконання, не може поширюватися на неможливість виконання, яка існує в момент укладення договору, оскільки в такому випадку підлягають застосуванню правила про недійсність правочину, вчиненого під впливом помилки.
		Оскільки ст.607 Цивільного кодексу України регулює відносини між кредитором і боржником, неможливість виконання як підстава припинення зобов`язання означає відсутність у даного конкретного боржника (втрату боржником) можливості виконати зобов`язання.
		Ст. 607 Цивільного кодексу України застосовується тільки в випадках, коли відповідно до чинного цивільного законодавства за неможливість виконання, що настала, не відповідає жодна із сторін. Неможливість виконання може бути викликана загибеллю майна, що є предметом зобов`язання внаслідок дії непереборної сили (зокрема, загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов`язання, що виникли в результаті дії непереборної сили, і іншими обставинами, за яких при виявленні належної дбайливості боржник не взмозі виконати зобов`язання (в зв`язку з дією непереборної сили, простого випадку або діями чи бездіяльністю іншої сторони зобов`язальних правовідносин). Як раз така неможливість виконання мається на увазі в тих положеннях Цивільного кодексу, де використовується поняття неможливості виконання.
		03.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації», де визначено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): 1) громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; 2) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; 3) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації; 4) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
		Отже, дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов`язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб - кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений у Постанові №187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов`язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
		Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2023 у справі №910/14552/22, від 30.05.2023 у справі №925/1248/21, від 22.08.2023 у справі №922/1589/22, від 08.11.2023 у справі №915/18/23.
		Таким чином, за змістом Закону України «Про санкції» та Постанови №187 встановлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов`язань, за якими кредиторами (стягувачами) є російська федерація або особи, пов`язані з державою-агресором.
		Отже, у подібних правовідносинах судам належить встановити, чи є позивач кредитором (стягувачем), стосовно якого встановлені обмежувальні заходи, передбачені Законом України «Про санкції», а також чи є позивач особою щодо якої Постановою введено заборону на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань; та чи підпадає позивач під визначення осіб, стосовно яких встановлено заборону відповідно до пункту 1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2023 року у справі №910/4052/22.
		При цьому суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №915/18/23, про необхідність надавати правову оцінку доводам відповідача (боржника) щодо можливості застосування у спірних правовідносинах Закону України «Про санкції» та підзаконних нормативно-правових актів в частині наявності/відсутності щодо позивача обмежувальних заходів, передбачених Законом України «Про санкції».
		Відповідач вказує на те, що країною походження товару за Договором №IM/ER-2020 від 01.09.2020, Договором №261120 від 26.11.2020 та Контрактом купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 є росія, з огляду на що стягнуті з нього рішенням суду грошові кошти будуть спрямовані особам, пов`язаним з росією.
		Втім, суд критично оцінює вказані твердження відповідача та вважає їх недоведеними з огляду на таке.
		Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
		Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а  також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
		Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
		При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
		Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
		Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Як зазначив позивач, на поставку товару, який поставлявся відповідачу відповідно до умов Договору №IM/ER-2020 від 01.09.2020, Договору №261120 від 26.11.2020 та Контракту купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 ним було укладено Договір GEA/IM-2021 від 28.05.2021 та Договір GEA/IM001/2021 від 20.12.2021 з компанією Global Energia Anstalt (Князівство Ліхтенштейн), а також з компанією Evenor Energy SA (Швейцарія) Договір EE/IM-2020 від 01.09.2020.
		За Договором GEA/IM001/2021 від 20.12.2021 позивачем повністю сплачено вартість вугілля на користь компанії Global Energia Anstalt (Князівство Ліхтенштейн) у сумі 15102100,00 дол США, а за Договором GEA/IM-2021 від 28.05.2021 залишок несплачених компанії Global Energia Anstalt (Князівство Ліхтенштейн) коштів становить 76595,62 дол США.
		При цьому, за Договором EE/IM-2020 від 01.09.2020 позивачем сплачені на користь компанії Evenor Energy SA (Швейцарія) грошові кошти у повному обсязі.
		На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до матеріалів справи копії вказаних договорів, банківських виписок з рахунку IMEXA Group S.r.o., акту звірки розрахунків.
		Зважаючи на викладені обставини, беручи до уваги, що вугілля закуповувалось позивачем у контрагентів з Ліхтенштейну та Швейцарії, суд відхиляє у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю твердження відповідача, що стягнуті рішенням суду грошові кошти будуть спрямовані на користь осіб, пов`язаних з росією.
		Доказів, які б вказували на наявність підстав, що на правовідносини між сторонами поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації» від 03.03.2022 відповідачем суду не надано.
		З огляду на вищевказані обставини суд також критично оцінює пояснення позивача, викладені у клопотанні про повернення на стадію підготовчого провадження (подане до суду 07.02.2024) та лист банку про відмову у проведенні валютної операції на користь позивача, так як з матеріалів справи не вбачається, що грошові кошти будуть спрямовані на користь АО «Шахтоуправление Обуховская» (виробник товару).
		Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
		Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» за Договором №IM/ER-2020 від 01.09.2020 у сумі 1075903,24 доларів США, за Договором №261120 від 26.11.2020 у сумі 504241,48 доларів США та за Контрактом купівлі-продажу товарів №IM-ER-2022 від 07.02.2022 у сумі 8219640,00 доларів СІІІА підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги IMEXA Group S.r.o. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» заборгованості у загальному розмірі 9799784,72 дол США є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20; ідентифікаційний номер: 37739041) на користь IMEXA Group S.r.o. (KVP class 1040 23 Koљice Sidlisko KVP, Slovenskб republika; identifikator 52920291; KVP class 1040 23 Кошице, міський округ Сидліско KVP, Словаччина; ідентифікаційний номер 52920291) грошові кошти у розмірі 9799784 (дев`ять мільйонів сімсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) дол. США 72 центи та судовий збір у розмірі 25688 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят всім) дол. США 71 цент.
		3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до  ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст складено та підписано 19.02.2024.
		 
		Суддя                                                                                                     О.М. Спичак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...