Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/4705/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2024. Зареєстровано: 20.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/753/946/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023101110000377

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		справа № 362/4705/23
		провадження № 1-кп/753/946/24
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" лютого 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді                         ОСОБА_1 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Херсонської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, маючого на утриманні неповнолітнього сина 2012 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України несудимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_3 , 
		прокурора                                         ОСОБА_4 ,
		захисника                         ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                         ОСОБА_2 ,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_2 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час, але не раніше 16 березня 2022 року, перебуваючи на території України у невстановленому досудовим розслідуванням місці, розуміючи що російська федерація здійснює збройну агресію проти України, підтримуючи дії осіб, які здійснюють зазначену збройну агресію, вирішив у спілкуванні із знайомими особами виправдовувати, визнавати правомірною збройну агресію російської федерації проти України, глорифікувати осіб, які здійснюють вказану збройну агресію.
		З цією метою, приблизно на початку травня 2022 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи на дачі ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2, у присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , в ході розмови висловив наступний вираз, який має наступний текст: «Украины как страны не существует, такие виды и красота, как в Украине - это самообман укрофашистов и вообще в россии все на много лучше. Если бы не такие бандеры, как мы то тут давно б была б россия и наводила бы свои порядки и приучала бы до правильных привычек укрофашистов»
		«Я как снова прийдет россия возьму в руки автомат и буду воспитывать волонтеров и убивать их, а также бывших АТОшников и всех патриотов таких как вы, а если сам не буду справляться буду показывать русским военным где живут такие не благодарные люди», чим поширив свої висловлювання, надавши можливість ознайомитись із нею необмежену кількість осіб, принаймні 4-х осіб, які знаходилися з ним на той момент.
		Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, наприкінці вересня - початку жовтня 2022 року ОСОБА_2 , рухаючись на своєму автомобільному транспорті «Opel» у Дарницькому районі м. Києва, разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , проїжджаючи залізничні колії, побачив потяг із завантаженою військовою технікою Збройних Сил України, після чого розпочав говорити наступне: «Нужно срочно снять видео и сделать фото этой техники для того что бы передать эти фото-видео материалы личностям которые наводять цели, для того что бы эту технику уничтожили в срочном порядке.», але не встиг цього зробити, та сказав «Украину нужно бомбить, украинцы это быдло, которое жить не должно, я буду сознательно подрывать экономику вашей никчемной Украины, если у меня будет возможность снять или сбросить кому-то видео или фото военной техники ВСУ, я это сделаю и она будет уничтожена. Украина должна дружить с ОСОБА_11 потому что он умный человек и правильно сделал, что напал и начал войну против Украины.», чим поширив свої висловлювання, надавши можливість ознайомитись із нею необмежену кількість осіб, принаймні тих 3-х осіб, які знаходилися на той момент в авто.
		Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, на початку листопада 2022 року ОСОБА_2 , перебуваючи на дачі ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 у присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 під час розмови висловив наступний вираз, який має наступний текст: «Быстрее бы нас победили, всех бы посадили і поубивали кто поддерживает Украину, как только прейдёт россия нам будет лучше жить, я буду им помогать и первый пойду работать в новую власть, буду им помогать, и даже сейчас я им помогаю в интернете. А что касается Бучи, Ирпеня и Мариуполя то это мы сами насиловали, убивали, издевались и уничтожали свой народ, а обвиняем рф, россия к этому не имеет никакого отношения, она на самом деле пришла нас освобождать и спасать от бандеровцев.», чим поширив свої висловлювання, надавши можливість ознайомитись із нею необмежену кількість осіб, принаймні 3-х осіб, які знаходилися з ним на той момент.
		Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 31 грудня 2022 року ОСОБА_2 , рухаючись на власному автомобілі, проїжджаючи з Дарницького району через міст Патона у м. Києві, перебуваючи у присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , в ході оголошеної повітряної тривоги висловив наступний вираз, який має наступний текст: «Очень жалко, что сбили ракету, лучше бы она упала и разбила бы вас и здесь был бы давно уже русский мир.»
		«Я с начала вступления рф на украинскую землю поддерживаю армию рф, и буду дальше поддерживать ее во всех планах и помогать уничтожать ВСУ.», чим поширив свої висловлювання, надавши можливість ознайомитись із нею необмежену кількість осіб, принаймні 4-х осіб, які знаходилися з ним на той момент.
		Відповідно до висновку експерта Київського НДІСЕ № 17087/23-36 від 26 червня 2023 року, в висловлюваннях ОСОБА_2 , які були здійснено наприкінці вересня - початку жовтня 2022 року, на початку 2022 року та 31 грудня 2022 року, містяться висловлювання, які вказують на готовність адресата закодованої в них інформації до співпраці з представниками держави-агресора та зацікавленість у здійсненні повторної окупації вже звільнених територій України, а також на виправдовування ним здійснюваної рф збройної агресії проти України та окупації її території і глорифікацію учасників цієї збройної агресії.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України визнав і пояснив, що в травні місяці та осінню 2022 року, перебуваючи в с. Дзвінкове, на дачі у тещі ОСОБА_6 , у присутності: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та свого сина неповнолітнього ОСОБА_2 висловлював свою позицію щодо ситуації в України. При цьому вживав виразі, які зазначено в обвинувальному акті, однак все це було на емоціях. Також, коли він разом з цими ж самими особами осінню 2022 року рухався в автомобілі Опель, в Дарницькому районі, то вони між собою сварилися за позицію один одного, і ОСОБА_2 , побачивши потяги з військовою технікою ЗСУ, сказав, що їх треба сфотографувати і комусь відправити, хто їх може знищити. Далі ОСОБА_2 напередодні Нового року, рухаючись в Дарницькому районі по мосту на своєму авто, під час повітряної тривоги у присутності тих же самих родичів висловлював щодо підтримки російської армії. Зазначив, що на сьогоднішній день він зрозумів, що не потрібно було так висловлюватися, але він був в кругу родичів, яким довіряв. Зараз таких спорів ОСОБА_2 не веде, оскільки не бачить сенсу. 
		 
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та захисник не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. 
		 
		Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 436-2 КК України як виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.
		 
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
		Призначаючи ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 436-2 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є нетяжким, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (визнання вини), особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України несудимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, неодружений, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, його вік, не працює, стан здоров`я, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини 2012 року народження.
		Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
		Обставиною, що пом`якшує покарання, суд уважає за можливе визнати стан здоров`я.
		 
		Щодо доводів сторони обвинувачення про визнання обставиною, що пом`якшує покарання - щире каяття та доводів сторони захисту про визнання обставиною, що пом`якшує покарання, окрім щирого каяття, ще й сприяння розкриттю злочину, то суд їх не приймає до уваги з огляду на таке.
		Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова ВС від 9 червня 2022 року справа № 161/2844/20, провадження № 51 - 6079 км 21).
		Проте, у вказаному кримінальному провадженні хоча ОСОБА_2 і визнав свою вину, однак жодного жалю з приводу своїх висловлювань останній не висловлював. Обвинувачений лише зазначив, що він зрозумів, що не потрібно було так висловлюватися в той момент, але зараз таких спорів не веде, лише з тої причини, що не бачить сенсу.
		 
		Під активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним та певною мірою ініціативним.
		Проте, захисником не було доведено в судовому засіданні, що ОСОБА_2 будь-яким чином допомагав чи сприяв в установленні невідомих органу досудового розслідування обставин. Обвинувачений, здійснюючи свій захист, лише підтвердив те, що було встановлено завдяки показанням свідків.
		З урахуванням наведеного, суд уважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, але в мінімальних межах, передбачених санкцією за ч. 1 ст. 436-2 КК України.
		Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання передбаченим ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нових правопорушень.
		Підстав для застосування до ОСОБА_2 ст.ст. 69, 75 КК України, як про це вказує захисник, суд не вбачає.
		На переконання суду, ОСОБА_2 , будучи дорослою людиною, яка має відповідний життєвий досвід, не міг не усвідомлювати тих подій, які відбувалися в Україні, зокрема, з початком 24 лютого 2022 року повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та українського народу в цілому, коли засоби масової інформації, соціальні мережі та мобільні месенджери були переповнені інформацією у тому числі й ілюстраційного характеру щодо численних злочинів країни-терориста, тотального насильства, масових вбивств та руйнувань, які засуджував і засуджує увесь цивілізований світ.
		Не дивлячись на це, ОСОБА_2 , всупереч елементарним нормам моралі, не проявляючи жодних сентиментів та емпатії, та навіть банального співчуття через масову загибель як військовослужбовців, які стали на захист своєї Батьківщини, так і мирного населення, протягом семи місяців, навіть, у присутності неповнолітнього сина, продовжував висловлювати твердження, які вказують на готовність адресата закодованої в них інформації до співпраці з представниками держави-агресора та зацікавленість у здійсненні повторної окупації вже звільнених територій України, а також на виправдовування ним здійснюваної рф збройної агресії проти України та окупації її території.
		Враховуючи викладене, характер висловлювань, а також те, що останній вчинив кримінальне правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, його дії становлять велику суспільну небезпеку, вчинені в умовах воєнного стану на території України, суд уважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо лише за умови його ізоляції від суспільства.
		Також, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та виконання ним процесуальних обов`язків суд уважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно  ОСОБА_2  залишити без змін.
		Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з дня фактичного затримання, після вступу вироку в законну силу.
		До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому  ОСОБА_2  у вигляді домашнього арешту - залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати - вартість проведеної експертизи на суму 7169 грн. 40 коп.
		Речові докази: мобільний телефон Самсунг, флеш-накопичував, записник, блокнот (а.с. 88-89) - повернути власнику ОСОБА_2 .
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...