Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/8697/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2024. Зареєстровано: 20.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2024.
Дата набрання законної сили: 25.03.2024
Номер судового провадження: 2/932/193/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                            Справа № 756/8697/22
		           Провадження № 2/932/193/23
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 серпня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровськау складі:
		головуючого - судді Кудрявцевої Т.О. 
		при секретарі -      Рошошка Є.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа  Акціонерне товариство «Універсал Банк», про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів), - 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		29.09.2022 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа  Акціонерне товариство «Універсал Банк», про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів). 
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він на підставі договору про надання банківських послуг є клієнтом Акціонерного товариства «Універсал Банк», в зв`язку з чим банком на його ім`я відкрито рахунок № НОМЕР_1 , до якого емітовано електронний платіжний засіб № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про наявність рахунку від 01.02.2022 року.31.12.2021 року він здійснював поповнення готівкою зазначеного рахунку через програмно-технічний комплекс самообслуговування ІВОХ та у зв`язку з допущенням помилки при заповненні банківських реквізитів одержувача грошових коштів здійснив переказ особистих коштів у розмірі 5000,00 грн. на рахунок, який йому не належить, але при створенні даного платежу особа-отримувач також ідентифікувалась як ОСОБА_3 . Після перевірки квитанції № 022Р-QQP4-2BET 5DUM від 31.12.2021 року, створеної програмно-технічним комплексом самообслуговування ІВОХ при здійсненні зазначеного вище переказу грошових коштів, він виявив, що в реквізитах «Банківський рахунок Отримувача» зазначено номер банківського рахунку, який йому не належить і на який він не мав наміру переказувати кошти. З метою повідомлення отримувача коштів, на рахунок якого ним помилково були переказані кошти та їх повернення, він квитанцією № НАТМ-70ЕХ-6261-ХЕХ2 від 31.12.2021 року з використанням застосунку Monobank, виконав переказ 1.00 грн. цій же особі, яка при створенні платежу ідентифікувалася як ОСОБА_4 реквізиті «Коментар відправника» зазначеної квитанції він висловив прохання повернути помилково переказані ним 5000,00 грн. та зазначив реквізити картки для зворотного переказу коштів. На дату звернення ним з даною заявою до суду 5000,00 грн. не були повернені йому особою, на рахунок якої ці кошти були фактично зараховані. Також, в цей же день, 31.12.2021 року, він з метою скасування вищезазначеного переказу та повернення йому помилково відправлених грошових коштів, використовуючи електронний месенджер Telegram, звернувся до служби підтримки АТ «Універсал Банк» «Монобанк». Однак, співробітниками служби підтримки АТ «Універсал Банк» «Монобанк» йому повідомлено, що зазначений платіж вже зарахований на рахунок отримувача. Також, йому було повідомлено, що банк зв`язався з одержувачем зазначеного платежу, однак останній заявив, що він очікував дані кошти та не надав згоду на повернення грошових коштів, а без згоди клієнта, який отримав помилкове поповнення, банк не має підстав здійснити списання з рахунку одержувача платежу та повернути грошові кошти на рахунок відправника. В процесі спілкування зі співробітниками служби підтримки АТ «Універсал Банк» «Монобанк» він  позивач висловив прохання надати йому персональні дані отримувача грошових коштів за зазначеним платежем, однак отримав відмову, оскільки банк не має права розголошувати персональні дані своїх клієнтів, окрім як на офіційний запит відповідної установи суду. Окрім цього, співробітники служби підтримки АТ «Універсал Банк» «Монобанк» порекомендували йому самостійно вирішити питання повернення безпідставно набутих грошових коштів, керуючись положеннями ст. 1212 ЦК України. Третьою особою на виконання вимог ухвали суду були надані відомості про отримувача коштів, яким є ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ), який від повернення коштів у позасудовому порядку відмовився. 
		Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуте майно (грошові кошти) у сумі 5000,00 грн. та понесені витрати по справі. 
		Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06.10.2022 року дана справа передана для розгляду за підсудністю до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2022 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду вказаної справи.
		Ухвалою суду від 13.12.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. 
		Ухвалою суду від 12.05.2023 року здійснено перехід від розгляду даної справи з спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. 
		Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У наданій суду заяві позивач просив розглянути справу у його відсутність та в заочному порядку, позовні вимоги підтримав. 
		Відповідач в судове засідання не з`явився, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками до неї надсилалися йому належним чином, однак відповідачами не вчинено дій із отримання поштової кореспонденції. Відповідно до вимог ст.190, ст. 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався, про причини неявки суду не повідомив.
		Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
		Розглянувши справу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку до наступного висновку, з огляду на наступне.
		Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору про надання банківських послуг є клієнтом Акціонерного товариства «Універсал Банк», в зв`язку з чим банком на його ім`я відкрито рахунок № НОМЕР_1 , до якого емітовано електронний платіжний засіб № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про наявність рахунку від 01.02.2022 року.
		31.12.2021 року ОСОБА_1 здійснював поповнення готівкою зазначеного рахунку через програмно-технічний комплекс самообслуговування ІВОХ та у зв`язку з допущенням помилки при заповненні банківських реквізитів одержувача грошових коштів здійснив переказ особистих коштів у розмірі 5000,00 грн. на рахунок, який йому не належить, але при створенні даного платежу особа-отримувач також ідентифікувалась як ОСОБА_3 .
		Після перевірки квитанції № 022Р-QQP4-2BET 5DUM від 31.12.2021 року, створеної програмно-технічним комплексом самообслуговування ІВОХ при здійсненні зазначеного вище переказу грошових коштів, ОСОБА_1 виявив, що в реквізитах «Банківський рахунок Отримувача» зазначено номер банківського рахунку, який йому не належить і на який він не мав наміру переказувати кошти. 
		З метою повідомлення отримувача коштів, на рахунок якого ним помилково були переказані кошти та їх повернення, ОСОБА_1 квитанцією № НАТМ-70ЕХ-6261-ХЕХ2 від 31.12.2021 року з використанням застосунку Monobank, виконав переказ 1.00 грн. цій же особі, яка при створенні платежу ідентифікувалася як ОСОБА_4 реквізиті «Коментар відправника» зазначеної квитанції позивач висловив прохання повернути помилково переказані ним 5000,00 грн. та зазначив реквізити картки для зворотного переказу коштів. За твердженням позивача, на дату звернення ним з даною заявою до суду 5000,00 грн. не були повернені йому особою, на рахунок якої ці кошти були фактично зараховані. 
		Також, в цей же день, 31.12.2021 року, ОСОБА_1 з метою скасування вищезазначеного переказу та повернення йому помилково відправлених грошових коштів, використовуючи електронний месенджер Telegram, звернувся до служби підтримки АТ «Універсал Банк» «Монобанк». Однак, співробітниками служби підтримки АТ «Універсал Банк» «Монобанк» позивачу повідомлено, що зазначений платіж вже зарахований на рахунок отримувача. Також, йому було повідомлено, що банк зв`язався з одержувачем зазначеного платежу, однак останній заявив, що він очікував дані кошти та не надав згоду на повернення грошових коштів, а без згоди клієнта, який отримав помилкове поповнення, банк не має підстав здійснити списання з рахунку одержувача платежу та повернути грошові кошти на рахунок відправника. 
		В процесі спілкування зі співробітниками служби підтримки АТ «Універсал Банк» «Монобанк» позивач висловив прохання надати йому персональні дані отримувача грошових коштів за зазначеним платежем, однак отримав відмову, оскільки банк не має права розголошувати персональні дані своїх клієнтів, окрім як на офіційний запит відповідної установи суду. Окрім цього, співробітники служби підтримки АТ «Універсал Банк» «Монобанк» порекомендували йому самостійно вирішити питання повернення безпідставно набутих грошових коштів, керуючись положеннями ст. 1212 ЦК України. 
		Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 20.09.2022 року за № БТ/3805, власником рахунку одержувача НОМЕР_4 є ОСОБА_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 . 
		Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1)було загубленевласником абоособою,якій вінпередав майноу володіння; 2)було викраденеу власникаабо особи,якій вінпередав майноу володіння; 3)вибуло зволодіння власникаабо особи,якій вінпередав майноу володіння,не зїхньої волііншим шляхом. 
		Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1).
		Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2).
		Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. 
		Зважаючи на вищевказані обставини та положення чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь безпідставно набутих грошових коштів у сумі 5000,00 грн. підлягають задоволенню.
		Будь-яких доказів в спростування позовних вимог позивача відповідачем суду не надано.
		Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 992 грн. 40 коп. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, - 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа  Акціонерне товариство «Універсал Банк», про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів), - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , безпідставно набуте майно (грошові кошти) у сумі 5000,00 грн. та понесені витрати по справі в сумі 992 грн. 40 коп., а всього 5992 грн. 40 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві тисячі гривень сорок копійок). 
		Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого цим Кодексом.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяв про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя Т.О. Кудрявцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...