Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 377/987/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2024. Зареєстровано: 21.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2024.
Дата набрання законної сили: 22.03.2024
Номер судового провадження: 2/377/51/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України 
		Справа №377/987/23 
		Провадження №2/377/51/24 
		20 лютого 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання - Пскової А.І., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Славутицької міської територіальної громади в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, посилаючись на статті 364, 368, 372, 1217, 1223, 1226, 1269 ЦК України, просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , набутої у спільну сумісну власність на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 грудня 1998 року, виданого згідно з розпорядженням (наказом) генерального директора ВП «Чорнобильська АЕС» від 04.12.1998 № 574-пр, право спільної сумісної власності на яку 23 лютого 1999 року було зареєстровано Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області в реєстровій книзі за №210/28, що залишилася як спадок після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Славутичі Вишгородського району Київської області.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина позивача ОСОБА_3 , з якою він перебував у шлюбі, зареєстрованому 28 квітня 1979 року бюро ЗАГС Ленінського району м. Свердловськ - 44. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить частка у спільній сумісній власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Право спільної сумісної власності на вказану квартиру було набуто ним, його дружиною ОСОБА_3 та їхньою дочкою ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ВП «Чорнобильська АЕС» 04 грудня 1998 року, яке зареєстровано 23 лютого 1999 року Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області в реєстровій книзі за №210/28. На момент смерті ОСОБА_3 у вказаній квартирі були зареєстровані лише вона та позивач. Їхня дочка ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері до нотаріуса не зверталася, будь-яких претензій щодо спадкового майна не заявляла. 14 квітня 2023 року за заявою позивача державний нотаріус Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіна О.О. відкрила спадкову справу №21/2022, номер у Спадковому реєстрі 70529648, та повідомила позивачу, що він не зможе оформити своє право на спадщину, яка залишилася після смерті його дружини, оскільки не визначена її частка у спільній сумісній власності на вказану квартиру, а 03 листопада 2023 року винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Інший співвласник квартири ОСОБА_4 не може з`явитися до нотаріальної контори особисто або через представника та подати заяву про визначення частки її матері, оскільки є громадянкою Російської Федерації, де і проживає. За вказаних обставин з метою визначення розміру частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно та визнання за позивачем права власності на його частку в порядку спадкування за законом, він був змушений звернутися до суду з вказаним позовом. 
		Ухвалою судді від 18 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 січня 2024 року. Цією ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в Славутицької державної нотаріальної контори копію спадкової справи №21/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
		28 грудня 2023 року від Славутицької державної нотаріальної контори на виконання вимог ухвали судді від 18 грудня 2023 року до суду надійшла копія спадкової справи №21/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка приєднана до матеріалів цивільної справи.
		Ухвалою суду від 15 січня 2024 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі як співвідповідача Славутицьку міську територіальну громаду в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, у зв`язку з чим на підставі пункту 2 частини другої статті 198 ЦПК України підготовче засідання відкладено на 07 лютого 2024 року.
		Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 лютого 2024 року.
		Позивач у призначене судове засідання не з`явився, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином. У поданій до суду заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав. 
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибула. У зв`язку з неможливістю використання передбачених законодавством способів повідомлення її про виклик до суду відповідно до статті 498 ЦПК України, як особи, яка проживає на території Російської Федерації, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася у спосіб, передбачений частиною 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було опубліковано 07 лютого 2024 року. Заяв, клопотань та відзиву на позовну заяву до суду не подала. 
		Співвідповідач Славутицька міська територіальна громада в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області свого представника у судове засідання не направила, про дату, час і місце якого повідомлена належним чином. До суду подано клопотання, підписане міським головою Фомічевим Ю., в якому він зазначив про відсутність заперечень проти позовних вимог та просив розглядати справу без участі представника Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області.
		Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
		З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 28 квітня 1979 року Бюро ЗАГС Ленінського району м. Свердловськ - 44, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , 28 квітня 1979 року уклали шлюб, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 28 квітня 1979 року зроблено запис за № 210. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_6 , дружині - ОСОБА_7 (а. с. 15).
		Під час шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 , виданим 21 жовтня 1980 року Бюро ЗАГС Ленінського району м. Свердловськ - 44, копію якого долучено до матеріалів справи (а. с. 13).
		ОСОБА_8 після реєстрації 08 грудня 2007 року шлюбу з ОСОБА_9 змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 24 грудня 2010 року Раменським Управлінням ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області Російської Федерації, копія якого долучена до матеріалів справи ( а.с.14). Відповідно до паспорта № НОМЕР_3 , виданого 02 листопада 2011 року ОСОБА_2 , копія якого долучена до матеріалів справи, вона є громадянкою Російської Федерації ( а.с.12). 
		Як убачається з свідоцтва про право власності на житло, виданого ВП «Чорнобильська АЕС» згідно з розпорядженням (наказом) генерального директора ВП «Чорнобильська АЕС» від 04 грудня 1998 року №574-пр, копія якого долучена до матеріалів справи, ВП «Чорнобильська АЕС» посвідчило, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 . Право спільної сумісної власності на квартиру зареєстровано Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації 23 лютого 1999 року у реєстровій книзі за № 210/28 (а.с.18 зв. ст.).
		Відповідно до пункту 10 частини 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, м. Славутич віднесене до Вишгородського району Київської області. 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Славутич Вишгородського району Київської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 20 грудня 2022 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копія якого долучена до матеріалів справи (а. с. 22).
		14 квітня 2023 року за заявою ОСОБА_1 державний нотаріус Славутицької державної нотаріальної контори Наваліхіна О.О. відкрила спадкову справу №21/2023 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.23, 69).
		Як убачається зі спадкової справи №21/2023, ОСОБА_3 за життя заповіту не залишила. Після її смерті із заявою про прийняття спадщини звернувся лише її чоловік ОСОБА_1 , який повідомив, що іншим спадкоємцем першої черги за законом є дочка померлої ОСОБА_2 , яка проживає в Російській Федерації. Інші заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у матеріалах спадкової справи відсутні, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.68-76). 
		Згідно з інформацією № 15-08/597 від 20 квітня 2023 року, наданою Управлінням адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, станом на день смерті ОСОБА_3 , а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала ОСОБА_3 , були зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.73 зв.ст.).
		Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою станом на день смерті його дружини ОСОБА_3 також підтверджується витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб №859 від 08 листопада 2023 року, копія якого долучена до матеріалів справи ( а.с.17). 
		Відповідно до інформації №15-19/1869 від 07 листопада 2023 року, наданої Управлінням адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 05 серпня 1988 року по 20 грудня 2022 року ( знята з реєстрації у зв`язку зі смертю) (а. с. 16).
		Постановою державного нотаріуса Славутицької державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом №325/02-31 від 03 листопада 2023 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 на частку нерухомого майна у зв`язку з тим, що частка померлої не визначена (а. с. 76).
		Отже, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, проте не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, та дочка ОСОБА_2 , яка із заявою про прийняття спадщини не зверталася. 
		Згідно з технічним паспортом на квартиру, копія якого долучена до матеріалів справи, квартира АДРЕСА_2 розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку та складається з трьох кімнат, загальною площею 67, 2 кв м., житловою площею 41,6 кв м. ( а. с. 19-21). 
		Як убачається із звіту про оцінку майна, складеного 25 листопада 2023 року ФОП ОСОБА_11 , ринкова вартість трикімнатної квартири загальною площею 67,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складає 433 426 гривень, без ПДВ (а. с. 25-53).
		Позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом майна ОСОБА_3 в установлений законом шестимісячний строк прийняв спадщину, проте оформити її належним чином не має можливості, оскільки під час набуття у спільну сумісну власність ним, його дружиною та дочкою квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , не було визначено розмір часток кожного із співвласників. 
		Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 Цивільного процесуального України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. 
		Із змісту позовної заяви вбачається, що відсутність визначення частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на квартиру позбавляє можливості отримати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом у позасудовому порядку, що підтверджено постановою державного нотаріуса Славутицької державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом №325/02-31 від 03 листопада 2023 року. Таким чином, позивач звернувся до суду із метою захисту свого спадкового права.
		Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Як убачається з приписів статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно до частини першої статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		За змістом частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу  України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
		Згідно зі статтею 112 Цивільного кодексу Української РСР (який діяв на час виникнення права власності на спірну квартиру), майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим  кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або  іншим кооперативним та іншим громадським  організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність). 
		Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України  майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
		Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частина 2).
		Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина 4).
		Частиною першою статті 368 Цивільного кодексу  України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
		Згідно із частинами першою, другою статті 372 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
		Виходячи з наведених норм матеріального права, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 04 грудня 1998 року ВП «Чорнобильська АЕС згідно з розпорядженням (наказом) генерального директора від 04 грудня 1998 року № 574-пр, зареєстрованого Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації 23 лютого 1999 року за № 210/28.
		За відсутності домовленостей між співвласниками щодо розміру частки кожного з них у спільному майні, законом презюмується рівність часток співвласників у праві спільної сумісної власності.
		У зв`язку з цим правильним є застосування принципу рівності часток співвласників при визначенні часток у спільній сумісній власності, які не визначені за домовленістю співвласників або законом. 
		Таким чином, частка співвласника нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить одну третю її частину.
		За змістом частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі №570/997/19, для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
		Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. 
		За таких обставин, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , як чоловік спадкодавця ОСОБА_3 , є спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв у встановленому законом порядку спадщину, нотаріус не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з тим, що не визначена частка спадкодавця в квартирі, то необхідно визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами. 
		У поданій до суду заяві позивач ОСОБА_1 просив не стягувати з відповідачів сплачений ним судовий збір (а.с.94).
		З урахуванням викладеного та положень частин першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд не стягує судові витрати з оплати судового збору на користь позивача. 
		Керуючись статтями 258, 263-265 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити. 
		Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , набутої у спільну сумісну власність на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 грудня 1998 року, виданого згідно з розпорядженням (наказом) генерального директора ВП «Чорнобильська АЕС» від 04.12.1998 № 574-пр, право спільної сумісної власності на яку 23 лютого 1999 року було зареєстровано Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області в реєстровій книзі за №210/28, що залишилася як спадок після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи:
		Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
		Відповідач - Славутицька міська територіальна громада в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області - код ЄДРПОУ 26425731, адреса місцезнаходження: Центральна площа, 7, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область.
		Повне рішення суду складено 20 лютого 2024 року.
		Суддя                                                                         Н. С. Бабич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...