Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 307/339/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 21.02.2024. Зареєстровано: 21.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/307/24/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023070000000102

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                       Справа № 307/339/24 
		Провадження № 1-кп/307/24/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21 лютого 2024 року                                                                        м. Тячів
		 
		Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		захисника - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в місті Тячів, угоду про визнання винуватості від 20 лютого 2024 року, укладену між прокурором Закарпатської обласної прокуратури  ОСОБА_3  та обвинуваченим  ОСОБА_4 за участю його захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023070000000102 від 26.07.2023 року, про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, із загальною середньою освітою, приватного підприємця, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		До Тячівського районного суду Закарпатської області з Закарпатської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023070000000102 від 26.07.2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.114-1 КК України. 
		Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 31.01.2024 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання на 9 год. 00 хв. 21 лютого 2024 року.
		В підготовчому судовому засіданні прокурор подав угоду про визнання винуватості від 20 лютого 2024 року, укладену в даному кримінальному провадженні між прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його захисника ОСОБА_5 , яку просив затвердити.
		Згідно з пред`явленим обвинуваченням, Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону «Про національну безпеку», воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.
		Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 року (далі - Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-ХІІ (далі - Закон) Збройні Сили України (далі ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
		Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
		У відповідності до ст. З Закону організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
		Згідно ст. 12 Закону підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
		У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-ХІІ (далі - Закон «Про оборону України») військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
		Статтею 4 Закону «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
		Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3542-ХІІ (далі - Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Згідно п. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
		Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Пунктом 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон «Про військовий обов`язок і військову службу») захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
		Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
		Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		Відповідно до п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		Відповідно до п. 12 Положення територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в особі його керівника представляє інтереси Збройних сил України у відносинах, у тому числі з громадянами на відповідній території.
		24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		Після того, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
		Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, зокрема, з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
		Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента України від 17 травня 2022 року № 342, від 12 серпня 2022 року № 574, від 7 листопада 2022 року № 758, від 6 лютого 2023 року № 59, від 01 травня 2023 року № 255, від 26 липня 2023 №452. Указом Президента строк проведення загальної мобілізації продовжено з 16 листопада 2023 року на 90 Діб.
		На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф змінили місце проживання та, прибувши на територію Закарпатської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.
		Мешканець с. Грушово Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_4 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно, перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.
		ОСОБА_4 , починаючи з 2020 року є учасником загальнодоступної тематичної групи в інтернет-месенджері «Viber» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Надалі, наприкінці 2021 року, ОСОБА_4 , погодився на пропозицію невстановленої у ході слідства особи на адміністрування вищевказаного інформаційного ресурсу та у подальшому добровільно зайняв вакантну позицію суперадміністратора даної групи. Так, учасники вказаного інформаційного ресурсу здійснюють збір, консолідацію і трансляцію повідомлень з приводу актуальної ситуації на дорогах області, обміну інформації про розташування працівників поліції на території Тячівського району, а з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України та початком мобілізаційних заходів - також повідомлень з відомостями про місця і час проведення відповідних заходів указаними військовими формуваннями громадянам України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов`язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
		Умислом ОСОБА_4 прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки як військових формувань ЗСУ. При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював об`єктивно існуючу небезпеку свого діяння.
		Зокрема, згідно політики використання, розміщеної на офіційному сайті «Viber» та яка є обов`язковою для всіх користувачів даного месенджеру, адміністратори спільнот відповідають за створення контенту для своїх спільнот та здійснюють модерацію контенту, поширеного учасниками спільноти. Також зазначається що контент, який поширюється у спільноті повинен відповідати політиці прийнятного використання месенджеру «Viber», у зв`язку з чим, адміністратор наділений відповідними повноваженнями, що дозволяють йому видаляти та блокувати учасників спільноти та повідомлення, які вони поширюють. В свою чергу, контент, який публікується у відповідних спільнотах не повинен порушувати норми чинного законодавства або містити поради щодо того, як їх порушувати, а публікація контенту, який може поставити під загрозу національну безпеку чи перешкоджає правоохоронним органам - заборонена.
		ОСОБА_4 шляхом адміністрування організував забезпечення постійного функціонування групи, проведення систематичного аналізу інформації, яка розміщується користувачами у групі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Також, ОСОБА_4 систематично поширював серед учасників правила поведінки та користування групою та вживав заходів щодо забезпечення дотримання учасниками вищевказаних правил. Вказані дії надали змогу залучити до діяльності групи якомога більшу кількість учасників, до відома яких можна доводити інформацію щодо місця роздачі повісток працівниками ТЦК та СП з метою ухилення особами призовного віку від отримання таких повісток, чим перешкоджати виконанню службових обов`язків співробітниками ТЦК та СП.
		Так, після початку повномасштабного вторгнення рф на території України, тобто на початок 2022 року, більш точний час досудовим слідством не встановлений, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , використавши належні йому мобільний телефон з СІМ-картою з телефонним номером НОМЕР_1 , який останній використовує для авторизації в інтернет-месенджері «Viber», розпочав адмініструвати групу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		Зокрема, згідно протоколу огляду інформаційного ресурсу «Анти-Коп Тячівщина» від 21.09.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 , 3 липня 2023 року, о 17:59 опублікував допис з наступним змістом: Тячів пост зупиняють в обі сторони?», на що о 18:05 отримав відповідь від користувача з профілем « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з наступним текстом: «Тячів спирають лише в одну сторону на ОСОБА_6 ! Є тцк на сірій шкоді. Обережно!!!». В свою чергу, 6 серпня 2023 року о 12:08 год. з облікового запису « ОСОБА_7 » опубліковано допис зі словами « ОСОБА_8 буштино тцк зупиняють всіх», а також, о 13:15 год. з облікового запису « ОСОБА_9 » опубліковано допис « ОСОБА_10 ». Також, 7 серпня 2023 року о 18:30 год. з облікового запису « ОСОБА_11 » опубліковано допис зі словами «Буштино тячево тцк + сині», а 9 серпня 2023 року о 09:19 год. з облікового запису « ОСОБА_12 » опубліковано допис зі словами «На тячів З з воєнкома там є і той церкуник там є пишуть».
		Згідно відповіді на запит ІНФОРМАЦІЯ_5 , на розпоряджень начальника, групи оповіщення у складі військовослужбовців даного ТЦК та СП здійснювали оповіщення військовозобов`язаних на території Тячівського району та дійсно перебували на місцевості, що зазначається у вищевказаних повідомленнях, а саме: 03.07.2023 р. - в м.        Тячів, КРП пост ( АДРЕСА_2 ), 06.08.2023 р. - в м. Тячів, смт. Буштино, КРП пост ( АДРЕСА_2 ), 07.08.2023 р. - в м. Тячів, смт. Буштино, КРП пост (Тячів, вул. Армійська), 09.08.2023 р. - в м. Тячів, смт. Буштино, КРП пост (Тячів, вул. Армійська).
		Таким чином, зі змісту функціонального призначення адміністрованої ОСОБА_4 інформаційної групи встановлено, що він чітко усвідомлював, що адмініструючи групу у якій розміщується інформація про місцезнаходження військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та вручення повісток працівниками центрів комплектування та соціальної підтримки з метою уникнення громадянами України призову на військову службу, він перешкоджає законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період та передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.
		ОСОБА_4 чітко усвідомлював характер повідомлень, котрі поширюються учасниками інформаційного ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з приводу перешкоджання законній діяльності працівників центрів комплектування, а також особисто брав участь у поширенні, консолідації та трансляції відповідної інформації.
		У тематичній групі в інтернет-месенджері «Viber» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » нараховується більше 11 тисяч користувачів, котрі систематично поширювали інформацію про час та місце вручення повісток співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_6 , що давало можливість особам призовного віку уникати отримання таких повісток у означених місцях, і як наслідок, створювало передумови для ухиляння від виконання ними військового обов`язку.
		При цьому, незважаючи на те, що інформація, розповсюдження якої перешкоджало законній діяльності ЗСУ, поширювалась іншими учасниками адміністрованої ОСОБА_4 групи, які не перебували у злочинній змові з останнім, вся діяльність групи охоплювалась його злочинним умислом. Тобто, ОСОБА_4 чітко знав та усвідомлював, що в адміністрованій ним групі систематично розміщується інформація, яка чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ.
		Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_6 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Таким чином, організувавши розміщення групі в інтернет-месенджері «Viber» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 втрутився в його законну діяльність та створив перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Перешкоджання з боку ОСОБА_4 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді підривної діяльності проти України.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 114-1 КК України, а саме: перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
		В підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 20.02.2024 року між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його захисника ОСОБА_5 , а відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.
		Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.
		Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами кримінальне покарання з мінімальним іспитовим строком.
		Із змісту угоди про визнання винуватості від 20.02.2024 року вбачається, що прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення за ч. 1 ст.114-1 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. При укладенні угоди про визнання винуватості з обвинуваченим враховано наступні обставини: сприяння обвинуваченого на досудовому розслідуванні кримінального провадження щодо нього, повне та беззастережне визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення та щире каяття. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст. 114-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та звільнення ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, з покладенням обов`язків передбачених пунктами ст. 76 КК України. 
		В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження, зміст яких ОСОБА_4 разом з наслідками невиконання такої угоди в судовому засіданні роз`яснено.
		В судовому засіданні обвинувачений його захисник та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ч.5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		За правилами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо  кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.114-1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		Цивільний позов не заявлено.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
		Процесуальних витрат згідно обвинувального акту та угоди відсутні та прокурором не заявлялися. 
		Питання щодо речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 368-370, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 лютого 2024 року між прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023070000000102 від 26.07.2023 року.
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України та призначити ОСОБА_4 за ч. 1 ст.114-1 КК України покарання, у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справа №308/19980/23 від 24 листопада 2023, на майно, вилучене в ході проведення обшуку 15.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме:
		- мобільний телефон марки Iphone 11 Pro imei 1 НОМЕР_2 , imei 2 НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , до якого вставлена сім-картка мобільного зв`язку з номером телефону НОМЕР_1 та стаціонарний комп`ютер з ідентифікуючим номером « НОМЕР_5 », скасувати.
		Речові докази, а саме вилучені в ході проведення обшуку 15.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,:
		- мобільний телефон марки Iphone 11 Pro imei 1 НОМЕР_2 , imei 2 НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , до якого вставлена сім-картка мобільного зв`язку з номером телефону НОМЕР_1 та стаціонарний комп`ютер з ідентифікуючим номером « НОМЕР_5 », які згідно постанови слідчого ОСОБА_13 від 12.01.2024 та акту прийому - передачі на відповідальне зберігання від 12.01.2024 та розписки про прийняття на відповідальне зберігання речових доказів від 12.01.2024 передані на відповідальне зберігання, власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити у власника ОСОБА_4 .
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.
		 
		Головуючий                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...