Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 158/3992/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2024. Зареєстровано: 22.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2024.
Дата набрання законної сили: 18.07.2024 (частково)
Результат оскарження 18.07.2024 Волинський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/0158/36/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023032010000119

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 158/3992/23
		Провадження № 1-кп/0158/36/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 лютого 2024 року                                                                                                 м. Ківерці
		 
		Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді -              ОСОБА_1 
		за участю секретаря -            ОСОБА_2 
		прокурора -                             ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 
		обвинуваченого -                    ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 42023032010000119 від 05.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
		                                                                  в с т а н о в и в :
		ОСОБА_6 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний, будучи 08.09.2023 року визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби,  отримав 08.09.2023 року під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та явку на 25.09.2023 року до пункту збору, розташованого у АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.
		Проте, ОСОБА_6 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, на особливий період та без поважних причин, не прибув 25.09.2023 року до пункту збору за адресою: АДРЕСА_2 для відправлення у складі команди до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, зазначив, що він був впевнений, про те, що до 27 років він являється призовником та не підлягає під оголошену в країні мобілізацію. Вказав, що його до ІНФОРМАЦІЯ_3 не викликали, він особисто звернувся за довідкою з метою укладення шлюбу. Крім того, про те, що він є військовозобов`язаним та звільненим від призову на строкову службу йому стало відомо від свого захисника безпосередньо в суді. Працівники ТЦК та СП, працівники поліції не роз`яснили йому причини притягнення його до кримінальної відповідальності. При цьому зазначив, що заяви чи згоди на звільнення його від призову на строкову службу та взяття на військовий облік військовозобов`язаних, на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» - не давав. З врахуванням вищевикладеного просив визнати його невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав покази свого підзахисного та просив суд ухвалити виправдувальний вирок, яким визнати останнього невинуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
		Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_6 , його вина в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні показів свідків та наявними у матеріалах справи письмовими доказами.
		Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка являється бабусею обвинуваченого ОСОБА_6 , показала суду, що її син ОСОБА_8 (батько обвинуваченого) брав участь у захисті Батьківщини (АТО), внаслідок чого отримав інвалідність. Після чого, він стверджував, що отримання ним інвалідності дає підстави для того, що його діти, зокрема ОСОБА_6 були звільнені від служби в армії. Однак, як їй стало відомо зі слів онука (обвинуваченого) ОСОБА_6 , останній звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання довідки, необхідної для укладення шлюбу, про те його відправили на медичну комісію та вручили бойову повістку.
		Допитаний у судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_9 показав суду, що обвинувачений ОСОБА_6 , на підставі протоколу №25 від 11.06.2021 року був звільнений від призову на строкову військову службу та взятий на військовий облік військовозобов`язаних, згідно ст. ст. 18, 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», а отже підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Крім того, обвинуваченому ОСОБА_6 було відомо про те, що він є військовозобов`язаним, оскільки останній 26.01.2022 року звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про видачу йому саме тимчасового посвідчення, а не приписного посвідчення. 
		Як вбачається із копії витягу із книги протоколів засідань Маневицької районної призовної комісії №25 від 11.06.2021 року, ОСОБА_6 , 2003 року народження, рішенням призовної комісії звільнений від призову на строкову військову службу (підстава: батько став інвалідом під час проходження служби або зборів військовозобов`язаних) та на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», взятий на військовий облік військовозобов`язаних /а.с.26/.
		Відповідно до довідки позаштатної постійно діючої військо-лікарської комісії №177/3271 від 08.09.2023 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано придатним до військової служби /а.с.23/.
		Згідно розписки, ОСОБА_6 отримав повістку о 15 год. 30 хв. 08.09.2023 року про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08 год. 00 хв. 25.09.2023 року для мобілізації та подальшої відправки в команду № НОМЕР_1 /а.с.32/.
		Так, згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar vs. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Суд звертає увагу на те, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року - на всій території України введено воєнний стан.
		Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України - оголошено про проведення загальної мобілізації.
		Згідно з вимогами ч. 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). 
		Безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією) є відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема, комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.
		Суспільна небезпечність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов`язується з умовами особливого періоду в державі - з загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України є особа що підлягає мобілізації. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» це є військовозобов`язані, що знаходяться в запасі, та громадяни, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні посвідчення (повістки).
		У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 є суб`єктом правопорушення, оскільки він є осудною особою, особою чоловічої статі, досяг 18-річного віку, так як кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення правопорушення виповнилося 18 років, вчинив правопорушення у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. 
		Крім цього, ОСОБА_6 може нести кримінальну відповідальність за вчинене ним правопорушення, оскільки він є фізичною особою, тобто людиною, і може нести кримінальну відповідальність оскільки є громадянином України, призовною комісією від 08.09.2023 року визнаний за станом здоров`я придатним до військової служби, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 22 КК України, тобто, згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відноситься до особи, яка підлягає на час мобілізації призову на військову службу і отримав мобілізаційну повістку.
		При цьому, суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом - особа знає про мобілізацію, але не бажає виконувати свій обов`язок. Мотиви не мають значення для кваліфікації, але можуть впливати на ступінь суспільної небезпечності ухилення. 
		Суб`єктивна сторона правопорушення проявляється у внутрішній стороні суспільно-небезпечного діяння, яка характеризує психічне ставлення особи до вчинюваного ним суспільно небезпечного діяння та його наслідків. Вона виражається у вині в формі умислу, а також у мотиві і цілі, які в сукупності відображають зв`язок волі і свідомості особи з суспільно небезпечним діянням, яке вона вчиняє, і його наслідками.
		Суд не бере до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про те, що обвинуваченому не було відомо, що він є військовозобов`язаним та звільненим від призову на строкову службу, оскільки вказане спростовується наявною у матеріалах справи, зокрема заявою ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про видачу тимчасового посвідчення від 26.01.2022 року та заявою останнього про видачу військового квитка від 08.09.2023 року /а.с.71, 73/.
		Крім того, як вбачається із копії облікової картки ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_6 , останній комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.08.2023 року був визнаний тимчасово непридатним до військової служби, в період з 24.08.2023 року по 07.09.2023 року.
		Тобто, звертаючись до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2022 року про видачу тимчасового посвідчення (військового квитка) та в період проходження медичної комісій 24.08.2023 року, ОСОБА_6 було відомо про те, що він є військовозобов`язаним.
		Разом з тим, у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 зазначила, що їй було відомо про те, ОСОБА_6 звільнений від служби в армії, у зв`язку із отриманням його батьком ОСОБА_8 інвалідності, внаслідок захисту Батьківщину (в період проведення АТО).
		Таким чином, надані у судовому засіданні показання ОСОБА_6 , розцінюється судом як лінія сторони захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, яка в свою чергу спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами та показами свідків.
		Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_6 доведена повністю. Дії його відповідають складу злочину, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинення кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
		У відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу винного та обставин справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшує та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд не вбачає.
		Враховуючи вищевикладені обставини по справі, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який злочин вчинив вперше, є особою молодого віку, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням загальних засад призначення покарання, зокрема законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також тієї обставини, що обвинувачений, не маючи передбачених законодавством підстав на відстрочку від призову чи інших поважних причин, в період воєнного стану, при оголошеній загальній мобілізації, умисно проігнорував конституційний обов`язок по захисту Батьківщини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.
		Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
		Суд звертає увагу на те, що як зазначила колегія суддів Верховного Суду у своїй постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 641/1067/23, з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні - збройною агресією рф та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений засудженим умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
		На переконання суду, таке покарання відповідатиме меті його призначення, буде достатньою мірою відповідальності з метою його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Судові витрати по справі відсутні.
		Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -
		                                                               у х в а л и в :
		Визнати винним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, призначивши покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Речові докази по справі:
		- повістку про відправлення ОСОБА_6 до в/ч НОМЕР_1 ; довідку позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №177/3271 від 08.09.2023 щодо ОСОБА_6 , поіменний список військовозобов`язаних, які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_4 у команду № НОМЕР_1 від 25.09.2023 за №5353, картку професійно-психологічного відбору кандидата ОСОБА_6 , витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов військовозобов`язаних №260 від 25.09.2023 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після  ухвалення.
		 
		Суддя Ківерцівського районного суду                                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...